Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-268а13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		8 жовтня 2013 року                                                                                                    м. Київ
		 
		 
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,  Тітова Ю.Г., -
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - Управління), Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною відмови в проведенні перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі - допомога), 
		в с т а н о в и л а:
		 
		 
		У вересні 2011 року ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати допомоги; стягнути недоотриману суму допомоги при народженні дитини в розмірі 2122 грн; стягнути недоотриману суму допомоги з листопада 2007 року по листопад 2010 року у розмірі 22 035 грн; нарахувати та стягнути суму інфляції за весь час прострочення; нарахувати та стягнути 3 % річних від недоотриманої простроченої суми; стягнути на відшкодування моральної шкоди 500 000 грн.
		На обґрунтування позову послалася на те, що відповідно до положень Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2240-III) вона як мати малолітньої дитини має право на отримання допомоги  в розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з листопада 2007 року по листопад 2010 року.
		Печерський районний суд м. Києва постановою від 2 листопада 2011 року позов задовольнив частково: визнав дії Управління щодо виплати допомоги в розмірі меншому, ніж це передбачено статтею 43 Закону № 2240-III, протиправними; зобов'язав Управління здійснити перерахунок та виплату недоотриманих сум допомоги відповідно до статті 43 Закону № 2240-III за період з 21 листопада 2007 року по 21 листопада 2010 року виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.  
		Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 вересня 2012 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким у задоволенні позову відмовив.
		Вищий адміністративний суд України постановою від 13 грудня 2012 року рішення судів попередніх інстанцій скасував та прийняв  нове, яким позов задовольнив частково: визнав неправомірними дії Управління щодо відмови виплачувати допомогу за 2007 рік; зобов'язав Управління здійснити перерахунок та виплату допомоги в період із 21 листопада по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму,  встановленого для дітей віком до трьох років, відповідно до статті 15 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2811-XII). У задоволенні решти позовних вимог відмовив. 
		У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, ОСОБА_10, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах статті 43 Закону № 2240-III та статті 15 Закону № 2811-XII, просить постанову Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
		На обґрунтування заяви ОСОБА_10 надала постанову Вищого адміністративного суду України від 22 січня 2013 року (№ К/9991/8428/12), у якій касаційний суд дійшов висновку про те, що у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року на відносини щодо виплати допомоги особі, яка застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширювались норми спеціального закону, яким є                              Закон № 2240-ІІІ. 
		Натомість у справі, яка розглядається, касаційний суд дійшов протилежного висновку, зазначивши, що виплата допомоги з 22 травня 2008 року  має здійснюватись у  розмірі, встановленому статтею 15 Закону № 2811-XII, оскільки з прийняттям Конституційним Судом України Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у законодавстві України виникла колізія норм статті 43 Закону № 2240-III та статті 15 Закону № 2811-XII, а пріоритет має  та норма закону, яка прийнята пізніше.                
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність неоднакового застосування касаційним судом положень статті 43 Закону № 2240-III та статті 15 Закону № 2811-XII. 
		Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції вищезазначених норм права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого. 
		Суди встановили, що ОСОБА_10 має на утриманні малолітню дитину 
		ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1), перебуває на обліку в Управлінні як особа, застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, та отримує допомогу в розмірі, передбаченому частиною першою статті 15 Закону № 2811-XII. 
		Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13), та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд), але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. 
		Станом на 1 січня 2008 року також діяли Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок-1), та Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 (далі - Порядок-2). 
		Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, згідно зі змінами, внесеними до статті 13 Закону № 2811-ХІІ, дію цього Закону поширено на всіх осіб, які є учасниками правовідносин, пов'язаних із виплатою допомоги, а згідно зі змінами, внесеними до статті 15 та пункту 3  Прикінцевих положень цього Закону, встановлено розмір допомоги та   алгоритм  її визначення  у 2008-2010 роках.  Водночас із Закону № 2240-III було, зокрема, виключено статтю 43. Пункт 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI передбачав, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.   
		Кабінет Міністрів України  постановою від 22 лютого 2008 року № 57 «Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» визнав таким, що втратив чинність, Порядок-2 та вніс зміни до Порядку-1, уніфікувавши у ньому умови призначення та виплати допомоги застрахованим та не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особам. 
		Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, у тому числі й пункт 25 розділу II зазначеного Закону, згідно з яким із Закону № 2240-III, зокрема, було виключено статтю 43. 
		Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію положення статті 43 Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року відновили свою дію попередні редакції статей 13, 15 та пункту 3  Прикінцевих положень Закону № 2811-ХІІ, які діяли до внесення до них змін Законом № 107-VІ.
		Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що у 2008 році внаслідок більш пізнього введення в дію загальної норми, яка визначала розмір допомоги (стаття 15 Закону № 2811-ХІІ в редакції Закону № 107-VI), у законодавстві виникла складна колізія через збіг темпоральної (часової) та змістової колізій, оскільки з 22 травня 2008 року на відносини щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, поширювалися норми законів № 2240-III та № 2811-ХІІ. Долаючи зазначену колізію норм законів, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що  пріоритетними у застосуванні до відносин щодо виплати допомоги  такій особі  є норми спеціального закону, яким є Закон № 2240-ІІІ,  хоча положення останнього (статті 43) і прийнято у часі раніше. 
		У справі, що розглядається, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України не досліджувала питання  застосування касаційним судом  наведених норм законів у  2009-2010 роках, оскільки заявник  не надав судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування цих норм у подібних правовідносинах.               
		Ураховуючи те, що висновок Вищого адміністративного суду України у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права,  заява  ОСОБА_10 підлягає задоволенню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд. 
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах  Верховного Суду України
		 
		 
		п о с т а н о в и л а:    
		Заяву ОСОБА_10 задовольнити. 
		Постанову Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.                   
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуючий                         В.В. КривенкоСудді:                                             М.Б. ГусакО.А. Коротких    О.В. КривендаВ.Л. Маринченко    П.В. Панталієнко       О.О. ТерлецькийО.Б. Прокопенко  Ю.Г. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...