Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1/2523/49/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2013.
Дата набрання законної сили: 13.11.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 1/2523/49/2012 Головуючий у І інстанції Меженнікова С.П. Провадження № 11/795/285/2013 Категорія - ст. 121 ч. 2 Доповідач Акуленко С. О. 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 13 листопада 2013 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
		 
		Головуючого-суддіАкуленко С. О. суддів - Борисенка І.П., Трейтяк О.П.
		при секретарі - Гой Н.Г.
		за участю прокурора - Михайлової О.О.
		захисника - адвоката ОСОБА_2
		засудженого - ОСОБА_3, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями: адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2012 року,-  
		 
		                                  В С Т А Н О В И Л А :
		 
		Цим вироком:
		                  
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району Чернігівської області, українець, громадянин Російської Федерації, з повною загальною середньою освітою,не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, 2004 року народження,  працює машиністом ТОВ «Прилузліс», зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, -                     
		засуджений:  за ч. 2 ст.121 КК України до 9 (дев'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі. 
		Питання речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
		Вироком суду, ОСОБА_3 засуджений за те, що в ніч з 29 жовтня 2011 року на 30 жовтня 2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, умисно наніс численні удари тупим твердим предметом в область тулубу ОСОБА_5, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, у вигляді множинних переломів ребер зліва з 5-8 ребро, справа з 7-10 ребро, розриву правої долі печінки, наявності рідкої крові в черевній порожнині (біля 3-х літрів), що спричинило ІНФОРМАЦІЯ_2 року смерть потерпілої. 
		Захисник, в своїй апеляції просить вирок суду щодо ОСОБА_3  скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Вважає, що справа розглядалася однобічно як на досудовому слідстві, так і на судовому, а висновки викладені у вироку є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Наголошує, що відсутні будь-які докази, що підтверджують вину ОСОБА_3 На підтвердження своїх пояснень посилається на висновок судово-медичної експертизи трупу №1100, де встановлено, що від дій ОСОБА_3 не могли утворитися тілесні ушкодження, що причинили смерть ОСОБА_5, але суд не надав належного аналізу; на висновки судово-імунологічної експертизи, судово-цитологічної експертизи. Крім того, вважає, що вина її підзахисного не підтверджена і показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Водночас звертає увагу, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, вважаючи показання свідків такими, які отримані працівниками міліції під психологічним тиском. Захисник підкреслює, що суд надав перевагу одним доказам, відхиливши інші та не зазначив про це у висновку суду. Більше того, наголошує на відсутності підстав для затримання ОСОБА_3 та на безпідставній відмові суду в задоволення ряду заявлених клопотань. Причому зазначає про відсутність мотиву у ОСОБА_3 на скоєння злочину та заперечує будь-яку причетність останнього до злочину.
		Крім того, адвокат ОСОБА_2 звертає увагу на неправомірну відмову суду у задоволенні клопотань про огляд місця події та вилучення і приєднання до справи нових доказів, доручивши це органу, який проводив розслідування виконати певні дії. А саме, зробити виїмку простирадла з слідами бурого кольору, матерії з дивану на якому знаходилось дане простирадло, одежа, в яку була одягнена покійна ОСОБА_5 Також про призначення перевірки показів ОСОБА_7 та клопотання від 30.05.2012 року про призначення повторної експертизи трупа.
		Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_3 також подав апеляцію в якій просить скасувати вирок суду першої інстанції,  а справу направити на додаткове розслідування. Вважає своє затримання незаконним та безпідставним, крім того наголошує на застосуванні поліграфа без його згоди. На його думку, досудове слідство проведено без урахування всіх обставин за яких настала смерть ОСОБА_5, поза увагою залишилось коло осіб з якими остання контактувала на передодні. Зазначає про те, що показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 не відповідають обставинам справи та суперечать іншим доказам, а висновок судово-медичного експерта №1100 є припущенням, який нічим не мотивований. Звертає увагу суду на зникнення головних речових доказів по справі, а саме речей покійної, які не були вилучені, оскільки їх виїмка не проводилася. Більше того, вважає ставлення судді першої інстанції упередженим, протокол судового засідання таким, що не відповідає ст. 87 КПК України, а вирок суду постановленим з рядом порушень.
		Додатково в своїй заяві ОСОБА_3 висловлює прохання про розгляд в апеляційному суді зауважень на протокол судових засідань від 27 липня 2012 року. В доповненнях до апеляції ставить питання про з'ясування причин зникнення речових доказів по справі, про виклик в судове засідання експертів ОСОБА_10, ОСОБА_11 для роз'яснення висновків та методики проведення експертиз, та про перевірку показань свідка ОСОБА_9
		В поданій апеляції на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 липня 2012 року про розгляд зауважень на протокол судового засідання, засуджений зазначає про ігнорування судом вимог ст. 87 КПК України та про безпідставні часові обмеження при ознайомленні з протоколом, про що вказував у своїх розписках. Просить скасувати зазначену постанову та провести повторний розгляд справи з повним фіксуванням судового засідання технічними засобами.
		В доповненнях до апеляції ОСОБА_3 ставить під сумнів правильність, достовірність та законність експертизи № 1100 проведеної експертом ОСОБА_10, заперечує проти висновків суду щодо історії походження ссадин на його руці, вказує, що отримав вказані ушкодження під час розпилювання дров та ставить під сумнів висновки експертизи щодо цих ушкоджень. Разом з тим, заперечує проти  того, що між ним та потерпілою була сварка, як на те вказує свідок ОСОБА_9, а посилається на твердження свідка ОСОБА_12, який показує зворотне. Також, оспорює та ставить під сумнів твердження експерта стосовно часу, причини та механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, стверджує, що доводи експерта та суду не відповідають дійсності.   
		По справі було проведено часткове судове слідство
		Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3, який підтримав подані апеляції і просив їх задовольнити з наведених в них підстав та просив скасувати вирок суду першої інстанції,  а справу направити на додаткове розслідування, адвоката ОСОБА_2, яка також підтримала апеляції та просила їх задовольнити, думку прокурора, яка вважала вирок суду законним та обґрунтованим, а тому просила залишити його без змін, а подані апеляції засудженого та адвоката ОСОБА_2 без задоволення, вивчивши матеріали справи, що характеризують особу засудженого та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані апеляції засуджених ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Допитаний під час апеляційного розгляду справи засуджений ОСОБА_3 повністю заперечував свою причетність до вказаного злочину та пояснював, що 29.10.2011 року він разом з ОСОБА_7 займався ремонтом. Увечері його запросили на день народження, куди він і пішов разом з ОСОБА_7. В кафе він перебував до 2 годин, після чого сиділи в парку до 3 годин. Того вечора ОСОБА_7 випив багато спиртного та після 3-ї години ОСОБА_3 довів його додому, де передав жінці. Після того, ОСОБА_3 разом з сестрою ОСОБА_6 розмовляли в її будинку, після чого  пішов відпочивати додому в проміжку часу між 4 та 5 годинами ранку.
		Незважаючи на заперечення ОСОБА_3 своєї причетності до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, винність його в скоєному злочині знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
		Так, під час досудового слідства ОСОБА_3, допитаний в якості підозрюваного та обвинуваченого дав покази, що в ніч на 30 жовтня 2011 року після вживання спиртних напоїв на дні народження, він зайшов до будинку ОСОБА_5 з метою поговорити з нею та примирити її зі своєю матір'ю, між якими були неприязні стосунки. ОСОБА_5 говорити з ним не хотіла, стала його ображати. ОСОБА_3 один раз штовхнув ОСОБА_5, від його поштовху вона впала на диван, а з нього - на підлогу, (т.1 а.с. 70-71, 125-126).
		Ці свої покази він підтвердив при проведенні з ним відтворення обстановки та обставин події 4 листопада 2011 року за участі адвоката (т.1 а.с. 78-79).
		В засіданні місцевого та апеляційного суду ОСОБА_3 змінив свої покази і заявив, що він за вказаних обставин до помешкання ОСОБА_5 не заходив, а попередні показання були отримані від нього працівниками міліції під психологічним тиском.
		Одночасно, свідок ОСОБА_13, будучи неодноразово допитаним на досудовому слідстві і в судовому засіданні показав, що допомагав ОСОБА_3 в будівельних роботах на його господарстві. При цьому він дізнався про конфлікт, який існував між ОСОБА_5 та матір'ю ОСОБА_3 із-за межі суміжних земельних ділянок. 29 жовтня 2011 року він разом з ОСОБА_3 був на дні народження, де обидва вони вживали спиртні напої. Після цього ОСОБА_3 провів свідка додому, де той залишився. Наступного дня, допомагаючи ОСОБА_3 в будівництві, свідок помітив зміну його настрою, а сам ОСОБА_3 признався ОСОБА_13, що вночі заходив до ОСОБА_5 вияснити стосунки. Вдень 30 жовтня 2011 року він бачив, що ОСОБА_3 заходив до будинку ОСОБА_5, але одразу ж вискочив звідти. Коли всі дізнались про смерть ОСОБА_5, ОСОБА_3 переживав, що підозра в її смерті впаде на нього, (т.1 а.с. 54-55, т.2 а.с.106-108).
		Свідок ОСОБА_14 в суді першої інстанції підтвердила факт неприязних стосунків між нею та загиблою ОСОБА_5
		Про неприязні стосунки між загиблою ОСОБА_15 та її сусідкою ОСОБА_14 і конфлікти між ними повідомили суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_16, свідки ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 Свідок ОСОБА_9 в місцевому суді показав, що був свідком конфлікту між підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із-за будівництва паркану.
		Крім того, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_18 в місцевому суді показали, що незадовго до смерті ОСОБА_5 спілкувалися з нею і вона виказувала побоювання за своє життя, вказуючи на ОСОБА_3 як на особу, яку вона боїться.
		Показання цих свідків ясно вказують на мотив злочину - особисті неприязні стосунки між сусідами, в яких взяв участь засуджений і на ґрунті яких він скоїв злочин.
		Даючи оцінку зазначеним доказам, суд обґрунтовано визнав показання вищевказаних свідків достовірними. При цьому суд правильно зазначив, що доводи ОСОБА_3 про те, що він не мав конфлікту з потерпілою та взагалі не заходив до неї додому, не є переконливими, суперечать зібраним доказам і спростовуються даними висновків судово-медичної експертизи № 1100 від 26 грудня 2011р. відповідно до якої при розтині трупу ОСОБА_5 виявлені множинні переломи ребер, розрив правої долі печінки, наявність 3-х літрів крові в черевній порожнині, які могли утворитись від дії твердих тупих предметів і відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Смерть настала від закритої травми грудної і черевної порожнини, множинних переломі ребер та розриву печінки й гострої крововтрати. Всі тілесні ушкодження утворились одномоментно і могли бути заподіяні внаслідок ударів руками і ногами та не могли утворитись внаслідок падіння ОСОБА_5 з висоти власного зросту. (т. 1 а.с. 135-139).
		Допитаний у судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_10 зазначив, що смерть потерпілої ОСОБА_5 могла настати з 29.10.2011 року на протязі з 24.00 години до 05.00 години ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а тілесні ушкодження у потерпілої могли бути утворені за 2-3 години до її смерті. Слідів волочіння на трупі та на тілі виявлено не було. Виявлена в ході огляду місця події біля потерпілої кров мала характер носової кровотечі і виявлена кров могла утворитися після смерті потерпілої, так як зовнішніх пошкоджень, які б могли давати кровотечу у потерпілої виявлено не було.
		Крім того, суд першої інстанції правильно взяв до уваги та оцінив висновки судово-цитологічної експертизи № 243 від 16 листопада 2011 року (т.1 а.с. 118-119) та висновки судово-медичної експертизи № 1771 від 3 листопада 2011 року відповідно до якої у ОСОБА_3 було зафіксовано синці та садна на правій та лівій кисті, які виникнути 29-30 жовтня 2011 року. Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що зазначені експертизи є науковообгрунтованими, виконані відповідно до вимог чинного законодавства і такими, що не суперечать іншим матеріалам кримінальної справи.
		Доводи ОСОБА_21 про те, що тілесні ушкодження у нього на руках утворилися коли він пиляв дрова, спростовуються показами свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_7, які зазначали, що до 29.10.2011 року у нього ушкоджень на руках не помічали, а згідно висновку експерта час їх утворення 29 - 30.10.2011 року.
		Посилання ОСОБА_3 на неправдивість показань свідка ОСОБА_7 є безпідставними. Ці показання є послідовні та підтверджуються іншими доказами і дані про те, що ОСОБА_7 міг обмовити ОСОБА_3, відсутні.
		Твердження ОСОБА_3 про зміну своїх показань зводяться до того, що він за вказаних обставин до помешкання ОСОБА_5 не заходив, а попередні показання були отримані від нього працівниками міліції під психологічним тиском. Проте, така позиція засудженого цілком обґрунтовано була відхилена місцевим судом як спроба ухилитись від відповідальності. З цією оцінкою цілком погоджується апеляційний суд, з причини того, що ОСОБА_3 свої показання в якості обвинуваченого давав в присутності захисника, про що мається його підпис в протоколі допиту. Відтворення обстановки та обставин події проводилось публічно - з участю понятих, судово-медичного експерта, криміналіста та захисника обвинуваченого.
		Також, засуджений ОСОБА_3 та його адвокат ОСОБА_22 в судовому засіданні, заявляли клопотання з приводу повторного огляду місця події, вилучення одягу ОСОБА_23 та вилучення простирадла, на якому були плями бурого кольору. Крім того просили повторно викликати експертів ОСОБА_10, ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_19.
		Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів розглядала вказані клопотання і відмовила в їх задоволенні, оскільки їх частина була предметом дослідження в суді першої інстанції, а саме: були допитані потерпілий ОСОБА_16, свідки ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, тому повторний їх допит є недоцільним в зв'язку зі спливом значного проміжку часу. 
		Що стосується вилучення одягу та простирадла з місця події, то на даний час також не є можливим у зв'язку зі спливом тривалого часу, невідомо де вони є і чи існують взагалі. Ця процесуальна дія є неможливою у зв'язку зі специфікою апеляційного розгляду. Крім цього дані клопотання були предметом розгляду у суді першої інстанції.
		Аналізуючи по справі докази в їх сукупності і те, що можливість добути у справі інші докази вичерпана, колегія суддів приходить до висновку, що саме ОСОБА_3 вчинив вказаний злочин.
		Всупереч доводам засудженого ОСОБА_3, його доводи про застосування до нього недозволених методів слідства ретельно перевірялися відповідальними працівниками прокуратури. В ході перевірки були допитані слідчий СВ ЧРВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_27., старший слідчий СВ ЧРВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_28., ст. о/у управління карного розшуку УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_24 Також було вжито інших заходів з тим, щоб встановити, чи відповідають ці його доводи дійсності. В ході перевірки було встановлено, що до ОСОБА_3 які-небудь недозволені методи слідства не застосовувалися, показання він давав добровільно, його твердження є надуманими. У зв'язку з цим у порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції було відмовлено, про що свідчить постанова від 06.06.12 року про відмову в порушенні кримінальної, винесена помічником прокурора Чернігівського району Семерня Ю.Я.
		Як видно з протоколу судового засідання, було досліджено всі обставини, що могли мати значення для справи, допитані свідки та експерти, яким ОСОБА_3 та його адвокат ставили запитання. Тому твердження засудженого про неповноту судового слідства є необґрунтованим.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		При постановлянні вироку та призначенні покарання ОСОБА_3 суд правильно врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що є тяжким, фактичні обставини справи, ставлення його до вчиненого злочину, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, має на утриманні неповнолітнього сина, стан здоров'я підсудного, думку потерпілого, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, обставини, які обтяжують покарання, а саме, вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі.
		Зазначене, на думку колегії суддів, дає підстави стверджувати, що для виправлення засудженого достатньо менш тривалого строку позбавлення волі, ніж призначено йому за вироком місцевого суду, та прийняти рішення про пом'якшення покарання. Саме покарання ближче до найнижчої межі, передбаченої санкцією статі буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		По справі не встановлено істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б потягли за собою безумовне скасування вироку суду та порушень прав засудженого ОСОБА_3 на захист у справі не вбачається.
		За таких обставин, вирок суду є законним та обґрунтованим.
		 
		Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 Кримінально-процесуального кодексу України (1960 року), ,  розділом XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів -  
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляції адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		 
		В порядку ст. 365 КПК України, (в ред. 1960 року) вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 червня 2012 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання змінити.
		 
		Пом'якшити призначене покарання та вважати ОСОБА_3 засудженим за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.
		 
		В іншій частині вказаний вирок суду залишити без змін. 
		 
		СУДДІ:
		 
		Борисенко І.П.                              Акуленко С.О.                             Трейтяк О.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...