Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/8352/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 182/8352/13-к
		Провадження № 1-кп/0182/531/2013 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		19.11.2013 року                      м. Нікополь
		            Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого суддіКлименко І.В.
		секретарСтепанова О.Ю.
		за участю прокурора            Коваленко І.В.
		обвинуваченоїОСОБА_1
		її законного представникаОСОБА_2
		захисникаОСОБА_3
		представника служби у справах дітей
		Нікопольської райдержадміністраціїОСОБА_4,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження № 12013040340001299 по обвинуваченню
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2., українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжньої, не працюючої, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2., вул.. Леніна, 116, раніше не судимої,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 117 КК України, суд  
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Обвинувачена ОСОБА_1, яка на час вчинення кримінального правопорушення  була неповнолітньою,  приблизно на початку травня 2012 року завагітніла. На облік до лікарів не стала, вагітність стала приховувати від батьків, оскільки побоювалась, що вони вигонять її з дому. В один із днів  в  період з 25 січня 2013 року по 1 лютого 2013 року у нічний час  ОСОБА_1, коли її батьки вже спали, за місцем свого постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_4, відчула нестерпний біль в області попереку та живота. Не будучи впевненою, що в неї розпочалися  пологи, вона вийшла до туалету, що знаходився на подвірї домоволодіння. Там, в туалеті на території домоволодіння по вул. Леніна, 116 в с.Чкалове Нікопольського р-ну близько 05.00 год. у ОСОБА_1 відбулися стрімкі пологи і вона народила дитину чоловічої статі. Під час пологів дитина впала на підлогу туалету та закричала. В цей час  ОСОБА_1, яка  боялась осуду своїх батьків та знаходилась в особливому психічному та фізичному стані, повязаному з пологами, що послабило її спроможність керувати своїми діями, навмисно з метою позбавлення новонародженої дитини життя, в сараї, який розташований на території домоволодіння, взяла старий светр, в який в туалеті впеленала  новонароджену дитину, закривши ніс та рот дитини, чим позбавила її можливості дихати. А після того, як дитина перестала подавати ознаки життя, вважаючи її мертвою, з метою  приховати тіло, ОСОБА_1 поклала тіло дитини  в спеціально принесений синтетичний мішок і переховала тіло в невстановленому слідством місці на території домоволодіння, після чого приблизно в 10-х числах лютого 2013 року ОСОБА_1 винесла мішок з тілом дитини з подвіря за город в балку, розташовану між вулицями Леніна та ОСОБА_5 в с.Чкалове Нікопольского р-ну Дніпропетровської області, де 18 лютого 2013 року тіло дитини було знайдено мешканцями села.
		Смерть новонародженої дитини ОСОБА_1С згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи наступила внаслідок асфіксії, повязаної з гострим кисневим голодуванням - гіпоксією, при перебуванні дитини в обмеженому замкнутому просторі (синтетичному лантухі).
		Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 117 КК України як умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе визнала повністю і пояснила суду, що навесні 2012 р. вона почала зустрічатися з хлопцем, у них були інтимні стосунки. Потім, коли вже була на 3-му місяці, вона зрозуміла, що вагітна. Вона сказала про це хлопцеві, з яким зустрічалася, але той сказав їй, що ні вона, ні дитина йому не потрібні. Вона вирішила зробити аборт, почала збирати гроші, але аборт робити вже було пізно. На той час вона навчалася у Нікопольському педагогічному училищі. Сказати батькам про вагітність вона боялася, щоб вони її не сварили та не вигнали, хотіла сказати вже ближче до пологів. Але пологи відбулися раніше, ніж вона думала. На питання матері про вагітність, вона спростовувала цей факт, також спростовувала це і в училищі. Десь 13-14 січня 2013 р., можливо пізніше, коли у неї в гостях була подруга, вони були на дискотеці. Коли поверталися додому, у неї заболів живіт і поперек, вони пошли додому швидше. Вдома вона випила пігулку і вони з подругою лягли спати. Через деякий час вона прокинулася від різкого болю і пішла на вулицю до туалету. Тільки відчинила двері, зразу відбулися пологи. Дитина випала на підлогу, відірвалася пуповина, дитина почала плакати. Їй стало дуже шкода дитину, вона пішла до сараю, де взяла кофтину, щоб загорнути в неї дитину і занести в дім. В цей час дитина продовжувала лежати на підлозі у туалеті. Потім вона повернулася до туалету, точно сказати через який час вона прийшла не може, т.я. дуже погано себе почувала, на деякий час втрачала свідомість. Коли вона повернулася до туалету, то дитина вже не плакала, вона підставила руку  дихання не було. Вона дуже сильно злякалася і вирішили позбутися дитини. Біля туалету на звалищі сміття вона знайшла білий поліетиленовий мішок, поклала туди дитину і віднесла мішок у балку, де поклала, після чого повернулася додому. Вдень вона прибралася у туалеті. На питання матері, що сталося з дитиною, вона відповіла, щоб її залишили у спокої. У вчиненому вона сильно розкаюється. 
		Винуватість обвинуваченої також підтверджується поясненнями свідків, матеріалами кримінального провадження.
		Свідок ОСОБА_6 показала, що вона працює вчителем фізичного виховання у Нікопольському педагогічному училищі. Обвинувачена була студенткою у училищі. Коли вони почали проводити заняття у спортзалі, вона помітила, що у ОСОБА_1 округлився живіт. Вона спитала у неї, чи можна їй займатися, т.я. підозрювала, що вона вагітна. Але ОСОБА_1  сказала, що у неї все нормально. Через деякий час, т.я. вони здавали заліки, де були важкі вправи на прес, вона знову запитала ОСОБА_1 чи можна їй робити такі вправи, ОСОБА_1 знову відповіла, що з нею все добре, що вона не вагітна. В середині грудня 2012 р. у них почались канікули до середини січня 2013 р. Після канікул ОСОБА_1 знову ходила на заняття, вони займалися у курточках, тому змін у фігурі вона не замітила. Охарактеризувати обвинувачену вона може лише з позитивного боку.
		Свідок ОСОБА_7 показала, що вона була куратором групи в педагогічному училищі, де навчалася ОСОБА_1 Охарактеризувати її може лише з позитивного боку. Через деякий час вона почала замічати, що у ОСОБА_1 зявився живіт. Вона неодноразово розмовляла з нею на тему чи є вона вагітною, але ОСОБА_1 все заперечувала, говорила, що погладшала. Після канікул, з 14 січня 2013 р. знову почалися заняття, було холодно, тому студенти навчалися у верхньому одязі. Ніяких змін у фігурі у ОСОБА_1 не було. Вона знову запитувала ОСОБА_1 про вагітність, та знову заперечувала. Приблизно наприкінці січня  на початку лютого 2013 р. ОСОБА_1 була відсутня десь 2 дні, потім приступила до занять, вже живота у неї не було, але вона з цього приводу з обвинуваченою не спілкувалася.
		Свідок ОСОБА_8 показав, що з весни до середини літа 2012 р. він зустрічався з ОСОБА_1, у них були інтимні стосунки. Потім, коли після незначної суперечки ОСОБА_1 телефоном сказала, що вагітна, він відповів, що не бажає в подальшому зустрічатися з нею. Через деякий час вони випадково зустрілися, розмовляли і ОСОБА_1 підтвердила, що вагітна, вони говорили про аборт, т.я. він сказав, що ніяких стосунків у них не буде. Також він пізніше декілька разів бачив ОСОБА_1 на дискотеці, по її зовнішньому виду було видно, що вона вагітна. Але він більше з нею не спілкувався. ОСОБА_7, уже в лютому 2013 р. він бачив фотографії ОСОБА_1 з дня її народження, по фігурі було видно, що вона вже не вагітна. 
		Законний представник обвинуваченої  її мати ОСОБА_2, яка відмовилася надавати свідчення як свідок, пояснила, що з донькою у неї були гарні стосунки, але, останнім часом, т.я. вона багато працювала, а донька навчалася в м. Нікополі, вони бачилися не часто. В цілому донька завжди характеризувалася позитивно  і в школі, і в педучилищі, вона ніколи не прогулювала, навчалася у силу своїх можливостей. На даний час вона не навчається у звязку з тим, що сталося.
		Представник служби у справах дітей Нікопольської районної державної адміністрації ОСОБА_4 повідомив суду, що ні сама ОСОБА_1, ні її сімя у них на обліку не перебувала. Вважає, що покарання обвинуваченій повинно бути не занадто суворим, враховуючи її позитивні характеристики та вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці. 
		Винуватість обвинуваченої також підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідженими у судовому засіданні:
		-протоколом огляду від 18.02.2013 р. трупу новонародженої дитини, знайденого у мішку з синтетичного матеріалу білого кольору в балці, розташованій між вул.. Леніна та ОСОБА_5 в с. Чкалове Нікопольського р-ну Дніпропетровської обл.. (а.п. 24-25);
		-актом про застосування службової собаки від 18.02.2013 р., відповідно до якого службові собаки з місця знайдення трупу новонародженої дитини привели до домоволодіння № 116 по вул.. Леніна в с. Чкалове (а.п. 26-27)
		-протоколом огляду місця події від 20.02.2013 р.  території домоволодіння № 116 по вул.. Леніна в с. Чкалове Нікопольського р-ну, згідно з яким присутня при огляді ОСОБА_1 вказала на туалет, розташований у дворі домоволодіння, де вона народила дитину, та місце між туалетом та господарським будівлями, де вона знайшла мішок, в який поклала труп дитини, до протоколу прикладена фото-таблиця (а.п. 29-39);
		-висновком судово-медичної експертизи № 7-с від 07.03.2013 р., згідно з яким при сумісному огляді з лікарем-гінекологом у ОСОБА_1 були виявлені ознаки вагітності та пологів, які відбулися за 2-3 тижні до моменту освідчення (19.02.2013 р.) (а.п. 155);
		-висновком судово-генетичної експертизи № 87 від 04.03.2013 р., згідно з яким вірогідність того, що ОСОБА_1 є біологічною матірю загиблого новонародженого хлопчика складає не менше 99,99% (а.п. 170-172);
		-висновком комісійної судово-медичної експертизи № 92 від 17.05.2013 р., згідно з яким смерть новонародженої дитини ОСОБА_1С наступила внаслідок асфіксії, повязаної з гострим кисневим голодуванням - гіпоксією, при перебуванні дитини в обмеженому замкнутому просторі (синтетичному лантухі). Враховуючи висновки судово-медичних експертиз, характер і ступінь розвитку трупних явищ на момент огляду трупа на місці та в морзі, даних метеоспостережень в період з 12.01.2013 р. по 18.02.2013 р., смерть новонародженої дитини могла наступити в період не менш ніж за 2-3 тижні до моменту знайдення трупу. Виявлене на трупі тілесне ушкодження у вигляді садна лобної ділянки праворуч, крововиливу у мяких тканинах лобної ділянки відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Збереження трупу немовля ОСОБА_1 упродовж 2-3 тижнів з виявленою динамікою розвитку трупних явищ, а саме значним затриманням процесу гниття, враховуючи анатомо-функціональні особливості новонародженої дитини (відсутність сторонньої патогенної мікрофлори в шлунково-кишковому тракті) та відсутність ознак промерзання можливе. (а.п. 196-213);
		-актом стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, згідно з яким ОСОБА_1 в період інкримінуємого їй діяння і в даний час не страждала і не страждає хронічним психічним захворюванням та іншим хворобливим порушенням психічної діяльності. За своїм психічним станом в той період часу і на даний час могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і  керувати ними. (а.п. 222-226).
		Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченої повністю доведена.
		Враховуючи дані судово-медичних експертиз, покази свідків, суд вважає, що пологи у ОСОБА_1 відбулися в період з 25 січня 2013 року по 1 лютого 2013 року, а не 13-14 січня 2013 р. , як пояснила сама обвинувачена. Протиріччя з цього приводу, на думку суду, пояснюються особливим станом обвинуваченої, викликаним пологами та психотравмуючою ситуацією, що сталася перед пологами, а також її неповнолітнім віком. Також суд вважає доведеним, що після пологів обвинувачена не відразу віднесла труп новонародженої дитини у балку, а деякий час зберігала його у невстановленому місці, про що вказують висновки судово-медичних експертиз, в частості, відсутність промерзання трупу.  Такі протиріччя, на думку суду, пояснюються тими ж факторами.
		Дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ст. 117 КК України як умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини.
		Призначаючи покарання, суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше судимою не була.
		Також суд враховує її вік, стан здоровя, умови життя та виховання, що вона виховувалася у повній сімї, відносини між нею і батькам, які, хоча і не є повністю відвертими, але в цілому гарні, що вона мала і має всі належні умови для проживання, за місцем проживання і навчання характеризується виключно позитивно, тобто має гарну репутацію і міцні соціальні звязки.
		Обставини, що помякшують покарання  визнання вини, вчинення кримінального правопорушення в неповнолітньому віці, при відсутності обставин, що обтяжують покарання.
		Враховуючи все вищезазначене, а також враховуючи тяжкість наслідків, що сталися, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в виді позбавлення волі.
		Але, враховуючи всі обставини справи, положення Мінімальних стандартних правил Організації Обєднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх (Пекінських правил), прийнятих резолюцією 40/33 Генеральної Асамблеї від 29.11.1985 р., відповідно до ст.. 19 яких поміщення неповнолітніх в будь-яку виправну установу завжди повинно буди крайньою мірою, що застосовується протягом мінімального терміну, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, тому вважає можливим застосувати щодо неї ст. 75 КК України і звільнити її від відбування покарання з випробуванням, поклавши обовязки, передбачені п. 2), 3) ч.1 ст. 76 КК України.
		Запобіжний захід підлягає скасуванню, речові докази  знищенню.
		На підставі наведеного, керуючись ст.. 370, 371, 374 КПК України, суд  
		 
		З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_1 визнати винуватою у предявленому їй обвинуваченню за ст. 117 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 міс. 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік 6 міс.
		На підставі п 2), 3) ч.1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання. 
		Речові докази, що знаходяться у камері зберігання Нікопольського МВ (з обслуговування м. Нікополя і Нікопольського р-ну) ГУ МВС України у Дніпропетровській обл.  знищити.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у вигляді особистого зобовязання скасувати.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської обл. протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
		 
		 
		            СуддяІ.В. Клименко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...