Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Категорія справи № 5020-9/330-7/200 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 листопада 2013 року Справа № 5020-9/330-7/200             Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		            Головуючого судді                                    Малетича М.М.
		            суддів                                                          Мамонтової О.М.
		                                                                                 Круглікової К.С.
		За участю представників сторін: 
		від прокуратури Сіромашенко Р.Л. (посвід. № 020951)
		від позивача не з'явилися 
		від відповідача не з'явилися
		від третіх осіб не з'явилися
		розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя  на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.13р.
		у справі №  5020-9/330-7/200 
		за позовом заступника прокурора міста Севастополя  в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради, м. Севастополь
		до ТОВ "Авто-Люкс", м. Севастополь
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Обслуговуючого кооперативу "Оптиміст", м. Севастополь; 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Анит-Т", м. Севастополь
		про повернення земельної ділянки
		          
		                                                 В С Т А Н О В И В:
		 
		Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.06.12р. у справі № 5020-9/330-7/200 (суддя Альошина С.М.) позов задоволено, зобов'язано відповідача повернути земельну ділянку загальною площею 0,1225 га (у т.ч. земельні ділянки площами 0,0874 га та 0,0351 га), розташовану в Ленінському районі міста Севастополя по вул. Пожарова в районі міського цирку власнику - Севастопольській міській раді у стані, придатному для подальшого використання, шляхом демонтажу металевої огорожі та демонстраційних майданчиків.
		Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.13р. (головуючий Латинін О.А., Фенько Т.П., Проценко О.І.) вказане рішення скасовано, у позові відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятою постановою, заступника прокурора міста Севастополя  подав касаційну скаргу, в якій просить постанову від 23.09.13р. скасувати, а рішення від 25.06.12р. залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 9, 124, 125 ЗК України, п. 12 Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 416, 417 ЦК України, ст.ст. 31, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 35, 43, 104 ГПК України. 
		Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено.
		07.10.03р. між Севастопольською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Авто-Люкс" укладено договір оренди землі, зареєстрований 05.11.03р. Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів за № 102, за умовами якого орендодавець на підставі рішення № 1265 від 02.07.03р. передав, а орендар - прийняв у тимчасове (до 01.07.08р.) володіння та користування земельну ділянку загальною площею 0,1225 га (у т.ч. земельні ділянки площами 0,0874 га та 0,0351 га), розташовану в Ленінському районі міста Севастополя по вул. Пожарова в районі міського цирку для будівництва та обслуговування демонстраційного майданчику автомобілів (без права капітального будівництва).
		Підпунктом а) пункту 6.1 договору визначено, що у разі спливу строку, на який договір оренди земельної ділянки було укладено, він припиняє свою дію.
		Відповідно п. 6.2, протягом місяця після спливу строку оренди, у разі непродовження його у встановленому порядку, орендар зобов'язаний за свій кошт звільнити земельну ділянку від споруд без відшкодування збитків та понесених витрат з його освоєння і передати ділянку у первісному стані, не  гіршому порівняно з тим, в якому він її брав в оренду, придатному для подальшого використання.
		10.11.08р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель в м. Севастополі проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт № 1301 (а.с. 7 т. 1), про те, що земельна ділянка, надана в оренду відповідачу строком до 01.07.08р. продовжує використовуватися під демонстраційний майданчик автомобілів, однак строк дії договору оренди не подовжено; складено протокол про адміністративне правопорушення № 000623 (а.с. 9 т. 1), а 11.11.08р. - винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000623 (а.с. 10 т. 1), якою директора  ТОВ "Авто-Люкс" притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 340 грн. та винесено припис № 000023 (а.с. 8 т. 1) - усунути вказане порушення протягом 30 діб.
		Листом від 25.12.08р. Севастопольська міська рада просила відповідача звільнити та повернути земельну ділянку в зв'язку із порушенням умов договору та закінченням його дії (а.с. 17, т. 1).
		13.01.09р. повторною перевіркою Севастопольдержземінспекції встановлено, що виявлені раніше порушення земельного законодавства тривають, припис не виконано, про що свідчить акт № 62, винесено припис № 36 та складено протокол про адміністративне правопорушення № 00021; постановою про накладення адміністративного стягнення від 16.01.09р. директора товариства визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення і накладено штраф в розмірі 340 грн. (а.с. 12-15 т. 1).
		14.05.09р. заступник прокурора міста Севастополя  в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради та Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Севастополі звернувся з позовом до ТОВ "Авто-Люкс" про зобов'язання повернути тимчасово зайняту земельну ділянку загальною площею 0,1225 га (у т.ч. земельні ділянки площами 0,0874 га та 0,0351 га), розташовану в Ленінському районі міста Севастополя по вул. Пожарова в районі міського цирку, для чого прибрати металеву огорожу та демонстраційні майданчики шляхом їх демонтажу і повернути її власнику - Севастопольській міській раді в стані, придатному для подальшого використання (з урахуванням заяви від 20.06.12р. (а.с. 15 т. 2)).
		Провадження у справі неодноразово зупинялося до вирішення справи господарського суду міста Севастополя № 5020-2/222  за позовом  ТОВ "Авто-Люкс" до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, за участю третьої особи - Севастопольської міської ради та прокурора м. Севастополя про визнання права власності на демонстраційні майданчики № 1 і № 2, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, 1-А. Чинним рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.12.11р. у справі № 5020-2/222-1/014-10/099-1/028-6/063-208/2011 у позові відмовлено повністю (а.с. 163-165 т. 1). Ухвалою від 12.06.12р. провадження у справі № 5020-9/330-7/200 поновлено.
		Ухвалою від 25.06.12р. провадження у справі № 5020-9/330-7/200 в частині позовних вимог заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у місті Севастополі припинено. 
		          Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.06.12р. позов задоволено, тому що строк дії договору оренди земельної ділянки сплив 01.07.08р., продовжений не був, отже, відповідач безпідставно використовує земельну ділянку, що підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.
		          Ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.07.13р. до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено обслуговуючий кооператив "Оптиміст"; а ухвалою від 12.09.13р. - обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Анит-Т".
		          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.13р. вказане рішення скасовано, у позові відмовлено. Постанова мотивована тим, що за договором купівлі-продажу від 28.05.09р. відповідач продав обслуговуючому кооперативу "Оптиміст" демонстраційні майданчики № 1 та № 2 для виставки та продажу автомобілів, частину (29/100) яких останній за договором від 01.10.12р. вніс в якості пайового внеску до пайового фонду обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Анит-Т", а тому ТОВ "Авто-Люкс" не є належним відповідачем у справі.
		          Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України).
		          Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється, зокрема,  в разі закінчення строку, на який його було укладено.
		          Відповідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
		Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено термін "самовільне зайняття земельної ділянки" - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
		За приписами частини першої ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
		Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч. 2 ст. 99 ГПК України).
		На думку колегії, суд апеляційної інстанції, наділений у відповідності зі ст. 24 ГПК України правом залучати до участі у справі іншого відповідача, здійснювати за згодою позивача заміну первісного відповідача належним відповідачем, передчасно відмовив в позові з вищенаведених підстав, оскільки не встановив хто повинен відповідати за вказаним позовом, предметом якого є вимоги про повернення земельної ділянки, а не майна, розташованого на ній. Крім того, в порушення п. 8 ч. 2 ст. 105 ГПК України, в оскарженій постанові не зазначено доводів, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновком суду першої інстанції щодо припинення права користування відповідача спірною земельною ділянкою та його обов'язку звільнити земельну ділянку від споруд і повернути її позивачеві у порядку, визначеному п. 6.2 договору.
		Проте, неможна залишити в силі і рішення суду першої інстанції, яким, згідно викладених прокурором позовних вимог, відповідача зобов'язано демонтувати майно, право власності на яке зареєстровано за іншими особами.  
		Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова від 23.09.13р. та рішення від 25.06.12р. підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.
		Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                  
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу заступника прокурора міста Севастополя   задовольнити частково. 
		 
		Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.13р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 25.06.12р. у справі № 5020-9/330-7/200 скасувати повністю.
		 
		Справу № 5020-9/330-7/200 передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
		 
		Головуючий суддя                                                               М.М. Малетич
		 
		Судді:                                                                                      О.М. Мамонтова
		 
		                                                                                                 К.С. Круглікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...