Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 742/5389/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2013.
Дата набрання законної сили: 03.02.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		провадження №   1-кп/742/229/13  
		єдиний унікальний № 742/5389/13-к 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		          15 листопада 2013 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого  судді  Циганка М.О., при секретарі Чміль С.І., за участю: прокурора Антоненка Ю.В., захисників адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника потерпілих адвоката ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8,розглянувши в відкритому судовому  засіданні  в залі суду в м. Прилуки кримінальне провадження про обвинувачення:
		          ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  м. Прилуки Чернігівської області, зареєстрованого АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2 громадянина України, не працюючого,з середньою освітою,  одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень  передбачених ч.3 ст.355, ч.2 ст.146 КК України;
		          ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця  м. Прилуки Чернігівської області, зареєстрованого АДРЕСА_3. фактично проживаючого АДРЕСА_4,   громадянина України,  не працюючого,  з середньою спеціальною освітою, розлученого,  маючого малолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень  передбачених ч.3 ст.355, ч.2 ст.146 КК України; 
		          ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця  м. Прилуки Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_5,    громадянина України,   працюючого сторожем ТОВ «Ритуальні послуги»,  з середньою спеціальною освітою , одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень  передбачених ч.3 ст.355, ч.2 ст.146 КК України, -
		                                                              В С Т А Н О В И В :
		 
		           11.09.2013 року близько 13 години обвинувачений  ОСОБА_6, за попередньою змовою з обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8, поблизу магазину «Артеміда» розташованого по вул. П.Комуни м. Прилуки викрали, посадивши шляхом обману до автомобіля марки Шевролет Авео д.р.н.НОМЕР_3, потерпілого  ОСОБА_3 та під примусом, проти волі останнього, застосовуючи до останнього насильство, небезпечне для життя чи здоров'я, перевезли до будинку за адресою:АДРЕСА_4, де ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наносячи удари по голові та тулубу потерпілому ОСОБА_3, тобто із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, примушували ОСОБА_3 до виконання цивільно-правових зобов'язань з вимогою повернути борг в сумі 800 доларів США, які на їх думку ОСОБА_3 був винен батькові обвинувачених ОСОБА_7  ОСОБА_10 за придбання автомобіля марки ГАЗ 2410, 1987 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4, чим змусили ОСОБА_3 зателефонувати до дружини потерпілої ОСОБА_4 та примушували останню до виконання цивільно-правових зобов'язань. Надалі, після викладених умов дружині щодо повернення боргу, з метою позбавлення потерпілого волі, ОСОБА_6 завів та зачинив потерпілого ОСОБА_3 до погребу, розташованого у вказаному господарстві,  забравши при цьому у потерпілого речі, зокрема і мобільний телефон. Після дзвінка потерпілій ОСОБА_4 до вимагачів, обвинувачені назначили їй зустріч за адресою: АДРЕСА_6, куди перевели ОСОБА_3 11.09.2013 року близько 16 години 30 хвилин потерпіла ОСОБА_4 прибула до господарства за адресою: АДРЕСА_6, де змушена була передати грошові кошти в сумі 2000 гривень вимагачам за звільнення ОСОБА_3, та  змусили ОСОБА_4 під приводом страху за чоловіка написати боргову розписку в сумі  5  000 гривень. Після отримання коштів та розписки вимагачі відпустили ОСОБА_3 
		          В результаті незаконного позбавлення волі, викрадення та примушування потерпілого ОСОБА_3 до виконання цивільно-правових зобов'язань, останньому було спричиненотілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми, струс головного мозку, помірний церебрастенічний та цефалічний синдроми, синець потиличної області голови справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 455 від 25.09.2013 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
		          Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому обвинуваченні  визнав в повному обсязі, та дав показання суду. 11.09.2013 р. ОСОБА_6 в першій половині дня,з метою вирішення питання працевлаштування прийшов до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4, де був і брат ОСОБА_7 - ОСОБА_8  В ході розмови ОСОБА_7 розповів, що у нього виникли проблеми з потерпілим ОСОБА_3, який не повертає кошти за автомобіль марки ГАЗ-24, і котрий дізнався, що потерпілий здав вказане авто на розборку, а коли ОСОБА_7 телефонував потерпілому, то останній підтвердив це, а потім перестав відповідати взагалі на дзвінки і уникав зустрічей. ОСОБА_7 попросив ОСОБА_6, щоб останній  зателефонував з свого мобільного телефону та домовився з потерпілим ОСОБА_3  про зустріч, що ніби  для потерпілого є робота по встановленню пам'ятника на кладовищі. Після чого ОСОБА_6 зателефонував на мобільний телефон потерпілого, який надав ОСОБА_7 та повідомив ОСОБА_3, що потрібно зустрітися, на що потерпілий вказав про зустріч поблизу кафе «Піраміда» в м.Прилуки, куди  ОСОБА_6 повинен під'їхати через півгодини, на що обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що  викличе знайомого, який їх всіх відвезе на зустріч. Після чого ОСОБА_7 зателефонував якомусь знайомому, який  через 5 хвилин  під'їхав до двору на автомобілі, і всі обвинувачені поїхали до мікрорайону «Рокитне» м.Прилуки, де перед залізничним мостом на зупинці з автомобіля вийшли обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, щоб при зустрічі потерпілий їх не бачив, а ОСОБА_6 поїхав до магазину «Артеміда», після чого ОСОБА_6 зустрівся в обумовленому місці з потерпілим ОСОБА_3 і запросив до автомобіля, щоб  нібито їхати на кладовище «Новий побут» з метою обговорення умов виконання робіт по встановленню пам'ятника. ОСОБА_3 сів на заднє сидіння автомобіля, і вони поїхали в іншу сторону ніж на кладовище, де за залізничним мостом на зупинці, розташованої навпроти заводу «Будмаш» в автомобіль сіли обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які розпочали розмову з приводу  боргу за автомобіль, на що останній говорив, що з собою грошей немає, треба зателефонувати  дружині і та обов'язково їх знайде. Потерпілий сидів в автомобілі позаду між обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Після чого обвинувачені поїхали до місця проживання свідка ОСОБА_11, де по дорозі ОСОБА_6 декілька разів ударив по затилку потерпілого, при чому вказує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 потерпілого не били, останній тільки кричав на потерпілого. ОСОБА_7 вказував потерпілому повернути за автомобіль 800 доларів США. Приїхавши до свідка ОСОБА_11 обвинувачені розповіли про борг ОСОБА_3, де ОСОБА_6 тримав потерпілого за лікоть біля автомобіля, на що ОСОБА_11 відповів щоб самі розбиралися в даній ситуації. Після чого  вони всі направились до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4, де під час поїздки ОСОБА_6 знову декілька разів ударив потерпілого по голові. Коли приїхали до ОСОБА_7 всі зайшли в будинок, а водій поїхав. В будинку знову почали обговорювати питання повернення грошей за автомобіль, також до будинку хвилин на десять приходив свідок ОСОБА_10 батько обвинувачених ОСОБА_10, який спитав  ОСОБА_3 де він подів належний свідкові автомобіль, якщо такого не має, то хай поверне за нього кошти. ОСОБА_7 з потерпілим сварився, в хаті ОСОБА_6 знову декілька разів ударив потерпілого по голові. Потерпілий попросив подзвонити дружині, щоб та шукала гроші,  після чого набравши номер дружини, ОСОБА_6 сидівши поряд  чув розмову, в якій ОСОБА_3 казав : «мене знайшов ОСОБА_1 і збиває за машину 800 доларів». Потерпіла відповіла, що хай дасть телефон людині, якій вона привезе гроші, ще  запитувала чи не б'ють, після чого ОСОБА_6 взяв трубку і потерпіла попросила  номер мобільного, щоб коли збере 800 доларів, то зв'язатися і віддати борг. Після розмови брати ОСОБА_10 відлучилися з будинку, і ОСОБА_6 думаючи про можливість приїзду працівників міліції та уникнення подальшого конфлікту  ОСОБА_7 з потерпілим відвів  ОСОБА_3 до погребу, що знаходився в дворі господарства, де зачинив останнього. Після чого повернулися обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7, який запитав у ОСОБА_6 де  потерпілий, на що останній відповів, що  закрив в погребі. ОСОБА_7 пішов до погребу та відкрив двері, випустивши при цьому потерпілого та завів до будинку.   Після чого ОСОБА_6 на мобільний телефон зателефонувала дружина потерпілого і повідомила, що зібрала лише 2000 гривень, а решту поверне згодом, поспілкувавшись при зустрічі. Вони домовились зустрітись за адресою: АДРЕСА_6, де мешкають батьки обвинувачених ОСОБА_7. ОСОБА_6разом з потерпілим пішли до вказаного господарства, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8залишились. Прийшовши до господарства батька обвинувачених ОСОБА_8, розповіли батьку ОСОБА_10 про все, потім велосипедом під'їхав ОСОБА_8 і вони всі на лавці під двором чекали на потерпілу ОСОБА_4, яка близько 16 години 30 хвилин  під'їхала на автомобілі, підійшла, віддала кошти в сумі 2000 грн. батьку обвинувачених ОСОБА_8, і останній написав їй розписку, що отримав 2000 грн., а вона написала розписку, що через місяць поверне ще 5000 грн. Після чого приїхали працівники міліції, які доставили ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до Прилуцького МВ УМВС. Щиро кається в скоєному, просить суд суворо не карати, запевняючи суд про недопущення більше такого.
		          Допитаний в судовому  засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у висунутому обвинуваченні  визнав в повному обсязі, та дав показання суду, що у своєму користуванні він мав автомобіль ГАЗ 2410, 1987 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4  (довіреність  від 14.05.2008 року видана на нього та його батька ОСОБА_10). В червні 2013 року ОСОБА_7 перед від'їздом на заробітки до Росії надав вказаний автомобіль в користування своєму знайомому потерпілому ОСОБА_3, який у нього зламався, і останні вирішили, що потерпілий відремонтує авто і відразу поверне батьку обвинуваченого ОСОБА_7 Напочатку серпня  2013 року ОСОБА_7 повернувся та дізнався, що автомобіль  ОСОБА_3 не повернув, він декілька разів телефонував ОСОБА_3, але останній не відповідав. В подальшому ОСОБА_7 дізнався, що ОСОБА_3 розбив та продав на запчастини вказаний автомобіль. ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 попрохали ОСОБА_6, який являється товаришем, зателефонувати потерпілому, щоб домовитись про зустріч з приводу встановлення нібито пам'ятника, так як ОСОБА_3 уникав зустрічей. ОСОБА_6 домовився про зустріч поблизу магазину «Артеміда» в м.Прилуки. В розмові обвинувачені вирішили, що ОСОБА_7 з ОСОБА_8 вийдутьз автомобіляна зупинці навпроти заводу «Будмаш», щоб потерпілий їх не бачив, а після чого сядуть до автомобіля . 11.09.2013 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_7 по телефону викликав свого знайомого свідка ОСОБА_12 та попрохав відвезти  до магазину «Артеміда», а потім назад додому. Більше ОСОБА_12ніхто нічого не повідомляв. Після чого всі обвинувачені поїхали до мікрорайону «Рокитне» м.Прилуки, де перед залізничним мостом в районі заводу «Будмаш з автомобіля вийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а ОСОБА_6 поїхав до магазину «Артеміда». Близько 13 години на зупинці, яка розташована навпроти заводу «Будмаш» в автомобіль сіли обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Потерпілий сидів в автомобілі позаду між обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 В автомобілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почали вимагати від потерпілого  борг за автомобіль, при цьому ОСОБА_6  декілька разів ударив ОСОБА_3 по голові, ОСОБА_7 при цьому удари не наносив.Потерпілий повідомив, що на даний час коштів не має. На автомобілі вони поїхали до свата потерпілого ОСОБА_11, та розповіли про борг ОСОБА_3 на, що ОСОБА_11. відповів щоб самі розбиралися в даній ситуації. Після чого вони направились до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4. До будинку приходив свідок ОСОБА_10 батько обвинуваченого, який спитав  ОСОБА_3 де він подів належний свідкові автомобіль, якщо такого не має, то хай поверне за нього кошти. Потім потерпілий запропонував зателефонувати дружині, щоб остання знайшла грошові кошти та привезла їх. Зателефонувавши, спочатку з потерпілою розмовляв ОСОБА_3, а потім ОСОБА_6, який повідомив дружині ОСОБА_3 за що необхідно сплатити борг. Після даної розмови вони домовились про зустріч. Потім ОСОБА_7 пішов до магазину за продуктами харчування, а брат ОСОБА_8 поїхав по своїм справам. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишилися на місці. Повернувшись з магазину ОСОБА_7 помітив як перед ним в господарство зайшов його брат ОСОБА_8, та в будинку помітив лише ОСОБА_6 ОСОБА_7 запитав у останнього де подівся потерпілий, на що ОСОБА_6 відповів, що закрив його в  погреб. ОСОБА_7 підійшов до погребу та відкрив двері, випустивши при цьому потерпілого та завів до будинку.  В його присутності в господарстві до ОСОБА_3 фізичне насильство не застосовувалось.Через деякий час зателефонувала дружина ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4, та з ОСОБА_6 домовились про зустріч поблизу господарства ОСОБА_10 батька обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_6, куди пішли ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а за ними на велосипеді направився ОСОБА_8.Через деякий час до ОСОБА_7 до місця проживання приїхали працівники міліції. Щиро кається в скоєному, просить суд суворо не карати, вказує що зробив для себе висновки, запевняючи суд про недопущення більше такого.
		          Допитаний в судовому  засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у висунутому обвинуваченні  визнав в повному обсязі, та дав показання суду, що у користуванні брата ОСОБА_7 був  автомобіль ГАЗ 2410, який належав їхньому батькові ОСОБА_10, він знав, що вказаний автомобіль брат надав користування своєму знайомому потерпілому ОСОБА_3, який розбив та продав вказане авто на запчастини, при чому не повернувши коштів, ні братові ні батькові. ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_8 попрохали ОСОБА_6 зателефонувати потерпілому, щоб домовитись про зустріч з приводу встановлення нібито пам'ятника, так як ОСОБА_3 уникав зустрічей. ОСОБА_6 домовився про зустріч поблизу магазину «Артеміда» в м. Прилуки.           11.09.2013 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_7 по телефону викликав свого знайомого ОСОБА_12 та попрохав відвезти  до магазину «Артеміда», а потім назад додому.  Після чого всі обвинувачені поїхали до мікрорайону «Рокитне» м. Прилуки, де перед залізничним мостом в районі заводу «Будмаш з автомобіля вийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а ОСОБА_6 поїхав до магазину «Артеміда». Близько 13 години на зупинці, яка розташована навпроти заводу «Будмаш» в автомобіль сіли обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Потерпілий сидів в автомобілі позаду між обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7  В автомобілі всі вели розмову про борг  потерпілого за автомобіль, оскільки ОСОБА_8 сидів спереду то не бачив чи хтось наносив удари потерпілому. ОСОБА_3 повідомляв, що на даний час коштів не має. На автомобілі вони поїхали до свата потерпілого свідка ОСОБА_11, та розповіли про борг ОСОБА_3 на, що ОСОБА_11 відповів щоб  самі розбиралися в даній ситуації. Після цього вони направились до місця проживання ОСОБА_7 Потім потерпілий  запропонував зателефонувати  дружині, щоб остання знайшла грошові кошти та привезла їх. Зателефонувавши, спочатку з потерпілою  розмовляв ОСОБА_3, а потім ОСОБА_6, який повідомив дружині ОСОБА_3 за що необхідно сплатити борг. Після даної розмови вони домовились про зустріч. Потім ОСОБА_7 пішов до магазину за продуктами харчування, а ОСОБА_8 поїхав по своїм справам. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишилися на місці. Повернувшись з магазину ОСОБА_8 помітив  лише ОСОБА_6, ОСОБА_7 запитав у останнього де подівся потерпілий, на що ОСОБА_6 відповів, що закрив його в  погреб. ОСОБА_7 пішов до погребу та відкрив двері, випустивши при цьому потерпілого та завів до будинку.  В його присутності в господарстві до ОСОБА_3 фізичне насильство не застосовувалось, він такого не бачив так як неодноразово виходив з будинку. Через деякий час зателефонувала дружина ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_4, та  з ОСОБА_6 домовились про зустріч поблизу господарства ОСОБА_10 батька обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_6, куди пішли ОСОБА_3 та ОСОБА_6, а за ними на велосипеді направився ОСОБА_8 Близько 16 години 30 хвилин  під'їхала потерпіла ОСОБА_4 на автомобілі, підійшла, віддала кошти в сумі 2000 грн. батьку обвинуваченого ОСОБА_10, і останній написав їй розписку, що отримав 2000 грн., а вона написала розписку, що через місяць поверне ще 5000 грн. Після чого приїхали працівники міліції, які доставили ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до Прилуцького МВ УМВС. Щиро кається в скоєному, просить суд суворо не карати, вказує що зробив для себе висновки, запевняючи суд про недопущення більше такого.
		                    Крім особистого визнання своєї вини у вчинених кримінальних правопорушеннях обвинуваченими, їх винатакож підтверджується іншими дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами в їх сукупності :
		          Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання суду, що ОСОБА_7 він знає близько 10 років. 11.09.2013 року близько 13 години до ОСОБА_3  зателефонували  з приводу встановлення пам'ятника, та призначили зустріч поблизу магазину «Артеміда», по вул. П. Комуни м. Прилуки (мікрорайон Рокитне),  близько 13 години 10 хвилин ОСОБА_3 підійшов до вищевказаного магазину «Артеміда», де його вже чекали двоє чоловіків один із них був обвинувачений ОСОБА_6, привітавшись ОСОБА_6 вказав щоб потерпілий сідав  на заднє сидіння автомобіля, куди і сів ОСОБА_6 Інший чоловік сів за кермо. Даних осіб ОСОБА_3 раніше не бачив та їх він не знав. Після цього вони поїхали в напрямку центру м. Прилуки, ОСОБА_3 був здивований та запитав куди їдемо, оскільки їхали не в сторону кладовища, на що ОСОБА_6 відповів: «сам знаєш», та декілька разів ударив потерпілого по голові. Проїхавши залізничний міст на зупинці поблизу заводу «Будмаш» в автомобіль сіли обвинувачені ОСОБА_7 та його старший брат ОСОБА_8 В автомобілі ОСОБА_3 знаходився на задньому сидінні, де з однієї сторони від нього знаходився ОСОБА_6, а з іншої  ОСОБА_7, на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_8 Обвинувачені ОСОБА_8 почали звинувачувати, що потерпілий винен кошти за автомобіль «ГАЗ-2410». Дійсно потерпілий в суді вказав, що в червні 2013 року він придбав у ОСОБА_7 за 600 доларів США вказане авто, та  різними частками він віддав за нього ОСОБА_7 близько 3000 гривень. Решту коштів ОСОБА_3 не віддав, так як ОСОБА_7 виїхав до Росії на роботу, тому потерпілий його чекав, так як автомобіль придбав саме в нього. Вказаний автомобіль у зв'язку з його непридатністю та нерентабельністю ремонтних робіт ОСОБА_3 здав як металобрухт. Під час поїздки в основному його бив по голові ОСОБА_6 а  ОСОБА_7 чи раз чи два ліктем по тулубу. Потерпілий повідомив всім, щоб його відпустили, і що він віддасть кошти, але його ніхто не слухав. ОСОБА_3 спочатку на автомобілі відвезли до свідка ОСОБА_11 який приходиться потерпілому сватом, з метою розповісти про борг, де з автомобіля вийшли всі обвинувачені а ОСОБА_6 вивів ОСОБА_3 з автомобіля тримаючи за лікоть, і хтось з обвинувачених наніс удар по голові, але потерпілий не пам'ятає точно хто, так як від ударів у машині в нього вже паморочилося в голові,  ОСОБА_11 повідомив, щоб не чіпали потерпілого, та щоб  самі розбиралися в даній ситуації, але ОСОБА_6 знову посадив потерпілого до автомобіля і всі поїхали. Після чого ОСОБА_3 повезли до місця проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 де обвинувачені завели ОСОБА_3 до будинку, ОСОБА_6 забрав речі потерпілого, а саме:  пакет з паперами, мобільний телефон та грошові кошти в сумі 50 гривень, а потім ОСОБА_6 з ОСОБА_7 почали бити ОСОБА_3 руками по тілу та по голові, більше ударів близько десяти наніс ОСОБА_6,  та  вимагати гроші в сумі 800 доларів США. В цей час ОСОБА_8 перебував в будинку, але що саме він робив ОСОБА_3 не помічав, так як закривався від ударів обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і від ударів  в нього паморочилося в голові, і було погано. Потім до будинку увійшов батько ОСОБА_7 - ОСОБА_13. Знову виник спір за автомобіль. ОСОБА_13 повідомив, що автомобіль «ГАЗ-2410» належить йому і ОСОБА_3 повинен сплатити гроші в сумі 800 доларів США, який трохи побув і пішов. Потерпілий повідомив, що при собі коштів не має, що потрібно телефонувати дружині. В будинку ОСОБА_6 повернув потерпілому мобільний телефон та додав, щоб  шукав кошти, бо якщо не знайде буде стільки і утримуватися, або його вивезуть до лісопосадки. ОСОБА_3 зателефонував дружині, повідомивши, що з нього вимагають гроші за автомобіль «ГАЗ-2410» в сумі 800 доларів США, та попрохав дружину ОСОБА_4 щоб вона знайшла та привезла гроші куди повідомлять обвинувачені. Далі слухавку взяв ОСОБА_6  та повідомив дружині, що якщо вона хоче побачити потерпілого, то має привезти обвинуваченим гроші в сумі 800 доларів США. Доки грошей не буде, доти вони триматимуть ОСОБА_3 На дане дружина погодилась, але повідомила, що на це потрібен деякий час. Потім ОСОБА_6 зачинив ОСОБА_3 до підвального приміщення, яке розташоване в господарстві ОСОБА_7, де потерпілий пробув близько 40 хвилин. Після чого, ОСОБА_6 відвів ОСОБА_3 без згоди останнього до місця проживання ОСОБА_10 батька обвинувачених ОСОБА_10, де він і чекав на приїзд  своєї дружини з коштами. Коли потерпіла ОСОБА_4 передала кошти ОСОБА_10 то ОСОБА_6 відпустив ОСОБА_3, і потерпілий  разом з дружиною направились до Прилуцького МВ УМВС. Вказує, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, так як заподіяні збитки йому відшкодовані. 
		          Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання суду, що 11.09.2013 року близько 10 години її чоловік потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що зателефонували якісь люди та попросили його встановити пам'ятник на кладовищі . Вже десь о 13 годині чоловік повідомив, що ці люди назначили йому зустріч поблизу магазину «Артеміда», який знаходиться на мікрорайоні «Рокитне», після чого  ОСОБА_3 взяв свої речі та пішов. ОСОБА_4 лишилась вдома. Хвилин через 40 потерпілій ОСОБА_4 на мобільний телефон зателефонував  ОСОБА_3 та повідомив, що у нього неприємності і з нього обвинувачений ОСОБА_7 вимагає грошові кошти за автомобіль «ГАЗ 2410», який ОСОБА_3 придбав у нього . Після цього телефон взяв обвинувачений ОСОБА_6, і сказав  що ОСОБА_3  винен їм гроші і вони будуть його утримувати, аж до поки,  їм не привезуть 800 доларів США, на що ОСОБА_4 запропонувала відпустити чоловіка та в усьому розібратися, але останній відмовився, і тоді  ОСОБА_4 попросила у ОСОБА_6 номер мобільного телефону по якому могла б зв'язатися. Після чого ОСОБА_4 стала шукати гроші. Через деякий час ОСОБА_4 зателефонувала на вказаний  номер телефону і сказала, що у неї є лише 2000 гривень, більше знайти не може. Через певний проміжок часу зателефонував ОСОБА_6 та сказав щоб ОСОБА_4 привезла 2000 гривень і назвав адресу АДРЕСА_6 . ОСОБА_4 взяла гроші в сумі 2000 гривень, та перед тим як їх  віддавати зробила ксерокопії кожної купюри. Після чого поїхала за вказаною адресою. Коли потерпіла ОСОБА_4 приїхала, на неї чекали її чоловік потерпілий ОСОБА_3, ОСОБА_10 - батько обвинуваченого ОСОБА_7, обвинувачений  ОСОБА_8 та невідомий їй молодий чоловік. Гроші ОСОБА_4 віддала батьку обвинувачених ОСОБА_8. Після чого обвинувачені змусили потерпілу написати розписку, що вона має через тиждень принести їм 5000 гривень. В розписці вона написала, що гроші принесе через місяць. Претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не має, так як заподіяні збитки відшкодовані . 
		          Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання суду, що11.09.2013 року близько 12 години 30 хвилин до нього на мобільний телефон зателефонував знайомий обвинувачений ОСОБА_7 та попрохав допомоги щодо надання послуги перевезення. Близько 12 години 40 хвилин ОСОБА_12 приїхав на власному автомобілі Шевроле Авео  д.р.н. НОМЕР_3 до господарства за адресою: АДРЕСА_4. До автомобіля сіли обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, та попрохали відвезти  до магазину «Артеміда», який розташований в мікрорайоні «Рокитне». Навпроти заводу «Будмаш» перед залізничним мостом з автомобіля вийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а ОСОБА_12 разом з ОСОБА_6 поїхав до магазину «Артеміда». Поблизу магазину «Артеміда» ОСОБА_12 з ОСОБА_6 вийшли з автомобіля та останній кудись телефонував. Через деякий час до них підійшов  потерпілий ОСОБА_3, якого ОСОБА_6 запросив до автомобіля, і вони поїхали, трохи проїхавши, на зупинці яка розташована навпроти заводу «Будмаш» в автомобіль знову сіли обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Потерпілий сидів в автомобілі позаду між обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7, останній повідомив їхати спочатку на вул. Ярмаркова в район колишньої військової частини «Іжбат», а потім до його місця проживання . ОСОБА_7 в автомобілі говорив потерпілому де автомобіль «Волга», якщо він його продав, то щоб віддав гроші.  Коли приїхали до двору ОСОБА_7 то всі обвинувачені та потерпілий вийшли з автомобіля, а свідок поїхав по своїм справам. 
		          Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання суду, що він проживає в АДРЕСА_7 в районі колишньої військової частини «Іжбат». 11.09.2013 року близько 13 години до його господарства увійшов  обвинувачений ОСОБА_8 та повідомив, що привіз свата  потерпілого ОСОБА_3, і щоб  ОСОБА_11 виходив на вулицю Ярмаркову, де свідок побачив автомобіль іноземного виробництва сріблястого кольору, в якому знаходились ОСОБА_8, його брат ОСОБА_7, та два незнайомих молодих чоловіка, як він тепер знає,  один з яких був обвинувачений ОСОБА_6 який перебував на задньому сидінні, та свідок ОСОБА_12 - за кермом, а також потерпілий. ОСОБА_11  підійшовши до автомобіля, де ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_3 винен кошти за автомобіль який у них купив, після чого  обвинувачений ОСОБА_6 вивів ОСОБА_3, потім з автомобіля вийшли і інші. Поблизу автомобіля обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дали декілька стусанів  ОСОБА_3 На що ОСОБА_11 зробив  зауваження, повідомивши, щоб не чіпали ОСОБА_3 який при цьому мовчав, як вбуло видно  потерпілий був заляканий та його стан був подавлений, та з цього приводу свідок вказав обвинуваченим щоб звертались до міліції. Після чого обвинувачені ОСОБА_7 посадили ОСОБА_3 до автомобіля, і всі поїхали .
		          Свідок ОСОБА_10 батько обвинувачених братів ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання суду, що він проживає  в АДРЕСА_6. Що у своєму користуванні він мав автомобіль ГАЗ 2410, 1987 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4  (довіреність  від 14.05.2008 року видана на нього та його сина ОСОБА_7 який він особисто купляв). 11.09.2013 року до нього зателефонував знайомий обвинувачений ОСОБА_6 та сповістив, щоб свідок прийшов до будинку свого сина ОСОБА_7, з метою обговорення боргу потерпілого, який користувався автомобілем ОСОБА_10, та в подальшому відмовився  повертати авто з незрозумілих  причин. Після чого ОСОБА_10 прибув до будинку сина де зайшовши в ньому знаходилися обвинувачені ОСОБА_6, його сини ОСОБА_8, ОСОБА_7, та потерпілий ОСОБА_3, які про щось розмовляли, на що свідок сказав потерпілому, щоб останній повернув йому або автомобіль або кошти за нього, і після чого пішов з господарства. Близько 17 години до господарства свідка, прийшли обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_3, та повідомили, що через деякий час приїде дружина потерпілого та привезе кошти за авто. Вони всі сіли на лавочку поблизу господарства та стали чекати. Через деякий час до двору під'їхав автомобіль, з нього вийшла потерпіла ОСОБА_4, підійшла та віддала ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 2000 гривень та написала власноручно розписку, що решту коштів за авто у розмірі5000 гривень поверне на протязі двох місяців. ОСОБА_10 в свою чергу також написав розписку про отримання грошових коштів у розмірі 2000 гривень. Після цього потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 сіли до автомобіля та поїхали, а до двору свідка прибули працівники міліції. 
		          Заявою потерпілої ОСОБА_4 про те, що 11.09.2013 року близько 13 години невідомі особи викрали її чоловіка потерпілого ОСОБА_3, та погрожуючи фізичною розправою, вимагали у ОСОБА_3 грошові кошти 800 доларів США. (а. п.11)
		          Заявою потерпілого ОСОБА_3 про те, що 11.09.2013 року близько 13 години обвинувачені ОСОБА_7 та невідомий йому чоловік силою утримували заявника, здійснювали фізичний вплив та вимагали 800 доларів США. (а. п. 19)
		          Протоколом огляду місця події від 11.09.2013 року, згідно якого 11.09.2013 року о 16 годині 40 хвилин поблизу господарства за адресою: АДРЕСА_6 ОСОБА_10 добровільно видав працівникам міліції: довіреність від 14.05.2008 року на право розпоряджатися ОСОБА_10 та ОСОБА_7 від імені власника  автомобілем марки ГАЗ 2410, 1987 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4; аркуш паперу А4 з написом  «Я ОСОБА_4 через місяць віддам частину грошей до кінця жовтня 2013 року 5 тис. гривень (підпис) 11.09.2013 року; грошові кошти в загальній сумі 2000 гривень.(а. п. 25)
		          Протоколом добровільної видачі речей від 11.09.2013 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_6 11.09.2013 року о 18 годині 00 хвилин в приміщенні Прилуцького МВ УМВС добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон марки NokiaX2 чорного кольору, з двома сім картами операторів МТС № НОМЕР_1 та Лайф № НОМЕР_2.(а. п. 27)
		          Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.09.2013 року з додатком за участю потерпілої ОСОБА_4, згідно якого серед чотирьох пред'явлених фотокарток осіб потерпіла впізнала особу чоловіка, який спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вимагали в неї 800 доларів США та утримували її чоловіка  потерпілого ОСОБА_3, що мало місце 11.09.2013 року, ним виявився обвинувачений ОСОБА_6.(а. п. 193-194)
		          Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.09.2013 року з додатком за участю потерпілого ОСОБА_3, згідно якого серед чотирьох пред'явлених фотокарток осіб потерпілий впізнав особу чоловіка, який спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вимагали в нього 800 доларів США та утримували  без його згоди, що мало місце 11.09.2013 року, ним виявився обвинувачений ОСОБА_6.( а. п.191-192)
		          Висновком судово-медичної експертизи №455 від 25.09.2013 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_3 мали місце наступні тілесні ушкодження: ЗЧМТ, струс головного мозку, помірний церебрастенічний та цефалічний синдроми, синець потиличної області голови справа, які виникли від дії твердих тупих предметів, по давності можуть відповідати 11.09.2013 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.(а. п. 177)
		          Протоколом огляду місця події від 26.09.2013 року з додатками, згідно якого слідчим в присутності понятих здійснювався огляд : довіреності від 14.05.2008 року на право розпоряджатися ОСОБА_10 та ОСОБА_7 від імені власника  автомобілем марки ГАЗ 2410, 1987 року випуску, д.р.н. НОМЕР_4; аркушу паперу А4 з написом  «Я ОСОБА_4 через місяць віддам частину грошей до кінця жовтня 2013 року 5 тис. гривень (підпис) 11.09.2013 року; грошових коштів в загальній сумі 2000 гривень; які о 16 годині 40 хвилин поблизу господарства за адресою: АДРЕСА_6 ОСОБА_10 добровільно видав працівникам міліції, та які визнані речовими доказами по кримінальному провадженню(а.п. 180-189)
		          Протоколом проведення слідчого експерименту від 02.10.2013 року з ілюстративною таблицею за участю потерпілого ОСОБА_3, відповідно до якого потерпілий розповів та показав на місці обставини вчинення відносно нього злочину, що мало місце 11.09.2013 року.(а. п. 196-201)
		          Сукупністю  добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю доказаними, і його умисні дії спільно з обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8  в частині, примушування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до виконання цивільно - правових зобов'язань з вимогою повернути борг в сумі 800 доларів США за автомобіль, поєднане з заподіянням потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, необхідно кваліфікувати зач. 3 ст. 355 КК України, оскільки  своїми умисними діями він  вчинив-примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань,  вчинене за попередньою змовою групою осіб,  поєднане   з насильством,  небезпечним  для  життя  чи здоров'я; його ж умисні дії спільно з обвинуваченими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в частині, незаконного позбавлення волі та викрадення потерпілого ОСОБА_3, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 146 КК України,  оскільки  своїми умисними діями він  вчинив - незаконне позбавлення волі та викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб,  способом,  небезпечним  для  життя  чи здоров'я потерпілого .
		          Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд визнає - щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку .          
		          Обставин, що обтяжують покарання  обвинуваченого ОСОБА_6 судом не встановлено.
		          При обранні міри покарання ОСОБА_6, суд враховує:ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є: за ч. 3 ст. 355 КК України тяжким злочином, за  ч. 2 ст. 146 КК України злочином середньої тяжкості, особу винного та його позицію до вчиненого, який вчинив умисні злочини, характер та ступінь його участі у вчиненні злочинів, який за місцем проживання характеризується позитивно (т.1а.п.56), одруженого та маючого на утриманні малолітню дитину (т.1 а.п. 58,59),згідно медичних довідок на обліку у  психіатра не перебуває (т.1а.п.62),згідно медичного висновку амбулаторного обстеження особи встановлення залежності від психоактивних речовин - алкогольною і наркотичною залежністю не страждає (т.1а.п.67), не працюючого,  раніше не судимого (т.1а.п.54), і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі; за ч. 3 ст. 355 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст.355 КК України, за правилами ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, а саме призначивши  покарання за кожний злочин окремо,визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі.
		          Сукупністю добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю доказаними, і його умисні дії спільно з обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8  в частині, примушування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до виконання цивільно - правових зобов'язань з вимогою повернути борг в сумі 800 доларів США за автомобіль, поєднане з заподіянням потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 355 КК України,  оскільки  своїми умисними діями він  вчинив -примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань,  вчинене за попередньою змовою групою осіб,  поєднане   з насильством,  небезпечним  для  життя  чи здоров'я; його ж умисні дії спільно з обвинуваченими ОСОБА_6  та ОСОБА_8 в частині, незаконного позбавлення волі та викрадення потерпілого ОСОБА_3, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 146 КК України,  оскільки  своїми умисними діями він  вчинив - незаконне позбавлення волі та викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб,  способом,  небезпечним  для  життя  чи здоров'я потерпілого .
		          Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнає -  щире каяття,  та добровільне відшкодування завданого збитку .          
		          Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
		          При обранні міри покарання ОСОБА_7, суд враховує:ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є: за ч. 3 ст. 355 КК України тяжким злочином, за  ч. 2 ст. 146 КК України злочином середньої тяжкості, особу винного та його позицію до вчиненого, який вчинив умисні злочини, характер та ступінь його участі у вчиненні злочинів, який за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.п.114), розлученого, маючого малолітню дитину (т.1 а.п.115,116), згідно медичних довідок на обліках у  психіатра та наркодиспансері  не перебуває (т.1 а.п.119,121),  непрацюючого,  раніше не судимого (т.1 а.п.112), і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі; за ч. 3 ст. 355 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст.355 КК України, за правилами ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, а саме призначивши  покарання за кожний злочин окремо,визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі .
		          Сукупністю  добутих в судовому засіданні доказів, суд знаходить винність обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинених кримінальних правопорушеннях повністю доказаними, і його умисні дії спільно з обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7  в частині, примушування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до виконання цивільно - правових зобов'язань з вимогою повернути борг в сумі 800 доларів США за автомобіль, поєднане з заподіянням потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 355 КК України,  оскільки  своїми умисними діями він  вчинив -примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань,  вчинене за попередньою змовою групою осіб,  поєднане   з насильством,  небезпечним  для  життя  чи здоров'я; його ж умисні дії спільно з обвинуваченими ОСОБА_6  та ОСОБА_7 в частині, незаконного позбавлення волі та викрадення потерпілого ОСОБА_3, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого,  необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 146 КК України,  оскільки  своїми умисними діями він  вчинив - незаконне позбавлення волі та викрадення людини, за попередньою змовою групою осіб,  способом,  небезпечним  для  життя  чи здоров'я потерпілого .
		          Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 суд визнає -  щире каяття,  та добровільне відшкодування завданого збитку .          
		          Обставин, що обтяжують покарання  обвинуваченого ОСОБА_8 судом не встановлено.
		          При обранні міри покарання ОСОБА_8, суд враховує:ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є: за ч. 3 ст. 355 КК України тяжким злочином, за  ч. 2 ст. 146 КК України злочином середньої тяжкості, особу винного та його позицію до вчиненого, який вчинив умисні злочини, характер та ступінь його участі у вчиненні злочинів, який за місцем роботи характеризується позитивно (т.1 а.п.143),одруженого,  згідно медичних довідок на обліках у  психіатра та наркодиспансері  не перебуває (т.1 а.п.148,150),   працюючого (т.1 а.п.143),  раніше не судимого (т.1 а.п.141), і вважає за можливе призначити йому покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, за ч.2 ст.146 КК України у виді позбавлення волі; за ч. 3 ст. 355 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст.355 КК України, за правилами ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, а саме призначивши  покарання за кожний злочин окремо,визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі,однак суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням,з встановленням відносно нього іспитового строку та покладенням обов'язків   на підставі ст.ст. 75-76 КК України.
		          Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
		          Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
		          Керуючись ст. ст.  370-371, 374  КПК  України  суд,-
		 
		                                                            З А С У Д И В:
		 
		          ОСОБА_6 визнати винуватим у  пред'явленому  обвинуваченні  за ч.3 ст.355, ч.2 ст.146  КК України і призначити  йому  покарання :
		    - по ч.3 ст.355 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 2 років позбавлення  волі.
		    - по ч.2 ст.146 КК України у виді 1 року 8 місяців  позбавлення волі.
		          На підставі ст. 70 КК України, шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити засудженому ОСОБА_6 покарання у виді 2 (двох) років  позбавлення волі .
		          Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з моменту його взяття під варту, тобто з 20 вересня 2013 року, зарахувавши йому таке в час відбування покарання, а також зарахувати в час відбування покарання його затримання за період з 11.09.2013 р. по 13.09.2013 р. (т.1 а.п.72,73,91,108).
		          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, роз'яснивши йому  право  заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції .
		    
		          ОСОБА_7 визнати винуватим у  пред'явленому   обвинуваченні  за ч.3 ст.355, ч.2 ст.146  КК України і призначити  йому  покарання :
		     - по ч.3 ст.355 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 1 року 8 місяців позбавлення  волі .
		       -  по ч.2 ст.146 КК України у виді 1 року 5 місяців  позбавлення волі.
		          На підставі ст. 70 КК України, шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити засудженому ОСОБА_7 покарання у виді 1 (одного) року 8 місяців  позбавлення волі .
		          Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_7  рахувати з моменту його взяття під варту, та зарахувати в час відбування покарання його затримання за період з 11.09.2013 р. по 13.09.2013 р. (т.1 а.п.126,127,137).
		          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - домашній арешт.
		      
		          ОСОБА_8 визнати винуватим у  пред'явленому   обвинуваченні  за ч.3 ст.355, ч.2 ст.146  КК України і призначити  йому  покарання :
		      - по ч.3 ст.355 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді 1 року 7 місяців позбавлення  волі .
		        -  по ч.2 ст.146 КК України у виді 1 року  позбавлення волі.
		          На підставі ст. 70 КК України, шляхом  поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити засудженому ОСОБА_8 покарання у виді 1 (одного) року 7 місяців  позбавлення волі .
		          На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 2 роки, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
		          Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти  кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтись  для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції  .
		          Запобіжний захід обвинуваченому засудженому ОСОБА_8 у виді домашнього арешту - змінити, на запобіжний захід - особисте зобов'язання  до вступу вироку в законну силу, зобов'язавши ОСОБА_8 не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора .(т.1а.п.167)
		          Речові докази по кримінальному провадженню які знаходяться в камері речових доказів Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області: чотири аркуші формату А4 з копіями грошових коштів та розписку на аркуші паперу А4 - залишити в матеріалах кримінального провадження; довіреність  від 14.05.2008 року - повернути ОСОБА_10, довіреність  від 18.06.2009 року - повернути ОСОБА_7, письмову ручку - знищити; мобільний телефон марки NokiaX2 - повернути в законне володіння ОСОБА_6; грошові кошти в сумі 2000 гривень залишити законному володінні ОСОБА_4(т.1 а.п.187-190)
		          На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку, в разі неоскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили .   
		          Копію вироку негайно вручити засудженим, прокурору, захисникам, та  потерпілим.
		 
		          Суддя                                                                                                    М.Циганко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...