Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/19570/13-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа №  757/19570/13-ц 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 листопада 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді -          Ільєвої Т.Г.,
		при секретарі -                    Солона А. А.,
		розглянувши у відкритому судовому скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Соколенко В.В. щодо передачі на реалізацію житлового будинку з земельною ділянкою, який є предметом іпотеки та на яке приватним нотаріусом накладено заборону відчуження  та зобов'язання вчинити дії,- 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Соколенко В.В. щодо передачі на реалізацію житлового будинку з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, який є предметом іпотеки та на яке приватним нотаріусом накладено заборону відчуження  та просить зобов'язати державного виконавця зняти з реалізації іпотечне нерухоме майно.
		В обґрунтування вимог скарги заявник зазначив, що на примусовому виконанні Білозерського районного управління юстиції Херсонської області перебуває виконавчий лист № 2-3645/10, виданий Печерським районним судом м. Києва, щодо стягнення на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором № 34/4/07-НВ від 19.10.2007 р. еквівалентно 959 356,30 грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Соколенко В.В. звернуто стягнення та здійснено передачу на реалізацію з прилюдних торгів нерухомого майна, а саме: житловий будинок площею 237,6 м. кв та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1509 га які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, який належить скаржнику на праві приватної власності та обтяжені іпотекою відповідно до договору іпотеки від 19.10.2007 року, який укладений між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 Зазначені дії державного виконавця скаржник вважає незаконними та такі, що здійснені всупереч вимог закону.
		В судове засідання заявник та представник заявника не з'явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлені належним чином, на адресу суду направили заяву, вимоги викладені в скарзі підтримали та просили задовольнити.
		Державний виконавець, дії якого оскаржуються, в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, на адресу суду направив клопотання про розгляд скарги у його відсутність та просив відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 384 Цивільного процесуального кодексу України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
		Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 385 Цивільного процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
		28.08.2013 р. при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження заявнику стало відомо, що в ході здійснення виконавчих дій з виконання виконавчого листа № 2-3645/10 виданого 16.02.2013 р. Печерським районним судом м. Києва старшим державним виконавцем ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області Соколенком В.В. звернуто стягнення та здійснено передачу на реалізацію з прилюдних торгів нерухомого майна ОСОБА_1
		04.09.2013 р. представник заявника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 направив на адресу суду скаргу на дії державного виконавця. 
		Таким чином боржник має право оскаржити дії державного виконавця у десятиденний строк з моменту коли дізналася про порушення її прав чи свобод її отримання до Печерського районного суду м. Києва, оскільки саме останнім був виданий виконавчий лист.
		Вивчивши   матеріали справи та виконавчого провадження, суд  дійшов   до  наступного.   
		Судом встановлено, що на примусовому виконанні Білозерського районного управління юстиції Херсонської області перебуває виконавчий лист № 2-3645/10, виданий Печерським районним судом м. Києва, щодо стягнення на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором № 34/4/07-НВ від 19.10.2007 р. еквівалентно 959 356,30 грн., витрати з оплати судового збору у розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Старшим державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Соколенком В.В. звернуто стягнення та здійснено передачу на реалізацію з прилюдних торгів нерухомого майна, а саме: житловий будинок площею 237,6 м. кв та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1509 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, який належить заявнику на праві приватної власності та обтяжені іпотекою відповідно до договору іпотеки від 19.10.2007 року, який укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1
		Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		 Згідно зі ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є - звернення стягнення на майно боржника;
		 - звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
		 - вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;
		 - інші заходи, передбачені рішенням.
		  Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Відповідно до ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Так, судом встановлено, що 19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредитпромбанк»  було укладено кредитний договір, також  19 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ «Кредитпромбанк»  було укладено іпотечний договір.
		Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
		Звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до розділу V зазначеного Закону можливо в тому числі шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки.
		Згідно статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, тобто іпотека є різновидом застави. Згідно з ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про іпотеку". Відповідно до пункту 2 Розділу VI "Прикінцеві положення" даного Закону законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. За загальним правилом новий акт законодавства застосовується до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Згідно з частинами 1, 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Про реалізацію іпотекодержателем своїх прав на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки йдеться також в перших частинах статей 36, 38 Закону України «Про іпотеку». В вищеназваних нормах права зазначається як на підставу звернення стягнення на предмет іпотеки саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову. Таким чином, за термінологією законодавчих актів, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки слід вважати рішення суду відповідного до ЗУ «Про іпотеку» змісту, яке ухвалюється за результатами розгляду цього питання в позовному провадженні. Ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» встановлює, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначаються: - загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; - опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; - заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; - спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; - пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; - початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. 
		Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
		Із змісту вищенаведених норм та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» вбачається, що підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є саме рішення суду, постановлене за результатами розгляду відповідного позову, а не будь-яке рішення суду про задоволення вимог майнового характеру. 
		Таким чином, оскільки в ході розгляду скарги доводи заявника про допущені державним виконавцем порушення знайшли своє підтвердження, тому скарга в даній частині підлягає задоволенню.
		Щодо вимоги заявника про стягнення з державного виконавця судового збору, то на думку суду дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ЗУ «Про судовий збір» сплата судового збору за подачу скарги на дії державного виконавця не передбачено.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 20,25 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. стс. 570, 590 ст. ст. 210, 293, 385, 386-388 ЦПК України суд, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Соколенко В.В. щодо передачі на реалізацію житлового будинку з земельною ділянкою, який є предметом іпотеки та на яке приватним нотаріусом накладено заборону відчуження  та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
		 
		Визнати дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Соколенко В.В. щодо передачі на реалізацію житлового будинку з земельною ділянкою, який є предметом іпотеки та на яке приватним нотаріусом накладено заборону відчуження  - незаконними.
		Зобов'язати старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області Соколенко В.В. зняти з реалізації іпотечне нерухоме майно, а саме: житловий будинок площею 237,6 м. кв та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1509 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
		 
		В іншій частині скарги - відмовити.
		 
		Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
		 
		 
		            
		Суддя                                                                                 Т.Г. Ільєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...