Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3/32-Б : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 26.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 27.11.2013.
Дата набрання законної сили: 20.11.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"20" листопада 2013 р.                                                  Справа №3/32-Б
		 
		Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
		Головуючого судді                           Демидюк О.О.
		судді                                                   Огороднік К.М. , 
		 судді                                                   Бригинець Л.М.   
		 
		при секретарі Головченко Д.М.
		 
		Учасники провадження у справі в судове засідання не з'явились
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №3/32-Б 
		 
		Ініціюючий кредитор: Мале приватне підприємство "Атлант-будсервіс"
		Боржник: Приватне підприємство "ВАЛком-монтаж" 
		про визнання банкрутом
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Ухвалою господарського суду Жито області №3/32-Б від 03.10.2013 року (суддя Гнисюк С.Д.) відмовлено в задоволенні заяви Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції (м.Коростень) №4048/10 від 13.05.2013 року про визнання кредитором з поточними вимогами до боржника на суму  936 255,33 грн..
		Цією ж ухвалою відмовлено в задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області №5600/06 від 31.05.2013 року про визнання банкрутом кредиторських вимог в розмірі 12 369,12 грн..
		 
		Ухвала в частині вимог Управління Пенсійного фонду мотивована тим, що вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, у зв'язку з чим, вказані вимоги не мають характеру поточних.
		 
		Не погоджуючись з прийнятою ухвалою у частині відмови в задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області №5600/06 від 31.05.2013 року про визнання банкрутом кредиторських вимог в розмірі 12 369,12 грн., управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області оскаржило її в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі заявник просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду в оскаржуваній частині та визнати вимоги управління Пенсійного фонду.
		 
		Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №3/32-Б від 08.11.2013 року поновлено строк апеляційного оскарження та прийнято до розгляду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №3/32-Б.
		Апелянтом подано суду заяву про розгляд апеляційної скарги без участі уповноваженого представника управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області, в зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
		 
		Представники учасників провадження у справі в судове засідання 20.11.2013 року не з'явились, причини своєї неявки (окрім апелянта) суду не повідомили. Відзивів на апеляційну скаргу не надходило. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання. Судова колегія вважає, що неявка представників та неподання відзивів не перешкоджатиме перегляду ухвали господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №3/32-Б.
		 
		Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області без змін, виходячи з наступного.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області №3/32-Б від 20.07.2010 року за заявою Малого приватного підприємства "Атлант-будсервіс" порушено провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж".
		Ухвалою господарського суду Житомирської області №3/32-Б від 14.10.2010 року визнано вимоги ініціюючого кредитора та введено процедуру розпорядження майном боржника. Зобов'язано ініціюючого кредитора Мале  приватне  підприємство  "Атлант-будсервіс" подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство
		Ухвалою господарського суду Житомирської області №3/32-Б від 08.11.2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж".
		Постановою господарського суду Житомирської області №3/32-Б від 12.06.2012 року зокрема визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру приватного підприємства "ВАЛком-монтаж". Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кіналевського Миколу Євгеновича.
		 
		13.06.2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області подано заяву №5600/06 від 31.05.2013 року про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 12 369,12 грн. за період з серпня 2012 року по квітень 2013 року (т.14 а.с.155-179).
		Ухвалою господарського суду Житомирської області №3/32-Б від 17.06.2013 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області № 5600/06 від 31.05.2013 року.
		 
		Ухвалою господарського суду Жито області №3/32-Б від 03.10.2013 року (суддя Гнисюк С.Д.) відмовлено в задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області №5600/06 від 31.05.2013 року про визнання банкрутом кредиторських вимог в розмірі 12 369,12 грн..
		 
		До такого ж висновку прийшла судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.
		 
		Відповідно до п.1-1 розділу X Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) від 14.05.1992 року №2343-XII (із змінами та доповненнями), розгляд даної справи здійснюється господарським судом з врахуванням положень зазначеного Закону в редакції від 04.11.2012 року.
		В силу абз. 6, 7 ст. 1 Закону кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
		На підставі положень Закону у справі про банкрутство спір не вирішується по суті, а лише встановлюються грошові вимоги кредиторів на підставі поданих документів.
		Згідно ч.1 ст.5 Законом провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
		Незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
		Отже, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
		В листі Вищого господарського суду України від 05.02.2010 року №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
		Згідно з абз. 10 ч.1 ст.25 Закону з дня визнання боржника банкрутом ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. 
		Виходячи зі змісту вказаної норми, поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.
		Разом з тим, вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області виникли після винесення постанови про визнання боржника банкрутом, у зв'язку з чим, вказані вимоги не мають характеру поточних.
		Відповідно до ч.ч. 8,9 ст.30 Закону кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст.31 Закону. З основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.  
		В статті 31 Закону зазначено склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, яка також не передбачає сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податкових зобов'язань,  в зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області не є ані витратами четвертої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.
		 
		А тому, господарським судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні заяви управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області №5600/06 від 31.05.2013 року про визнання кредиторських вимог в розмірі 12 369,12 грн..
		 
		Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для її скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
		 
		Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №3/32-Б - залишити без змін, а апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області на ухвалу господарського суду Житомирської області від 03.10.2013 року у справі №3/32-Б - залишити без задоволення.
		2. Справу №3/32-Б повернути до господарського суду Житомирської області.
		3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                       Демидюк О.О.  
		 
		Суддя                                                                                              Огороднік К.М.  
		 
		Суддя                                                                                              Бригинець Л.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...