Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 801/10900/13-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України 
		 
		 
		28 листопада 2013 р. (о 21:45) Справа №801/10900/13-а
		Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  
		за позовом      Виконавчого комітету Ялтинської міської ради                  
		до      Громадської організації "Фрирайт"                      
		про обмеження права на мирні зібрання,
		 
		Обставини справи: Виконавчий комітет Ялтинської міської ради (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Громадської організації "Фрирайт" (далі - відповідач), у якому просить заборонити Громадській організації "Фрирайт" (м.Ялта, вул. Горького,16,кв.58) проведення з 29 листопада по 28 грудня 2013 року з 09:00 годин за адресою: м. Ялта, Набережна ім. В.І.Леніна (площа, напроти пам'ятника ім. В.І.Леніна), район площі Радянської, напроти будівлі Ялтинської міської ради та Виконавчого комітету Ялтинської міської ради мітингу (пікету) у кількості 200-300 чоловік «Про протест проти дій Верховної Ради України, Кабінету міністрів України та Президента України, направлених на недопущення Європейської Інтеграції з залученням представників громадських організацій, політичних партій та інших громадян». 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не дотримані розумні строки   повідомлення органа місцевого самоврядування про проведення мирних заходів, що позбавило відповідача можливості всесторонньо та об'єктивно надати оцінку заявленому заходу та реалізувати у встановленому законом порядку свої повноваження, пов'язані з організацією та проведенням мирних зборів. 
		Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Відповідач у судове засідання явку представник не забезпечив, враховуючи скорочені строки розгляду справи, був повідомлений шляхом надіслання телефонограми, про що був складений акт.
		Відповідно до ст. ст.122,128 КАС України суд вважає можливим проведення розгляду справи за відсутністю представників сторін на підставі наявних у матеріалах справи документів.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідач 28.11.2013 звернувся до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради з повідомленням про проведення мітингу (пікету) у кількості 200-300 чоловік «Про протест проти дій Верховної Ради України, Кабінету міністрів України та Президента України, направлених на недопущення Європейської Інтеграції з залученням представників громадських організацій, політичних партій та інших громадян».
		Судом встановлено, що вказане повідомлення було розглянуто позивачем та листом від 28.11.2013 вих. №  02.1-29/7730 відповідач був повідомлений про те, що позивач не погоджує проведення заявленої акції в зазначених місцях, у зв'язку із несвоєчасним повідомленням про її проведення, що робить неможливим підготовку проведення масового заходу.
		Не погодившись з проведенням акції, позивач звернувся до суду з позовною заявою про обмеження права на мирні зібрання шляхом заборони проведення відповідачу мітингу (пікету).
		Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.
		Згідно зі ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. 
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року №4рп/2001 (справа № 1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Таким чином, держава, наділяючи громадян України правом  збиратися мирно та проводити мітинги та акції, покладає на них обов'язок завчасно сповіщати органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
		Питання тривалості таких строків законодавцем не вирішено, але вони мають бути достатніми як для громадян, так і для органів влади для організації та забезпечення безпеки проведення мірних зібрань. 
		При цьому за відсутністю спеціального Закону про регулювання питання проведення мирних зібрань суд вважає можливим використати висновки Венеціанської комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо свободи мірних зібрань в Україні, прийняті на 84-й пленарній сесії 15-16.10.2010. У своєму Спільному експертному висновку Венеціанська комісія та БДІПЛ/ОБСЄ вважає, що організатори зобов'язані повідомити компетентний орган в письмовій формі про зібрання не пізніше ніж за чотири робочі дні до його початку. Хоча термін від чотирьох робочих днів довгий в порівнянні із законами деяких інших країн, цей період є прийнятним.
		Суд зазначає, що отримання позивачем заяви відповідача 28.11.2013 про проведення з 28 листопада 2013 року мітингу (пікету) у кількості 200-300 чоловік підтверджується копією самої заяви і датою її підписання.
		Отже, враховуючи, що згідно повідомлення акція буде проведена з 28 листопада по 28 грудня 2013 року з 09:00 годин, та беручи до уваги, що повідомлення про проведення акції було отримане 28.11.2013, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги щодо розумності строків завчасного сповіщення, оскільки заява до відповідача надійшла безпосередньо в день запланованого учасниками акції заходу, що позбавляє позивача можливості організувати і вжити належних підготовчих заходів для забезпечення безперешкодного проведення громадянами мітингу і підтримання громадського порядку, охорони прав і свобод інших осіб у зазначений строк. 
		Крім того, стаття 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод містить два пов'язаних між собою права: право на свободу зібрань та право на свободу об'єднань, так, зокрема передбачено, що: 
		- кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об'єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів;
		- здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом в інтересах національної або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб і є необхідними в демократичному суспільстві. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особам, що входять до складу збройних сил, поліції або органів державного управління.
		На думку суду, таке поєднання двох свобод в одному положенні не є випадковим, адже свобода зібрань кореспондує з обов'язком дотримання прав, свобод та інтересів інших членів суспільства, забезпечення прав, свобод та інтересів як осіб, які мають право на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань, так інших осіб, які безпосередньо не беруть участь у акції.
		Як було зазначено вище, згідно статті 39 Конституції України обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей. 
		Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання передбачені статтею 182 КАС України. 
		За вимогами частині 5 статті 182 КАС України суд задовольняє позов про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання лише у разі створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань. 
		Аналізуючи вимоги ч. 5 ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку, що в визначеному  терміну "загрози здоров'ю населення"  мова йде про створення загрози здоров'ю не тих осіб, які реалізовують на власний розсуд своє право на мирне зібрання в обраній ними формі, якщо вона не суперечить законодавству, а здоров'ю населення, під яким слід розуміти розповсюдження епідемій, спричинення іншої шкоди здоров'ю осіб,  які не є учасниками акції протесту.
		Відповідно до ст.ст. 22, 23 Конституції України кожна особа має право на вільний розвиток своєї особистості, отже, як вважає суд, свідоме рішення особи брати участь в акції на відкритому повітрі є її правом якщо воно не порушує права інших осіб, і погіршення здоров'я цієї особи залишається її свідомим вибором.
		Згідно статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. 
		Статтею 3 вищезгаданого Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно із статтями 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. 
		Законодавчого визначення громадського правопорядку не має. Водночас, суд вважає, що під "громадським правопорядком" слід розуміти зумовлену закономірностями соціального розвитку систем правил та інститутів, що забезпечують упорядкованість суспільних відносин і надають їм певну організаційну форму. Отже громадський порядок у вузькому розумінні означає відсутність правопорушень.
		Тобто умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
		Матеріали справи свідчать, що відповідач разом з іншими громадянами кількістю  200 - 300 громадян  планує у період з 28 листопада по 28 грудня 2013 року з 09:00 годин за адресою: м. Ялта, Набережна ім. В.І.Леніна (площа, напроти пам'ятника ім. В.І.Леніна); район площі Радянської, напроти будівлі Ялтинської міської ради та Виконавчого комітету  Ялтинської міської ради провести мітинг (пікет) з метою вираження протесту проти дій Верховної Ради України, Кабінету міністрів України та Президента України, направлених на недопущення Європейської Інтеграції.
		Водночас, у цей же період з 29 листопада по 28 грудня 2013 року з 09:00 годин, за той же адресою планується проведення демонстрацій (мітингу) КСНМ «Васильєвка» в підтримку уряду України щодо вступу України до Митного союзу та налагодження добросусідських відносин з Росією за участю 500-600 чоловік. 
		Таким чином, зіткнення в одному і тому ж місці двох протиборчих сторін може призвести до порушень громадського правопорядку, виходячи з встановлених судом обставин, характеру, форми та місця проведення акції.
		Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. 
		Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. 
		В одному з рішень цього Суду (у справі "Платформа "Лікарі за життя" проти Австрії") зазначено: однак учасники демонстрації повинні мати можливість проводити демонстрацію, не боячись бути підданими фізичному насиллю з боку своїх супротивників (опонентів); такі побоювання могли б перешкодити асоціаціям чи іншим групам, що підтримують загальні ідеї чи інтереси, відкрито виражати свою думку з найбільш суперечливих питань, які зачіпають суспільство.
		Відсутність часу для організації безпечних заходів супроводження мірного заходу ставить під загрозу як життя та здоров'я учасників акції, так і невизначеного числа осіб. 
		Суд також зауважує, що у судовому засіданні встановлено, що в наданому відповідачем повідомленні про проведення демонстрації відсутня інформація про час його закінчення, при цьому, суд зазначає, що проведення демонстрацій у нічний час створить загрозу правам свободам та безпеці інших осіб.  
		Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд знаходить доведеними факти наявної загрози громадському порядку під час запланованої відповідачем акції, тому право на проведення мирної акції, ініційоване відповідачем слід обмежити та заборонити організацію і проведення мирних заходів - мітингу (пікету).
		Керуючись ст. 160-163, 182, 256  КАС України, суд - 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
		2. Заборонити Громадській організації "Фрирайт" (м.Ялта, вул. Горького,16,кв.58) проведення з 29 листопада по 28 грудня 2013 року з 09:00 годин за адресою: м. Ялта, Набережна ім. В.І.Леніна (площа, напроти пам'ятника ім. В.І.Леніна), район площі Радянської, напроти будівлі Ялтинської міської ради та Виконавчого комітету  Ялтинської міської ради мітингу (пікету) у кількості 200-300 чоловік «Про протест проти дій Верховної Ради України, Кабінету міністрів України та Президента України, направлених на недопущення Європейської Інтеграції з залученням представників громадських організацій, політичних партій та інших громадян».
		 
		Постанова підлягає виконанню негайно.
		Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. 
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.  
		 
		Суддя                        Г.Л.Тоскіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...