Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3543/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29.11.2013 р.                                                          Справа № 914/3543/13 
		 
		За позовом: Львівського прокурора  з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова
		До відповідача: Приватне підприємство науково-виробнича фірма «Інформаційні ділові системи та сервіс-плюс», м.Львів
		Про розірвання договору оренди №5 від 01.10.2001 року та стягнення заборгованості у розмірі 58998,37 грн.
		 
		В судове засідання з'явились:
		від прокуратури : Гончар Б.С.
		від позивача: Безушко О.І.-представник
		від відповідача: Духнич В.В. -представник  
		Суддя                                           Березяк  Н.Є
		                                                          Секретар судового засідання   Торська І.В.
		 
		             Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.
		          Суть спору: Подано позов Львівським прокурором  з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова до Приватного підприємства науково-виробнича фірма «Інформаційні ділові системи та сервіс-плюс» про розірвання договору оренди №5 від 01.10.2001 року та стягнення заборгованості у розмірі 58998,37 грн..
		Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду Львівської області від 01.10.2009 року.
		В судовому засіданні судом оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.
		26.11.2013 року КЕВ м.Львова було подано заяву в якій він просить задоволити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в повному обсязі, а вимоги стосовно розірвання договору просять залишити без розгляду.
		Відповідач проти позову заперечує з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов, додаткових поясненнях до відзиву,  та наданих в судовому засіданні поясненнях.
		В судовому засіданні 26.11.2013 року оголошувалась перерва до 29.11.2013 року.
		В продовженому судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати підтримали, просили стягнути з відповідача 55909,28 грн. заборгованості по орендній платі, 67.04 грн. податку, 750,31 грн. пені, 2271,74 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. 
		          В судовому засіданні представник відповідача проти  позову заперечив, просив зарахувати зустрічні однорідні вимоги  та відмовити в задоволенні позову.
		В судовому засіданні 29.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		           Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:
		           01.10.2001 року між Будинком офіцерів Західного Оперативного командування ( Орендодавець) та Приватним підприємством науково-виробничою фірмою «Інформаційні ділові системи та сервіс-плюс» (Орендар) було укладено Договір оренди №5 на підставі якого Орендарю під кафе було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 170,3 кв.м. і будівлі №1 за адресою : м.Львів, вул.. Театральна,22 строком на 5 років.. В подальшому, відповідно до Додаткових угод №5-1/2011/КЕВ від 16.03.2009 року та №5-4/2011/КЕВ від 02.10.2011 року було змінено Орендодавця, яким виступає  Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова та продовжено строк дії договору до 30.09.2014 року.
		Відповідно до умов Договору Оренди та додаткових Договорів Орендар зобов'язувався своєчасно, не пізніше 15 числа місяця на ступного за звітним сплачувати орендну плату у розмірі 8783,47 грн., проте свої договірні зобов'язання виконує не в повному обсязі.
		Як стверджує позивач, станом на 10.09.2013 року заборгованість за оренду приміщень складає 55909,28 грн. та 67.04 грн. земельного податку.
		В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині сплати орендних платежів, позивач просить розірвати договір оренди та стягнути з відповідача суму заборгованості по орендній платі в розмірі 55909,28 грн., 67.04 грн. податку, 750,31 грн. пені, 2271,74 грн. штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
		Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення .
		При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного : 
		          Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
		Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2001 року між Будинком офіцерів Західного Оперативного командування ( Орендодавець) та Приватним підприємством науково-виробничою фірмою «Інформаційні ділові системи та сервіс-плюс» (Орендар) було укладено Договір оренди №5 на підставі якого Орендарю під кафе було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 170,3 кв.м. і будівлі №1 за адресою : м.Львів, вул.. Театральна,22 строком на 5 років.. В подальшому, відповідно до Додаткових угод №5-1/2011/КЕВ від 16.03.2009 року та №5-4/2011/КЕВ від 02.10.2011 року було змінено Орендодавця, яким виступає  Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова та продовжено строк дії договору до 30.09.2014 року.
		Статтею 283 Господарського кодексу України (далі за текстом -ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Частиною 2 цієї статті передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
		Як зазначено у частині 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди можуть бути: 
		державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
		нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
		інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належать суб'єктам господарювання.
		Статтею 759 ЦК України, передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		У статті 760 ЦК України наведено предмет договору найму.
		Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, за основними ознаками визначення договору, зазначений договір є договором оренди майна у сфері господарювання.
		Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема,  є договори та інші правочини.
		Згідно приписів частини першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
		Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
		Відповідно до умов п.3.6 Додаткового Договору Оренди №5-4/2011/КЕВ від 02.10.2011 року Орендар та п.3.1 Додаткового договору Оренди №5-5/2013/КЕВ від 03.01.2013 року зобов'язувався своєчасно, не пізніше 15 числа місяця на ступного за звітним сплачувати орендну плату у розмірі 8783,47 грн..
		Як стверджує позивач, свої договірні зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач  виконує не в повному обсязі. Заборгованість станом на 10.09.2013 року складала 55909,28 грн. орендної плати та 67.04 грн. земельного податку.
		За порушення строків виконання грошового зобов'язання із сплати орендної плати, відповідно до п.9.1, та п.3.8 Договору оренди, позивачем нарахована пеня за період з 10.06.2013 року по 12.08.2013 року в розмірі 750,31 грн. штраф в розмірі 2271,74 грн.
		Відповідач заперечує проти доводів позовної заяви з огляду на ті обставини, що в квітні 2009 року він звернувся письмово із заявою №3/1 від 28.04.2009 року до Орендодавця з проханням надати дозвіл на проведення ремонту орендованого приміщення, у відповідь на зазначене звернення Орендодавцем надано дозвіл №882/а від 30.04.2009 року на проведення орендарем поточного і часткового капітального ремонту Предмета оренди.
		Згідно Акту виконаних підрядних робіт від 31.07.2009 року вартість виконаних підрядних робіт об'єкта оренди складає 393518,40 грн. 
		Як вбачається з матеріалів справи, зазначену суму відповідач оплатив платіжними дорученнями № 3 від 18.08.2009 року та №4 від 19.08.2009 року.. Факт здійснення невід'ємних поліпшень предмета оренди за рахунок відповідача підтверджується також Аудиторським висновком від 21.08.2009 року і не заперечується відповідачем. 
		Враховуючи надання дозволу Орендодавцем на проведення ремонтних робіт, Приватне підприємство науково-виробнича фірма «Інформаційні ділові системи та сервіс-плюс» стверджує, що в силу ст..778 ЦК України  має право понесені витрати в розмірі 393 518,40 грн. зарахувати в рахунок плати за користування річчю.
		Статтею 778 ЦК України передбачено, зокрема, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
		Наведені приписи законодавства узгоджуються із положеннями ст.18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна ".
		 
		У відповідності до норм ст.ст. 600, 601 ЦК України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
		Отже, з огляду на викладені норми законодавства вбачається, що орендар має право на зарахування вартості зроблених покращень орендованого майна в рахунок плати за користування річчю, лише у випадку якщо такі поліпшення зроблені за згодою орендодавця. При цьому, з метою зарахування вартості таких покращень орендодавцем, орендар повинен звернутися до останнього із відповідною заявою .
		Як вбачається з матеріалів справи, з метою зарахування вартості понесених витрат на покращення орендованого майна в рахунок орендної плати, відповідач на підставі ч.3 ст.778 ЦК України, звернені до КЕВ м.Львова відповідні заяви від 15.11.2013 року та від 18.11.2013 року.
		Відповідно до ч.3 ст.203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Таким чином, згода іншої сторони на проведення зарахування зустрічних однорідних вимог не є обов'язковою, а тому наявність заперечень однієї із сторін  не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони. З огляду на викладене, вимоги позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог є обґрунтованими . 
		Щодо клопотання позивача про залишення без розгляду позовної вимоги про розірвання договору оренди, то положеннями чинного ГПК України, зокрема ст..81 ГПК України не передбачено залишення позову без розгляду за заявою позивача.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
		Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, практики застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку  що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
		Керуючись  3,4,41,42,43, 44;45,46,12,22,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85  ГПК України, суд , -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.В задоволенні позову відмовити.
		 
		Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
		 
		Суддя                                                                                                     Березяк Н.Є.
		          
		 
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний  29.11.2013 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...