Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-6873/11 (2а/2604/218/12) : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		Справа: №   2а-6873/11 (2а/2604/218/12)                      Головуючий у 1-й інстанції:  Чех Н.А. 
		Суддя-доповідач:  Парінов А.Б. 
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		29 листопада 2013 року                                                                                         м. Київ
		 
		Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                      
		головуючого - судді  Парінова А.Б., 
		суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити вчинити дії, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив:
		          - визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва у розрахунку пенсії із заробітної плати 0,3 грн./міс., одержаної за роботу в зоні відчуження ЧАЕС у 1086 році; 
		          - зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва встановити розрахунковий розмір заробітної плати для обчислення пенсії в сумі 0,3 грн./міс. та зобов'язати затвердити нове розпорядження з достовірними даними розрахункової суми заробітної плати -0,3 грн./міс.; 
		          - зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва встановити недостовірність даних, визнати недійсним і скасувати розпорядження про призначення пенсії від грудня 2011 року, що містить недостовірні дані про розрахункову суми заробітної плати - 0,297 грн./міс.; 
		зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва вчинити перерахунок і виплатити, з урахуванням виплачених сум, державну пенсію, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи з розрахунку 0,03 грн./міс., з 01.04.1997 року по 31.03.2003 року, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати, та з 01.04.2003 року довічно як інваліду 3 групи; 
		          - зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва вчинити перерахунок і виплатити, з урахуванням виплачених сум, додаткову пенсію за ушкодження здоров'я з урахуванням змін розміру мінімальної пенсії за віком з 24.04.2011 року довічно; 
		          - визнати протиправними дії відповідача управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо втрати (знищення) пенсійної довідки ВАТ "Радикал" №96 від 21.12.1997 року, довідки Галузевого Державного архіву МО України від 28.09.2007 року №37192 та в частині систематичної відмови вчинити службову перевірку фактів фальсифікації роботодавцем ВАТ "Радикал" даних про його (позивача)   роботу в зоні відчуження ЧАЕС у пенсійній довідці №3160 від 03.12.1997 року, архівних даних МО України про режим його (позивача) роботи в зоні відчуження ЧАЕС у 1986 році;
		          - зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва здійснити виплату державної пенсії та інших періодичних платежів за один місяць негайно, відновити за свій рахунок втрачені пенсійну довідку ВАТ "Радикал" та завірену копію довідки Галузевого Державного архіву МО України, пронумерувати сторінки пенсійної справи; 
		          - визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києва державної адміністрації щодо ненадання відповіді на звернення від 24.10.2011 року та дії щодо невиплати одноразової компенсації як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи, в розмірі 30 мінімальних пенсій за віком.
		          - зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києва державної адміністрації здійснити нарахування, а - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зобов'язати виплатити одноразову компенсацію в сумі 30 мінімальних заробітних плат, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момен6т виплати; 
		          - стягнути  моральну шкоду з управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва  в розмірі 1 200.000 грн. за спричинення ушкодження здоров'я внаслідок протиправних дій, бездіяльності; з Дніпровської районної в м. Києва державної адміністрації - в розмір 6.000 грн. за спричинення ушкодження здоров'я у зв'язку з невиплатою одноразової компенсації та 3000 грн. за ненадання відповіді на звернення;
		          - встановити недостовірність даних, визнати недійсними та скасувати пенсійну довідку ВАТ «Радикал» на ім'я позивача від 03.12.1997 року № 3160 пенсійної справи № 203020 (№ 888675) як таку, що містить недостовірну інформацію про режим роботи позивача та суми отриманої їм премії за роботу в зоні відчуження ЧАЕС ;
		- скасувати протокол про призначення і нарахування пенсії управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва позивачу від 1997 року пенсійної справи № 203025 (№888675) як такий, що ґрунтується на недостовірних даних довідки ВАТ «Радикал» № 3160 від 03.12.97 року та вчинені без підтверджуючих первинних документів про роботу в зоні відчуження по ЛНА на ЧАЕС 1 1986 р.
		Ухвалою Дніпровського районного суду від 13.09.2012 року позов щодо перерахунку та виплати додаткової пенсії та як інваліду війни з 01.04.1997 року по 31.03.2003 року як інваліду ІІ групи з розрахунку 75 % мінімальної пенсії за віком, та з 01.04.2003 року по 24.04.2011 року як інваліду ІІІ групи з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком; як інваліду війни з урахуванням змін розміру мінімальної пенсії за віком за період  з 27.04.1998 року по 31.03.2003 року, як інваліду війни ІІ групи з розрахунку 350 % мінімальних пенсій за віком, з 01.04.2003 року по 31.12.2005 року, як інваліду війни ІІІ групи з розрахунку 200 % мінімальних пенсій за віком залишено без розгляду.
		Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року позов задоволено частково:
		- визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва щодо неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_2, як військовозобов'язаного, призваного на збори із заробітної плати 0,3 грн./місяць, одержаної позивачем за роботу в зоні відчуження ЧАЕС у 1986 році;
		- зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва:
		1) скасувати розпорядження про призначення пенсії позивачу від грудня 2011 року;
		2) затвердити нове розпорядження з достовірними даними розрахункової суми заробітної плати, яким встановити розрахунковий розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивачу в сумі 0,3 грн./ місяць;
		3) здійснити перерахунок та виплати сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 грн. /місяць з 01.04.1997 року по 31.03.2003 року, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати;
		4) здійснити перерахунок та виплати сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 грн. /місяць з 01.04.2003 року, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати;
		- визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 24.10.2011 року та щодо непризначення та невиплати позивачу одноразової компенсації як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи в розмірі 30 мінімальних пенсій за віком;
		- зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації надати позивачу відповідь на звернення від 24.10.2011 року та здійснити нарахування, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату одноразової компенсації в сумі 30 мінімальних заробітних плат, як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати;
		- в  іншій частині позову відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, сторони оскаржили його в апеляційному порядку.
		Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційні скарги розглядаються в порядку письмового провадження.
		Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, а постанову суду -  скасувати, виходячи з наступного.
		Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 24.10.2011 року (а.с. 1) та просив суд здійснити перерахунок пенсії за період з 01.03.1997 року, тобто поза межами встановленого ст. 99 шестимісячного строку на звернення до суду. 
		Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Колегія суддів зазначає, що в Україні законодавчо закріплені й діють інститут надання правової допомоги (у тому числі безоплатної), та інститут процесуального представництва інтересів особи. Крім того, усі закони, підзаконні нормативно-правові акти, судові рішення, є доступними для ознайомлення усіма громадянами, і можливість людини дізнатися про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання цієї людини. Пенсія є періодичним платежем, яку позивач отримував щомісяця, у зв'язку з чим мав можливість дізнатися про порушення свої прав на перерахунок пенсії  при отриманні пенсії. Відповідно до ст. 6 КАС України, право на судовий захист гарантується кожному. Особа, право, свобода чи інтерес якої порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за їх захистом чи поновленням, в тому числі на подання до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
		Колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період  з 01.03.1997 року по 24.04.2011 підлягають залишенню без розгляду, чого не врахував суд першої інстанції при задоволенні вимог адміністративного позову за період  з  01.04.1997 року.
		Розглядаючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, колегія суддів виходить з наступного.
		Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії та як військовозобов'язаний, був відряджений ВАТ «Радикал» до Дніпровського військкомату міста Києва на спеціальні військові збори та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 15.05.1986 року по 05.06.1986 року
		З квітня 1997 року позивачу встановлена інвалідність 2 групи, яка пов'язана з виконанням службових обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а з квітня 2003 року йому встановлена 3 група інвалідності безстроково.
		З 01.12.1997 року ОСОБА_2 була призначена та виплачувалася пенсія з розрахунку 8-годинного робочого дня в зоні відчуження ЧАЕС у 1986 році.
		Про роботу позивача в зоні відчуження ЧАЕС видавалися довідки, які відсутні в матеріалах пенсійної справи, та які містять інформацію про роботу позивача в зоні відчуження на ЧАЕС протягом 16 годин на добу, а саме: архівна довідка Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192 та довідка №96 від 21.12.2007 року ВАТ "Радикал" з зазначенням інформації про роботу позивача протягом 16 годин на добу. 
		З  копії заяви позивача на ім'я начальника управління Пенсійного фонду  України в Дніпровському районі міста Києва від 15.01.2008 року, яка згідно штампу останніх зареєстрована 15.01.2008 року за вхідним номером 213/07 (а.с.92) вбачається, що позивачем вказану довідку було подано відповідачу.
		З 01 жовтня 2010 р., відповідно до заяви позивача позивачу призначено пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків в мінімальному розмірі без врахування заробітку за час роботи в зоні відчуження відповідно до архівної довідки.
		Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову в частині вимог до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування позивачу пенсії, виходячи з даних довідки №3160 від 03.12.1997 року з зазначенням 6-годинного робочого дня в зоні відчуження на ЧАЕС є протиправним, оскільки нарахування пенсії позивачу має відбуватися, виходячи з даних довідок №96 від 21.12.2007 року ВАТ "Радикал" та Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192 з зазначенням роботи позивача в зоні відчуження на ЧАЕС протягом 16 годин на добу.
		Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" довідки про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період видаються підприємствами, установами, організаціями за основним місцем роботи працівників або їх правонаступниками.
		Згідно з частиною 7 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини 4 статті 57 вказаного Закону порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
		Частиною 1 статті 54 згаданого Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивачу має бути здійснений відповідачем з врахуванням наведених вище норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з даних довідок №96 від 21.12.2007 року ВАТ "Радикал" та Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192 з зазначенням роботи позивача в зоні відчуження на ЧАЕС протягом 16 годин на добу, починаючи з 24.04.2011 року.
		Розглядаючи вимоги позивача до управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, колегія суддів виходить з наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи, 24.10.2011 року позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про виплату одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
		Колегією суддів встановлено, що листом від 01.11.2011 року позивачу було надано відповідь на вказане звернення, яке було надіслане на адресу, яка зазначена в документації управління, згідно з даними його перебування на обліку в УПСЗН, що підтверджується записом в журналі реєстрації вихідної кореспонденції та витягом з реєстру відправленої кореспонденції від 02.11.2011 року (а.с. 49-51).
		Згідно зі ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). 
		Відповідно до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
		Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації було розглянуто звернення позивача від 24.10.2011 року в порядку, встановленому законодавством, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
		Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог адміністративного позову ОСОБА_2 щодо зобов'язання відповідачів виплатити компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з тим, що позивачем не було подано до управління документів, необхідних для призначення вказаної допомоги, що підтверджується листом відповідача від 01.11.2011 року № 37/13-9276.
		Стосовно вимог адміністративного позову ОСОБА_2 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України виплатити державну пенсію та додаткову пенсію, за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50,54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів зазначає наступне.
		Ухвалою Дніпровського районного суду від 13.09.2012 року вказані вимоги за період з 01.04.1997 року по 31.03.2003 року та з 01.04.2003 року по 24.04.2011 року були залишені без розгляду.
		Колегією суддів встановлено, що постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.10.2011 року, що набрала законної сили, було задоволено аналогічні вимоги позивача до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва за період з 06.10.2010 року по 22.07.2011 року.
		Згідно положень ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду  того самого спору і між тими самими сторонами.
		Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про перерахунок пенсії згідно зі ст.ст. 50,54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.10.2010 року по 22.07.2011 року включно.
		Стосовно вимог позивача про перерахунок пенсії після 22.07.2011 року, колегія суддів виходить з наступного.
		14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
		Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
		Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI.
		На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
		Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. ст. 50, 54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. ст. 50, 54  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 року.
		Виходячи з цього, починаючи з 23.07.2011 року підстави для задоволення позовних вимог про стягнення державної та додаткової пенсії відсутні.
		Розглядаючи вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
		Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Частиною 2 вказаної статті передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано доказів завдання йому відповідачами моральної шкоди.
		Виходячи з цього, вимоги про стягнення моральної шкоди в заявленому розмірі задоволенню не підлягають.
		Доводи апелянтів частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
		Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 202, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, - 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		   Апеляційні скарги ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат задовольнити частково.
		   Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 вересня 2012 року скасувати.
		   Прийняти нову постанову.
		Закрити провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про перерахунок пенсії згідно зі ст.ст. 50,54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 06.10.2010 року по 22.07.2011 року включно.
		   Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
		  Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ВАТ «Радикал» № 96 від 21.12.2007 року та довідки Галузевого державного архіву від 28.09.2007 року №37192, починаючи з 24.04.2011 з урахуванням проведених виплат.  
		   В іншій частині позову відмовити.
		 
		       Рішення набирає законної сили  з моменту проголошення, а  якщо його  було прийнято  за наслідками  розгляду  у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення  копій особам, які беруть участь у справі  (ч. 5 статті  254 КАС України). Касаційна  скарга  на судові рішення  подається безпосередньо  до суду касаційної інстанції протягом  двадцяти днів після набрання  законної сили судовим рішенням  суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі  складення постанови в повному обсязі  відповідно до  статті  160 цього  Кодексу - з дня  складення  постанови в повному обсязі  (стаття 212 КАС України).
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                                                  А.Б. ПаріновСудді                               І.О. Грибан                                О.А. Губська
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                           Парінов А.Б. 
		           
		Судді:                                                                                                                                       Грибан І.О.
		 
		                                                                                                                                                        Губська О.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...