Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-44/11 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     
		                                                                                                                       Справа №2-а-44/11
		                                                                                                               Провадження № 2-а/263/210/2013
		                                                          П О С Т А Н О В А
		                                                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		                                          
		             20 листопада 2013 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі судді  Помогайбо В.О., при секретарі Чубаровій Т.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, 3-ті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5  про визнання частково недійсним рішення, - 
		     
		                                                         В С Т А Н О В И В:
		                 Позивач звернувся до суду   з даним позовом до відповідача,   який позивач обґрунтовує тим, що на підставі державного акту на право власності від 19.03.1998 року №2701-0368 він є власником земельної ділянки, площею 0,0233 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, наданої для обслуговування в наступних межах: від А до Б - домоволодіння АДРЕСА_2, від Б до В домоволодіння АДРЕСА_3, від В до Г домоволодіння АДРЕСА_5, від Г до Д домоволодіння АДРЕСА_4, від Д до А - землі міської ради. У вересні 2009 року ОСОБА_2 встановив на його земельній ділянці  паркан, в результаті чого площа земельної ділянки, належній позивачу, зменшилась на 10 кв.м., при цьому ОСОБА_2 пояснив, що Маріупольська міська рада надала йому дозвіл на приватизацію частини земельної ділянки позивача. Так рішенням   Маріупольської міської ради   № 5/21-3845 від 20.05.2008р. " Про передачу громадянам України   у власність земельних ділянок   для будівництва та обслуговування   жилих будинків та господарських споруд, які знаходяться у їхній власності в жовтневому, Орджонікідзевському, Приморському та Іллічівському районах міста» передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0213га по АДРЕСА_2. На даний час розмір земельної ділянки позивача не співпадає з розміром земельної ділянки, яка йому була передана у власність у 1998 року, а саме: фактична довжина земельної ділянки з боку домоволодіння АДРЕСА_5 АДРЕСА_1 менше чім вказано в державному акті на 0,7 м. та 0,8 м. Тому з метою захисту свого порушеного права власності позивач змушений звернутись до суду з даним позовом, яким просить суд визнати частково недійсним рішення Маріупольської міської ради № 5/21-3845 від 20.05.2008р. "Про передачу громадянам України у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських споруд, які знаходяться у їхній власності в Жовтневому, Орджонікідзевському, Приморському та Іллічівському районах міста" в частині передачі у власність гр-ну ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0213га по про АДРЕСА_2 та судові витрати по справі покласти на відповідача. 
		          Представник позивача за договором ОСОБА_3 в судовому засіданні позивні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, зазначивши, що незаконність оскаржуваного рішення доказана в ході розгляду справи, так допитаний в судовому засідання співробітник ТОВ «Проектно-експерної фірми «Землі Приазов'я» вказав, що технічна документація на земельну ділянку була складена по фактичним межам, при цьому ОСОБА_2 вказав, що огородження було до вимощення, фактична межа проходила до вимощення домоволодіння ОСОБА_1. При оформленні державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 не були враховані розмірі земельної ділянки ОСОБА_1
		          Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень відповідача,   відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі наданої технічної документації на земельну ділянку, міська рада не має право втручатись у діяльність підприємства, яке не відноситься до комунальної власності, яким і була складена технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_2, тому підстав для його скасування немає.
		          Представник третьої особи - ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала з тих же самих підстав та додатково пояснила, що також було накладення на земельну ділянку ОСОБА_1 з інших суміжних земельних ділянок. Встановити чи була зменшена земельна ділянка ОСОБА_1 не можливо. 
		          Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позивних вимог заперечував, щодо доводів позивача про зменшення розміру земельної ділянки останнього в результаті встановлення ОСОБА_2 паркана, пояснив, що на час отримання державного акту на право власності на належну йому в той час земельну ділянки стояв дерев'яний паркан, після  придбання ОСОБА_5 його земельної ділянки останнім  був поставлений залізний паркан. При цьому також зазначив, що паркан знаходився по межі будинку, а на замощенні паркан не знаходився. При визначенні меж земельної ділянки АДРЕСА_2  ОСОБА_1 був присутнім. 
		          Допитана в якості спеціаліста співробітник ТОВ «Проектно-експерної фірми «Землі Приазов'я» ОСОБА_4 пояснила, що фактична межа земельної ділянки по пров. Артилерійському проходила по огородженню вздовж межі будови, ця межа частково проходила по замощенню будинку. Якщо огорожі біля будівлі не було, межа земельної ділянки встановлювалась наявним парканом. При складанні спеціалістами розмірів захопити частину суміжних ділянок не могли, оскільки кожна земельна ділянка координується та робиться прив'язка до суміжної земельної ділянки. 
		          Суд заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши спеціаліста, дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає. 
		          Судом  встановлено, що рішенням Маріупольської міської ради від 20.05.2008 року № 5/21-3845"Про передачу громадянам України у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських споруд, які знаходяться у їхній власності в Жовтневому, Орджонікідзевському, Приморському та Іллічівському районах міста", п.1.1.32 передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:04:004:0380), площею 213 кв.м. для будування та обслуговування жилих будинків, господарських будівель, споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2
		          На підставі вищевказаного рішення 07.07.2008 року ОСОБА_2 виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0213 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до якого межі даної земельної ділянки складають: від А до Б - землі Маріупольської міської ради, від Б до В домоволодіння АДРЕСА_6, від В до Г домоволодіння АДРЕСА_7, від Г до А домоволодіння АДРЕСА_1
		          Так з метою оформлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_2 24.03.2008 року з письмовою заявою звернувся до ТОВ «Проектно-експерної фірми «Землі Приазов'я», яким була складена технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
		Відповідно до наявного в технічній документації плану зовнішніх меж земельної ділянки АДРЕСА_1, суміжними користувачами є від А до Б - землі Маріупольської міської ради, довжиною 9,00, від Б до В домоволодіння АДРЕСА_6, довжиною 12,00, від В до Г домоволодіння АДРЕСА_7, довжиною 9,90, від Г до А домоволодіння АДРЕСА_1, довжиною 22,60. 
		19.03.1998 року ОСОБА_1, на підставі рішення Маріупольської міської ради від 18.02.1998 року №53/7, виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0233 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до якого межі даної земельної ділянки складають:  від А до Б - домоволодіння АДРЕСА_2-22,15, від Б до В домоволодіння АДРЕСА_3, від В до Г домоволодіння АДРЕСА_5-10,60, від Г до Д домоволодіння АДРЕСА_8-22,00, від Д до А - землі Маріупольської міської ради - 10,50.
		          Проте відповідно до акту обстеження державним інспектором Південного регіонального відділу здійснення державного контролю за використанням та охороною земель земельної ділянки по АДРЕСА_1 на час обстеження 02.09.2009 року фактична площа земельної ділянки на місцевості не співпадає з площею, що передана у власність ОСОБА_1, а саме фактична довжина земельної ділянки з боку суміжного землекористування б.9 складає 9,90 м., а згідно державного акту повинна складати 10,60м., фактична довжина земельної ділянки по пров. Артилерійському складає 9,70 м., а згідно державного акту повинна складати 10,50 м.
		          Згідно до повідомлення Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора Донецької області на адресу ОСОБА_1, на підставі звернення останнього, за результатами проведеної перевірки було встановлено, що згідно акту від 19.04.2010 року зовнішні проміри меж земельної ділянки відповідають межам вказаним в державному акті на право власності на земельну ділянку, таким чином порушення земельного законодавства при використанні земельної ділянки АДРЕСА_2 не встановлено. 
		Порядок регулювання земельних відносин встановлений Земельним кодексом України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ (далі - ЗК України).
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		          У відповідності до ст.. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
		          У відповідності до ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
		У відповідності до ст.. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад,  передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
		          Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		У відповідності до ч.6 ст.118 ЗК України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
		Частиною 2 даної статті передбачено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
		Згідно ст.. 55 Закону України «Про землеустрій»  встановлення меж земельної ділянки в натурі  (на  місцевості)проводиться  відповідно  до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється  у  складі  генерального  плану населеного  пункту,  проектів  розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі,  якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками,  струмками,  каналами,  лісосмугами,  шляхами, шляховими спорудами,  парканами,  огорожами,  фасадами  будівель  та  іншими лінійними  спорудами  і  рубежами  тощо),  межові  знаки можуть не встановлюватися. 
		Вирішуючи даній спір по суті судом береться до уваги, що у відповідності до наявних в матеріалах справи висновків додаткової комплексної будівельно-технічної експертизи від 26.02.2013 року, яку була проведена в ході розгляду цивільної справи (провадження №2/263/1/2013) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_2, Управління держкомзему у м. Маріуполі про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення огорожі, нанести державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1 за зведений кадастровий план земельної ділянки АДРЕСА_1 та земельної ділянки АДРЕСА_2 не надається можливим, оскільки Державний акт ОСОБА_1, не має обмінного файлу з координатами крапок та кутів поворотів, так як виконаний 19.03.98 року (до координації Державних актів з 2000-2002р.р.). В матеріалах цивільної справи також не мається координації точок та кутів повороту на земельну ділянку ОСОБА_1, розташовану по АДРЕСА_9 відповідно до державного акту про право приватної власності на земельну ділянку №2701-0368 від 19.03.1998 року. У зв'язку з чим встановити чи мається накладення меж на земельну ділянку, вказаного в державному акті  про право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 на межі земельної ділянки АДРЕСА_1, вказаних в державному акті на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1, не надається можливим. Межі ділянки по державному акту про право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 не відповідає фактичним межам між земельними ділянками домоволодінь № 10 та №12, №12 та №14, по АДРЕСА_9, а також АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5. Враховуючи вищевикладене, та невідповідність державного акту про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_4 в м. Маріуполі фактичним її межам (в тому числі між земельними ділянками домоволодінь №14 та АДРЕСА_1), також відсутність можливості нанесення земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до державного акту про право приватної власності на земельну ділянку №2701-0368 від 19.03.1998 року на кадастрову зйомку, неможливо зробити однозначний висновок, що земельні ділянка ОСОБА_1 зменшений тільки за рахунок накладення на нього земельної ділянки ОСОБА_5.
		Виходячи із загальних засад судочинства підставами для визнання спірного рішення недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. 
		Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та конкретні обставини справи суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно та розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, у межах повноважень відповідача та з дотриманням вимог земельного законодавства при наданні земельної ділянки ОСОБА_2
		Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Проте ані позивачем, ані його представником не надано суду переконливих доказів на підтвердження своїх доводів щодо того, що межі, належній ОСОБА_1 земельної ділянки були зменшені в результаті встановлення ОСОБА_2 паркану, та відповідно спірним рішенням   Маріупольської міської ради   № 5/21-3845 від 20.05.2008р. була передана у власність ОСОБА_2 частина земельної ділянки позивача. 
		Керуючись ст..ст.12,40,81,116,118 ЗК України, ст.ст. 2, 10, 11, 17-19, 69, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 171, 185, 186, 254 КАС України; ст. 19 КУ, ст.55 Закону України «Про землеустрій» суд,-
		 
		                                                     П О С Т А Н О В И В:
		             В задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, 3-ті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним рішення Маріупольської міської ради № 5/21-3845 від 20.05.2008р. "Про передачу громадянам України у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських споруд, які знаходяться у їхній власності в Жовтневому, Орджонікідзевському, Приморському та Іллічівському районах міста" в частині передачі у власність гр-ну ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0213га по про АДРЕСА_2 - відмовити.
		               На постанову може бути подана апеляційна скарга в Донецькій Апеляційний адміністративний суд через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час її проголошення - протягом 10 днів з дня отримання її копії.
		 
		            Суддя:                                                                                                                          Помогайбо В.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...