Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 875/26/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 03.12.2013. Зареєстровано: 03.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2013.
Дата набрання законної сили: 04.12.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа №  875/26/13-а                           
		             Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.  
		    ПОСТАНОВА
		Іменем України 
		       01 грудня 2013 року                                                                                             м. Київ   
		 
		Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого судді                                Файдюка В.В.
		суддів:                                        Старової Н.Е.
		 Літвіної Н.М.
		 
		  При секретарі:                               Бібко А.П.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Центральної виборчої комісії, третя особа ОСОБА_5-кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року, про визнання протиправною бездіяльності ЦВК, скасування постанови про реєстрацію ОСОБА_5  кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94, -
		                                                    В С Т А Н О В И В :
		 
		29 листопада 2013 року ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної виборчої комісії, третя особа ОСОБА_5-кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року в якій, зокрема, просить визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо прийняття рішення про скасування реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на виборах народних депутатів України 15 грудня 201 З року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, суб'єкт висування - політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", у зв'язку з наявністю обставин, які позбавляють ОСОБА_5 права бути обраним народним депутатом України відповідно до статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України», а також визнати протиправною та скасувати Постанову Центральної виборчої комісії від 21 жовтня 201 З року № 226 в частині реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 201 З року ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Зірне Березнівського району Рівненської області, громадянин України, протягом останніх п'яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в місті Васильків Київської області, судимість відсутня, суб'єкт висування - політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина").
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_5, зареєстрований Центральною виборчою комісією кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 201З року, не має права бути обраним народним депутатом України, оскільки ним порушено вимоги частини другої статті 76 Конституції України та статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років. У зв'язку з цим позивач просить суд скасувати постанову Центральної виборчої комісії щодо його реєстрації. 
		При цьому позивач проінформував Центральну виборчі комісію про не проживання ОСОБА_5 протягом останніх п'яти років в Україні, що позбавляє особу права бути обраною та є підставою для скасування її реєстрації як кандидата у депутати, а також просив надати інформацію щодо проживання цієї особи. У відповідь Центральна виборча комісія відмовила в наданні такої інформації та на момент подачі позовної заяви не вжила заходів щодо перевірки інформації про проживання ОСОБА_5 та скасування постанови про його реєстрацію, у чому позивач вбачає протиправну бездіяльність. 
		Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. 
		Представники відповідача-Центральної виборчої комісії заперечували проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. 
		Представники третьої особи проти адміністративного позову заперечували.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, третьої особи всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів встановила. 
		Положеннями статті 76 Конституції України визначено, що народні депутати України обираються на основі загального, рівного і прямого, виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.
		Відповідно до частини третьої статті 77, пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом. 
		Частиною першою статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному окрузі за умови отримання нею визначених документів. 
		21 жовтня 201 З року Центральна виборча комісія прийняла постанову № 226, якою зареєструвала ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Зірне Березнівського району Рівненської області, громадянин України, протягом останніх п'яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в місті Васильків Київської області, судимість відсутня, суб'єкт висування - політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина") кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 201 З року (додаток 1). 
		Як зазначено у частині 1 статті 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон про ЦВК) Комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України. 
		Комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України (частина друга статті З Закону про ЦВК). 
		Стаття 17 Закону про ЦВК встановлює перелік загальних повноважень Центральної виборчої комісії. Так, Комісія, зокрема: забезпечує реалізацію і захист виборчих прав громадян України; забезпечує дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад виборчого процесу; здійснює контроль за додержанням вимог законодавства України про вибори. 
		Відповідно до статті 19 Закону про ЦВК Комісія в процесі організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України реєструє кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом, приймає рішення щодо скасування реєстрації кандидатів у народні депутати України в порядку, встановленому законом. 
		У пункті 8 частини четвертої статті 61 Закону України «Про вибори народних депутатів України» передбачено, що Комісія приймає рішення про скасування реєстрації кандидата у депутати в разі виявлення виборчою комісією обставин, які позбавляють особу, висунуту кандидатом у народні депутати України, права бути обраною відповідно до статті 9 Закону. 
		Колегія суддів зазначає, що позивач у своєму листі-зверненні до Центральної виборчої комісії вказав, що зареєстрований кандидат у народні депутати України ОСОБА_5 не може вважатися таким, що проживав в Україні останні п'ять років. 
		У відповідь Центральна виборча комісія зазначила, що зареєструвала кандидата у народні депутати України ОСОБА_5, висунутого політичною партією Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» в одномандатному виборчому окрузі № 94 на підставі отриманих документів, передбачених частиною першою статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», перевіривши їх відповідність вимогам Закону про вибори та Закону України «Про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 94, 132, 194, 197, 223». Подання до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидата документа, який підтверджує його проживання в Україні протягом останніх п'яти років, Законом не передбачено. 
		Як вже встановлено частиною другою статті 76 Конституції України народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. 
		Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України»народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років. 
		Частина друга статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» проживанням в Україні для цілей Закону визнає: 1) проживання на території в межах державного кордону України; 2) перебування на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України; 3) перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах; 4) перебування на полярній станції України; 5) перебування у складі формування Збройних Сил України, дислокованих за межами України. Таким чином, проживанням в Україні визнається не тільки проживання в межах державного кордону, але й на об'єктах, на які поширюється суверенітет України, - екстериторіальних елементах. 
		Таким чином, Законом про вибори встановлено вичерпний перелік ознак проживання в Україні, що використовуються для цілей Закону про вибори. 
		Положеннями частини другої статті 76 Конституції України, які відтворені у частині першій статі 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України», визначено однією з умов набуття права бути обраним народним депутатом України необхідність проживання в Україні протягом останніх п'яти років.
		Разом з тим, згідно зі статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; громадянин України не може бути позбавлений права в будь який час повернутися в Україну. 
		Тому, з огляду на приписи статті 33 Основного Закону України, зазначене положення частини другої статті 76 Конституції України та частини першої статті 9 Закону про вибори не може передбачати необхідність фізичного перебування особи на території України всі 365 (366) днів на рік протягом п'яти останніх перед днем виборів років.
		У той же час законодавство України визначає певні умови, що стосуються часу перебування на території України, у разі дотримання яких особу можна вважати такою, що проживає в Україні. 
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про громадянство України" безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. 
		Умови визначення місця постійного проживання фізичної особи надаються також Податковим кодексом України у статті 14: «У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності» (підпункт 14.1.213 пункту 14.1). 
		За статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання це адміністративно територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. 
		Зазначені акти передбачають, що проживання на території Україні абсолютної більшість днів відповідного річного періоду вважається проживанням особи в Україні. 
		Тобто фактичною умовою для визначення особи такою, що проживає в Україні, є необхідність знаходження такої особи на території України більше 183 днів протягом кожного річного періоду. 
		Системний аналіз наведених положень законодавства у контексті вимог частини другої статті 76 Конституції України та статті 9 Закону про вибори дозволяє суду зробити висновок, що для визнання факту проживання громадянина на день виборів в України протягом останніх п'яти років, громадянин має перебувати на її території абсолютну більшість (більше 183) днів кожного з цих п'яти річних періодів. Причому за змістом зазначених норм законодавства ці п'ять річних періодів йдуть підряд та безпосередньо передують дню виборів. 
		Таким чином, слідуючи логіці положень частини другої статті 76 Конституції України та частини першої статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ОСОБА_5 для визнання його таким, що проживає в Україні протягом останніх п'яти років, має перебувати на території України протягом п'яти річних періодів підряд, не менше 183 днів у кожному такому періоді, що у календарних датах становить - з 15 грудня 2008 по 15 грудня 2013 року. 
		Наявність у ОСОБА_5 відмітки у паспорті щодо реєстрації місця проживання в Україні протягом п'яти останніх років не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що проживає в Україні потягом останніх п'яти років. 
		Законодавством України встановлено, що факт проживання особи в Україні фіксується шляхом його реєстрації. 
		Стаття 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні встановлює, що реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції. 
		Документами, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні (стаття 3 зазначеного Закону). 
		Реєстрація місця проживання особи використовується у майнових, житлових, податкових, процесуальних правовідносинах, а також у виборчому праві, зокрема, для визначення виборчої адреси. Так, відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про Державний реєстр виборців" виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». 
		Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. 
		Одночасно необхідно враховувати, що за частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. 
		У зв'язку з цим, визначення особи такою, що проживає в Україні, виключно на підставі наявності реєстрації в Україні, здійсненою згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є формальним підходом, який суперечить самій сутності встановлених вимог щодо необхідного терміну проживання в Україні 
		Визнання постійного проживання особи на території України протягом строку, визначеного у частині другій статті 76 Конституції України та частини першої статті 9 Закону про вибори, користуючись лише відомостями щодо реєстрації місця проживання (перебування) за наявності достовірної інформації про дійсне проживання особи за межами України, може призвести до порушення вимоги зазначених положень Основного Закону України та Закону України «Про вибори народних депутатів України». 
		Маючи обґрунтовані сумніви щодо дійсного строку проживання особи на території України, навіть за наявності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи протягом встановленого частиною другої статті 76 Конституції України та частини першої статті 9 Закону про вибори строку, твердження щодо проживання особи в Україні може бути спростовано на підставі встановлених фактів не проживання особи на території України абсолютну більшість днів відповідного річного періоду. 
		Звертаючись до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в Рішенні від 19 жовтня 2004 року в справі «Мельниченко проти України», яким визнано відмітку у паспорті про реєстрацію місця проживання особи єдиним доказом проживання в Україні, необхідно окремо зауважити, що у пункті 61 цього Рішення зазначено: «Враховуючи відповідне національне законодавство та практику, Суд встановив, що вимога проживання в Україні не була абсолютною і що національна влада, надаючи дозвіл або відмовляючи у реєстрації певному кандидату, була зобов'язана враховувати його конкретну ситуацію».
		Варто також навести деякі тези з окремої думки судді Європейського суду з прав людини Л.Лукайдеса до вказаного Рішення, в якій він зазначив, що "прописка не може вважатися вирішальним доказом проживання особи в Україні у випадках, коли в подальшому визнано, що фактично особа проживала за межами України" та вказав на обґрунтованість "рішення державної влади виходити з реального місця проживання заявника, аніж не зважати на це та керуватись лише пропискою". 
		Таким чином, твердження про проживання в Україні згідно з відповідною реєстрацією може бути спростовано встановленими фактами не проживання особи на території України абсолютну більшість днів відповідного річного періоду. 
		Враховуючи можливість подання до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатом у народні депутати України документів, які містять недостовірні відомості щодо проживання громадянина протягом останніх п'яти років в Україні, з огляду на їх ключове значення для набуття права бути обраним та реєстрації кандидатом у народні депутати, ці відомості мають перевірятися Центральною виборчою комісією у межах здійснення контролю за дотриманням виборчого законодавства. 
		Зібраними в справі доказами підтверджується, що зареєстрований кандидат у народні депутати України ОСОБА_5 виїхав з України 4 лютого 2013 року, причому його виїзд з території України не був обумовлений перебуванням на судні, що перебуває у плаванні під Державним Прапором України, у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах, на полярній станції України, в складі формування Збройних Сил України, дислокованих за межами України. 
		Крім того, зі змісту витребуваної судом від Державної прикордонної служби України інформації щодо перетинання державного кордону України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 1 грудня 2008 року по 29 листопада 2013 року, викладеної в листі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29 листопада 2013 року № 2.254-13663/0/15-13, вбачається, що ОСОБА_5 виїхав за межі України 4 лютого 2013 року, а відомості про його в'їзд на територію України відсутні.
		Виходячи з поданих доказів-відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, суд зазначає, що за останні 5 років ОСОБА_5 перебував за межами території України в 2008 році 35 днів, в 2009 -37 днів, 2010- 44, 2011- 21, 2012-36, а протягом останнього річного періоду-з 15 грудня 2012 року по 29 листопада 2013 року ОСОБА_5 перебував за межами України 309 днів, а на момент  його реєстрації кандидатом у народні депутати цей термін становив 270 днів.
		Оскільки судом встановлений факт, що останній річний період з п'яти необхідних ОСОБА_5 в Україні не проживає, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 не проживає в Україні протягом останніх п'яти років у сенсі частини другої статті 76 Конституції та частини першої статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		Отже, ОСОБА_5 не дотримана вимога Конституції України та Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо проживання в Україні протягом останніх п'яти років на день проведення повторних виборів народних депутатів України 15 грудня 2013 року, і, таким чином, він не має права бути обраним народним депутатом України.
		Виявлена обставина, яка позбавляє особу, висунуту кандидатом у депутати, права бути обраною депутатом відповідно до статті 9 Закону про вибори, є підставою для скасування реєстрації такого кандидата у народні депутати (пункт 8 частини четвертої статті 61 Закону про вибори).
		Що стосується вимоги про визнання протиправною бездіяльності Центральної виборчої комісії колегія суддів зазначає наступне.
		Позивач подав 28 листопада 201 З року до Центральної виборчої комісії лист-звернення, де зазначив про те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 не проживав в Україні протягом останніх п'яти років, та просив Комісію надати йому відомості, які б спростовували цю інформацію.
		Разом з тим, доказів, які б підтверджували інформацію, викладену у листі-зверненні, позивачем до Центральної виборчої комісії подано не було.
		Порядок та строки розгляду звернень, поданих до Комісії під час виборчого процесу, врегульовано частиною другою статті 15 Закону про ЦВК, відповідно до якої заяви та скарги, які подані до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму та стосуються цього процесу, розглядаються Комісією протягом п'яти днів з дня надходження заяви або скарги, якщо інший строк не встановлено відповідним законом України про вибори або референдуми. Днем подачі такої заяви чи скарги вважається день фактичного отримання скарги Комісією.
		Строк розгляду Центральною виборчою комісією скарг у виборчому процесі встановлений статтею 111 Закону про вибори - не пізніш як на другий день з дня її отримання (частина четверта).
		Проте, лист-звернення позивача не є скаргою, про що він сам зазначає у позові. Також, позивач у своєму листі-зверненні не вимагає скасування реєстрації кандидата у народні депутати ОСОБА_5 з огляду на її незаконність, а лише повідомляє про відому йому інформацію щодо невідповідності ОСОБА_5 вимогам Конституції України та Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		Законом про вибори не встановлений окремий строк для розгляду заяв, які подані до Комісії під час виборчого процесу та стосуються нього. Таким чином, ці заяви розглядаються у строк, визначений частиною другою статті 15 Закону про ЦВК.
		Головою Центральної виборчої комісії щодо листа позивача від 28 листопада 201 З року цього ж дня накладено резолюцію для розгляду та відповідного реагування.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону про ЦВК, якщо Комісії стане відомо про порушення законодавства України про вибори і референдуми, виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі з результатів проведених нею перевірок або із засобів масової інформації чи інших джерел, що не суперечать законодавству України, Комісія має право розглянути за власною ініціативою питання, що належать до її повноважень, та прийняти з цього приводу рішення у встановленому цим Законом порядку. Згідно із пунктом 2 частини другої цієї статті Комісія, у разі необхідності, може за власною ініціативою розглянути та прийняти у встановленому цим Законом порядку рішення стосовно організації підготовки та проведення виборів.
		Лист Центральної виборчої комісії від 28 листопада 201 З року, яким позивачу відмовлено в надані конфіденційної інформації, щодо якої існує окремий порядок надання, не можна розглядати як бездіяльність щодо порушення виборчого законодавства.
		Для прийняття обґрунтованого, законного та об'єктивного рішення щодо скасування реєстрації кандидата у депутати ОСОБА_5 у зв'язку з виявленням обставин, які позбавляють ОСОБА_5 права бути обраним народним депутатом України відповідно до статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України», Комісія має здійснити перевірку щодо наявності таких обставин.
		Частиною четвертою статті 109 Закону про вибори встановлено, що днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.
		У той же час законодавством не визначені строки, в які Центральна виборча комісія має розглянути з власної ініціативи питання щодо порушення законодавства України про вибори і референдуми.
		Таким чином, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Центральної виборчої комісії не підлягає задоволенню.
		Разом з тим питання щодо порушення ОСОБА_5 вимог законодавства України досліджено судом та встановлено наявність такого порушення.
		Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі статтею 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
		Як встановлено статтею 177 КАС України, суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше передбачене законом рішення. 
		Керуючись ч. 2 ст. 76, ч. 2 ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 16, 17, 19 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», ст. ст. 9, 60, 61, 108, 110 - 112 Закону України «Про вибори народних депутатів України», ст.ст. 2, 161 - 163, 172, 177 КАС України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		Визнати протиправною та скасувати Постанову Центральної виборчої комісії від 21 жовтня 2013 року № 226 в частині реєстрації кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 94 на повторних виборах народних депутатів  України 15 грудня 2013 року ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Зірне Березнівського району Рівненської області, громадянин України, протягом останніх п'яти років проживає на території України, освіта вища, тимчасово не працює, безпартійний, проживає в місті Васильків Київської області, судимість відсутня, суб'єкт висування - політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина").
		У решті позовних вимог - відмовити. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку на 
		апеляційне оскарження.
		Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у дводенний строк з дня її проголошення.
		 
		Головуючий суддя:                                                                      
		                     
		                     Судді:            
		 
		Головуючий суддя                                                                       Файдюк В.В. 
		           
		Судді:                                                                                              Літвіна Н. М.
		                                                                                                         Старова Н.Е.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...