Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/13382/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА
		 
		 
		№ 22-ц/796/13382/2013                                                                     Головуючий в І інстанції: Мазур І.В.
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		27 листопада 2013 року             Апеляційний  суд міста Києва 
		у складі:              
		                                                                  головуючого      Вербової І.М.
		                                                                 суддів                  Кирилюк Г.М.
		                                                                                              ПанченкаМ.М.
		                                                                  при секретарі      Волощуку О.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю про визнання неправомірними дій, поновлення надання послуг по укладеному договору, -
		в с т а н о в и в :
		У листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Фірми «Т.М.М.» - ТОВ, в якому просив визнати дії відповідача щодо порушення умов Договору №53 ж/Ч2-08 від 13 лютого 2008 року про участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території, 
		ст. ст. 525, 526, 623, 651 ЦК України, Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про захист прав споживачів», постанови КМУ від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», а саме призупинення надання послуг та відключення гарячого водопостачання у АДРЕСА_1 - неправомірними (протиправними) та незаконними. 
		Також просив зобов'язати відповідача належним чином виконувати Договір №53 ж/Ч2-08 від 13 лютого 2008 року про участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території та належним чином дотримуватись і виконувати умови зазначеного Договору та негайно поновити надання послуг згідно умов Договору, а саме включити (підключити, повернути у первісний стан) гаряче водопостачання у АДРЕСА_1.
		Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.
		В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 подану ним апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
		 Представник Фірми «Т.М.М.» - ТОВ - Мариношенко К.А. проти апеляційної скарги заперечував, просив суд рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року залишити без змін.
		Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її часткового задоволення виходячи із наступного .
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
		Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Ухвалене у справі рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
		Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ 13лютого 2008року укладено договір №53 ж/Ч2-08 про участь у витратах на утримання житлового будинку та прибудинкової території та відповідно узгоджений додаток до Договору з переліком робіт по утриманню будинку та прибудинкової території.
		Згідно з п.1.1. зазначеного договору його предметом є забезпечення підприємством обслуговування та поточного ремонту житлового будинку, в якому знаходиться квартира співвласника та прилеглих до нього територій. Пунктом 1.2. визначено перелік комплексних послуг, які позивач зобов'язується надавати позивачу як співвласнику, зокрема і постачання електро та тепло енергією, водою, відповідно з діючими в Україні стандартами.
		Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач не виконує умови укладеного між сторонами договору, а його посилання щодо того, що призупинення надання послуг, передбачених п.1.2 договору стосується згідно п.1.1. саме будинку, а не квартири, є хибними та суперечать умовам укладеного договору, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
		Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
		Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
		Висновки суду щодо того, що відповідачем не виконуються умови укладеного між сторонами договору в частині оплати спожитих послуг, що передбачено пунктом 3.1. договору, не можуть слугувати правовою підставою відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки виконання чи невиконання обов'язку позивача щодо такої оплати не є предметом розгляду по даній справі.
		Згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
		Статтею 13 вказаного Закону залежно від функціонального призначення класифіковано житлово-комунальні послуги на: комунальні послуги,  послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків, послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.
		Судом встановлено, що відповідач виконує послуги з управління будинком, та не є постачальником або виконавцем комунальних послуг, в даному випадку послуг з гарячого водопостачання.
		Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 
		21 липня 2005 року № 630.
		Відповідно до п. 3 правил, послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно п.25 вказаних правил, відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Таким чином, відключення відповідачемквартирнипозивача від водопостачання та водовідведення є протиправним.
		Відповідно до ч.3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на:
		 -проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;
		-міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;
		-ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
		Як вбачається з викладеного, процедура припинення постачання певних послуг споживачу має відповідний порядок та може здійснюватись лише постачальником (виробником) особисто або іншими особами за попереднім погодженням постачальника (виробника). Відповідач не є постачальником (виробником) гарячого водопостачання. Представником відповідача не надано суду розпорядження (погодження) постачальника про відключення (припинення) теплопостачання.
		Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку, що припинення гаряче водопостачання позивачу відповідачем було здійснено з порушенням визначеного законом порядку.
		Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача дотримуватись умов договору, Законів України та постанови КМУ, оскільки такий обов'язок вже передбачено Конституцією України, Цивільним кодексом та самим правочином, укладеним між сторонами.
		Таким чином, дії відповідача по припиненню гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1порушують права позивача, як споживача таких комунальних послуг і такі дії слід визнати протиправними.
		На виконання вимог статті 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 172,05 грн.
		За таких обставин рішення суду назвати законним та обґрунтованим не можна, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України.
		Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
		в и р і ш и л а :
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 16 серпня 2013 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
		Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Визнати дії Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю в частині призупинення надання послуг у вигляді централізованого гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1 - незаконними.
		Зобов'язати Фірму «Т.М.М.» - товариство з обмеженою відповідальністю відновити надання комунальних послуг у вигляді централізованого гарячого водопостачання до квартири АДРЕСА_1.
		А в решті позову відмовити.
		Стягнути з Фірми «Т.М.М.» - товариства з обмеженою відповідальністю  в дохід держави судовий збір 172,05 грн.
		Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з  дня набрання законної сили.
		 
		Головуючий :                                         І.М. Вербова
		Судді :                                                      Г.М. Кирилюк
		                                                                  М.М.Панченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...