Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16627/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 04.12.2013. Зареєстровано: 05.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2013.
Дата набрання законної сили: 15.05.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 листопада 2013 року                             08:30                                                    №826/16627/13-а
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна  Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу 
		за позовомОСОБА_1до1. Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 2. Реєстраційна служба Головного управління юстиції м. Києвапровизнання протиправними дії та зобов'язання вчинити діїВСТАНОВИВ:
		23.10.2013 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (надалі - Відповідач-1/БТІ), Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.  Києві (надалі - Відповідач-2), третя особа Приватне акціонерне товариство «Ерде Банк» (надалі - ПАТ  «Ерде Банк»/Банк), в якому просить суд:
		1.          Визнати протиправними дії Відповідача-1 по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		2.          Скасувати запис Відповідача-1 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		3.          Зобов'язати Відповідача-2 внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2013 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.
		05.11.2013 р., до судового розгляду справи по суті, від Позивача надійшла заява паро уточнення позовних вимог (вх. №03-4/76398 від 05.11.2013 р.). в яких просить суд:
		1. Визнати протиправними дії Відповідача-1 по внесенню до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		2. Скасувати рішення Відповідача-1 від 20.11.2012 р. (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «Ерде Банк».
		3. Скасувати запис Відповідача-1 (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		4. Зобов'язати Відповідача-2 внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити із підстав викладених в адміністративному позові, зокрема, зазначає про порушення Відповідачем-1 вимог Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) (надалі - Закон №898), Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин) (надалі - Закон №1952), Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002  р. №7/5 (в редакції, що діяла на момент вчинення реєстраційних дій) (надалі - Положення №7/5), та як наслідок, просить суд зобов'язати Відповідача-2 (відповідно до покладених на нього завдань) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вірний запис про власника нерухомого майна - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		В судове засідання з'явився представник Відповідача-1, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в позові відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає про те, що під час реєстрації права власності на нерухоме майно Відповідач-1 діяв в рамках та згідно вимог законодавства, та жодним чином не порушував прав чи охоронюваних законом інтересів Позивача. При цьому, Відповідачем-1 акцентувалась увага, що Закон №1952 передбачає вичерпні документи, які необхідно подавати під час проведення реєстрації права власності, а також вказаний Закон №1952 містить вичерпні підстави для відмови в проведенні державної реєстрації.
		Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був належним чином повідомлений, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		В судове засідання з'явився представник третьої особи, який позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить в їх задоволенні відмовити та зазначає про те, що при прийнятті рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрації права власності на предмет іпотеки на Банк в органах БТІ скористався правами, наданими Кредитним договором, Іпотечним договором, Договором про задоволення вимог Іпотекодержателя та нормами діючого законодавства України, що регулює порядок набуття права власності, а отже вважає, що усі твердження та доводи Позивача є необґрунтованими та не відповідають дійсності.
		Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Зважаючи на неявку в судове засідання представника Відповідача-2, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
		Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача1, третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.
		 
		Відповідно до Свідоцтва про право власності на квартиру від 22.01.2008 р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №38-С/КІ, Позивач був власником трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1.
		12.08.2011 р. між Позивачем та ПАТ «Ерде Банк» був укладений Кредитний договір №К-182/11 (надалі - Кредитний договір №К-182/11), відповідно до якого Позивач отримав кредит в розмірі 150  000,00 доларів США із строком повернення до 11.08.2012 р.
		На забезпечення виконання Кредитного договору №К-182/11 між Позивачем та Банком були укладені, наступні договори:
		ь          Іпотечний договір від 12.08.2011 р., зареєстрований в реєстрі за №2071, у відповідності з яким Позивач (Іпотекодавець) передав Банку (Іпотекодержатель) в іпотеку належну йому квартиру (за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 129,10 кв. м.) з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору №К-182/11 (надалі - Іпотечний договір №2071);
		ь          Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 12.08.2011 р., зареєстрований в реєстрі за №2073, відповідно до якого Іпотекодавець (Позивач) зобов'язується передати, а Іпотекодержатель (ПАТ  «Ерде Банк») зобов'язується прийти у власність за вартістю і на умовах визначених даним Договором, належну на праві власності трикімнатну квартиру, житловою площею 76,40 кв. м., загальною площею 129,60 кв. м., яка розташована АДРЕСА_1 (надалі - Договір № 2073).
		Відповідно ст.35 Закону №898 у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
		Оскільки, станом на 11.08.2012 р. Позивач кредитні кошти не повернув, Банк 20.08.2012 р. вручив Позивачу лист-вимогу №4920/1 від 13.08.2012 р. з вимогою погасити борг за Кредитним договором №К-182/11 та попередив про можливість стягнення боргу за заставленим майном.
		14.09.2012 р. Кредитним комітетом ПАТ «Ерде Банк» (протокол №1131/1 від 14.09.2012 р.) було прийнято рішення: звернення стягнення на предмет іпотеки Позивача (трикімнатної квартири, житловою площею 76,40 кв. м., загальною площею 129,60 кв. м., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1) та реєстрацію права власності на предмет іпотеки в БТІ.
		08.10.2012 р. Банк звернувся до Відповідача-1 із Заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №164451 (КВ-2012) від 08.10.2012 р., до якого було надано такі документи: квитанції про сплату мита за реєстраційні дії та надання витягу; Витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №32560664 від 12.08.2011 р.; Свідоцтво про право власності від 22.01.2008 р.; Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №30952504 від 12.08.2011 р.; Довідка про показники об'єкта нерухомого майна №14936 від 08.08.2011 р.; лист-повідомлення про порушення основного зобов'язання №4920/1 від 13.08.2012 р.; довіреність на представника; свідоцтво ПАТ «Ерде Банк» №5790/1 від 24.09.2012 р.; заяву ПАТ «Ерде Банк» №5789/1 від 24.09.2012 р.; Свідоцтво про державну реєстрацію ПАТ  «Ерде Банк»; Витяг із ЄДРПОУ щодо ПАТ «Ерде Банк».
		20.11.2012 р. Відповідачем-1 було проведено державну реєстрацію предмета іпотеки за ПАТ «Ерде Банк», внесено запис в Реєстр прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» та надано витяг №36327529 про державну реєстрацію прав (реєстраційний номер 34349053, номер запису 45370 в книзі 541-50,125) на підставі Договору №2073.
		18.04.2013 р. ПАТ «Ерде Банк» листом №2143 повідомив Позивача про те, що згідно Витягу №36327529 від 20.11.2012 р. Відповідачем-1 здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Ерде Банк» на підставі Договору №2073. 
		Не погоджуючись з проведеною реєстрацією права власності на квартиру, а також вважаючи що Відповідачем-1 були порушені права та інтереси Позивача, останній звернувся до суду за їх захистом.
		Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		 
		Частиною 1 ст.182 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), зафіксовано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень регулюється положеннями Закону №1952. При цьому, відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1952, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Пунктом 5 р.V Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» зафіксовано, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. Аналогічні за змістом повноваження комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації зафіксовано в п.1.3 Положення №7/5.
		Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
		В ч.3 ст.16 Закону №1652 зазначається, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. 
		Таким чином, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, мають бути подані документи, які передбачені чинним законодавством.
		Водночас, ч.2 ст.15 Закону №1952 вказано, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
		При цьому, відповідно до п.1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 р. (надалі - Порядок №703) цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
		В п.34 Порядку №703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у п.27 і п.28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна (у разі, коли предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці); завірену в установленому порядку копію примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії (у разі, коли предметом іпотеки є земельна ділянка); заставну (у разі, коли іпотечним договором передбачено її видачу).
		Крім того, відповідно до п.2.7 Положення №7/5 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, реєстратору БТІ, крім документів, передбачених Тимчасовим положенням №7/5, необхідно також надати: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов"язання у не менше ніж трицятиденний строк та попереджає про звернення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; документ, який підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; витяг з Державного реєстру іпотек, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі. 
		Водночас, як встановлено судом із матеріалів справи, що не спростовано Відповідачем-1, Банк не подавав разом із заявою документи, які передбачені положеннями п.34 Порядку №703 та Положенням №7/5, зокрема:
		ь          звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця документ, що містить технічну характеристику об'єкта нерухомого майна (у разі, коли предметом іпотеки є об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці); 
		ь          витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна, виданий після спливу строку, вказаного у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі.
		Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації права власності може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
		 
		Водночас, суд критично сприймає посилання представників Відповідача-1 та Банку, що під час проведення реєстрації права власності на предмет іпотеки (квартиру), БТІ не повинно було керуватись п.2.7 Положення №7/5, з огляду на наступне. 
		Як вбачається з матеріалів справи та пояснень Відповідача-1, при проведенні реєстрації права власності на нерухоме майно, БТІ керувалось п.4.1 та п.5.2 Договору №2073. При цьому, в підтвердження своєї позиції Відповідач-1 зазначає, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя не є тотожнім договору іпотеки, а тому реєстрація має проводитись на підставі загальних положень Положення №7/5, що регулюють реєстрацію права власності на нерухоме майно (зокрема, п.2.1-2.5 Положення №7/5).
		Однак, суд критично ставиться до позиції Відповідача-1, адже відповідно до положень ч.3 ст.36 Закону №898 договір про задоволення вимог іпотекодержателя прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору іпотеки, в якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. 
		Водночас, відповідно до ч.1 ст.37 Закону №898 передбачено, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що не спростовано Відповідачем-1, що БТІ було допущено порушення в частині приймання та перевірки повного пакету документів, поданих для реєстрації права власності на нерухоме майно, що призвели до прийняття незаконного рішення про реєстрацію права власності на квартиру за ПАТ «Ерде Банк» із наступним внесенням відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
		Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в своїх рішеннях, зокрема: постановах від 12.06.2012 р. по справі №К/9991/12927/12, від 23.04.2013 р. по справі К/9991/38198/12, від 26.06.2012 р. по справі №К/9991/75454/11.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, про необхідність задоволення позовних вимог Позивача, а саме: визнати протиправними дії Відповідача-1 щодо реєстрації прав власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; скасувати рішення Відповідача-1 від 20.11.2012 р. (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) про реєстрацію права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ПАТ «Ерде Банк».
		 
		Щодо позовної вимоги Позивача про скасування запису Відповідача-1 (номер запису 45370 в книзі 541-50,125) в Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПАТ  «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
		Порядок внесення записів до Реєстру прав власності, що здійснювало БТІ, було передбачено Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, що затверджений наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 28.01.2003 р. 
		Однак, станом на дату судового засідання, наказом Міністерства юстиції України №2102/22414 від 08.12.2012 р. «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна» вказаний Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно був скасований, та затверджено Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
		Натомість, Порядок ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, та затверджено Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень не передбачає можливості внесення будь-яких нових записів (відомостей) до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
		Таким чином, дана позовна вимога Позивача задоволенню не підлягає. 
		 
		Щодо позовної вимоги Позивача про зобов'язання Відповідача-2 внести запис в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
		Згідно до ст.2 Закону №1952 (в редакції станом на дату судового засідання) єдиною держаною інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти цих прав є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
		При цьому, відповідно до ст.6 Закону №1952 (в редакції станом на дату судового засідання) систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
		Таким чином, виходячи з положень вимог Закону №1952, станом на дату судового засідання реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюють виключно державні реєстратори Державної реєстраційної служби, а також нотаріуси, в якості спеціальних суб'єктів реєстрації речових прав та обтяжень.
		Указом Президента України №401/2011 від 06.04.2011 р. затверджено Положення про Державну реєстраційну службу України, згідно пп.10 п.4 яким саме на даний орган та його структурні підрозділи покладено обов'язок здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.
		Наказом Міністерства юстиції України №350/5 від 02.03.2012 р. затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень та організацію проведення особистого прийому громадян у Державній реєстраційній службі України (надалі - Інструкція №350/5), якою передбачена можливість особи звернутися з усним або письмовим зверненням до Державної реєстраційної служби, в якому буде викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
		Так, п.1.2 Інструкції №350/5 передбачено, що Державна реєстраційна служба України у роботі з письмовими та усними зверненнями громадян має забезпечувати кваліфікований, неупереджений, об'єктивний і своєчасний розгляд звернень громадян з метою оперативного розв'язання порушених у них питань, задоволення законних вимог заявників, реального поновлення порушених конституційних прав та запобігання надалі таким порушенням, повною мірою реалізуючи при цьому визначені законодавством повноваження.
		Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку що Позивач має змогу самостійно звернутись до Відповідача-2 із відповідною заявою про внесення запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		Водночас, жодних доказів тієї обставини, що Відповідач-2 не внесе відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Позивачем не надано.
		При цьому, відповідно до положень ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		В ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.
		Проте, судом не встановлено, а Позивачем не вказано жодних дій що вчинив Відповідач-2, які б порушували законні права та охоронювані інтереси Позивача.
		Як наслідок, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги Позивача щодо зобов'язання Відповідача-2 внести запис в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування запису про реєстрацію права власності за ПАТ «Ерде Банк» на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. 
		 
		Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частинами 1 та 2 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог..
		Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
		Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Позивача. Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір підлягає частковому відшкодуванню Позивачу.
		Керуючись положеннями керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд - 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві задовольнити частково.
		2.          Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальна площа 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_1.
		3.          Скасувати рішення Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» від 20.11.2012 р., номер запису 45370 в книзі 541-50,125 щодо реєстрації права власності за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» на нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальна площа 129,6 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала на праві власності ОСОБА_1.
		4.          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
		5.          Присудити на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. із місцевого бюджету м. Києва, направлених на асигнування діяльності Комунального підприємства «Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна».
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                               Б.В. Санін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...