Головуючий 1
інстанції Чернецький В.А.
Справа №
1373 2008р. Доповідач Курило В.П.
Категорія 48
РІШЕННЯ
Іменем України
4 березня 2008
року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого
судді Курило В.П.
суддів Санікової О.С. , Шамрило Л.Г. при секретарі Степаненко В.Б.
розглянув
у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною
скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької
області від 27 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про
стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням
Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 грудня 2007 року
у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 було відмовлено.
Не
погодившись з вищевказаним рішенням суду позивачем по справі була подана
апеляційна скарга. Скарга разом зі справою надійшла для розгляду до
Апеляційного суду Донецької області.
Апелянт
ставить питання про скасування рішення суду та про повернення справи на новий
розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з тим, що рішення суду є незаконним та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства.
Рішення суду грунтується на поясненнях відповідача, які не були перевірені судом на предмет
відповідності їх дійсності.
Позивач
зазначила, що на протязі двох років проживала
у сім'ї відповідача. Останній продав усе її майно разом з хатою в якій вона
проживала до переїзду до ОСОБА_2
У
зв'язку з нестерпними умовами життя, ОСОБА_1 змушена була
покинути оселю сина. Інші два сини купили їй будинок, де вона зараз мешкає. Апелянт вказує, що вона отримує пенсію за віком. Однак її не вистачає на проживання у зв»язку
з витратами пов»язаними на лікарські засоби. Крім цього, про позивача піклуються сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які допомагають матеріально, як грошима так і продуктами харчування, одягом тощо. У особистій власності позивач
має земельну ділянку.
Висновки
суду про те, що вона отримує доходи від
оренди її земельної ділянки безпідставні. Гроші за оренду землі вона не
отримує. Доході крім пенсії не має.
Заслухавши
доповідь судді апеляційного суду,
дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому
задоволенню, рішення суду
скасуванню, з ухваленням нового
рішення, виходячи з наступного.
Відповідно
до п. 3, 4 ч.1
ст. 309 ЦПК України рішення суду
першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у разі
невідповідності висновків суду обставинам справи і неправильного застосування
норм матеріального права.
Відмовляючи
у задоволені позовних вимог, суд першої
інстанції виходив з того, що дохід
позивачки значно перевищує встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних
осіб. Тому вона не потребує матеріальної допомоги відповідача.
Але з
таким висновком суду погодитися не можливо через те, що він не відповідає обставинам справи.
Судом
встановлено, що позивачка - мати
відповідача. Звертаючись в суд з позовом про стягнення аліментів, позивачка посилалась на те, що потребує такої допомоги через те, що похилого віку і має недостатній рівень забезпечення
свого життя.
Згідно
зі ст.
202 СК України повнолітні дочка,
син зобов'язані утримувати батьків,
які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Судом
першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є
пенсіонером, досягла 72 років, непрацездатна, та з жовтня 2007 року отримує пенсію у
розмірі 513, 41 грн. на місяць (а.с. 27). Відповідно до Закону України „Про
державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для
непрацездатних осіб складає з 1 жовтня 2007 року 411 грн. Дійсно пенсія
позивачки незначно перевищує прожитковий мінімум. Але пенсія позивачки не забезпечує її потреби
у проживанні і лікуванні.
Відповідач
є працездатною людиною та отримує заробітну плату у середньому розмірі 1300
грн. на місяць (а.с. 48).
Відмовляючи
у задоволенні позову суд, виходив з
того, що сукупний дохід позивача з
урахуванням пенсії, орендної плати за
земельну ділянку, допомогу дітей складає
1130, 41 грн., що значно перевищує
встановлений законом прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. Але такий
висновок суду не підтверджений матеріалами справи.
Висновок
суду про доходи позивачки грунтуються на поясненнях сторін про те, що позивачка на праві власності має земельну
ділянку, від оренди якої отримує плату
за землю, що на місяць складає 217 грн.
При цьому суд посилається на довідку,
видану товариством з обмеженою відповідальністю „Сади
Донбасу", що надана відповідачем
суду ( а.с. 18). З цієї довідки видно,
що ОСОБА_1 за
період з Ісічня 2003 року по 31 грудня 2003 року отримала доход в сумі 3256
грн. Між тим, з довідки не видно про
який доход йдеться взагалі. Крім того,
довідка, що на а.с. 18 містить відомості про отримані позивачкою
доходи за 2003 рік. Суд же розглядав справу у грудні 2007 року, що унеможливлювало прийняти вказану довідку
для розрахунку сукупного доходу ОСОБА_1 на час розгляду справи в суді .
Відомості про наявність у позивачки у 2007 році інших доходів крім пенсії
відповідачем суду не надані. Не надані такі відомості і суду апеляційної
інстанції незважаючи на те, що
відповідач мав таку можливість.
Оскільки
обов'язок батьків утримувати дитину не залежить від їхнього матеріального
стану, то обов'язок сина, дочки щодо матері, батька не пов'язується з цією обставиною.
Тому якщо дочка, син самі не є
матеріально забезпеченими, суд все ж
таки буде вимушений присудити з них аліменти.
Але як
встановлено судом при розгляді справи,
відповідач крім заробітної плати має і інші доходи. Зокрема, і йому по праву власності належать земельна
ділянка, від використання якої він також
має відповідний доход. У нього є підсобне господарство: худоба, автомобіль на праві власності. Тому він не
може бути визнаний особою, що не має
можливості допомогати своїй матері похилого віку, до того ж хворої.
Доводи
відповідача про те, що він утримує
батьків своєї дружини не можуть бути підставою для звільнення його від
обов'язку допомагати своїй матері через те,
що вони не грунтуються на законі. Підстави звільнення дочки або сина від
обов'язку утримувати матір передбачені
ст. 204 СК України. Але
відповідач не надав суду доказів наявності
таких обставин. Обставини ,
на які він посилається, не
передбачені правилами ст. 204 СК України.
Разом з
тим, визначаючи розмір утримання на
користь позивачки, суд апеляційної
інстанції враховує наведені вище обставини,
види і розмір доходів кожного із сторін по справі, наявність інших дітей у позивачки, які також зобов"язані утримувати свою
матір, наявність сім"ї у
відповідача, його вік, матеріальне становище, і визначає до стягнення 1/10 частину усіх
видів доходів відповідача, а не 1/4
частину, як просила позивачка . Тому
позовні вимоги позивачки підлягають частковому задоволенню.
Розглядаючи
справу, суд першої інстанції зробив
висновки, що не відповідають обставинам
справи, неправильно застосував норми
матеріального права, не застосував
закон, що мав бути застосований, зокрема
ст. 204 СК України, що призвело до неправильного вирішення справи
і відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування
рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Відповідно
до ст.
80, 79, 81, 88 ЦПК України апеляційний суд стягує з
відповідача а користь держави судовий збір в сумі 51 грн. і витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді 7.50 грн.
Керуючись ст.
ст. 303, 304,
307, 309 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ:
Апеляційну
скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Костянтинівського міськрайонного
суду Донецької області від 27 грудня 2007 року скасувати. Задовольнити позовні
вимоги ОСОБА_1 частково.
Стягнути
з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Полтавка Костянтинівського району
Донецької області, на користь ОСОБА_1
аліменти у розмірі 1/10 частини заробітку,
починаючи з 29 серпня 2007 року до зміни матеріального стану позивачки.
Стягнути
з ОСОБА_2 на
користь держави судовий збір в сумі 51 грн. і 7.50 грн. витрати на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.
Рішення
апеляційного суду набирає законної сили з дня його проголошення і може бути
оскаржене безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців після
набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги.