Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 7/652 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 09.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2013.
Дата набрання законної сили: 03.12.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"03" грудня 2013 р.           Справа№ 7/652
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Дідиченко М.А.
		суддів:            Пономаренка Є.Ю. 
		          Руденко М.А. 
		при секретарі                             Кобець М.О.  
		 
		за участю представників:
		від позивача:        Нестеренко О.І. - представник за довіреністю від 30.09.2013 року;
		від відповідача:   Шенгера Г.Д. - представник за довіреністю від 20.05.2013 року,
		 
		    розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"
		на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року 
		у справі №7/652 (суддя Якименко М.М.) 
		за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"
		до Приватного акціонерного товариства "Укратоменергобуд"
		про зобов'язання усунути дефекти
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Укратоменергобуд" про зобов'язання усунути дефекти на загальну суму 474 698,40 грн.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору № 12-06 від 03.03.2006 року відповідачем виконано ремонтні роботи на ВП ЮУ АЕС, однак вказані роботи виконано з дефектами, які відповідач відмовився усунути.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року у справі №7/652 у позові відмовлено повністю. 
		Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року у справі №7/652 та прийняти нове, яким задовольнити позов.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що роботи виконані відповідачем відносяться до капітального ремонту, гарантійний строк якого встановлено сторонами у межах 3 років. А отже, позивач звернувся до суду першої інстанції у період гарантійного терміну.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2013 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 23.09.2013 року.
		У судове засідання 23.09.2013 року  представник відповідача не з'явився. Проте через загальний відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі представника в судовому засіданні.
		Представник позивача у судовому засіданні 23.09.2013 року подав доповнення до апеляційної скарги, відповідно до яких зазначив, що позов про усунення недоліків носить нематеріальний характер, а тому твердження суду першої інстанції, що позивачем не надано розрахунку суми позову є необґрунтованим. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 року відкладено розгляд справи до 07.10.2013 року.
		Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2013 року підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		У судовому засіданні 07.10.2013 року оголошено перерву до 21.10.2013 року.
		У судовому засіданні 21.10.2013 року оголошено перерву до 30.10.2013 року.
		Розпорядженням в. о. голови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Алданової С. О. на навчанні у Національній школі суддів України та судді Дикунської С. Я. у відпустці, а також враховуючи велику завантаженість судді Шевченка Е. О.,  справу  № 7/652 передано колегії суддів у складі: Дідиченко М.А.(головуюча), судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М. А.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року справу № 7/652 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено розгляд справи на 12.11.2013 року.
		Представники сторін у судовому засіданні 12.11.2013 року підтримали свої правові позиції.
		У судовому засіданні 12.11.2013 року оголошено перерву до 03.12.2013 року.
		Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2013 року зазначив, що роботи, які проводилися відповідачем відносяться до капітальних, а тому на них розповсюджується трирічний гарантійний строк, який був погоджений сторонами у відповідності до листа № 628 від 05.07.2006 року.
		Представник відповідача у судовому засіданні 03.12.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. 
		Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції,  03.03.2006 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - замовник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Укратоменергобуд" (надалі - генеральний підрядник, відповідач) укладено з протоколом розбіжностей договір генерального підряду № 12-06 на виконання ремонтних робіт об'єктів промислової і непромислової зони ВП "Південно-Української АЕС" для проведення місії OSART у 2006 році (надалі - договір).
		Відповідно до п. 1.1. договору, генеральний підрядник на свій ризик за завданням замовника власними та залученими силами зобов'язаний виконати ремонтні роботи об'єктів промислової і непромислової зони ВП "Південно-Українська АЕС" для проведення місії OSART в 2006 році  у встановлений термін згідно календарного графіка виконання робіт (додаток №2, який є невід'ємною частиною договору) та переліку затверджених замовником робіт (додаток №1, який є невід'ємною частиною договору).
		Згідно з п. 1.2. договору, замовник зобов'язується надати генеральному підряднику фронт робіт; передати в терміни, передбачені договором дефектні акти, затверджені в установленому порядку; забезпечити своєчасне фінансування ведення ремонтних робіт; прийняти роботи і повністю сплатити вартість виконаних ремонтних робіт у порядку, в терміни і в розмірах, передбачених цим договором та додатками до нього.
		Відповідно до п. 2.2. договору датою закінчення виконання робіт за цим договором є дата підписання технічних актів здачі-приймання закінчених ремонтних робіт.
		Згідно із п. 4.1. договору договірна ціна ремонтних робіт, передбачених цим Договором є динамічною і складає 30 150,000 тис. грн. в т.ч. ПДВ 5 025,000 тис. грн.
		Роботи відповідачем були виконані, що підтверджується підписаними між сторонами актами прийому виконаних підрядних робіт, а саме: № 7 за травень 2006 року підписаний 31.05.2006 року; № 59 за червень 2006 року підписаний 30.06.2006 року; № 90 за липень 2006 року підписаний 25.07.2006 року; № 111 за серпень 2006 року підписаний 31.08.2006 року; № 116 за серпень 2006 року підписаний 31.08.2006 року; № 8 за травень 2006 року підписаний 31.05.2006 року; № 60 за червень 2006 року підписаний 30.06.2006 року; № 84 за червень 2006 року підписаний 25.07.2006 року; № 37 за вересень 2006 року підписаний 29.09.2006 року.
		Відповідно до п. 8.1. договору, генеральний  підрядник  гарантує якість виконаних ремонтних робіт вимогам нормативної документації та умовам договору.
		Згідно із п. 8.2 договору з урахуванням протоколу урегулювання розбіжностей від 28.03.2006 року, гарантія якості виконаних ремонтних робіт встановлюється з дати виведення об'єктів з ремонту та підписання технічних актів здачі-приймання закінчення ремонтних робіт і становить 1 рік - на ремонт приміщень, 3 роки - на монтажні роботи з облицювання ІЛК, 5 років на експлуатацію фасадних конструкцій ІЛК, 1 рік - на ремонт покрівель і окремими місцями, 1 рік - на ремонт швів, 1 рік - на ямочний ремонт доріг.
		Звертаючись до суду першої інстанції із позовними вимогами, позивач зазначає, що в межах гарантійного строку були виявлені недоліки у виконаних відповідачем роботах, що підтверджується дефектними актами. Однак, відповідач відмовився усунути дефекти, у зв'язку із чим  позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору, а саме усунути дефекти, виявлені протягом гарантійного терміну, на кровлі будівлі ХВО та на кровлі ДВ е/блока № 3 на загальну суму 474  698,40 грн.
		Згідно ч. 1 ст. 318 ГК України, яка кореспондується зі ст. 875 ЦК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
		Частиною 2 ст. 884 ЦК України підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об'єкта або його частин; неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об'єкта, який здійснено самим замовником або залученими третіми особами.
		Відповідно до п. 8.3 договору, генеральний підрядник зобов'язаний за свій рахунок та своїми силами усувати недоліки (дефекти), несправності, виявлені протягом гарантійного терміну вказаному в п. 8.2 цього договору.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції прийшов до висновків, що до робіт, які були виконанні відповідачем застосовується гарантійний строк у 1 один рік, оскільки виконанні відповідачем роботи є роботами з поточного ремонту.
		Місцевий господарський суд прийшов до таких висновків, у зв'язку із тим, що згідно п. 5.5 договору генеральний підрядник виконував ремонтні роботи у відповідності з дефектними відомостями та завданням замовника, в яких замовник не передбачав повний ремонт крівлі, а лише часткові роботи (зміна утеплювача передбачена і виконана частково, стяжка частково), що не являється капітальнім ремонтом та відноситься до поточного. Крім того, доданими позивачем до позовної заяви дефектними актами підтверджується категорія виконуваного ремонту "поточний ремонт".
		Однак, колегією суддів не погоджується із тим, що роботи, які були здійснені відповідачем відносяться до робіт поточного ремонту враховуючи наступне.
		Відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 року № 7/7-401 "Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів" Капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності). Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).
		Так, як зазначалося вище, відповідач здійснював роботи за договором генерального підряду № 12-06 від 03.03.2006 року  на підставі складених між сторонами дефектних актів та у відповідності до переліку затверджених робіт.
		Як вбачається із переліку № 1 об'ємів ремонтно-будівельних робіт до договору, затвердженого сторонами, сторони передбачали, що відповідач ремонт покрівлі ХВО та ДО без визначення капітальний чи поточний ремонт. 
		Натомість, як вбачається із дефектного акту та локального кошторису затвердженого сторонами, останні встановили, що відповідачем виконується саме капітальний ремонт покрівлі, з урахуванням чого і було складено кошторис.
		Крім того, як вбачається із виду та об'єму робіт вказаних в актах приймання виконаних підрядних робіт та зазначено в самих актах, останні відносяться до робіт капітального ремонту.
		Також, для встановлення виду робіт, які виконував відповідач, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу.
		У висновку № 2004-2005 Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз зазначено, що ремонт покрівель на будівлях ДВ і ХВО на території «Южно-Українська атомна електрична станція» відноситься до капітального.
		Відповідно до ст. 42 ГПК України  передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. 
		Судом встановлено, що в п. 4 резолютивної частини ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статями 384 та 385 Кримінального кодексу України.
		Так, сторони не надали суду жодних доказів того, що експерт, який проводив експертне дослідження на підставі ухвали Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009 року надав завідомо неправдивий висновок.
		Таким  чином, колегія суддів приймає як належний та допустимий доказ по справі експертний висновок Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Згідно із ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що виконані відповідачем роботи є роботами із капітального ремонту.
		Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції як на доказ виконання відповідачем робіт із поточного ремонту на дефектні акти, складені сторонами у 2009 році є безпідставними. Оскільки, у вказаних актах лише зазначено, що категорією ремонту є поточний ремонт, без визначення чи ремонту який вже був здійснений підрядником, чи який повинен здійснитися для виправлення недоліків, що зафіксовані вказаними актами.
		Як встановлено колегією суддів та вбачається із матеріалів справи, а саме дефектних актів підписаних сторонами, позивачем були виявлені недоліки в покрівлі будівлі ХВО в осях 1-12, в рядах Б-Д, в покрівлі будівлі ХВО в осях 1-7, в рядах В-Д та в покрівлі ДВ енергоблоку № 3.
		Позивач стверджує, що вказані дефекти були виявлені в межах гарантійного строку, оскільки у відповідності до листа відповідача № 618 від 05.07.2006 року сторонами було погоджено три річний гарантійний строк експлуатації покрівлі при капітальному ремонті із мастики ЖКМк.
		Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними твердженнями позивача враховуючи наступне.
		Як зазначалося вище, договір генерального підряду № 12-06 від 03.03.2006 року був укладений між сторонами з урахуванням протоколу урегулювання розбіжностей від 28.03.2006 року, відповідно до п. 8.2. якого були встановленні наступні гарантійні строки: 1 рік - на ремонт приміщень; 3 роки - на монтажні роботи з облицювання ІЛК; 5 років - на експлуатацію фасадних конструкцій ІЛК; 1 рік - на ремонт покрівель окремими місцями; 1 рік - на ремонт швів та 1 рік - на ямочний ремонт доріг.
		Відповідно до ст. 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
		Згідно із п. 13.5. договору встановлено, що усі зміни та доповнення до цього договору повинні бути зроблені у письмовій формі та підписанні сторонами. Такі зміни та доповнення додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною.
		Як вбачається із змісту листа № 618 від 05.07.2006 року, на який позивач посилається як на підставу внесення змін до договору генерального підряду № 12-06 від 03.03.2006 року, то вказаний лист не підписаний зі сторони позивача та не скріплений його печаткою, а отже не може вважатися документом, яким сторони погодили зміни до договору.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що гарантійний строк експлуатації покрівлі був погоджений сторонами у договорі у межах 1 року з дати виведення об'єктів з ремонту та підписання технічних актів здачі-прийняття закінчених ремонтних робіт.
		Як зазначалося вище, роботи за договором генерального підряду № 12-06 від 03.03.2006 року були виконанні відповідачем у повному обсязі в вересні 2006 року. Натомість недоліки позивачем були виявлені в 2009 році, що підтверджується дефектними актами підписаними сторонами, а отже дефекти були виявлені після спливу гарантійного строку.
		За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зобов'язання відповідача усувати дефекти в покрівлях ДВ та ХВО, гарантійний термін на які вже сплив.
		Крім того, колегією суддів встановлено, що 02.11.2011 року між позивачем та ТОВ «Фо.Рум» було укладено договір № 021101 на капітальний ремонт деаераторного відділення. Блок № 3. Головний корпус, відповідно до якого ТОВ «Фо.Рум», в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами, якісно і у встановлений договором термін роботи по капітальному ремонту покрівлі ДВ. Блок № 3. Головний корпус «Південно-Українська АЕС».
		Як вбачається із акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт, підписаного позивачем та ТОВ «Фо.Рум», останній виконав у повному обсязі роботи із  капітального ремонту покрівлі ДВ. Блок № 3. Головний корпус «Південно-Українська АЕС».
		Отже, станом на день прийняття рішення судом першої інстанції, дефекти, які просив позивач усунути відповідача в покрівлі ДВ. Блок № 3, головного корпусу, вже виправлені третьою особою.
		До того ж, суд зазначає, що в позовній заяві не надано розрахунку суми позову, тому колегія суддів  не має реальної можливості дійти до висновку з чого саме виходив позивач (яким чином розраховано вартість дефектів), зобов'язуючи відповідача усунути дефекти на суму саме на суму 474 698,40 грн.
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
		Також, колегія суддів зазначає, що не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 року  № 3 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України").
		Враховуючи, що резолютивна частина рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року у справі № 7/652 є правильною, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для його скасування відсутні.
		Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. 
		Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2013 року у справі № 7/652 - без змін. 
		3.   Матеріали справи № 7/652 повернути до Господарського суду міста Києва.
		         
		 
		Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            М.А. Дідиченко 
		 
		Судді                                                                                Є.Ю. Пономаренко
		 
		                                                                                М.А. Руденко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...