Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/14146/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 09.12.2013. Зареєстровано: 09.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2013.
Дата набрання законної сили: 15.05.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		06 грудня 2013 року                   10:15                 № 826/14146/13-а
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за позовом до треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Трейд» Державної фінансової інспекції в Київській області Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги»,  Генеральна прокуратура Українипровизнання протиправними дії скасування довідки,
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:  
		 
		      Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Трейд» (далі по тексту - ТОВ «Гранд Трейд», позивач) звернулось з позовом до Державної фінансової інспекції в Київській області (далі по тексту - Держфінінспекція в Київській області, відповідач), треті особи - Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги», Генеральна прокуратура України про визнання протиправною та скасування довідки Державної фінансової інспекції в Київській області від 28.01.2013 р. про результати перевірки ДП «Київське обласне дорожнє управління» в частині, що стосується позивача (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 05.11.2013 р.).
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відомості та висновки внесені до довідки Державної фінансової інспекції в Київській області від 28.01.2013 р. про результати перевірки ДП «Київське обласне дорожнє управління» в частині, що стосується позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
		Позивач підтримав позивні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, з підстав викладених в запереченнях на позовну заяву. 
		Треті особи надали свої пояснення по суті адміністративного позову, які залучені до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 27.11.2013 р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВСТАНОВИВ:
		Так, як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2013 р. слідчим СОГ ГПУ, юристом 2 класу Ковальовим І.І. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 07.08.2013 р. по справі № 757/17192/13-к, з метою виявлення та вилучення документів фінансово-господарської діяльності ДП «Київське обласне дорожнє управління» (далі по тексту - ДП «КОДУ»), які підтверджують існування договірних відносин між ДП «КОДУ» та ТОВ «Гран Трейд» та здійснення на підставі цих взаємовідносин фінансового-господарських операцій, комп'ютерна техніка за допомогою якої виготовлялися зазначені документи, проводився обшук квартири, яка знаходиться в орендному користуванні позивача та належить на праві приватної власності суб'єкту підприємницької діяльності  - фізичній особі ОСОБА_2
		З описовій частини ухвали Печерського районного суду м.Києва вбачається, що слідчий посилається на довідку Держфінінспекції в Київській області від 23.01.2012 р. про результати перевірки ДП «Київське обласне дорожнє управління», де досліджувався договір поставки № 2011-15/с від 29.11.2011 р. ДП «Київське обласне дорожнє управління» з ТОВ «Гран Трейд» та договір поставки № 55-15 від 30.11.2011 р. з ТОВ «Артемсіль Регіони-СК», внаслідок виконання яких ДП «КОДУ» було завдано збитків в сумі 461 026,15 грн. та  2 095 463,64 грн.
		Як вбачається з тексту довідки Держфінінспекції в Київській області від 23.01.2013р., 30.11.2012 р. відповідачем був складений Акт ревізії фінансового-господарської діяльності ДП «КОДУ» за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2012 р. на підставі чого було прийнято вимогу про усунення порушень від 20.12.2012 р. № 10-06-14-14/11702. Дану вимогу було оскаржено ДП «КОДУ» в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м.Києва, постановою якого від 05.04.2013 р. № 826/1524/13-а позовні вимоги були задоволено частково (постанова набрала законної сили). 
		Позивач вважає, що відносини позивача і ДП «КОДУ», які ґрунтувались на укладеному договорі поставки були предметом планової ревізії, результатом якої є прийнятим ними Акт, то останній не є нормативно-правовим актом та не може породжувати для позивача будь-яких правових наслідків, проте, прийнята в подальшому довідка від 23.01.2013 р. створила для позивача негативні наслідки (вилучення документів та комп'ютерної техніки, печатки ТОВ «Гран Трейд», проведення допиту посадових осіб) у зв'язку з чим вона має ознаки нормативно-правого акта індивідуальної дії у зв'язку з чим підлягає оскарженню та скасуванню.
		Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		 
		Відповідно до п. 2.10 Порядку контрольно-ревізійної роботи Держфініспекції України за ІІІ квартал 2012 р. та на підставі направлень виданих Держфінінспекцією в Київській області із залученням працівників ОДФІ та МДФІ Держфінінспекції в Київські області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «КОДУ» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі по тексту - ДП «КОДУ», ДП «Київський Облдорупр», Підприємство) за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2012 р.
		30.11.2012 р. за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «КОДУ» за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2012 р. відповідачем складено Акт ревізії № 06-20/083 (далі по тексту - Акт ревізії).
		В подальшому, на підставі Акта ревізії позивачу надіслано вимогу про усунення порушень від 20.12.2012 р. № 10-06-14-14/11702 (далі - Вимога).
		Як вбачається з матеріалів справи, заступником начальника та старшим прокурором відділу захисту інтересів держави та протидії корупції управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності сфері транспорту Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України Тертишником О.І. та Стоцьким М.В., на виконання доручення Генерального прокурора України від 18.01.2013 р. здійснено виїзд до прокуратури Київської області для вивчення стану додержання законодавства під час використання державних коштів в сфері автомобільного комплексу підприємствами та установами Київської області, участі в прокурорських перевірках.
		Підставою для проведення перевірки є рапорт від 18.01.2013 р. про погодження виїзду у зв'язку з підготовкою до розгляду на засіданні колегії Генеральної прокуратури України питання про стан додержання законодавства щодо використання державних коштів Державним агентством автомобільних доріг України («Укравтодор») та його територіальними підрозділами під час під час проведення тендерних процедур, закупівлі товарів, робіт і послуг.
		У зв'язку з цим, упродовж 18.01.2013 р. - 23.01.2013 р. на підставі постанов прокуратури Київської області від 03.12.2013 р. за № № 6, 7 (винесених в порядку ст. 21 Закону України «Про прокуратуру») спільно з працівниками прокуратури Київської області працівниками Генеральної прокуратури взято участь у перевірках ДП «КОДУ» та Служби автомобільних доріг у Київській області.
		За їх результатами зібрано матеріали, що свідчать про придбання товарно-матеріальних цінностей за завищеними цінами, які у подальшому були досліджені фінансовими інспекторами Державної фінансової інспекції в Київській області, залученими до прокурорської перевірки відповідно до ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру», із подальшим складанням довідки «Про результати перевірки дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» від 23.01.2013 р., якою було підтверджено виявлені порушення.
		Для перевірки низки питань на підставі листа прокуратури Київської області від 14.01.2013 р. №07/2-35 вих-13 залучено в якості спеціаліста старшого державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції в Київській області Крикуна О.О.
		Перевірку вказаним спеціалістом проведено з 17.01.2013 р. по 23.01.2013 р. по окремим процедурам закупівель, проведених ДП «Київське обласне дорожнє управління», згідно листів прокуратури Київської області від 17.01.2013 р. № 07/2-52 вих-13 та Генеральної прокуратури України від 22.01.2013 р. № 07/2/2- 85 вих-13 на підставі наданих цими листами документів термін роботи залученого спеціаліста продовжено до 28.01.2013 р.
		Охоплено перевіркою законність укладання та виконання 3 договорів на поставку бітуму та технічної солі (договори з ТОВ «Гран Трейд» від 29.11.2011 р. № 2011-15/с, з ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» від 30.11.2011 р. № 55-15, з ТОВ «Бюро Ейнштейн» від 25.05.2012 р. № 63-15) на загальну суму 21,5 млн. грн., по яким здійснено частково оплату на суму 9,8 млн. грн. Водночас загальна сума завищень вартості закупівель за цими незаконно укладеними угодами сягає понад 3 млн. грн.
		Під час виїзної перевірки на ДП «Київське обласне дорожнє управління» перевірено законність закупівлі 25.05.2012 р. технічної солі в кількості 40 000 тонн у товариств «Гран Трейд», ТОВ «Бордо-К», ТОВ «Союз Експо», ТОВ «Артемсіль регіони-СК» на загальну суму 26,6 млн. грн., на підставі того, що відбулося одночасне придбання солі технічної одного виробника з різницею в ціні у розмірі 206-208,28 грн./тону, що, з урахуванням обсягів, складає понад 4 млн. грн.
		Шляхом суцільного вивчення вхідної та вихідної кореспонденції встановлено, що керівником групи операційного аудиту Державної фінансової інспекції України Вересом Ю.В. протягом 2012 року неодноразово складалися довідки про встановлені факти порушення законодавства про виявлення ознак, що може свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних коштів та/або майна (зокрема, щодо вказаної процедури закупівлі).
		З'ясовано, що відповідно до довідки державних аудиторів № 4 від 09.08.2012 р., ДП «Київське обласне дорожнє управління», за наявності підстав, не прийнято рішення про відхилення пропозицій конкурсних торгів та відміну процедури закупівлі на підставі п.3 ч.1 ст.29, абз.7 ч.1 ст.30 «Про здійснення державних закупівель». Відповідно договори з товариствами «Гран Трейд», ТОВ «Бордо-К», ТОВ «Союз Експо», ТОВ «Артемсіль регіони- СК» укладено незаконно. При повному їх виконані зайві витрати складуть 7,6 млн. грн. ДП «КОДУ» вказані порушення визнано та поінформовано ДФІ України про те, що ще 02.07.2012 р. укладені договори розірвано (№№ 62-15, 60-15, 59-15, 61-15 від 25.05.2012 р.  відповідно).
		Однак, в ході прокурорської перевірки встановлено, що за однією з цих угод (договір № 62-15 від 25.05.2012 р. укладений з ТОВ «Гран Трейд») здійснено 07.07.2012 р. та 26.07.2012 р. (після їх розірвання) оплату на суму 2 млн. грн. з подальшої зміною реквізитів платіжних документів на договір № 2011- 15/с від 29.11.2011 р. Саме законність укладання цього договору була предметом перевірки операційного аудиту (довідка № 2 від 13.12.2012 р.).
		З урахуванням цього, забезпечено надання залученому спеціалісту копій первинних фінансових документів (банківських виписок, рахунків-фактур, видаткових накладних), необхідних довідок про рух коштів та суму заборгованості, довідки державного аудитора (лист від 22.01.2013р. № 07/2/2-85 вих-13), опитано начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ДП «КОДУ» ОСОБА_7 з питань, пов'язаних з виконанням угоди.
		Відповідно до ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головним завданням органів Держфінінспекції України є здійснення державного фінансового контролю.
		Частиною 2 ст. 5 Закону передбачено, що контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Пунктом першим абз.1 ст.10 Закону визначено, що органам державного фінансового контролю надається право перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо).
		Участь працівників Держфінінспекції у перевірках правоохоронних органів здійснюється відповідно до п.3.1 Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого наказом ГоловКРУ, МВС України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратура України від 19.10.2006 р. №346/1025/685/53 та зареєстрованого в Мін'юсті України 25.10.2006 р. за №1166/13040.
		Відповідно до цього порядку працівники органів Дрежфінінспекції за зверненнями правоохоронних органів можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами у підконтрольних установах, з конкретно визначених питань - як спеціалісти.
		Підставами для звернення правоохоронних органів до органів Держфінінспекції стосовно виділення працівників у якості спеціалістів є норми законів України «Про прокуратуру», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про Службу безпеки України», Кримінального процесуального кодексу України та інших нормативно-правових актів, що регламентують порядок діяльності правоохоронних органів.
		Працівники органів Держфінінспекції направляються для участі в перевірках, що проводять правоохоронні органи, на підставі листа відповідного органу Держфінінспекції.
		У ході участі у перевірці спеціаліст використовує свої спеціальні знання і в межах компетенції надає консультації та відповіді на порушені питання, при цьому фіксує факти порушення законодавства з питань використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності, визначає розмір заподіяної матеріальної шкоди (збитків) та посадових (службових) осіб, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та:завдано матеріальну шкоду (збитки).
		Результати участі спеціаліста у перевірці оформляються довідкою, яка складається на чистому аркуші та підписується спеціалістом із зазначенням посади та назви органу, у якому він працює. Довідка складається у двох примірниках, один з яких після підписання спеціалістом надсилається правоохоронному органу - ініціатору перевірки. Другий примірник довідки залишається у відповідному органі Інспекції.
		Права та обов'язки посадової особи служби, яка залучається в якості спеціаліста для участі у проведенні слідчої дії, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
		За матеріалами участі працівників органів Держфінінспекції як спеціалістів у перевірках, що проводились правоохоронними органами, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів органами Держфінінспекції не направляються, заходи щодо стягнення в судовому порядку коштів або припинення бюджетного фінансування і кредитування у випадках, не вживаються, протоколи про адміністративне правопорушення не складаються.
		Так, позивачем не доказано, що довідка від 28.01.2013 р. старшого державного фінансового інспектора сектору моніторингу ризикових операцій державних закупівель Держфінінспекції в Київській області Крикуна О.О. порушує права ТОВ «Гранд Трейд» у зв'язку з тим, що саме ця довідка була підставою для прийняття Печерським районним судом м. Києва ухвали від 07.08.2013р. про надання дозволу на проведення обшуку та вилучення документів.
		Ст. 234 КПК України вказано, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
		Відповідно до ухвали від 07.08.2013р. слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Медушевської А.О. підставою для надання дозволу на проведення обшуку та вилучення документів є те, що в квартирі, якою володіє ТОВ «Гранд Трейд», можуть знаходитися документи фінансово-господарської діяльності ДП «Київське обласне дорожнє управління», які підтверджують існування договірних взаємовідносин між ДП «Київське обласне дорожнє управління» і ТОВ «Гранд Трейд» та здійснення на підставі взаємовідносин фінансово-господарських операцій, комп'ютерна техніка, за допомогою якої виготовлялись зазначені документи.
		Таким чином, враховуючи те, що відповідачем перевірялась діяльність ДП «Київське обласне дорожнє управління», кримінальне провадження розпочато відносно посадовців цього підприємства, а ухвала від 07.08.2013 р. слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Медушевської А.О. винесена в рамках зазначеного кримінального провадження, суду не зрозуміло у зв'язку з чим ТОВ «Гранд Трейд» звернувся за захистом своїх прав.
		Також, мотивуючи свої вимоги позивач посилається на постанову ОАС м.Києва від 05.04.2013 р. по справі № 826/1524/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної фінансової інспекції в Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині.
		Відповідно до даної постанови, позовні вимоги було задоволено частково, а саме - визнано протиправними та скасовано п.п. 3, 5, 8 по ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»; п. 1 по філії «Іванківське райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»; п. 1 по філії «Києво-Святошинське райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»; п.п. 1, 2, 4 по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області про визнання протиправною та скасування № 10-06-14-14/11702 від 20 грудня 2012 року; визнано протиправним та скасовано п. 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області про визнання протиправною та скасування № 10-06-14-14/11702 від 20 грудня 2012 року в частині зобов'язання Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відобразити дебіторську заборгованість у розмірі 94 433,28 грн.; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Дана постанова набрала законної сили.
		Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		Таким чином, встановлені обставини у судовому рішенні ОАС м.Києва від 05.04.2013 р. по справі № 826/1524/13-а не доказуються при вирішенні даної справи. При цьому, суд, звертає увагу на наступне.
		Так, в Акті ревізії зазначено: «…Ревізією придбання та правильності оприбуткування солі, встановлено що за період з 01.04.2010 по 01.08.2012 року ДП «КОД»» в 3-х постачальників придбано 62018,62 тон солі для виконання дорожніх робіт на суму 25850439,78 грн., а саме в:
		-ТОВ «Солекомресурс ЛТД» згідно договору від 09.11.2010 року № 10/11-001 придбано 15520 тон солі помолу № 3 вартістю 393 грн. за тону на загальну суму 6 099 360,00 грн.;
		-ТОВ «Артемсіль Регіони-СК» згідно договору від 09.11.2010 року № 10/1-001 придбано 20723,7 тон солі для промислової переробки кам'яна, вищого сорту № 3 вартістю 351,36 грн. за тонну на загальну суму 15 951 079,78 грн.;
		-ТОВ «Гран Трейд» згідно договору від 29.11.2011 року № 2011-15/с придбано 8860,92 тон солі технічної на суму 3800000,00 грн.
		Ревізією правильності оприбуткування солі встановлено, що за даними бухгалтерського обліку сіль в кількості 62018,62 тон на загальну суму 25850439,78 грн. рахувалась на субрахунку 2011 «Сировина й матеріали» та закріплена за 2-ма матеріально відповідальними особами Фойда Н.О. та Марченко М.М.
		Ревізією правильності списання встановлено, що сіль, яка придбана апаратом ДП «КОДУ» передана в повному обсязі (62018,62 тон) на баланс 30 Філіям для виконання дорожніх робіт...».
		Таким чином, у ході даної ревізії позивач описаний лише як контрагент, навіть без опису його розрахунків з ДП «КОДУ» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», тому взаємовідносини позивачем не досліджувались і не могли бути досліджені, а, отже, не спонукають об'єкта контролю до вжиття жодних заходів до останнього.
		У відповідності до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю).
		Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
		Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
		Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (далі по тексту - Закон №2939-XII), Органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; зупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства; залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок; вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України; при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям; одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об'єктами, - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених   Законом України «Про банки і банківську діяльність»; одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю; пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		У відповідності до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року (надалі по тексту Положення), в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.
		Пунктом 35 цього Положення передбачено, що Результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища). Акт ревізії містить: вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб контролюючого органу та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії; констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, а також у разі наявності визначений в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об'єкту контролю внаслідок таких порушень. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб. За результатами проведення ревізії з окремих питань програми посадовими особами контролюючого органу та залученими спеціалістами, що проводили ревізію в складі групи, можуть за рішенням керівника групи складатися довідки, які підписуються відповідною посадовою особою контролюючого органу чи спеціалістом та працівниками об'єкта контролю, що є відповідальні з цих питань. Довідки складаються в одному примірнику, видаються керівнику групи для прийняття рішення щодо включення до акта ревізії викладених в них фактів та долучаються до матеріалів ревізії. На вимогу об'єкта контролю йому можуть бути видані копії довідок.
		Пунктом 46 «Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами, не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. 
		Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
		Також, суд звертає увагу на те, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. 
		Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. 
		При цьому, критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.
		Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямовані на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.
		Ненормативні (індивідуальні) акти породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.
		Правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їхня дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
		Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.
		Також, враховуючи позиції викладені в Ухвалі Верховного Суду України від 10.09.2013 року № 2173а13 та в ухвалі ВАСУ від 12.03.2013 року № К/9991/78912/12, суд вважає за необхідне зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №2939-XII дії або бездіяльність службових осіб державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Акт № 06-20/083 від 30.11.2012 р. є актом суб'єкта владних повноважень. В даному акті наведені відомості, які прямо і безпосередньо стосуються прав, інтересів та обов'язків ДП «Київське обласне дорожнє управління», тому за таких обставин цей акт є актом індивідуальної дії для останнього. 
		При цьому, суд зазначає, що Акт № 06-20/083 від 30.11.2012 р. породжує певні права і обов'язки виключно для ДП «Київське обласне дорожнє управління», а не позивача, і що позивача цей Акт не стосується. 
		Проте, позивач стверджував, що оскаржує не сам Акт, а оскаржує довідку, яку було складено ревізором у зв'язку із залученням останнього як спеціаліста у перевірці за зверненням правоохоронного органу, про що позивачу не було відомо.
		Проте, такі висновки не узгоджуються з доводами позивача, оскільки останній не вказує на протиправність активної поведінки відповідача, а вказує лише на помилковість його висновків, викладених в акті, а потім і у оскаржуваній довідці.
		Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які   породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушені його права чи свободи (ч.2 ст.17 КАС України). 
		Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		Таким чином, самі по собі акти ревізії, документи перевірок, довідки тощо не породжують жодних правових наслідків чи обов'язків та не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами КАС України, такі документи стверджують факт проведення перевірок за дотриманням вимог законодавства і є лише носіями доказової інформації, а тому, вимога позивача про скасування довідки Державної фінансової інспекції в Київській області від 28.01.2013 р. про результати перевірки ДП «Київське обласне дорожнє управління» в частині, що стосується позивача, є безпідставною.
		Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. (ч.1) В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2) Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. (ч.3) Суд може збирати докази з власної ініціативи. (ч.5) Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. (ч.6 ст.71 КАС України).
		Отже, суд дійшов висновку, що ні акт перевірки, ні довідка про результати перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. 
		Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню.
		          Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи  державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України  доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. 
		Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись статтями  7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		          У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд Трейд» відмовити повністю.
		 
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		Повний текст постанови виготовлений  06.12.2013 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                      В.В. Амельохін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...