Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3654/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		 
		  03.12.2013 р.                                                          Справа № 914/3654/13 
		Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
		до відповідача Відкритого акціонерного товариства (надалі - ВАТ) «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів,
		Про  витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності.
		 
		За участю представників:
		Від позивача : Савко Н.В. - представник,
		Від відповідача:  Посікіра Р.Р. - представник.
		Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів, про визнання за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області права власності на протирадіаційне укриття ПРУ № 50962 (інв. № 96) на 50 місць - в підвалі будівлі адмінбудинку (інв. № 91, новий інв. № 001); протирадіаційне укриття № 50963 (інв. № 98) на 150 місць - в підвалі виробничої будівлі паперової фабрики № 1 (інв. № 4, 5, новий інв. № 004); протирадіаційне укриття ПРУ № 50964 (інв. № 99) на 100 місць - в підвалі будівлі виробничої з адміністративними приміщеннями цеху деревинної маси (інв. № 10, новий інв. № 010); сховище № 50966 (інв. № 003) на 500 місць - будівля стоянки автокарів (інв.№ 10119); сховище № 50967 (інв. № 111) на 500 місць - споруда стоянки автокарів (інв. № 10155), що знаходяться за адресою м. Жидачів, вул. Фабрична, 4. Витребування зазначених протирадіаційних укриттів та сховищ з володіння ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат».  
		          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. 
		Відповідач у відзиві та додаткових поясненнях від 21.10.2013 р. просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності. 
		Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в наявній у матеріалах справи ухвалі суду. За клопотанням представників сторін у судових засіданнях оголошувались перерви та ухвалою суду від 19.11.2013 р. продовжено строк вирішення справи. 
		          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст. 316, 317, 326, 387 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Лише власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		          Частиною 2 ст. 5 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, що діяла на момент створення (приватизації) ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», визначено, що приватизації не підлягають об'єкти державної власності, необхідні для виконання державою своїх функцій.
		          Законом України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що об'єктами управління державної власності є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій. Фонд державного майна України, його регіональні відділення відповідно до законодавства здійснюють управління об'єктами державної власності, в тому числі об'єктами нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна. Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999р. № 908/68, органом управління щодо такого майна є державні органи приватизації (центральний апарат та регіональні відділення Фонду державного майна України). У процесі перетворення державних підприємств в акціонерні товариства до вартості єдиного майнового комплексу підприємства, що приватизується, включається вартість усіх активів, які перебувають на балансі підприємства, відповідно до чинної на момент приватизації методики оцінки вартості майна. Частина майна, яке не підлягає приватизації, вилучається з вартості майнового комплексу, однак при цьому залишається на балансі новостворюваного товариства, яке несе відповідальність за його збереження (п. 4 спільного наказу Фонду державного майна та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999р. "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999р. за № 414/3707).
		          Регіональне відділення відповідно до наказу Фонду державного майна України "Про забезпечення збереження, контролю за використанням та реалізацією пропозицій інвентаризаційних комісій стосовно державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але залишилось у них на балансі" від 09.06.1999 № 1077 організовує систематичний контроль за утриманням, зберіганням та використанням державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але перебуває на їх балансі.
		З матеріалів справи вбачається, що ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» створено на підставі Наказу Фонду державного майна України за № 56-АТ від 25.12.95 р. Вказаним наказом затверджено акт оцінки цілісного майнового комплексу за станом на 01.07.95, складений у відповідності до Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.95 р. № 36; перетворено «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» у ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Крім цього, згаданим наказом встановлено голові правління господарського товариства у тижневий строк з дня державної реєстрації забезпечити подання заяви та документів у встановленому порядку для реєстрації випуску акцій до відповідного фінансового органу. Відповідно до затвердженого Акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» вартість цілісного майнового комплексу становила 2817097720 тис. крб.; вилучення вартості майна, у тому числі об'єктів, які не підлягають приватизації становило 536269795 тис. крб.; вартість майна, що підлягало приватизації (розмір статутного фонду акціонерного товариства) становила 2280827925 тис. крб. (2817097720 - 536269795). Згідно з затвердженим 18 квітня 1996 р. Планом розміщення акцій ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» Статутний фонд ВАТ визначено у розмірі 2280827925 тис. крб., тобто у розмірі вартості майна, що підлягало приватизації відповідно до Акту оцінки. Таким чином, до статутного фонду відповідача не включено вартості об'єктів, які не підлягали приватизації, у тому числі об'єкти цивільної оборони. Про вказане зазначено й у п. 6 Переліку об'єктів соціально-побутового призначення, залишкова вартість яких не включена до статутного фонду Плану розміщення акцій. Анаогічної позиції про те, що об'єкти цивільної оборони не були передані у власність відповідача в процесі приватизації дотримувався й Фонд державного майна у своїх листах за № 10-21-15418 від 15.11.2011 р. та № 10-21-15417 від 15.11.2011 р. Однак, відповідачем 19.05.2003 р. зареєстровано право власності на підставі згаданого наказу Фонду державного майна України № 56-АТ від 25.12.1995 р. на увесь цілісний майновий комплекс, включно з об'єктами цивільної оборони. Вказане визнано представником відповідача у судових засіданнях та не спростовано. Проте, як зазначено вище, цим наказом затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат, і вартість об'єктів цивільної оборони не увійшла до вартості майна, що підлягало приватизації. 
		Посилання представника відповідача на те, що оформлення права власності відбулось на підставі Переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», яким приміщення, де розташовані об'єкти цивільної оборони, передано відповідачу у власність усі без відміток про наявність винятків, необґрунтовані. Перелік слід оцінювати у сукупності з наказом Фонду державного майна України, на підставі якого його видано. Як зазначено у цьому переліку, Фонд державного майна України передав відповідачу, вказані у ньому об'єкти, згідно з наказом № 56-АТ від 25 грудня 1995 р. Судом встановлено, що об'єкти цивільної оборони цим наказом відповідачу в процесі приватизації не передавались. З огляду на вищевикладене, зазначені у позовній заяві об'єкти цивільної оборони, не підлягали приватизації, рішення про їх приватизацію власником майна не приймалось, вони не вибули з державної власності та продовжують належати до державної власності. Відтак, позов в частині визнання права власності обґрунтований і підлягає задоволенню.
		Враховуючи позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, відсутність з його боку клопотань, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, суд не має підстав для скасування проведеної 19.05.2003 р. державної реєстрації права власності відповідача, в частині його незаконної реєстрації на згадані об'єкти цивільної оборони. В цій частині державну реєстрацію права власності відповідача може бути скасовано у майбутньому в добровільному порядку на підставі рішення суду у справі, яке набере законної сили або ж зазначена вимога може бути предметом окремого провадження.. 
		Позовні вимоги в частині витребування об'єктів цивільної оборони з незаконного володіння відповідача задоволенню не підлягають як передчасні. За загальновизнаним принципом права необхідною умовою задоволення позову є порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача на момент його звернення з позовом до суду. У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані докази того, що перед зверненням дог суду він звертався до відповідача з вимогою передати йому спірне майно. Право власності відповідача на це майно згідно з витягом серії ВАА № 922374 пройшло державну реєстрацію та у встановленому законом порядку за іншими особами визнано не було. Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Як вбачається з п. 4 спільного наказу Фонду державного майна та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999р. "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі", частина майна, яке не підлягає приватизації, вилучається з вартості майнового комплексу, однак при цьому залишається на балансі новостворюваного товариства, яке несе відповідальність за його збереження. Таким чином, спірне майно згідно з наведеною правовою нормою повинно залишатись на балансі відповідача і він відповідальний за його збереження. Договір збереження спірного майна, укладений між сторонами у справі, відсутній. За таких обставин, витребування майна з володіння особи, у якої воно перебуває на балансі та яка є відповідальною за його збереження, необґрунтоване.
		Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову в зв'язку з пропуском позовної давності, виходячи з такого. Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідач стверджує, що про порушення свого права власності на спірне майно позивач довідався, підписуючи Акти перевірки стану утримання, зберігання та використання державного майна від 13 листопада 2006 р. та 5 червня 2009 р. У вказаних актах в графі «Додаткова інформація, пропозиції» містився запис, який стосувався відповідних пунктів Актів (Об'єкти цивільної оборони), наступного змісту: «підвали увійшли до статутного фонду підприємства згідно з переліком нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «ЖЦПК» Фондом держмайна України 2003 р., становлять невід'ємне ціле будівель. Використовувалося і використовується в господарських цілях товариства». Проте сама лише наявність запису такого змісту за своєю правовою природою не є порушенням права власності позивача на об'єкти цивільної оборони, оспоренням цього права чи його не визнанням, у зв'язку з якими власник майна не міг би належним чином реалізувати свої правомочності власника щодо спірного майна. Згадані записи, самі по собі, були лише необґрунтованими та безпідставними твердженнями відповідача про те, що підвали увійшли до статутного фонду підприємства, а не доказом порушення права власності позивача. Такі твердження самі по собі жодним чином не впливали та не могли вплинути на реалізацію відповідачем його правомочностей власника майна. Як встановлено у судових засіданнях та зазначено вище, жодне майно не передавалось відповідачу Фондом державного майна України на підставі згаданого Переліку від 2003 р. Перелік, як зазначено у його тексті, складено згідно з наказом Фонду державного майна України № 56-АТ. З самого наказу № 56-АТ, Акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого цим наказом, та Плану розміщення акцій ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» вбачається, що вартість об'єктів цивільної оборони не увійшла до статутного фонду товариства. Відтак, акції на вартість цього майна не випускались та при створенні товариства викуплені не були. За таких обставин, не викупленим залишилось й спірне майно, оскільки його вартість не була компенсована. 
		Правовстановлюючим документом, на підставі якого відповідачу передавалось майно до статутного фонду, є Наказ № 56-АТ від 25.12.1995 р. Про це опосередковано свідчить і та обставина, що право власності відповідачем зареєстровано на підставі вищезгаданого наказу, а не Переліку. Позивач стверджує, що про порушення відповідачем права державної власності він довідався лише у 2011 р., отримавши листа Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації № 2619 від 19.09.2011 р. Вказаного листа отримано позивачем при здійсненні ним дій на виконання розпорядження КМУ від 26.11.2008 р. № 1473-р «Про підготовку та проведення у 2009-2012 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)» із наступними змінами та доповненнями. Свідоцтво про право приватної власності відповідача на спірне майно позивачу при підписанні актів у 2006 та 2009 роках відповідачем не пред'являлось. Вказані доводи позивача відповідачем не спростовані та не заперечені. Відповідач без застережень та перешкод допускав позивача у 2006 та 2009 р. до перевірки стану утримання, зберігання та використання спірного майна як державного, підписував відповідні акти перевірки, у яких йшлося про перевірку об'єктів цивільної оборони як державного майна, що не увійшло до статутного фонду товариства. Відтак, позивач увесь цей час безперешкодно здійснював правомочності власника державного майна. Спірні об'єкти цивільної оборони були внесені до Єдиного державного реєстру об'єктів державної власності, обліковувались й обліковуються у ньому, у тому числі й на момент вирішення справи судом, як об'єкти державної власності. Згідно з п. 6 Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. N 467 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2005 р. N 142, починаючи з 23.02.2005 р. до Реєстру вносяться відомості на підставі бухгалтерської та статистичної звітності підприємств, господарських товариств, у статутних фондах яких акції (частки, паї) належать державі, та балансоутримувачів. Відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що товариством жодного разу не було подано відомостей про те, що спірні об'єкти цивільної оборони, які є у реєстрі, з тих чи інших підстав вибули з державної власності. Товариством також не спростовано посилань позивача на те, що відповідачем щорічно подавались відомості за формою № 2б(к) про державне майно, у яких спірні об'єкти цивільної оборони зазначались як державне майно, що перебуває на балансі відповідача. На підтвердження своїх доводів та посилань на норми ст. 264 ЦК України  позивачем надано суду таку відомість, сформовану відповідачем станом на 31.12.2012 р. 
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем подано позов в межах позовної давності. Позивач довідався про те, що не може належним чином реалізувати свої правомочності власника державного майна, а відтак і про те, що право державної власності порушене, лише 21.09.2011 р., отримавши інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно разом з листом Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 19.09.2011 р. за № 2619. Така довідка свідчила про те, що право колективної власності на весь цілісний майновий комплекс, у тому числі й на розміщені у ньому об'єкти цивільної оборони, зареєстровано за відповідачем. Вказана інформація витребовувалась позивачем в рамках проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони на виконання вимог розпорядження КМУ від 26.11.2008 р. № 1473-р «Про підготовку та проведення у 2009-2012 роках технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)» із наступними змінами та доповненнями.
		На підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 80, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  
		В И Р І Ш И В:
		1. Позов задовольнити частково.
		          Визнати за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ЄДРПОУ 20823070) право власності на: протирадіаційне укриття ПРУ № 50962 (інв. № 96) на 50 місць - в підвалі будівлі адмінбудинку (інв. № 91, новий інв. № 001); протирадіаційне укриття № 50963 (інв. № 98) на 150 місць - в підвалі виробничої будівлі паперової фабрики № 1 (інв. № 4, 5, новий інв. № 004); протирадіаційне укриття ПРУ № 50964 (інв. № 99) на 100 місць - в підвалі будівлі виробничої з адміністративними приміщеннями цеху деревинної маси (інв. № 10, новий інв. № 010); протирадіаційне сховище № 50966 (інв. № 003) на 500 місць - будівля стоянки автокарів (інв. № 10119); протирадіаційне сховище № 50967 (інв. № 111) на 500 місць - споруда стоянки автокарів (інв. № 10155), що знаходяться за адресою м. Жидачів, вул. Фабрична, 4.
		           2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, код ЄДРПОУ 00278801) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ЄДРПОУ 20823070) 860,25 грн. судового збору.
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
		5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
		Повне рішення складено 09.12.2013 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                 Бортник О.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...