Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1018/6327/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            
		 
		Справа  № 1018/6327/12 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		 
		12 грудня 2013 року                                                            Обухівський районний суд Київської області в складі :
		головуючого судді Кравченка М.В.
		при секретарі Радченко С.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа  приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, про визнання заповіту недійсним,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачі звернулась до суду з позовною заявою про визнання недійсним заповіту від 01.03.2012 року на користь відповідача, в якій зазначають, що 20.03.2012 року помер їх батько ОСОБА_6, після смерті якого виявилось, що він 01.03.2012 року склав заповіт на користь своєї четвертої дружини ОСОБА_4 В обґрунтування позову позивачі посилаються на те, що спадкодавець під час складення заповіту не усвідомлював значення своїх дій, не керував ними, оскільки перебував під дією сильнодіючих лікарських препаратів через лікування раку. 
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на те, що її батько за життя обіцяв залишити свою половину будинку молодшій дочці, після одруження батька із четвертою жінкою відносини у них зіпсувалися, оскільки відповідач забороняла їм спілкуватись, про захворювання раком рідні нічого не знали, відповідач про смерть батька не повідомила, похоронила таємно від рідних, почерк у заповіті не схожий на батьковий. 
		Позивач ОСОБА_2 позов підтримала повністю, посилаючись на аналогічні обставини, крім того, додатково пояснила, що в останній час перед смертю батько їй жалівся на хвороби, говорив повільно, кашляв, був не в собі, від госпіталізації відмовлявся.
		Представник позивачів ОСОБА_7 позов підтримала з аналогічних підстав, посилаючись на відсутність інформації рідних та сільської ради про хворобу спадкодавця, несхожість його почерку у заповіті, перебуванням під дією сильнодіючих медичних препаратів, обмежену дієздатність спадкодавця за інформацією військкомату.
		Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.
		Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачі не допомагали батьку, майже не спілкувались, чоловік хворів раком 4 ступеню, діагноз ставили у онкологічному центрі обласної лікарні, вона не повідомила позивачам про смерть за бажанням померлого, він сам пропонував їй написати на неї заповіт, тому вона привезла нотаріуса додому, він був хворий, але усвідомлював свої дії, в цей день спілкувався нормально, вів себе адекватно, лікар дала для нього таблетки «Труксал», але зазвичай він приймав «Кетанов», інєкціїї вона чоловіку робила самостійно.
		Представник відповідача ОСОБА_8 проти позову заперечив з аналогічних підстав.
		Третя особа в судове засідання зявилась, направила суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, проти позову заперечила.
		Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що є лікарем-онкологом, спадкодавець був поставлений на диспансерний облік на підставі консультативного заключення із Київської лікарні, зі слів дружини хворого їй стало відомо про ознаки хвороби, болі, тому вона призначила снодійне «Труксам», дала 27.01.2012 року три таблетки цього препарату, у подальшому син відповідача звертався із проханням знищити листок про призначення цього препарату із медичної картки хворого, на що вона відмовилась, інтоксикаційний синдром у хворого викликає кислородне голодування, тому це могло впливати на свідомість.  
		Свідок ОСОБА_10 показала, що є сусідкою сторін, не знала про рак спадкодавця, останній час він жив у відповідача, скаржився на здоровя, про похорони вона дізналася пізніше.
		Свідок ОСОБА_11 показала, що є матірю позивачів, колишньою дружиною спадкодавця, жила із ним в одному будинку на різних поверхах після розподілу майна судом, їй не було відомо про рак, але кашель у нього був часто, вигляд він мав хворобливий, скаржився на здоровя, про смерть їй також не було повідомлено.
		Свідок ОСОБА_12 показала, що є сусідкою відповідача, у якої останній час проживав спадкодавець, до смерті він був в нормальному стані, не жалівся, іноді нервував через болі, скаржився на родичів, був адекватний, останній раз говорила із ним за день до смерті.
		Свідок ОСОБА_13 показала, що часто бувала у будинку відповідача, спілкувалась із спадкодавцем останній раз за два дні до смерті, він перебував у нормальному стані, хоч і скаржився на болі.
		Свідок ОСОБА_14 дала аналогічні покази, а також показала, що померлий перед смертю їй повідомив про заповіт, казав, що так вирішив сам.
		Свідок ОСОБА_15 показала, що є онукою відповідача, померлий розповідав їй за життя , що його майно залишиться її родині, бо з дітьми він не спілкувався, до смерті він себе нормально, міг себе обслуговувати, лікувався дома.
		Свідок ОСОБА_16 показала, що є подругою позивача, останній раз бачила померлого в кінці листопада 2011 року, їй також не було відомо про похорон.
		Свідок ОСОБА_17 показала, що проживає неподалік від спадкодавця, який останній час хворів, був пригнічений, про його смерть вона дізналася значно пізніше.
		Свідок ОСОБА_18 показала, що є тіткою позивачів, померлий за життя завжди обіцяв залишити своє майно саме молодшій дочці, останній час хворів. 
		Вислухавши сторони, представників сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належало 48/100 частин домоволодіння по вул.Новій, 1 в смт Козин Обухівського району Київської області, що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, рішенням суду.
		Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвами про народження, паспортами, свідоцтвом про шлюб.
		ОСОБА_6 хворів злоякісною пухлиною лівої легені 4 стадії, вживав медичний препарат «Труксам», що підтверджується листом «КЗ КОР «Київський обласний онкологічний диспансер», випискою із амбулаторної картки, медичною карткою, показами свідків, в тому числі показами свідка ОСОБА_9  
		01 березня 2012 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_6 заповідав відповідачеві ОСОБА_4 все своє майно, що підтверджується копією заповіту, матеріалами спадкової справи.
		20 березня 2012 року ОСОБА_6 помер від раку легенів, що підтверджується свідоцтвом про смерть, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, актовим записом про смерть.
		До приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_19 в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини стосовно майна ОСОБА_6 звернулись із заявами про прийняття спадщини за законом позивачі, та із заявою про прийняття спадщини за заповітом відповідач, що підтверджується матеріалами спадкової справи, витягом із спадкового реєстру.
		31 липня 2012 року Обухівським районним судом Київської області за наслідками розгляду цивільної справи № 2/1018/111/12 було задоволено позов ОСОБА_20, визнано недійсним заповіт, складений 15 квітня 2011 року ОСОБА_21, посвідчений секретарем Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, зареєстрований в реєстрі № 38, рішення вступило в законну силу, що підтверджується копією рішення.     
		Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
		Згідно ч.1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
		Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. 
		Позивачі є спадкоємцями за законом, відповідач є спадкоємцем за заповітом стосовно майна померлого ОСОБА_6, між ними існують спірні правовідносини щодо спадщини.
		Статтею 1257 ЦК України передбачений порядок визнання недійсним заповіту.
		Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
		Сторони подавали до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що вказує на те, що вони виявили волю щодо прийняття спадщини.
		Згідно ч.1 ст.39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
		Згідно ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті  за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
		Згідно ч.2 ст.1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
		В межах розгляду цієї цивільної справи було призначено і проведено посмертну судово-психіатрічну експертизу по медичній документації, якою було встановлено, що ОСОБА_6 у останні місяці свого життя, у тому числі і під час підписання заповіту 01.03.2012 року, страждав на психічний розлад у вигляді астенічного розладу внаслідок ракової інтоксикації, що не дозволяло йому у повній мірі усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними, що підтверджується актом експертизи від 25.11.2013 року. 
		Суд вважає вказаний вище акт експертизи належним і допустимим доказом, який вказує на те, що померлий під час підписання заповіту був не здатний усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, що він перебував у стані, який свідчив про його недієздатність на цей момент. 
		Акт експертизи узгоджується із іншими письмовими доказами та показами свідка ОСОБА_9, тому ці докази суд покладає в основу судового рішення.
		Покази інших свідків не спростовують вказаних вище доказів, в окремих деталях підтверджують достовірність відомостей про вплив хвороби і лікарських засобів на стан спадкодавця, а в іншому не містять обєктивних даних про психічний стан ОСОБА_6 на час складення заповіту.
		Су вважає, що доводи позову узгоджуються із зібраними по справі доказами, а заперечення відповідача не грунтуються на матеіралах справи, належними і допустимими доказами не доведені.  
		Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Суд вважає, що під час судового розгляду встановлено порушення прав та законних інтересів позивачів відносно спадщини їх батька, тому вони підлягають судовому захисту.
		Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Враховуючи викладене вище, позовні вимоги ґрунтуються на матеріалах справи та чинному законодавстві, тому суд вважає їх доведеними, при цьому відповідач всупереч вимогам ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України свої заперечення проти позову не довела належними і допустимими доказами, тому позов слід задовольнити в повному обсязі.
		Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 146, 154, 208, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 15, 36, 37, 215, 225, 1234, 1235, 1257 ЦК України, суд,
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 01 березня 2012 року на користь ОСОБА_4.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення  з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		                Суддя                                                                                  М.В.Кравченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...