Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1522/1072/12 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано судом: 17.12.2013. Зареєстровано: 17.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2013.
Дата набрання законної сили: 22.12.2013
Результат оскарження 24.12.2014 Вищий адміністративний суд України: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		----------------------
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И 
		 
		05 грудня 2013 р.Справа № 1522/1072/12
		Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравчук Т.С. 
		Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Романішина В.Л.,
		                      суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
		розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської міської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода» на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 11 жовтня 2012 року у справі за позовом Одеської міської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода» до Одеської міської ради про визнання незаконними рішень, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		В січні 2012р. Одеська міська організація ВО «Свобода» звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень міської ради від 08.07.2011р. №858-VI, №859-VI, №860-VI, №861-VI, №862-VI, №863-VI, №864-VI, №865-VI, №866-VI, №867-VI, №868-VI, №869-VI, №870-VI,  №871-VI, №872-VI, №873-VI, №874-VI, №875-VI, №876-VI, №877-VI, №878-VI, №879-VI, №880-VI, №881-VI, №882-VI, №883-VI, №884-VI, №885-VI, №886-VI, №887-VI, №888-VI, №889-VI, №890-VI, №891-VI, №892-VI, №893-VI, №894-VI, №895-VI, №896-VI, №897-VI, №898-VI, №899-VI, №900-VI, №901-VI, №902-VI, №903-VI, №904-VI, №905-VI, №906-VI, №907-VI, №908-VI, №909-VI, №910-VI, №911-VI, №912-VI, №913-VI, №914-VI, №915-VI, №916-VI, №917-VI, №918-VI, №919-VI, №920-VI, №921-VI, №922-VI, №923-VI, №924-VI, №925-VI, №926-VI, №927-VI, №928-VI, №929-VI, №930-VI, №931-VI, №932-VI, №933-VI, №934-VI, №935-VI, №936-VI, №937-VI, №938-VI, №939-VI, №940-VI, №941-VI, №942-VI, №943-VI, №944-VI, №945-VI, №946-VI, №947-VI, №948-VI, №949-VI, №950-VI, №951-VI, №952-VI, №953-VI, №954-VI, №955-VI, №956-VI, №957-VI, №958-VI, №959-VI, №960-VI, №961-VI, №962-VI, №963-VI, №964-VI, №965-VI, №966-VI, №967-VI, №968-VI, №969-VI, №970-VI, №971-VI, №972-VI, №973-VI, №974-VI, №975-VI, №976-VI, №977-VI, №978-VI, №979-VI, №980-VI, №981-VI, №982-VI, №983-VI, №984-VI, №985-VI, №986-VI, №987-VI, №988-VI, №989-VI, №990-VI, №991-VI, №992-VI, №993-VI, №994-VI, №995-VI, №996-VI, №997-VI, №998-VI, №999-VI, №1000-VI, №1001-VI, №1002-VI, №1003-VI, №1004-VI, №1005-VI, №1006-VI, №1007-VI, №1008-VI, №1009-VI, №1010-VI, №1011-VI, №1012-VI, №1013-VI, №1014-VI, №1015-VI, №1016-VI, №1017-VI, №1018-VI, №1019-VI, №1020-VI, №1021-VI, №1022-VI, №1023-VI, №1024-VI, №1025-VI, №1026-VI, №1027-VI, №1028-VI, №1029-VI, №1030-VI, №1031-VI, №1032-VI, №1033-VI, №1034-VI, №1035-VI, №1036-VI, №1037-VI, №1038-VI, №1039-VI, №1040-VI, №1041-VI, №1042-VI, №1043-VI, №1044-VI, №1045-VI, №1046-VI, №1047-VI, №1048-VI, №1049-VI, №1050-VI, №1051-VI, №1052-VI, №1053-VI, №1054-VI, №1055-VI в частині визначення російської мови мовою навчання та виховання.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.07.2011р. на VII сесії міської ради відповідачем прийняті рішення, якими в статути 199 навчальних закладів м.Одеси внесені зміни, згідно яких поряд з державною українською мовою навчання обов'язковою мовою навчання визначається мова російської національної меншини, при цьому, мови всіх інших національних меншин в навчальному процесі ігноруються. На думку позивача, органи місцевого самоврядування не наділені правом встановлювати додатково до української мови ще мову, якими навчаються в цілому в навчальних закладах, що розташовані в тій чи іншій адміністративно-територіальній одиниці. 
		Представник Одеської міської ради проти позову заперечив, зазначивши, що оскаржуваними рішеннями міської ради не відбулося порушення прав та свобод позивача і при прийнятті цих рішень міська рада діяла в межах повноважень, наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». В задоволенні позову відповідач просив відмовити.
		Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 11.10.2012р. позов Одеської міської організації ВО «Свобода» залишено без задоволення.
		Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Одеська міська організація ВО «Свобода» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою її позов задовольнити. 
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		З матеріалів справи вбачається, що 08.07.2011р. на VII сесії міської ради Одеською міською радою прийняті рішення №858-VI - №1055-VI, якими в статути 199 навчальних закладів м.Одеси внесені зміни, згідно яких поряд з державною українською мовою навчання обов'язковою мовою навчання визначається мова російської національної меншини.
		Відмовляючи в задоволенні позову Одеської міської організації ВО «Свобода» про визнання незаконними та скасування вказаних рішень суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність оскаржуваних рішень, оскільки Закон УРСР «Про мови в Українській РСР» передбачає можливість застосування інших мов поряд з українською у навчально-виховних закладах України, а рішення міської ради від 08.07.2011р. є формою вираження поглядів  і переконань депутатів місцевої ради, як представників територіальної громади. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Приморського районного суду м.Одеси.
		Статтею 10 Конституції України статус державної мови надано українській мові. 
		Згідно Рішення Конституційного суду України №1-6/99 від 14 грудня 1999 року, такий статус української мови повністю відповідає державотворчій ролі української нації, що зазначено у преамбулі Конституції України, нації, яка історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі. Публічними сферами, в яких застосовується державна мова, охоплюються насамперед сфери здійснення повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування (мова роботи, актів, діловодства і документації, мова взаємовідносин цих органів тощо). 
		Законодавчо визначеним є також питання про застосування української мови та інших мов у навчальному процесі в державних навчальних закладах України. 
		Зокрема, Законом України «Про освіту» та Законом України «Про загальну середню освіту» встановлено, що мова освіти, мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається Конституцією України та Законом Української РСР «Про мови в Українській РСР», яким встановлено, що  мовою виховання в дитячих дошкільних установах, мовою навчання і виховання в загальноосвітніх школах, професійно-технічних училищах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах є українська мова. 
		Порядок застосування мов, згідно з п.4 ч.1 ст.92 Конституції України, визначається виключно законами України. 
		Таким чином, положення Конституції України зобов'язують застосовувати державну - українську мову як мову офіційного спілкування посадових і службових осіб при виконанні ними службових обов'язків, в роботі і в діловодстві тощо органів державної влади, представницького та інших органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також у навчальному процесі в державних і комунальних навчальних закладах України. 
		Рішенням Конституційного суду України №1-6/99 від 14.12.1999р. надано роз'яснення, відповідно до якого положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України). 
		Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України. 
		Виходячи з положень ст.10 Конституції України та законів України щодо гарантування застосування мов в Україні, в тому числі у навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова. У державних і комунальних навчальних закладах поряд з державною мовою відповідно до положень Конституції України, зокрема частини п'ятої статті 53, та законів України, в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин. 
		В оскаржуваній постанові Приморський районний суд м.Одеси з посиланням на ст.ст. 26, 27 Закону України «Про мови в Українській РСР» дійшов висновку про правомірність застосування інших мов поряд з українською у навчально-виховних закладах України. 
		Так, відповідно до ст.26 вказаного Закону в Українській РСР виховання в дитячих дошкільних установах, в тому числі в дитячих будинках, ведеться українською мовою. У місцях компактного проживання громадян інших національностей можуть створюватись дитячі дошкільні установи, де виховання дітей ведеться їхньою національною або іншою мовою. 
		Статтею 27 цього ж Закону передбачено, що в Українській РСР навчальна і виховна робота в загальноосвітніх школах ведеться українською мовою. У місцях компактного проживання громадян інших національностей можуть створюватись загальноосвітні школи, навчальна і виховна робота в яких ведеться їхньою національною або іншою мовою. У випадках, передбачених у частині третій статті 3 цього Закону, можуть створюватись загальноосвітні школи, в яких навчальна і виховна робота ведеться мовою, спільно визначеною батьками школярів. У загальноосвітніх школах можуть створюватись окремі класи, в яких навчальна і виховна робота ведеться відповідно українською мовою або мовою населення іншої національності. Вивчення в усіх загальноосвітніх школах української і російської мов є обов'язковим. 
		Тобто, зазначеними статтями передбачено в місцях компактного проживання громадян неукраїнської національності створення учбових навчальних закладів з іншою мовою навчання ніж українська, з обов'язковим вивченням в них української мови, або створення в навчальних закладах з українською мовою навчання окремих груп, в яких навчання проводиться на мові (мовах) національних меншин.
		В той же час, чинне, на час прийняття Одеською міською радою оскаржуваних рішень, законодавство не передбачало введення навчання в цілому в усіх навчальних закладах міста або іншої адміністративної одиниці, поряд з українською мовою ще будь-якої іншої мови.
		Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що органи місцевого самоврядування не наділені правом встановлювати додатково до української мови ще мову (мови), якими навчаються в цілому в навчальних накладах, що розташовані на тій чи іншій адміністративно-територіальній одиниці. Як наслідок, при прийнятті на VII сесії Одеської міської ради рішень №858-VI - №1055-VI від 08.07.2011р. відповідачем порушено Конституцію України, а також Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та «Про мови в Українській РСР», а тому такі рішення підлягають скасуванню в частині визначення російської мови мовою навчання та виховання.
		На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що Приморським районним судом м.Одеси здійснено помилкове тлумачення положень Закону України «Про мови в Українській РСР», що призвело до неправильного вирішення справи.
		Колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача, які містяться в матеріалах справи, на положення Закону України «Про засади державної мовної політики», оскільки зазначений Закон набув чинності 10.07.2012р., тобто після прийняття міською радою рішень, що являються предметом спору в даній справі. Більше того, зазначеним Законом також не передбачено повноважень місцевих рад на власний розсуд запроваджувати в навчання іншої, крім української, мови.
		Відповідно до п.3 ч.1ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
		Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.4, 205, 207 КАС України, суд
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		Апеляційну скаргу Одеської міської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода» задовольнити.
		Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 11 жовтня 2012 року скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою позов Одеської міської організації Всеукраїнського об'єднання «Свобода» задовольнити.
		Визнати незаконними та скасувати рішення  Одеської міської ради від 08 липня 2011 року №858-VI, №859-VI, №860-VI, №861-VI, №862-VI, №863-VI, №864-VI, №865-VI, №866-VI, №867-VI, №868-VI, №869-VI, №870-VI,  №871-VI, №872-VI, №873-VI, №874-VI, №875-VI, №876-VI, №877-VI, №878-VI, №879-VI, №880-VI, №881-VI, №882-VI, №883-VI, №884-VI, №885-VI, №886-VI, №887-VI, №888-VI, №889-VI, №890-VI, №891-VI, №892-VI, №893-VI, №894-VI, №895-VI, №896-VI, №897-VI, №898-VI, №899-VI, №900-VI, №901-VI, №902-VI, №903-VI, №904-VI, №905-VI, №906-VI, №907-VI, №908-VI, №909-VI, №910-VI, №911-VI, №912-VI, №913-VI, №914-VI, №915-VI, №916-VI, №917-VI, №918-VI, №919-VI, №920-VI, №921-VI, №922-VI, №923-VI, №924-VI, №925-VI, №926-VI, №927-VI, №928-VI, №929-VI, №930-VI, №931-VI, №932-VI, №933-VI, №934-VI, №935-VI, №936-VI, №937-VI, №938-VI, №939-VI, №940-VI, №941-VI, №942-VI, №943-VI, №944-VI, №945-VI, №946-VI, №947-VI, №948-VI, №949-VI, №950-VI, №951-VI, №952-VI, №953-VI, №954-VI, №955-VI, №956-VI, №957-VI, №958-VI, №959-VI, №960-VI, №961-VI, №962-VI, №963-VI, №964-VI, №965-VI, №966-VI, №967-VI, №968-VI, №969-VI, №970-VI, №971-VI, №972-VI, №973-VI, №974-VI, №975-VI, №976-VI, №977-VI, №978-VI, №979-VI, №980-VI, №981-VI, №982-VI, №983-VI, №984-VI, №985-VI, №986-VI, №987-VI, №988-VI, №989-VI, №990-VI, №991-VI, №992-VI, №993-VI, №994-VI, №995-VI, №996-VI, №997-VI, №998-VI, №999-VI, №1000-VI, №1001-VI, №1002-VI, №1003-VI, №1004-VI, №1005-VI, №1006-VI, №1007-VI, №1008-VI, №1009-VI, №1010-VI, №1011-VI, №1012-VI, №1013-VI, №1014-VI, №1015-VI, №1016-VI, №1017-VI, №1018-VI, №1019-VI, №1020-VI, №1021-VI, №1022-VI, №1023-VI, №1024-VI, №1025-VI, №1026-VI, №1027-VI, №1028-VI, №1029-VI, №1030-VI, №1031-VI, №1032-VI, №1033-VI, №1034-VI, №1035-VI, №1036-VI, №1037-VI, №1038-VI, №1039-VI, №1040-VI, №1041-VI, №1042-VI, №1043-VI, №1044-VI, №1045-VI, №1046-VI, №1047-VI, №1048-VI, №1049-VI, №1050-VI, №1051-VI, №1052-VI, №1053-VI, №1054-VI, №1055-VI в частині визначення російської мови мовою навчання та виховання.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.  
		 
		 
		 
		 
		Головуючий    суддя                                                          Романішин В.Л.
		 
		Судді                                                                                   Димерлій О.О.                                                                                        
		                                                                                           
		                                                                                           Єщенко О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...