Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/1233/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2013.
Дата набрання законної сили: 18.12.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 380/1233/13-ц   Головуючий у І інстанції Косович Т.П.Провадження № 22-ц/780/7023/13                          Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 56                                                                                               18.12.2013      <s>                                                                                                                                                                                           </s>
		 
		УХВАЛА
		                                       Іменем України
		17 грудня 2013 року                                                                                          м. Київ 
		Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
		Головуючого судді :          Ігнатченко Н.В.,
		суддів :                                Поліщука М.А., Малорода О.І.,
		при секретарі :                   Лопатюк В.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до господарського товариства з обмеженою відповідальністю «Росич» про повернення поворотної фінансової допомоги, -
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У липні 2013 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що будучи директором ГTOB «Росич» за період з березня 2012 року по лютий 2013 року з метою погашення заборгованості товариства по оплаті податків і зборів, за власною ініціативою, в майнових інтересах відповідача, без погодження із його засновником та без укладення договорів про надання поворотної фінансової допомоги і договорів позики надавав відповідачу грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги розмірі 13 900 грн., але останній свій обов'язок повернути позичені кошти не виконує, тому просить стягнути із ГTOB «Росич» заборгованість в розмірі 13 900 грн., а також витрати по сплаті судового збору та правової допомоги.
		Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказав про достатність доказів в матеріалах справи на підтвердження факту передачі коштів у позику відповідачу, а в даному випадку наявність договорів не є обов'язковою умовою надання поворотної фінансової допомоги. Зазначив про безпідставність посилань суду на те, що фінансова допомога надавалася директором самовільно та без належних на те правових підстав, а також про помилкове встановлення погодження спірної суми коштів.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав. 
		Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
		Ухвалюючи рішення про відмову задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що поворотна фінансова допомога за своїм змістом відповідає договору про надання позики.
		При цьому суд вважав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення між сторонами договору позики, його умов або передачі у позику позикодавцем грошової суми в розмірі 13 900 грн., оскільки в чеках, виданих банком, підставою внесення ОСОБА_1 коштів на рахунок ГTOB «Росич» зазначено внесення виручки, а не надання поворотної фінансової допомоги.
		Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
		Так судом встановлено, що з 5.11.2004 року по 20.02.2013 року ОСОБА_1 працював на посаді директора ГTOB «Росич». Із березня 2012 року по лютий 2013 року позивач без укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги та договору позики надавав відповідачу грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги з метою недопущення заборгованості товариства по оплаті податків і зборів, загальний розмір яких становить 13 900 грн.
		Згідно копії чеків виданих Тетіївським відділенням ПАТ КБ «ПриватБанк» № 30032012105639 від 30.03.2012 року на суму 3300 грн., № 18052012162133 від 18.05.2012 року на суму 2300 грн., № 20062012152949 від 20.06.2012 року на суму 1300 грн., № 26072012162626 від 26.07.2012 року на суму 3000 грн. та № 20022013155451 від 20.02.2013 року на суму 4000 грн. встановлено, що ці кошти внесені позивачем ОСОБА_1 як виручка.
		Із довідок № 423 від 30.03.2012 року, № 424 від 29.05.2012 року, № 426 від 26.07.2012 року, № 427 від 20.06.2012 року, № 430 від 01.03.2013 року, виданих керівником Тетіївського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 вбачається, що відповідно до вищевказаних чеків прийняту від ОСОБА_1 виручку керівник банку просить вважати поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою із його власних коштів.
		Вказані вище обставини підтверджуються матеріалами справи, поясненнями свідків і не заперечувалися сторонами у судовому засіданні.
		Крім того судом встановлено та підтверджуються допитаними у суді першої інстанції свідком ОСОБА_2, що на прохання позивача, значно пізніше після внесення ним коштів у банк як виручки,  керівник відділення банку видала йому довідки, в яких роз'яснила, що проведені ним платежі як приймання виручки слід вважати поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою власних коштів ОСОБА_1
		Відповідно до п. 14.1.257 Податкового Кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами та є обов'язковою до повернення.
		Вказаному договору відповідає договір про надання позики, передбачений статтями 1047-1053 Цивільного Кодексу України.
		Cтаттею 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем юридична особа - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики п його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
		За правилами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором . Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		Згідно зі ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених ст. 206 ЦК України належить вчиняти у письмовій форм.
		З урахуванням обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки будь яких договірних відносин між сторонами щодо надання поворотної фінансової допомоги, або ж договорів позики не виникало, а підставою перечислення позивачем через банківську установу грошових коштів на рахунок відповідача було внесення виручки.
		Вирішуючи спір районний суд у відповідності ст. 212 ЦПК України не взяв до уваги довідки виданих керівником Тетіївського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2, так як вони були видані значно пізніше після проведення банківської операції на прохання позивача без з'ясування природи цих коштів та підстав їх сплати позивачем.
		Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Отже докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
		Доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
		Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 29 жовтня 2013 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		 
		Головуючий
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...