Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1715/18578/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		 
		Апеляційний суд Рівненської області
		___________________________________________________________
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		12 листопада 2013 року                                                                                 м. Рівне
		 
		Колегія суддів судової палати по розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:           
		          Головуючого - судді Піскунова В.М.
		суддів: Іващука В.Я., Матюхи В.Ю. 
		          за участю прокурора Салайчука Т.І. 
		          захисника засуджених - ОСОБА_1
		          засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_3
		 
		розглянувши  у відкритому судовому засіданні у м. Рівне кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Рівненського міського суду від 21 червня 2013 року, - 
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		 Цим  вироком, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Рівне, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з професійно - технічною освітою, не одружений,  військовозобов'язаний, не працюючий, раніше судимий: 1) 18 листопада 1998 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ч.1 ст.145, ст.42 КК України 1960 року до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.46-1 КК України 1960 року з відстрочкою виконання вироку на строк 2 роки та зі сплатою штрафу в сумі 680 грн.; 2) 23 грудня 1999 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.3 ст.140 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією 1/2 частки майна, на підставі ст.45 КК України 1960 року засуджений умовно з іспитовим строком на 3 роки та зі сплатою штрафу в сумі 850 грн.; 3) 27 червня 2001 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.141, ч.1 ст.142, ст.ст.42, 43 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з конфіскацією майна; 4) 29 січня 2008 року апеляційним судом Рівненської області за ч.2 ст.307 КК України на підставі ст.71 КК України 2001 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці з конфіскацією майна, постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 09 лютого 2012 року звільнений від відбування покарання умовно - достроково на строк 11 місяців; 
		 
		-          засуджений за ч.2 ст.187, ст.395 КК України з призначенням йому покарання:
		 
		-          за ч.2 ст.187 КК України - до позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна, що є власністю засудженого;
		 
		-          за ст.395 КК України - до арешту строком на 6 місяців;
		 
		-          Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, що є власністю засудженого. 
		 
		-          На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного вироком повністю приєднано не відбуту частину покарання за вироком апеляційного суду Рівненської області від 29 січня 2008 року та призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 11 місяців з конфіскацією майна, що є власністю засудженого. 
		 
		-          Строк відбування покарання рахувати з 17 серпня 2012 року, з включенням у цей строк трьох діб затримання ОСОБА_2 як підозрюваного в період з 05 по 08 липня 2012 року. 
		 
		-          До набрання вироком законної сили, запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній - тримання під вартою. 
		 
		     Крім того, вироком - 
		 
		ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м.Рівне, житель АДРЕСА_2, громадянин України, з професійно - технічною освітою, не одружений, не військовозобов'язаний, не працюючий, раніше судимий: 1) 03 липня 2007 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.186 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки; 2) 06 листопада 2008 року Рівненським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.2 ст.190 КК України із застосуванням ст.69 КК України та на підставі ст.ст.70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці;
		 
		-          засуджений за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України з призначенням йому покарання:
		 
		-          за ч.2 ст.185 КК України - до позбавлення волі строком на 4 роки;
		 
		-          за ч.2 ст.187 КК України - до позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна, що є власністю засудженого;
		 
		-            Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, що є власністю засудженого. 
		-    Строк відбування покарання рахувати з 04 грудня 2012 року, з включенням у цей строк трьох діб затримання ОСОБА_3 як підозрюваного в період з 04 по 07 липня 2012 року;
		-            До набрання вироком законної сили, запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою. 
		 
		       Крім того, судом першої інстанції вирішено питання про речові докази.  
		 
		За вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними та засуджені за слідуюче. 
		ОСОБА_3 28 січня 2013 року в період часу з 18 год. 30 хв. до 19 год. перебуваючи у маршрутному таксі №39 в м.Рівне, з умислом на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу та скориставшись відсутністю за ним спостереження зі сторони інших осіб, таємно викрав з бокової кишені жіночої сумочки належний потерпілій ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Nokia 5230», серійний номер НОМЕР_1, вартістю 1186 грн. 51 коп. з наявними у ньому карткою пам'яті на 8 Гб та сім - карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 30 грн., на рахунку якої було 15 грн., чим завдав потерпілій збитків в розмірі 1231 грн. 51 коп.
		ОСОБА_2, щодо якого постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 09 лютого 2012 року було встановлено адміністративний нагляд на строк 1 рік (як звільненому умовно - достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі), в порушення встановленим вказаним наглядом обмежень, передбачених ст.10 Закону України від 01 грудня 1994 року «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», з 14 червня 2012 року припинив чотири рази на місяць реєструватися в органах внутрішніх справ, а також, всупереч встановленому для нього обмеженню у вигляді заборони виїзду за межі міста Рівне без дозволу начальника Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області, з метою ухилення від адміністративного нагляду, 03 липня 2012 року самовільно залишив своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, та виїхав до іншого населеного пункту - смт.Клевань-2 Рівненського району Рівненської області. Починаючи з 09 липня 2012 року ОСОБА_2 за місцем свого проживання не з'являвся, його місце перебування залишалося невідомим, що унеможливлювало здійснення за ним адміністративного нагляду, аж поки 17 серпня 2012 року ОСОБА_2 не був затриманий працівниками міліції за підозрою у вчиненні злочину. 
		12 червня 2012 року в період з 23 год. 12 хв. До 23 год. 23 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи поблизу вхідних воріт до загальноосвітньої школи «Гармонія», що по проспекту Князя Романа, буд.16 в м.Рівне, з корисливих мотивів та з ініціативи ОСОБА_2 здійснили напад на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном. Під час нападу підсудні застосували до потерпілого насильство, небезпечне для його життя і здоров'я, що проявилося у нанесенні йому ОСОБА_2 не менше чотирьох ударів руками та ногами по різних частинах тіла, а ОСОБА_3 - не менше трьох ударів рукою в обличчя, внаслідок чого потерпілий втратив свідомість, зазнавши легких тілесних ушкоджень  з короткочасним розладом здоров'я. Скориставшись непритомним станом потерпілого, ОСОБА_3 обшукав кишені його одягу, в той час як ОСОБА_2 спостерігав за  навколишньою обстановкою, після чого підсудні заволоділи майном ОСОБА_6: мобільним телефоном марки «Samsung SGH-D 600» вартістю 79 грн. 90 коп. з наявними у ньому карткою пам'яті «мікросліді» на 8 Гб вартістю 25 грн., та сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 13 грн., а також грошовими коштами в сумі 470 грн., чим завдали потерпілому збитків в розмірі 657 грн. 90 коп.   
		В змінах до апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, вказує що при розгляді кримінальної справи судом допущено істотні порушення вимог кримінально -процесуального закону і просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. 
		Зазначає, що в основу вироку покладені суперечливі показання свідка ОСОБА_7 та показання свідка ОСОБА_8, які вони давали на досудовому слідстві, хоча засуджені наполягали на їх виклику в судове засідання. Крім того, належним чином не перевірені доводи засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього незаконних методів слідства. 
		Засуджений ОСОБА_2 в апеляції та в додатку до апеляції просить вирок суду першої інстанції скасувати, а кримінальну справу направити  прокурору для проведення додаткового розслідування. Вказує, що вирок суду є незаконним, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що інкримінованого злочину за ч.2 ст.187 КК України не вчиняв. Його клопотання щодо виклику у судове засідання свідків ОСОБА_7 та        ОСОБА_8 не було задоволено. 
		Засуджений ОСОБА_3 вважає вирок суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що визнавальні показання на досудовому слідстві він давав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Просить справу направити на додаткове розслідування. 
		Заслухавши суддю - доповідача, думку прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та зміни до апеляції і  вважає, що апеляції засуджених не підлягають задоволенню, пояснення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції і не підтримали апеляцію прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню повністю, а засуджених - частково, з таких підстав.
		Вказана кримінальна справа розслідувалась органом досудового слідства та розглядалась Костопільським районним судом за правилами КПК України 1960 року. На підставі ст.15 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України 2012 року апеляційні скарги у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності нового КПК України, подаються і розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цього Кодексу. 
		У відповідності до вимог ст.ст.22, 64 КПК України (1960р.) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, до яких відноситься подія злочину  (час, місце, спосіб та інші обставини), винність обвинуваченого і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, пом'якшують та обтяжують покарання, та характеризуючи дані особи.
		Згідно ст.323 КПК України (1960р.) вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину, винуватість чи невинуватість підсудного з достовірністю випливають з цих матеріалів. 
		Вказаних вимог закону належним чином не дотрималися ні орган досудового слідства, ні суд першої інстанції, і обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про винуватість чи невинуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів, в повному об'ємі не з'ясовано. 
		Зокрема, судом залишились не виконаним клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_3  про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_7 та      ОСОБА_8
		Крім того встановлено, що суд першої інстанції в порушення вимог КПК України 1960 року не провів належну перевірку заяви ОСОБА_3 про застосування до нього недозволених методів слідства та не дав доручення прокурору для прийняття процесуального рішення в порядку ст.97 КПК України, що суперечить ст.3 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (1950р.).
		Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-IV, суди України при розгляді справ застосовують конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. 
		Зокрема, у ст.3 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950р. встановлено, що нікого не може бути піддано катуванню, або нелюдському чи такому, що принижує гідність поводженню або покаранню. 
		Згідно ст.28 Конституції України кожен має право на повагу його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.
		З огляду на викладене, колегія суддів застосовує правову позицію Європейського суду з прав людини, зазначену в Рішеннях у справах «Захарків проти України» (рішення від 24.06.2010р.), «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011р.) за якими у випадку, коли особа висуває небезпідставну скаргу щодо поганого поводження з боку суб'єктів владних повноважень на порушення ст.3 Конвенції, то з цього приводу має бути проведено офіційне розслідування.
		Вказані порушення кримінально - процесуального закону колегія суддів визнає істотними та такими, що виключали можливість постановлення вироку, що відповідно до ч.2 ст.374 КПК України є підставою для його скасування з поверненням справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. 
		При новому судовому розгляді справи суду першої інстанції необхідно повно і всебічно з'ясувати всі обставини вчинення злочину та перевірити доводи, зазначені в апеляції засуджених, і в залежності від установленого прийняти законне й обґрунтоване рішення. 
		 
		Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (1960 року), колегія суддів
		 
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок із внесеними змінами задовольнити повністю, апеляції засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.187, ст.395 КК України та ОСОБА_3 за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд під головуванням іншим суддею. 
		Запобіжний захід ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою. 
		 
		Судді:
		 
		       Піскунов В.М.______   Іващук В.Я._______   Матюха В.Ю._________

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...