Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-62/07 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.07.2008. Забезпечено надання загального доступу: 21.05.2009.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10002563605.files/filelist.xml">
<title>ВИРОК</title>

<style>

</style>

</head>

ВИРОК<o:p></o:p>

Справа № 1-62<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

10
жовтня 2007 року                   Вільшанський
районний суд<o:p></o:p>

в
складі: головуючого судді:     -    Савченко
С. О.<o:p></o:p>

при
секретарі:                         -    Лалаян А.С<o:p></o:p>

з участю
прокурора:     -    Романескула С. М. <o:p></o:p>

захисника                                 - ОСОБА_8<o:p></o:p>

представника
служби в справах неповнолітніх - Легкої Н.І.<o:p></o:p>

розглянувши у
відкритому судовому засіданні в залі суду смт. 
Вільшанці кримінальну справу по обвинуваченню:   ОСОБА_1ІНФОРМАЦІЯ_1народження ,  уродженця с Новосилівка Березівського району Одеської області,  українця, 
громадянина України з освітою неповною середньою,  непрацюючого, 
неодруженого, 
невійськовозобов»язаного,  жителя
АДРЕСА_1судимого Вільшанським райсудом 7 листопада 2006 року за  ст. 
186ч.1,  75, 76 КК України до 1
року позбавлення волі,  від відбування
покарання звільненого з іспитовим строком один рік - за  ст.  
ст.  162ч.2, 355ч.2 КК України, <o:p></o:p>

Підсудний винним
себе визнав повністю,  суду пояснив,  що біля півночі 11 червня 2007 року разом з
ОСОБА_2та ОСОБА_4 він поїхав в с
Дорожнику Вільшанського району за пропозицією ОСОБА_2,  який повідомив,  що ОСОБА_3 викрав в його дружини мобільний
телефон і цей телефон потрібно забрати. Після приїзду в село Дорожнику вони
вияснили в людей місце проживання ОСОБА_3 і біля 1 години зайшли в двір до
нього. ОСОБА_2 вибив вхідні двері,  вони
зайшли в веранду і біля кухні побачили ОСОБА_3, 
якого ОСОБА_2 підштовхнув до кімнати і там почав вимагати телефон.
ОСОБА_3 говорив ,  що телефон не
брав,  але вони вимагали телефон і
ОСОБА_3 віддав свій телефон. ОСОБА_2 повернув ОСОБА_3 сімкартку,  а телефон забрав.<o:p></o:p>

Потерпілий суду
показав, що біля 1 години ночі 12 червня 2007 року він почув<o:p></o:p>

сильний стукіт в
двері. Засвітивши світло,  почав
одягатися в кухні свого будинку,  в чей час вхідні двері будинку
не видержали і відчинились . До кухні зайшов ОСОБА_2 з ОСОБА_1.  ОСОБА_2 в грубій формі почав вимагати його
телефон який він нібито викрав в лікарні в співмешканки ОСОБА_2. Він пояснював
що телефон не крав,  а тому його не може
повернути,  але ОСОБА_2 продовжував
вимагати мобілку,  ОСОБА_1 погрожував
застосувати до нього кип»ятильник,  він
злякавсь і запропонував забрати його мобільний телефон. ОСОБА_2 з ліжка забрав
телефон ,  сімкартку витягну і віддав
йому. Ні підсудний ні ОСОБА_2 крім телефона
в будинку нічого не шукали ,  ніяких
речей не перекидали. Його не били, 
тільки ОСОБА_2,  підштовхнув його
з кухні в кімнату . Всі збитки йому відшкодовані.<o:p></o:p>

Свідок
ОСОБА_4  підтвердила суду ,  що в неї на роботі в лікарні хтось викрав
телефон ,  про що вона повідомила
співмешканця ОСОБА_2.<o:p></o:p>

11
.06.2007 року пізнім вечором вона , 
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 їздили в с
Дорожника до ОСОБА_3,  в будинок
заходили ОСОБА_2 та ОСОБА_1,  чула
розмови в підвищених тонах з приводу мобільного телефону .<o:p></o:p>

Свідок
ОСОБА_6 показав
суду ,  що 11 06.2007 року близько
23год.30хв. Разом з ОСОБА_7 знаходились разом в будинку останнього,  до них зайшли два чоловіки ,  які цікавились місцем проживання ОСОБА_3
,  а десь через годину до них прибіг
ОСОБА_3 і розповів, що двоє чоловіків вибили двері його будинку , зайшли до
нього і забрали мобільний телефон.<o:p></o:p>

Аналогічні
показання свідка ОСОБА_7 .<o:p></o:p>

Аналізуючи
та оцінюючи докази в їх сукупності суд приходить до висновку ,  що підсудний вчинив незаконне проникнення до
житла ОСОБА_3 без застосування насильства , 
а тому його дії в цій частині повинні кваліфікуватися за ч.1  ст. 
162 КК України . Кваліфікація цих дій за ч.2 ст.162 КК України за
ознакою застосування фізичного насильства до потерпілого не знайшла свого
підтвердження в судовому засіданні. Як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1 зайшли в будинок
до потерпілого без присутності потерпілого , 
якого зустріли уже в кухні , 
пройшовши перед цим приміщення веранди, 
а тому не могли застосувати фізичного насильства до ОСОБА_3 при
проникненні в будинок.<o:p></o:p>

Примушування
ОСОБА_2та ОСОБА_1 повернути нібито викрадений ОСОБА_3 мобільний телефон суд
розцінює як примушування до виконання цивільних правових зобов»язань за
попередньою змовою групою осіб з застосуванням насильства ,  яке не було небезпечне для життя і здоров»я
потерпілого,  що підтверджується судово -
медичним висновком про наявність на тілі потерпілого тілесних ушкоджень (
а.с.  20). Не зважаючи на те , що між
підсудним та потерпілим і ОСОБА_2не було укладено жодних угод,  договорів, з суб»ективної сторони умисел
підсудного був направлений на відшкодування спричинених співмешканці ОСОБА_2
матеріальних збитків ,  які,  на думку ОСОБА_1а,  спричинив ОСОБА_3 крадіжкою мобільного
телефону і саме з спричинення матеріальних збитків виникали зобов»язання по їх
відшкодуванню ,  а тому дії ОСОБА_1а в
будинку потерпілого необхідно кваліфікувати за ч. 2  ст. 
355 КК України.<o:p></o:p>

Обставину,  яка обтяжує покарання - вчинення злочину в
стані алкогольного сп»яніння;<o:p></o:p>

часто виїзджає на заробітки в міста України . Характеризується
посередньо і вчинив злочин в період іспитового строку ,  що свідчить про настання ОСОБА_1а на шлях
виправлення .<o:p></o:p>

ОСОБА_1визнати
винним та призначити покарання :<o:p></o:p>

за ч.
1  ст. 
162 КК України з застосуванням 
ст.  69 КК України - штраф в сумі
510 грн.,<o:p></o:p>

за ч. 2
ст.355 КК України з застосування 
ст.  69 КК України 2 роки
позбавлення волі<o:p></o:p>

На
підставі  ст.  70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів
остаточним покарання вважати 2 роки позбавлення волі та штраф 510 грн .<o:p></o:p>

Відповідно  ст.  71
КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати
покарання за вироком Вільшанського райсуду
від 7 листопада 2006 року , за яким ОСОБА_1 засуджений за ч. 1  ст. 
186 КК України до 1 року позбавлення волі і остаточним покаранням
ОСОБА_1у вважати 2 роки 1 місяць позбавлення волі, покарання в вигляді штрафу
510 грн виконувати самостійно.<o:p></o:p>

Строк покарання
рахувати з 22 серпня 2007 року .<o:p></o:p>

Вирок може бути
оскаржений в Кіровоградський апеляційний суд через Вільшанський райсуд на протязі 15
діб з моменту його проголошення,  а
засудженим в тому ж порядку і тойже термін з дня отримання копію вироку.<o:p></o:p>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...