Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/214/13-г : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2013 року Справа № 925/214/13-г 
		    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,розглянув  касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р.у справі№925/214/13-г господарського суду Черкаської областіза позовомЗаступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна Українидо1.Державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К"провизнання недійсним договору купівлі-продажу незавершеного будівництва,
		За участю прокурора: Баклан Н.Ю., посв. №008813 від 11.10.2012р.;
		представників:
		-          позивача: Шевчук О.М., дов. №277 від 15.07.2013р.;
		-          відповідача1: не з'явилися;
		-          відповідача2: Скотарь Ю.С., дов. від 10.12.2013р.;
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" про визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі - продажу незавершеного будівництва від 21.09.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №6509, укладеного між відповідачами щодо незавершеного будівництва літ. №15, будівлі 1964р. побудови, що знаходиться по вул. Сурікова, 30 в м. Черкаси; зобов'язання відповідачів повернути одне одному все одержане за договором купівлі - продажу від 21.09.2007р., зареєстрованим в реєстрі за № 6509.
		Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р. у справі №925/214/13-г позовну заяву Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України задоволено повністю. Визнано недійсним з моменту вчинення договір купівлі - продажу незавершеного будівництва від 21.09.2007р., укладений між Підприємством Черкаської виправної колонії №62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К". Зобов'язано Державне підприємство "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" грошові кошти в сумі 1471544грн. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" повернути Державному підприємству "Підприємство Черкаської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" незавершене будівництво літ. №15, будівлі 1984р. побудови, що знаходиться по вул. Промисловій,15 у місті Черкаси.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. у справі №925/214/13-г (з урахуванням ухвали від 18.09.2013р. про виправлення описки) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" на рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р. у справі №925/214/13-г задоволено. Рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р. у справі №925/214/13-г скасовано. У задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з Фонду державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 15288,94грн.
		Не погодившись з прийнятою у справі постановою суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. та залишити в силі рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р. у справі №925/214/13-г.
		Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши прокурора, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Як з'ясовано судами попередніх інстанцій з аналізу матеріалів справи, у 2007р. підприємством Черкаської виправної колонії №62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області правонаступником якого є державне підприємство "Підприємство Черкаської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Черкаській області (№62)" здійснювалися дії по підготовці до реалізації об'єкту незавершеного будівництва літ. №15, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Сурікова, 30. Державний департамент України з питань виконання покарань листом від 04.05.2007р. повідомив, що не заперечує проти реалізації об'єкту незавершеного будівництва виробничого корпусу Черкаської виправної колонії №62 згідно з чинним законодавством. 22.06.2007р. командитним товариством "Агентство експертних оцінок "Фатум-М" складено висновок про вартість оцінки вищевказаного об'єкту, згідно з яким його вартість складає 1280160грн. 06.07.2007р. між підприємством Черкаської виправної колонії №62 та приватним підприємством "Марва" укладено угоду про реалізацію майна, відповідно до умов якої підприємство Черкаської виправної колонії №62 доручило приватному підприємству "Марва" на протязі трьох місяців з дня підписання угоди провести реалізацію майна - незавершеного будівництва, загальною площею 4730кв.м., рік побудови 1984, готовність об'єкту - 80%, розташованого за адресою: м.Черкаси по вул. Сурікова, 30. Початкова вартість майна на аукціоні повинна відповідати експертній оцінці, яка складає 1280160грн. Приватним підприємцем Беспалим В.Я. (сертифікат виданий Фондом державного майна України і Українським товариством оцінювачів від 03.02.2001р. за №2182) 03.09.2007р. проведена рецензія на звіт про незалежну оцінку вартості будівлі незавершеного будівництва літ. №15, яке знаходиться в м. Черкаси по вул. Сурікова, 30, що здійснено командитним товариством "Агентство експертних оцінок "Фатум-М", за якою звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і може бути використаним за призначенням. 17.08.2007р. в газеті "Урядовий кур'єр" у розділі "Інформація. Оголошення" було опубліковано оголошення про продаж майна, що належить підприємству Черкаської виправної колонії №62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області та розташоване по вул. Сурікова, 30 в м. Черкаси. За протоколами про хід торгів на аукціоні продажу був виставлений лот №1 на незавершене будівництво з початковою ціною 1280160грн. На аукціоні були присутні два учасники - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" та фізична особа-підприємець Бабич Людмила Миколаївна. З витягу з протоколу №1 від 17.09.2007р. суди попередніх інстанцій встановили, що про хід торгів на аукціоні з продажу незавершеного будівництва літ. №15, готовність об'єкту 80%, загальною площею 4730кв.м., що знаходиться по вул. Сурікова, 30 в м. Черкаси, переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К". 21.09.2007р. між підприємством Черкаської виправної колонії № 62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництва (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю незавершене будівництво літ. №15, будівлі 1984р. побудови, що знаходиться по вул. Сурікова, 30 у місті Черкаси, а покупець зобов'язався прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму. За умовами п.4.2 Статуту підприємства Черкаської виправної колонії №62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області встановлено, що майно підприємства є державною власністю, закріплюється за ним на праві повного господарського відання і не може бути об'єктом застави, крім товарів, що знаходяться в обороті або у переробці та підприємство має право володіти на праві власності нерухомим та рухомим майном, яке створене в результаті господарської діяльності, володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, здійснюючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та цьому Статуту. При цьому, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що право власності на майно, щодо якого було укладено спірний договір купівлі-продажу, було визнано за підприємством Черкаської виправної колонії №62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області у судовому порядку постановою господарського суду Черкаської області від 20.06.2006р. у справі №16/2532а, в-послідуючому було зареєстровано Комунальним підприємством "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", про що 13.06.2006р. видано відповідний витяг. 18.12.2007р. наказом №574 управління містобудування та архітектури Черкаського міського виконавчого комітету було змінено порядковий вуличний знак споруді незавершеного будівництва (літ. 15) з №30 по вул.Сурікова на №15 по вул. Промисловій.
		Заперечуючи дійсність вказаного договору, укладеного відповідачами з порушенням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", прокурор звернувся до суду з даним позовом про визнання його недійсним на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України з застосуванням наслідків його недійсності.
		Задовольняючи заявлені позовні вимоги та визнавши недійсним з моменту вчинення оскаржуваний договір на підставі ст.215 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції, з урахуванням ст.145 Господарського кодексу України, виходив з того, що, порушено порядок відчуження державного майна, зокрема, положень Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", здійснено відчуження особою яка не вправі була виступати продавцем державного майна, внаслідок укладення спірного договору, було змінено правовий режим майна шляхом приватизації майна державного (комунального) підприємства. В той же час встановив виконання сторонами договору повністю, зокрема, отримання відповідачем-2 спірного майна у власність, та перерахування ним відповідачу-1 грошових коштів за нього на суму 1471544грн., суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.216 Цивільного кодексу України застосував наслідки недійсності правочину.
		Тоді як суд апеляційної інстанції, переглядаючи в апеляційному порядку прийняте у даній справі рішення, дійшов протилежних висновків та вказав про те, що відповідач-1 є казенним підприємством, правовий режим майна якого регулюється спеціальним законодавством, а наведені заступником прокурора доводи в обґрунтування підстав недійсності спірного договору не є обставинами, які доводять недійсність договору в розумінні ст. 203 Цивільного кодексу України, тоді як інших обставин, за наявності яких суд мав би можливість встановити невідповідність спірного договору положенням актів цивільного законодавства, зокрема, щодо порушення порядку відчуження майна саме казенного підприємства, заступником прокурора у позові не наведено. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору та застосування наслідків його недійсності.
		Проте наведені висновки судів попередніх інстанцій є передчасними з наступних підстав.
		Як з'ясовано судами попередніх інстанцій з умов пункту 4.2 Статуту підприємства Черкаської виправної колонії №62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області, майно підприємства є державною власністю, закріплюється за ним на праві повного господарського відання і не може бути об'єктом застави, крім товарів, що знаходяться в обороті або у переробці. 
		Підприємство має право володіти на праві власності нерухомим та рухомим майном, яке створене в результаті господарської діяльності, володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, здійснюючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та цьому Статуту.
		При цьому, суди попередніх інстанцій послалися на визнання за підприємством Черкаської виправної колонії №62 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Черкаській області за постановою господарського суду Черкаської області від 20.06.2006р. у справі №16/2532а, не скасованою, права власності на майно, щодо якого було укладено спірний договір купівлі-продажу. 
		Крім того, суди попередніх інстанцій не звернули уваги надаючи правову оцінку оскаржуваному договору на його предмет - відчуження саме незавершеного будівництва будівлі 1984р., яке належить продавцю на підставі вищезазначеної постанови. Однак вказаною постановою суду було визнано права власності на майно побудоване у 1962р., а не на незавершене будівництво будівлі 1984р. побудови.
		З огляду на вказані положення статуту відповідача-1 та наведену постанову суду першої інстанції, розглядаючи заявлені у даній справі позовні вимоги, суди попередніх інстанцій всупереч вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України не з'ясували правовий статус спірного майна, не встановили, чи було це майно створено в результаті господарської діяльності відповідача-1, чи воно було державною власністю з посиланням на належні та допустимі докази, які про це свідчать. В той же час судам слід було перевірити, відповідно наявність у відповідача-1 обмежень у розпорядженні цим майном.
		Натомість нез'ясування вказаних обставин свідчить про передчасність як висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання оскаржуваного договору купівлі-продажу цього майна недійсним з підстав порушення порядку відчуження державного майна, так і висновку суду апеляційної інстанції в обґрунтування відсутності підстав для визнання недійсним оскаржуваного договору з огляду на те, що відповідач-1 є казенним підприємством. При цьому, зазначений висновок суду щодо визначення відповідача-2 казенним підприємством здійснений без урахування вимог ст.ст.76, 77 Господарського кодексу України (в ред. на момент спірних правовідносин).
		Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.
		З огляду на викладене та враховуючи, що згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.
		Під час нового розгляду місцевому господарському суду у відповідності до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України, необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти  основане на законі рішення.
		Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України 
		 
		ПОСТАНОВИВ: 
		 
		Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2013р. та рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р. у справі №925/214/13-г скасувати.
		Справу №925/214/13-г передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області в іншому складі суду.
		 
		Головуючий суддя:М. Запорощенко  Судді:  Н. Акулова  С. Владимиренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...