Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/4333/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		  18.12.2013 р.                                                          Справа № 914/4333/13 
		 
		за позовом:  Міністерства юстиції України, м.Київ в інтересах держави Україна 
		до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України, м.Київ
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів 
		про стягнення 8445,02грн. збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини 
		                                                                                           Суддя Щигельська О.І.
		                                                                       при секретарі Горбань М.Ю. 
		Представники:
		від позивача: Березюк С.Г. - представник за довіреністю
		від відповідача: не з'явився
		від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився
		від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кобілєва І.О. - державний виконавець
		          
		Суть спору: позов заявлено Міністерством юстиції України, м.Київ в інтересах держави Україна до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів про стягнення 8445,02грн. збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішення Європейського суду з прав людини. 
		Ухвалою суду від 18.11.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.12.2013 року, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну казначейську службу України, м.Київ. Ухвалою суду від 02.12.2013р. залучено до участі в справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сихівський відділ Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів та відкладено її розгляд на 18.12.2013р. 
		Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 27 ГПК України. 
		Представник позивача в судове засідання 18.12.2013р. з'явився, вимоги ухвал суду від 18.11.2013р. та 20.12.2013р. не виконав, витребувані судом документи не подав, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві. Ствердив зокрема, що порушення відповідачем - ПАТ «Львівобленерго» законодавчих норм та зволікання із виконанням рішення суду першої інстанції зумовило звернення Паращинця В.Д. до Європейського суду з прав людини, що у свою чергу спричинило негативні наслідки у вигляді нанесення збитків державі, оскільки, для досягнення дружнього врегулювання у зазначеній справі проти України, заявнику виплачено 8445,02грн. Просив позов задоволити.
		Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 18.12.2013р. не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відповідною відміткою на бланку повідомлення. В матеріалах справи знаходиться поданий ним відзив (вх.№49663/13 від 22.11.2013р.), в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити, та документи на підтвердження правової позиції.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача явки повноважного представника в судове засідання 18.12.2013р. повторно не забезпечила, письмових пояснень по суті спору не подала, поважності причин неявки суду не повідомила, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи).
		Представник третьої особи-2 в судове засідання 18.12.2013р. з'явився, надав усні пояснення по суті спору, зокрема зазначив, що у зв'язку із змінами у структурі органів Державної виконавчої служби, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №2614689 та його зупинення винесено державним виконавцем Державної виконавчої служби у Галицькому районі міста Львова, а постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження винесено головним державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.
		Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються. 
		Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, судом встановлено наступне.
		Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 18.05.2006р. у справі № 2-612/06, що набрало законної сили 30.10.2006р., зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго»; відповідач по справі) відновити електропостачання у будинку та сплатити на користь Паращинця В.Д. 3000,00грн. моральної шкоди та 91,00грн. судових витрат по справі. На виконання вказаного рішення судом 21.11.2006р. видано виконавчий лист №2-612.
		Постановами Державної виконавчої служби у Галицькому районі м.Львова від 18.12.2006р. відкриті виконавчі провадження ВП №2615689 та ВП №2614375 з примусового виконання виконавчого листа №2-612, виданого 21.11.2006р. Сокальським районним судом Львівської області про стягнення з ВАТ «Львівобленерго» в користь Паращинця В.Д. 91,00грн. судових витрат та 3000грн. моральної шкоди відповідно.
		Однак, постановами Державної виконавчої служби у Галицькому районі м.Львова від 25.12.2006р. зазначені виконавчі провадження зупинено до закінчення дії процедури погашення, визначеної Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
		Постановою Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП №4596930 від 22.12.2010р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-612 виданого 21.11.2006р. Сокальським районним судом Львівської області про стягнення з ВАТ «Львівобленерго» на користь Паращинця Василя Дмитровича 91,00грн., враховуючи сплату боргу боржником в добровільний термін та його перерахування стягувачу. Постановою ВП №4597017 від 24.01.2011р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-612 виданого 21.11.2006р. Сокальським районним судом Львівської області про стягнення з ВАТ «Львівобленерго» на користь Паращинця Василя Дмитровича 3000,00грн., враховуючи сплату боргу боржником та його перерахування стягувачу.
		Відтак, фактичне виконання рішення суду, що, як вже зазначалось, набрало законної сили наприкінці 2006 року, в повному обсязі відбулось лише на початку 2011 року. 
		Зважаючи на тривалий строк виконання рішення, ухваленого на його користь, Паращинець В.Д. звернувся до Європейського суду з прав людини із заявою №49993/10.
		При розгляді в Європейському суді справи за заявою Єгупової Л.М. №21013/07 та 10 інших заяв проти України (в тому числі й заяви п.Паращинця В.Д.), Урядом України подано односторонні декларації з метою вирішення справ заявників. 
		Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Людмила Єгупова проти України та інші заяви», цими деклараціями Уряд визнав надмірну тривалість виконання рішень, ухвалених на користь заявників, та зобов'язався виконати рішення, які досі підлягають виконанню. Уряд також запропонував сплатити заявникам різні суми відшкодування (розмір відшкодувань зазначено у таблиці, долученій до копії рішення).
		Так, у зв'язку з тривалим невиконанням ВАТ «Львівобленерго» рішення Сокальського районного суду Львівської області від 18.05.2006р. держава зобов'язалася сплатити Паращинцю Василю Дмитровичу 840,00євро. 
		На виконання взятих Урядом України зобов'язань, з Державного бюджету України на рахунок Паращинця В.Д. сплачено 8 445,02 гривень, що на день здійснення платежу еквівалентно 840,00 євро та підтверджується платіжним дорученням №1824 від 06.09.2012р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Вказаним рішенням Європейського суду з прав людини встановлено, що зазначена сума є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, а також компенсацією судових витрат.
		Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
		Як встановлено ч.5 ст.9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва, яким, відповідно до п.1 Постанови Кабінету міністрів України №784 від 31.05.2006р. є Міністерство юстиції України.
		Вважаючи, що сплачена державою заявнику сума у розмірі 8445,02грн. є збитками Державного бюджету України, Міністерство юстиції України в інтересах держави Україна звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» про стягнення зазначеної суми.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Суд звертає увагу сторін, що для настання цивільно-правової відповідальності необхідна наявність наступних складових правопорушення: а) протиправна поведінка заподіювача шкоди; б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина заподіювача шкоди.
		Позовні вимоги Міністерством юстиції України обґрунтовано тим, що порушення ВАТ «Львівобленерго» норм Конституції України, цивільного законодавства та зволікання із виконанням рішення Сокальського районного суду Львівської області від 18.05.2006р. зумовило звернення Паращинця В.Д. до Європейського суду з прав людини, що у свою чергу спричинило негативні наслідки у вигляді нанесення збитків державі, оскільки для досягнення дружнього врегулювання у зазначеній справі проти України Паращинцю В.Д. виплачено 8445,02грн. 
		Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
		Законом України «Про виконавче провадження» (редакції чинні протягом примусового виконання рішення суду), визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст.1 Закону). 
		Примусове виконання рішень, згідно з ч.1 ст.2 Закону, покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. 
		Суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до п.15 ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 14.04.2006р., що діяла на момент винесення постанов про зупинення провадження) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». 
		Згідно з випискою з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», ВАТ «Львівобленерго» внесене до реєстру 28.11.2005р., на підставі наказу Мінпаливенерго України № 568 від 10.11.2005р.
		Державний виконавець, у відповідності до вимог ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 14.04.2006р.) виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
		Також, абз.6 п.3.7. ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (в редакції від 10.08.2006р., що діяла на момент винесення постанов) встановлено, що виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» підлягають зупиненню на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості. Про це також зазначено у ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 14.04.2006р.).
		Законодавчо визначений строк дії зазначеної процедури погашення заборгованості неодноразово продовжувався шляхом внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу». 
		Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакціях чинних на час виконання примусового стягнення за рішенням суду), обов'язок вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії покладено саме на державного виконавця.
		Відтак, тривале невиконання рішення суду, що набрало законної сили, зумовлено дотриманням органами Державної виконавчої служби України, які здійснювали примусове виконання рішення національного суду, законодавчо встановлених норм та не залежало від волі, дій чи бездіяльності боржника.
		Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця, пов'язані із надмірною тривалістю строку виконавчого провадження з примусового виконання рішення національного суду першої інстанції.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не доведено протиправність поведінки відповідача, що вплинула на тривалість примусового виконання рішення національного суду, його вину, а також те, що шкода заподіяна державі саме внаслідок дій чи бездіяльності ПАТ «Львівобленерго», суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити за його безпідставністю.
		Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Зважаючи на те, що п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», Міністерство юстиції України звільнено від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України, суд, враховуючи надане Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.5 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснення, зазначає, що оскільки позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується.
		Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1. У задоволенні позову відмовити повністю.
		2. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.
		 
		Повне рішення складено 23.12.2013р.
		 
		Суддя                                                                                 Щигельська О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...