Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 696/352/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2014.
Дата набрання законної сили: 25.11.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		25.11.2013 
		Справа №  696/352/13-к 
		Провадження №  1-кп/696/12/13 
		 
		       УХВАЛА
		             25 грудня 2013 року                                                                     м. Кам'янка
		                                                Кам'янський районний суд Черкаської області
		                                      в складі: головуючої - судді Чебану М.М.
		                                                          при секретарі -Чупак А.О.                                                                                                                                                                        
		                                за  участю прокурора - Шмайлова О.П.
		                                                             адвоката - ОСОБА_3
		                                                             обвинуваченої - ОСОБА_4
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка кримінальне провадження №12012250170000007 від 21.11.2012 р. по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, - 
		встановив:
		             В провадженні Кам'янського райсуду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.                                                                                                    У судовому засіданні прокурор Шмайлов О.П. заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою на два місяці.                                                                                                                                                      Вислухавши думку адвоката ОСОБА_3, який заперечував проти продовження строку тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою, мотивуючи тим, що вона вже тривалий   час знаходиться під вартою, свідки по справі допитані, просив замінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, так як ризики, передбачені ст.177 КПК України на даний момент перестали існувати, а також думку обвинуваченої ОСОБА_4, яка підтримала захисника, перевіривши доводи зазначених клопотань, суд приходить до наступного.
		Ухвалою суду від 09 листопада 2013 року запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4.у виді тримання під вартою повторно був продовжений на період судового розгляду справи до 01 січня 2014 року .                                                                                Завершити дане кримінальне провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 неможливо з        незалежних від суду причин, оскільки не виконана ухвала Кам'янського райсуду від      13 листопада 2013 року, і судове засідання відкладається.                                                                                                               Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.                                                            Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.                               2          
		 
		Так, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.                                                            Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.                                                                                                    Так, відповідно до п. 219 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, Суд нагадує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви» (Jecius v. Lithuania) N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і одмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні мотивувати свої рішення про продовження тримання іі під вартою іншими підставами (див. рішення у справі «Яблонський проти Польші» (Jabtoriski v. Poland) N 33492/96, п. 80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи «за» і «проти» звільнення з під варти не повинні бути «загальними і абстрактними» (рішення у справа «Іловецький проти Польші» (Illowiecki v.Poland) N27504/95, п. 61, від 4 жовтня 2001 року, та «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia) NN 46133/99 і 48183, п. 63, ECHR 2003-IX).                                                  Аналіз доводів, наведених у клопотанні прокурора, та матеріалів кримінального провадження не дає підстав прийти до висновку про необхідність продовження застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Продовження існування ризиків, передбачених              ст.177 КПК України, що були враховані під час обрання та продовження терміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурором не доведено. Крім того, причини відкладення судового розгляду у даному провадженні пов'язані з невиконанням у визначений термін ухвали Кам'янського райсуду від 13.11.2013 р. про доручення виконати слідчі дії в порядку ст. 333 КПК України, контроль за виконанням якого було покладено на прокурора.                                                            
		          
		3
		 
		          Тому з урахуванням викладених по справі обставин та зазначених положень Європейського суду з прав людини, не вбачається наявності чітких ознак того, що перебування        ОСОБА_4 під вартою буде обґрунтованим.                                        
		          Враховуючи, що як потерпіла, так і свідкі обвинувачення судом допитані, а також враховуючи тривалий час перебування обвинуваченої        під вартою, тобто з           09 листопада 2012 року по теперішній час, її вік, наявність у неї постійного місця проживання, позитивно характерезується за місцем проживання, що в своїй сукупності може забезпечити її належну процесуальну поведінку, та за умови застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту, можливості перешкоджати будь-яким чином кримінальному провадженню чи уникати від суду вона не матиме, суд вважає за можливе задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_3 та для забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною обвинуваченій залишати житло цілодобово та обов'язком з'являтись за викликом до суду.                                                 Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.                                        Виконання ухвали відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України слід доручити Кам'янському РВ УМВС України в Черкаській області, зобов'язавши відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 202 КПК України ОСОБА_4 негайно доставити до місця її проживання і звільнити з під варти, та роз'яснивши порядок і умови дотримання нею запобіжного заходу, поставити на відповідний облік, про що негайно повідомити суд.
		          Керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 331 КПК України КПК України,-                                                                                                УХВАЛИВ:                                                                                          У задоволенні клопотання прокурора Шмайлова О.П. у продовженні обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.                                                                                                                                  Клопотання адвоката ОСОБА_3- задовольнити.                                                            Змінити ОСОБА_4, обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.                                                                                                    Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, встановивши їй наступні обмеження:                               
		           1.Заборонити обвинуваченій ОСОБА_4 залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 ; 
		                  2.З'являтися за першим викликом до суду;
		           3.Утримуватися від спілкування з свідками, іншими особами, крім членів сім'ї, що проживають з нею.                                                                                                                        Строк дії ухвали до 25 лютого 2014 року.                                                                      
		 
		4                    
		 
		          Виконання ухвали відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України доручити Кам'янському РВ УМВС України в Черкаській області, зобов'язавши відповідно до вимог п.1 ч.3 ст. 202 КПК України негайно доставити ОСОБА_4 до місця її проживання і звільнити з-під варти, та роз'яснивши порядок і умови дотримання нею запобіжного заходу, поставити на відповідний облік, про що негайно повідомити суд.                                                                                                                                            
		          Направити ухвалу для виконання Кам'янському РВ УМВС України в Черкаській області, зобов'язавши негайно повідомити суд про виконання ухвали.                              Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Кам'янського району Черкаської області.                                                                                                                                  Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.                                        Попередити обвинувачену ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених згідно ухвали суду обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.                                                                                                                                            Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору після її проголошення та направити начальнику Черкаського слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Черкаській області.                                                                                
		Ухвала       оскарженню не підлягає.                                                                                                    
		           Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...