Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1312/316/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1/463/16/13 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		"28" жовтня 2013 р.                                                 Личаківський  районний суд м. Львова
		 
		в складі: головуючого-судді                     Нора Н.В.
		при секретарі                                       Заверуха О.Б.
		з участю прокурора                             Походжая А.В.
		захисника                                               ОСОБА_1
		представника потерпілої                     ОСОБА_2
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м.Болехів Долинського району Івано-Франківської області, одруженого, освіта вища, лікара дерматовенеролога, директора «Львівського обласного центру репродуктивного здоров'я населення», проживаючого за адресою - АДРЕСА_1, раніше не судимого у  вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.3  КК України,
		 
		у с т а н о в и в :
		ОСОБА_3 у відповідності до наказу начальника управління охорони здоров»я Львівської обласної державної адміністрації №180-к від 28.04.2001 року призначений на посаду директора «Львівського обласного центру репродуктивного здоров»я населення», який створений наказом №486-В начальника управління охорони здоров»я Львівської облдержадміністрації від 23.12.1999 року «Про створення Львівського обласного центру репродуктивного здоров»я населення»,як заклад, що фінансується з обласного бюджету і будучи службовою особою одержав неправомірну вигоду у значних розмірах, за відсутності ознак хабарництва   
		Злочин вчинено за наступних обставин.
		Згідно п.п. 3.6 та 3.7 посадової інструкції, затвердженої начальником ГУОЗ ЛОДА 16.01.2009 року, ОСОБА_3 наділений правом прийому на роботу, звільнення та розтановки кадрів, видавати накази та розпорядження в межах своєї компетенції та затверджувати штатний розпис.
		На початку жовтня 2011 року в установі, директором якої призначено ОСОБА_3 (ЛОЦРЗН) з'явилося вакантне місце лікаря дерматовенеролога. Цього ж місяця по  рекомендації підсудного знайомого  якого саме він пригадати не може до нього звернулася ОСОБА_4 з проханням прийому на роботу на посаду лікаря дерматовенеролога. Остання надала диплом, свідоцтво про присвоєння кваліфікації «дерматовенеролог» після закінчення інтернатури. Під час спілкування ОСОБА_3 сказав їй , що прийме її на роботу. Однак на той час в неї не вистачало ще деяких документів, яких саме він сказав ОСОБА_4 та просив її принести дані документи. Під час розмови ОСОБА_4 була озвучена фраза, що вона віддячиться, на що ОСОБА_3 спочатку не звернув уваги. Жодних конкретних розмов про вид подяки чи її розмір не обговорювалось. Після чого ОСОБА_4 було озвучено, щоб вона написала заяву про прийом на роботу. ОСОБА_4 17.11.2011 року написала заяву про прийом на роботу на посаду лікаря дерматовенеролога, яку ОСОБА_3 відповідно завізував. Після чого ним була дана вказівка  інспектору з кадрів ОСОБА_5 щоб остання зробила запис в трудову книжку ОСОБА_4 про прийом на роботу та підготувала наказ. Дані документи повинні були бути переглянуті юристом на їх правильність, що в подальшому було зроблено. В подальшому ОСОБА_4 було сказано щоб вона записала в трудовій книжці дані про закінчення університету та інтернатури, які ОСОБА_4 повинна була засвідчити в своєму навчальному закладі. 17.11.2011 року ОСОБА_3 викликав завідувача відділення, якій представив ОСОБА_4 як нового лікаря дерматовенеролога, при цьому сказав, що ОСОБА_4 повинна прийти 18.11.2011 року на 14 год. та приступити до виконання своїх обов'язків. 18.11.2011 року о 15 год. в кабінет  ОСОБА_3 прийшла ОСОБА_4 та сказала, що хотіла б  віддячитись на що ОСОБА_3 мовчки погодився. Після чого ОСОБА_4 витягнула зі своєї сумочки пакет в поліетилені та поклала на стіл. ОСОБА_3 взяв вказаний пакет та поставив його собі в барсетку. При цьому не запитувавши  ОСОБА_4, що міститься в даному пакеті, однак усвідомлював, що це можуть бути і гроші в тому числі. В цей момент відкрилися двері і в кабінет ОСОБА_3 зайшли працівники міліції, які почали проводити огляд місця події.
		Підсудний ОСОБА_3 ні під час досудового слідства ні в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.3ст. 368 КК України не визнав. Вказав, що дійсно на початку жовтня 2011 року в установі, директором якої призначено ОСОБА_3 (ЛОЦРЗН) з'явилося вакантне місце лікаря дерматовенеролога, оскільки  попередній лікар звільнився з даної посади. Тоді підсудний ОСОБА_3 почав пошуки іншого лікаря на дану посаду, однак через деякий час отримав вказівку з Управління охорони здоров»я щоб зачекати прийняттям на роботу на дане місце лікаря дерматовенеролога, оскільки може змінитися ставка або ліквідуватися посада. Цього ж місяця по  рекомендації його знайомого  якого саме він пригадати не може до нього звернулася ОСОБА_4 з проханням прийому на роботу на посаду лікаря дерматовенеролога. Він пояснив їй, що він не заперечує проти її прийняття, але потрібен деякий час  щоб знати яка ставка буде на цій посаді. Згодом отримав інформацію з охорони здоров»я, що ставка буде 0,7. Через деякий час потерпіла зателефонувала до нього і він повідомив її, що йому точно не відомо чи буде ставка 0,25 чи 0,5. Згодом потерпіла знову ж подзвонила до нього і він її повідомив, що дану посаду не ліквідували і він зможе прийняти її на роботу та те щоб вона порадилася зі своїм батьком про роботу та про ставки чи їй це підходить. 16 листопада 2011 року до нього в кабінет прийшла потерпіла і він сказав, їй, щоб вона йшла у відділ кадрів та оформлялася. 17.11.2011 року потерпіла прийшла до нього знову і написала заяву про прийняття на роботу і він як директор даного закладу завізував дану  заяву. 18.11.2011 року потерпіла вийшла на роботу і сказала, що не має ключів від кабінету, ОСОБА_3 повідомив їй що потрібно буде зробити дублікат ключів  остання погодилася та витягнула зі своєї сумки пакет і передала йому зі словами подяки. На що останній також подякував їй та заховав даний пакет у свою барсетку, що саме в ньому він не знав, однак  припускав, що там може бути все що завгодно включаючи і гроші. Наголосив, що ніякого  вимагання хабара за те, щоб потерпіла була прийнята на роботу не вчиняв і навіть не думав такого вчиняти. Наголосив, що дійсно потерпіла на перших зустрічах повідомляла йому, що якщо все вийде з її роботою то «подякує» йому, на що останній не звернув уваги. Вказав, що жодним чином не використовував своє службове становище щодо надання чи не надання роботи конкретній людині, навпаки намагався їй помогти з роботою, оскільки на той момент в нього не було інших кандидатур на цю посаду і була необхідність у її заповненні, однак він до останнього чекав вказівки Управління охорони здоров»я щодо ставки по даній посаді які йому виділять, а пакет,який йому був наданий потерпілою після оформлення її на роботу вважав подякою та заздалегідь не обговорював, що в ньому знаходиться, хоча і припускав, що за формою, яку має пакет там можуть бути і кошти. Вважає, що ніякого злочину не вчиняв та просить суд виправдати його у інкримінованому йому злочині передбаченому ст.. 368 ч.3 КК України.
		Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 368-2 КК України  повністю і об'єктивно стверджується наступними зібраними в ході досудового слідства і перевіреними в судовому засіданні доказами.
		Показами потерпілої ОСОБА_6 даними в судовому засіданні яка ствердила, що вона закінчила вищий учбовий заклад, однак не могла знайти  роботу за спеціальністю. Протягом року часу вона підшукувала собі роботу, відвідувала різні медичні конференції, спілкувалася з людьми з приводу роботи. І на одній з таких конференцій вона почула, що є вакансія дерматовенеролога в Львівському обласному центрі репродуктивного здоров»я населення, а тому вона вирішила піти у даний центр на співбесіду, перед тим поговоривши про свої плани зі свої батьком ОСОБА_7 Зайшовши до підсудного в службовий кабінет, ОСОБА_3 повідомив їй, що в нього дійсно є посада лікаря дерматовенеролога, однак на даний час він не може точно сказати їй яка ставка на даній посаді чи 0,25 чи 0,5. Вони обмінялися номерами мобільних телефонів і ОСОБА_3 сказав їй, що як тільки буде щось відомо про дану вакансію він їй обов»язково повідомить. Через деякий час ОСОБА_3 повідомив їй, що на цю посаду є людина, яка буде працювати на 0,7 ставки, а вона може працювати на 0,25 ставки. Оскільки вона проживає у м. Пустомити Львівської області і їй далеко доїжджати та враховуючи, що ставка буде тільки 0,25 ОСОБА_4 сказала, що змушена порадитися зі своїм батьком для прийняття остаточного рішення. Під час розмови з підсуднім вона вказала, що її батько ОСОБА_7 хворий та потребує оперативного  хірургічного втручання. Також ОСОБА_3 повідомив її, що в майбутньому він хоче відкрити косметологічний кабінет і йому потрібно буде працівника для роботи в даному кабінеті, що він зможе взяти її туди. Через деякий час перебуваючи поблизу Львівського обласного центру репродуктивного здоров»я населення вона побачила підсудного та підійшовши до нього запитала його чи є будь-які новини щодо її роботи. На що підсудний повідомив їй, що все добре і що з дозволу вищестоящого керівництва ОСОБА_4 може бути прийнята на роботу на повну ставку і щоб вона зайшла до нього з усіма документами, які потрібні для оформлення на роботу, а також те, щоб вона порадилася з батьком чи їй підходить дана робота, враховуючи, те, що батько її хворий та можливо потребує якогось догляду.  Спілкуючись у коли працівників медицини  вона неодноразово чула і від одногрупників своїх і від практикуючих працівників що за прийняття на роботу в медичну станову потрібно віддячитися.  Зі слів своїх колишніх одногрупників та товаришів, які працювали в медичних установах вона зрозуміла, що розмір приблизної подяки за 0,5 ставки - 5000 доларів, а за 0,7 ставки - 7000 доларів США. Після отримання такої інформації вона також вирішила подякувати ОСОБА_3 після прийняття її на роботу. Порадившись зі своїм батьком  вона з дозволу батька взяла кошти з дому в сумі 7000 доларів США та пішла до ОСОБА_3 на роботу. Батько пішов разом з нею, оскільки боявся відпускати її одну з такою сумою грошей. Дійшовши до місця роботи ОСОБА_3 її батько залишився на вулиці, а вона пішла до ОСОБА_3 в кабінет. Після написання заяви на роботу та після  поставлення ОСОБА_3 своєї резолюції вона вирішила передати  вказані кошти в сумі 7000 доларів США ОСОБА_3 як подяку. Вона не говорила ОСОБА_3 що саме в пакеті, який вона передала йому. Однак після того, як підсудній поклав їх у свою барсетку в кабінет зайшли працівники міліції та стали проводити слідчі дії. Вказала на те, що підсудний жодного разу не вимагав у неї коштів за те, щоб оформити її на роботу, не озвучував їй ніколи жодних сум, а кошти, які вона дала йому це була її власна ініціатива, оскільки просто хотіла таким чином подякувати ОСОБА_3 за хороше ставлення до себе. Потерпіла також вказала, що після затримання їх з ОСОБА_3 в кабінеті вона перебувала у страшному шоці, постійно плакала, в неї забрали телефон та не давали нікуди дзвонити. Також вказала, що дуже сильно переживала за свого батька, оскільки останній був важко хворим, і чекав під приміщенням вказаної установи. Протягом більш ніж 4-5 годин її не пускали до батька та просили дати покази. Вказала, що працівники міліції сказали їй, що виходячи з вище побаченого вона буде засуджена за дачу хабара. В той момент вона  подумала про свого важкохворого батька, і якщо таке дійсно станеться то він не витримає всього цього і помре, а відтак, щоб уникнути відповідальності та  перебуваючи у шоковому стані  вирішила написати заяву щодо вимагання хабара ОСОБА_3 після їх затримання та давати покази що останній озвучував суму хабара за прийняття на роботу, чого в дійсності не було.
		Показами свідка ОСОБА_7 даними в судовому засіданні  про те, що після закінчення навчання його донька ОСОБА_4 протягом тривалого часу вела пошуки роботи. Вона їздила по різних медичних конференціях і на одній з них, вона дізналася, про вакантну посаду у Львівському обласному центрі репродуктивного здоров»я населення. Донька повідомила йому, що вона розмовляла з директором даної установи і він сказав їй, що дійсно  така посада у нього є, однак тільки половина ставки, але в майбутньому він планує відкрити косметологічний кабінет і надати їй роботу ще там.  Через деякий час ОСОБА_3 повідомив доньку , що бере її на роботу на повну ставку. Поспілкувавшись з донькою вони вирішили, що остання піде на дану роботу,  враховуючи той факт, що як повідомила йому його донька  вона знала і неодноразово чула від своїх знайомих,  які також працювали у медичній сфері,  що  в  їхній   сфері прийнято 
		«дякувати» за працевлаштування.   Поспілкувавшись з донькою вони вирішили взяти з дому свої заощадження, а саме кошти в сумі 7000 доларів США, саме таку приблизну суму вказала його донька, оскільки їй в свою чергу повідомили таку суму її знайомі та одногрупники і подякувати ОСОБА_3 за прийняття на роботу. Оскільки сума була великою він вирішив супроводити доньку на роботу. Донька - ОСОБА_4 зайшла в кабінет для написання заяви, а він залишився внизу на вулиці чекати її. Через 1-2 години він почав телефонувати дочці, однак телефон вона не брала, тоді він вирішив зайти всередину. На поверсі де знаходиться кабінет ОСОБА_3 він побачив працівників міліції.  Вони не пускали його до кабінету, коли впустили в кабінеті він побачив свою доньку ОСОБА_3  та працівників міліції, які коротко пояснили суть їхнього перебування та сказали, що його донька підозрюється у дачі хабара, так як він є важко хворим, то йому стало погано, прийшовши до себе він побачив, свою доньку, яка плакала,  працівники міліції пояснили, що якщо вони не будуть давати покази проти підсудного то його доньку можуть притягнути до кримінальної відповідальності за дачу хабара, оскільки не вірить і не збираються вірити, що це була просто подяка. Зрозумівши це та враховуючи свій стан та стан доньки, яка постійно плакала та не могла нічого сказати будучи малоосвідченим в юридичній сфері, а також враховуючи той факт, що з часу затримання пройшло дуже багато часу, перебуваючи у шоковому стані вони написали пояснення про вимагання ОСОБА_3 в них хабара, а донька написала ще й заяву.  Покази дані ним на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі за винятком того, що ОСОБА_3 вимагав хабар та озвучував суму хабара. Наголосив, що донька не повідомляла йому також про це, а кошти, які донька передавала це була лише подяка після прийняття на роботу. Також ОСОБА_3 не висловлював жодних погроз про тиск в майбутньому на його доньку у разі не передачі коштів. Такі пояснення дані ним на досудовому слідстві пояснив своїм шоковим станом, оскільки ніколи не був причетний до такого, шоковим станом своєї доньки, яка також не була причетна раніше до таких подій, враховуючи свою необізнаність в законах та враховуючи стан здоров»я та фізичну і моральну втому, а також переживання за свою доньку щоб її не притягнули до кримінальної відповідальності вирішив дати такі покази, і запропонував підтвердити їх свої дочці. 
		Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні, суд надає їм віри, і вважає, що немає підстав їм не довіряти, оскільки потерпіла та даний свідок правдиво пояснили про обставини вчиненого злочину, дали  вичерпні відповіді на всі запитання учасників судового процесу. Такі показання є послідовними та  такими, що стверджуються іншими доказами по справі.
		Суд не приймає до уваги показання потерпілої ОСОБА_4 та показання свідка ОСОБА_7 даними на досудовому слідстві, вважає   такі неповними та такими, що не відповідали дійсним обставинам справи, оскільки   потерпіла та свідок ОСОБА_7 давала свідчення на досудовому слідстві, будучи у   стресовому стані. Це підтверджується показами підсудного ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_8, яка повідомила в судовому засіданні також про шоковий стан потерпілої ОСОБА_4 після затримання, а саме про те, що ОСОБА_9  після   затримання   постійно   плакала  та  остання постійно намагалася її заспокоювати, однак це не завжди вдавалося, а також надавала медичну допомогу батькові потерпілому ОСОБА_7, якому стало погано. Суд також враховує той факт, що  написання заяви ОСОБА_9 про вчинення щодо неї протиправних дій  було вже після затримання ОСОБА_3, а отже в той момент, коли остання після затримання перебувала у шоковому стані. Крім цього, суд не надає віри показанням потерпілої ОСОБА_9 які вона давала під час досудового слідства і вважає їх неправдивими, а надає віри показанням, які вона давала під час судового слідства, оскільки  суд розцінює надані такі показання, як наслідок стану, у якому перебувала вона та її батько ОСОБА_7, а також  боязнь за здоров»я свого батька, який є важкохворим, а також показанням даними  в судовому засіданні нею в частині того, що вона бачачи в якому стані перебуває її батько, після затримання ОСОБА_3 а саме фізично та морально подавленому, знаючи , що зі слів працівників міліції, вона може бути притягнута до кримінальної відповідальності за дачу хабара, а відповідно батько враховуючи це та його стан здоров»я може не витримати та померти була змушена написати заяву та дати покази про факт вимагання хабара.
		Показами свідка ОСОБА_8, яка працює в  Львівському обласному центрі репродуктивного здоров'я населення на посаді заступника директора, яка вказала, що на даній посаді працює з 2001 року В її обов»язки входить  організація та контроль  за наданням медичної допомоги населенню та прийняття управлінських рішень щодо їх покращення. ОСОБА_9 їй представив директор їхньої установи ОСОБА_3 як нового лікаря-дерматолога 17.11.2011 року. Вказала, що вона безпосередньо спілкувалася з ОСОБА_9 та проводила з нею співбесіду за дорученням директора ОСОБА_3 , задавала їй запитання про її знання з медичної сфери, який навчальний заклад остання закінчувала, взнавала  інформацію щодо стажу її роботи та інше.  Вона також мала прикріпити до неї лікаря з їхньої установи для того щоб останній було роз»яснено всю специфіку їхньої роботи. Жодних документів про працевлаштування ОСОБА_4 їй не надавала, оскільки це не входило до її повноважень на перевірку останніх. Жодних розмов про кошти  за працевлаштування вона від ОСОБА_4 не чула. 18.11.2011 року вийшовши зі свого кабінету, який знаходиться навпроти кабінету директора вказаної установи, вона побачила багато працівників міліції. Вона хотіла вийти з приймальної, але працівники міліції не дозволяли їй цього зробити. Тоді вона побачила чоловіка, якому було погано, як виявилося, це був батько ОСОБА_4 -  ОСОБА_7 Вона почала надавати йому медичну допомогу. Також повідомила суд що їй нічого не було відомо про факт передачі ОСОБА_3 будь-яких коштів, а також те, що вона бачила  ОСОБА_4, яка була дуже налякана, перебувала у великому шоковому стані та постійно плакала, на що остання намагалася її заспокоювати. Працівники міліції не відпускали ні її ні ОСОБА_10 ні ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з кабінету до 21-00 години, поки не провели всі слідчі дії.
		Оцінюючи покази свідка ОСОБА_8 суд надає їм віри, оскільки такі є послідовними та такими, що стверджуються іншими доказами по справі. Крім того дані покази  ще раз засвідчують факт перебування потерпілої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_7 у шоковому стані під час проведення слідчих дій в кабінеті ОСОБА_3
		Показами свідка ОСОБА_11, яка працює Львівському обласному центрі репродуктивного здоров'я населення на посаді лікаря дерматовенеролога яка вказала, що працює на даній посаді з 2004 року. В її обов»язки входить  здійснення грамотної кваліфікаційної допомоги громадянам, які звертаються в центр. 17.11.2011 року  її викликала заступник директора їхньої установи ОСОБА_8. В її кабінеті також була присутня ОСОБА_4 Її їй представили як нового лікаря дерматовенеролога. Заступник директора попросила її ввести ОСОБА_4 в курс справ  їхньої лікувальної установи. Вони обидві спустилися до неї в кабінет дерматовенерелога, де потерпіла мала здійснювати разом  з нею прийом хворих по графіку. ОСОБА_4 повідомила її, що буде ходити з нею в її зміну на роботу, щоб стажуватися, оскільки раніше ніде не працювала.18.11.2011 року вона зустріла ОСОБА_4 на роботі та передала їй ключі від кабінету, щоб остання перевдягнулася. ОСОБА_4 перевдягнувшись вийшла з кабінету і ОСОБА_11 більше її  в той день не бачила. Додатково повідомила, що раніше вона потерпілу не знала, про жодні кошти і про їх передачу ОСОБА_4 з нею не говорила.
		Показами свідка ОСОБА_12, який вказав, що працює на посаді головного лікаря КЗ ЛОР ЛОІКЛ, повідомив, що йому нічого не відомо про обставини затримання ОСОБА_3, вказав, що знає ОСОБА_3, як порядну людину,доброго організатора та керівника закладу до останнього ніколи не було жодних претензій по роботі жодного разу не допускав порушень трудового законодавства та йому не оголошувалися догани. Повідомив, що ОСОБА_3 як керівник даного закладу мав право самостійно призначати та звільняти працівників, але не визначати розмір їхніх ставок Повідомив, що заклад в якому працює ОСОБА_3 фінансується за кошти бюджету. Вказав, що не може пригадати чи йому щось було відомо на той час про вільні вакансій у даному закладі
		Показами свідка ОСОБА_14 даними в судовому засіданні, який вказав, що він працював  в Львівському обласному центрі репродуктивного здоров'я населення на посаді юристконсульта, повідомив, що в данному закладі він працював з квітня 2011 року по грудень 2011 року. Приймав його на роботу безпосередньо ОСОБА_3 жодних коштів щодо його працевлаштування він ніколи не вимагав і нічого про це ніколи не говорив, характеризує ОСОБА_3 як доброго та справедливого керівника. При прийнятті на роботу з ОСОБА_3 було узгоджено, що, якщо будуть виникати питання про звільнення, переведення, прийняття на роботу, то кадровик має готувати наказ, після чого  він мав його перевіряти. Даний наказ завіряв працівник відділу кадрів та він як юристконсульт і після того даний наказ передавався директору вищезазначеної установи. Вказав також, що при прийнятті на роботу в їхню установу потрібно було пройти співбесіду з директором, після того особа, мала написати заяву про прийняття на роботу, якщо таке рішення було прийнято, тоді директор даного закладу ставив на заяві свою резолюцію і дана заява скеровувалася у відділ кадрів, після цього працівник відділу кадрів отримувала від особи всі необхідні документи, включаючи копію паспорта, диплом тощо. Кадровик готувала наказ, після цього наказ перевірявся ним на правильність, якщо такий наказ правильний його мав візувати кадровик і він давався на підпис директору даної установи. Про наказ на ОСОБА_4 він дізнався 18.11.2011 року, оскільки 17.11.2011 року його не було на роботі, тому що на той час він працював по сумісництву юристом в ЛКП «Львівелектротранс» і на даному підприємстві була нарада, на якій він мав бути, а тому він подзвонив до директора та кадровика і повідомив, що буде на роботі 18.11.2011 року тобто на наступний день. Також повідомив, що за час його роботи у вказаній установі на роботу було прийнято 3-4 людини,  і від жодної людини включаючи і потерпілу ОСОБА_4 він не чув про факти вимагання чи спонукання до дачі хабара зі сторони ОСОБА_3
		Перевіреними та оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_5, яка вказала, що  з 2008 року працювала у Львівському обласному центрі репродуктивного здоров'я населення на посаді секретаря. В липні 2009 року булла переведена на посаду інспектора з кадрів. В її обов»язки входить підготовка документації, проектів наказів. Бере участь у складанні штатного розпису. 17.11.2011 року її до себе викликав ОСОБА_3 та повідомив, що він бере на роботу працівника і показав на дівчину, яка сиділа навпроти нього, як потім їй стало відомо це булла ОСОБА_4 ОСОБА_3 просив її, щоб вона підготувала відповідні документи, про прийняття її на роботу В кабінеті ОСОБА_5 потерпілою була написана заява про прийняття на роботу, а також підготовлені інші документи. Зранку 18.11.2011 року до приходу на роботу ОСОБА_4 вона подала дану заяву на підпис ОСОБА_3 і він завізував її . Фактично ОСОБА_4 вийшла на роботу  в другу зміну 18.11.2011 року і уже мала здійснювати прийом хворих в кабінеті №206.Наказ вона не роздруковувала і не подавала, оскільки він ще не був оглянутий та завізований  юристом, який не був на роботі 17.11.2011 року у Львівському обласному центрі репродуктивного здоров'я населення а  мав прийти і завізувати його 18.11.2011 року. Їй не відомо жодних розмов і про факт передачі ОСОБА_3 будь-яких коштів зі сторонни потерпілої.
		Оцінюючи покази даних свідків суд надає їм віри, оскільки такі є послідовними та такими, що стверджуються іншими доказами по справі. 
		Показами даними в судовому засіданні  ОСОБА_15, який працює на посаді слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування корупційних та кримінальних правопорушень управління нагляду прокуратури області  який повідомив суд, що близько 23-00 години 18.11.2011 року він розпочав допит потерпілої та свідка ОСОБА_7 Під час даного допиту свідок та потерпіла повідомили йому про факт вимагання хабара в потерпілої ОСОБА_3, не заперечив той факт, що перебуваючи у кабінеті слідчого вони давали такі свідчення добровільно та без жодного примусу, однак виглядали трохи стомленими, адже факт затримання проведення слідчих дій в кабінеті ОСОБА_3 був 18.11.2011 року о 15-00 год., а їх допит проводився близько 23-00 год. 18.11.2011 року.
		Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 368-2 КК України також повністю і об'єктивно стверджується  зібраними в ході досудового слідства доказами, а саме: постановою про порушення кримінальної справи від 18.11.2011 року (а.с.1, т.1), протоколом огляду від 18.11.2011 року (а.с.8 т.1.) згідно даного протоколу предметом огляду був службовий кабінет ОСОБА_3 Під час проведення даного огляду було вилучено :грошові кошти в сумі 7000 доларів США, два мобільні телефони печатки підприємства де працював ОСОБА_3, два мобільні телефони, які належать потерпілій, грошові кошти в сумі 2200 грн., грошові кошти в сумі 2789 грн. та 100 доларів СА, службове посвідчення ОСОБА_3, барсетку, яка належить ОСОБА_3, два пусті конверти білого кольору, кредитні картки працівників даної установи, гумові медичні рукавиці в яких проводився даний огляд. Завою ОСОБА_4 від 18.11.2011 року написаної нею після затримання ОСОБА_3,(а.с.18 т.1) поясненнями ОСОБА_4 від 18.11.2011 року(а.с.20 т.1.), поясненнями ОСОБА_5 від 18.11.2011 року. (а.с.27 т.1.), протоколом огляду місця події від 18.11.2011 року,(а.с.30 т.1) посадовою інструкцією директора центру ОСОБА_3(а.с.76 т.1), протоколом огляду від 20.12.2011 року,(а.с.84 т.1)   протоколом огляду телефонів, які належать ОСОБА_3 та інформації, що знаходяться в них від 20.12.2011 року,(а.с.88 т.1) протоколом огляду телефонів, що належать ОСОБА_4 від 20.12.2011 року (а.с.91 т.1), протоколом огляду грошових коштів в сумі 7000 доларів США вилучених у ОСОБА_3 від 20.12.2011 року (а.с.97 т.1),  постановою про визнання предметів речовими доказами від 22.12.2011 року (а.с.104 т.1), копією статуту Львівського обласного центру репродуктивного здоров»я населення (а.с.130 т.1), протоколом про затримання особи (а.с.160 т.1),  протоколом допиту підозрюваного від 18.11.2011 року (а.с.175 т.1),  з якого вбачається, що ОСОБА_10 вину у вчиненні злочину передбаченого ст.. 368 ч.3 КК України не визнавав, а давав покази аналогічні дані ним в судовому засіданні,  протоколом допиту ОСОБА_5 від 18.11.2011 року (а.с.187 т.1),протоколом допиту свідка ОСОБА_16Р, який був понятим під час огляду кабінета ОСОБА_3 (а.с.196 т.1), протколом допиту свідка ОСОБА_17, який був понятим під час огляду кабінета ОСОБА_3 (а.с.199 т.1), протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.11.2011 року (а.с.205 т.1),  протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 1.12.2011 року (а.с.212 т.1),  протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 25.11.2011 року (а.с.221 т.1),  протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 25.11.2011 року (а.с.226), протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 08.12.2011 року (а.с.231 т.1), протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 09.12.2011 року (а.с.238 т.1),  протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 27.12.2011 року (а.с.242 т.1),  протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 14.12.2011 року (а.с.246 т.1), постановою про визнання особи потерпілою від 24.11.2011 року (а.с.252 т.1), постановою про визнання предметів речовими доказами від 06.12.2011 року (два ДВД-Р диски з записами подій при огляді місця події) від 06.12.2011 року (а.с.3 т.2), протоколом про результати оперативно-технічних заходів від 25.11.2011 року (а.с.6 т.2), стенограмами розмов між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.7- 12 т.2), протоколом про результати оперативно-технічних заходів від 25.11.2011 року (а.с.13 т.2),стенограмою розмов між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.14 т.2), протоколом огляду від 21.12.2011 року (а.с.15 т.2), постановою про визнання предметів речовими доказами(стенограми, а також СД- диск до протоколом огляду від 21.12.2011 року (а.с.18 т.2) протоколом огляду від 22.11.2011 року (а.с.20 т.2) висновком експерта №4/846 від 05.12.2011 року у висновках якої вказано, що на поверхні конверта розмірами 220х110 мм, який було вилучено 18.11.2011 року при затриманні ОСОБА_3 в його службовому кабінеті слідів рук не виявлено. На поверхні лицевої сторони конверта розмірами 161х114 мм, який вилучено там само, виявлено два сліди пальців рук, які придатні для ідентифікації особи (а.с.26 т.2), протоколом обшуку  від 23.11.2011 року,я кий проводився в квартирі по АДРЕСА_2 (в ході даного обшуку предметів та речей і цінностей, які б мали значення по даній справі не виявлено) (а.с.37 т.2.) протоколом обшуку від 23.11.2011 (а.с.40 т.2) (в ході даного обшуку виявлено та вилучено наступні предмети: сертифікат акції на цінні папери ОСОБА_3, оригінал свідоцтва про право власності на квартиру по АДРЕСА_1 від 26.04.2004 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.11.2004 року № 5567051; оригінал державного акту на право власності на землю серії ЛВ №4073 виданий Скнилівською сільської радою Пустомитівського району Львівської області; членська книжка №54 садовода любителя садівничого кооперативу «Весна» на ім'я ОСОБА_3 від 16.07.1994 року; технічний звіт по інвентаризації земель і встановленню зовнішніх меж землекористувача ОСОБА_3, пластикові розрахункові картки, які належать ОСОБА_24 копії паспортів ОСОБА_24 ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_3), протоколом огляду від 24.11.2011 року (а.с.43 т.2),  постановою про визнання речовими доказами та відмовою у визнанні речовими доказами від 24.11.2011 року (а.с.49 т.2),  постановою про відмову у порушенні кримінальної справи відносно  одержання коштів ОСОБА_3 від ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_21 (а.с.51 т.2.),  протоколом додаткового допиту обвинуваченого від 26.12.2011 року (а.с.138 т.2).
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до   висновку, що винуватість підсудного  ОСОБА_3 у вчиненні злочину  передбаченого ч.3 ст. 368 КК України   не  доведена. На думку суду, в його діях не міститься ознак злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Досудовим слідством не надано доказів, а також судом не встановлено, що  підсудний вчинив одержання службовою особою  в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того хто дає хабар будь-які дії з використанням службового становища поєднане з вимаганням хабара в значному розмірі Це спростовується як показами свідків, ОСОБА_7,  ОСОБА_14, ОСОБА_12 ОСОБА_11, ОСОБА_8, так і показами самої потерпілої ОСОБА_4 та показами підсудного ОСОБА_3, тим фактом, що фактично на момент отримання  підсудним матеріальної вигоди потерпіла була фактично прийнята на роботу, її заява була підписана підсудним, документи всі знаходилися у відділі кадрів і 18.11.2011 року потерпіла мала виходити і відповідно вийшла на роботу, де їй було виділено кабінет в якому вона мала проводити прийом хворих за графіком, крім того її було представлено керівником установи працівникам даної установи як лікаря дерматолога ще 17.11.2011 року та ознайомлено з роботою даної установи. Досліджуючи стенограми розмов підсудного та потерпілої ОСОБА_4 суд звертає увагу на той факт, що з даних стенограм  не вбачається, що ОСОБА_3 вчиняв буд-які дії щодо вимагання хабара або примушував потерпілу до дачі такого, як і не вбачається даного факту з дослідженого в судовому засіданні та оглянутого речового доказу, а саме відеозаписами розмов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в службовому кабінеті 17.11.2011 року та 18.11.2011 року,   а також іншими зазначеними вище доказами. Виходячи з вище наведеного суд вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а його дії слід кваліфікувати за ст. 368-2 ч.1 КК України, оскільки своїми діями він вчинив незаконне збагачення, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва, а невизнання вини у скоєнні даного злочину підсудним суд розцінює як обрану ним форму свого захисту, спрямовану на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість підсудного ОСОБА_3  у вчиненні злочину повністю та об'єктивно доведена та його дії слід кваліфікувати за ст. 368-2 ч.1 КК України. 
		Призначаючи підсудному ОСОБА_3 міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винного, який раніше   не   судимий,   те   що  він позитивно   характеризується   за    місцем  проживання та праці, негативний стан здоров»я підсудного, що вбачається з медичних довідок долучених до матеріалів кримінальної справи  та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання можливе  без ізоляції від суспільства.
		Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
		з а с у д и в :
		ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368-2 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2(двох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов»язані з організаційно-розпорядчими функціями у галузі медицини строком на 2 (два) роки
		На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом одного  року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. 
		Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця постійного проживання.
		Раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід застава - залишити без змін до вступу вироку в законну силу. Після вступу вироку в законну силу повернути ОСОБА_3 60 000 грн. внесених ним на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області як заставу.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь держави в особі  НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці 450 (чотириста п»ятдесят) грн. 24 коп. витрат за проведення експертизи.
		Речові докази по справі: мобільні телефони ОСОБА_3 «Nokia» 6303ci  з номером телефону НОМЕР_1 та «Nokia» 6233; службове посвідчення ОСОБА_3, сертифікат акції на цінні папери ОСОБА_3, оригінал свідоцтва про право власності на квартиру по АДРЕСА_1 від 26.04.2004 року та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.11.2004 року № 5567051; оригінал державного акту на право власності на землю серії ЛВ №4073 виданий Скнилівською сільської радою Пустомитівського району Львівської області; членську книжку №54 садовода любителя садівничого кооперативу «Весна» на ім'я ОСОБА_3 від 16.07.1994 року; технічний звіт по інвентаризації земель і встановленню зовнішніх меж землекористувача ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3 після вступу вироку в законну силу.  
		Трудову книжку ОСОБА_4  Кошти в сумі 7000 доларів США, які знаходяться на збереженні в ЗГРУ «Приватбанк»  після вступу вироку в законну силу повернути потерпілій ОСОБА_4
		Після вступу вироку в законну силу зняти арешт з наступного майна ОСОБА_3: квартири по АДРЕСА_2 інвентарною вартістю 88 935 грн. квартири по АДРЕСА_1 інвентарною вартістю 26054 грн., земельної  ділянки площею 0.0523 га на території Скнилівської сільської ради Львівської області, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 вартістю 40 430 грн. грошових коштів в сумі 2200 та 2789 та 100 доларів США , які вилучені у ОСОБА_3 на загальну суму 5789 грн., та передані на зберігання в ЗГРУ «Приватбанк».Крім того після вступу вироку у законну силу повернути їх ОСОБА_3 зняти арешт з цінних паперів ОСОБА_3, на 92 акції номіналом 0,25 грн. ВАТ «Львівобленерго».
		На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного  суду  Львівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова.
		 
		Суддя                                                                                              Нор Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...