Головуючий апеляційної інстанції - Юрченко В.П.
Головуючий першої інстанції
Солоніченко О.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2009
року справа №
2-а-19231/08/1270
Приміщення суду
за адресою: м. Донецьк, проспект Шевченко, 26
Колегія суддів
Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого:
|
Юрченко
В.П.
|
суддів
|
Василенко
Л.А., Лях О.П.,
|
при
секретарі
|
Шептульовій
С.Ю.
|
розглянувши
у відкритому
|
судовому
засіданні
|
апеляційні
скарги відповідача позивача
|
Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області ОСОБА_1
|
на постанову
|
Луганського
окружного адміністративного суду
|
від
|
16
жовтня 2008 року
|
по справі за
позовом
|
№
2-а-19231/08 ОСОБА_1
|
до
|
Управління
Пенсійного фонду України в
м.Алчевську Луганської області
|
про
|
призначення
та підвищення державної та додаткової пенсії, -
|
|
|
В С Т А Н О В И Л А:
20 серпня 2008 року позивач -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною
заявою до Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області
про призначення та підвищення державної та додаткової пенсії як особі яка є
учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії 3-ї групи
інвалідності з 01.07.2004 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного
суду від 16 жовтня 2008 року позов було задоволено частково. Визнано дії
відповідача з відмови в перерахунку пенсії незаконним та зобов'язано зробити
перерахунок та виплату пенсії позивачу
в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду
заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком з 01.08.2008
року.
В задоволені решти позовних
вимог відмовлено.
Суд першої інстанції при розгляді справи
встановив, що позивач отримує пенсію як особа, яка постраждала внаслідок
Чорнобильської катастрофи, має третю групу інвалідності відповідно до Закону
України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи».
Не погодившись з постановою
суду першої інстанції, відповідач Управління
Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області подало
апеляційну скаргу на зазначене судове рішення, посилаючись на порушення норм
матеріального права і просить постанову суду першої інстанції скасувати і
відмовити позивачу в задоволенні позовних
вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної
скарги зазначив, що Управління правильно та правомірно здійснювало розрахунок
пенсії позивача відповідно до Законів України «Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач також не погодився в
вказаною постановою суду, вказуючи, що відповідачем неправильно виплачується розмір пенсії з 1 липня 2004 року. Крім того, апелянт наполягає на
позовних вимог про зобов*язання відповідача в подальшому робити перерахунок
пенсії відповідно до змін прожиткового мінімуму.
Сторони в судове засідання не
з*явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що
свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток. Колегія суддів
вважає, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду
справи.
Заслухавши доповідь
судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної
скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача необхідно
залишити без задоволення, а апеляційну скаргу позивача задовольнити
частково з таких підстав.
Судом встановлено, що
позивач ОСОБА_1
віднесений до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок
Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.
6) і є інвалідом
третьої групи.
На звернення позивача про
перерахування пенсії від 28.07.2008 року, відповідач письмово відмовив йому у
перерахуванні і призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.11,12).
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено,
що на підставі цього
Закону позивачу призначено пенсію
та щомісячну додаткову пенсію за шкоду,
заподіяну його здоров'ю, розмір яких
повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій
позивачеві згідно з
постановою Кабінету
Міністрів України "Про
підвищення розмірів пенсій
та інших соціальних виплат
окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за
рахунок коштів державного
бюджету" від 3 січня 2002 року N 1, виходячи з базової
величини для обчислення конкретних державних пенсій та
додаткових пенсій за шкоду,
заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 гривні.
Позивач стверджує, що
статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено,
що він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів
мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не
може бути нижчим
6 мінімальних пенсій за
віком. Відповідач усупереч зазначеним
нормам не провів
відповідне нарахування цих пенсій.
Крім того, не проводить їх
перерахунок після встановлення
нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили
працездатність, як це передбачено частиною
третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської
катастрофи". Тому він звернувся
до відповідача щодо проведення
відповідного визначення та перерахунку зазначених пенсій, однак отримав
відмову.
Колегія суддів вважає, що вказана відмова відповідача є протиправною з таких
підстав.
Відповідно
до частини першої статті 46
Конституції України громадяни мають право
на соціальний захист, що
включає право на забезпечення
їх у разі повної, часткової або
тимчасової втрати працездатності, втрати
годувальника, безробіття з
незалежних від них
обставин, а також у старості та в інших випадках,
передбачених законом.
Основні положення щодо
реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, на охорону їхнього життя
і здоров'я, створення
єдиного порядку визначення
категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності
на них, соціального захисту потерпілого населення
визначені та закріплені в
Законі України "Про статус
і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи".
Положеннями статті
14 цього Закону позивача віднесено до 1
категорії осіб, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно
до частини першої статті 50 зазначеного Закону особам,
віднесеним до категорії 1, які є
інвалідами 3-ї групи,
призначається щомісячна додаткова
пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії
за віком.
Згідно з частиною четвертою
статті 54 Закону
України "Про статус і
соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" в усіх випадках
розмір пенсій для інвалідів
3-ї групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською
катастрофою, не може бути
нижчим 6 мінімальних
пенсій за віком.
За таких обставин колегія
суддів апеляційної інстанції визнає
правильними та такими, що відповідають
Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", висновок суду першої інстанції
про те, що позивач має право на призначення
пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за
віком, та щомісячної додаткової пенсії
за шкоду, заподіяну
здоров'ю, у розмірі
50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права
у позивача є
визначальною для вирішення вказаного
спору, крім того,
це право гарантується Конституцією України.
Відповідно
до частини другої статті 19 Конституції України
органи державної влади та
органи місцевого
самоврядування, їх посадові
особи зобов'язані діяти
лише на підставі, в
межах повноважень та
у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з
положеннями частини четвертої
статті 9 Кодексу адміністративного судочинства
України у разі невідповідності нормативно-правового акта
Конституції України, закону України, міжнародному договору,
згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України,
або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу
юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над
підзаконними актами, суд
першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві
застосуванню підлягають частина перша статті
50 та частина четверта
статті 54 Закону
України "Про статус і соціальний захист
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету
Міністрів України "Про
підвищення розмірів пенсій
та інших соціальних виплат
окремим категоріям
пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за
рахунок коштів державного
бюджету", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд правильно не
взяв до уваги посилання відповідача на
частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по
інвалідності, що настала
внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок
Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом
Міністрів України, оскільки надання
законодавцем такого права
Кабінету Міністрів України не
означає, що останній,
встановлюючи такий порядок, може
допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим
же Законом. Тобто,
Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших
законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за
віком.
Зі статей 50 та 54
Закону України "Про статус і
соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під
час визначення розміру пенсії та
щомісячної додаткової пенсії
за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна
пенсія за віком.
За чинним законодавством
розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише
за правилами, передбаченими
частиною першою статті 28 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового
акта, який би визначав цей розмір або
встановлював інший розмір, немає.
З огляду на
викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо невзяття до уваги положень частини третьої
статті 28 Закону
України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування" , з якої випливає, що
мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої
цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом,
оскільки наявність такої норми за
відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови
в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і
щомісячної додаткової пенсії
за шкоду, заподіяну
здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної
пенсії за віком, як це встановлено
статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи".
Безпідставними визнано посилання
відповідача на відсутність коштів
щодо забезпечення виплати зазначених
пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть
посилатися на відсутність коштів як на причину
невиконання своїх зобов'язань, які встановлені
статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону
України "Про статус та соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про
статус і соціальний захист
громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської
катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового
мінімуму для осіб, які
втратили працездатність, визначеного
законом, підвищується розмір пенсії,
визначений відповідно до статті
54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну
здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації
сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської
катастрофи. Перерахунок пенсії
здійснюється з дня встановлення нового
розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної
норми, яка є імперативною,
свідчить, що підставою для
перерахунку пенсії є встановлення нового розміру
прожиткового мінімуму, і
цей перерахунок здійснюється
з дня встановлення цього
мінімуму.
Відповідно до частини
першої статті 28 Закону України
"Про
загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування" мінімальний
розмір пенсій за
віком встановлюється у
розмірі прожиткового
мінімуму для осіб,
які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий
мінімальний розмір пенсії за
віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід
визначати пенсію, виходячи
з мінімальної пенсії за
віком, яка встановлюється в
розмірі прожиткового мінімуму для осіб,
які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового
мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії
за віком.
Залежно від зміни
розміру прожиткового мінімуму статтею
65 Закону України "Про Державний
бюджет України на
2006 рік" та статтею
62 Закону України "Про Державний бюджет України
на 2007 рік"
було встановлено мінімальний
розмір пенсії за віком із 1 жовтня 2006 року в розмірі 366 гривень, із 1 січня 2007 року - 380 гривень, із 1
квітня 2007 року - 406 гривень.
Визначення прожиткового
мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та
врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на
достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15
липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні
стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р., згідно статті 1
якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі
мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону
України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» встановлюється
у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,
визначеного законом.
Колегія суддів не
приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених
постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності,
визначений пунктами 2-4 ст.9 КАС України.
Суд першої інстанції правомірно визнав незаконним рішення
відповідача щодо відмови у виплаті основної та додаткової пенсії в розмірі
встановленому Законом та зобов'язав
здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про
статус і соціальний захист, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи».
Однак суд допустив помилку
зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок з 01.02.2008 року, оскільки таке
право позивач набув з 1 листопада 2006
року.
Частиною третьою статті 67
Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи" , яка набрала чинності 31 жовтня 2006
року, встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб,
які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії,
визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової
пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3,
4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок
Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня
встановлення нового розміру прожиткового
мінімуму.
Таким чином, з
01 листопада 2006 р. у разі збільшення
розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, органи Пенсійного фонду України зобов'язані
здійснювати перерахунок пенсій саме з
дня встановлення цього розміру прожиткового мінімуму незалежно від звернення
пенсіонера з відповідною заявою про перерахунок пенсії.
Щодо здійснення
перерахунку пенсій до 01 листопада 2006р., то в даному випадку, перерахунок
слід здійснювати з урахуванням положень п.4 ст.45 Закону України "Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Тобто вимоги позивача в частині проведення
перерахунку відповідно до розмірів
прожиткового мінімуму з 01.01.2004 по 31.10.2006 року є необґрунтованими і
такими, що задоволенню не підлягають.
Крім того, не підлягають
задоволенню позовні вимоги в частині зобов*язання відповідача проводити
нарахування та виплату пенсії щоразу при зміні прожиткового мінімуму, оскільки
захист прав та інтересів позивача може проводитись тільки при їх порушені.
Загадувати наперед про можливість в майбутньому порушення права та вирішувати
наперед в судовому порядку спору про захист ще не порушеного права,
суперечить основним засадам та
принципам адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд першої
інстанції вірно встановив обставини справи, але ухвалив судове рішення з
порушенням норм матеріального права.
На підставі вищевикладеного,
керуючись ст. 195-196, п.2
ч.1 ст. 198, ст. 201, ст.207, ст. 211, ст. 254 Кодексу
адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську
Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року по справі № 2-а-19231/08 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від 16 жовтня 2008 року по справі №
2-а-19231/08 - задовольнити частково.
Постанову Луганського
окружного адміністративного суду від 16 жовтня
2008 року по справі № 2-а-19231/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про призначення та підвищення державної та
додаткової пенсії - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про визнання дій неправомірними та
зобов*язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління
Пенсійного Фонду України в м.Алчевську Луганської області щодо відмови
ОСОБА_1 здійснити з 1 листопада 2006
року перерахунок та виплату пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та
додаткової пенсії за шкоду, заподіяну
здоров*ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного
фонду України у м.Алчевську Луганської
області перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до
ст.ст.50, 54 п.4, 67 п.3, Закону України
«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2006 р.
із розрахунку шести мінімальних пенсії за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі
50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб,
які втратили працездатність з урахуванням
положень частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи». Перерахунок здійснювати виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом
на відповідний період.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду
набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду
України протягом одного місяця після
набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі
складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня
складення в повному обсязі.
Повний текст постанови складено
20.01.2009 року.
Головуючий суддя В.П.
Юрченко
Судді
Л.А.Василенко
О.П.Лях
Головуючий
апеляційної інстанції - Юрченко В.П.
Головуючий першої
інстанції Солоніченко О.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
(вступна та резолютивна частина)
15 січня 2009
року справа
№ 2-а-19232/08/1270
Приміщення суду
за адресою: м. Донецьк, проспект Шевченко, 26
Колегія суддів
Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого:
|
Юрченко
В.П.
|
суддів
|
Василенко
Л.А., Лях О.П.,
|
при
секретарі
|
Шептульовій
С.Ю.
|
розглянувши
у відкритому
|
судовому
засіданні
|
апеляційні
скарги відповідача позивача
|
Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області ОСОБА_1
|
на постанову
|
Луганського
окружного адміністративного суду
|
від
|
16
жовтня 2008 року
|
по справі за
позовом
|
№
2-а-19231/08 ОСОБА_1
|
до
|
Управління
Пенсійного фонду України в
м.Алчевську Луганської області
|
про
|
призначення
та підвищення державної та додаткової пенсії, -
|
|
|
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську
Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року по справі № 2-а-19231/08 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від 16 жовтня 2008 року по справі №
2-а-19231/08 - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного
адміністративного суду від 16 жовтня
2008 року по справі № 2-а-19231/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про призначення та підвищення державної та
додаткової пенсії - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління
Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області про визнання дій неправомірними та
зобов*язання провести перерахунок пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління
Пенсійного Фонду України в м.Алчевську Луганської області щодо відмови
ОСОБА_1 здійснити з 1 листопада 2006
року перерахунок та виплату пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та
додаткової пенсії за шкоду, заподіяну
здоров*ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного
фонду України у м.Алчевську Луганської
області перерахувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до
ст.ст.50, 54 п.4, 67 п.3, Закону України
«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2006 р.
із розрахунку шести мінімальних пенсії за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров*ю в розмірі
50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму для осіб,
які втратили працездатність з урахуванням
положень частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи». Перерахунок здійснювати виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом
на відповідний період.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної
інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту
проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду
України протягом одного місяця після
набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі
складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня
складення в повному обсязі.
Головуючий суддя
В.П. Юрченко
Судді
Л.А.Василенко
О.П.Лях