Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/9775/13-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________
		Провадження №22ц/790/8338/13                                                   Головуючий 1 інстанції      
		Справа № 638/9775/13-ц                                                                Шестак О.І.
		Категорія: договірне                                                                      Доповідач: Черкасов В.В.
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 грудня 2013  року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
		головуючого судді -  Черкасова В.В.
		суддів -                        Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.,
		при секретарі -           Каплоух Н.Б.
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 
		на рішення  Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2013 року
		по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного банка соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі наукового відділення ХОФ «Укрсоцбанк» про визнання правовідносин за договором поруки припиненим, -
		 
		                                                           В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Наукового відділення ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», третя особа ОСОБА_4  про визнання правовідносин за договором поруки припиненим.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказувала, що 07 листопада 2005 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Наукового відділення ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» та  ОСОБА_4  укладено кредитний договір за яким останній отримав у тимчасове користування 14 397,63 доларів США під 12,75 % річних строком до 06 листопада 2015 року. На забезпечення виконання вказаного зобов'язання укладений договір поруки між АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Наукового відділення ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 та нею. В подальшому між тими ж сторонами 08 листопада 2005 року, 19 квітня 2006 року ще  укладались кредитні договори, а на їх забезпечення договори поруки. 12 квітня 2007 року було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору поруки від 19 квітня 2006 року, за яким збільшився обсяг її відповідальності, вона як поручитель згоди на додатковий договір не давала.
		Тому, ОСОБА_2 просила суд визнати припиненими правовідносини за договором поруки від 08 листопада 2005 року № 851/11/27-11/5-239, 08 листопада 2005 року № 851/11/27-11/5-240, від 19 квітня 2006 року № 851/11/27-11/6-472, укладеними між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та АКБ СР «Укрсоцбанк».
		В судовому засіданні представник АКБ СР «Укрсоцбанк» позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Проти позову заперечував посилаючись на те, що ні ч. 1 ст. 559 ЦК України, ні договором поруки не передбачено припинення поруки за рішенням суду в випадку зміни основного зобов'язання без згоди поручителя. Крім того, зазначив, що позивачка обгрунтовує свої вимоги тим, що їй не було відомо про заборгованість, яка виникла у ОСОБА_4 по вказаним кредитним договорам, однак представник відповідача звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 неодноразово отримувала повідомлення про порушення основного зобов'язання, забезпеченого порукою, а саме23 грудня 2009 року вона  отримала листи банку , про що свідчить зворотнє поштове повідомлення. Тоді як позовна заява була підписана позивачкою і подана до суду 28.06.2013 р. Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність становить тривалістю в три роки. Оскаржувані договори поруки були укладені 08.11.2005 р. і 19.04.2006 р. Додаткові угоди до кредитних договорів були укладені 20.10.2008 р. Враховуючи, що позивачка була повідомлена про порушення ОСОБА_4 зобов'язань за кредитними договорами, вона повинна була звернутись до суду з позовом не пізніше 23.12.2012 р. Тобто, позивачкою було пропущено строки звернення до суду, що є підставою для відмови в позові.
		Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказував, що через відсутність вищої юридичної освіти позивачка не зрозуміла одразу, що її право порушене. Крім того, позивачка, як поручитель, не давала своєї згоди на збільшення обсягу відповідальності, додаткових договорів не підписувала.
		Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення  осіб, які приймали участь у справі,  дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу  підлягаючою задоволенню.
		При цьому колегія суддів виходить з наступного.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк позовної давності, на чому наполягав представник АКБ СР «Укрсоцбанк».
		Проте погодитись із такими висновками судів не можна.   
		Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України  порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.   
		Підставами для припинення поруки можуть бути лише ті факти, які виникли після вчинення правочину. Закон пов'язує припинення поруки зі зміною зобов'язання, забезпеченого порукою.
		Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 07 листопада 2005 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 укладений договір кредиту № 851/10/27-11/5-119, відповідно до якого АКБ СР «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_4 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового характеру використання грошові кошти в сумі 14397,63 дол. США, зі сплатою 12,75% річних з кінцевим терміном погашення 06.11.2015 року.
		20 жовтня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору кредиту № 851/10/27-11/5-119 від 07.11.2005 р., відповідно до якого з 20.10.2008 р. встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 14% річних.
		08 листопада 2005 року між АКб СР «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 і ОСОБА_2  було укладено договір поруки № 851/11/27-11/5-239, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась перед АКБ СР «Укрсоцбанк» відповідати за виконання ОСОБА_4 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, в розмірі і в випадках, передбачених договором кредиту № 851/10/27-11/5-119 від 07.11.2005 р.
		Статтею 553 ЦК України передбачено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання. 
		08 листопада 2005 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 укладений договір кредиту № 851/10/27-11/5-120, відповідно до якого АКБ СР «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_4 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового характеру використання грошові кошти в сумі 45570,0 дол. США, зі сплатою 14,0% річних з кінцевим терміном погашення 07.11.2012 р.
		20 жовтня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору кредиту № 851/10/27-11/5-120 від 08.11.2005 р., відповідно до якого з 20.10.2008 р. встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 15% річних.
		08 листопада 2005 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 і ОСОБА_2  було укладено договір поруки          № 851/11/27-11/5-240, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась перед АКБ СР «Укрсоцбанк» відповідати за виконання ОСОБА_4 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, в розмірі і в випадках, передбачених договором кредиту № 851/10/27-11/5-120 від 08.11.2005 р.
		19 квітня 2006 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 укладений договір кредиту № 851/10/27-11/6-253, відповідно до якого АКБ СР «Укрсоцбанк» надав ОСОБА_4 в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності і цільового характеру використання грошові кошти в сумі 15200,0 дол. США, зі сплатою 13,0% річних з кінцевим терміном погашення 10.04.2013 р.
		12 квітня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 було укладено договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору кредиту № 851/10/27-11/6-253 від 19.04.2006 р., відповідно до якого з 12.04.2007 р. сума була збільшена до 23200,00 дол. США.
		20 жовтня 2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору кредиту № 851/10/27-11/6-253 від 19.04.2006 р., відповідно до якого з 20.10.2008 р. встановлена процентна ставка за користування кредитом на рівні 15% річних.
		19 квітня 2006 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 і ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 851/11/27-11/6-472, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалась перед АКБ СР «Укрсоцбанк» відповідати за виконання ОСОБА_4 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, в розмірі і в випадках, передбачених договором кредиту № 851/10/27-11/6-253 від 19.04.2006 р.
		20 квітня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», ОСОБА_4 і ОСОБА_2 було укладено договір № 1 про внесення змін та доповнень до договору поруки № 851/11/27-11/6-472 від 19.04.2006 р., відповідно до якого сума заборгованості за договором кредиту, забезпеченого договором поруки, становить 23200,00 дол. США.
		Таким чином, після підписання 20 жовтня 2008 року додаткової угоди про внесення змін до договору кредиту № 851/10/27-11/5-119 від 07.11.2005 р.; 20 жовтня 2008 року додаткової угоди про внесення змін до договору кредиту № 851/10/27-11/5-120 від 08.11.2005 р.; 20 жовтня 2008 року додаткової угоди про внесення змін до договору кредиту № 851/10/27-11/6-253 від 19.04.2006 р.між АКБ СР «Укрсоцбанк», ОСОБА_4  змінилися основні зобов'язання за кредитними договорами, збільшена відсоткова ставка, тому в силу ч. 1 ст. 559 ЦК України  порука як зобов'язання припинилась, починаючи з 21 жовтня квітня 2008 року, оскільки на момент підвищення процентної ставки не було згоди поручителя.
		Отже, з моменту підвищення процентної ставки за кредитними договорами без згоди поручителя порука припинена, а подальші дії не мають правового значення і не відновлюють дію поруки.
		У п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказано, що якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК  порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.
		За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України  припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується його обсяг відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.
		Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язкові сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України), у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України  (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).
		Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України  та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Крім того,  суд першої інстанції у порушення вимог ст. ст. 214, 316   ЦПК України  не звернув уваги на те, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України  до припинення поруки призводить такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.
		Таким чином, суд першої інстанції з порушенням норм діючого законодавства прийшов до висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_2, оскільки обсяг  основного зобов'язання за кредитними договорами був збільшений без згоди поручителя, унаслідок чого збільшився  обсяг відповідальності і поручителя ОСОБА_2, яка згоди на укладання додаткових угод не надавала.
		Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.
		За таких обставин судова колегія відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати і позов ОСОБА_2 - задовольнити.
		Керуючись ст.ст.303, 304,п.2ч.1ст.307,ст.ст.309,313,314,316,317,319,324 ЦПК України,  колегія суддів, -
		В И Р І Ш И Л А:
		 
		 Апеляційну представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3  - задовольнити.
		   Рішення  Дзержинського районного суду м.Харкова від 05 листопада 2013 року - скасувати.
		  Позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного комерційного банка соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі наукового відділення ХОФ «Укрсоцбанк» про визнання правовідносин за договором поруки припиненим - задовольнити.
		  Визнати припиненими правовідносини за договором поруки  від 08 листопада 2005 року № 851/11/27-11/5-239, 08 листопада 2005 року № 851/11/27-11/5-240, від 19 квітня 2006 року № 851/11/27-11/6-472, укладеними між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та Акціонерного комерційного банка соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі наукового відділення ХОФ «Укрсоцбанк».
		    Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення   та може бути оскаржене в касаційному порядку  безпосередньо до  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ  протягом двадцяти днів з дня набрання  законної сили.
		 
		 
		 
		    Головуючий:
		  Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...