Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 39/240 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інтелектуальна власність; Товарні марки і розпорядження правами на них; У т.ч. про визнання недійсним свідоцтва.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 31.12.2013. Оприлюднено: 31.12.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 грудня 2013 року Справа № 39/240 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючого  судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Картере В.І., Прокопанич Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу   СКМ (Сістем Кепітал Менеджмент) Лімітедна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 р.у справі№ 39/240 господарського суду міста Києваза позовомСКМ (Сістем Кепітал Менеджмент) ЛімітеддоДержавної служби інтелектуальної власності України; Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс"про  визнання недійсним свідоцтва України № 74014 на знак для товарів і послуг частково 
		За участю представників:позивача:Коваль М.П.;відповідача-1: відповідача-2:Лучка І.Ю.; Картушин Д.М.;
		ВСТАНОВИВ:
		Корпорація СКМ (Сістем Кепітал Менеджмент) Лімітед звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс" про визнання недійсним свідоцтва України № 74014 на знак для товарів і послуг частково щодо всіх послуг 43 класу МКТП, зазначених у Свідоцтві, з моменту подання заявки на його реєстрацію та зобов'язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг відомості про визнання недійсним свідоцтва України № 74014 частково (для всіх послуг 43 класу МКТП, зазначених у свідоцтві) та опублікувати відповідні зміни в офіційному бюлетені "Промислова власність".
		Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. (судді: Гумега О.В., Полякова К.В., Картавцева Ю.В.) відмовлено повністю в задоволенні позову.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 р. (судді:        Пантелієнко В.О., Разіна Т.І., Шипко В.В.) рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням місцевого господарського суду, СКМ (Сістем Кепітал Менеджмент) Лімітед звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
		Заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи, правильність застосування судами норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.
		З матеріалів справи вбачається,  що  позивач  є  власником свідоцтв:  
		1) На  знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 41194 -  "ГОТЕЛЬ ОПЕРА", зареєстрований для  товарів і послуг  35, 37, 43 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 03.09.2003  р. Заявник - Фірма Карлтон Коммодітіз Лтд.  Дата публікації - 15.06.2004  р., бюл. № 6. Передача  прав  власності  на  знак  за  свідоцтвом № 41194 позивачу  відбулася  на  підставі  рішення №  4751  від 15.12.2006  р.,  про  що  здійснено  публікацію 15.12.2006  р.  в  бюл. №  12;
		2) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 41195 - "HOTEL OPERA", зареєстрований для  товарів і послуг  35, 37, 43 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 03.09.2003  р. Заявник - Фірма Карлтон Коммодітіз Лтд. Дата публікації - 15.06.2004  р, бюл. № 6. Передача  прав  власності  на  знак  за  свідоцтвом № 41195 позивачу  відбулася  на  підставі  рішення №  4752  від 15.12.2006  р.,  про  що  здійснено  публікацію 15.12.2006  р.  в  бюл. №  12;
		3) На знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 98655, що є комбінованим позначенням і  містить, зокрема, написи Готель Опера Opera Hotel, зареєстрований для  товарів і послуг 35, 36, 43 класів МКТП. Дата подання заявки на реєстрацію знака - 11.07.2007 р. Заявник - СКМ (Сістем Кепітал Менеджмент) Лімітед. Дата  публікації -27.10.2008 р., бюл. № 20.
		ТОВ "Будівельний альянс" є  власником знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 74014, що є комбінованим позначенням  і містить, зокрема, написи "ОПЕРА  ГОТЕЛЬ". Знак зареєстрований для товарів і послуг 16, 43 класів МКТП. Дата подання заявки № m 2006 00590    на реєстрацію знака -19.01.2006 р. Дата публікації -  15.03.2007 р., бюл. № 3.
		Звертаючись до суду, позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що є власником знаків для товарів і послуг за свідоцтвами № 41194, № 41195, № 98655. Позивач вказує, що відповідач-1 зареєстрував комбіновану торгівельну марку "ОПЕРА ГОТЕЛЬ" та видав свідоцтво на знаки для товарів і послуг № 74014 відповідачу-2 для товарів та послуг 16, 43 класів МКТП.
		Позивач зазначає, що реєстрація знаку за Свідоцтвом України № 74014 здійснена з порушенням вимог чинного заонодавтсва України та має бути визнана недійсною частково для всіх послуг 43 класу МКТП. Позивач також вказує, що знак за свідоцтвом України № 74014 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки позначення за цим свідоцтвом є таким, що його можна сплутати з іншим позначенням, а також зазначене позначення може ввести в оману стосовно особи, яка надає послуги. Позивач вказує, що свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 74014 видано внаслідок подання заявки з порушенням інших прав осіб.
		Відмовляючи в задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач пропустив термін позовної давності щодо звернення з такими вимогами до суду.
		Вищий господарський суд України не може погодитись з висновками суддів, з огляду на наступне.
		Відповідно  до  ст. 256 ЦК  України, позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки (ст.257 ЦК  України).
		При  цьому,  в  ст. 260  ЦК  України  встановлено,  що позовна  давність  обчислюється  за  загальними  правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.  Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
		Відповідно  до  ст. 261  ЦК  України, перебіг позовної давності починається від дня,  коли особа довідалася  або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		Так, висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач по справі міг довідатись про порушення свого права, починаючи з 15.03.2007 р., а саме з дати офіційної публікації видачі оспорюваного свідоцтва на знак для товарів та послуг не можна вважити обгрунтованими та такими, що відповідають нормам закону з огляду на наступне.
		Згідно ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації в України" під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
		Тобто вимоги закону чітко визначають, що оприлюднення інформації, публікації відомостей щодо прав на знаки для товарів і послуг здійснюється виключно в межах України як держави. Суб'єктами отримання зазначеної інформації є відповідно фізичні та юридичні особи України. Мова, яка використовується для публікації інформації, є українською.
		Можливість довідатися про видачу оспорюваного свідоцтва на знак для товарів і послуг відповідачу-2 виникла виключно у мешканців України як держави, які відповідно володіють державною мовою.
		Суди не звернули уваги на те, що позивач є нерезидентом України, створений та здіснює свою діяльність у відповідності до законодавства Кіпру. Той факт, що у офіційному бюлетені "Промислова власність" здійснено публікацію та певній інформації надано статус загальновідомої в межах України ніяким чином не надав можливості позивачу бути обізнаним про порушення своїх прав в Україні, оскільки ні теоретично ані практично позивач не знав та не міг знати про видання свідоцтва відповідачу-2.
		Отже, висновок суддів попередніх інстанцій про те, що позивач по справі міг довідатись про порушення свого права, починаючи з 15.03.2007 р., а саме з дати офіційної публікації видачі оспорюваного свідоцтва на знак для товарів та послуг відповідачу-2 є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.
		Про надання позначенню відповідача-2 правової охорони і видачу свідоцтва №74014 позивачу стала відомо в жовтні 2009 р., що вбачається з наявних в матеріалах справи пояснень. Так, працівник позивача, поїхавши у відрядження до міста Львова та побачив готель відповідача -2. Після цього відповідачу-2 було надіслано претензію щодо припинення незаконного використання знаку, схожого до ступеню змішування зі знаками позивача, а також пропозицію щодо укладання ліцензійного договору.
		У відповідь на свою претензію позивач отримав листа, у якому його було повідомлено про те, що відповідач-2 використовує знак, який йому належить відповідно до спірного свідоцтва.
		Таким чином, Вищий господарський суд України вважає, що суди попередніх інстанцій, у порушення норм матеріального права, застосували положення щодо строків позовної давності.
		До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
		Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
		Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України).
		Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 Цивільного кодексу України).
		Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для  товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
		Відповідно  до  ст. 495 ЦК  України майнові   права  інтелектуальної   власності  на  торговельну  марку належать  володільцю відповідного  свідоцтва, володільцю   міжнародної  реєстрації,  особі, торговельну  марку якої   визнано  в  установленому  порядку  добре  відомою.
		Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, є виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності та виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.
		Як передбачено ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки та виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.
		В матеріалах справи наявний висновок експертизи Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності № 700 від 14.10.2011 р., з якого вбачається, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 74014 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України № 41194, № 41195, № 98655 для наступних послуг 43 класу МКТП.
		Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
		Частиною 5 цього ж Закону визначено,  що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати. 
		Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується висновком експертизи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний альянс" дійсно порушило права позивача як власника свідоцтв України на знаки для товарів і послуг № 41194, № 41195, № 98655, № 74014.
		Отже, суди першої та апеляційної інстанції безпідставно та не вірно застосували норми ЦК України та ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", що призвело до прийняття неправомірного рішення.
		Згідно ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. 
		У разі, якщо встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у справі з'ясовані судом першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, але допущені помилки у застосуванні норм матеріального та процесуального права і в зв'язку з цим висновки судів попередніх інстанцій не відповідають цим обставинам, то касаційний суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1119  ГПК України приймає нове рішення.
		В даному випадку Вищий господарський суд України вважає, що апеляційний та місцевий господарські суди встановили всі фактичні обставини справи щодо позовних вимог. Разом з тим, припустилися порушень норм матеріально та процесуального права, що призвело до винесення неправомірного рішення у справі. При цьому, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд, оскільки фактичні обставини, які входять до предмету доказування, судами встановлені з достатньою повнотою.
		Враховуючи наведене, касаційна інстанція скасовує постанову Київського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду міста Києва та приймає нове рішення про задоволення позову. 
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України,  Вищий  господарський  суд України 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу СКМ (Сістем Кепітал Менеджмент) Лімітед  задовольнити.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. у справі № 39/240 скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		Визнати недійсним свідоцтво України № 74014 на знак для товарів і послуг частково, щодо всіх послуг 43 класу МКТП, зазначених у Свідоцтві.
		Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг відомості про визнання недійсним свідоцтва України №74014 частково та опублікувати відповідні зміни в офіційному бюлетені "Промислова власність".
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                    С.В. Мирошниченко
		 
		 
		          Судді:                                                                                                        В.І. Картере
		 
		 
		                                                                                                                           Г.К. Прокопанич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...