Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-41869св13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 грудня 2013 року                                                                              м. Київ
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		 
		головуючого                 Луспеника Д.Д.,
		 
		суддів:                             Закропивного О.В.,        Лесько А.О.,
		 
		                                                   Хопти С.Ф.,                              Черненко В.А.,
		 
		розглянувши у судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» до ОСОБА_3 про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року, 
		 
		в с т а н о в и в:
		                              
		У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» (далі - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що у червні 2012 року товариству стало відомо, що відповідач ОСОБА_3 через мережу інтернет розповсюджує інформацію, яка не відповідає дійсності, є недостовірною та принижує ділову репутацію товариства та його посадових осіб. 
		Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати зміст та назви статей «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», які розмішені відповідачем на інтернет-сайті за адресою: www.wayhome.tv, недостовірною інформацією щодо позивача та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканність ділової репутації; визнати зміст та назву відеоматеріалу, який розміщений відповідачем на інтернет-сайті «YouTube» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, недостовірною інформацією щодо позивача та такою, що порушує особисте немайнове право позивача на недоторканність ділової репутації; зобов'язати відповідача видалити статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3», які розміщені відповідачем на інтернет-сайті за адресою: www.wayhome.tv; зобов'язати відповідача видалити відеоматеріал, який розміщений відповідачем на інтернет-сайті «YouTube» за адресою:                                 ІНФОРМАЦІЯ_4; зобов'язати відповідача спростувати на інтернет-сайті за адресою: www.wayhome.tv та на інтернет-сайті за адресою: www.youtube.com розповсюджену ним недостовірну інформацію щодо позивача; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 100 тис. грн. 
		Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 8 травня      2013 року позов ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» задоволено частково.
		Визнано недостовірною інформацію, викладену на інтернет-сайті за адресою: www.wayhome.tv у статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в частині:
		«…Однако, вскоре выяснилось, что новый продукт стал лишь приманкой в новом украинском лохотроне для наивных дилеров, вложивших в продвижение этого бренда немалые деньги и…в итоге обанкротившихся. По словам одного из самых успешных дилеров «Тепловера» - одессита ОСОБА_6, он потерял на продвижении этого бренда более полумиллиона гривен. Осенью прошлого года был нанесен слой штукатурки «Тепловер» толщиной 3,5 см на стены одного из коттеджей в пригороде Ильичевска. Нанесение штукатурок Тепловер выполнялось строго по рекомендациям завода изготовителя. Работы производила бригада которая уже 3 года работает с Тепловером.
		Перед нанесением декоративного слоя «мраморная крошка», была выдержана пауза в 28 дней. Заказчик был доволен. Однако через год…предъявил претензии. Фасад перезимовал, а летом…рассыпался» - рассказал дилер «Тепловера». Разрекламированный «Тепловер» слетал огромными коржами. Несмотря на то, что «тепловеровская» штукатурка наносилась на стены, подготовленные по технологии завода и протянутые просечной штукатурной сеткой. На завод были отправлены образцы фрагментов штукатурки со стены.
		Так же Одесский офис просил прислать представителя или само руководство приехать, для решения этой конфликтной ситуации. Вскоре посыпалась «тепловеровская» штукатурка на стенах домов еще у нескольких заказчиков.
		«В ответ на наши претензии, мы получили ответ офиса о неправильном нанесении материала. Потом нам рассказали о «неблагоприятных погодных условиях» при нанесении материала. В свою очередь мы предоставили, фотоотчет производства работ, где весь процесс нанесения Тепловера происходил по инструкции опытными мастерами, график выполнения работ, подтвержденный графиком финансирования работ, и сводки метеослужбы за прошлый год в период выполнения работ. В итоге производитель просто перестал брать телефонную трубку. А в заключение нам посоветовали…самим выруливать из этой ситуации, бросив нас на произвол судьбы» - возмущается ОСОБА_6. По словам руководителя завода ОСОБА_7, ему «глубоко все равно, что будут говорить о Тепловере в Одессе и по Украине.
		К слову, «мудрые» юристы завода заранее предусмотрели претензии потребителей к их продукту. Договора заключены в трехстороннем порядке - одураченным дилерам никто не собирался возвращать личных денег, потраченных ими за рекламу и доставку некачественного продукта. В тексте договоров просто не было пунктов об ответственности завода или дистрибьютора перед дилером или заказчиком за некачественный продукт! В итоге наивным дилерам «Тепловера» сейчас грозят колоссальные иски заразрушения фасадов заказчиков, выполненных этим стройматериалом. А завод…подыскивает новых «Буратин», предлагая им закопать свои кровные денежки в «самой лучшей» штукатурке «Тепловер».
		у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» в частині:
		«…На сайте производителя отсутствуют какие либо наброски об особенностях применения своего материала. Одна реклама с манипулятивными текстами и ссылками на видео. Впечатляет, бьет по мозгам потребителя.
		Но где Техническая Информация (только характеристики)? Условия эксплуатации? Нет. И не дождетесь. Главная цель сайта - ПРОДАТЬ. Это говорит только о Краткосрочной перспективе материала. Срубить деньги и пропасть, как только станет жарко. А ведь уже тепло. Почему я так говорю? 
		Посмотрите сайты Роквул, Парок, Стиродур и многих других производителей утеплителей. И вы поймете о чем я пишу. Об отношении самого производителя к своему материалу и об отношении к своим партнерам и потребителям. О долгосрочной перспективе развития технологии и подаче грамотной технической информации своим партнерам. Ведь репутация материала зарабатывается годами положительных отзывов, а не просто дешевой ценой. 
		Предупрежден - Значит вооружен.
		Не зря у ОСОБА_6 и Заказчика появились опасения о возможности нанесения на Тепловер финишного слоя с низкой паропроницаемой способностью (3, 4 слой). Теплая штукатурка Тепловер с перлитовым наполнителем обладает отличной способностью проводит пар и в то-же время прекрасно удерживать влагу внутри (свойство перлита). Скриншот с сайта производителя…
		Каждый Инженер-Строитель обязан знать требования                                ДБН В.2.6-31:2006 «Тепловая изоляция зданий» о паропроницаемости слоев. Специалисты Тепловер (от которых открещивается руководитель завода Тепловер ОСОБА_7), должны были дать однозначный ответ при консультации для нанесения  Мраморной крошки - НЕТ. Но они предпочли сделать Клиента подопытной мышкой, это дешевле чем проводить исследования и «терять» часть рынка из-за ограничений в применении финишных материалов».
		«…По моему опыту, мраморная крошка наносится на основания с прочностью не менее М40. А штукатурка Тепловер, таковым не является. О возможности нанесения Мраморной крошки на легкую штукатурку с низкой прочностью, надо было консультироваться не у специалистов Тепловер, а у производителя финишного материала Мраморная крошка. Какие требованиях по прочности к основанию предъявляет он для нанесения своего материала. И об этом специалисты Тепловер, должны были знать. Но своими действиями ввели в заблуждение Клиента и Дилера.
		Ситуация проста. Банальна. Сделайте правильные выводы.
		Однако, поведение руководителя завода Тепловер ОСОБА_7, однозначно заслуживает порицания, как неуважительное отношение к своим Партнерам и Клиентам. (детский сад какой-то)…
		Чуть не забыл! Почему Кризисный Звездопад? Тяжелые времена проверяют характер, а у многих производителей Кризис показал его отсутствие. Наплевательское отношение к качеству выпускаемой продукции. Экономия на всем, в том числе и на исследованиях, разработке нормативной документации, обучении своих партнеров.
		Именно в 2009-2011 годах к нам стали чаще обращаться Клиенты с проблемами в выполненных строительных работах из-за плохого качества применяемых материалов, безграмотного их применения и отсутствия чувства меры в области применения (жадность наживы). Вот и сыпятся звезды до кризисных лет. Некому перекрывать их недочеты в работе с Клиентами, ведь Клиенты так-же ищут более дешевых и менее профессиональных исполнителей».
		у статті «ІНФОРМАЦІЯ_3» в частині:
		«ДБН дает в большинстве случаев РЕКОМЕНДАЦИИ. А вот разрабатывать технологические карты обязан ПРОИЗВОДИТЕЛЬ. К сожалению на момент написания этих статей о Тепловере, технологических карт по применению материалов, производителем разработано не было. Или по крайней мере, их не предоставили клиентам при продаже материалов. 
		Результат плачевен. Многие из тех кто поверил Тепловер, расплатились своими деньгами. А ведь Тепловеру некого винить в рекламациях на свой материал» 
		та зобов'язано ОСОБА_3 її видалити.
		Визнано зміст та назву відеоматеріалу, який розміщений         ОСОБА_3 на інтернет-сайті «YouTube» за адресою:                               ІНФОРМАЦІЯ_4, недостовірною інформацією щодо ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» та зобов'язано ОСОБА_3 видалити вищезазначений відеоматеріал, який розміщений на інтернет-сайті «YouTube» за адресою:                                               ІНФОРМАЦІЯ_4.
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» судовий збір в сумі 107 грн 30 коп.
		В іншій частині позову - відмовлено.
		 
		Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року рішення районного суду в частині відмови у задоволенні вимог ТОВ «Укрвермікуліт» про стягнення моральної шкоди та спростування недостовірної інформації скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто з          ОСОБА_3 на користь ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» моральну шкоду у розмірі 30 тис. грн, зобов'язано            ОСОБА_3 спростувати недостовірну інформацію, розміщену ним на інтернет-сайті за адресою: www.wayhome/tv та за адресою: www.youtube.com. 
		В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від            8 травня 2013 року залишено без змін. 
		У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		 
		Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. 
		 
		Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив із того, що відповідач поширив відомості, що не відповідають дійсності, або виклав їх неправдиво, і це порочить честь і гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди інтересам громадян чи організацій, позивачем надано докази на підтвердження своїх доводів, зокрема, того, що виготовлення позивачем сухих будівельних сумішей власної торгової марки відповідає встановленим нормам та підтверджується відповідними документами. При цьому, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди виходив із того, що позивачем у встановленому законом порядку не доведений розмір моральних збитків, на які він посилається та просить стягнути.
		 
		Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди та ухвалюючи нове рішення в цій частині, виходив із того, що негативна недостовірна інформація, поширена відповідачем щодо позивача, порушила право на недоторканість ділової репутації, оскільки спотворила та принизила оцінку його діяльності з боку громадськості та суспільства, ця оцінка перестала бути об'єктивною, поставила під сумнів професійність його посадових осіб та наявність необхідного досвіду для ведення підприємницької діяльності, породила сумніви щодо дотримання товариством моральних та правових норм, зокрема, зважаючи на кількість перегляд відеоматеріалу. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		 
		За змістом ч. 4 ст. 32 Конституції України та ст. 277 ЦК України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		 
		Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:                              а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		 
		Судами установлено, що згідно свідоцтва на знак для товарів і послуг № 111323, зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг від 25 серпня 2009 року ТОВ «НВП «Укрвермікуліт» є власником торгової марки «Тепловер». Відповідач ОСОБА_3 є керівником ТОВ «Телеос-Буд». Відповідач створив та підтримує інтернет-блог www.wayhome.tv, на якому розмістив статті: «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		 
		Зважаючи на матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем розповсюджено щодо ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрвермікуліт» інформацію, яка не відповідає дійсності, є недостовірною та принижує ділову репутацію товариства та його посадових осіб.
		 
		Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
		 
		Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру стягуваної моральної шкоди.
		 
		Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 
		 
		Згідно із п. 3 постанови пленуму Верховного Суду України від                   31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. 
		Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви (п.9 постанови).
		 
		Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у встановленому порядку не доведений розмір моральних збитків у сумі 100 тис. грн, а судом апеляційної інстанції не наведено відповідних мотивів про стягнення з відповідача на користь позивача саме 30 тис. грн.
		 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, стягуваної з відповідача не відповідає вимогам ст. 23 ЦК України та                      ст. 212 ЦПК України, а тому його слід зменшити з 30 тис. грн до 5 тис. грн.
		 
		Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
		 
		Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно та правильно, при цьому, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру стягуваної моральної шкоди, рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміненню з ухваленням нового рішення в цій частині, а саме зменшенням розміру стягуваної моральної шкоди з 30 (тридцяти) тисяч грн до 5 (п'яти) тисяч грн.
		Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
		 
		в и р і ш и л а: 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.
		Рішення апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року в частині стягнення моральної шкоди змінити та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір стягуваної моральної шкоди з 30 (тридцяти) тисяч грн до 5 (п'яти) тисяч грн.
		У решті рішення апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2013 року залишити без змін.
		Рішення оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                            Д.Д. Луспеник
		 
		судді:                                                                                                                        О.В. Закропивний
		 
		                                                                                                                                             А.О. Лесько
		 
		                                                                                                                                             С.Ф. Хопта
		 
		                                                                                                                                             В.А. Черненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...