Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-441а13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		17 грудня 2013 року           м. Київ
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючого Кривенка В.В.,суддів:Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л.,  Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до Державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, 
		в с т а н о в и л а: 
		У липні 2012 року ОСОБА_10 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Шевченківського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (замінено на належного відповідача - Запорізьке міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області; правонаступник - Державна міграційна служба України в Запорізькій області; далі - міграційна служба) щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстав ненадання платіжних документів про оплату послуг з оформлення та видачі паспорта і вартості його бланка, скасувати рішення про відмову в оформленні паспорта, викладене у листі відповідача від 22 травня 2012 року № 30/5-9221, та зобов'язати останнього оформити та видати йому такий паспорт.
		Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_10 послався на те, що для оформлення паспорта він подав відповідачу всі необхідні для цього документи згідно з переліком, визначеним Законом України  від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3857-ХІІ) та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від                   31 березня 1995 року № 231 (далі - Правила). Мотиви ж відмови в оформленні паспорта, зазначені у вищезгаданому листі відповідача, не віднесені до закріплених у статті 6 Закону № 3857-ХІІ та пункті 22 Правил підстав, за наявності яких громадянинові України може бути відмовлено у його видачі.
		Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 23 липня 2012 року               у задоволенні позову відмовив.                             
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 лютого 2013 року рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: скасував рішення відповідача про відмову в оформленні паспорта громадянина України  для  виїзду 
		 
		за кордон та зобов'язав міграційну службу вирішити питання щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_10 У задоволенні решти позовних вимог відмовив. 
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 вересня 2013 року постанову суду апеляційної інстанції скасував, постанову суду першої інстанції залишив у силі.
		Ухвалюючи таке рішення, касаційний суд дійшов висновку про правомірність відмови міграційної служби у видачі ОСОБА_10 паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстав ненадання ним платіжних документів про сплату послуг з оформлення та видачі паспорта і вартості його бланка, оплата яких передбачена Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміром плати за їх надання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 року № 795 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Перелік), та Порядком надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1098 (далі - Порядок).
		У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України ОСОБА_10, посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положень Переліку та Порядку, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від                    17 вересня 2013 року та прийняти постанову про задоволення позову.
		На обґрунтування заяви додано ухвалу Вищого адміністративного суду України  від 5 червня 2013 року (К/800/10107/13), у якій касаційний суд, зобов'язуючи службу громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути питання щодо оформлення та видачі ОСОБА_11 паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів, виходив із того, що порядок оформлення та видачі паспортів визначений Законом    № 3857-XII та Правилами, а тому відповідач не мав права вимагати від ОСОБА_11 подання не передбачених вказаними нормативно-правовими актами документів і платежів. 
		Усуваючи розбіжності в застосуванні судом касаційної інстанції вищезгаданих норм матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із нижченаведеного.
		Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в                 Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок врегульовано Законом № 3857-XII. 
		Статтею 7 цього Закону передбачено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються Кабінетом Міністрів України.
		На реалізацію Закону № 3857-XII Кабінет Міністрів України постановою від                 31 березня 1995 року № 231 затвердив Правила, у пункті 10 яких наведено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
		Згідно зі статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року        № 7-93 «Про державне мито» (далі - Декрет) платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами. 
		Державне мито справляється, зокрема, за видачу громадянам України паспорта для виїзду за кордон або обміну цього паспорта на території України у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (статті 2, 3 Декрету).
		 
		Таким чином, сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням міграційною службою дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому міграційна служба не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта. 
		Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про протиправність вимог міграційної служби щодо надання та сплати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон документів і платежів, які не передбачені Законом № 3857-XII та Правилами - спеціальними правовими актами, що врегульовують ці правовідносини.          
		Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим відповідно до частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2013 року підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий касаційний розгляд. 
		                              Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України 
		п о с т а н о в и л а:        
		 
		Заяву ОСОБА_10 задовольнити.
		                              Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2013 року скасувати, справу направити на новий касаційний розгляд. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Головуючий                                                              В.В. КривенкоСудді:                                        М.Б. Гусак                                      О.А. КороткихО.В. Кривенда                                      В.Л. Маринченко                                                  П.В. Панталієнко                                      О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький Ю.Г. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...