Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-780/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення злочинної організації.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		        
		Справа № 1-780/12
		Провадження 1/369/115/13
		 
		В И Р О К
		іменем України
		 
		02.12.2013 року                                                                                                                       м. Київ
		Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:                              
		головуючого судді               Бурбели Ю.С.,                                                                                                             
		за участю секретарів            Шереметьєвої Т.В., Солдатенко В.С.,
		прокурора                             Будніка І.А.,                                                                 
		захисника                             ОСОБА_86,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_88,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харцизьк, Донецької області, який має вищу освіту, працює заступником голови первинної профспілкової організації профспілки працівників України ФПУ, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355,  ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125   ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194   КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_88 добровільно увійшов у злочинну організацію з метою вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, і як член цієї злочинної організації брав активну участь у підготовці і вчиненні даною організацією ряду злочинів, а саме: протягом лютого - березня 2008 року примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо належних ТОВ «Квік» двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_3, а також пов'язане із цим вимагання, тим самим вчинивши злочини, передбачені Особливою частиною Кримінального кодексу України, які ст. 12 цього закону віднесені до тяжких злочинів (ч. 3 ст. 355 КК України) і особливо тяжких злочинів (ч. 4 ст. 189 КК України); у квітні 2008 року примушуванні до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», повторно, що було поєднано з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, пошкодженням і знищенням майна, а також захопленні цього порту, заподіянні середньої тяжкості й легких тілесних ушкоджень, вчинивши, таким чином, особливо тяжкий злочин (ч. 3 ст. 279 КК України), тяжкий злочин (ч. 3 ст. 355 КК України), злочини середньої тяжкості (ч.1 ст.122 КК України) і невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 125 і ч. 1 ст.194 КК України).
		Злочини вчинив за наступних обставин.
		Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), на початку 2006 року, з метою незаконного збагачення, прийняв рішення здійснювати злочинну діяльність, яка полягала в одержанні від зацікавлених осіб винагороди за насильницьке примушування окремих керівників підприємств і установ до виконання незаконних вимог цих осіб, або до виконання в їх інтересах цивільно-правових зобов'язань (так зване «рейдерство»), після чого, розуміючи, що здійснення таких злочинів вимагає чітких і узгоджених дій значної кількості людей, маючи намір вчиняти такі дії протягом тривалого часу, створив злочинну організацію. До цього у різні періоди часу познайомився із проживаючими в м.Києві колишнім оперативним співробітником органів внутрішніх справ ОСОБА_87, а також особами, які в минулому працювали в Державній службі охорони МВС України, військовослужбовцем та раніше засудженим, іншими особами, справи щодо яких виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, та залучив їх до участі у своїй злочинній діяльності, запропонувавши кожному з них винагороду за беззаперечне виконання наказів і вказівок свого лідера. 
		Переслідуючи мету незаконного збагачення, вказані особи прийняли цю пропозицію, погодившись підкоритися твердій ієрархії і дисципліні в цій злочинній діяльності.
		При цьому, особа, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), попередньо розподілив функції між зазначеними особами, згідно яких на ОСОБА_87 покладалась участь в організації злочинів і їх здійсненні шляхом, як особистої участі, так і безпосереднього контролю на місці за їхнім здійсненням іншими особами, залученими членами злочинної організації; інші особи, справи щодо яких виділено в окреме провадження у зв'язку з розшуком, у тому числі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, крім цього, повинні були забезпечувати членів злочинної організації транспортом, спорядженням, іншими засобами, необхідними для здійснення злочинів, а також особисто брати участь у них; та підбирати і залучати для участі в злочинній діяльності інших осіб; собі ж у злочинній організації відвів роль керівника. В подальшому, переслідуючи мету протиправного заволодіння чужим майном, розуміючи, що здійснення таких злочинів вимагає особливої підготовки і пов'язане з інтелектуальною діяльністю, спрямованою на протиправне придбання права на майно, у тому числі використовуючи рішення судів, вирішив залучити для участі в запланованому злочині інших осіб. Для участі в такій організації і вчинення злочинів приблизно у жовтні 2007 року залучив раніше знайомих йому жителів м.Києва ОСОБА_4, ОСОБА_88 і ОСОБА_5, які погодилися підкоритися твердій дисципліні усередині цієї організації, і брати участь у вчиненні спланованих злочинів.
		При цьому на ОСОБА_4 покладалось, в тому числі, складання позовів і підготовка матеріалів таким чином, щоб суд виносив необхідні їм рішення, а також разом із ОСОБА_6 - організацію їх виконання. Вони ж, а також ОСОБА_88, повинні були також вести переговори із власниками і іншими особами, вимагаючи передачі майна і примушуючи до виконання цивільно-правових зобов'язань.
		Надалі до участі в злочинній організації залучалися і інші невстановлені слідством особи, кримінальну справу у відношенні яких виділено в окреме провадження.
		Особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), ретельно розроблялися плани здійснення злочинів, які доводились до відома членів злочинної організації, розподілялись функції між ними, спрямовані на досягнення злочинних цілей, та жорстко контролювалось їхнє виконання.
		Зазначені члени злочинної організації чітко усвідомлювали суспільно-небезпечний характер своїх дій, злочинів що готуються, передбачали і свідомо допускали настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень окремим особам, а також ушкодження і знищення майна підприємств і установ у ході виконання спланованих нападів.
		Усі учасники злочинної організації перебували тривалий час у тісних відносинах, централізовано і неухильно підкорялися всім вимогам лідера, спрямованим на здійснення злочинів.
		Члени злочинної організації дотримувалися правил конспірації при підготовці до злочинних дій, у тому числі використовували підроблені документи.
		Створена злочинна організація відрізнялася стійкістю, стабільністю функціонування, чітким розподілом функцій серед усіх її учасників, встановленою структурою, високим ступенем внутрішньої організованості, у тому числі твердою ієрархією і дисципліною, а також сталістю форм і методів злочинної діяльності.
		Зазначена злочинна організація здійснила замах на суспільну безпеку в частині захищеності суспільства в цілому, фізичних і юридичних осіб, а також державних органів від злочинної діяльності, наслідки якої відображалися на житті і здоров'ї людей, їх власності і нормальній життєдіяльності.
		Протягом 2006-2008 років члени даної злочинної організації, під керівництвом особи, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатор), діючи спільно, з єдиним наміром на досягнення загального злочинного результату, відомого їм усім, організували і вчинили ряд особливо тяжких, тяжких і інших злочинів.
		Так, у січні 2008 року Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), і члени створеної їм злочинної організації, шляхом обману придбали право на два будинки, що становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_3, фактичним власником яких було ТОВ «Квік». 
		Зазначене право виникало з рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008 про визнання права власності на ці будинки за кіпрською компанією «Утіліско Трейдинг Лімітед», а також договору від 11.02.2008, за яким компанія в особі свого засновника ОСОБА_7, кримінальну справу у відношенні якого виділено в окреме провадження, передала дане майно в управління СП ТОВ «Арт-Чикаго-Експрес» з повноваженнями володіти їм, користуватися й, частково, розпоряджатися. 
		У період лютого-березня 2008 року, Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), тричі організовував напади на персонал і охоронців комплексу для того, щоб насильно їх видворити, і захопивши будови, утримувати їх, тим самим примушуючи власників будинків виконати цивільно-правове зобов'язання відносно права власності на це майно.
		Для цього він розподілив чіткі функції серед задіяних у такому насильницькому примушуванні членів злочинної організації.
		Так, діючи згідно  розробленого злочинному плану, на кошти, виділені для його реалізації, член злочинної організації ОСОБА_3 у невстановлені слідством час і місці підшукав кілька десятків невстановлених слідством людей, що погодилися за грошову  винагороду взяти участь у примушуванні власників будинків виконати судове рішення, а при необхідності й у нападі на них. 
		Виконуючи визначені Особою, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), свої функції, спрямовані на досягнення загальної злочинної мети, члени злочинної організації ОСОБА_4 і ОСОБА_5 12.02.2008  о 19-й годині зайшли в приміщення майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_3. Одночасно туди ж прибули члени злочинної організації ОСОБА_87, ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також інші притягнуті ними особи, у кількості приблизно 40-50 людей, які слідством не встановлені. 
		Використовуючи видане ОСОБА_7 доручення від 17.01.2008 на представництво інтересів Компанії в Україні для додання своїм діям видимості правомірних, ОСОБА_4, виконуючи відведену йому у злочині роль, вимагав від осіб, що здійснювали охорону майнового комплексу «Веста», негайного виконання рішення суду. 
		При цьому на вході в будинок і частково в його приміщеннях перебували член злочинної організації ОСОБА_87 і притягнуті ними невстановлені слідством особи в кількості приблизно 40-50 людей, які прибули з ОСОБА_4 та своїм видом і чисельністю демонстрували готовність застосувати фізичне насильство, у випадку відмови виконати вимоги ОСОБА_4 
		У цей же день, 12.02.2008, приблизно о 19.00 годині, після того, як ОСОБА_4 переконався, що особи, які займають зазначене приміщення, у тому числі охоронці не мають наміру виконувати його вимоги, члени злочинної організації ОСОБА_87, ОСОБА_3 і ОСОБА_1, а також невстановлені слідством особи, у кількості приблизно 40-50 людей, на виконання злочинного плану, застосовуючи насильство, не небезпечне для життя й здоров'я потерпілих, напали на охоронців майнового комплексу та, розштовхуючи їх, подолавши їх опір, зайняли його територію. 
		Приблизно о 20-й год. на територію майнового комплексу прибули представники власника ОСОБА_8 і ОСОБА_9, яким ОСОБА_4 пред'явив рішення суду. Представники власника відмовившись виконувати наданий рішення, як винесене під час відсутності осіб, у відношенні яких суд вирішив питання про їхні права й обов'язки, викликали співробітників міліції, які припинили дії нападників.
		Плануючи і далі насильно примушувати власників згаданих будинків до виконання цивільно-правових зобов'язань відносно права власності на це майно, прагнучи при цьому уникнути втручання правоохоронних органів Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), разом з членами організованої ним злочинної організації, ухвалив рішення щодо подальшого здійснення таких дій під видом сприяння державному виконавцю.
		Для цього, 20.02.2008 ОСОБА_4 подав у відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції м.Києва заяву про відкриття виконавчого провадження по ухвалі про забезпечення позову, винесеній 19.02.2008 Комінтернівським районним судом м.Харкова в справі про позову Компанії до ТОВ «Квік» і іншим, з вимогою про передачу спірного майна СП ТОВ « Арт-Чикаго-Експрес» (пізніше ухвалу суду скасовано, як винесену з порушенням підсудності).
		Відкривши виконавче провадження, державний виконавець ОСОБА_89  25.02.2008 о 13-й годині прибула на територію майнового комплексу, для того, щоб оголосити ухвалу суду, скласти інші виконавчі документи. 
		Незадовго до цього, приблизно о 12.30 годин цього ж дня, туди прибув ОСОБА_4, і спостерігаючи за подіями, що відбуваються, зі свого мобільного телефону координував підготовку до нападу з членом злочинної організації ОСОБА_3, у тому числі й для того, щоб все збіглося з початком виконавчих дій і виглядало так, що охорона комплексу перешкоджає саме державному виконавцеві, а не нападаючим.  
		Реалізуючи цей злочинний план, о 14.00 годині цього ж дня приблизно 30-ть невстановлених слідством осіб на чолі з членами злочинної організації ОСОБА_87,  ОСОБА_3 і ОСОБА_1, повторно напали на охорону майнового комплексу і застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих - штовхаючи співробітників охорони, намагалися витиснути їх з охоронюваної території та зайняти її. До 16-ї годин співробітники міліції припинили незаконні дії нападників і близько 18-ї годин вивели їх з території комплексу.  
		Увесь цей час на місці події, із зовнішньої сторони території комплексу, з 13.00 годин разом з ОСОБА_10 перебували ОСОБА_5, який по телефону інформував про, що відбувається ОСОБА_11, а також ОСОБА_4 
		Не припиняючи злочинних намірів, діючи на виконання злочинного плану і вказівок ОСОБА_11, 03.03.2008 в 14.15 годин члени злочинної організації ОСОБА_87, ОСОБА_3, а також організовані ними невстановлені слідством особи, з метою примушування власників майнового комплексу до виконання цивільно-правових зобов'язань, повторно напали на охорону згаданого майнового комплексу. 
		Застосувавши фізичну силу, витиснувши охоронців, вони зайняли центральну прохідну, що перебуває в загальному користуванні всіх власників будинків комплексу, що належать ТОВ «Квік», прохідні будинки під літерами «А» і «Б», а також частково належну ЗАТ «Веста» (акціонер - дружина ОСОБА_12), перехідну галерею. Зайняті в такий спосіб приміщення нападники втримували до 16.30 годин, поки їх дії не припинили працівники міліції.
		Під час цього нападу, за вказівкою ОСОБА_87 нападники нанесли одному з орендарів приміщень комплексу ОСОБА_13 легкі тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя й правої руки.  
		Не припиняючи своїх злочинних дій, у цей же день - 03.03.2008, приблизно в 20.00 годин член злочинної організації ОСОБА_3 і інші організовані їм особи в кількості приблизно 200 людей, які слідством не встановлені, діючи згідно із вказівками організатора, виконуючи свою функцію згідно розробленого плану, повторно напали на майновий комплекс, розташований у АДРЕСА_3. Застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, використовуючи кийки, сльозогінний газ, порошкові вогнегасники, а також устрої для подолання перешкод, зокрема, пристосовані для розрізування металу, долаючи опір охорони комплексу нападники увірвалися на його територію і утримували його до 22-ї години, поки їх дії не були припинені працівниками міліції.
		При цьому, член злочинної організації ОСОБА_4, згідно відведеної ролі, протягом дня перебував біля зазначеного майнового комплексу, підтримуючи по телефону зв'язок з організатором, а також членами злочинної організації ОСОБА_87 і ОСОБА_6 
		Під час нападу, організовані й очолювані членами злочинної організації-особи, виконуючи їх вказівки про насильницьке - шляхом нападу, примушування власників ТОВ «Квік» і уповноважених ними осіб, а також співробітників і охоронців цього підприємства до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо приміщень, які належать цьому товариству, долаючи опір охорони майнового комплексу, навмисно розбили вікна, пошкодили двері та гіпсокартонне покриття стін у приміщенні центральної прохідної, що перебуває в загальному користуванні всіх власників будинків комплексу.  
		Усього, таким чином, вони пошкодили й знищили майно, вартість ремонту й відновлення якого склала 14 тисяч 627 гривень 80 коп.
		Крім, насильницького, зробленого у формі нападу, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань відносно права власності на два будинки в АДРЕСА_3, фактичним власником яких було ТОВ «Квік», ОСОБА_11 і члени організованої їм злочинної організації, діючи повторно в організованій групі, також примушували потерпілих до зазначених дій, у тому числі й з погрозами застосування фізичного насильства. 
		Так, 14.02.2008, о 17-й годині Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), на виконання злочинного плану, у своєму офісі, розташованому на 4-м поверсі будинку  АДРЕСА_4, при зверненні до нього представника ТОВ «Квік» ОСОБА_8 за роз'ясненнями щодо причин нападу, які відбувся 12.02.2008, повторно вимагав від останнього передачі йому будинків комплексу, погрожуючи продовженням нападів і застосуванням насильства, але ОСОБА_8 відмовив йому.
		22.02.2008, о 14-й годині, у приміщенні нічного клубу «Декаданс», розташованому в будинку  АДРЕСА_4, ОСОБА_8 і ОСОБА_12, дружині якого належить частина прав на згаданий майновий комплекс, зустрілися зі членом злочинної організації ОСОБА_88, який, виконуючи відведену йому ОСОБА_11 функцію у злочині, запропонував їм організувати зустріч за участю інших членів злочинної організації. 
		Така зустріч відбулася наступного дня 23.02.2008 о 18-й годині у тому ж місці. На цю зустріч до ОСОБА_8 і ОСОБА_12 прибули учасники злочинної організації ОСОБА_88, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які, діючи з єдиним наміром, спрямованим на примушування ОСОБА_8 і ОСОБА_12 до виконання цивільно-правового зобов'язання, діючи повторно й в організованій злочинній групі, вимагали віддати Особі, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), належні ТОВ «Квік» будинки, погрожуючи насильницьким захопленням цього майна при сприянні й підтримці правоохоронних органів і судів.
		Крім того, у січні 2008 року Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), і члени створеної їм злочинної організації, у яку входив також ОСОБА_88, шляхом обману придбали право на два будинки, що становлять 62/100 частини цілісного майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_3, фактичним власником яких було ТОВ «Квік». 
		Зазначене право виникало з рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008, по якім власником будинків визнавалася кіпрська компанія «Утіліско Трейдинг Лімітед», а також з договорів, укладених нею із належною членам злочинної організації СП ТОВ « Арт-Чикаго-Експрес» в особі ОСОБА_87
		Протягом лютого-березня 2008 року, ОСОБА_88, виконуючи відведену йому роль у злочинній організації, разом з іншими її членами насильно примушував представників власників будинків ОСОБА_8 і ОСОБА_12 до виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникають із зазначеного судового рішення, що надалі дало можливість також вимагати це майно. 
		Так, 05.03.2008 виконання згаданого рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008 було припинено ухвалою Верховного Суду України у зв'язку із прийняттям до розгляду скарги ТОВ «Квік».
		Усвідомлюючи, що підстави вимагати від ТОВ «Квік» передачі згаданих двох будинків втрачені, прагнучи будь-яким способом заволодіти ними, ОСОБА_11 і члени злочинної організації вдалися до вимагання цього майна, а також коштів. 
		Із цією метою Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), 13.03.2008, двічі - в 13.00 годин, у м.Києві, в офісному будинку по вул.Володимирській, і в 19.00 годин у власному офісі, розташованому на 4-м поверсі будинку № АДРЕСА_4, разом з членом злочинної організації ОСОБА_4, повторно, в організованій групі, вимагав у ОСОБА_8 передати на користь очолюваного ОСОБА_87 СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" належне ТОВ «Квік» майно - будинки. При цьому Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), погрожував ОСОБА_8 захопленням цих будинків, фізичною розправою над їхньою охороною, а також залученням правоохоронних органів для створення перешкод у господарській діяльності, тобто обмеженням законних прав і інтересів самого ОСОБА_8, а також його матері ОСОБА_15, яка була одним із засновників ТОВ «Квік». 
		Одержавши відмову, однак продовжуючи насильницькі дії, спрямовані на вимагання майна ТОВ «Квік», Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), у середині березня 2008 року, через невстановлених слідством осіб повідомив ОСОБА_8 і ОСОБА_12, дружині якого належить частина прав на згаданий майновий комплекс, що у випадку відмови передати будинку вони будуть вбиті, однак останні, підсиливши власну охорону, знову не виконали його вимог. 
		Надалі, члени злочинної організації ОСОБА_88 і ОСОБА_5, діючи за вказівкою організатора, приблизно на початку березня 2008 року, у денний час у приміщенні нічного клубу «Декаданс», розташованого в м.Києві по АДРЕСА_4, зустрілися із ОСОБА_8 
		Реалізовуючи намір на заволодіння майном ТОВ «Квік», вони діючи повторно, на умовах припинення спроб захоплення належних ТОВ «Квік» будинків, вимагали передати СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" хоча б одне з них, або передати організатору кошти в розмірі 5 млн. доларів США, нібито в якості компенсації за раніше понесені їм витрати. 
		Оскільки ОСОБА_8 відмовився виконати й ці вимоги, наступного дня, в 18.00 годин ОСОБА_88 і ОСОБА_5, у тому ж місці, повторно, на тих же умовах вимагали від нього передачі особі, справу щодо якої виділено в окреме провадження (організатору) 3-х млн. доларів США, але потерпілий їм знову відмовив.  
		Перераховані злочинні дії відбувалися з відома й схвалення всіх членів створеної злочинної організації, у тому числі й ОСОБА_88, що діяли спільно, з єдиним наміром на досягнення загального злочинного результату, відомого їм усім. 
		Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_88 і інші учасники створеної злочинної організації, у квітні 2008 року вчинили дії, спрямовані на захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний».
		Так, державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» (далі порт), розташоване в м. Южний, Одеської області, перебуває в управлінні Міністерства транспорту й зв'язки України, і є єдиним у країні портом, який здійснює перевалку непродовольчих сипучих вантажів. 
		У листопаді 2007 року, наказом державного концерну «Укрморпорт» від 20.11.2007 на посаду начальника порту був призначений ОСОБА_16
		У грудні цього ж року, у зв'язку із призупиненням діяльності державного концерну «Укрморпорт», Міністр транспорту й зв'язки України, наказом №1197 від 29.12.2007 призначив тимчасово виконуючим обов'язки начальника порту ОСОБА_14, який надалі був затверджений у цій посаді. 
		Однак, навесні 2008 року, невстановлені слідством особи, вирішили відновити ОСОБА_16 на посаді начальника порту, для того, щоб через нього мати можливість контролювати господарську діяльність порту у своїх інтересах.
		Для цього, невстановленими слідством особами від імені ОСОБА_16 був підготовлений і у березні 2008 року поданий у Ворошиловський районний суд м.Донецька позов про захист  права на працю і відновленні його на посаді начальника порту. 
		Розглянувши позов без участі відповідачів, суддя згаданого суду 21.03.2008 своїм рішенням відновив ОСОБА_16 на посаді начальника порту. Того ж дня суддя видав виконавчий лист, який ОСОБА_16 24.04.2008 надав у відділ державної виконавчої служби Южненського міського відділу юстиції Одеської області для виконання. 
		При цьому, згаданими невстановленими особами передбачалося, що ОСОБА_14 і інші особи із числа керівників порту відмовляться виконувати це судове рішення, як винесене під час відсутності осіб, у відношенні яких суд вирішив питання про їхні права й обов'язки.
		Тому ОСОБА_88, що входив у створену злочинну організацію, і займав на той час посаду заступника генерального директора державного концерну «Укрморпорт», звернувся до Особи, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор) із пропозицією за винагороду насильно примусити керівництво порту, у тому числі ОСОБА_14 до виконання цивільно-правового зобов'язання, що виникає із зазначеного рішення суду.
		Прийнявши пропозицію, Особа, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), у квітні 2008 року, у належному йому офісному приміщенні, будинку по АДРЕСА_4, разом із ОСОБА_87, ОСОБА_88 і іншими учасниками злочинної організації, включаючи ОСОБА_4 і ОСОБА_3, ОСОБА_1, розробили злочинний план, розподіливши між собою функції.
		Відповідно до цього плану, схваленого всіма учасників злочинної організації, при виконанні судового рішення співробітниками державної виконавчої служби, повинні бути присутніми, під видом найнятої ОСОБА_16 охорони, члени злочинної організації ОСОБА_87, ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також притягнуті ними інші, невстановлені слідством особи. 
		Вони ж, у випадку якщо ОСОБА_14 або його представники добровільно не виконають судове рішення, повинні насильно примусити їх до цього шляхом фізичного видалення з адміністрації порту.  
		Згідно з визначеними Особою, кримінальну справу у відношенні якої виділено в окреме провадження у зв'язку із його розшуком (організатор), функціям, члену злочинної організації ОСОБА_4 приділялася роль вимагати від осіб, що займають приміщення, негайного виконання рішення суду, використовуючи видане ОСОБА_16 доручення на представництво його інтересів. Такі ж вимоги повинен був висувати і ОСОБА_88 
		Усі задіяні учасники злочинної організації усвідомлювали суспільно небезпечний характер злочину, що готується, передбачали і свідомо допускали його наслідки, у тому числі у виді пошкодження й знищення майна порту, заподіяння персоналу і охоронцям транспортного підприємства тілесних ушкоджень.
		Діючи відповідно до розробленого злочинного плану, члени злочинної організації ОСОБА_87, ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, у кількості приблизно 50 людей, 25.04.2008, в 10.30 годин прибули до будинку управління портом.    
		Туди ж, разом з державними виконавцями ОСОБА_20 і ОСОБА_17 прибули ОСОБА_16 і ОСОБА_88 
		У приміщенні управління портом державний виконавець ОСОБА_20, не будучи обізнаним про злочинні плани членів злочинної організації, оголосивши ОСОБА_14 і іншим представникам порту рішення суду,  вручив їм постанову про відкриття виконавчого провадження, згідно з якою на добровільне виконання судового рішення приділявся семиденний строк. 
		Розуміючи, що за такий строк судове рішення може бути оскаржене й скасоване, зазначені учасники злочинної організації прийняли рішення насильно, повторно, примушувати керівництво порту до негайного виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникають із цього рішення.
		Для цього ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, 25.04.08, приблизно в 12.00-13.00 годин, проникли в будинок управління порту, а саме: розбивши вікно в приміщення їдальні, проникли у данк приміщення, застосовуючи насильство, не небезпечне для життя й здоров'я - відіпхнули заступника начальника порту ОСОБА_18, співробітника воєнізованої охорони порту ОСОБА_19, інших працівників порту, увірвалися в службовий кабінет ОСОБА_14 
		Туди ж пройшли ОСОБА_4, ОСОБА_88, а також ОСОБА_16, кримінальну справу у відношенні якого виділено в окреме провадження, і стали вимагати від ОСОБА_14 негайного виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникають із рішення суду, про відновлення ОСОБА_16 на посаді начальника порту. При цьому, особи що перебували у кабінеті, - члени злочинної організації і притягнуті ними особи - здебільшого спортивної статури, своїм видом і чисельністю демонстрували рішучість застосувати фізичне насильство, у випадку відмови ОСОБА_14 виконати їхньої вимоги.
		Побоюючись фізичної розправи, ОСОБА_14 підкорився протиправним вимогам ОСОБА_4, ОСОБА_88 і ОСОБА_16 і покинув будинок управління порту.
		Після цього, члени злочинної організації, а також організовані ними невстановлені слідством особи, під видом здійснення охорони управління порту, зайняли будинок, тим самим, захопивши його.  
		Одночасно ОСОБА_88, діючи в організованій групі, члени якої примусили керівництво державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», до виконання цивільно-правових зобов'язань, разом з ними прийняв участь у захопленні цього транспортного підприємства. 
		Так, відповідно до наказу державного концерну «Укрморпорт» ОСОБА_16 з 20.11.2007 обіймав посаду начальника згаданого порту. Але 29.12.2007 у зв'язку зі скасуванням Кабінетом Міністрів України розпорядження про створення зазначеного концерну керівником порту був призначений ОСОБА_14 
		Однак 21.03.2008 рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька призначення ОСОБА_14 визнане незаконним і ОСОБА_16 відновлено на посаді начальника порту, а також виданий відповідний виконавчий лист. 
		На його виконання державний виконавець ОСОБА_20 25.04.2008 своєю постановою відкрив виконавче провадження й визначив семиденний строк на добровільне виконання рішення суду. У той же день ОСОБА_20 вручив постанову про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_14 і іншим представникам порту. 
		Не очікуючи добровільного виконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, члени злочинної організації, у тому числі ОСОБА_88, діючи в інтересах ОСОБА_16, який мав мету самовільно заволодіти портом з метою подальшого контролю над ним у своїх інтересах, захопили це транспортне підприємство. 
		Для цього, за попереднім планом, погодженим членами злочинної організації, ОСОБА_87, ОСОБА_4, ОСОБА_88, ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, у кількості приблизно 50 людей, прибули в порт під видом працівників найнятого ОСОБА_16 охоронного підприємства. 
		У цей же день, приблизно в 11.00 годин., ОСОБА_3, ОСОБА_1, а також організовані ними особи, які слідством не встановлені, здійснюючи злочинний план і діючи за згодою та схваленням ОСОБА_88 і ОСОБА_16, пошкодивши віконний блок і розбивши скло вікна в приміщенні їдальні, проникли в будинок управління порту, увірвалися в кабінет ОСОБА_14, де, демонструючи готовність застосувати фізичне насильство, примусили його покинути порт. 
		Після цього, ОСОБА_88 і інші учасники злочинної організації, а також організовані ними невстановлені особи, що діють під видом здійснення охорони управління порту, зайняли будинок управління порту, тим самим захопили його, забезпечуючи ОСОБА_16 можливість виконувати повноваження начальника порту й контролювати діяльність цього транспортного підприємства. 
		Однак, у той же день, 25.04.2008 за заявою ОСОБА_14 суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька скасував свою ухвалу від 21.03.2008, яким ОСОБА_16 був відновлений на посаді начальника порту. 
		28.04.2008 заступник ОСОБА_14 з питань безпеки ОСОБА_21 письмово повідомив ОСОБА_16 про скасування згаданого судового рішення й запропонував тому покинути порт. Після цього, за вказівкою ОСОБА_14, співробітники загону воєнізованої охорони порту на чолі з ОСОБА_22, якого ОСОБА_16 25.04.2008 незаконно звільнив з посади начальника загону, почали займати свої пости на промисловій території порту. 
		Довідавшись про це, ОСОБА_16, з відома і схвалення ОСОБА_88 усвідомлюючи, що це транспортне підприємство захоплене, навмисно, для того, щоб і далі утримувати порт, о 23-й годині, дав вказівку ОСОБА_87 і ОСОБА_3 силою видворити зазначених співробітників охорони з території порту. 
		Із цією же метою ОСОБА_16 дав вказівку заступнику начальника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_23 і начальнику відділу відомчої пожежної безпеки й воєнізованої охорони порту ОСОБА_24 показати ОСОБА_87 і ОСОБА_3 розміщення об'єктів, які охороняють і вказати на осіб, яких слід видворити з території порту. 
		При цьому, ОСОБА_16, з наміром не допустити повернення ОСОБА_14, шляхом утримання захопленого порту, передбачав і свідомо допускав настання таких наслідків своїх дій, як нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження майна підприємства, що могло спричинити тяжкі наслідки. 
		На виконання злочинної вказівки ОСОБА_16, ОСОБА_25 і ОСОБА_26, надаючи ОСОБА_87, ОСОБА_3і організованим їм особам (у кількості до 50 людей), які слідством не встановлені, інформацію про розміщення охоронних об'єктів, вказали на того, що перебуває на посту № 2 співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_19, на якого зазначені особи напали, нанесли йому удари руками й ногами по тілу й голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних саден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області ліворуч. 
		Після цього, перебуваючи на території порту, діючи за вказівками ОСОБА_25 і ОСОБА_26, ОСОБА_3і організовані ним невстановлені слідством особи, проїхали до вартового приміщення загону воєнізованої охорони, де перебували начальник охорони ОСОБА_22 і його підлеглий ОСОБА_27
		Проникнувши у вартове приміщення через вікно, і вибивши двері у службовий кабінет ОСОБА_22 нападники напали на нього й ОСОБА_27, наносячи їм удари руками й ногами по різних частинах тіла й голови, у результаті чого ОСОБА_22 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки й живота, перелому 7-го лівого ребра по серединно-ключичній лінії, забиття місця лівої легені, закритої черепно-мозковий травми, струсу головного мозку, а ОСОБА_27 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді черепно-мозкової травми - відкритого перелому костей носа. Після цього, із застосуванням фізичного насильства, нападники вивели потерпілих за територію порту. 
		Захопивши в такий спосіб порт, утримуючи адміністративний будинок управління портом і контролюючи його промислову територію, ОСОБА_87 і інші члени злочинної організації утримували його до 06.05.2008 року, поки на підставі ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 30.04.2008 їх примусово не було виселено з будинку управління порту співробітниками міліції.
		При цьому, захоплюючи порт учасники цього злочину навмисно пошкодили й знищили майно цього підприємства. Так, прагнучи проникнути в будинок управління порту вони пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі двері; насильно видворяючи охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили вікна й двері, утримуючи будинок управління порту вони з відома й згоди ОСОБА_88 і інших членів злочинних організацій обладнали металевими ґратами прорізи коридорів, переходи між будинками, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної й охоронної сигналізації. 
		У результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускалося й схвалювалося всіма членами злочинної організації, у тому числі ОСОБА_88, було пошкоджено й знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень. 
		Нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження й знищення майна цього підприємства є тяжкими наслідками.
		Крім того, ОСОБА_88, входячи в злочинну організацію й діючи в її складі, з метою захоплення державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», розташованого у м.Южний Одеської області, а далі й утримуючи його, у період з 25.04. по 06.05.2008, разом з іншими членами злочинного співтовариства, взяв участь у підготовці цього злочину й в його здійсненні, що також було поєднано з навмисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням і навмисним легким тілесним ушкодженням, що потягло кроткочасний розлад здоров'я.
		Так, ОСОБА_88, 25.04.2008 у складі злочинної організації примушував керівництво порту до виконання цивільно-правового зобов'язання, що виникає з рішення суду щодо посади начальника цього транспортного підприємства, після чого учасники злочинної організації, а також організовані ними невстановлені особи, під видом здійснення охорони управління порту, зайняли будинок управління порту, тим самим захопили його, забезпечуючи ОСОБА_16, в інтересах якого діяли, можливість виконувати повноваження начальника порту й контролювати діяльність цього транспортного підприємства. 
		При цьому, ОСОБА_88, як і інші члени злочинної організації, ухвалюючи участь у підготовці й здійсненні зазначеного нападу, усвідомлювали суспільно-небезпечний характер злочину, що готується, і діючи з єдиним наміром на його здійснення, передбачав настання тяжких наслідків, у тому числі заподіяння тілесних ушкоджень персоналу порту, у тому числі й у ході подальшого утримання захопленого порту, і свідомо допускав такі наслідки.  
		25.04.2008 суддя Ворошиловського районного суду м. Донецька скасував свою ухвалу від 21.03.2008, якою ОСОБА_16 був відновлений на посаді начальника порту, у зв'язку із чим, за вказівкою начальника порту ОСОБА_14 співробітники загону воєнізованої охорони порту на чолі з ОСОБА_22, якого ОСОБА_16 25.04.2008 незаконно звільнив з посади начальника загону, почали займати свої пости на промисловій території порту. 
		Довідавшись про це, ОСОБА_16, для того, щоб і далі утримувати порт, о 23.-й годині, за згодою ОСОБА_88, який перебував там же, дав вказівку ОСОБА_87 і ОСОБА_3 силою видворити зазначених співробітників охорони з території порту. 
		Із цією же метою ОСОБА_16 дав вказівку заступнику начальника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_23 і начальнику відділу відомчої пожежної безпеки і воєнізованої охорони порту ОСОБА_24 показати ОСОБА_87 і ОСОБА_3 розміщення об'єктів, які охороняють і вказати на осіб, яких слід видворити з території порту. 
		При цьому, ОСОБА_16, з наміром не допустити повернення ОСОБА_14, шляхом утримання захопленого порту, передбачав і свідомо допускав настання таких наслідків своїх дій, як нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження майна підприємства, що могло спричинити тяжкі наслідки. 
		На виконання злочинної вказівки ОСОБА_16, ОСОБА_25 і ОСОБА_26, надаючи ОСОБА_87, ОСОБА_3 і організованим ними особам (у кількості до 50 людей), які слідством не встановлені, інформацію про розміщення охоронних об'єктів, вказали того, що перебуває на пості № 2 співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_19, на якого згадані особи напали, нанесли йому удари руками й ногами по тілу й голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних саден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області ліворуч. 
		Після цього, перебуваючи на території порту, діючи за вказівками ОСОБА_25 і ОСОБА_26, ОСОБА_3 і організовані їм невстановлені особи, проїхали до вартового приміщення загону воєнізованої охорони, де перебували начальник охорони ОСОБА_22 і його підлеглий ОСОБА_27
		Проникнувши у вартове приміщення через вікно, і вибивши двері у службовий кабінет ОСОБА_22 нападники напали на нього й ОСОБА_27, наносячи їм удари руками і ногами по різних частинах тіла й голови, у результаті чого ОСОБА_22 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки й живота, перелому 7-го лівого ребра по серединно-ключичній лінії, забиття місця лівої легені, закритої черепно-мозковий травми, струсу головного мозку, а ОСОБА_27, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді черепно-мозкової травми - відкритого перелому костей носа. Після цього, із застосуванням фізичного насильства, нападаючі вивели потерпілих за територію порту. 
		Також, ОСОБА_88, діючи в складі злочинної організації, беручи участь  у захопленні державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», як на стадії підготовки, так і безпосередньо у його здійсненні, взяв участь у навмисному знищенні й пошкодженні чужого майна, що завдало майнової шкоди у великому розмірі.
		А саме: роблячи захоплення зазначеного порту, розташованого в м.Южний Одеської області, 25.04.2008 особи, організовані й очолювані членами створеної злочинної організації - ОСОБА_87, ОСОБА_1, ОСОБА_3, а також ОСОБА_88, і іншими, виконуючи їх вказівки про здійснення цього злочину, прагнучи проникнути в будинок управління порту, пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі двері. 
		Вони ж, 28.04.2008, видворяючи насильно охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили там вікна й двері. 
		Утримуючи будинок управління порту, у період з 25.04. по 06.05.2008, ці ж особи, з відома й згоди всіх членів злочинної організації обладнали металевими ґратами прорізи коридорів, переходи між будинками, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної й охоронної сигналізації.
		У результаті цих злочинних дій, настання яких свідомо допускалося й схвалювалося членами злочинної організації, у тому числі і ОСОБА_88, було пошкоджено й знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень, що на момент здійснення злочину більш ніж в 250 разів перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є великим розміром. 
		 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_88 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав, що розпорядженням Кабміну України створено Державний концерн «Укрморпорт», до складу якого увійшло ряд портів України. Він був призначений заступником генерального директора «Укрморпорту» 27.11.07 і пропрацював майже рік. З ОСОБА_11 познайомився в спортивному клубі в Києві в лютому 2008 року. Той дізнався, що він працює в «Укрморпорту» та повідомив, що займається бізнесом - розробкою транспортних систем, а саме створенням сухих портів, де мали бути вантажі, у зв'язку з чим запропонував заїхати до нього в офіс на АДРЕСА_4. Сказав, що це його « ноу- хау» и надав приміщення на вул. Хвойки, 16, в м. Києві. Він сказав що необхідно спочатку вивчити тему, а потім вже працювати. Працював з ОСОБА_11 2 або 3 місяці. Той пропонував різні варіанти. Всім займався ОСОБА_4 Проект був цікавим. Пропонувались приміщення під морпорт . Був запропонований також варіант на вул. Хвойки, але від нього одразу відмовились, оскільки там були спірні питання. На початку лютого 2008 року до нього звернувся знайомий - Триньов з питанням чи знає він ОСОБА_11 і як з тим зустрітися. Сказав, що це потрібно для його знайомого ОСОБА_12. Він приїхав до ОСОБА_11 і сказав, що є такі хлопці, дзвонять і потрібно вийти з сітуації. Той сказав щоб він організовував зустріч і їхав туди. Він поїхав у ресторан «Декаденс», там були ОСОБА_26, ОСОБА_8, був ОСОБА_5 і підійшов ОСОБА_4. Розмова була ні про що. Потрібні були документи, щоб все вивчити. Документи передавав ОСОБА_8 на наступній зустрічі. Там перебували він, ОСОБА_8, ОСОБА_4. ОСОБА_8 надав договори, в яких є підпис ОСОБА_7 і те що той продав усе своє майно. Це питання повинно було бути врегульованим мировою угодою в суді. Так стверджували він і ОСОБА_11. На території по вул. Хвойки не був жодного разу. Він в тій ситуації виступав тільки як третейська сторона, про це ж говорив ОСОБА_8. Щодо іншого епізоду, то ОСОБА_16 був начальником порту. Він з ним познайомився під час  захоплення порту «Южний» коли вивели охорону «Альфа-щит» і  приїхав ОСОБА_14. Після того, як був зареєстрований концерн, у листопаді 2007 року ОСОБА_16 призначили начальником порту «Южний». Коли ОСОБА_16 був на лікарняному, на його посаду був призначений ОСОБА_14. ОСОБА_14 призначили в.о. начальника порту. Це було порушення і потягло за собою захоплення порту ОСОБА_14. ОСОБА_14 своїм наказом відсторонив чинного начальника порту ОСОБА_16 від посади начальника порту та дав наказ «ВОХР» зробити заміну внутрішньої системи охорони. Вночі ОСОБА_14 зайшов в порт і приховав сейф, забрав печатку, переписав журнали пропускного режиму. Це повинен знати ОСОБА_25, але він тоді його ще не знав. ОСОБА_14 зайшов в порт з невідомими. Після звільнення ОСОБА_16 той пояснив, що повинен виїхати з Одеського району тому, що його життю погрожували. Він виїхав до Донецька, найняв адвокатів. Сказав що нікому не довіряє. Потім було рішення суду, він сказав що відновився і сказав що необхідно під'їхати в порт, та йти в ДВС. Він був змушений їхати в порт. Там відбувався мітинг профспілки. Він зустрівся з профспілкою. У квітні в порту був мітинг проти ОСОБА_14. Була міліція і заступник начальника УМВС сказав, що вжиті необхідні заходи, що є депутати. Були представники виконавчої служби. Всі представилися, але двері були закриті. Потім почалися виконавчі дії. Вийшов ОСОБА_28, головний юрист і сказав, що це все протизаконно. Він викликав начальника охорони ОСОБА_22 . Той почав розмовляти з начальником УМВС. Потім зачитували рішення суду. Там були ОСОБА_4, ОСОБА_67. ОСОБА_16, поняті, все знімалося на відеокамеру. Вийшов ОСОБА_14 з охороною і сказав що буде оскаржувати те, що відбулось, в судах. Потім ОСОБА_16 приступив до своїх обов'язків. Всі спустилися вниз і ОСОБА_16 усно відсторонив ОСОБА_22 від посади начальника «ВОХР» і призначив начальником охорони порту ОСОБА_25. Увечері близько 19-ї години приїхав працівник МВС. Він поїхав в Одесу і через 1 день  поїхав до Туреччини. Потім через день йому передзвонили і сказали повернутися. Він повернувся і йому сказали, що ОСОБА_14 застосована важка техніка, а із зворотного боку стали люди з порту. Коли він підійшов до ОСОБА_14, той повідомив, що у нього є рішення суду. Судове провадження було закрито. В подальшому суддя, який виніс незаконне рішення був відсторонений. Про інші епізоди у справі  нічого не знає.
		 
		Незважаючи на те, що підсудний заперечує свою винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів, їх винність підтведжується ??сукупністю доказів, зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні.
		 
		Перевірка показань підсудного на досудовому слідстві і в суді, їх аналіз і зіставлення з іншими доказами, у тому числі з показаннями потерпілих свідків, висновками проведених по справі експертиз, свідчать про недостовірність його тверджень про непричетність до вчинення вказаних злочинів.
		Винність підсудного у вчиненні злочинів, що стосуються належних ТОВ «Квік» двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_3, незважаючи на невизнання ОСОБА_88 своєї винуватості у вчиненні цих інкримінованих йому злочинів, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Так, в  судовому засіданні потерпілий   ОСОБА_8 показав, що майновий комплекс по АДРЕСА_3 складається з 28 будинків, 10-ть з яких займає АТЗТ «Дослідний завод «Веста», 15-ть будинків - ЗАТ «Веста» і 3 будинки, у тому числі, під літерою «А» та літ. «Б», належать ТОВ «Квік». До 1996 року ці будинки належали АТЗТ «Дослідний завод «Веста». У 1998 році два будинки під літерами «А» і «Б», по документах, які підробив один з колишніх керівників цього заводу продані «Промінвестбанком» Кіпрської компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед», яку за дорученням представляв ОСОБА_7. 23.02.2001 договір про продаж будинків арбітражним судом визнаний недійсним і будинки повернуті заводу. 12.03.2001 ці будинки продані ТОВ «Вестпром», яке у квітні 2001 року внесло їх у статутний фонд ЗАТ «Веста». У квітні 2001 року зазначені будови внесені в заставу боргу, отриманого від приватного підприємця ОСОБА_15 21.05.2001 рішенням арбітражного суду м. Києва за нею визнано право власності. ОСОБА_15 внесла ці будинки в статутний фонд ТОВ «Квік», яке створило невід'ємні поліпшення, розширивши площу користування. Судові позови відносно зазначеного майна завершилися в 2006 році на користь центру «Веста». Судові рішення виконані в добровільному порядку.  12.02.2008 близько 19.00-ї години невідомі особи в кількості більше 50 людей, у камуфляжній формі, зробили напад, захопили центральну прохідну і проникли у внутрішній двір, а далі - в офісні приміщення центру, які здавалися в оренду. До охоронців застосовали фізичну силу. Документів або пояснень нападники не надавали. Після захоплення комплексу, за викликом представників офісного центру, на місце події прибули працівники Оболонского РУ ГУ МВС України в м.Києві. Тільки після цього ОСОБА_4 надав рішення апеляційного суду Донецької області від 29.01.2008 про визнання права власності на належні ТОВ «Квік» будинки за Кіпрською компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед» юристу ТОВ «КВІК». Про це рішення ніхто з керівників, засновників і співвласників комплексу «Веста» не чув, повідомлень із суду із приводу цього майнового  спору не одержував. Територію комплексу звільнили від нападників працівники міліції. Довідавшись, що спробу захопити будинки організував ОСОБА_11, він через ОСОБА_5 ініціював зустріч з ОСОБА_11. Така зустріч відбулася 14.02.2008 в офісі по АДРЕСА_4, на яку він прибув разом з представником ЗАТ «Веста» ОСОБА_12 ОСОБА_11 у різкій формі сказав, що вони потрапили в погану ситуацію. Дослівно сказав «Моя професія - воювати. Необхідно у війну вкласти 100 мільйонів доларів США - я їх вкладу, але ваші площі однаково заберу! Ми вами займаємося вже півроку. Особисто я придбав цю тему за 5 мільйонів доларів США. Мої юристи підняли і вивчили всі справи щодо ваших площ і повідомили мене, що страшного нічого не має, і можемо все забрати. Бажаєте мирним шляхом вирішити - віддайте добровільно корпуси під літерами «А» і «Б», і тоді ми укладемо мирову угоду!». Також підкреслив, що вирішує питання у Генеральній прокуратурі, Верховному суді і в інших судах, виконує замовлення для великих чиновників, політичних партій і впливових осіб. Приблизно 20.02.2008 він разом з ОСОБА_12 довідався, що з ОСОБА_11 співпрацює  ОСОБА_88, який може вплинути на ОСОБА_11 і мирно вирішити ситуацію. Домовилися про зустріч, яка відбулася 22.02.2008 у нічному клубі «Декаданс» по АДРЕСА_4, у м.Києві. ОСОБА_88 був один, погодив з ними, що організує там же зустріч наступного дня. Така зустріч відбулася 23.02.2008. На ній були він, ОСОБА_12, ОСОБА_88, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Він привіз документи про право власності на майновий комплекс «Веста»: рішення судів і мирові угоди. У бесіді з'ясувалося, що протилежна сторона вклала більше 2 млн. доларів США в захоплення цього майнового комплексу (з урахуванням купленого рішення Донецького суду, прокуратур, наймання людей для здійснення захоплення і інші витрати). ОСОБА_4 кричав: «Ми всіх задавимо! У нас є Верховний суд і в інших судах все вирішимо!». Під час зустрічі було доведено до відома, що після перевірки документів, на підставі яких діяли особи від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед, були виявлені факти, які свідчили, що при участі ОСОБА_7 підроблене доручення компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» 29.10.1998 строком на 5 років (строк її дії минув 29.10.2003), і по цьому дорученню від імені Компанії  укладені угоди, що нанесли ТОВ «Квік» велику майнову шкоду. Крім того, захоплення належного ТОВ «Квік» приміщення проводилося за участю охоронної фірми «Арт Чікаго Експрес», якій за підробленими дорученнями ОСОБА_7 передав права користування майном майнового комплексу «Веста». На питання, чи платили ОСОБА_7 гроші, ОСОБА_88, відповів: «ОСОБА_11 сам займався ОСОБА_7 і платив йому сам…». На цій же зустрічі ОСОБА_88, наполегливо пропонував передати їм два будинки по АДРЕСА_3, пояснюючи, що тільки в цьому випадку можливо виключити спроби силового захоплення приміщень.За результатами цієї зустрічі йому здалося, що з ОСОБА_11, який зі слів ОСОБА_88, головний у цій справі, можна домовитися. ОСОБА_88 пообіцяв вирішити питання про припинення нападів на комплекс «Веста». Однак 25.02.2008 у внутрішньому дворі майнового комплексу з папкою документів з'явився ОСОБА_4 До комплексу під'їхав автобус «Ікарус», з якого вибігли молоді люди в камуфляжній формі, забігли на центральну прохідну, намагались силою викинути охоронців, загрожуючи фізичною розправою, якщо ті не пропустять нападників. Під час захоплення центральної прохідної нападники вимагали пропустити судового виконавця, Сама вона перебувала на протилежній стороні вулиці і спілкувалася з ОСОБА_6 та ОСОБА_87 Останній керував захопленням і сам приймав у ньому активну участь. Напад тривав більш 4-х годин. Нападники створювали видимість, що судовому виконавцю перешкоджають увійти на територію комплексу. Коли до неї звернулися із проханням забрати цих людей, вона заперечила, сказавши, що можливо це їх люди. Під час захоплення, поруч із будинком комплексу перебував ОСОБА_32, який також працював на ОСОБА_11. Близько 18.00 годин приїхали працівники Оболонского РУ ГУ МВС України в м.Києві і лише після цього судового виконавця пропустили на територію майнового комплексу, а нападників вивели. У кімнаті переговорів судовий виконавець оголосила постанову виконавчої служби м.Києва про виконання рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова. Судовому виконавцеві було повідомлено про наявність 4-х виконавчих проваджень по рішеннях судів про заборону представникам компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» вимагати зазначені приміщення у власність і перебувати на території майнового комплексу «Веста». Були письмово викладені свої вимоги, однак судовий виконавець не побажала приєднати їх до матеріалів провадження. Через 7 днів з'ясували і причину цього - ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження виявили, що державний виконавець ОСОБА_10 оформила акт приймання-передачі майнового комплексу «Веста» компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» без участі сторони, яку він представляв. Захоплення припинилося після 18.00 годин, після чого частина нападників зібралася групами неподалік, захоплення не відбулось. 03.03.2008 близько 14.00 годин до майнового комплексу «Веста» під'їхали автомобілі і автобуси з людьми в камуфляжній формі. З'явився ОСОБА_4, який постійно спілкувався по мобільному телефону і керував діями. Приблизно в 14.00 - 14.30 годин почалося захоплення майнового комплексу. ОСОБА_87 і ОСОБА_33 перестрибнули турнікет центральної прохідної. Направляли за собою інших нападників і застосовували фізичну силу, викидали охоронців на вулицю. ОСОБА_87 і ОСОБА_33 віддавали накази нападникам на здійснення конкретних дій по захопленню території комплексу, і при цьому самі приймали в нападі активну участь. Близько 16.00 - 16.30 годин працівники Оболонского РУ ГУ МВС України  в м.Києві вивели всіх нападаючих з території комплексу на вулицю. У той же день, близько 20.00 годин почався новий штурм майнового комплексу, в ході якого нападники використовували сльозогінний газ, порошкові вогнегасники, дерев'яні кийки, а також бензинові пилки по металу («болгарки»), якими зрізали ворота для проїзду вантажного транспорту. Після цього нападники, чисельністю близько 200 людей, одягнені в цивільний одяг, а частина - у камуфляжну форму, увірвалися на територію комплексу, де бил охоронців дерев'яними кийками і викидал за територію підприємства. Нападників, які ввірвалися на територію комплексу з боку вулиці, очолював ОСОБА_4, а тих, хто був на центральній прохідній, очолювали ОСОБА_87 і ОСОБА_33. Приблизно в 20.30 - 21.00 годин до майнового комплексу прибув підрозділ «Беркут», «Титан» і працівники Оболонского РУ ГУ МВС України в м.Києві, за допомогою яких захоплення було припинено і близько 22.00 годин територія комплексу була звільнена від нападників. Після цих подій він з ОСОБА_12 намагалися з'ясувати хто стоїть за ОСОБА_11 і 13.03.2008 знову зустрілися з ним в офісному приміщенні на вул.Володимирській. ОСОБА_11 попередив: «Ми однаково все заберемо. У вас є один день - ми все вирішили в Генеральній прокуратурі України. До вечора ви повинні віддати приміщення літери «А» або «Б». На запитання, чи заплатили ОСОБА_7 гроші, ОСОБА_11 відповів,: «Я не повинен виправдовуватися, кому я платив 5 мільйонів доларів США. У мене є нові «теми», а цю «тему» я продам іншим, і будемо воювати до останнього». Загрожував, говорячи, що їх «розірвуть» на частини, акцентував увагу, що в нього зв'язки у всіх правоохоронних органах - прокуратурі, міліції, СБУ а також судах, погрожував розправою зі сторони цих органів. Тоді ж ОСОБА_11 призначив зустріч на вечір того ж дня.  О 9.00-й годині відбулася зустріч в його офісі по АДРЕСА_4. Були присутні ОСОБА_4 і ОСОБА_19, який представився головним юристом. ОСОБА_4  із  ОСОБА_19 пропонували залишити в силі рішення апеляційного суду Донецької області. Розмова закінчилася нічим. У березні один з оточення ОСОБА_11 передав, що ОСОБА_11 «замовив» фізично знищити ОСОБА_8 і ОСОБА_12  Зробити це повинен був якийсь кримінальний авторитет з Одеси. У березні 2008 року юристи ТОВ «Квік» виявили, що ОСОБА_7 представляв компанію «Утіліско Трейдинг Лімітед» по підробленому дорученню і всі видані їм доручення недійсні, тому що видані на підставі цього, підробленого доручення. Проведена експертиза цього доручення підтвердила підробку. Також була отримана підтверджуюча цей факт відповідь компанії «Утіліско Трейдинг Лімітед». Незважаючи на виявлення підробки, представники компанії, що намагалися захопити будинки ТОВ «Квік» до серпня 2008 року надавали документи від імені компанії в суди і інші органи. Було ще дві зустрічі з ОСОБА_88 і ОСОБА_6 Останній, пропонуючи мирно розійтися, вимагав, щоб сторона потерпілих відшкодувала всі понесені ними витрати в розмірі 8 млн. доларів США - 3 відразу, і 5 згодом. Він від таких пропозицій відмовився і наполягав на зустрічі з людиною, яка фінансує це захоплення. На це ОСОБА_5 і ОСОБА_88 відповіли, що хазяїн «теми» ОСОБА_11, ухвалювати рішення буде тільки він і на меншу суму він не згодний. Зміст розмов на цих зустрічах він фіксував на диктофон.      
		 
		Під час проведення досудового слідства у справі потерпілий ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_11, з яким вів переговори, а також ОСОБА_33 і ОСОБА_87, як учасників описаних їм нападів.
		 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 показав, що є партнером ОСОБА_8 по бізнесу, що в курсі всіх ділових зв'язків і проблем останнього з приводу  належних тому двох будинків на території майнового комплексу по АДРЕСА_3. Проблеми складалися з того, що люди ОСОБА_11, намагалися захопити ці будинки, використовували ряд підроблених документів, по яких дані будівлі нібито належать ім. З лютого по березень 2008 року відбулось кілька спроб силового захоплення  цих будівель за участю охоронної фірми «Арт Чікаго Експрес», керівником якої був ОСОБА_87, один з довірених осіб ОСОБА_11, а також безпосередній керівник і виконавець захоплень. Після першої спроби захоплення він разом із ОСОБА_8 у лютому 2008 року  зустрічався з ОСОБА_11 в офісі по АДРЕСА_4  в м.Києві. ОСОБА_11 пояснив, що купив «тему» і що забере будинки, але якщо йому заплатять 5 мільйонів доларів США, то може припинити «наїзди». Після цієї зустрічі здійснили ще два напади на  офісний центр «Веста». При цьому від ОСОБА_11, надходили на його і ОСОБА_8 адреси погрози фізичної розправи. На переговорах, де він був присутнім разом із ОСОБА_8, представники ОСОБА_11 в особі ОСОБА_34, ОСОБА_4, ОСОБА_88, наполегливо рекомендували уступити  ОСОБА_11 будівлі, погрожуючи, що якщо ні, то це добром не скінчитися. При першій і другій зустрічах за участю ОСОБА_88, їхня спільна бесіда записана ОСОБА_8 на диктофон.
		 
		Наведені показання потерпілих спростовують доводи підсудного про  його непричетність до даного злочину.
		 
		Показання потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_12 також підтверджуються дослідженими в судовому засіданні документами: договором №12/03 від 12.03.2001, відповідно до якого  АТЗТ «Дослідний завод «Веста» продало зазначені будівлі ТОВ «Вестпром»; актом приймання-передачі ЗАТ «Веста» від 13.03.2001, згідно якого відповідно до установчого договору останнє одержало зазначену нерухомість від ТОВ «Вестпром»; рішенням Господарського суду м.Києва від 21.05.2002, згідно якого ЗАТ «Веста» зобов'язано передати будівлі у власність ОСОБА_15; актом приймання-передачі №1 від 09.07.2002, відповідно до якого ОСОБА_15 внесла будівлі в статутний фонд ТОВ «Квік»; свідоцтвом про право власності від 09.08.2002 зареєстрованого в БТІ 16.08.2002, згідно з яким майновий комплекс по АДРЕСА_3 площею 8871,80 м2 літ, що складається з нежитлових приміщень. "А" площею 5552,90 м2 і літ. "Б" площею 3318,90 м2 належить ТОВ «Квік»; рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2005, яким визнаний недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 18.12.1998, за яким майнові права на будинки перейшли від компанії "Утіліско Трейдінг Лімітед" до АТЗТ "Дослідний завод "Веста"; постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2006, якою вищевказане рішення Господарського суду м.Києва від 28.04.2005 залишено в силі, а також договором № 515, який уклали 09.08.2006 ТОВ «Квік» і компанія «Утіліско Трейдинг Лімітед» в особі ОСОБА_7 про мирне врегулювання судових спорів, відповідно до якого компанія зобов'язувалася не оскаржувати ряд судових рішень, у тому числі, рішення Господарського суду м.Києва, а також рішення, ухвалені за позовом ОСОБА_35 до ОСОБА_36 і іншим, яке було розглянуто по першій інстанції Оболонским районним судом м.Києва. Крім того, компанія також брала на себе зобов'язання врегулювати проблемні питання, у випадку їх виникнення, з акціонером компанії ОСОБА_37 і мировою угодою, укладеною 18.09.2006 між АТЗТ «Дослідний завод «Веста» і компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед», згідно з якою сторони зобов'язалися добровільно виконати ряд судових рішень, у тому числі і рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2005 (т. 4 а.с. 154-249).
		 
		Вказані документи залучені до справи як речові докази (т.4 а.с. 167-168).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_38, показав, що в 2004 році познайомився з ОСОБА_7. Останній запросив його як адвоката, видав доручення представляти інтереси компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» в судах України у спорах відносно нерухомого майна по АДРЕСА_3 (літ. «А» і «Б» у м.Києві), яке компанія в 1998 році купила в Промінвестбанку. В 1999 році компанія «Утіліско Трейдінг Лімітед»  вселилася в зазначені приміщення, які раніше належали АТЗТ «Веста». Однак в 2001 році договір купівлі-продажу укладений між Промінвестбанком і компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед» судом визнаний недійсним і компанія виселена з приміщень. В 2006 році, розуміючи, що компанія не може претендувати на зазначене майно, ОСОБА_7  дав йому вказівку підготувати проект мирного врегулювання спору, сподіваючись одержати за нього не менш 600 тисяч доларів США. Були проведені переговори з представником АТЗТ «Веста» і ТОВ «Квік» ОСОБА_8 За підсумками переговорів складені договори про мирне врегулювання спорів, які підписані ОСОБА_7 від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» на підставі доручення, виданого Компанією у 2001 році на 5 років, що надає повноваження ОСОБА_7 до листопада  2006 року на всі дії від імені Компанії. Однією з умов договору про мирне врегулювання спорів №515 між ТОВ «Квік» і компанією було одержання ОСОБА_7 нового доручення, тому що строк попереднього спливав. На початку 2007 року ОСОБА_7 привіз доручення, видане на двох осіб - ОСОБА_7 і ОСОБА_37, яке давало повноваження тільки лише на представлення Компанії і тільки в судах без права на комерційну діяльність. Він пояснив ОСОБА_7, що для виконання раніше підписаних контрактів необхідне таке ж доручення, як те, що було виписане Компанією ОСОБА_7 в 2001 році. Одержавши від ОСОБА_7 незрозумілу відповідь, він зрозумів, що той обманює компанію і її співвласника ОСОБА_37, з яким не збирається ділитися і не має наміру виконувати раніше підписані договори про мирне врегулювання судових спорів. Згодом ОСОБА_7 звернувся до Дарницького РУ із заявою про підробку кількох доручень, засвідчених нотаріусами ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92 та іншими. Однак він особисто бачив як ОСОБА_7 підписував  ці доручення. В подальшому ОСОБА_7 став його уникати, а з середині 2007 року перестав підтримувати з ним відносини.  
		 
		В судовому засіданні ОСОБА_7, справа за обвинуваченням якого у вчиненні даних злочинів виділена в окреме провадження, показав, що у 1998 році компанія «Утіліско Трейдинг Лімітед» придбала у «Приватбанку» частину майнового комплексу по АДРЕСА_3, в м. Києві, зареєструвала майнові права в бюро технічної інвентаризації, одержала рішення Київської міської ради про користування земельною ділянкою, на якій перебували ці будівлі. Але у жовтні 2000 року АТЗТ «Дослідний завод «Веста»  звернулося до суду з позовом про визнання недійсним договору застави основних коштів від 27.07.1995, акту судового виконавця від 04.07.1996, згаданого договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, ряду інших документів, пов'язаних із придбанням компанією цього майна, а також про її видалення. Арбітражним судом м. Києва і Київським апеляційним господарським судом позов був задоволений. Рішення, прийняті зазначеними судами скасовані  Вищим господарським судом України, правильність рішення якого підтвердив і Верховний суд України. Однак АТЗТ «Дослідний завод «Веста» реалізувало спірне майно ТОВ «Вестпром», яке передало його в статутний фонд ЗАТ «Веста», а те, у свою чергу, відповідно до рішення господарського суду м.Києва від 21.05.2002 віддало їх у рахунок боргових зобов'язань приватному підприємцеві ОСОБА_15 Та ж внесла отримані будинки в статутний фонд створеного 09.07.2002 ТОВ «Квік». Він вважає ці дії незаконними, оскільки АТЗТ «Дослідний завод «Веста» передало майно, не провівши необхідної його реєстрації в бюро технічної інвентаризації, а згадане рішення господарського суду від 21.05.2002 ухвалене вже після винесення Вищим господарським судом України рішення, яким було відмовлено в задоволенні позовних заяв про визнання недійсним договору купівлі-продажу компанією спірних будинків. В подальшому питання спірного майна було предметом розглядів декількох судів, яким, ОСОБА_8 і ОСОБА_12 надавали недостовірну інформацію. При ознайомленні з матеріалами цивільно справи, яка розглядалась  Києво-Святошинським районним судом Київської області (№2-1203/08), він виявив ряд підроблених,  документів, складених нібито від його імені. Це акт приймання-передачі майнових прав за договором № 196-мп купівлі-продажу майнових прав від 08.08.2006, на підставі якого 09.08.2006 був укладений договір №205 купівлі-продажу майнових прав між ТОВ «Кепітал ріал істейт» і ТОВ «Квік». Стверджує, що в інших судових справах виявив також підроблені документи, а саме складені від його імені доручення, засвідчені нотаріусом, серед яких:  від 14.05 і 15.07.2004, видані ОСОБА_39,  від 31.10.2005, видана ОСОБА_40.заява від 05.04.2006 про те, що, нібито, саме він підписав видані ОСОБА_39 доручення, і підтверджує дійсність усіх, складених їм документів а також повноваження ОСОБА_39. Заявив, що його підписи в цих документах сфальсифіковані. 
		   
		Суд критично оцінює показання ОСОБА_7, надані в судовому засіданні, оскільки вони спростовуються  дослідженими в судовому засіданні  висновками проведених у справі судово-почерковчих експертиз №2097 від 26.03.09 і №10043 від 03.11.09, згідно з якими підписи у всіх документах, про які ОСОБА_7 стверджує, що вони є підробленими, виконані ним самим (т.4, а.с. 225-232).
		Кримінальна справа, порушена 20.06.08 за заявою ОСОБА_7 відносно підробки вищезгаданих документів, 04.11.09 закрита за відсутністю події злочину.
		Матеріали вищевказаних експертиз спростовують показання ОСОБА_7 про те, що він не знав про судові розгляди у справі про спірне майно та результати цих розглядів.
		 
		Про те, що метою зазначених дій було заволодіння членами злочинної організації майном на свою користь, підтверджують наступні докази. 
		 
		Згідно дослідженого в судовому засіданні договору від 11.02.2008 укладеного між ОСОБА_7 від імені компанії «Утіліско Трейдинг Лімітед» та ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» в особі директора ОСОБА_87, строк його дії складає 45 років. Відповідно до договору компанія передає належні їй приміщення по АДРЕСА_3, у м. Києві в управління зазначеному товариству. При цьому метою управління, згідно п.1.3 договору, є одержання прибутку від використання цих нежитлових приміщень. У цьому ж пункті, а також п.1.6 зазначено, що що всі належні компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» вигоди отримує, користується і розпоряджається ними на свій розсуд ТОВ «Український вексельний союз» в особі директора ОСОБА_4, що свідчить про фактичну передачу права на майно. На це вказує термін дії договору, який фактично виключає можливість витребування майна ОСОБА_7 після його закінчення.  Це підтверджується дослідженим в судовому засіданні дорученням від 06.12.2007, виданим ОСОБА_7 від імені компанії, яке надає ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» повноваження укладати і підписувати договори або угоди щодо розпорядження нерухомим майном і майновими правами компанії, у т.ч. договору продажу, передачі в іпотеку, тощо.
		 
		Крім того, згідно з дослідженим в судовому засіданні договором між компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед» і СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» про надання охоронних послуг, укладеним 08.02.2008, зазначене товариство брало на себе зобов'язання підтримувати внутрішній порядок, організувати і забезпечити пропускний режим, охорону приміщень і майна замовника в зазначених будівлях. При цьому, відповідно до  п.4.3 договору ОСОБА_4 надається право визначати від імені компанії особливості режиму охорони.
		 
		Зміст договору свідчить про те, що підсудні, з метою одержання доступу до майна,  намагались надати видимість законності своїм діям, якими примушували потерпілих до виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникали із діючого на той час рішення Донецького Апеляційного суду від 29.01.2008.
		 
		В судовому засіданні досліджені матеріали перевірки дотримання ліцензійних умов діяльності ТОВ «Арт Чікаго Експрес», проведеної ГУ МВС України в м.Києві (акт №74 від 20.02.2008), підчас проведення якої виявлені численні порушення, які вказують, що найм персоналу підприємства відбувався «на швидку руку», без наміру фактично здійснювати охоронну діяльність. Зокрема охоронний персонал підприємства не мав передбачених медичних висновків; відносно найнятих працівників, були відсутні відомості про наявність, або відсутність судимостей, облік у нарколога, психіатра, у військкоматі; в охоронців відсутні знаки приналежності до охоронюваного підприємства; на місці відсутня інформація про місцезнаходження і номер ліцензії підприємства, а також про знаходження об'єкта під охороною; на підприємстві відсутній облік договорів. Перевіркою встановлено, що заходи по охороні майна за договором № 002 від 08.02.2008, укладеним з компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед», проводяться без відповідних документів, що підтверджують повноваження замовника щодо володіння, користування або розпорядження цим майном. Відсутні повноваження представника ОСОБА_7 на здійснення юридичних дій від імені зазначеної компанії.
		 
		Порушення, зафіксовані перевіркою, підтверджують, що підприємства не здійснювало діяльності, створювалась лише видимість такої. 
		          
		Аналіз наведених доказів свідчить, що підприємство з  ліцензією на охоронну діяльність, було необхідне членам злочинної організації  для створення своїм діям вигляду правомірних охоронних послуг, заснованих на договорі, укладеному із власником майна. 
		 
		Придбання зазначеного підприємства з використанням підроблених документів, пов'язаних зі зміною його керівництва, підтверджується наступними доказами.
		 
		Дослідженням в судовому засіданні протоколу №1/07 загальних зборів учасників спільного Українсько-Американського підприємства у формі ТОВ « Арт-Чікаго-Експрес» від 01.11.2007 встановлено, що він містить відомості про те, що на зборах були присутніми всі учасники товариства: ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 і ОСОБА_43, а також громадянин США ОСОБА_45. Вказано також, що на збори запрошувались ОСОБА_87 і ОСОБА_46, якого, нібито, обрано секретарем зборів.  Ухвалене рішення про виведення зі складу учасників ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_44 і ОСОБА_43 і введення до складу учасників ОСОБА_87, про перерозподіл часток у Статутному фонді, внесенні і затвердженні змін у Статуті, а також наділення ОСОБА_87 повноваженнями здійснювати всі необхідні зміни в реєстраційних документах.  Обидва протоколи підписані ОСОБА_87 і ОСОБА_46 Підписи інших осіб, зазначених у протоколі, відсутні (т.5 а.с. 22-25).
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_44 - одного із засновників СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес», згідно яких у 2001 році він призначений директором цього підприємства. Придбав відповідну ліцензію. У 2005 році за 2 000 доларів США продав підприємство  ОСОБА_4 У жовтні 2007 року підприємство переоформлено на ОСОБА_87  Загальних зборів учасників ТОВ « Арт-Чікаго-Експрес», як вказано в протоколі №1/07 від 01.11.2007, не проводилося (т.5 а.с. 26-38).
		 
		 В судовому засіданні досліджені аналогічні за змістом  показання, які надали свідки ОСОБА_42, ОСОБА_41, в частині того, що загальні збори учасників СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» 01.11.2007 не проводилися (т.5 а.с. 33-36, 37-39).
		 
		Наведені докази підтведжують винність членів злочинної організації у вчиненні підроблення документів - внесення в зазначений протокол недостовірних відомостей щодо проведення зборів і вказують на те, що питаннями придбання зазначеного підприємства займався інший член злочинної організації ОСОБА_4 Саме він визначав, кому необхідно передати корпоративні права підприємства, що свідчить про те, що члени злочинної організації діяли спільно, були інформовані про плани один одного. 
		 
		Крім того, з досліджених в судовому засіданні договорів - від 11.02.2008, про передачу ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» в управління приміщення по АДРЕСА_3 у м.Києві, та від 08.02.2008, за яким зазначене товариство зобов'язалося надати послуги по охороні цього майна, вбачається що ОСОБА_7 діяв від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» на підставі доручення від 29.11.1998, строк дії якого минув у 2003 році. У травні-червні 2008 року ОСОБА_7 видав доручення тим же особам, вже на підставі доручення, виданого 15.01.2007  виданого, нібито, ОСОБА_7 і громадянину України ОСОБА_47, що дозволяє кожному з них діяти від імені компанії самостійно.
		 
		У копіях попередніх документів - вищевказаних договорів від 08 і 11.02.2008, укладених ОСОБА_7 від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» з СП ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес», копіях доручень, виданих ОСОБА_7 у грудні 2007 - лютому 2008 року, які надані, у правоохоронні органи, внесені рукописні зміни, про те, що повноваження ОСОБА_7 виникають з доручення від 15.01.2007.
		Проте, дослідженням в судовому засідання копії повідомлення виконавчого директора компанія "Матіко Номінес Лімітед" ОСОБА_48  від 07.05.2008, спростовуєтья факт надання компанією «Утіліско Трейдінг Лімітед» доручення від 15.01.2007 або від іншої дати ОСОБА_7 разом з ОСОБА_49 підтверджується надання компанією 15.01.2007 двох ідентичних дорученнь з апостилями 7642/07 і 7643/07 ОСОБА_7 і ОСОБА_37 з правом представляти компанію тільки разом. В повідомленні також зазначено, що починаючи з 2002 року між ОСОБА_7 і ОСОБА_37 виникли розбіжності, про що останній повідомив компанію. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37 показав, що разом з ОСОБА_7 є засновником компанії "Утіліско Трейдінг Лімітед», управління якої здійснює компанія «Матіко Номінес Лімітед», виконавчим директором якої є ОСОБА_48. Останній є одночасно директором і акціонером компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» на підставі бенефіціарного договору, за правилами якого без його згоди дії в Компанії не проводяться. Співзасновником компанії є ОСОБА_7 - власник 50% акцій Компанії. В 1998 році Компанія придбала в Україні нерухоме майно у «Промінвестбанку» за адресою: АДРЕСА_3, літери «А» і «Б». Літом 1999 року ОСОБА_7 на підставі доручення від Компанії вселився в приміщення по зазначеній адресі, проломивши стіни в будинках. Там перебувало багато устаткування, що належить АТЗТ «Веста», яке ОСОБА_7 розпродав, після чого у нього з АТЗТ «Веста» виник конфлікт. У 2002 році він письмово інформував  Компанію про те, що без його відома ОСОБА_7 не має права діяти від імені Компанії. В 2002 році він довідався, що договір купівлі-продажу нерухомості по АДРЕСА_3, у м. Києві літери «А» і «Б» визнаний у судовому порядку недійсним і Компанія виселена із приміщень. З Компанії стягнута в судовому порядку 13 млн. грн. через незаконні дії ОСОБА_7 по знищенню майна АТЗТ «Веста». Він неодноразово наполягав на тому, щоб ОСОБА_7 припинив незаконно використовувати доручення Компанії, яке видане останньому в 1998 році на 5 років. Але ОСОБА_7 завіряв його, що знайде інвесторів, які допоможуть забрати нерухомість по АДРЕСА_3, і розрахується з усіма боргами.  ОСОБА_7 без його відома, не дотримуючи бенефіциарного договору, а також статуту Компанії і чинного законодавства республіки Кіпр, намагався у 2006 році продати майнові права за договором купівлі-продажу нерухомого майна по вищевказаній адресі,  позбавивши його можливості одержати стягнення збитків із Промінвестбанку України за незаконний продаж нерухомості. Наприкінці 2006 року ОСОБА_7 умовив його про видачу доручення від Компанії на них обох для проведення юридичних дій для стягнення збитків. У січні 2007 року видано два однакові доручення,, особливою умовою яких була спільна їхня участь у всіх юридичних діях. Термін дії доручення закінчувався в січні 2008 року. Однак ОСОБА_7 підробив доручення, видане в 2007 році, шляхом передруку його первісного тексту, знайшов групу рейдерів, з якими по підроблених документах одержав рішення Донецького суду та передав спірне майно фірмі «Арт Чікаго Експрес». Остання, у свою чергу, могла на свій розсуд розпоряджатися Майном. Одержувачем прибутків стала фірма «Вексельний союз». Влітку 2008 року ОСОБА_7 дзвонив йому і вимагав, що б він продав свої акції серйозним людям. Йому ж кілька раз дзвонив ОСОБА_5, говорив, що він з дорученням від ОСОБА_11 і пропонував зустрітися, щоб обговорити питання про продаж акцій. 
		 
		Показання свідка ОСОБА_37 повністю узгоджуються з дослідженим в судовому засіданні висновком судово-технічної експертизи № 7800 від 30.07.08, яким підтверджено, що копія доручення від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» від 15.01.07, видана ОСОБА_7 і ОСОБА_47, виготовлена з використанням іншого доручення від імені компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» від 15.01.07 на ім'я ОСОБА_7 і ОСОБА_37, у якій фрагменти первісного тексту були змінені.
		 
		Вказані докази підтверджують, що станом на 2008 рік ОСОБА_7 не мав повноважень у відношенні майна належного ТОВ «Квік». 
		 
		В судовому засіданні досліджені показання свідка ОСОБА_10, головного державного виконвця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в м.Києві, яка показала, що в 1-й половині 2008 року на виконанні перебували три судові рішення, пов'язані з майном - будівлями в м.Києві, по АДРЕСА_3. Перше з них - ухвала Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19.02.2008 про заборону певним особам, у тому числі ТОВ «Квік», Оболонскому РУ ГУ МВС України в м.Києві і УГСО при цьому підрозділі органів внутрішніх справ, вчиняти дії відносно спірного майна. Дві інші ухвали суду стосувалися накладення арешту на зазначене майно, і їх виконання не вимагало виїзду на місце - досить було направити необхідні документи у відповідну нотаріальну контору. Стягувачем по виконавчих документах була фірма «Утіліско Трейдінг Лімітед». Виконання ухвали полягало в тому, що виїхавши на місце, вона оголосила ухвалу суду, вручила представнику боржника - ТОВ «Квік» постанову про відкриття виконавчого провадження і вимогу державного виконавця про негайне виконання. У зв'язку з вирішенням технічних моментів, пов'язаних з виконанням ухвали суду, познайомилася із представниками компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед». Після прибуття на об'єкт, побачила незнайомих людей у камуфляжі, які штовхали охорону об'єкта, намагаючись витиснути із прохідної. Зі слів представника стягувача, це були їх люди, які повинні були забезпечити виконання рішення суду і безперешкодний вхід держвиконавця на об'єкт. Сама вона зазначених осіб для участі у виконавчому провадженні не задіяла і, вважаючи, що їхні дії протиправні зв'язалася по телефону з одним із своїх керівників - з ким, не пам'ятає і повідомила про ситуацію, що склалася. Впізнала ОСОБА_4 і пояснила, що саме він за дорученням був представником стягувача. Він же переконував її, що ухвала Комінтернівського районного суду м.Харкова повністю законна і проблем з її виконання не буде. Впізнала ОСОБА_5, якого бачила разом з ОСОБА_4 при виконанні судового рішення і раніше - в ОГИС ГУЮ в м.Києві. Він приїжджав до одного з керівників, спілкувався з ним по організаційних питаннях по виконанню ухвали суду. На об'єкт прибули представники Оболонского РУ ГУ МВС України в м.Києві, і після їхнього втручання був створений «живий коридор», через який її і представників стягувача впустили на територію об'єкта, дали можливість здійснити виконавчу процедуру. Був складений відповідний акт, підписаний сторонами.  Згідно із законом, при постанові судом рішення про заборону робити певні дії, державний виконавець, оголосивши таку заборону і склавши про це акт, завершує виконавче провадження, після чого не має права робити виконавчі дії, незалежно від того, чи виконав боржник зобов'язання. Примусове виконання можливе лише після дворазового застосування до боржника штрафних санкцій і встановлення нових строків виконання, коли він і далі не виконує рішення суду. Через кілька днів після описаних подій до неї звернувся ОСОБА_4 і попросив підписати датований 25.02.2008 акт приймання-передачі. З акту випливало, що він складений на виконання згаданої ухвали  Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19.02.2008, ТОВ «Квік» передало нерухоме майно в АДРЕСА_3 на збереження СП ТОВ «Арт Чікаго Експрес». ОСОБА_4 завірив її, що з даним актом він уже звертався до представників ТОВ «Квік», які підписати його відмовилися. Повіривши йому, вона внесла в акт відмітку про це. На прохання ОСОБА_4 вона також долучила даний акт до виконавчого провадження, хоча його складання не передбачене законом, і тому він не має якої-небудь юридичної сили і впливу на виконавче провадження (т. 4 а.с. 120-135).
		 
		Показання свідка ОСОБА_10 узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні відеозаписами подій 25.02.2006 та 03.03.2008 на території ТОВ «Квік» по АДРЕСА_3, в м.Київ.
		 
		Так, на досліджених в судовому засіданні відеозаписах від 25.02.2008 зафіксовано групу осіб, одягнених в камуфляжну форму, які намагались з вулиці проникнути в приміщення прохідної. Їм протистоїть інша група осіб у цивільному. Люди в камуфляжі, з криками, намагаються  виштовхнути осіб, що їм протистоять. Зафіксована присутність ОСОБА_33,справа стосовно якого  на досудовому слідстві виділена в окреме провадження, ОСОБА_87, які перебували на вулиці, і  ОСОБА_4 - всередині прохідної. Далі з'являється державний виконавець, яка спілкується з представниками ТОВ «Квік» через вікно. Держвиконавець заявляє, що не може ввійти у приміщення, у зв'язку із чим складе відповідний акт, і відходить від вікна. З вулиці підсилюються крики і тиск, з метою прорватися в приміщення. Після прибуття працівників міліції, особи, які намагалися прорватися  на територію підприємства, дають можливість пройти державному виконавцеві, яка оголошує відповідні документи. Біля неї перебуває ОСОБА_4   
		 
		На досліджених в судовому засіданні відеозаписах від 03.03.2008 зафіксовано людей у камуфляжі біля входу у зазначену прохідну. З середини цього приміщення  видно, що з вулиці в середину прохідної вривається група людей, на чолі яких перебувають ОСОБА_87 і ОСОБА_33, прориваються через турнікет, зав'язують бійку з охоронцями, долають їхній опір і захоплюють прохідну. Далі, не зумівши подолати ґрати, що закривають двері, які ведуть у двір нападники розбивають вікна прохідної, і через них розпорошують порошок з вогнегасників. ОСОБА_87 дає вказівки нападаючим особам, а також особисто застосовує насильство до одного з охоронців - утримує його за шию. Серед нападників також перебуває ОСОБА_33 - вказує рукою, після чого кілька нападників по його команді накидаються на охоронця і поваливши на підлогу, витягають на вулицю.На записі, знятого з вікна видно як на вулиці зібралася значна кількість людей у камуфляжі, серед них ОСОБА_87, ОСОБА_4, які спілкуються між собою, а також по телефонах. Наступний запис фіксує події вечора того дня - як охоронці підприємства намагаються водою із брандзбойтів стримати натиск нападаючих. Ті, у свою чергу намагаються розрізати ґрати. Зафіксовані пошкодження всередині приміщення прохідної - розбиті вікна, пролами в стінах (т.4 а.с. 3-55)
		 
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком проведеної в справі будівельно-технічної експертизи б/н від 01.10.09, вартість ремонтних і відбудовних робіт, необхідних для відновлення пошкоджень ТОВ «Квік», нанесених під час нападу 25.02 і 03.03.2008 становить 14 тис. 627 грн. 80 коп..
		 
		Застосування насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, пошкодження і знищення майна, що перебуває в віданні потерпілих також підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_51 показав, що 25.02.2008 перебував у нотаріуса в торговельному офісному центрі «Веста» по АДРЕСА_3, в м.Києві. Близько 14.50 годин, вийшов на вулицю, побачив, що центральна прохідна оточена особами в камуфляжній формі. У будинок офісного центру зайти не зміг, тому спостерігав за подіями, що відбувалися, знімав їх на свій мобільний телефон. Одним з нападників був ОСОБА_87, який активно призивав до захоплення прохідної  і прориву в будинок центру «Веста», вимагаючи при цьому, щоб охоронці офісного центру пропустили його на територію, тому що він є новим хазяїном. Нападаючі силою  видворяли  охоронців на вулицю. Під час нападу, на протилежній  стороні вулиці перебував ОСОБА_5. Під час захоплення ОСОБА_87 неодноразово підходив і спілкувався із ОСОБА_6. Близько 15.10 годин до будинку офісного центру під'їхав автобус «Ікарус», з якого вийшли більш ніж 20 молодих людей спортивної статури, у цивільному одязі і приєдналися до групи тих, що нападали. О 15.20 годин до центральної прохідної під'їхали працівники міліції і нападники припинили свої дії. Через якийсь час нападники утворили «коридор», крізь який  пропустили на територію офісного центру судового виконавця, після чого він виїхав з місця події. 03.03.2008 він знову перебував в офісі по АДРЕСА_3 у м.Києві. Близько 14.10 годин, вийшов з офісу, біля центральної прохідної побачив перед турнікетом велику кількість людей у камуфляжній формі і цивільному одязі. Через кілька хвилин один з них, у цивільному одязі - чоловік на імя ОСОБА_33, перестрибнув через турнікет і за ним пішли всі інші особи. Нападники почали видворяти із прохідної охоронців офісного центру. Частина охоронців, покинули приміщення центральної прохідної, укрилися за металевими ґратами, закрили їх на замок. Він перебував у коридорі прохідної, знімав, що відбувалося на відеокамеру.  За наказом ОСОБА_87 нападники, виламали двері, увірвалися в кімнату переговорів, де укрився начальник служби безпеки  ОСОБА_52. ОСОБА_87 сказав, щоб охорона припинила опір, інакше у випадку опору він викличе ще 500 людей. За вказівкою ОСОБА_87, 8 людей із числа осіб, що напали, відібрали в нього  відеокамеру і розбили її, після чого стали бити його ногами і руками, у результаті чого він знепритомнів. 
		 
		Показання потерпілого ОСОБА_13 підтверджуються дослідженими в судовому засіданні протоколами впізнання, згідно з якими ОСОБА_13 пізнавав на пред'явлених йому фотознімках  ОСОБА_87 і ОСОБА_33, як учасників нападу під час подій; дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи № 1056/э від 01.08.2008, згідно з яким у ОСОБА_13 виявлені легкі тілесні ушкодження у виді саден обличчя і правої руки, які були заподіяні тупими предметами і могли утворюватися 03.03.2008. (т. 4 а.с. 84-86).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_53 показав, що 25.02.2008 на проїзній частині вулиці, перед прохідною центру «Веста» по АДРЕСА_3, побачив значну кількість осіб, одягнутих у камуфляжну форму, які стояли групами.  Від однієї із груп відділилося дві людини, одним з яких був ОСОБА_87 і підійшли до судових виконавців, поруч із якими стояв ОСОБА_54 Останній щось говорив ОСОБА_87, вказуючи на торгово-офісний центр.  Неподалік від них стояла група осіб, у цивільному одязі, серед яких був ОСОБА_32 Через якийсь час відбулася спроба захоплення торгово-офісного центру. ОСОБА_87 і ОСОБА_33 перебували в перших рядах нападаючих, віддавали їм накази, прорвали оборону охорони центральної прохідної центру, стали бити охоронців. Частина охоронців  укрилася у дворі, закривши на замок ґрати. Там був присутній ОСОБА_4, який, назвав себе представником юридичного відділу компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед»,  спілкувався з кимсь по телефону, коментував все, що відбувається. Події він знімав на відеокамеру з метою передачі відеоматеріалу працівникам міліції. Помітивши це, ОСОБА_87 і ОСОБА_33, застосували фізичну силу і відібрали в нього відеокасету.
		 
		Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань,  поєднаного  з насильством,  що не є небезпечним для життя і здоров'я, та з пошкодженням чи знищенням майна, також підтверджується показаннями свідків  ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57
		 
		Так, в судовому засіданні свідок  ОСОБА_55 - представник ТОВ «Квік», показав, що 25.02.2008, близько 14.30 годин невідомі особи зробили напад на будинок офісного центру по АДРЕСА_3. Він вийшов до нападників і судових виконавців для ведення переговорів. Нападниками керували ОСОБА_87 і ОСОБА_33, які, перебуваючи в перших рядах, намагалися на прохідній прорватися на територію центру, викрикували на адресу охорони погрози, витісняли охоронців. Він перебував на прохідний, біля вікна із ґратами і намагався з'ясувати в судового виконавця мету прибуття. За вікном стояли ОСОБА_32 і ОСОБА_54 До вікна підійшла судовий виконавець, яка просила пропустити її на територію центру, щоб вона зачитала виконавчий лист. У цей час за вказівкою ОСОБА_87, нападники активізували свої дії по подоланню опору охорони. Прибули працівники міліції і очистили територію офісного центру від нападників. Ввійшли судовий виконавець і представник компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед» ОСОБА_4 з понятими. Вислухавши судового виконавця, вони пройшли в кімнату переговорів, де в ОСОБА_4 неодноразово згадував ім'я: «ОСОБА_11», або « ОСОБА_11».
		 
		Аналогічні показання надали в судовому засіданні свідки ОСОБА_56, ОСОБА_57 
		 
		Згідно досліджених в судовому засіданні протоколів впізнання ОСОБА_56 під час досудового слідства впізнав на пред'явлених йому фотознімках  ОСОБА_33 і ОСОБА_87, як учасників нападів; ОСОБА_58 під час досудового слідства впізнав на пред'явлених йому фотознімках  ОСОБА_33 і ОСОБА_87 («ОСОБА_87»), як учасників нападів, про яких він дав показання.
		 
		Про погодженість дій учасників навпаду свідчить зіставлення наданих операторами мобільному телефонному зв'язку відомостей про телефонні з'єднання між номерами ОСОБА_4 (НОМЕР_1), ОСОБА_33 (НОМЕР_2), ОСОБА_5 (НОМЕР_3), ОСОБА_87 (НОМЕР_4), ОСОБА_46 (НОМЕР_5), а також ОСОБА_11 (НОМЕР_6). 
		 
		Так, з вищенаведених показань випливає, що 12.05.2008 напад на будівлі комплексу почався приблизно о 19.00 годині. У цей день, ОСОБА_4 протягом дня зв'язувався по телефону з ОСОБА_46 - в 12.31, із ОСОБА_87 - в 14.59, в 17.37 - з ОСОБА_11, а незадовго до нападу - в 18.17 із ОСОБА_6, і в 18.50 - з ОСОБА_33Увечері того ж дня ОСОБА_4 дзвонив ОСОБА_11, ОСОБА_5 і ОСОБА_87ОСОБА_87, крім перерахованих вище з'єднань, неодноразово зв'язувався по телефону з ОСОБА_33, ОСОБА_46, ОСОБА_6 і ОСОБА_11
		 
		Далі, 25.02.2008 (напад відбувся приблизно в 14.00 годин):- ОСОБА_4 з 08.57 до 10.38 п'ять разів зв'язується із ОСОБА_6; - в 13.47 (перед нападом) ОСОБА_87 зв'язується з ОСОБА_33, який негайно, в 13.48 передзвонює ОСОБА_4; - в 15.16 ОСОБА_33 знову дзвонить ОСОБА_4, а в 15.28 ОСОБА_5 зв'язується з ОСОБА_33;- в 16.05 ОСОБА_33 дзвонить ОСОБА_87, а в 16.06 йому ж - ОСОБА_5
		 
		03.03.2008 (два напади, що почалися о 14.00-14.30 годині і о 20.00 годині):- в першій половині дня дзвінки між ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_87, зокрема перед першим нападом: в 13.30 і 13.56 ОСОБА_4 зв'язується із ОСОБА_6, він же в 13.47 і 14.02 - із ОСОБА_87- в 16.55 ОСОБА_4 зв'язується з ОСОБА_11, а після 20.00 годин спілкується із ОСОБА_6, ОСОБА_87 і ОСОБА_46;У свою чергу ОСОБА_87 протягом дня підтримує телефонний зв'язок з ОСОБА_33, а в 16.53, 20.24, 20.29 і 20.40 розмовляє з ОСОБА_11 У проміжку - в 20.38 зв'язується з ОСОБА_4
		 
		Аналіз досліджених доказів дозволяє зробити висновок, що дії нападників були узгоджені, організовані і сплановані, що в співставленні показаннями державного виконавця  ОСОБА_10 свідчить про те, що члени злочинної організації планували застосування насильства в день виконання судового рішення, і  ретельно готувалися до цього. 
		Незважаючи на невизнання ОСОБА_88 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів, винність  підсудного у вчиненні захоплення транспортного підприємства, що спричинило тяжкі наслідки, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», вчиненого організованою групою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, пошкодженням і знищенням майна,  заподіяння середньої тяжкості і легкого тілесних ушкоджень, підтверджується дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків, протоколами слідчих дій, висновками експертиз, іншими документами. 
		Так, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_60 показав, що перебував на посаді начальника ВОХР порту. 25.04.2008 на територію пожежної частини порту прибула колона автобусів, з яких вийшли невідомі і організувалися в колони. Зламали ворота за будинком пожежної частини, направилися до адміністративного будинку порту. Він дав вказівку працівникам ВОХР на посту, де знаходився центральний вхід в управління порту, щоб ті закрили двері. В управлінні порту перебували близько 40 людей у чорній уніформі, які заблокували вхід і не пропустили його у будинок. Біля входу він бачив свого заступника ОСОБА_25 і працівників пожежної частини разом з начальником ОСОБА_26 У будинок управління порту разом зі працівниками ВОХР зайшов через боковий вхід. У цей час невідомі в чорній уніформі розсередилися навколо будинку управління порту. З центрального входу в будинок зайшли державні виконавці, які зачитали рішення суду про те, що начальником порту є ОСОБА_16  Працівник ВОХР ОСОБА_95 повідомив, що невідомі намагаються висвердлити замок бічних дверей. Хвилин через 15 почув дзенькіт скла, побачив як через двері їдальні ввірвалися невідомі люди в уніформі, які пошкодили при цьому двері і розбили скло. Відштовхнувши працівників порту ОСОБА_28, ОСОБА_61, побігли на 3-й поверх в кабінет начальника порту. Він теж піднявся до кабінету начальника порту. Вхідні двері були вибиті, у кабінеті перебували сторонні. ОСОБА_16 оголосив, що він відсторонений від посади і начальником ВОХР призначений ОСОБА_25, після чого той розблокував ґрати і впустив на територію порту осіб у чорній формі. 28.04.2008 за вказівкою заступника начальника порту ОСОБА_21 він перебував у порту, щоб підсилити пости працівниками державної служби охорони. Організував групу резерву охорони в складі 7-8 людей біля 2-го поста. Туди ж направив свого помічника ОСОБА_62. До нього в кабінет зайшов ОСОБА_25 - заступник по роботі з особовим складом, і сказав, що б він  переговорив з начальником порту ОСОБА_16 Коли він  відмовився  ОСОБА_25 пішов. Опівночі до нього зайшов працівник ВОХР ОСОБА_27 і сказав, що невідомі 50-60 людей шукають. Він дав команду закрити вхідні броньовані двері. Невідомі виламали вікно і двері, проникли у вартове приміщення. Він закрився у кабінеті разом з ОСОБА_27, але ті вибили двері, увірвалися і стали бити руками та ногами його і ОСОБА_27. Витягли з кабінету у двір, де продовжували бити.  Він бачив ОСОБА_26, який стояв поруч і спостерігав. Його за форму потягли до управління порту. На виході з вартового двору він бачив ОСОБА_25, який також спостерігав за побиттям. За 60 м до будинку управління порту невідомі  стали в коло і продовжили його бити. Він знепритомнів, опам'ятався, коли волокли по асфальту. Його знову почали бити. Опам'ятався за територією порту. Поруч перебували 15 невідомих йому хлопців, які продовжили бити його руками і ногами. Один з них зірвав з нього погони, сказав, що вони йому не знадобляться. Пригрозив, якщо він  знову з'явиться в порту, його вб'ють. Знепритомнів і отямився, коли працівники ДСО відвозили його в лікарню.  
		 
		Показання потерпілого підтверджуються дослідженими  в судовому засіданні: висновком судово-медичної експертизи № 270 від 03.06.08, згідно з яким у ОСОБА_60 виявлені середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки і живота (перелом 7 лівого ребра по середньоключичной лінії, забиття лівої легені), що викликали розлад здоров'я на строк понад 3-х тижнів, а також виявлені легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я у виді закритої черепно-мозкової травми - струс головного мозку (т.6 а.с. 143-145); протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину, при проведенні якого потерпілий підтвердив свої показання, указав де і як відбувалися події, описані їм під час допитів (т.6 а.с. 58-63).
		 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_63 показав суду, що працював начальником варти служби воєнізованої охорони порту. 25.04.08 невідомими був захоплений порт «Южний». Діями нападників керував «ОСОБА_33», якого він побачив після того, як нападники розбили вікно в їдальні і проникли в управління порту. По фотознімку впізнав ОСОБА_33 як особу на ім'я «ОСОБА_33». Бачив нападників в кабінеті начальника порту ОСОБА_14, куди ті ввірвалися і вимагали здати повноваження ОСОБА_16. Потім в управлінні порту з'явилася охоронна фірма, якою керував ОСОБА_25 ОСОБА_25 надавав допомогу нападаникам оскільки, як заступник начальника ВОХР, знав розміщення всіх об'єктів і графіки змін, давав команди про виведення працівників ВОХР із будинку, у т.ч. насильно вивели і його 28.04.08 опівночі перебував у вартовому приміщенні ВОХРа на території порту. Стрілок ОСОБА_64 подзвонив, сказав, що з управління порту вийшла група невідомих осіб і направилася до КПП №2. Він побачив, що група невідомих уже перебуває на території порту. Він вимагав, щоб вони покинули порт, йому грубо відповіли. Невідомі хватали працівників ВОХРа за одяг, вимагали покинути порт. Серед них був ОСОБА_25, який давав вказівку нападникам, кого потрібно витягти з поста, тому що вони були не на службі. Перебував там і  ОСОБА_26 В юрбі нападаючих бачив ОСОБА_33, який брав участь в усуненні працівників ВОХР з поста. Потім ОСОБА_33 дав команду нападникам йти до вартового приміщення. Він на машині повернувся в це приміщення, доповів про ситуацію ОСОБА_60. Вони закрили вхідні двері і закрилися в кабінеті. Однак нападники вибили двері, увірвалися в кабінет. Першим увірвався ОСОБА_33 і наніс йому удар у ніс. Його витягли з кабінету і з ОСОБА_60, який  також був побитий нападниками, потягли убік КПП №2.
		 
		В судовому засіданні досліджений протокол відтворення обстановки і обставин події злочину, згідно з яким ОСОБА_63 підтвердив свої показання, показав де і як відбувалися описані їм події (т.6 а.с. 97-103).
		 
		Показання потерпілого підтверджуються дослідженими в судовому засіданні: висновком судово-медичної експертизи №207 від 28.05.08, згідно якого у ОСОБА_63 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я у виді черепно-мозкової травми - перелому костей носа, зовнішньої деформації носа, які утворилися від впливу тупих предметів.  (т.30 а.с. 111-133).
		 
		В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_62 показав, що 28.04.2008 заступив на зміну як працівник загону воєнізованої охорони порту і перебував на території порту у вартовому приміщенні. В ночі за вказівкою начальника ВОХР ОСОБА_60 пішов на пост № 2 для посилення охорони. Там помітив, що в сторону поста направлялися невідомі особи в кількості 15-20 людей на чолі з начальником пожежної частини порту ОСОБА_26 і заступником начальника ВОХР ОСОБА_25 Наблизившись до поста ОСОБА_26 вказав на нього і крикнув «Ось він!», а ОСОБА_25 додав: «Так, це він, вихоплюйте його!»,  після чого кілька людей підійшли до нього збили з ніг і відтягнули в бік адміністративного будинку порту. Коли він намагався вчинити опір, йому наносили удари ногами і руками по тілу і голові, зірвали погони, сказавши, що вони йому не знадобляться. Побиття тривало близько 5 хвилин, після чого ОСОБА_25 скомандував невідомим відтягнути його за територію порту. Після цього його відтягнули до центру площі біля будинку управління порту, де кинули на асфальт. Осіб, які били він бачив у кабінеті начальника порту - вони супроводжували ОСОБА_16 у день захоплення адміністративного будинку порту. Він також бачив, коли перебував у кабінеті начальника як юрист ОСОБА_16, ОСОБА_4 наполягав на тому, щоб керівництво ОСОБА_14 покинуло приміщення.
		 
		Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком судово-медичного експертизи №208 від 03.06.08, у ОСОБА_62 виявлені легкі тілесні ушкодження з короткотривалим розладом здоров'я у виді множинних саден обличчя, підшкірної гематоми в лобовій області ліворуч, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, які утворилися від впливу тупих предметів (т.30 а.с. 124-127).
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_103 показав, що 28.04.2008 в 23.00 перебував у службовому автомобілі на стоянці біля будинку ВОХР. Бачив як на стоянку з великою швидкістю заїхав автомобіль, з якого вибіг у вартове приміщення стрілок ВОХР ОСОБА_63 Він  також зайшов у вартове приміщення, слідом за ним забігли ще кілька стрілків. ОСОБА_63 закрив вхідні металеві двері вартового приміщення, повідомили інформацію, що до вартового приміщення рухаються агресивно налаштовані невідомі особи, які брали участь 25.04.2008 у захопленні будинку управління порту. Ці невідомі особи вибили раму вікна, вибили дерев'яні двері, що ведуть із цієї кімнати в коридор, і ввірвалися в будівлю ВОХР. По їхній команді він зібрав речі і направився до виходу. Біля кабінету начальника варти бачив стрілка ОСОБА_63 з закривавленим обличчям,  який ухилитися від ударів. Бачив, як з кабінету начальника ВОХР вивели ОСОБА_60, а також усіх, хто перебував у вартовому приміщенні і повели до КПП №2. Група невідомих оточила ОСОБА_60 і, поваливши на землю, почала жорстоко бити його руками і ногами.           Тих, хто намагався йому допомогти, відштовхували і загрожували фізичною розправою. Коли він обернувся, то побачив заступника начальника загону ОСОБА_25, після чого запитав останнього: «Ну як, це нормально?», маючи на увазі  ситуацію що виникла, на що той ніяк не відреагував, лише розвів руками. Потім невідомі особи оточили працівників порту кільцем, вивели за територію порту, де під погрозою насильства заборонили повертатися в порт. 
		          
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_66, який на той час працював начальником Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області, показав, що 25.04.2008 в порту під час проведення учасниками виконавчого провадження переговорів з боку невідомих осіб почалися провокаційні дії, були спроби, у т.ч. за допомогою пил по різанню металу відкрити запасні вхідні двері в приміщення порту. Їх дії були чітко організовані. Група осіб спортивної статури утворювали коло, огородивши одну людину з пилкою від інших, у т.ч. працівників міліції і при спробі їх затримати, розсіювалися в юрбі. Такі дії відбувалися в 3-4 спроби, але при цьому двері не були ушкоджені, тому їх дії він вважає провокаційними. З будинку управління порту вийшов держвиконавець і зачитав рішення суду про відновлення ОСОБА_16 на посаді начальника порту. Мітингуючі підійшли до вхідних дверей. Надійшло повідомлення, що невідомі розбили вікна в їдальню і проникли в будинок управління порту. Інша група невідомих осіб проникла в будинок через центральні двері. Він дав вказівку документувати ці факти та шукати невідомих, що незаконно проникли у будинок управління порту. На третьому поверсі в приймальні начальника порту повідомили що ОСОБА_14 веде переговори з ОСОБА_16 Надалі він бачив ОСОБА_14, який в інтерв'ю журналістам обіцяв оскаржити рішення суду про відновлення ОСОБА_16 на посаді і виїхав. 28.04.2008 надійшло повідомлення про те, що в порту знову плануються якісь дії. ОСОБА_16 постійно перебував у порту. При спілкуванні з ним, останній не визнаючи ніяких повноважень ОСОБА_14, відкидав інформацію про те, що невідомі особи вийшли з управління порту і напали на вартове приміщення, побивши начальника ВОХР ОСОБА_60 та інших працівників ВОХР. Він повідомив ОСОБА_16, що існує рішення суду, яким скасовуються його повноваження.  Він також показав, що особисто бачив у вартовому приміщенні ВОХР виламані двері, вікно, на підлозі плями бурого кольору, схожі на кров. Зі слів працівників ВОХР невідомі в чорних формах побили начальника ВОХР ОСОБА_60 і інших працівників ВОХР, яких направили в лікарню. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що з 29.12.2007 виконував обов'язки начальника Державного підприємства  морського торговельного порту «Южний», а 08.04.2008 наказом Міністра транспорту і зв'язку  України був призначений начальником цього порту. До цього обов'язки виконував ОСООСОБА_16ризначений на цю посаду концерном «Укрморпорт». В середині квітня 2008 року стало відомо про те, що на підтримку ОСОБА_16 планується мітинг. 25 квітня 2008 року побачив, що перед управлінням порту зібралася значна кількість людей, серед яких виділялися 70-100 людей спортивної статури, які намагалися проникнути в приміщення управління порту. В приміщення управління порту, допустили державних виконавців, разом з юристом ОСОБА_16 ОСОБА_4 Державні виконавці повідомили, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21.03.2008 ОСОБА_16 відновлений на посаді начальника порту, а наказ про призначення його на цю посаду визнаний незаконним. Запропонували підписати ряд виконавчих документів, розписатися в постанові про відкриття виконавчого провадження, на що він заявив, що готовий їх підписати тільки після ознайомлення з ними. Зробив зауваження, що ці документи повинні представлятися керівництву Міністерства транспорту і зв'язку, як органу, уповноваженому на зміну управління порту. В його службовому кабінеті в присутності ОСОБА_16 ОСОБА_4, наполягав, щоб він  підписав необхідні документи та залишив порт. Коли ті зрозуміли, що керівництво порту не буде залишати управління, в кабінет увірвалися 30-40 молодих людей. розбивши вікна першого поверху. ОСОБА_88 повідомив, що управляти портом буде інша особа, а тому йому необхідно покинути територію порту. Працівники міліції, що перебували в управлінні порту, не застосовували ніяких заходів по припиненню цих дій, тому нападники зайняли приміщення управління порту. Після цих подій, з'ясувавалось, що організатором захоплення порту є ОСОБА_11 З метою перешкодити захопленню режимної території порту, підприємство уклало договір на охорону  частини порту з управлінням державної служби охорони, працівники якої були виставлені на пости разом із працівниками охорони порту на чолі з начальником охорони ОСОБА_60 28.04.08 вони приступили до охорони постів № 2, № 5 і вартового приміщення порту. Вночі нападники, за вказівкою ОСОБА_25 - заступника начальника загону воєнізованої охорони порту, який перейшов на сторону ОСОБА_16, зробили напад на охоронців порту, заподіяли їм, у тому числі і начальнику охорони ОСОБА_60, тілесні ушкодження. Він подав позов у Ворошиловський районний суд м. Донецька про захист права на працю, який 30.04.2008 був задоволений. 06.05.2008 дане рішення було виконане і адміністративний будинок звільнений. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_28 показав, що  працював заступником начальника порту «Южний» по правових питаннях. В листопаді 2007 року наказом державного концерну «Укрморпорт» на посаду начальника порту  призначений ОСОБА_16 У грудні 2007 року у зв'язку із призупиненням діяльності «Укрморпорта», Міністр транспорту та зв'язку України призначив виконуючим обов'язки начальника порту ОСОБА_14 і в подальшому затвердив його на цій посаді.  25.04.2008 вранці  він з вікна будинку управління порту побачив, що на вулиці організується мітинг. У дверей в будинок зібралася група осіб міцної статури. Подзвонили і сказали, що йде судовий виконавець із судовим рішенням. Він спустився вниз, де біля вхідних дверей перебували група осіб міцної статури, державний виконавець, працівники міліції, довірені особи ОСОБА_16 - ОСОБА_4, ОСОБА_67, ОСОБА_88, та інші, поняті, журналісти. На прохідній державний виконавець зачитав одну з постанов, після чого ОСОБА_16 сказав, що звільняє начальника ВОХР порту ОСОБА_60. Ніяких письмових наказів не було.В актовому залі, де були присутні ОСОБА_16, ОСОБА_4, ОСОБА_67, та інші. Державний виконавець оголосив, що на добровільне виконання надається  7 днів, проінформував про право протягом цього строку добровільно виконати ухвалу або відмовитися від виконання. Заступник начальника порту ОСОБА_58 повідомив, що невідомі проламують двері управління порту, після чого він та інші спустилися на перший поверх, де почули шум із їдальні. Він бачив багато невідомих людей міцної статури, які проникли в їдальню через розбите вікно. Приблизно 20 людей кинулись в хол, відштовхнули  його та  інших працівників порту, які намагалися їх зупинити. Двері в приймальню начальника порту розбили. Там зосередилися особи спортивної статури, разом з якими був ОСОБА_4, який представлявся то випадковим перехожим, то довіреною особою, то юристом і незалежним адвокатом. У кабінеті начальника порту він бачив ОСОБА_88, який по телефону давав комусь вказівки, постійно звертався до ОСОБА_14, говорив: «ОСОБА_14, вставай і йди, інакше буде лихо». Потім з кімнати відпочинку до кабінету начальника вийшов ОСОБА_16 Звернувся до ОСОБА_14 Вимагав «припинити цей цирк, тому що питання вирішене, інакше розмовляти будуть по іншому». В кабінет заходив ОСОБА_4 і розмовляв з ОСОБА_88, виходив з ОСОБА_16 у кімнату відпочинку. ОСОБА_4 спілкувався також  з невідомими особами, поводився зухвало. Невідомі викрикували на адресу ОСОБА_14 погрози. Розуміючи, що погрози реальні, він запропонував ОСОБА_14 покинути кабінет, з метою особистої безпеки. Безпосередньо нападниками керував ОСОБА_33. Невідомі виконували вказівки ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_88 та інших. ОСОБА_4 заважав працівникам порту висловлювати свою думку по виконавчому провадження, створював видимість незаконних дій адміністрації порту. ОСОБА_16 перебував поруч із ОСОБА_88. ОСОБА_88, давав вказівки невідомим. ОСОБА_16  довго спілкувався з ОСОБА_33 і ОСОБА_88, потім викликав до себе ОСОБА_4 Його особисто насильно видворили з будинку порту, пригрозивши у випадку непокори зламати щелепу. До 06.05.08 його в порт не пускали. 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_68, показала, що 25.04.2008 перебувала на робочому місці касира їдальні. Почула із кухні шум та дзвін розбитого скла. Відкрилися двері кухні та у їдальню ввірвалася група людей. Їх пробували стримати працівники ВОХР, але ті їх виштовхнули у фойє, розбили скло у дверях обіднього залу і проникли у фойє управління порту. 
		          
		Аналогічні показання надали допитані в судовому засіданні  свідки касир-буфетник ОСОБА_69 та  кухар їдальні порту ОСОБА_70
		 
		Свідок ОСОБА_71 - батько ОСОБА_14, показав суду, що державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» є власністю Міністерства транспорту і зв'язку України, яке на конкурсній основі укладає контракт із керівником порту. У 2004 році створений концерн «Укрморпорт», як би прошарок між міністерством і портами. Керівників портів стали призначати через «Укрморпорт». Це тривало до 2007 року, поки концерн «Укрморпорт» не був ліквідований. В 2007 році в порту помінялося декілька керівників. Останній з них - ОСООСОБА_16кий був призначений наказом «Укрморпорта». На початку 2008 року Мінтранс оголосив конкурс на посаду начальника порту, за результатами якого начальником порту призначили ОСОБА_14 Зі слів сина він довідався, що 25 квітня 2008 року біля порту зібрався мітинг у підтримку ОСОБА_16 До будинку прибули державний виконавець із рішенням Ворошиловського райсуду м. Донецька, за яким ОСОБА_16 відновлено на посаді начальника порту. Разом з виконавцем і ОСОБА_16 у порт прибули його представники, а також група невідомих осіб, які через вікна проникла в будинок і вигнали керівництво порту. Через кілька днів ці ж люди жорстоко побили працівників охорони порту. Він став цікавитися, хто стоїть за  цим захопленням, і з'ясував, що це люди ОСОБА_11 Вважає, що очевидно ОСОБА_16 мав зобов'язання перед замовниками, які із призначенням ОСОБА_14 залишилися невиконаними. На початку травня 2008 року судове рішення, яким ОСОБА_16 відновлений на посаді начальника порту, скасовано, і портом продовжив керувати ОСОБА_14 
		 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що перебував на посаді заступника начальника відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції. 24.04.2008 ОСОБА_16 звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 03.04.2008, за його позовом до концерну «Укрморпорт» про захист права на працю та пред'явив до виконання виконавчий лист про поновлення на роботі на посаді начальника порту. Він відкрив виконавче провадження, направив копії відповідної постанови сторонам, виніс постанови про залучення працівників міліції та оператора для здійснення відеозйомки. 25.04.2008 був у порту «Южный» для вручення постанови про відкриття виконавчого провадження боржникові, де перебували ОСОБА_16, його представники ОСОБА_67 і ОСОБА_4 Заступникові начальника порту ОСОБА_28, начальникові ВОХР ОСОБА_60, начальникові порту ОСОБА_14 у присутності представників засобів масової інформації були оголошені ухвали суду та виконавчий лист, вручені постанови про відкриття провадження, складені акти. ОСОБА_14 та його представники від підпису відмовились. Після цього він прочитав ухвалу суду працівникам ВОХР. Примусове виконання рішення не проводилося, був наданий строк для добровільного виконання до 03.05.2008. Виконавчі провадження припинені у зв'язку із скасуванням судом своїх ухвал і виконавчого листа. В подальшому 05.05.2008 ним відкрито провадження по виконанню іншого рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька - за позовом ОСОБА_14 до ОСОБА_16 і ОСОБА_25 про захист права на працю, яке протягом 06-08.05.2008 виконано та закрито  у зв'язку з виконанням у повному обсязі.
		 
		З досліджених в судовому засіданні копій матеріалів виконавчого провадження №ДВ-2/367 від 24.04.08 встановлено, що 21.03.2008 Ворошиловський районний суд м.Донецька ухвалив рішення, яким відновив ОСОБА_16 на посаді начальника ГП МТП «Южный» і 21.04.2008 видав виконавчий лист у справі 2-1465/8, який ОСОБА_16 пред'явив до виконання 24.04.2008 у Южненське міське управління юстиції.
		 
		Дослідженням в судовому засіданні копії постанови №ДВ-2/367 від 24.04.2008 про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №1-1465 Ворошиловського районного суду м.Донецька від 21.03.2008 про відновлення ОСОБА_16 на посаді начальника порту встановлено, що для добровільного виконання зазначеного судового рішення боржникові наданий строк до 03.05.2008.
		 
		Показання свідка ОСОБА_20 узгоджуються з переглянутими в судовому засіданні відеозаписами подій в порту «Южний», що  відбувались 25.04.2008 в кімнаті переговорів адміністративної будівлі, наданими засобами масової інформації. 
		Переглядом залучених до справи речових доказів - комп'ютерних носіїв: СD-R диску обсягом 700 МВ зі значком торговельної марки «АСМЕ», DVD-R диску обсягом 4,7 GB зі значком торговельної марки "Arena", DVD-R диску  обсягом 4,7 GB  зі значком торговельної марки «TDK», встановлено, що ОСОБА_20 оголосив сторонам, в присутності  ОСОБА_16, ОСОБА_88, ОСОБА_4 вказану постанову, у т.ч. і в частині надання 7-денного строку на добровільне виконання.
		 
		Вказані докази підтверджуєть, що з моменту оголошення державним виконавцем постанови, з визначенням строку для добровільного виконання і до його закінчення, ОСОБА_16 та його представники, у т.ч. ОСОБА_4, ОСОБА_88, не мали повноважень вимагати від ОСОБА_14 виконання судового рішення,  у т.ч. шляхом передачі документів, печаток.
		 
		Суд також враховує показання інших підсудних у справі, з якої виділена дана справа в окреме провадження у зв'язку з хворобою підсудного ОСОБА_88
		 
		 Підсудний ОСОБА_87 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, винним себе не визнав та показав, що незаконних дій не вчиняв. Показав суду, що погодився на пропозицію ОСОБА_4 придбати охоронну фірму за умови, що документи будуть в порядку. В грудні 2007 року його познайомили з ОСОБА_7 і він дізався про те, що у того забрали нерухомість за адресою: м.Київ, АДРЕСА_3, а також те, що той звертався до суду  з метою повернення майна. Йому відомо, що ОСОБА_8 та ОСОБА_12 погрожували ОСОБА_7  розправою. Після відповідних рішень судів він, як директор товариства «Арт-Чикаго-Експрес», уклав договір на здійснення охорони  будівель за вказаною адресою. Під час знаходження на вказаній території, до нього підходили особи кавказької національності та погрожували  розправою, якщо він не забереться. 03.03.2008 він також знаходився на території за вказаною адресою, де відбувались силові дії і йому спричинили тілесні ушкодження, через що він лежав у лікарні. Коли хворів, перевірили діяльність його охоронного  підприємства.  Будучі на лікарняному, він не міг надати  документи,  тому перевіряючим були виявлені порушення і підприємство позбавили ліцензії. Вважає, що діяв в рамках закону,  на підставі договору про надання охоронних послуг.
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе  у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав. За епізодом примушування  до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торгівельний порт «Южный», показав, що в середині квітня 2008 року до нього в офіс ОСОБА_88 привів ОСОБА_16, який розповів коли і яким чином був призначений на посаду начальника порту «Южний», про те, що його незаконно звільнили з посади, що прагне відновитися на посаді, просив організувати прес-конференції в порту, запросити журналістів, представників телеканалів, поширити інформацію про незаконне звільнення та відновлення на посаді. Він сказав ОСОБА_16 надати документи про призначення та звільнення з посади і оформити доручення на його представництво в судах. Таке доручення було виписано на нього, ОСОБА_96 та ОСОБА_97. Наприкінці квітня 2008 року він виїхав в Одесу, туди прибув і ОСОБА_67. Щоденно з ранку працював з ОСОБА_16, а в другій половині дня перебував з родиною в м.Одесі. Від ОСОБА_16 грошей не отримував, їх знайомство використав як відпочинок разом з родиною у святкові дні. Присутності ОСОБА_33 в порту «Южный» не пам'ятає, проте і не заперечує. Також там був ОСОБА_46. ОСОБА_87 і ОСОБА_32 в порту «Южный» не бачив. З ОСОБА_46 спілкувався, але про що не пам'ятає. 
		За епізодами вчинення злочинів у відношенні належних ТОВ «Квік» двох будівель майнового комплексу в АДРЕСА_3, підробки із цією метою документів, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо цього майна, а також пов'язаного із цим вимагання, показав суду, що надавав правову допомогу кіпрській компанії «Утіліско», її представнику ОСОБА_7. Вважає, що ОСОБА_12  і ОСОБА_8  у ОСОБА_7 незаконно відібрали майно, ініціювали для цього численні судові позови. З 1998 року майнові права на дане майно належали Компанії «Утіліско Трейдінг Лімітед». Внаслідок розгляду судових позовів ЗАТ «Веста», представником якого є ОСОБА_8, компанія «Утіліско» втратила своє майно. У зв'язку із цим до нього звернувся представник Компанії «Утіліско» - ОСОБА_7, який видав йому доручення на представлення інтересів Компанії, і через це він вчиняв в подальшому дії, пов'язані із цим майном. На території комплексу «Веста» перебував як представник Компанії «Утіліско» для зустрічі з орендарями,  а також із представниками телебачення. 12.02.08 прибув на територію комплексу «Веста» оскільки мав рішення Донецького Апеляційного суду про визнання права власності за Компанією «Утіліско» і реєстраційний напис БТІ про право власності на нерухоме майно. У чергового просив викликати  представників ЗАТ «Веста», дзвонив до Оболонського райвідділу міліції  і попросив надіслати працівників міліції, пояснивши, що його, як представника власника, не впускають у приміщення. Приблизно через годину приїхав ОСОБА_8, якому він пред'явив рішення суду, після чого покинув територію комплексу. До здійснення нападів відношення не має, нікого для участі в представництві інтересів компанії не залучав, нічого у ОСОБА_8  і ОСОБА_12 не вимагав. 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_26 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, в тій частині, що не розібрався з ситуацією, яка відбувалась в порту в період з 25.04.2008 по 06.05.2008 і, виконуючи свої службові обов'язки, виконував деякі накази ОСОБА_16, якого вважав законним начальником порту, в цьому кається. На досудовому слідстві давав неправдиві показання під впливом захисника, від послуг якого в подальшому відмовився.
		  В судовому засіданні досліджені показання підсудного ОСОБА_26, надані ним на досудовому слідстві, згідно яких він показав, що працював в порту «Южний» начальником відділу відомчої пожежної охорони. В середині квітня 2008 року йому дзвонив ОСОБА_16, який був звільнений з посади начальника порту, розповів, що є рішення суду про відновлення на посаді, просив підійти в офіс «Товариства Афганців» для зустрічі з ним і його представниками з Києва. На зустрічі були  ОСОБА_16, ОСОБА_25, заступник начальника «Укрморпорту» ОСОБА_88 і ОСОБА_11, який представився представником групи депутатів. Були також інші працівники порту - ті кого нове керівництво порту на чолі із ОСОБА_14 збиралося звільняти. ОСОБА_16 був з охороною - одним з охоронців був ОСОБА_87  На зустрічі виступили ОСОБА_16, ОСОБА_88 і ОСОБА_11. Від них лунали фрази: «Що Ви терпите? Вас отут звільняють, принижують. Є рішення суду і потрібно вийти на мітинг у підтримку ОСОБА_16». Коли спитали, наскільки ця акція законна, ОСОБА_11 сказав: «Не бійтеся, будуть судові виконавці, є рішення суду, влада йде вам на зустріч. Мені платять 500 тисяч баксів за це, я і без вас зможу все зробити. Але потім не «пищіть» коли вас будуть звільняти». 25.04.2008 біля управління порту відбувся мітинг. До його початку ОСОБА_16 з охороною, у т.ч. ОСОБА_87, а також ОСОБА_11, ОСОБА_88 і судові виконавці. Він перебував серед мітингуючих. Перед входом у будинок управління порту перебували працівники міліції, СБУ, а також люди в уніформі, з шоломами, щитами, і надписами «Зубр» на спинах, які прибули разом з ОСОБА_11 Двері в управління порту були закриті. Усередині перебували працівники ВОХР і охорона ОСОБА_14, які не пускали державних виконавців у будинок. Через годину почалася метушня. Охоронці «Зубру» бігали зі шліф-машинкою, потім розбили скло, пробралися усередину будинку через вікно. Пізніше відкрилися центральні вхідні двері і всі почали проштовхуватися в середину управління порту ОСОБА_16, ОСОБА_88, судові виконавці, поняті і інші зайшли в будинок управління порту. Він залишився на мітингу, який тривав ще 4 години та довідався, що працівникам ВОХР порту на чолі з ОСОБА_60 доручалось не пускали судового виконавця, у зв'язку з чим ОСОБА_16 призначив нового начальника ВОХР ОСОБА_25 Він неодноразово бачив ОСОБА_25 на площі, той підходив до нього, але в основному стояв з охороною ВОХР перед будинком управління. Після ОСОБА_16 викликав його і ОСОБА_25 та сказав, що ОСОБА_25 призначений начальником ВОХР, а він зобов'язаний забезпечити пожежну безпеку. 28 квітня ОСОБА_16 викликав ОСОБА_25 і його до себе. Там перебували ОСОБА_88 і ОСОБА_11. ОСОБА_16 сказав, що охоронці ВОХР, яких відсторонили від виконання обов'язків, разом з ОСОБА_60 прорвалися через 5-й пост і захопили вартове приміщення. ОСОБА_16 сказав ОСОБА_25, щоб той ішов разом з бійцями «Зубру» виставляти ОСОБА_60 Той відмовився, і ОСОБА_16 призначив начальником ВОХР ОСОБА_87 Йому сказали піти разом з ними на випадок пожежі. ОСОБА_25 пішов у свій кабінет. Він пішов разом з ним. На прохідній бачив як бійці «Зубру» пробираються через пост. Хтось з працівників ВОХР кричав «міліція допоможіть!». Він пройшов на режимну зону і пішов до вартового приміщення, де стояв начальник варти ОСОБА_95, підійшов ОСОБА_25, підбігли бійці «Зубра», близько 40 людей у формі і у цивільному одязі. Оскільки двері були закриті, вони пробралися у вартове приміщення через вікно. У цей час ОСОБА_95 почав комусь дзвонити, але  він його зупинив, сказав, щоб той не ліз, тому що б'ються керівники, а постраждати може він сам. Далі бійці «Зубру» залізли в будинок і згасло світло. Після цього вивели ОСОБА_63 та ОСОБА_60 У ОСОБА_63 був розбитий ніс. Їх повели на вихід з порту. Через 2-3 хвилини він і ОСОБА_25 пішли доповідати про те, що трапилося, ОСОБА_16 У кабінеті останнього перебували ОСОБА_88 і ОСОБА_11 Сказав, що в будинку 100 людей, їх можна розставити по постах і буде все в порядку ніхто не прорветься. Йому сказали не лізти не в свою справу. Тоді він зрозумів, що ОСОБА_16 і ОСОБА_14 затіяли щось незрозуміле, якісь «ігри» між собою. Якби прагнули нормально захищатися то захистилися, а тут якось усе незрозуміло. До 6 травня все було так-само ОСОБА_16 охороняв управління, а ОСОБА_14 другий район. Обоє виступали в засобах масової інформації, агітували працівників порту кожний на свою сторону. Увечері ОСОБА_16 дозволив йому і ОСОБА_25 відпочивати. Збиралися їхати додому, побачили, що проїжджають автобуси і багато легкових машин в бік управління. Дзвонили ОСОБА_21 - заступник ОСОБА_14, а також ОСОБА_88 і ОСОБА_16 Кожний вимагав надіслати пожежні машини, але він усім відмовив. Пізніше передзвонив ОСОБА_16, сказав, що якщо будуть запитувати його,- то він нічого не чув і не розібрав які команди йому давали. Пізніше довідався, що охорона управління здалася. Наступного дня його і ОСОБА_25 в порт не пустили, а пізніше звільнили. ОСОБА_16 сказав, що коли повернеться в порт, відновить їх. Заперечує свою участь у побитті працівників ВОХР порту, оскільки загоном «Зубр», які виводили працівників ВОХР командували ОСОБА_16, ОСОБА_88, ОСОБА_11 Також, як осіб, що постійно перебували з бійцями загону «Зубр»  упевнено пізнавав ОСОБА_33 і ОСОБА_46 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_25 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, в тій частині, що не розібрався з ситуацією, яка відбувалась в порту  в період з 25.04.2008 по 06.05.2008 і кається. 
		В судовому засіданні досліджені показання підсудного ОСОБА_25, надані ним на досудовому слідстві, згідно яких він показав, що в порту «Южний» працював з 1994 року. У квітні 2008 року йому подзвонив ОСОБА_16, з яким він знайомий по службі в прикордонних військах і порту «Южний », запропонував зустрітися, взяти з собою паспорт. Біля нотаріальної контори його чекав ОСОБА_16 Там також перебували працівники пожежної служби порту ОСОБА_26, ОСОБА_98 і ОСОБА_99. ОСОБА_16 повідомив, що судиться з Міністерством транспорту з приводу незаконного зняття з посади, а від них, як працівників порту необхідно позовна заява про визнання незаконним призначення ОСОБА_14 і запропонував оформити доручення на юристів, які будуть представляти їх інтереси. Особисто він  ніяких позовних заяв не подавав, лише підписав доручення на юристів. Він також був на зустрічі ОСОБА_16 з портовиками в «Афганському клубі» м. Южний. ОСОБА_16 з'явився з 2 людьми - один з них ОСОБА_88 (його він бачив коли ОСОБА_16 перший раз представляли як начальника порту), другий - ОСОБА_11 (в 2009 році його фотографії показували по телевізору). Усі троє говорили про підтримку ОСОБА_16, що потрібно вийти на мітинг.  25.04.08 о 10-й годині біля адміністративній будівлі порту почався мітинг. ОСОБА_16 викликав його в управління порту. На прохідній він побачив як судовий виконавець оголошував рішення суду про відновлення ОСОБА_16 на посаді начальника порту. ОСОБА_60  перешкоджав ОСОБА_16 увійти в порт, за що був відсторонений від посади начальника ВОХР, а його призначили виконувати обов'язки начальника. Сторонні люди разом із пресою пройшли в адмінбудівлю. Після переговорів між ОСОБА_16 і ОСОБА_14 останній покинув територію порту. У будинку залишалися 20-30 людей в чорній формі. ОСОБА_16 пояснив, що ці люди супроводжували судового виконавця. 28.04.08,  після 17 годин з поста № 5 стрілок охорони ВОХР доповів, що приїхав ОСОБА_60 на двох машинах з командним загоном ВОХР, серед яких були колишні працівники міліції Вінницький, ОСОБА_62, ОСОБА_100, ОСОБА_46, ОСОБА_101 і ОСОБА_102. Доклав про це ОСОБА_16, той сказав переговорити з ОСОБА_60 У розмові ОСОБА_60  повідомив, що ОСОБА_14 наказав зайняти вартове приміщення і керувати охороною. Він попросив ОСОБА_60, що б той надав документи, що дозволяють перебувати на території порту. ОСОБА_60 відповів, що є тільки усна команда ОСОБА_14. Говорити по телефону з ОСОБА_16 ОСОБА_60 відмовився, після чого він відправився до ОСОБА_16 ОСОБА_60 віддав розпорядження його та ОСОБА_16 на територію порту не пускати. Про що він доклав ОСОБА_16 Той сказав, щоб він усунув ОСОБА_60 і його людей з території порту, але він не погодився, і сказав щоб той сам вирішував із ОСОБА_14 свої питання, або викликає міліцію. Через це начальником охорони порту був призначений ОСОБА_87 О 20-й годині з'явився «Беркут». Розташувалися на прохідних, але нікуди не втручалися. ОСОБА_16 контролював прохідні із зовнішньої сторони - з адмінбудівлі, а ОСОБА_14 із внутрішньої - з вартового приміщення. ОСОБА_16 він доповів, щоб, що режимну територію захопили і він не може нічого зробити. ОСОБА_16 сказав, що він може йти додому. Він пішов переодягтися, але почув крики в напрямок другого поста, і направився туди, де побачив близько 30 невідомих людей в спортивному одязі і стільки ж працівників міліції. Навколо кричали «міліція», «допоможіть». У цей час під'їхав автомобіль, з якого вийшли працівники ВОХР ОСОБА_95, ОСОБА_46 і ОСОБА_63. Юрба людей, крім міліції, направилася на режимну територію. Люди пройшла близько кілометра і уперлася в паркан, після чого повернули до вартового приміщення. Там він побачив ОСОБА_26  та ОСОБА_95. З вартового приміщення вивели ОСОБА_63 та ОСОБА_60 ОСОЮрбашла у зворотному напрямку, і вийшла з режимної території.  
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 у вчиненні у вчиненні інкримінованих йому злочинів злочинив винним себе не визнав та показав суду, що в злочинній організації участі не приймав, вказівок ОСОБА_11 або Ковачіча не виконував. Від потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_12 ніколи не вимагав передачі майна або коштів. Дійсно зустрічався із ОСОБА_8 і ОСОБА_12 як представник ТОВ «Арт-Чікаго-Експрес» і обговорював з ними можливість укладення мирової угоди щодо спірного майна. Оскільки зустрічі відбулися в громадських місцях і в присутності охоронців потерпілих, він не міг комусь погрожувати або щось вимагати. Вважає, що претензій ОСОБА_8 і ОСОБА_12 до нього не можуть мати, між ними нормальні відносини. 25.02.2008 дійсно перебував на території комплексу «Веста» разом із судовим виконавцем і працівниками міліції, викликаними ним для запобігання насильства між сторонами. Дії нападників не контролював, ні з ким у змові не перебував, до ушкодження будинків і майна, нанесення  тілесних ушкоджень відношення не має. Допускає, що своїми діями ненавмисно зробив інший злочин - заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинної організації. 
		В судовому засіданні, у зв'язку з наявністю істотних суперечностей, досліджені показання підсудного ОСОБА_5, який на досудовому слідстві, показав, що тривалий час був знайомий з ОСОБА_11, спілкувався з тим і його оточенням.  10.12.2008 із застосуванням звукозапису ОСОБА_5 показав, що ОСОБА_11 займався питанням майна  ЗАТ «Веста», розташованого по АДРЕСА_3 у м.Києві, для чого також залучив і його. Суть питання зводилася до наступного. У 1998 році ОСОБА_7, громадянин ОСОБА_74, і представник Кіпрської компанії «Утіліско», з метою розширення свого бізнесу придбав в «Промінвестбанку», як заставне майно, два приміщення за зазначеною адресою. Через якийсь час ОСОБА_75, заявив про те, що приміщення належать йому, і їх у нього викрали, що, хтось за дорученням підписав договір застави на ці приміщення, і поки ОСОБА_75 відбував покарання в місцях позбавлення волі, будівлю забрали. Звільнившись, ОСОБА_12 намагався повернути будівлю, однак замість того, щоб домовитися з ОСОБА_7, затіяв судові позови. Юристи, яких він найняв, організували численні судові процеси, одержали кілька судових рішень, на підставі яких ОСОБА_7 зі спірних будівель виселили. ОСОБА_7 звернувся зі своєю проблемою до ОСОБА_11 Той погодився допомогти, за умови, що викупить будівлі за п'ять мільйонів. Був укладений відповідний договір з підприємством «Арт-Чікаго-Експрес». На прохання ОСОБА_11 він зайнявся цим питанням разом з юристом ОСОБА_4. Останній поясняв, що справа перспективна, оскільки жодне із судових справ не доходило до Верховного суду. Тому на одне із судових рішень була подана касація, яку Верховний Суд України розглянув на користь ОСОБА_7. Зустрівшись з партнером ОСОБА_12 - ОСОБА_8, він запропонував останньому зустрітися для переговорів з ОСОБА_11, щоб якось мирно врегулювати  спірні питання, тому що з ОСОБА_76 ОСОБА_11 зустрічатися не бажав. ОСОБА_11 був згодний піти на компроміс, але за умови, що будинки будуть поділені - на літеру «А» і літеру «Б» - це компенсує витрати ОСОБА_7 і в ОСОБА_76 не було б проблем. Була б мирова угода, яку закріпили б у суді, і ні в кого зі сторін не було б ні до кого ніяких претензій. ОСОБА_11 визначав суму можливої компенсації. Він умовляв ОСОБА_11, щоб той припинив займатися цією справою (т.40 а.с. 70-105).
		 
		Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що захоплення транспортного підприємства, що спричинило тяжкі наслідки, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», вчиненого  організованою   групою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, пошкодженням і знищенням майна, заподіяння середньої тяжкості і легкого тілесних ушкоджень, підтверджується  дослідженими в судовому засіданні комп'ютерними носіями, які долучені до справи як речові докази і містять відеозаписи та фотознімки подій, що відбувалися в порту «Южный» 25.04.2008. 
		 
		Так, в судовому засіданні  шляхом перегляду встановлено, що на дослідженому відеодиску DVD-R обсягом 4,7 GB  зі значком торговельної марки «TDK», зафіксовано мітинг, який проходив неподалік від входу в адміністративний будинок управління порту. Серед мітингуючих перебували ОСОБА_16, ОСОБА_88, ОСОБА_87, ОСОБА_26 і група невідомих осіб спортивної статури. Зафіксовано, як зазначені особи йдуть до входу в будинок управління порту. До ОСОБА_16 приєднуються державні виконавці, їх супроводжують ОСОБА_4, ОСОБА_87, ОСОБА_33, ОСОБА_77 З ними підходять особи спортивної статури. Їх поведінка агресивна. Видно, що вони знайомі один з одним. Неподалік перебуває ОСОБА_26 У вхідних дверей перебувають два працівники порту, яких ОСОБА_33, ОСОБА_77 і невідомі особи силою відтягають від входу. Працівники міліції намагаються припинити бійку, однак працівників порту затягли в юрбу. Заступник начальника порту ОСОБА_28 повідомляє, що в будинок зайдуть лише державні виконавці, працівники міліції, поняті, ОСОБА_16 і його представники, а також представники преси. Юрба людей щільно оточує вхід у будинок. З'ясовується, що пропали ключі з дверей. ОСОБА_28 зверає на це увагу. ОСОБА_4 обриває його, заявляє, що тому ключі вже не знадобляться. В будинок входять зазначені особи, при цьому ОСОБА_4 розмовляє з ОСОБА_46, що  підтверджує їх знайомство та спільність дій.
		Державні виконавці оголошують судові рішення і виконавчі документи про необхідність звільнення ОСОБА_14 посади начальника порту на користь ОСОБА_16, надають час для добровільного виконання рішень суду до 03.05.2008. ОСОБА_14 і його представники вимагають час для ознайомлення з документами. ОСОБА_4 вимагає негайного виконання рішень суду, перебиває державних виконавців. Представник порту ОСОБА_78 встає, щоб прокоментувати виконавчі документи, ОСОБА_4 бере його за плечі і намагається силою посадити. 
		Зафіксовано, як на першому поверсі будинку у їдальні, група невідомих осіб, що раніше перебували на вулиці проникла в приміщення, проривається через зал їдальні до дверей. Штовхають ОСОБА_28, який намагається їх зупинити, ОСОБА_62 та інших працівників порту, пригають на столи, і біжать по них, розбивають скло у дверях. Зафіксовані пошкодження адміністративного будинку управління порту, які заподіяли нападники.
		 
		Крім того, в судовому засіданні досліджені електронні фотографії подій, що відбувались в кабінеті начальника порту ОСОБА_14, на яких зафіксовано, як за столом керівника перебуває ОСОБА_14, біля нього працівники порту; крім них у кабінеті перебувають невстановлені особи, разом з ОСОБА_33 і ОСОБА_46, за приставним столом для спілкування із ОСОБА_14 перебувають ОСОБА_4, ОСОБА_16.
		 
		Досліджені в судовому засіданні DVD диски з відеозаписами телевізійних новин, які містять аналогічні записи щодо  подій в порту і коментарі до них працівників місцевого телебачення також підтверджують захоплення транспортного підприємства , що спричинило тяжкі наслідки, примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань щодо посади начальника державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», вчиненого  організованою   групою, поєднаного з насильством, небезпечним для життя й здоров'я, пошкодженням і знищенням майна, заподіяння середньої тяжкості і легкого тілесних ушкоджень. На одному із записів зафіксовано, що в одного з невідомих осіб в руках бензинова дискова пила.- ймовірно  у одного з невідомих осіб в руках бензинова дискова пилка Видно, як працівника порту, якого відтягнули від вхідних дверей, втягають в юрбу. Другий запис - події в їдальні, також знятий з іншого ракурсу. Помітно, як відтягають ОСОБА_28, прориваються через приміщення, долають опір інших осіб. Зафіксовано, як ОСОБА_16 повідомляє начальникові ВОХР порту ОСОБА_60 про те, що той звільнений, після чого на запитання журналістів повідомляє, що охорону порту буде здійснювати охоронне підприємство «Агенство морської безпеки». Також коментатор повідомляє, що через кілька днів, після захоплення порту невідомі особи прорвалися на контрольно-пропускний пункт охорони порту і побили чотирьох охоронців, серед яких був ОСОБА_21.
		 
		Аналіз та оцінка досліджених в судовому засіданні доказів свідчать про те, що показання свідка ОСОБА_71 повністю узгоджуються з показаннями підсудного ОСОБА_5, які той надавав на досудовому слідстві,  згідно яких питанням порту «Южний» займався ОСОБА_88, який працював заступником керівника концерну «Укрморпорт» і мав інтерес відновити звільненого ОСОБА_16, якого приводили в офіс ОСОБА_11. Судове рішення одержали у Донецьку. «Акція» була підготовлена, оскільки діючий керівник порту ОСОБА_14 «просто так» посади б не віддав. «Замовниками» були росіяни, які заплатили ОСОБА_11 мільйон або два мільйони доларів США. Надалі ОСОБА_11 давав інструкції, а ОСОБА_88 керував безпосередньо на місці. Суми витрачалися сотнями тисяч. ОСОБА_88 вирішував проблеми, коли приїжджали представники Мінтрансу, надавав свої документи, що він представник «Укрморпорту». Мета була шляхом відновлення ОСОБА_16 взяти під контроль порт. Залучалася виконавча служба. Виконавці повинні були оголосити ОСОБА_14 рішення про те, що він відстороняється від посади і зачитати ОСОБА_16, що той відновлений і повинен приступити до своїх обов'язків. Щоб ОСОБА_14 не вигнав ОСОБА_16, забезпечувалася охорона порту, якою керував ОСОБА_87, залучався також ОСОБА_33. 
		 
		Вказані показання також підтверджують обізнаність членів злочинної організаціїї з планами злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_5 безпосередньо  участі у вчиненні даного злочину не приймав. Не зважаючи на це, його показання містять інформацію про  мету здійснення нападу, підготовку його вчинення, про джерела фінансування та розподіл обовязків серед членів злочинної організації у звязку з вчиненням даного злочину, про які органу досудового слідства на час допиту не було відомо. 
		 
		Аналіз показань свідків та потерпілих, допитаних по даному епізоду злочинної діяльності, які свідчать про чіткі та організовані дії осіб, що нападали та мали на меті примусити керівництво порту виконати цивільно-правові зобов'язання, що виникають із діючого на той час рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька відносно посади начальника і відбувались в інтересах ОСОБА_16, підтверджує вчинення злочину організованою групою.
		 
		Крім того, дослідженням доказів в судовому засіданні встановлено, що ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька 25.04.2008 скасовано рішення цього ж суду від 21.03.2008 про поновлення на роботі ОСОБА_16 і заступник начальника порту по безпеці ОСОБА_21 листом повідомив ОСОБА_16 про наявність зазначеного судового рішення, роз'яснивши, що подальше перебування ОСОБА_16 у порту «Южный», незаконне.
		 
		Зазначене свідчить, що за вказаних обставин ОСОБА_16 та його представники, в т.ч. ОСОБА_4 та ОСОБА_88 не могли не усвідомлювати протиправність подальшого насильницького утримання порту, проте продовжували вчинення насильницьких дій. 
		 
		Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази повністю доводять винність підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів,  та спростовують доводи, наведені ним у свій захист. 
		 
		Доводи ОСОБА_88, наведені ним у свій захист, що він, нібито, був у порту «Южний» разом з ОСОБА_16 лише для виконання своїх службових обов'язків як заступника ген директора концерну «Укрморпорт», спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
		 
		Винність підсудного ОСОБА_88 у вчиненні інкримінованих злочинів за цим епізодом злочинної діяльності також підтверджується:
		- данними з Указу Президента України №761/2007, яким дію розпорядження Кабінету Міністрів України № 594-р від 30.11.2006 про створення державного концерну «Укрморпорт», 22.08.2007 припинено, а також Постановою Кабінету Міністрів України №1403 від. 24.12.2007, якою ухвалено ліквідувати даний концерн;
		- данними з розпорядження Кабінету Міністрів України № 750-р від 28.05.2008 про звільнення ОСОБА_88 з посади заступника генерального директора державного концерну «Укрморпорт» у зв'язку з ліквідацією цього Концерну;
		 - данними з ухвали Ворошиловського районного суду м.Донецька від 25.04.2008, якою скасовано рішення цього ж суду від 21.03.2008 про поновлення на роботі ОСОБА_16;
		- данними з протоколів огляду місця події від 25.04.2008, згідно з яким з торця будинку управління МТП «Южный» виявлені механічні ушкодження вікон першого поверху у виді розбитого скла;
		- данними з протоколу огляду місця події від 28.08.2008, згідно з яким у будинку вартового приміщення ВОХР МТП «Южный» зафіксовані механічні ушкодження вікон, стін і дверей;
		- данними з протоколу огляду місця події від 25.04.2008, в ході якого на третьому поверсі управління порту виявлені механічні пошкодження дверей, замка, коробки та прилягаючих країв стіни приймальні начальника порту ( т.27 а.с. 33-38);
		-  данними з документів  щодо зведенням витрат по виконанню РСУ порту ремонтних робіт, спрямованих на відновлення ушкоджень, заподіяних діями нападників, згідно з якою сума витрат на зазначені роботи склала 153 тис. 570 грн. (т.29 а.с. 115-117);  
		-  данними з вилучених при обшуку, належного ОСОБА_11, офісного приміщення в м.Києві за адресою; АДРЕСА_4, аркушами із записами, з яких убачається, що вони відображають витрати, пов'язані з подіями в порту «Южний», зокрема: «Охорона - 450», «Виконавча - 150 (Київ, Одеса, Южный)», «Ухвала - 3 (100)300, «Рішення - 1(200)200», «Оплата видатків», «Юр.Забезпечення 500 ( за май)», «Прокуратура-200 (включаючи крім. справи проти ОСОБА_14)», «Піар підтримка (ОСОБА_16) проти ОСОБА_14 - 300», «Міліц-500-(1)», «Мін юст-500-(!), «Міліц.Обл 100», «Непередбачені видатки (по апеляції, для одержання довідки 50).   
		 
		Наведені докази підтверджуть, що напад, здійснений 25.04.2008 на МТП «Южний» ретельно спланований, підготовлений та здійснений організованою злочинною організацією, оскільки аналіз наведених показань потерпілих та свідків свідчить, про високий рівень узгодженості дій нападаючих, їх забезпеченість відповідною екіпіровкою, транспортом, наявність керівників груп нападаючих та наявність спільного організатора, а також обізнаність всіх учасників про мету здійснення нападу та способи його здійснення, а також те, що організатори нападу і нападники усвідомлювали та свідомо допускали настання наслідків злочину у виді нанесення тілесних ушкоджень працівникам охорони порту пошкодження і знищення майна порту. 
		 
		Проаналізувавши наведені докази, суд дійшов до висновку, що винність підсудного ОСОБА_88 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за цим епізодом злочинної діяльності підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме: показаннями підсудних ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_5, які ті давали на досудовому слідстві, та яким суд надає перевагу, оскільки вони узгоджуються з встановленими в судовому засіданні обставинами справи. 
		 
		Крім того, суд враховує, що в судовому засіданні досліджені показання допитаного у даній кримінальній справі в якості свідка ОСОБА_16 (справа щодо якого виділена в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, який  під час цього допиту показав, що у вересні 2007 року наказом Генерального директора «Укрморпорта» за узгодженням з Кабінетом Міністрів України він був призначений на посаду начальника порту «Південний». Однак 27.12.2007 Міністр транспорту й зв'язку України скасував наказ про його призначення на посаду начальника цього порту. У березні 2008 року рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька його звільнення визнане незаконним і його відновлено на посаді, а 25.04.2008 розпочато провадження по виконанню зазначеного рішення. Напередодні, 24.04.2008, в «афганському» клубі м.Южний відбулося обговорення його підтримки при виконанні рішення суду, де зібралися: ОСОБА_88 - заступник генерального директора «Укрморпорт» по безпеці, ОСОБА_25, а також були присутні ОСОБА_79 або ОСОБА_79, який є начальником охоронної фірми порту «Южний» і куратор цієї охоронної фірми - ОСОБА_11 із м.Києва. Раніше його ніколи не бачив. Пізніше довідався, що прізвище ОСОБА_11 - ОСОБА_11. В другій половині вересня 2007 року він уклав договір з охоронною фірмою «Зубр» по охороні будинку порту, директором якої й був ОСОБА_79 або ОСОБА_79. Територію ж порту опікував ВОХР, а особисто його - 2 охоронця ДСО. Після 27.12.2007,  коли його звільнили, договір з вищевказаною фірмою розірвали. 25.04.2008 у його підтримку в порту був організований мітинг, притягнуті працівники міліції. Працівники міліції й державні виконавці запросили його в приміщення управління порту для проведення переговорів. Начальникові порту ОСОБА_14 було зачитане судове рішення про поновлення його на посаді начальника порту. ОСОБА_14 відмовився від підпису й пішов у свій кабінет збирати речі. Він обійняв посаду начальника порту не чекаючи добровільного виконання ОСОБА_14 судового рішення, оскільки так йому сказав юрист «ОСОБА_4», якого він пізнав як ОСОБА_4 Познайомився з ним через когось із юридичного відділу «Укрморпорта». У цей день, коли судові виконавці зачитували рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька, його особисто ніхто не охороняв. Разом з ним були працівники ВОХР, пожежної охорони порту й працівники міліції. Цього ж дня близько 16.00 він відновив договір з фірмою, яка охороняла приміщення адміністративного будинку порту у вересні 2007 року. 
		 
		На пред'явленому йому відеозаписі подій 25.04.2008 ОСОБА_16 впізнав ОСОБА_87 і пояснив, що той в нього запитував, чи є претензії до охорони адмінбудівлі порту. ОСОБА_88 кілька разів називав його ОСОБА_87. Цієї людини він не знає, і чим цей ОСОБА_87 займався 25.04.2008 йому також не відомо. Проте він 28.04.2008 призначив ОСОБА_87 начальником ВОХР порту, оскільки ОСОБА_25 скаржився на стан здоров'я. Зробив це швидше за все за порадою самого ОСОБА_25. Ніяких вказівок про видалення ОСОБА_60 й інших за територію порту не давав. 06 травня 2008 року в 22.30 йому подзвонив виконуючий обов'язки начальника ВОХР ОСОБА_25 і сказав, що на площі біля адміністративного будинку порту збираються близько 100 людей, які вийшли з автобусів.У телефонному режимі він наказав ОСОБА_25 стежити за зміною ситуації й відразу ж доповідати. В 23.50 на власному автомобілі приїхав у порт і йому ОСОБА_14 оголосив про те, що в нього на руках є постанова Ворошиловського суду, що скасовує попереднє рішення про відновлення ОСОБА_16 як начальника порту «Южний», і тим же відновлює ОСОБА_14 на посаді начальника порту.
		 
		Показання підсудного ОСОБА_5, які він давав на досудовому слідстві, за цим епізодом підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
		 
		Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджується вчинення підсудним ОСОБА_88  злочинів у складі злочинної організації.
		 
		Так, наявність чітко вираженого керівника угруповання та стосунків між членами угруповання, що грунтуються на принципах влади й підкорення підтверджується наступнми доказами.
		 
		За епізодом захоплення порту «Южний»:
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_5, який під час досудового слідства показав, що питанням порту «Южний» займався ОСОБА_88, який працював заступником керівника підприємства «Укрморпорт», що при Мінтрансі курирувало порти. В останнього були інтереси відновити раніше звільненого ОСОБА_16, якого приводили в офіс ОСОБА_11. Судове рішення одержали у Донецьку. «Акція» була дуже підготовлена, оскільки діючий керівник порту ОСОБА_14 просто так посади б не віддав. Тобто, це було практично неможливо його відновити і завести. «Замовниками» були якісь росіяни, які заплатили ОСОБА_11 мільйон або два мільйони доларів США, але хто саме він не знає. Надалі ОСОБА_11 давав інструкції, а ОСОБА_88 керував безпосередньо на місці, там же домовлявся з органами;
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_4 від 17.02.09, згідно яких останній показав, що приблизно в середині квітня 2008 року до нього в офіс, який розміщений на 4-ом поверсі по АДРЕСА_4, ОСОБА_88 привів раніше незнайомого йому (ОСОБА_4) ОСОБА_16.
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_25 від 02, 04.06.09, а також 05.08.2009, згідно яких ОСОБА_25 показав наступне: 20.04.2008 він був на зустрічі ОСОБА_16 з портовиками в «Афганському клубі» м.Південний. ОСОБА_16 з'явився з 2 людьми - один з них ОСОБА_88. Його він бачив раніше, коли ОСОБА_16 перший раз представляли як начальника порту. Другий - пізніше, уже в 2009 році його фотографії показували по телевізору, - ОСОБА_11. Усі троє виступили, говорили про підтримку ОСОБА_16, у т.ч. що потрібно вийти на мітинг.  Згодом кілька раз бачив ОСОБА_88  і ОСОБА_11 в порту.
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_26 від 25.05, 05.06.2009, згідно яких  ОСОБА_26 показав, що ОСОБА_16 запросив його в офіс «Суспільства Афганців» для зустрічі з ним і представниками з Києва. У цьому офісі він побачив ОСОБА_16, ОСОБА_25, заступника начальника «Укрморпорта» ОСОБА_88 і ОСОБА_11, який представився представником групи депутатів. ОСОБА_81, ОСОБА_88 і ОСОБА_11. Сказали: «Що ви терпите? Вас отут звільняють, принижують. Вже є рішення суду, потрібно вийти на мітинг у підтримку ОСОБА_16». Коли запитали, наскільки ця акція законна, відповів ОСОБА_11. Сказав: «Не бійтеся, будуть судові виконавці, є рішення суду, влада йде вам на зустріч. Мені платять 500 тисяч баксів за це, я й без вас зможу все зробити. Але потім не «пищіть» коли вас будуть звільняти». 25.04.2008 біля будинку управління порту відбувався мітинг, була маса людей, у т.ч. і працівники порту. Ще до його початку до будинку управління порту приїхав автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_16 з охороною, у т.ч. ОСОБА_87, а також ОСОБА_11, ОСОБА_88 і судові виконавці;
		- показаннями свіда ОСОБА_14, згідно яких, після цих подій, з'ясовуючи правомірність дій нападників, він з'ясував, що організатором захоплення порту, а також організатором захоплення інших підприємств на території України, є житель м. Києва ОСОБА_11. У розмові представників ОСОБА_14 з ОСОБА_11, останній підтвердив, що саме його люди провели захоплення порту; 
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями допитаного у даній кримінальній справі як свідка ОСОБА_16, який показав, що 24.04.2008 в «афганському» клубі м.Южний відбулося обговорення його підтримки при виконанні рішення суду, де зібралися: ОСОБА_88 - заступник генерального директора «Укрморпорт» по безпеці, ОСОБА_25, а також були присутні ОСОБА_79 або ОСОБА_79, який є начальником охоронної фірми порту «Южний» і куратор цієї охоронної фірми - ОСОБА_11 із м.Києва. Раніше його ніколи не бачив. Пізніше довідався, що прізвище ОСОБА_11 - ОСОБА_11. 
		Крім того, суд враховує, що згідно відомостей, наданих оператором мобільного телефонного зв'язку «Киевстар», телефон з номером НОМЕР_7, відомий як номер ОСОБА_88, у першій половині дня 28.04.2008 перебував у зоні дій базових станцій оператора, розташованих у м.Києві (до 10.59), а вже з 17.56 і до 23.50 цього ж дня 28.04.2008 діяв у районі базової станції, розташованої на трубі котельні порту «Южний». За цей період було зроблено 24 дзвінка, у тому числі з 18.40 по 18.49 - чотири з'єднання з телефоном ОСОБА_4, в 18.55 - з'єднання з телефоном ОСОБА_11, в 21.16 - з'єднання з ОСОБА_32 
		Крім того, з наданих операторами мобільного зв'язку відомостей про телефонні з'єднання всіх учасників злочину випливає, що телефон № НОМЕР_8, відомий як телефон ОСОБА_11 (зареєстрований на ОСОБА_46) починаючи з 21.32 годин 20.04.2008 21.27 годин 24.04.2008 перебував у м.Одеса. Зафіксовані з'єднання з телефоном ОСОБА_88, 21.04.2008 - 4 з'єднання в 08.57, 14.33, 17.03, і 21.23 годин. 25.04.2008 в 18.48 телефон перебував у межах дії базової станції, що на трубі котельні порту «Южний». У межах дії цієї ж станції зазначений телефон перебував в 22.49 годин 28.04.2008. Належний ОСОБА_33 телефон з номером НОМЕР_2 протягом 25.04 і до ранку 07.05.2008 перебував у межах дії базової станції, що на трубі котельні порту «Південний» (т.53 а.с. 90-121, 122-128) Також, у межах дії цієї станції в зазначені дні перебував телефон НОМЕР_5, що належить ОСОБА_46
		При цьому суд враховує, що під час обшуку належного ОСОБА_11 офісного приміщення, на 4-му поверсі будинку №АДРЕСА_4, у числі іншого виявлений аркуш із записами, з яких убачається, що вони відображають витрати, пов'язані з подіями в порту «Южний», зокрема: «Охорона - 450», «Виконавча - 150 (Київ, Одеса, Южний)», «Ухвала - 3 (100)300, «Рішення - 1(200)200», «Оплата видатків», «Юр.Забезпечення 500 ( за мій)», «Прокуратура-200 (включаючи крим. справи проти ОСОБА_14)», «Піар підтримка (ОСОБА_16) проти ОСОБА_14 - 300», «Міліц-500-(1)», «Мін юст-500-(!), «Міліц.Обл 100», «Непередбачені видатки (по апеляції, для одержання довідки 50), що підтверджує показання ОСОБА_5 у частині значних коштів, витрачених для захоплення порту.
		Крім того, при огляді вилученого під час проведення зазначеного обшуку системного блоку виявлена комп'ютерна папка з файлами за назвою «---ОСОБА_88», що містить відеофайли, які відображають події під час захоплення й утримання ДП МТП «Южний» 25.04.08-06.05.08 (диск із записами в додатку до протоколу огляду).
		 
		За епізодом нападу з метою захоплення майна «КВІК»:
		- дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_5, який на допиті його як обвинувачуваного 10.12.2008, із застосуванням звукозапису, щодо даного епізоду злочинної діяльності показав, що ОСОБА_11 займався питанням відносно майна  ЗАТ «Веста» по АДРЕСА_3, в м.Києві, для чого також залучив і його.  ОСОБА_7 звернувся зі своєю проблемою, що «от, у нього відібрали», до ОСОБА_11 Той погодився допомогти, за умови, що після вирішення питання на користь ОСОБА_7, викупить у останнього будівлю за п'ять мільйонів. На цей рахунок був укладений  договір з підприємством « Арт Чікаго-Експрес». На прохання ОСОБА_11 він зайнявся цим питанням разом з  юристом ОСОБА_4 ОСОБА_11 був згодний піти на компроміс, але за умови, що будинки будуть поділені - на літеру «А» і літеру «Б» ОСОБА_11 визначав суму можливої компенсації. Він умовляв ОСОБА_11, щоб той припинив займатися цією справою;
		- показаннями потерпілого ОСОБА_12, який показав суду, що після першої спроби захоплення будівель він разом із потерпілим ОСОБА_8 у лютому 2008 року  зустрічався з ОСОБА_11 в офісі останнього на 4-му поверсі будинку №АДРЕСА_4. ОСОБА_11 пояснив, що він купив «тему» і що однаково забере будинки, але якщо йому заплатять 5 мільйонів доларів США, то він може припинити «наїзди». Після цієї зустрічі було ще два напади на  офісний центр «Веста». При цьому від ОСОБА_11 надходили на його і ОСОБА_8 адреси погрози. На наступних переговорах, на яких він був присутнім разом із ОСОБА_8, представники протилежної сторони в особі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_88 наполегливо рекомендували уступити ОСОБА_11 будівлі, погрожуючи, що якщо ні, то це добром не скінчитися. При першій й другій таких зустрічах за участю ОСОБА_88, їхня спільна бесіда була записана ОСОБА_8 на диктофон. 
		- показаннями потерпілого ОСОБА_8, який показав суду, що довідався, що спробу захопити будинки організував ОСОБА_11 і через ОСОБА_5 ініціював зустріч з ОСОБА_11. Така зустріч відбулася 14.02.2008 в офісі останнього на 4-му поверсі будинку №АДРЕСА_4, на яку він прибув разом із представником ЗАТ «Веста» ОСОБА_76 ОСОБА_11 у різкій формі сказав їм: «Ви потрапили в погану ситуацію! Моя професія - воювати. Необхідно у війну вкласти 100 мільйонів доларів США - я їх вкладу, але ваші площі однаково заберу! Ми вами займаємося вже півроку. Особисто я придбав цю тему за 5 мільйонів доларів США. Мої юристи підняли й вивчили всі справи щодо ваших площ і повідомили мене, що страшного нічого не має, і можемо все забрати. Бажаєте мирним шляхом вирішити- віддайте добровільно корпуси під літерами «А» і «Б», і лише тоді ми укладемо мирову угоду!». Також ОСОБА_11 підкреслив, що він вирішує питання всюди: у Генеральній прокуратурі, Верховному суді й в інших судах, виконує замовлення для великих чиновників, політичних партій і впливових осіб. 
		Під час проведення досудового слідства у справі при проведенні впізнання по фотографіях ОСОБА_8 упевнено пізнавав ОСОБА_11, з яким вів переговори, а також ОСОБА_33 і ОСОБА_87, як учасників описаних їм нападів.
		 
		Свідок ОСОБА_55 - представник ТОВ «Квік», на очній ставці, проведеної між ним і ОСОБА_4, повністю підтвердив свої показання, у тому числі й про те, що під час нападу, що відбувся 25.02.2008 ОСОБА_4, неодноразово розмовляючи по мобільному телефону, часто виголошував: «ОСОБА_11» або « ОСОБА_11», а також «ОСОБА_87».
		 
		Про погодженість і спільність дій членів організованої групи свідчить зіставлення наданих операторами мобільному телефонному зв'язку відомостей про телефонні з'єднання між номерами ОСОБА_4 (НОМЕР_1), ОСОБА_33 (НОМЕР_2), ОСОБА_5 (НОМЕР_3), ОСОБА_87 (НОМЕР_4), ОСОБА_46 (НОМЕР_5), ОСОБА_88 (НОМЕР_7), а також ОСОБА_11 (НОМЕР_6). 
		 
		Викладені докази підтверджують, що одна і та ж особа була відома вказаним потерпілим, підсудним та свідкам, допитаним в ході досудового та судового слідства у справі, як чітко виражений керівник угруповання та його стосунки з членами угруповання, грунтувася на принципах влади й підкорення, саме ця особа безпосередньо організовувала, контролювала підготовку та вчинення злочинів забезпечувала узгодженість дій всіх учасників.
		 
		Вивчення міжособових стосунків членів угруповання встановлено, наявність фактів вчинення ними певних  дій всупереч власній волі, на вимогу особи, що є загальновизнаною у зазначеному угрупованні, керівником. Так, згідно досліджених в судовому засіданні показань підсудного ОСОБА_5 встановлено, що він умовляв ОСОБА_11, щоб той припинив займатися справою ЗАТ «Веста» і ТОВ «КВІК», проте виконував вказівки останнього.
		Сукупність досліджених судом доказів підтверджує сталість форм і методів даної злочинної організації - у кожному із перерахованих вище епізодів злочинної діяльності досягнення злочинної мети здійснювалося шляхом примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань; у всіх випадках такі зобов'язання виникали із судових рішень, які в подальшому усі скасовані; щоразу способом такого примушування був напад. 
		Здійснення злочинів протягом тривалого періоду (більше ніж 2-х років), із чітким розподілом функцій кожного учасника також свідчить про те, що створене об'єднання  є злочинною організацією, і придбало всі її ознаки вже з моменту здійснення першого злочину, який вимагав особливої підготовки. 
		 
		Оцінюючи та аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд  також враховує, що однією з основних ознак злочинної організації є її стійкість, здатність організації як такої до існування, твердість у проведенні злочинного задуму, рішучість будь-яким шляхом довести злочин до кінця, незважаючи на перешкоди. 
		Тривалість і сталість відносин усередині цієї організації, її висока організованість, а також тверда ієрархія й дисципліна серед її членів, крім показань ОСОБА_5, які він дав на досудовому слідстві з використанням звукозапису, підтверджується встановленими в ході судового слідства обставинами, відповіднодо яких кожний із вчинених злочинів вимагав ретельної підготовки, чіткого планування, фінансового забезпечення, задіяння десятків та сотень людей, сумісним діям яких вимагалось узгодженність, ефективне і компетентне керівництво, твердість у проведенні злочинного задуму, рішучість будь-яким шляхом довести злочин до кінця, незважаючи на перешкоди.
		Під час вчинення кожного із вказаних злочинів, внаслідок ретельноого планування та відповідної підготовки злочинним діям надавалась видимість законності, оскільки вказані злочинні дії здійснювались нібито на виконання судових рішень, під час проведення виконавчого провадження, що не давало можливості правоохоронним органам під час вчинення злочинів, або негайно після закінчення їх вчинення затримувати винних осіб та вирішувати питання про притягнення їх до встановленої законом відповідальності, що, у свою чергу, є підтвердженням стійкості даного злочинного угрупування, здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти внутрішнім чи зовнішнім факторам, що можуть її дезорганізувати.
		Систематичність скоєння вказаних злочинів свідчить про наявність у поведінці членів даного злочинного угруповання стійкості суспільно небезпечних намірів, що, в свою чергу, підтверджує стійкість самої групи, згуртованої навколо спільної злочинної мети.
		Досліджені в судовому засіданні докази свідчать, що саме існування даного злочинного угруповання становить серйозну небезпеку в силу сукупності причин, а саме - через велику кількість учасників, ретельність розподілу ролей між ними, вчинення та підготовку нападів на такі вагомі об'єкти, як морський торговельний порт, який має унікальні можливості для країни, офісні центри, розташовані в центральній частині столиці країни.
		 
		Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що вказані тяжкі та особливо тяжкі злочини вчинені злочинною організацією, оскільки кожний з них вимагав ретельного планування, підготовки та чіткого розподілу функцій учасників щодо досягнення мети злочину, їх централізованого підпорядкування, дій організаційного характеру, що можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень;  в кожному з них них брали участь більше 5-ти осіб, які попередньо встановили та протягом тривалого часу підтримували між собою тісні стосунки, що грунтувалися на принципах влади й підкорення з чітко вираженим керівником угруповання, що свідчить про наявність групи осіб з ознаками ієрархічної структури, яку утворено для спільної діяльності з метою систематичного вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів та яка виникла внаслідок досягнення згоди про вчинення таких злочинів. 
		Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_5, які той надав в судовому засіданні, відмовившись від показань, які давав на досудовому слідстві, вказуючи на те, що ті показання не відповідають дійсності, оскільки були дані  ним через те, що слідчий не дозволив йому прийняти  медичні препарати від цукрового діабету, яким він страждає. 
		Судом вживались заходи щодо перевірки даної заяви підсудного про застосування до нього недозволених методів слідства. 
		Згідно постанови прокурора відділу Генеральної прокуратури України від 10.08.2012 за результатами проведеної за даною заявою перевірки у порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю події злочину на підставі п.1, ч.1 ст.6 КПК України.
		Враховуючи викладене, таку поведінку ОСОБА_5 суд розцінює її як спосіб захисту, з метою уникнути відповідальност за вчинені злочини.
		У той же час, суд визнає, що надані ОСОБА_6 під час проведення досудового слідства у справі показання, зафіксовані в протоколі його допиту від  10.12.2008,  повністю узгоджуються з встановленими обставинами справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, у зв'язку з чим саме цим показанням суд надає перевагу. 
		Вказаний протокол допиту ОСОБА_6 не підписаний. Проте технічний запис цього допиту, досліджений в судовому засіданні, де підсудний підтвердив його автентичність, не викликає сумнівів стосовновно добровільності надання ОСОБА_6 цих показань та підтверджує відсутність здійснення на нього фізичного чи психологічного тиску. Це підтверджують обстановка допиту, характер питань та відповідей, мова, тон та інтонації відповідей ОСОБА_5 на питання слідчого, зафіксованих технічними засобами, які свідчать про те, що ОСОБА_5 під час допиту вільно спілкувався із слідчим, без напруги, перебував в нормальному настрої та доброму гуморі, оскільки дозволяв собі жартувати. 
		Крім того, оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що посилання підсудного ОСОБА_87 та інших підсудних на те, що вказаний висновок судово-медичної експертизи № 1056/э від 01.08.2008 згідно з яким у ОСОБА_13 виявлені легкі тілесні ушкодження у виді саден обличчя і правої руки, які були заподіяні тупими предметами і могли утворюватися 03.03.2008, не є належним та допустимим доказом у даній справі, оскільки дана експертиза призначалась слідчим по іншій кримінальній справі, суд визнає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно, слідчим в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві в ході розслідування ним іншої кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_82, який оголошувався в розшук, перевірялась причетність ОСОБА_82 до вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_83 та призначалась вказана судово-медична експертиза. Після встановлення того, що вчинення дій відносно ОСОБА_83 та причетність до цього ОСОБА_87 не мали відношення до розслідуванної ним справи, ним було порушено та виділено в окреме провадження кримінальну справу відносно ОСОБА_87 
		 
		Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_88 органом досудового слідства вірно кваліфіковані:
		- за ч. 1 ст. 255 КК України,  як участь у злочинній організації з метою здійснення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинених такою організацією, оскільки він добровільно увійшов у злочинну організацію з метою вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів, після чого брав активну участь у підготовці і здійсненні даною організацією ряду злочинів;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою, повторно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, знищенням і пошкодженням майна, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні  протягом лютого - березня 2008 року примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання, що було поєднано з насильством, знищенням і пошкодженням майна, а саме - 12.02.2008, переконавшись, що особи, які займають приміщення по АДРЕСА_3, не мають наміру виконувати вимоги про негайне виконання рішення суду, члени злочинної організації, а також організовані ними особи,  застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілих, напали на охоронців майнового комплексу та розштовхуючи їх подолали опір, зайняли територію комплексу. Представники власника, відмовившись виконувати надане їм рішення. 25.02.2008 на чолі з членами злочинної організації невстановлені слідством особи повторно напали на охорону майнового комплексу в АДРЕСА_3,  і застосовуючи насильство, штовхаючи співробітників охорони, намагалися витиснути їх з охоронюваної території та зайняти її. 03.03.2008 року члени злочинної організації, а також організовані ними особи, з метою примушування власників майнового комплексу до виконання цивільно-правових зобов'язань, повторно напали на охорону вказаного майнового комплексу. Застосувавши фізичну силу, витиснувши охоронців, зайняли центральну прохідну, прохідні будинків під літерами «А» і «Б», а також частково належну ЗАТ «Веста», перехідну галерею. Зайняті приміщення утримували поки їх дії не припинили співробітники міліції. Під час цього нападу нападники нанесли одному з орендарів приміщень комплексу ОСОБА_13 легкі тілесні ушкодження;   - оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні примушування до виконання цивільно-правових зобов'язань, що виникли з рішення суду про відновлення ОСОБА_16 на посаді начальника Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», в ході якого учасники злочинної організації, а також організовані ними особи, 25.04.2008 прибули в порт «Южний» разом з державними виконавцями, оголосили керівництву та представникам порту рішення суду, вручили їм постанову про відкриття виконавчого провадження, ігноруючи встановлений термін на добровільне виконання судового рішення, проникли в будинок управління порту, розбили вікно в приміщення їдальні, застосували насильство до заступника начальника порту ОСОБА_84, співробітника воєнізованої охорони порту ОСОБА_19, інших працівників порту, увірвалися в службовий кабінет начальника порту ОСОБА_14 та пред'явили вимогу негайно виконати цивільно-правові зобов'язання, що виникають із рішення суду про відновлення ОСОБА_16 на посаді начальника порту, своїм видом і чисельністю демонструючи рішучість застосувати фізичне насильство у випадку відмови ОСОБА_14 виконати їхні вимоги; 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна або права на майно,  здійснення будь-яких дій майнового характеру з погрозами вбивства, обмеження прав, свобод і законних інтересів потерпілих або їх близьких родичів, пошкодження і знищення їх майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, організованою групою, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні протиправного заволодіння майном ТОВ «Квік», в ході якого 13.03.2008 в м.Києві, в офісному будинку по вул.Володимирській, а в подальшому в офісі на 4-м поверсі будинку АДРЕСА_4 організатор злочинної організації, вимагав у ОСОБА_8 передати на користь очолюваного ОСОБА_87 СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" належне ТОВ «Квік» майно - будинки майнового комплексу в АДРЕСА_3, погрожував ОСОБА_8 захопленням цих будинків, фізичною розправою над охороною, а також залученням правоохоронних органів для створення перешкод у господарській діяльності, тобто обмеженням законних прав і інтересів ОСОБА_8 і його матері ОСОБА_15, яка була одним із засновників ТОВ «Квік», після чого, в середині березня 2008 року повідомив ОСОБА_8 і ОСОБА_12, дружині якого належить частина прав на майновий комплекс, що у випадку відмови передати будинки вони будуть вбиті. На початку вересня 2008 року у приміщенні нічного клубу «ІНФДекаданс м.Києві по АДРЕСА_4, члени злочинної організації зустрілися із ОСОБА_8 і на умовах припинення спроб захоплення належних ТОВ «Квік» будинків, вимагали передати СП ТОВ " Арт-Чикаго-Експрес" один із них, або передати їм кошти в розмірі 5 млн. доларів США в якості компенсації за раніше понесені їм витрати. Наступного дня, члени злочинної організації у тому ж місці, повторно, на тих же умовах вимагали від нього передачі 3 млн. доларів США;
		- за ч.4 ст.28, ч.3 ст.279 КК України, як захоплення порту, що спричинило тяжкі наслідки, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в інтересах ОСОБА_16, який мав мету заволодіти портом з метою подальшого контролю над ним, в ході якого учасники злочинної організації захопили це транспортне підприємство, утримували адміністративний будинок управління портом і контролювали його промислову територію до 06.05.2008 року, у тому числі застосували насильство до начальника охорони порту ОСОБА_22, спричинили тому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а працівнику охорони ОСОБА_85- легке тілесне ушкодження, що потягло за собою кроткочасний розлад здоров'я. В результаті цих злочинних дій пошкоджено і знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень. Нанесення тілесних ушкоджень співробітникам порту, пошкодження і знищення майна цього підприємства є тяжкими наслідками;
		 
		- за ч.4 ст. 28, ч.1 ст.122 і ч.2 ст.125 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, а також  як умисне легке тілесне ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я, оскільки він як учасник злочинної організації взяв участь в організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний», в ході якого 28.04.2008 члени злочинної організації, та організовані ними особи, щоб утримувати порт «Южний», діючи за інформацією ОСОБА_25 і ОСОБА_26, які вказали на співробітника загону воєнізованої охорони порту ОСОБА_19, нанесли тому удари руками й ногами по тілу й голові, заподіявши йому при цьому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Проникнувши у вартове приміщення і вибивши двері у службовий кабінет начальника охорони порту ОСОБА_22 напали на нього і ОСОБА_27, нанесли їм удари руками й ногами по різних частинах тіла й голови, у результаті чого ОСОБА_22 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження, а ОСОБА_27, легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України, як умисне знищення й пошкодження чужого майна, що спричинило майнову шкоду у великому розмірі, оскільки він як учасник злочинної організації, брав участь організації і здійсненні 25.04.2008 захоплення Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» в ході якого особи, організовані і очолювані членами злочинної організації, намагаючись проникнути в будинок управління порту, пошкодили віконний блок і розбили скло у вікні їдальні, а також у вітражі двері. Вони ж, 28.04.2008, видворяючи насильно охоронців порту з вартового приміщення, пошкодили вікна й двері. Утримуючи будинок управління порту у період з 25.04. по 06.05.2008, ці ж особи, з відома й згоди членів злочинної організації, обладнали металевими ґратами прорізи коридорів, переходи між будинками, пошкодили систему відеоспостереження, мережі пожежної й охоронної сигналізації. У результаті цих злочинних дій пошкоджено і знищене майно порту на суму 11 тис. 464 грн., пошкоджений будинок управління порту, витрати на відновлення якого склали 142 тис. 106 гривень, а всього нанесений збиток у розмірі 153 тис. 570 гривень, що на момент здійснення злочину більш ніж в 250 разів перевищувало неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян, і є великим розміром.
		 
		Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		 
		Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудному ОСОБА_88 за вчинення кожного із злочинів, судом не встановлено.            
		 
		Враховуючи, що згідно ст. 12 КК України злочини, передбачені ч.1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст.28, ч. 4 ст.189;  ч. 4 ст. 28, ч.3 ст.279; ч. 4 ст.28, ч. 4 ст.28, ч. 2,3 ст. 358; ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України віднесені до категорії  особливо тяжких, тяжких, середньої  та невеликої тяжкості, відповідно; враховуючи особу підсудного ОСОБА_88, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, страждає на тяжке хронічне захворювання; враховуючи його другорядну роль у вчиненні кожного з інкримінованих йому злочинів, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, суд дійшов до висновку про необхідність за вчинення кожного із злочинів за ч.1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189;  ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій відповідних частин відповідних статей КК України та за, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна; остаточне покарання призначити у відповідності до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.          
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України 1960 року, суд -
		 
		ЗАСУДИВ :
		 
		ОСОБА_88  визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 і ч. 2 ст. 125; ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 194 КК України та призначити йому покарання:
		- за ч. 1 ст. 255 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 355 КК України - 5 (п'ять) років 6 (шість) місців позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 194 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;                     
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України - 7 (сім) років 6 (шість) місців позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 279 КК України - 6 (шість) років позбавлення волі;
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місців позбавлення волі; 
		- за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 125 КК України - 1 (один) рік обмеження волі.
		 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_88  покарання у виді 7 (семи) років 6 (шести) місців позбавлення волі з конфіскацією майна. 
		 
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_88  залишити підписку про невиїзд. Після набрання вироком чинності, у разі залишення в силі призначеного покарання у виді позбавлення волі, засудженого взяти під варту та утримувати в Київському СІЗО.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_88  обчислювати з  дня затримання.
		 
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з дня його проголошення.
		 
		 
		             Суддя                                                                                            Ю.С. Бурбела

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...