Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 819/3266/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2014. Зареєстровано: 09.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2014.
Дата набрання законної сили: 08.01.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 819/3266/13-a
		 
		27 грудня 2013 року                                                                        м. Тернопіль
		 
		Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Костецькій Н.Т. 
		        за участю:
		       прокурора -  Гусак Л.О. 
		       представника відповідача - Федорчука П.С.;
		      розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу
		        за позовом прокурора Шумського району
		        до Стіжоцької сільської ради 
		про визнання протиправним та скасування рішення тридцять п'ятої сесії Стіжоцької сільської ради Шумського району №252 від 2 грудня 2013 року «Про позицію Стіжоцької сільської ради щодо політичної ситуації в Україні», -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		        Прокурор Шумського району Тернопільської області  (надалі по тексту - прокурор або позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Стіжоцької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення тридцять п'ятої сесії Стіжоцької сільської ради Шумського району №252 від 2 грудня 2013 року «Про позицію Стіжоцької сільської ради щодо політичної ситуації в Україні».
		        Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням тридцять п'ятої сесії шостого скликання Стіжоцької сільської ради Шумського району Тернопільської області №252 від 02.12.2013 «Про позицію Стіжоцької сільської ради щодо політичної ситуації в Україні» вирішено підтримати заяву депутатів Стіжоцької сільської ради до Президента України та Уряду  України з приводу суспільно-політичної ситуації в Україні та направити  її вказаним державним органам.
		Вказане рішення позивач вважає незаконним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, порушує конституційні засади місцевого самоврядування, через що підлягає скасуванню.
		Прокурор зокрема зазначає, що Стіжоцька сільська рада не є органом, який здійснює контроль за діяльністю Президента України та Кабінету Міністрів Украйни і відповідно не може направляти до Президента звернення про відставку Уряду та вказівку самому йти у відставку. На думку прокурора, приймаючи оскаржуване рішення сільська рада вирішила питання, які перебувають за межами наданих законодавством повноважень місцевого значення, при цьому надала оцінку діяльності Президента України та Кабінету Міністрів України, що є прерогативою виключно Президента України та Верховної Ради України.
		Крім того, прокурор зазначив, що при прийняття вказаного вище рішення Стіжоцькою сільською радою порушено ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»,, оскільки оспорювань рішення прийнято без його попереднього оприлюднення у визначений законом термін.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		 
		Представник відповідача - сільський голова позов не визнав мотиви виклав в поданому суду письмовому запереченні.
		Пояснив, що депутатами селищної ради, як представниками територіальної громади та виборців, на сесію ради було винесено питання, які, на їх думку, відповідають прагненням та настроям більшості українського народу, з приводу яких винесено оспорюване рішення.
		Зіславшись на ст.40 Конституції України та п.п.1-2  ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, представник відповідача пояснив, що сільська рада вправі приймати звернення до органів чи посадових осіб державних органів.
		Крім того, сільський голова зауважив, що сільська рада не вирішувала питання про відставку Президента України чи Уряду України, а тільки висловила свою солідарність з думкою депутатів та жителів територіальної громади.
		З врахуванням викладеного, представник сільської ради просив відмовити в задоволенні позову прокурора про скасування рішення сесії Стіжоцької сільської ради від 2 грудня 2013 року №252.
		 
		Крім пояснень позивача представників відповідача, третіх осіб, судом було досліджено письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем та які витребовувалися судом.
		 
		Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача,  представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд  вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
		 
		Судом встановлено, що рішенням тридцять п'ятої сесії шостого скликання Стіжоцької сільської ради Шумського району Тернопільської області №252 від 02.12.2013 «Про позицію Стіжоцької сільської ради щодо політичної ситуації в Україні» вирішено підтримати заяву депутатів Стіжоцької сільської ради до Президента України та Уряду  України з приводу суспільно-політичної ситуації в Україні та направити  її вказаним державним органам.
		Як пояснив в судовому засіданні сільський голова, оскаржуване рішення прийнятно у зв'язку із не підписанням Президентом України Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на Саміті Східного Партнерства у Вільнюсі та жорстоким розгоном Євромайдану в місті Києві 30.11.2013 року.
		Прокурором Шумського району Тернопільської області 16 грудня 2013 року винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у сільських та селищних радах Шумського району, яку вручено відповідачеві(а.с. 10-11).
		За наслідками виявлених під час перевірки порушень закону, без внесення подання, прокурор Шумського району звернувся до суду щодо визнання протиправним та скасування рішення Стіжоцької сільської ради  №252 від 02.12.2013 року "Про позицію Стіжоцької сільської ради щодо політичної ситуації в Україні".
		Що стосується повноважень позивача на звернення до суду, суд зазначає наступне.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, що видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
		Пунктом 2 частини 5 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-XII передбачено, що прокурор, без внесення подання, може звернутися до суду щодо визнання протиправним рішення чи окремих його положень і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
		Отже, звертаючись до суду із даною вимогою, прокурор діє як посадова особа органу державної влади та набуває статусу позивача.
		 
		Щодо правомірності рішення органу місцевого самоврядування, яке оскаржується суд вважає за необхідне зазначити наступне:
		Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон 280/97).
		Розділом ІІ Закону №280/97 встановлена організаційна-правова основа місцевого самоврядування та загальна і виключна компетенція сільських, селищних, міських рад.
		Відповідно до статті 25 Закону №280/97 передбачена загальна компетенція сільських, селищних, міських рад, а саме: сільські, селищні,    міські    ради   правомочні   розглядати   і вирішувати питання,   віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Стаття 26 Закону №280/97 встановлює виключну компетенцію сільських, селищних, міських   рад. Перелік виключної компетенції включає в себе 39 пунктів частини першої статті 26.
		Дослідивши та оцінивши кожен пункт переліку та співставивши дану норму з предметом позову, суд приходить до висновку, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад     належать повноваження щодо організації і контролю за діяльністю виконавчих органів: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження та внесення змін до його персонального складу; розпуск виконкому; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання; скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень; заслуховування звітів керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує.
		Тобто, компетенція місцевих рад є правовою формою виразу їх функцій, вона водночас служить і правовим засобом їх реалізації. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» розрізняє загальну і виключну компетенцію місцевих рад (статті 25, 26). Здійснюючи загальну компетенцію, місцеві ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією та законами України до їх відання. До виключної компетенції належать питання, які перебувають у віданні рад і підлягають розгляду тільки на їх пленарних засіданнях. Це, як правило, найважливіші питання місцевого значення, розгляд і вирішення яких не може бути делеговано іншим органам.   
		Але, слід зазначити, що   у переліку питань виключної компетенції, які вирішуються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні»   відсутнє таке питання, як вирішення та прийняття рішення по «зверненню депутатів».       
		В пункті 13 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №1997 №280/97-ВР зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання розгляду запитів депутатів, прийняття рішень по запитах.
		Натомість визначення та порядок розгляду депутатських звернень, запитів депутата в органах місцевого самоврядування регламентовано Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».   
		Так, відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.
		Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк. (частина друга статті 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад").
		У разі невдоволення результатами розгляду свого звернення або ухилення посадовими особами від вирішення порушеного питання, депутат місцевої ради має право внести депутатський запит відповідно до статті 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (частина п'ята статті 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад").
		 
		Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради (частина перша статті 21 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад").
		Статтею 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" встановлено, що строк надання відповіді на запит депутата місцевої ради визначається місцевою радою. Офіційна відповідь надається у письмовій формі відповідній раді та депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради (частина четверта статті 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад") .
		Депутат місцевої ради має право надати оцінку відповіді на свій запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів місцевої ради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради (частина п'ята статті 22 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад") .
		Депутатське запитання - це засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається (частина друга статті 21 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад").
		Виходячи з наведеного, законодавець розмежовує поняття "депутатське звернення", "депутатський запит", "депутатське запитання", вони не є тотожними за своєю правовою природою та юридичними наслідками їх реалізації.
		Як встановлено в судовому засіданні, орган місцевого самоврядування - Стіжоцька сільська рада, на 35 сесії підтримала звернення (заяву) депутатів Стіжоцької сільської ради  до Президента України та Кабінету Міністрів України з приводу суспільно-політичної ситуації в Україні.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що чинне законодавство не вимагає здійснення додаткових процедур для направлення депутатського звернення (схвалення тощо). У випадку реалізації депутатських повноважень шляхом направлення депутатського звернення, таке звернення надсилається безпосередньо адресатам, а не виноситься на голосування. Схвалення звернення депутатів не належить до компетенції місцевої ради.
		Такі висновки суду кореспондуються з приписами статті 13 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад". Недотримання зазначених вимог може призвести до порушення прав депутатів, гарантованих Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".
		З врахуванням вищенаведених доводів, судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача з приводу того, що Стіжоцька сільська рада сільська рада вправі приймати звернення до органів чи посадових осіб державних органів.
		При вирішенні даного спору судом не приймаються до уваги всі доводи прокурора. Зокрема, суд звертає увагу органу прокуратури на неприпустимість ревізування змісту депутатських звернень, оскільки такі дії органу прокуратури виходять за межі наданих йому законом повноважень та суперечать ст.40 Конституції України.
		 
		Згідно з ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
		З огляду на наведене, оспорюване рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а адміністративний позов - задоволенню повністю.
		       В силу вимог ст. 94 КАС України, судові витрати на користь сторін не присуджуються.      
		       Керуючись ст.ст. 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення тридцять п'ятої сесії Стіжоцької сільської ради Шумського району №252 від 2 грудня 2013 року "Про позицію Стіжоцької сільської ради щодо політичної ситуації в Україні".
		Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Суддя                                                                                                    Осташ А. В.
		 
		копія вірна
		Суддя                                                                                                    Осташ А. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...