Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5010/359/2012-Пз-3/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 14.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 грудня 2013 року Справа № 5010/359/2012-Пз-3/14 
		      Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		      Головуючого судді                                       Прокопанич Г.К. 
		      суддів                                                             Алєєвої І.В.
		                                                                              Євсікова О.О.
		   
		за участю представників:
		Прокурора: Білик Л.С., посв. № 000608 від 01.08.2012 року;
		Позивача -1: Лаптієва А.М., дов. № 642 від 28.12.2012 року;
		Позивача -2: Заінчковського Д.А. , дов. № 9.1-22/720 від 15.08.2013 року;
		Позивача -3: не з'явився;
		Позивача -4: Сьомочкіної О.С., дов. № б/н від 03.01.2013 року;
		Позивача -5: не з'явився;
		Позивача -6: не з'явився;
		Відповідача -1: не з'явився;
		Відповідача -2: Баланчука А.В., дов. № б/н від 17.04.2013 року;
		Відповідача -3: не з'явився;
		Третьої особи: не з'явився;
		 
		розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року 
		у справі № 5010/359/2012-Пз-3/14 господарського суду Івано-Франківської області
		за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі - 1) Верховної Ради України
		2) Кабінету Міністрів України
		3) Надвірнянської районної державної адміністрації
		4) Державного агентства  земельних ресурсів України
		5) Державної інспекції сільського господарства України
		6) Карпатського національного природного парку
		до відповідача -1 Татарівської сільської ради          
		відповідача -2 товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид"
		відповідача -3 виконавчого комітету Татарівської сільської ради
		за участю третьої  особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Яремчанської міської ради
		про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання її повернути
		 
		                                                В С Т А Н О В И В:   
		      
		У березні 2012 року заступник Генерального прокурора України, виступаючи в інтересах держави в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Надвірнянської районної державної адміністрації, Державного агентства  земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства України, Карпатського національного природного парку міста Яремче звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Татарівської сільської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид", просив визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради від 16.06.2001 року № 26 "Про надання земельної ділянки в оренду", рішення Татарівської сільської ради від 22.01.2009 року № 103/31/2009,  від 23.12.2010 року № 12, від 30.06.2011 року № 28 "Про внесення змін до договору"; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 12.10.2001 року № 0001, укладений між Татарівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид"; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид" повернути земельну ділянку, отриману за актом приймання-передачі від 18.10.2001 року площею 6 га у державну власність в особі Карпатського національного природного парку (т. 1, а.с. 3-10).
		Позовні вимоги мотивовано тим, що виконавчий комітет Татарівської сільської ради та Татарівська сільська рада не мали відповідних повноважень приймати спірні рішення та, відповідно, укладати оспорюваний договір.
		Клопотанням від 16.05.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид" просило відмовити у позові за спливом позовної давності (т. 2, а.с. 3-4).
		Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2012 року (головуючий Фрич М.М., судді Фанда О.М., Малєєва О.В.) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 26-29).
		Судовий акт мотивовано недоведенням позовних вимог та пропуском прокурором позовної давності.
		Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2012 року залучено до участі у справі в якості відповідача виконавчий комітет Татарівської сільської ради та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Яремчанську міську раду (т. 2, а.с. 88-90).
		Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року (головуючий Кузь В.Л., судді Желік М.Б., Малех І.Б.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2012 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 167-174).
		Оскаржений судовий акт мотивовано тим, що виконавчий комітет Татарівської сільської ради та Татарівська сільська рада діяли за межами наданих їм повноважень та тим, що оспорюваний договір укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке не відповідає законодавству України, а тому є недійсним.
		Не погодившись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило відновити строк для звернення з касаційною скаргою, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року скасувати, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2012 року залишити в силі (а.с. 38-42 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.05.2013 року (з урахуванням ухвали Вищого господарського суду України від 16.05.2013 року) відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Краєвид" строк касаційного оскарження, касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.05.2013 року (а.с. 37, 71 жетона справи).
		Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/548 від 18.05.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді  Чернова Є.В. (а.с. 74 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.06.2013 року (а.с. 75-76 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.06.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 18.06.2013 року (а.с. 89-90 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2013 року продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 02.07.2013 року (а.с. 105-106 жетона справи).
		Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/549 від 27.06.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Акулова Н.В., судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В. (доповідач) (а.с. 109 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 05.07.2013 року (а.с. 115-116 жетона справи).
		Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/719 від 04.07.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Владимиренко С.В. (а.с. 117 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.07.2013 року (а.с. 120-121 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 26.07.2013 року (а.с. 123-124 жетона справи).
		Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/816 від 24.07.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді  Корсака В.А. (а.с. 138 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.07.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.08.2013 року (а.с. 139-140 жетона справи).
		Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/658 від 12.08.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Шевчук С.Р. (доповідач), судді Акулова Н.В., Алєєва І.В. (а.с. 150 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.08.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 27.08.2013 року (а.с. 156-157 жетона справи).
		Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/1012 від 22.08.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Шевчук С.Р. (а.с. 158 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.08.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.09.2013 року (а.с. 159-16076 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2013 року продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 25.09.2013 року (а.с. 186-187 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.09.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 09.10.2013 року (а.с. 195-196 жетона справи).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 14.10.2013 (а.с. 198-199 жетона справи).
		Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/1311 від 11.10.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Данилової М.В. (т. 3, а.с. 1).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 11.11.2013 року (т. 3, а.с. 2-6).
		Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/896 від 07.11.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (т. 3, а.с. 14).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 02.12.2013 року (т. 3, а.с. 20-25).
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.12.2013 року продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 16.12.2013 року (т. 3, а.с. 44-49).
		У судове засідання 16.12.2013 року представники позивачів - Надвірнянської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства України, Карпатського національного природного парку міста Яремче, третьої особи - Яремчанської міської ради не з'явились, причин неявки суду не повідомили.
		Від відповідачів - Татарівської сільської ради та виконавчого комітету Татарівської сільської ради надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника.
		Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
		Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивачів - Надвірнянської районної державної адміністрації, Державної інспекції сільського господарства України, Карпатського національного природного парку міста Яремче, відповідачів - Татарівської сільської ради, виконавчого комітету Татарівської сільської ради, третьої особи - Яремчанської міської ради.
		Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників позивачів - Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Державного агентства  земельних ресурсів України, відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Частиною ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Згідно п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.06.2001 року виконавчим комітетом Татарівської сільської ради прийнято рішення № 26, яким відповідно до рішення Татарівської сільської ради від 26.03.1999 року "Про делегування повноважень сільвиконкому в галузі регулювання земельних відносин" та згідно ст. 19 ЗК України передано товариству з обмеженою відповідальністю "Краєвид" в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 25,4 га в урочищі Женець с. Татарів за рахунок земель Женецького лісництва на території с. Татарів для будівництва гірськолижного туристичного комплексу (т. 1, а.с. 77). 
		12.10.2001 між Татарівською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид" на підставі вказаного рішення було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Яремчанським міським відділом земельних ресурсів 12.10.2001 за № 0001, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в с. Татарів урочище Женець (квартал 9, виділ 13, 17, 18, 24, 27, 28; квартал 10, виділ 1, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 16, 22, 29, 35) площею 254 000 кв.м., договір укладено на 25 років (т. 1, а.с. 15-19).
		Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки від 18.10.2001 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку в с. Татарів, урочище Женець, площею 6 000 кв.м на території, обумовленій договором. У зв'язку з відсутністю погодження меж Карпатським національним природним парком решта земельної ділянки площею 194 000 кв.м не може бути передана, а буде передана за актом після погодження меж (т. 1, а.с. 20). 
		Згідно довідки Карпатського національного природного парку № 190 від 07.04.2008 року земельна ділянка площею 194 000 кв.м не була передана товариству з обмеженою відповідальністю "Краєвид" у користування у зв'язку з відсутністю погодження меж між Карпатським національним природним парком та Татарівською сільською радою (т. 1, а.с. 21).
		Рішенням № 103/31/2009 від 22.01.2009 року "Про внесення змін до договору оренди" Татарівська сільська рада, розглянувши клопотання Управління з контролю за використанням та охороною земель у Івано-Франківській області № 488 від 03.12.2001 року, вирішила внести зміни в рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради від 16.06.2001 року щодо надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Краєвид" та надати товариству з обмеженою відповідальністю "Краєвид" в оренду земельну ділянку площею 6,0 га для будівництва та обслуговування гірськолижного комплексу в урочищі Женець с. Татарів Яремчанської міської ради; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид"  в місячний термін виготовити проект відведення вищевказаної земельної ділянки та погодити його в установленому порядку" (т. 1, а.с. 12). 
		Аналогічного змісту були прийняті рішення Татарівської сільської ради про внесення змін до договору оренди від 23.12.2010 року № 12 та від 30.06.2011 року № 28 (т. 1, а.с. 13, 14).
		Суди попередніх інстанцій встановивши, що зміни до договору на підставі вказаних рішень у встановленому порядку внесені не були, дійшли висновку, що оскаржуваний договір діє у первісній редакції.
		Місцевим господарським судом встановлено, що у проекті відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Краєвид" міститься акт технічного обстеження лісових площ, що вилучаються зі складу державного лісового фонду № 178 від 19.04.2001 року, складеного за участю представника Карпатського національного природного парку та при виготовленні якого отримані позитивні висновки санепідемстанції, Державного управління екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області, відділу архітектури і містобудування виконавчого комітету Яремчанської міської ради, Яремчанського міського відділу земельних ресурсів, Управління державної пожежної охорони, Івано-Франківського обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству, погодження Татарівської сільської ради і Карпатського національного природного парку.
		Відповідно до висновку Яремчанського міського відділу земельних ресурсів № 87 від 15.06.2001 року погоджується відведення земельної ділянки на землях Татарівської сільської ради (в межах населеного пункту) за рахунок земель Женецького лісництва, цільове використання землі (УКЦВЗ) - землі рекреаційного призначення.
		Як встановлено місцевим господарським судом, у матеріалах проекту відведення земельної ділянки наявний акт встановлення та узгодження меж землекористування, який складений за участю виконавця, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" та погоджений суміжними землекористувачами, зокрема,  Карпатським національним природним парком.
		Відповідно до рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2008 року у справі № 22/41 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" до Коломийського міського бюро технічної інвентаризації за товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид" визнано право власності на незавершений будівництвом гірськолижний комплекс, що складається з трьох нежитлових будівель котеджного типу з відсотком готовності 28%, що знаходиться в с.Татарів, дільниця Женець № 671 Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (т. 1, а.с. 138-139). 
		Згідно акту на право постійного користування землею І-ІФ № 002771 від 29.12.2001 року Карпатському національному природному парку надано в постійне користування 5 430,44 га землі в межах згідно з планом користування на території Татарівської сільської ради як землі природно-заповідного використання на підставі рішення 18 сесії 3 скликання Яремчанської міської ради від 27.12.2001 року № 189-3/2001.
		Місцевий господарський суд, враховуючи положення ст. 12 Земельного кодексу  України від 18.12.1990 року та проект відведення спірної земельної ділянки, дійшов висновку, що Татарівська сільська рада діяла у межах наданих їй повноважень, оскільки прокурором та позивачами не доведено зворотнього.
		Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про пропуск прокурором позовної давності та відсутності підстав для поновлення строку, оскільки органи прокуратури могли здійснити перевірку і довідатись про можливі порушення законодавства після реєстрації договору у відповідних органах державної влади і не зазначили поважності причин пропуску такого строку.
		Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
		Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
		Апеляційною інстанцією встановлено, що спірна земельна ділянка є частиною земельної ділянки, переданої постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1980 року № 376 в користування Карпатському національному природному парку, який згідно ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" відноситься до об'єктів природно-заповідного фонду.
		Згідно листа Татарівської сільської ради № 405/02/02/35 від 25.11.2011 року  урочище Женець, де розташована спірна земельна ділянка, не знаходиться в межах села Татарів.
		Отже, зазначена земельна ділянка, яка передана у користування товариству з обмеженою відповідальністю "Краєвид" знаходиться поза межами населеного пункту Татарів в адміністративних межах Надвірнянського району, що підтверджується інформаціями Комісії з проведення реорганізації Головного управління Держкомзему у Івано-Франківській області від 29.11.2011 року № 5820/010-10/182, Держкомзему України від 18.01.2012 року № 26-7/691 та Державного агентства земельних ресурсів України від 11.01.2012 року № 319/13/4-12.
		Як встановлено апеляційною інстанцією, Карпатський національний природний парк від користування частиною наданої йому земельної ділянки не відмовлявся та згода на припинення користування ділянкою ним не надавалась.
		Верховною Радою України рішення про вилучення вказаної частини земельної ділянки з користування Карпатського національного природного парку також не приймалось.
		Відповідно до ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній станом на 16.06.2001 року) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
		Згідно ст. 33 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній станом на 16.06.2001 року) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; погодження проектів землеустрою.
		Пунктами 5-7 ст. 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (в редакції, чинній станом на 16.06.2001 року) передбачено, що Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для вилучення цих земель установлено особливий порядок (стаття 32). Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.
		Відповідно до п. 1, 9 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (в редакції, чинній станом на 16.06.2001 року) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки; вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.
		Згідно ч. 1 ст. 32 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року (в редакції, чинній станом на 16.06.2001 року) за межами населених пунктів, крім випадків надання земель для будівництва лінійних об'єктів (частина п'ята статті 31), вилучення ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських), курортів, а також лісів першої групи та лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, лісопаркові частини зелених зон, протиерозійні ліси) для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства, допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.
		Враховуючи те, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту та відноситься до категорії земель природно-заповідного фонду, апеляційна інстанція дійшла висновку, що право на вилучення та надання у користування вищезазначеної земельної ділянки мала лише Верховна Рада України, тому виконавчий комітет Татарівської сільської ради, приймаючи рішення № 26 від 16.06.2001 року перевищив свої повноваження.
		Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		Апеляційна інстанція дійшла висновку, що Татарівська сільська рада не є уповноваженим органом по розпорядженню спірною земельною ділянкою.
		Крім того, апеляційною інстанцією встановлено відсутність матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та проект землеустрою по відведенню спірної земельної ділянки в оренду, що суперечить Положенню про здійснення державної землевпорядної експертизи, затвердженому наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 11.03.1997 року № 39 (в редакції, чинній станом на 16.06.2001 року).
		Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради № 26 від 16.06.2001 року та рішень Татарівської сільської ради від 22.01.2009 року № 103/31/2009,  від 23.12.2010 року № 12, від 30.06.2011 року № 28.
		Згідно п. 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
		Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
		Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
		Оскільки, як було зазначено вище, оспорюваний договір оренди  укладений між виконавчим комітетом Татарівської сільської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид" на підставі рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради № 26 від 16.06.2001 року, яке не відповідає законодавству України, апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову у зазначеній частині.
		Теж не суперечить положенням ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР і рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення вимоги про повернення спірної земельної ділянки, оскільки право користування Карпатського національного природного парку на неї не припинялось.
		Також, апеляційною інстанцією зазначено, що місцевий господарський  суд встановивши відсутність підстав для визнання оспорюваного договору, рішень Татарівської сільської ради та виконавчого комітету Татарівської сільської ради недійсними, помилково вказав, що підставою для відмови у позові є також те, що позивачем пропущено строк, в межах якого він може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, оскільки відповідно до абз. 3 п. 11 постанови Пленуму Верхового Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
		Крім того, як зазначив Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013 року у справі № 6-92цс13 фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання. Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).
		Частиною 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
		Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
		З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.
		Доводи заявника касаційної скарги про те, що на момент прийняття рішення виконавчого комітету Татарівської сільської ради від 16.06.2001 № 26 та укладення оспорюваного договору у Карпатського національного природного парку не виникло право постійного користування спірною земельною ділянкою є необгрунтованими, оскільки, як встановлено апеляційною інстанцією, постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1980 року № 376 "Про створення Карпатського національного природного парку" Карпатському національному природному парку передано земельну ділянку, у складі якої була спірна земельна ділянка.
		Інші доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117  Господарського процесуального кодексу України.
		Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
		 
		                                     П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид" залишити без задоволення.
		Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року у справі № 5010/359/2012-Пз-3/14 залишити в силі.
		 
		Головуючий суддя                                                               Г.К. Прокопанич
		Судді:                                                                               І.В. Алєєва
		                                                                                                    О.О. Євсіков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...