УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19
лютого 2008 року м.
Одеса
Колегія
суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в
складі:
головуючого Фадєєнко А.Ф.
суддів Ващенко Л.Г., Вадовської Л.М.
при секретарі
Пачевій Є.П.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами
Центральної Універсальної біржі «Запоріжжя» та ОСОБА_1 на рішення Київського
районного суду м. Одеси від 12 червня 2007 року у справі за позовами: ОСОБА_2
до ОСОБА_3, Центральної Універсальної біржі «Запоріжжя» та ОСОБА_1 про визнання
договору купівлі-продажу транспортного засобу дійсним та визнання права
власності на автомобіль, про визнання договору купівлі-продажу транспортного та
посвідчення недійсними, про відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про визнання права власності на автомобіль та відшкодування моральної шкоди;
Центральної Універсальної біржі «Запоріжжя» до ОСОБА_2 про відшкодування
моральної шкоди,
встановила:
28.04.2006
р. ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом (а.с. 38-40), в якому, уточнивши вимоги
(а.с. 186-188), зазначив, що 10.01.2004 р. між ним та ОСОБА_3 укладений на
Одеській філії «Біржа«Одеса» Центральної Універсальної біржі «Запоріжжя»
договір купівлі-продажу автомобілю «Мерседес
Е 200», 1997 року випуску, кузов НОМЕР_1. Договір
купівлі-продажу транспортного засобу зареєстрований на біржі за № 5-4909.
Однак
автомобіль йому не переданий, договір купівлі - продажу біржею анульований, і,
19.02.2004 p.,
ОСОБА_3 продала цей автомобіль ОСОБА_1, який 27.02.2004 р. отримав
посвідчення Чорноморської регіональної митниці для реєстрації транспортного
засобу в органах ДАІ на своє ім'я.
Автомобіль
знаходиться на арешт майданчику УДАЇ ГУМВС України в Одеській області.
Тому
позивач просив суд визнати недійсним анулювання договору купівлі-продажу
(реєстраційний № 5-4909) від 10.01.2004 p., укладеного між
ним і ОСОБА_3 на Одеській філії «Біржа «Одеса» Центральної Універсальної біржі
«Запоріжжя»; визнати дійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від
10.01.2004 р. та визнати за ним право власності на цей автомобіль, а договір
від 19.02.2004 p., який укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 - визнати
недійсним.
Позивач
просив суд визнати недійсним посвідчення Чорноморської регіональної митниці від
27.02.2004 p., яке надано на ім'я ОСОБА_1 та звільнити його від
сплати
Справа №
22ц-81/08 Категорія
ЦП:
Головуючий у
першій інстанції Жуковський О.Г.
Доповідач
Фадєєнко А.Ф.
витрат за
утримання автомобілю на штрафному майданчику УДАЇ ГУМВС України в Одеській
області.
Крім
того, він просив суд стягнути з Центральної Універсальної біржі «Запоріжжя»
моральну шкоду у сумі 30 000 грн., яка заподіяна незаконними діями працівників
біржі.
12.05.2006
р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому, уточнивши вимоги (а.с. 91-94,
125), вказував, що договір купівлі-продажу транспортного засобу, який укладено
10.01.2004 р. між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 анульований Центральною Універсальною
біржею «Запоріжжя» у зв'язку з невиконанням умов договору.
19.02.2004
р. він уклав з біржею договір купівлі-продажу спірного автомобілю, а 27.02.2004
р. Чорноморська регіональна митниця видала на його ім'я посвідчення НОМЕР_2 для
реєстрації в органах ДАІ.
Вважаючи,
що автомобіль придбаний на законних підставах ОСОБА_1 просив суд визнати за ним
право власності на автомобіль «Мерседес»
Е 200, 1997 року випуску і стягнути з позивача ОСОБА_2 50000 грн. у
відшкодування моральної шкоди за його протиправні дії.
15.08.2006
р. Центральна Універсальна біржа «Запоріжжя» звернулась до суду із позовом про
стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у сумі 30 000 грн. з посиланням на те, що
неправдиві відомості, які розповсюджував ОСОБА_2, призвели до душевних
страждань працівників біржі.
Рішенням
суду позов ОСОБА_2 у частині вимог стосовно спірного автомобілю задоволений.
У
стягненні моральної шкоди відмовлено.
У
задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спірний автомобіль і
стягнення моральної шкоди відмовлено.
У позові
Центральної Універсальної біржі «Запоріжжя» до ОСОБА_2 про стягнення моральної
шкоди відмовлено.
В апеляційних
скаргах Центральна Універсальна біржа «Запоріжжя» (а.с. 216-218) і ОСОБА_1
(а.с. 210-213) просять рішення суду скасувати, постановити нове рішення про
задоволення їх вимог і відмовити у задоволенні позова ОСОБА_2, посилаючись на
те, що договір, укладений між ОСОБА_2 і біржею, не був підписаний; у справі
відсутній оригінал договору від 10.01.2004 р. Суд безпідставно не задовольнив
клопотання про призначення судової хімічної експертизи для встановлення
давності підпису ОСОБА_2
Розглянувши
матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, яка доповіла зміст рішення, яке
оскаржено, доводи апеляційних скарг, межі, в яких повинні здійснюватись
перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази,
вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає, що скарги апелянтів
не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно
до ст. 638 ЦК України
договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх
істотних умов договору.
Істотними
умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як
істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо
яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Судом
встановлено, що 10.01.2004 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на Одеській філії
«Біржа«Одеса» укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу
-автомобілю «Мерседес Е 200»,
1997 року випуску, кузов НОМЕР_1.
Вартість транспортного засобу визначена у договорі 20 000 грн., форма
оплати - готівкою, строк поставки - після підписання договору (а.с. 252
зворот). Підписи у договорі вчинили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 254 зворот).
Судом
апеляційної інстанції досліджений оригінал цього договору, який знаходиться у
матеріалах кримінальної справи № 01200400059 за звинуваченням ОСОБА_4 за ст. 190 ч. 4 КК України (копія договору на
а.с. 254).
ОСОБА_2
підтвердив у суді апеляційної інстанції, що підпис у цьому екземпляру оригінала
договору від 10.01.2004 р. вчинений ним.
Представник ОСОБА_3
- ОСОБА_5,
і
представник Центральної Універсальної
біржі «Запоріжжя» не оспорювали, що підпис у договорі вчинений ОСОБА_3
Від
проведення судових почеркознавчої і хімічної експертиз апелянти та інші
учасники процесу відмовились. Тому доводи в апеляційних скаргах у цієї частині
до уваги не приймаються.
Спірна
біржова операція відбулась і оформлена з дотриманням вимог Закону України «Про
товарну біржу» із змінами і доповненнями від 15.05.2003 р. № 762-1У.
Відповідно
до ст. 15 ч. 4 Закону України «Про товарну біржу» угода вважається укладеною з
моменту її реєстрації на біржі.
Договір
купівлі-продажу спірного транспортного засобу зареєстрований в Одеській філії
«Біржа «Одеса» Центральної Універсальної біржі «Запоріжжя» 10.11.2004 р. за №
5-4909.
Законом
не передбачено анулювання договору купівлі-продажу транспортного засобу, що
зроблено біржею (а.с. 254).
Вимоги
про визнання договору купівлі-продажу від 10.01.2004 р. недійсним апелянти не
заявляли, і ці вимоги судом не розглядались.
Оскільки
законом не передбачено анулювання договорів купівлі-продажу, у тому числі
договорів про відчуження транспортних засобів, анулювання біржею договору
купівлі-продажу від 10.01.2004 р. не породжує правових наслідків.
У
зв'язку з цим, вважати, що договір купівлі-продажу спірного автомобілю від
19.02.2004 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладений з виконанням вимог закону,
неможливо.
Доводи
апелянтів про те, що біржа анулювала бланк договору від 10.01.2004 р., до уваги не
приймаються, через те, що цей договір зареєстрований на біржі за № 5-4909, і
угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі (ст. 15 ч. 4 Закону
України «Про товарну біржу).
У
договорі купівлі-продажу від 19.02.2004 р. між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 (прізвище
якого у договрі вказано ОСОБА_1) вартість спірного автомобілю визначена 20 000
грн. (а.с. 254). Оригінал цього договору, який знаходиться у матеріалах
кримінальної справи, досліджений судом апеляційної інстанції.
Із
матеріалів справи вбачається (а.с. 50), що ОСОБА_1 передав представнику ОСОБА_3
- ОСОБА_5, за спірний
автомобіль аванс - суму еквівалентну 500 доларів США, останню суму грошей за
автомобіль не сплатив до наступного часу, що підтвердив у суді апеляційної
інстанції.
Що
стосується посилання апелянтів на кримінальну справу, яка порушена відносно
ОСОБА_4 за ознаками шахрайства за ст. 190 ч. 4 КК України за привласнення
коштів ОСОБА_2 у сумі 15 000 доларів США, і досудове слідство по якій не
закінчено, то колегія суддів звертає увагу на те, що підставами звільнення від
доказування згідно ст. 61 ч. 4 ЦПК України для суду, що розглядає цивільну
справу, є обов'язковим вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, з
питань, чи мали місце дії та, чи вчинені вони цією особою.
Мотиви
скасування рішення у частині відмови суду у задоволенні вимог про стягнення
моральної шкоди апелянтами у скаргах не наведені (а.с. 210-213, 216-218).
У
договорах, які укладені між учасниками процесу, не передбачені умови моральної
відповідальності.
З
урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для
скасування рішення суду і постановления
нового рішення.
Керуючись ст.ст.
303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової
палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційні
скарги Центральної Універсальної біржі «Запоріжжя» та ОСОБА_1 відхилити, а
рішення Київського районного суду м. Одеси від 12 червня 2007 року залишити без
змін.
Ухвала колегії
суддів набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала колегії
суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення,
через Верховний Суд України.