Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/32696/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 16.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/32696/13-ц
		Провадження №2/761/9909/2013
		 
		З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я  
		іменем України
		 
		23 грудня 2013 року                                                                                 м.Київ
		Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		          головуючого судді                                   Гриньковської Н.Ю.,
		          при секретарі                                            Подмазко О.Д.,
		  за участю позивача                                  ОСОБА_1
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» про визнання майнових прав на об'єкт інвестування, -
		в с т а н о в и в:
		 
		У грудні 2013р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій поставлено питання про визнання права власності на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, який знаходиться у вказаному комплексі.
		Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 21.07.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (далі - відповідач) та гр.ОСОБА_2 було укладено договір №1594/322-64(р) про спільну діяльність по дольовій участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку та низку додаткових угод до нього. Відповідно до умов укладеного договору, гр.ОСОБА_2 зобов'язався в якості внеску у спільну діяльність по дольовій участі у будівництві, внести грошовий внесок у розмірі в еквіваленті 179411,16 доларів США в національній валюті України по курсу НБУ, а відповідач, в свою чергу, зобов'язалося завершити будівництво багатоквартирного будинку відповідно до проекту та вимог ДБН та передати ОСОБА_2 в натурі 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, який знаходиться у вказаному комплексі. Строк закінчення будівництва та введення об'єкта будівництва в експлуатацію згідно з умовами договору, було встановлено четвертий квартал 2009р. Позивач вказує, що ОСОБА_2, свої зобов'язання за договором по сплаті пайових внесків виконав в повному обсязі. Крім цього, зазначає, що 29.08.2013р. між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про розірвання договору №1594/322-64(р) від 21.07.2003р. про спільну діяльність по дольовій участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку, згідно умов якої ОСОБА_2 передав раніше внесений пай по договору у розмірі 179411,16 доларів США в якості пая по договору №0326/322-405 від 02.09.2013р. та всі права на оформлення права власності на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1 на нього - ОСОБА_1 (далі - позивач). Також позивач вказує на те, що 02.09.2013р. між ним та ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» було укладено договір 0326/322-405 паєвої участі у будівництві, згідно якого 179411,16 доларів США зараховано в якості першого внеску по договору на підставі додаткової угоди від 29.08.2013р. до договору №1594/322-64(р) від 21.07.2003р. 
		За таких обставин, позивач, посилаючись на те, що до узгодженої сторонами дати, відповідачем будинок в експлуатацію не введено, що в свою чергу порушує його права, як інвестора за договором, в частині передачі у власність зазначеної квартири та місця паркингу та позбавляє його права вільного використання та розпорядження своїм майном, звернувся до суду на захист своїх прав шляхом визнання права власності на вказані об'єкти будівництва.
		В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати за ним майнові права на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, заперечень проти позову не надавав. 
		Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
		Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, дійшов до наступного висновку.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.07.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_2 (далі-пайщик) було укладено договір №1594/322-64(р) про спільну діяльність по дольовій участі у будівництві багатоквартирного житлового будинку (далі-договір про спільну діяльність), відповідно до умов п.3.1. якого ОСОБА_2 зобов'язався в якості внеску у спільну діяльність по дольовій участі у будівництві внести грошовий внесок у розмірі в еквіваленті 182661,00 доларів США в національній валюті України по курсу НБУ на момент оплати поетапно у строк до 10.03.2005р. (а.с.7-9).
		Відповідно до п.п.3.2.-3.4. договору про спільну діяльність, відповідач зобов'язався завершити будівництво багатоквартирного будинку, відповідно до проекту та вимог ДБН та передати пайщику в натурі 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1, проектною площею 164,56 кв.м. у строк - І квартал 2005р.
		Згідно умов додаткової угоди №1 від 15.04.2004р. до договору про спільну діяльність, сторони доповнили п.3.2. договору про спільну діяльність, в частині встановлення зобов'язання відповідача, надати пайщику одне місце паркингу у другій черзі будівництва комплексу по АДРЕСА_1 вартістю, що діє на момент продажу, але не більше ніж 15000,00 доларів США (а.с.10).
		Додатковою угодою №2 від 20.04.2005р. до договору про спільну діяльність, сторони доповнили п.3.2. договору про спільну діяльність та встановили, що відповідач надає пайщику одне місце паркингу у другій черзі будівництва блок «В» комплексу по АДРЕСА_1 у строк - ІV квартал 2007р. (а.с.11).
		Згідно із положеннями додаткової угоди №3 від 17.03.2009р. до договору про спільну діяльність, сторони узгодили зміну п.3.1. договору про спільну діяльність в частині зміни розміру внеску за договором, сума якого на дату укладення договору складає еквівалент 179403,50 доларів США в гривні по офіційному курсу НБУ на момент сплати; зміну п.3.2. договору про спільну діяльність в частині зміни будівельного номеру квартири з НОМЕР_1 на НОМЕР_2, проектної площі квартири з 164,56 на 162,50 кв.м.; а також п.3.4. договору про спільну діяльність в частині строку закінчення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію - 4 квартал 2009р. (а.с.12).
		Відповідно до додаткової угоди №4 від 05.04.2012р. до договору про спільну діяльність сторонами було узгоджено зміни п.3.2. договору про спільну діяльність, а саме, сторони змінили положення п.3.2. договору про спільну діяльність в частині зміни проектної площі квартири з 162,50 кв.м. на 175,30 кв.м. (а.с.13).
		Додатковою угодою №5 від 06.04.2012р. до договору про спільну діяльність, сторони внесли зміни до п.1.1. договору про спільну діяльність та встановили назву об'єкту будівництва багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1» (а.с.15).
		З пояснень позивача та наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зобов'язання за договором про спільну діяльність по сплаті пайових внесків виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій про сплату пайових внесків (а.с.23-27).
		В подальшому, згідно додаткової угоди від 29.08.2013р. до договору про спільну діяльність, сторони дійшли згоди про розірвання договору про спільну діяльність по дольовій участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку №1594/322-64(р) від 21.07.2003р. та встановили, що раніше внесений пай за договором про спільну діяльність в розмірі еквівалентному 179411,16 доларів США, передається в якості паю ОСОБА_1 (далі-позивач) (а.с.14), проти чого не заперечував ОСОБА_2
		При цьому, судом встановлено, що 02.09.2013р. між ТОВ «Фірма «Консоль ЛТД» та ОСОБА_1 було укладено договір №0326/322-405 пайової участі у будівництві (далі-договір пайової участі), відповідно до п.1.1. якого, учасники даного договору зобов'язалися спільно діяти для досягнення загальної мети, а саме: отримання правовстановлюючих документів, проектування, будівництво та введення в експлуатацію житлово-громадського комплексу по АДРЕСА_1 (далі - об'єкт) (а.с.16-22).
		В подальшому, 03.09.2013р. на виконання умов додаткової угоди від 29.08.2013р. до договору про спільну діяльність, між ОСОБА_3, яка діяла в інтересах ОСОБА_2 та позивачем було складено та підписано акт прийому-передачі документів, а саме: договору про спільну діяльність №1594/322-64(р) від 21.07.2003р. з додатковими угодами до нього; технічного паспорту Київського БТІ на квартиру АДРЕСА_1, виготовленого станом на 31.08.2011р. (інвентаризаційна справа №44237); квитанції до приходно-касових ордерів в кількості 15 шт. на суму 954856,60 грн. (а.с.28).
		Відповідно до положень п.3.1. договору пайової участі, пай в загальній сумі в еквіваленті 179411,16 доларів США, в гривнях за офіційним курсом НБУ на момент зарахування враховується в якості пайового внеску за даним договором на підставі додаткової угоди від 29.08.2013р. до договору про спільну діяльність по дольовій участі в будівництві багатоквартирного житлового будинку №1594/322-64(р) від 21.07.2003р., укладеного Фірмою з ОСОБА_2.
		Згідно з п.3.6.1. договору пайової участі, пайщику по завершенню будівництва об'єкту із створеної учасниками спілОСОБА_2льової власності, виділяється його доля в натурі у вигляді 4-х кімнатної квартири НОМЕР_2 на 9-му поверсі, загальною площею 175,3кв.м., а також одне місце паркинга в даному об'єкті НОМЕР_3 та одне місце паркинга у другій черзі будівництва блок «В» комплексу по АДРЕСА_1. 
		З пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що відповідач умови договору пайової участі в частині строків завершення будівництва та введення об'єкту в експлуатацію належним чином не виконує. Доказів, які б свідчили про належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, під час розгляду справи, суду надано не було.
		Відповідно до положень ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до положень ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.   
		Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		З правовідносин, які склалися між сторонами, можливо зробити висновок, що такі правовідносини регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність».
		Відповідно до ч.5 ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 №1560-XII, інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів.
		Згідно до ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь - яке майно, а також майнові права.
		Відповідно ст.190 ЦК України майном, як особливим об'єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами. 
		Згідно з положень 2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. 
		До завершення будівництва (створення майна), як це встановлено ч.3 ст.331 ЦК України, особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.
		За положеннями п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
		Відповідно до листа Міністерства юстиції України №19-50-2309 від 22.06.2007р. квартира є об'єктом інвестування в об'єкті будівництва, який після завершення будівництва стає окремим майном. До завершення будівництва про інвестованого об'єкта нерухомого майна (квартири) та прийняття його до експлуатації інвестору належать майнові права. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що до завершення будівництва об'єкту нерухомості, а саме: 4-кімнатної квартири АДРЕСА_1, а також місця паркингу у другій черзі будівництва блок «В» комплексу по АДРЕСА_1 і введення їх в експлуатацію, позивачу, як інвестору, належать майнові права на цей об'єкт. 
		Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідачем не виконуються належним чином взяті на себе зобов'язання, а також, беручі до уваги, що будинок АДРЕСА_1 не введено в експлуатацію на день розгляду справи, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання майнових прав підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 3441,00грн.
		Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-60, 88,169, 179, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст.177, 190, 331, 526, 530 ЦК України, суд - 
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
		Визнати майнові права за ОСОБА_1 на об'єкт інвестування - на 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1)».
		Визнати майнові права за ОСОБА_1 на об'єкт інвестування - місце паркинга у другій черзі будівництва блок «В» комплекса по АДРЕСА_1.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Консоль ЛТД» (код ЄДРПОУ 20676633) на користь ОСОБА_1 судовий збір, у розмірі 3441,00 грн. (три тисячі чотириста сорок одну гривню 00 коп.).
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...