Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 227/4239/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2014.
Дата набрання законної сили: 11.07.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 227/4239/12
		Провадження №1-кп/149/3/13 
		Номер рядка звіту 3 
		В И Р О К
		і м е н е м   У к р а ї н и
		 
		 26.12.2013  Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
		головуючої судді:  Робак М.В.
		суддів:                     Гончарук-Аліфанової О.Ю., Войнаревича М.Г.
		за участю сторін кримінального провадження: 
		прокурора             Новаківського О.Г.
		потерпілих:           ОСОБА_1, ОСОБА_2
		представника потерпілих - адвоката ОСОБА_3
		обвинуваченого:   ОСОБА_4
		захисника - адвоката    ОСОБА_5 
		при секретарі       Міщук О.Л.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с. Лукашівка Монастирищенкського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, - 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1  КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          ОСОБА_4  29 березня 2012 року біля 21-ї години, знаходячись поблизу буд. АДРЕСА_2, у якому проживала ОСОБА_6,  вступив з нею в суперечку на побутовому ґрунті. Після чого, маючи намір виразити свою зверхність та довести  вірність своїх суджень, пройшовши до будинку ОСОБА_6, де продовжив конфлікт.  Знаючи про те, що ОСОБА_6 є особою похилого віку, нехтуючи правилами співжиття і нормами моралі, та маючи умисел на позбавлення життя, прикладаючи максимум зусиль, умисно наніс їй близько десяти ударів руками та ногою по голові і тулубу, спричинивши черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів у м»які покрови голови відповідно скронево-тім»яно-потиличній ділянці носа, суб-арахноїдального крововиливу відповідно скронево-тім»яній ділянці правої півкулі, закриту тупу травму грудей у вигляді крововиливів у м»які покрови по передній та бічним поверхням, поперечного перелому грудини відповідно 3-му міжребіррю, переломів ребер з обох боків по передньо-пахвинним лініям без ушкодження пристінкової плеври, синці, садна та рани обличчя, садно на лівій руці, від яких вона впала на підлогу у кімнаті. Потім ОСОБА_4 з метою доведення свого умислу до кінця, накинувши на голову потерпілої ковдру та обхопивши  обома руками шию, задушив її. 
		 
		          Свою вину у вчиненні вказаного злочину обвинувачений ОСОБА_4 не визнав та пояснив, що відносини з ОСОБА_6 у нього були добрими, він їй допомагав по господарству, а також часто приходив до її будинку міряти їй тиск.  Також він у неї позичав кошти в сумі 5000 грн. на купівлю автомобіля, які ще в 2009 році віддав. 29 березня 2012 року  він зранку готувався до виїзду в м. Київ, а саме підготовлював машину до поїздки та нікуди не ходив. Біля 18.00 годин до його будинку приїхав хлопець його племінниці ОСОБА_7, та попросив на «ямі» оглянути свою машину. Приблизно о 18.15 год. він пішов до будинку дивитись прогноз погоди, а біля 19.00  год. до будинку зайшов ОСОБА_7 та повідомив його, що він може заганяти свою машину в гараж. Загнавши машину, він  більше на вулицю не виходив. В 19.30 год. він дивився новини, а приблизно  о 20.00 години його  син ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з племінницею поїхали. В цей час дружина перебувала на кухні, а він ліг спати. В 23.07 год. він прокинувся та пішов на кухню, де через вікно побачив, що в будинку ОСОБА_6 горить світло, а приблизно в 23.15 год. світло погасло. Потім він розбудив дружину, вигнав машину з гаража та в 23.35 год. він з дружиною поїхали за жінками, які також їхали з ними на Київ. Близько  01.00 год. вони виїхали з міста Хмільника. В районі 07.00 год. ранку наступного дня, а саме 30.03.2012 року вони приїхали в Київ на «Оболонь» та він, виключивши свій мобільний телефон,  ліг спати. О 08.00 год. ранку його розбудила дружина та повідомила, що телефонувала їхня дочка ОСОБА_10, яка повідомила про смерть ОСОБА_6  Після цього дружина з його телефону зателефонувала сину покійної ОСОБА_2 та повідомила його про смерть матері.  О 09.00 год. ранку він від жінки дізнався, а вона в свою чергу від сусідки ОСОБА_11, яка їй телефонувала, що ОСОБА_6 вбили, а саме задушили подушкою. 31.03.2012 р. о 01.00 год. він з дружиною приїхали з Києва додому та зайшли до будинку  покійної,  де він від невістки дізнався про завдані тілесні пошкодження ОСОБА_6 та де знайшли її тіло. Близько 02.00 год. ночі вони пішли додому.  В суботу зранку 31.03.2012 року його викликали до міліції та розпитували про можливого вбивцю, а також показували фотографії з місця події. 01.04.2012 року приблизно о 18.00 год., перебуваючи в одному із кабінетів в міліції він почув, що в сусідньому кабінеті знаходилася його дочка, яка потім розповіла, що над нею знущались та погрожували працівники міліції.  В четвер після 11.00 год. він знову перебував в міліції, де його примушували зізнатись у вбивстві за умови, що не будуть чіпати його дружину. Тоді ж до кабінету зайшла невідома йому жінка, як потім дізнався, це була ОСОБА_13, яка проводила над ним дослідження на поліграфі. При цьому йому ніякі права не роз'яснювались, а також не повідомлялось про можливість відмови від його проходження. Він  повідомляв її про те, що знає про деякі факти вбивства, однак вона це проігнорувала. Після проведення дослідження його було поміщено в ІТТ, де він сказав слідчому ОСОБА_37, що зізнається у вбивстві, однак не знає коли саме воно сталося. Також повідомив, що в 00.30 год. він з дружиною виїхали з дому, а ОСОБА_37 сказав, що вбивство сталось дві з половиною години тому. Крім цього йому було запропоновано самостійно видумати причину сварки з ОСОБА_6, яка і стала причиною вбивства. Слідчий ОСОБА_34 розказав йому як писати щиросердечне зізнання. При його допиті в якості підозрюваного, в присутності адвоката ОСОБА_15, він давав покази, однак розповідав про факти, які йому до цього розповідали слідчі.  При відтворенні він також показував все, що казали працівники міліції тому що переживав за дружину та дітей. Останній раз був у будинку потерпілої у вівторок 27 березня 2012 року. В дальню кімнату будинку заходив давно, коли дивився на дитячу краватку.
		 
		Потерпілий ОСОБА_2 показав, що про смерть матері  його по телефону повідомила ОСОБА_16 Біля 10.00 год. він разом з дружиною приїхали до Хмільника. По дорозі його брат ОСОБА_1 повідомив, що маму було вбито. По приїзді до м. Хмільника він дізнався що труп матері виявила сусідка, прізвище якої йому не відоме, яка зранку заходила до будинку. А про те, що мати була задушена дізнався після проведення відповідної експертизи. Коли подружжя ОСОБА_16 приїхали з Києва, то вони на хвилин 10 заходили до будинку, в той час про обставини вбивства ще нікому з сім"ї не було відомо. Також він знає, що відносини між матір'ю та сім»єю ОСОБА_16 були не зовсім добрі. Після одного з конфліктів мати сказала, що він її колись заб'є. Мати йому розповідала про випадок, коли ОСОБА_4 в ході сварки трусив її за груди. ОСОБА_4 матері інколи допомагав за гроші. Також він знає, що сім'я ОСОБА_4 часто до будинку матері  не заходили,  останній раз влітку 2011 року заходила ОСОБА_16, тобто дружина обвинуваченого,  міряти їй тиск. Мати постійно ходила до сусіда ОСОБА_17, який і міряв їй тиск. Він іноді телефонував до ОСОБА_4, коли не міг додзвонитися до матері, так як останній проживав з нею по сусідству. Також йому мати казала, що ОСОБА_4 приходив до неї щоб позичити гроші, однак, чи віддав він не знає. Крім цього потерпілий повідомив, що люди які приходили до матері завжди перебували лише в кімнаті де вона спала, а в інші кімнати не заходили.
		 
		          Потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що останній раз бачив матір зранку 29.03.2012 року. Про смерть матері дізнався приблизно о 08.00 годині в телефонній розмові з ОСОБА_18. Коли приїхав до будинку матері там були працівники міліції, потім приїхав експерт та слідчо-оперативна група. Зайшовши в кімнату він помітив, що речі матері знаходяться не так як завжди. Також коли він зайшов до будинку, то труп матері був накритий одіялом. Коли подружжя ОСОБА_4 приїхали з Києва, то вони заходили до будинку матері та були там близько 10 хвилин, а потім вийшли. В цей час будь-яких розмов про убивство не велося. Також повідомив, що відносини між матір"ю та ОСОБА_16 були не зовсім добрими, іноді у них виникали сварки. Мати неодноразово йому розповідала, що ОСОБА_4 їй погрожував. Також повідомив, що про конфлікти між матір"ю та її сусідами ОСОБА_16 працівникам міліції не розповідав.
		 
		          Допитана в справі свідок ОСОБА_19 показала, що про конфлікти між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 нічого не чула. Лише зі слів сусідів знає, що ОСОБА_4  допомогав ОСОБА_6 Про обставини вбивства їй нічого не відомо.
		 
		          Свідок ОСОБА_20 суду повідомила, що про конфлікти між ОСОБА_4 та покійною ОСОБА_6 вона не знає. Останній раз вона спілкувалася з покійною за три дні до її смерті, коли остання просила поміряти їй тиск, однак вона відмовила. Про обставини вбивства їй нічого не відомо.
		 
		          Свідок ОСОБА_21 показала, що знає про те, що ОСОБА_16 ходила до покійної ОСОБА_6 міряти тиск. З приводу обставин вбивста нічого не знає, а про те що ОСОБА_6 вбили дізналась від сусідів  о 10.00 годин.
		 
		          Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що ОСОБА_6 вечорами приходила до його батька, щоб він їй зміряв тиск. Про будь-які конфлікти між ОСОБА_4 та покійною він не знає.
		 
		          Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що вона про конфлікти між  ОСОБА_4 та покійною  не знає та повідомила що сини до ОСОБА_6 приїжджали не часто.
		 
		          Свідок ОСОБА_23 пояснила, що про конфлікти між ОСОБА_4 та покійною ОСОБА_6 не знає.
		 
		          Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що про конфлікти між  ОСОБА_4 та покійною  не знає. Про смерть ОСОБА_6 повідомив працівник міліції.
		 
		          Свідок ОСОБА_16 показала, що останній раз заходила до будинку ОСОБА_6 в понеділок перед вбивством міряти тиск. 29.03.2013 року зранку вона була на базарі, а коли прийшла з базару  то була на вулиці біля гаража звідки і бачила ОСОБА_6, яка ішла до сусідки. Останній раз вона бачила ОСОБА_6 близько 17.00 год., остання перебувала на вулиці біля крану. О 18.00 год. до них додому приїхав хлопець ОСОБА_7, щоб відремонтувати свою машину. Тоді ОСОБА_4 вигнав свою машину з гаража, а натомість загнали машину ОСОБА_7.  В 19.30 години ОСОБА_4 знову загнав свою машину до гаража та був дома. Близько 21.00 години всі діти поїхали з дому, а, приблизно в 21.30-22.00 додому повернувся син ОСОБА_8, який  допомагав їй на вулиці носити сумки до машини, так як вніч вона з чоловіком збирались їхати до м. Києва на базар. О 22.00 годині вона пішла спати,  а син поїхав до дівчини. В 23.15 год.  її розбудив ОСОБА_4 та приблизно в 23.40 год. вони поїхали до м. Києва.  Зранку їй зателефонувала дочка ОСОБА_10 та повідомила, що ОСОБА_6  померла.  Потім вона зателефонувала ОСОБА_11, яка їй повідомила що ОСОБА_6 задушили подушкою. Після, вона з телефону чоловіка  подзвонила до сина покійної - ОСОБА_2 та повідомила йому про смерть матері.  В 01.00 год. ночі 31.03.2012 року вони приїхали з м. Києва та зайшли до будинку покійної, а потім пішли додому. На наступний день вона була в міліції де їй показували фотографії трупа ОСОБА_6 та задавали різні питання, а ввечері відпустили додому. В четвер їй повідомили, що її чоловіка ОСОБА_4 затримано, далі в їхньому помешканні проводився обшук. Потім її повезли в міліцію де в одному з кабінетів на неї здійснювали тиск, а саме  слідчий ОСОБА_34 приніс зізнання чоловіка та пропонував їй написати таке ж. При відтворенні, яке проводилось в присутності адвоката  та понятих, вона розповідала все так як перед цим їй наказували говорити в міліції та показувала все те, що бачила напередодні на фотографіях. Додому її відпустили у суботу.
		          
		          Свідок ОСОБА_10 суду показала, що вона проживає разом з батьками в їхньому  будинку. 29.03.2012 року близько 16.00 години вона  бачила ОСОБА_6,  яка розмовляла  з сусідкою біля своєї хати.  О 18.00 год. до їхнього будинку приїхав хлопець ОСОБА_7 та попросив поремонтувати свою машину.  Батько був біля нього, а потім приблизно в 19.00-19.30 год. зайшов до хати та ліг спати.  Приблизно о  21.00 год. її брат ОСОБА_7, ОСОБА_22 - племінниця батька, та її хлопець ОСОБА_7 поїхали, а вона була дома та в кімнаті лежачи в ліжку дивилась телевізор.  Приблизно о 22.30-23.00 год. батько зайшов до її кімнати та сказав щоб вона лягала спати. Потім додому повернулася ОСОБА_22. На наступний день, а саме 30.03.2012 раку зранку до них прийшла сусідка баба ОСОБА_22 та повідомила, що померла ОСОБА_6. Тоді вона подзвонила матері та повідомила про смерть баби ОСОБА_25. В четвер з 11.00 год. до 15.00 год. вона перебувала в міліції. А коли мати повернулася з міліції, то розповіла, що її били працівники міліції. 
		 
		     Свідок ОСОБА_26 суду показав, що він є сином ОСОБА_4 29.03.2012 року о 20.00 год. він прокинувся та пішов на вулицю допомагати матері збирати сумки, так як вона з батьком збирались їхати до м. Києва. В цей час ОСОБА_4 також вийшов з хати на вулицю, однак мати його повернула до хати. ОСОБА_9 він біля хати не бачив. Приблизно в 20 год. 15 хв. він поїхав у справах, а біля 21.00 год. повернувся додому та заніс решту сумок в гараж. Близько 21.30 год. він зібрався та пішов до своєї дівчини. На наступний день 30.03.2012 року о 05.00 годині  ранку він повернувся додому, взяв машину та поїхав, загрузився хлібом, однак потім повернувся додому, так як зламався автомобіль.  Біля 07.00 год., його сестра ОСОБА_10 повідомила йому, що померла ОСОБА_6, а їй в свою чергу повідомила про це сусідка. Близько 7.15-7.20 год. він подзвонив матері щоб повідомити про подію, однак мати йому сказала що вже знає про це від ОСОБА_10. Виїжджаючи з гаража, до нього підійшов сусід ОСОБА_36, якому він розповів про бабу ОСОБА_25. Тоді ОСОБА_36 запропонував піти до хати покійної подивитись, а коли він вийшов з її хати то сказав що дійсно вона померла. В цей час до будинку зайшла ОСОБА_11, а він поїхав на роботу.  Батьки повернулись до дому з Києва на наступну ніч після вбивства. Крім того свідок на запитання прокурора «коли саме поїхали батьки?» повідомив: «Коли вони бабу ОСОБА_25 вбили, це як я зрозумів було в ніч чи ввечері, вони поїхали на Київ». Однак, в подальшому відмовився свідчити, посилаючись на поганий стан свого здоров»я.
		 
		          Свідок ОСОБА_27 показала, що вона являється племінницею ОСОБА_4 та проживає в його будинку. 29.03.2012 року о 16.00 годин вона повернулася з навчання додому. О 18.00 годин до них приїхав її хлопець ОСОБА_7 та батько перебував разом з ним на вулиці.  Біля 19.30 год. ОСОБА_4 зайшов з вулиці до будинку та ліг біля телевізора. А вона в цей час разом з ОСОБА_7 поїхали з дому, а повернулась вона на початку 23.00 години. В цей час мати спала в її кімнаті. Про смерть ОСОБА_6 вона дізналась на наступний день  приблизно о 07.40 год.  від ОСОБА_10.
		 
		          Допитаний в справі експерт ОСОБА_28 показав, що на місце події він приїхав приблизно о 9-10 годині ранку. Спільно з експертом ОСОБА_29 проводили огляд трупа ОСОБА_6 Згідно первинного огляду, смерть ОСОБА_6 настала  6-9 годин тому, а при дослідженні цього ж дня трупа в морзі  - 12-24 год. тому точного часу смерті сказати неможливо. При підготовці свого висновку експертизи вони посилались на зібрані матеріали справи,  дані огляду трупа на місці події, а також і на секційні дані, в яких відмічені трупні явища. В висновку експертизи вони вказали що не виключається можливість отримання даних тілесних ушкоджень за обставин, на які посилався ОСОБА_4 на досудовому слідстві, а саме якого числа та в якій  годині був вчинений злочин. 
		 
		          Допитаний в справі експерт  ОСОБА_30 суду показав, що йому на дослідження були надані такі об'єкти як дерев'яна палиця та 9 зразків запаху, а саме: запаховий слід з ручки тумбочки в кімнаті № 2, запаховий слід з ручки тумбочки в кімнаті № 1,  запаховий слід з зовнішньої сторони ручки вхідних дверей, запаховий слід з ручки вхідних дверей в кімнату №1, запаховий слід з ручки тумбочки в кімнату № 4, запаховий слід з  ключа шафи в кімнаті № 4, запаховий слід з ручки шафи в кімнаті №2, запаховий слід з ручки вхідних дверей з внутрішньої сторони, запаховий слід з ключа шафи в кімнаті № 3. Експертиза проводилась за допомогою трьох собак, які показували однакові результати, тобто за допомогою трьох результатів робився висновок. Дане дослідження проводилось поетапно, чи наявні запахові сліди, чи не наявні і в кінці проводилась порівняльна запахова інформація, яка теж дала результат за допомогою трьох собак. Якщо всі три собаки дають однаковий результат, то це являється достовірним конкретним висновком. Запахові сліди на металевих предметах, які надавалися йому для дослідження зберігаються протягом півтори доби.
		 
		Допитана експерт ОСОБА_25 повідомила, що поліграф відноситься до психо-фізіологічної апаратури, тобто працює таким чином, що реєструє фізіологічні показчики організму, які виникають при пред'явлені психологічного стимулу. Стимулом є запитання і варіанти відповідей, тобто робота проводиться в режимі тестування і базується на тому, що вся інформація, яку отримує людина впродовж життя залишається на рівні її підсвідомості, тобто якщо людина щось бачила, робила, відчувала, то свідомо вона може не звернути на це увагу, випустити, витиснути, забути, але вся та інформація знаходиться в підсвідомості і тому коли задаються за певним алгоритмом питання особі і коли лунають варіанти відповідей, то на ту відповідь, яка відповідає дійсності у особи спрацьовують усі фізіологічні покажчики. Інакше кажучи за дуже короткий час у особи змінюється на певний покажчик тиск, наповнення судин, тип і характеристики дихання і саме ці реагування свідчать про наявність певної інформації.  Тест - це запитання і низка відповідей, при чому одна, дві відповіді в тесті відповідають дійсності, так як було насправді, а інші  - є вигаданими, але такими, що могли б бути, тобто версійними. Коли вона бачила, що від тесту до тесту особа, яка підлягає дослідженню реагує тільки на значущі варіанти, ті, що були насправді, то робить висновок, що особа володіє інформацією щодо обставин, які досліджуються. Оскільки фіксуються покажчики як при вимірі тиску  чи при знятті кардіограми, то в процесі тестування зберігається тиша, спілкується з особою тільки вона, під час проходження тесту за правилами проведення процедури особа, яка досліджується не може рухатися, підтверджувати свої відповіді якимись жестами, вона має сидіти в статичній позі. Кожен тест триває від півтори до двох годин. Між тестами робиться перерва для того, щоб особа могла порухатись, змінити позу і після того переходиться до іншого тесту. Крім того за фізіологічними потребами робляться перерви. Для того щоб скласти тести вона знайомилася з певними матеріалами кримінальної справи, а саме протоколом огляду місця події, фото таблицями, для того щоб мати інформацію по справі та скласти відповідні тести. Сюди відносяться судово-медичні експертизи, крім того і покази тих осіб, хто підлягає дослідженню. В даному випадку ОСОБА_4 та ОСОБА_16 було задано 33 тести і саме в кожному тесті були зафіксовані реагування позитивні, значущі, досить чітко виражені, супроводжувались втратою контролю, всі реагування були зафіксовані на значущих варіантах, тобто тих, які відповідали дійсності, а саме обстановці вбивства та характеру нанесення тілесних ушкоджень. Після проведення тесту вона зробила висновок, що інформація, якою володіли подружжя ОСОБА_16 відносно вбивства ОСОБА_6 була власною, а не принесеною, тобто тою якою володіло подружжя безпосередньо, а не такою про яку дізнались від інших осіб. Перед тестуванням ОСОБА_16 не намагались їй повідомити будь-яких фактів про обставини вбивства. Також видимих тілесних ушкоджень вона на них не бачила.
		 
		Згідно протоколу огляду місця події від 30.03.2012 року у будинку АДРЕСА_2 виявлено труп ОСОБА_6 , з ознаками насильницької смерті та вилучено сліди злочину, а саме запахові сліди, сліди пальців та долонь рук, простинь та вирізку зі слідами бурого кольору (Т.1 а.с. 33-48);
		 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6  №34  смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлення шиї твердими тупими предметами. При судово- медичному дослідженні трупа також виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів в м»які покрови голови відповідно лобно-тім»яно-скронево- потиличній ділянці, гематоми волосистої частини голови  відповідно скронево-тім»яно-потиличній ділянці справа, субарахноїдального крововиливу відповідно скронево-тім»яній ділянці правої півкулі; закриту тупу травму грудей у вигляді крововиливів в м»які покрови по передній та бічним поверхням, поперечного перелому грудини відповідно 3-му міжрєбіррю, переломів ребер з обох сторін по передньо-пахвинним лініям (справа - 2-9 ребра, зліва - 2-5,8,9) без ушкодження пристінкової плеври: синці, садна та рани обличчя, садно на лівій руці. Закрита тупа травма грудей виникла від дії тупого твердого предмета  (предметів), внаслідок здавлення грудей в передньо-задньому напрямку, має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості та в причинному зв»язку зі смертю не стоїть. Закрита черепно-мозкова травма; синці, садна та рани обличчя, садно на лівій руці виникли від дії тупих твердих предметів, мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв»язку зі смертю не стоять. Смерть ОСОБА_6 настала відразу після нанесення їй ушкоджень у вигляді механічної асфіксії, тому виконання нею будь-яких дій виключається. (Т.1 а.с. 56-63).
		 
		Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 №90 К від 11.06.2012 року, враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, які призвели до смерті ОСОБА_6 можна висловитись про те, що вони виникли в час та за обставин на які посилається ОСОБА_4, а саме 29 березня 2012 року внаслідок здавлення органів шиї руками (а.с. Т.1 206-209)
		 
		Згідно висновку дактилоскопічних досліджень 88-д від 03.04.2012 року:
		слід пальця правої руки розміром 14*11 мм. із відбитком вказівного пальця, вилучений з зовнішньої поверхні дверей до кімнати №2 належить ОСОБА_4;
		слід пальця руки розміром 18*10 мм та слід долоні руки розміром 46*22 мм, вилучені з зовнішньої поверхні дверей до кімнати №1 належать ОСОБА_16 (Т.1 а.с. 114-128)
		 
		Згідно висновку одорологічної експертизи №60 від 09.04.2012 року:
		зразок запаху вилучений з зовнішньої сторони вхідних дверей будинку - має спільне джерело походження зі зразком запаху вилученим з футболки ОСОБА_4;
		зразок запаху вилучений з внутрішньої сторони вхідних дверей будинку - має спільне джерело походження зі зразком запаху вилученим з футболки ОСОБА_16 (т.1 а.с. 132-142).
		 
		Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 06.04.2012 року відтворення проводилось з ОСОБА_16 за участі захисника та понятих. В ході проведення слідчої дії свідок ОСОБА_16 повідомила, що вона 29.03.2012 року у вечірню пору бачила як ОСОБА_4 зайшов в будинок ОСОБА_6 А оскільки він на протязі 10-15 хв. не виходив з будинку, тому вона, взувши шльопанці пішла подивитись що він там робить. Підійшовши до вхідних дверей у будинок НОМЕР_1, вона знявши біля порогу шльопанці, відчинила двері та зайшла у будинок. У будинку пройшовши з веранди на поріг дверей до кімнати де стоїть посередині стіл вона побачила біля дивану ОСОБА_4, а на підлозі за ним побачила лежачу ОСОБА_6 у якої до грудей був закочений одяг. Побачивши її, ОСОБА_4 почав кричати на неї, щоб вона вийшла з будинку, виштовхнув з веранди та закрив двері. Коли він її виштовхував, тоді вона вхопилась за двері. Взувшись в шльопанці вона пішла додому. Через хвилин 10 після того, як вона прийшла додому повернувся ОСОБА_4, який нічого їй не пояснював та казав щоб вона від нього відчепилась. (Т.1 а.с. 229-231)
		 
		Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 07.04.2012 року відтворення проводилось з ОСОБА_4 за участі захисника та понятих. В ході проведення процесуальної дії обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що біля 21.00 год 29.03.2012 року він зайшов на подвір»я ОСОБА_6 для з»ясування відносин. Підійшовши до вхідних дверей, які були зачиненні, він постукав у них. Двері відчинила ОСОБА_6 та він зайшов до веранди, де між ними виникла сварка в ході якої він наніс покійній удар кулаком правої руки під ліве око. Від удару ОСОБА_6 упала на підлогу  біля дивану. Коли ОСОБА_6 намагалась підвестись, тоді він продовжив наносити їй удари руками та ногами в область голови і тулуба.  Потім він, взявши з дивану ковдру накинув її на голову ОСОБА_6 та почав душити обома руками за шию до тих пір поки вона не перестала подавати ознаки життя. Пізніше він побачив як до будинку зайшла його дружина ОСОБА_16, яка стоячи на веранді запитала у нього що він робить. А він, нічого не пояснюючи виштовхнув її з будинку, а сам пройшовши по кімнатах будинку з імітував порушення обстановки у шафах. Також він з ціллю імовірного зґвалтування ОСОБА_6 задер їй одяг до грудей, це він зробив до приходу дружини. Тоді він, взявши рушника протер поверхні дверей до яких торкався.(Т.1 а.с. 232-234).
		 
		 Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_4 його вина повністю підтверджується показами потерпілих, свідків, експертів та матеріалами кримінального провадження.
		          Суд критично відноситься до показів ОСОБА_4 даних ним в ході судового розгляду та сприймає їх такими як спосіб захисту від пред"явленого обвинувачення та спроби уникнути від покарання.
		          Так,  покази обвинуваченого ОСОБА_4 з приводу відсутності у нього з ОСОБА_6 конфліктів не узгоджуються з показами потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вказали, що їхня мати неодноразово їм повідомляла про неприязні відносини з сусідом ОСОБА_4.
		     Покази обвинуваченого з приводу того, що він з 19.30 год. 29.03.2012 року не виходив з будинку на вулицю суперечать показам його сина - свідка ОСОБА_26, який вказав, що після  20.00 год. його батько виходив на вулицю, в той час коли він з матір"ю переносили сумки до гаража, однак його ОСОБА_16 повернула назад до будинку. 
		          Покази ОСОБА_4 з приводу того, що він останній раз заходив до будинку ОСОБА_6 27 березня 2012 року не узгоджуються з висновками одорологічної експертизи та показами експерта, згідно яких запах ОСОБА_4, який був вилучений з зовнішньої сторони вхідних дверей будинку був залишений останнім не раніше ніж за півтори доби на час вилучення їх з поверхні, а саме 30.03.2012 року  в період часу з 13.00 до 18.45 год. (Т.1 а.с. 33-48).
		          Покази свідка ОСОБА_16, щодо її перебування в будинку покійної в понеділок 26.03.2012 року також не відповідають дійсності в зв»язку з вищезазначеними обставинами, оскільки її запах з 26 березня до 30 березня зберегтися  не міг.  
		          Не узгоджуються покази обвинуваченого щодо залишення його сліду пальця в дальній кімнаті будинку, так як потерпілі пояснили, що покійна мати нікого в дальні кімнати не пускала. Однак, суд вважає, що якби і дійсно слід пальця руки був залишений при обставинах на яких наполягає ОСОБА_4, а саме можливо опирався на двері, то вони не моли б зберегтись, так як з огляду на проміжок часу вони б зникли внаслідок життєдіяльності покійної (неодноразове залишення своїх відбитків пальців та відбитки пальців інших осіб, протирання поверхонь внаслідок прибирання, оскільки як вказували обвинувачений та його дружина про те, що покійна підтримувала ідеальну чистоту та інш.) 
		          Доводи ОСОБА_4 про те, що його відбиток пальця міг бути залишений при відвідуванні будинку покійної, в тому числі міряти їй тиск, суд не може прийняти до уваги, оскільки окрім сліду пальця правої руки розміром 14*11 мм, що вилучений з зовнішньої поверхні дверей до кімнати №2, інших його слідів, які б він залишив, заходячи до будинку та перебуваючи в ньому, не виявлено. Вказане узгоджуються з показами обвинуваченого, які він надавав під час проведення відтворення, а саме вчинивши злочин, він  пройшов по кімнатах будинку де, з імітував порушення обстановки у шафах, також з ціллю імовірного зґвалтування ОСОБА_6 задер їй одяг до грудей, а тоді, взявши рушника протер поверхні дверей до яких торкався.
		Вина ОСОБА_4 підтверджується протоколами відтворення обставин події проведеного з обвинуваченим та його дружиною - свідком ОСОБА_16, де під час проведення даних слідчих дій обвинувачений та його дружина в присутності адвокатів та понятих повідомили без будь-якого тиску зі сторони правоохоронних органів про всі обставини вчинення злочину  
		Дані факти також було підтверджено в судовому засіданні під час перегляду дисків з відеозаписами відтворення обстановки та обставин події. Під час перегляду було чітко видно як ОСОБА_4 наносив удари потерпілій, яким чином  та по яким частинам тіла, що узгоджується з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6 №34, а саме при судово-медичному дослідженні трупа виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів в м»які покрови голови відповідно лобно-тім»яно-скронево- потиличній ділянці, гематоми волосистої частини голови  відповідно скронево-тім»яно-потиличній ділянці справа, субарахноїдального крововиливу відповідно скронево-тім»яній ділянці правої півкулі; закриту тупу травму грудей у вигляді крововиливів в м»які покрови по передній та бічним поверхням, поперечного перелому грудини відповідно 3-му міжрєбіррю, переломів ребер з обох сторін по передньо-пахвинним лініям (справа - 2-9 ребра, зліва - 2-5,8,9) без ушкодження пристінкової плеври: синці, садна та рани обличчя, садно на лівій руці. Закрита тупа травма грудей виникла від дії тупого твердого предмета  (предметів), внаслідок здавлення грудей в передньо-задньому напрямку, має ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості та в причинному зв»язку зі смертю не стоїть. Закрита черепно-мозкова травма; синці, садна та рани обличчя, садно на лівій руці виникли від дії тупих твердих предметів. Крім того, обвинувачений на питання прокурора пояснив, що працівники міліції не говорили йому та не показували як саме необхідно наносити удари по манекену під час слідчої дії.
		Також обвинувачений під час проведення даної слідчої дії добровільно розташував манекен на те місце, де саме знаходився труп. Свою дію він пояснив тим, що бачив на фотографії, яку йому показували працівники міліції, розміщення трупа, однак в своїх попередніх показах суду повідомляв, що про місце розміщення трупа він дізнався від дружини одного з потерпілих, коли він приїхав з Києва та зайшов до будинку.
		Під час перегляду відеодиску з відтворенням обстановки та обставин події, що проводилось з свідком ОСОБА_16 встановлено, що остання без будь-яких вказівок зі сторони працівників правоохоронних органів, вказала відстань на якій вона побачила свого чоловіка, що схилявся над трупом, а саме біля 1 метру. Крім того вказала, що її чоловік стояв біля тіла зі сторони ніг померлої, однак на запитання прокурора чому вона вказала саме таке його розміщення, а не збоку чи біля голови, свідок пояснити не змогла, що змушує суд сумніватись у правдивості її показів.
		Свідчення ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_16 щодо дачі ними визнавальних показів в зв»язку з застосуванням  відносно них працівниками міліції протиправних заходів не знайшло свого підтвердження, оскільки в матеріалах кримінального провадження знаходяться постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції (Т.1 а.с.250, Т.2 а.с. 176-177) . Крім того, в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що на його тілі будь-яких тілесних ушкоджень не було. 
		Поряд з іншими доказами, суд як доказ вини ОСОБА_4, приймає результати  психофізіологічних експертиз ОСОБА_4 та ОСОБА_16, згідно яких ОСОБА_4 володіє інформацією про вчинений злочин та приймав безпосередню участь у ньому, а ОСОБА_16 володіє інформацією про вчинений злочин та була присутньою при ньому. (Т.2 а.с. 146-154, 158-162). Також, вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину доводиться показами свідка ОСОБА_26, який будучи допитаним в судовому засіданні вказав, що «Коли вони бабу ОСОБА_25 вбили, це як я зрозумів було в ніч чи ввечері, вони поїхали на Київ».
		          Жоден із членів сім»ї, а саме допитані свідки ОСОБА_16, ОСОБА_31,  ОСОБА_32 та ОСОБА_26 не підтвердили саме те, що вони бачили у будинку ОСОБА_4 у період з 20.00 по 23.00 год.
		          Посилання сторони обвинувачення на доказ вини обвинуваченого його явку з повинною, яку він писав на досудовому слідстві, суд не визнає доказом, оскільки він не досліджувався в судовому засіданні, що не відповідає вимогам ст.. 23 КПК України.
		          Таким чином, суд, дослідивши всі докази в їх сукупності та співставленні, вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, достовірно встановлено місце, спосіб та час позбавлення ОСОБА_6 життя, встановлено об'єкт та об'єктивну сторону злочину.
		З суб»єктивної сторони даний злочин характеризується прямим умислом, оскільки обвинувачений усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_6 і бажав їх настанню, про що свідчить кількість, характер та локалізація нанесених ушкоджень, а саме ОСОБА_4 наносив удари по життєво важливим органам таким як голова, грудна клітина, а крім того, доводячи свій злочинний намір до кінця, накинувши на голову покійної ковдру та обхопивши обома руками шию, задушив її. 
		Мотивом вбивства, суд вважає те, що обвинувачений ОСОБА_4 на протязі тривалого часу перебував з покійною в неприязних стосунках, що підтверджується показами самого обвинуваченого, який в судовому засіданні розповідав про суперечки з ОСОБА_6 з приводу шифера та калюжі біля її воріт, а також показами потерпілого, згідно яких ОСОБА_6 неодноразово скаржилась на ОСОБА_4 та говорила що він її колись вб»є. 
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання та думку потерпілих, які наполягають на найсуворішій мірі покарання.
		Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення ним злочину щодо особи похилого віку.
		З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, призначити йому покарання у виді позбавлення волі, не застосовуючи до нього  максимальної міри покарання передбаченої в санкції статті 115 ч.1 КК України.
		В даному кримінальному провадженні потерпілими   ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування 36927,50 грн.  матеріальної шкоди та 500000 грн. моральної шкоди.
		Розв»язуючи цивільний позов, заявлений потерпілими, суд приходить до висновку про його часткове задоволення, виходячи з наступного:
		Згідно ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» , поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.
		В зв»язку з зазначеними вимогами законодавства з обвинуваченого слід стягнути 13930 грн. матеріальної шкоди, а саме 9550 грн. витрачених на пам»ятник та 4380 грн. витрат на поховання. 
		Також підлягають стягненню з обвинуваченого витрати потерпілих на правову допомогу в сумі 10500 грн.
		Згідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
		          Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд, вважає що він підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з тим, що діями обвинуваченого позивачам було спричинено моральні страждання, пов'язані з позбавленням життя близької людини, що викликало суттєві зміни в їхній життєдіяльності та завдало психологічної травми, крім того, втративши матір порушено нормальні життєві зв'язки потерпілих, які змушені докладати додаткових зусиль для організації свого життя, що потягнуло за собою істотні зміни у їх життєвих стосунках. Також при визначенні розміру моральних збитків суд враховує обставини смерті потерпілої та події, які відбулися в момент скоєння злочину та поведінку обвинуваченого після вчинення злочину. А тому, на підставі ст.ст.1167, 1168 ЦК України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди»,   виходячи з принципів розумності та справедливості, вважає, що з обвинуваченого підлягають стягненню на користь потерпілих у відшкодування моральної шкоди 200000,00 грн.
		Відповідно до вимог ст. 124 ч. 2 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в сумі 23551 грн. 32 коп.
		Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України
		Підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу, судом не встановлено.
		 
		         Керуючись ст..ст. 369-371,374-376,392,393,395, суд,-
		 
		З А С У Д И В :
		          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України  та призначити йому покарання  у виді позбавлення волі на строк - 12 років. 
		          Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню, відповідно до ухвали апеляційного сулу Вінницької області від 12.06.2012 року - у виді застави у розмірі 80 000 грн.
		          Строк відбування покарання засудженому рахувати з часу звернення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбуття покарання утримання під вартою з 05.04.2012 року по 12.06.2012 року, тобто 2 міс. 7 днів.
		Цивільний позов про відшкодування завданої потерпілим матеріальної шкоди задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_33 та ОСОБА_2 24430 грн. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_33 та ОСОБА_2 200000 грн.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати пов»язані з залученням експертів: за проведення одорологічного дослідження №18 від 05.04.2012 року в сумі 442, 20 грн; за проведення молекулярно-генетичного дослідження №53 від 10.04.2012 року в сумі - 6357,68 грн; за проведення криміналістичної експертизи №88 -д від  03.04.2012 року в сумі 1176,0 грн.; за проведення одорологічного дослідження №60 від 09.04.2012 року в сумі 707,52 грн., за проведення молекулярно-генетичного дослідження №65 від 12.06.2012 року в сумі 14857,92 грн, а всього 23551 грн. 32 коп.
		Речові докази які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області, а саме одяг ОСОБА_6 (халат, спортивна кофта, нічна сорочка, ретузи, шкарпетка, труси), простинь, вирізка з підодіяльника - знищити; Одяг ОСОБА_4 (напівчоботи, спортивні штани, кофту, футболку, пару шкарпеток) - повернути власнику ОСОБА_4
		Зразки крові ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_6. штани, рушник, залишки об»єкта рушника, гольф, пару кросівок, пару туфель, 9 пакетів з 9 фланцевими серветками зі зразками запаху, один пакет з дерев»яною палицею, дві майки, дві футболки, зразки волосся ОСОБА_6, зразок грунту, змиви з рук ОСОБА_6, ключ, вирізку з дерев»яного трапа, одну гривню, зрізи нігтів та витяжки з них з рук ОСОБА_6 - знищити. 
		          Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		          Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених  ст. 394 КПК України.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
		 
		 
		Головуюча                                                            М.В. Робак
		 
		Судді                                                                      М.Г.  Войнаревич
		  
		                                                                                О.Ю. Гончарук-Аліфанова
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		              Суддя                                                                        Робак М.  В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...