Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16735/13-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 17.01.2014. Зареєстровано: 17.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2014.
Дата набрання законної сили: 29.07.2015
Результат оскарження 29.07.2015 Вищий адміністративний суд України: скасовано судове рішення суду апеляційної інстанції та залишено в силі судове рішення суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		в порядку письмового провадження
		 
		м. Київ
		17 січня 2014 року                      № 826/16735/13-а
		 
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000»доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києвіпро скасування податкових повідомлень-рішень № 0013502208, № 0013492208  від 04.12.2012 року 
		Суддя: Кротюк О.В.
		 
		Обставини справи:
		 
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень № 0013502208, № 0013492208  від 04.12.2012 року.
		Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.
		Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		встановив:
		 
		          Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби   було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гідросервіс-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «РІП» (далі - Контрагент) за період з 01.01.2010 по 31.12.11р. За наслідком перевірки було складено акт  від 15.11.2012 № 1013/22-8/33744854 (далі - Акт перевірки). Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про  відсутність реальної можливості поставок робіт і послуг позивачу Контрагентом, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.
		На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 04.12.2012 року № 0013502208 - податок на додану вартість (за основним платежем 365151грн., за штрафними санкціями 33189 грн.) , № 0013492208 - податок на прибуток (за основним платежем 421055грн, штрафними санкціями 1грн.)
		Позивач не погоджується з вказаними обставинами і рішеннями, оскільки стверджує про реальний (товарний) характер операцій з ТОВ «РІП».
		Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема: 
		1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 
		2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. 
		У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		У відповідності до частини 5,6, ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.  Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
		Позивач в підтвердження «товарного» характеру операцій надав суду (клопотанням від 11 листопада 2013р.) укладений з ТОВ «РІП» договір № 26 від 21 лютого 2011 року з додатками, а також виписані на його підставі податкові накладні та акти виконаних робіт.
		Як вбачається з п.1.3. вказаного вище договору забезпечення робіт обладнанням приймає на себе «Підрядник» (ТОВ «РІП»). Згідно п.5.2.4. цього ж договору Замовник (позивач) зобов'язується передати Підряднику ремонтну площадку та  забезпечити пропускний режим персоналу ТОВ «РІП».
		З огляду на покликання відповідача на вирок Шевченківського районного суду міста Києва відносно директора ТОВ «РІП» ОСОБА_2 від 12 жовтня 2012 року (справа № 2610/18145/2012) судом здійснено вибірково (з огляду на велику кількість клієнтів ТОВ «Гідросервіс-2000») запити до клієнтів позивача, яким субпідрядник ТОВ «РІП» виконувало відповідні роботи, а саме: КП «Жітловик», ЗАТ «Баштанській сирзавод», Районна рада Слов'носербського району Луганської області, Навчально реабілітаційного центру м. Рожище з приводу того, чи відоме їм ТОВ «РІП», чи проводилося ним  поточний ремонт та гідродинамічне очищення систем опалення, котлів, каналізації з наданням відповідної інформації.
		Згідно листа від 21.11.2013 ПАТ «Баштанській сирзавод» жодних господарських відносин з ТОВ «РІП» не мав.
		Згідно листа Слов'яносербської районної ради від 28.11.13 року судом встановлено, що їй ТОВ «РІП» не відоме, жодних документів які б свідчили про виконання робіт з гідродинамічного очищення каналізації не має.
		Вказане свідчить про неможливість виконання субпідрядником ТОВ «РІП» договору № 26 від 21 лютого 2011, оскільки в силу його положень, зокрема п.1.3. та 5.2.4., особам, яким виконувались роботи повинно було б бути відомо їх виконавця.
		Також судом встановлено, що згідно актів приймання робіт та кошторисів до договору від № 26 від 21 лютого 2011 року ТОВ «РІП» фактично виконувало роботи і не несло жодних витрат на матеріальні аспекти виконання цих робіт, хоча це передбачено п.1.3. вказаного договору (як-то: хімія для очищення, запасні частини для капітального ремонту каналізації, котлів та інше). Вказане не відповідає загальним уявленням про підприємницьку діяльність з метою отримання особою прибутку і діловій меті господарської діяльності ТОВ «РІП». Жодні витрати на відрядження робітників ТОВ «РІП» у вартості ціни послуг відсутні.
		Аналіз матеріалів справи та внутрішнє переконання суду дає підстави дійти висновку, що роботи виконувались, але безпосередньо самим позивачем, проте штучна «мембрана» у вигляді ТОВ «РІП» приносила позивачеві необґрунтовану та неправомірну податкову вигоду.
		Вказане ґрунтується також і на  обставинах, встановлених вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2012 року у справі № 2610/18145/2012. Як вбачається судом з вказаного вироку: 
		«…Після реєстрації ТОВ «РІП»ОСОБА_2 самостійно підприємницьку діяльність не здійснював, угод фінансового характеру не складав, печаткою підприємства не користувався, а реєстраційні та установчі документи зазначених підприємств передав невстановленій досудовим слідством особі, що надало змогу невстановленим особам вести незаконну господарську діяльність та отримувати дохід. В подальшому, невстановлена слідством особа використала печатку, статутні документи та реквізити рахунку ТОВ «РІП»для здійснення «безтоварних»операцій та незаконного одержання доходів. …     Допитаний у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся і підтвердив обставини справи викладенні вище в повній мірі.
		За згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, в порядку ст. 299 КПК України.
		Оцінивши зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає повністю доведеним пред'явлене підсудному обвинувачення.
		Дії, ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 205 ч. 1 КК України, як створення суб'єкту підприємницької діяльності (юридичну особу) з метою прикриття незаконної діяльності та за ч. 3 ст. 358 КК України, як своїми умисними діями, які виразились у підробленні документа, який посвідчується приватним нотаріусом та видається чи посвідчується особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, який надає права, з метою використання його іншою особою, та збуті такого документа, вчинений за попередньою змовою групою осіб…».
		Також оглядаючи протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 3 вересня 2011 року судом встановлено наявність здійснення ним близько п'яти своїх підписів. Проте є очевидним, що підписи ОСОБА_2 з вказаного протоколу не є його підписами, які зроблені від його імені у Договорі позивача з Контрагентом № 26 від 21 лютого 2011 року, додатках до нього, податкових накладних, оскільки ці підписи істотно відрізняються один від одного, по суті вони є різними.
		У відповідності до положень пункту 138.2   статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI   витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених   розділом II цього Кодексу.
		При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1   статті 139 Податкового кодексу України   не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Водночас відповідно до пункту 198.3   статті 198 Податкового кодексу України   податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до   статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
		-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
		-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України (№ 2755-VI від 02.12.2010, далі - ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		З аналізу положень норм Податкового кодексу України випливає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. 
		Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
		Таким чином, з вищевикладеного судом вбачається обґрунтованість доводів відповідача про «безтоварний» характер взаємовідносин позивача з Контрагентом. Вказане зумовлює відсутність підстав для задоволення позову. 
		Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.
		Позивач в силу положень  ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги. 
		Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.
		 
		Суддя                                                                                 О.В. Кротюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...