Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/8880/13 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 21.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2014.
Дата набрання законної сили: 22.04.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		15.01.14р. Справа № 904/8880/13
		За позовом Комунального спеціалізованого навчального закладу спортивного профілю  "Дніпропетровське вище училище фізичної культури" Дніпропетровської обласної ради",                                    м. Дніпропетровськ  
		до Приватного підприємства "Автомаркет", м. Дніпропетровськ
		за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпропетровськ  
		про стягнення 25 132,26 грн.    
		Суддя  Золотарьова Я.С.
		 
		Представники:
		від позивача: Костогриз О.В.- представник (дов. № 6/715 від 13.12.2013 року)
		від відповідача: Бублик О.О. - представник (дов. від 26.11.2013 року)
		від третьої особи: Лупашко Д.А. - представник (дов. № ВИХ- 3699/0/2-12)
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Комунальний спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю "Дніпропетровське вище училище фізичної культури" Дніпропетровської обласної ради" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного підприємства "Автомаркет", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпропетровська обласна рада про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 25 132,26 грн. за договором оренди нерухомого майна № 12/02-4208-ОД від 10.11.2010 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 26.03.2013 року по 30.04.2013 року ДФІ України в Дніпропетровській області проводилась планова ревізія фінансово-господарскої діяльності Балансоутримувача за договором оренди. В межах проведення планової ревізії 04.04.2013 року комісія Балансоутримувача здійснила перевірку Предмету договору оренди, а саме - провела перемірювання загальної площі замощеного майданчика, який переданий відповідачу. 
		Під час перевірки з'ясувалось, що загальна площа замощеного майданчика, яку фактично займає орендар, складає - 1 313,2 кв.м., з яких 598,2 кв.м. під замощений відкритий майданчик, на якому встановлено №1 - металевий ангар загальної площею 552,24 кв.м.; №2 - замощеного майданчика перед ангаром, площею 46 кв.м. та 715 кв.м. земельної ділянки використовувались орендарем для стоянки автотранспорту, що прибув для технічного обслуговування.
		За результатами проведеної перевірки фахівцями ДФІ України в Дніпропетровській області 14.05.2013 року складено відповідний акт ревізії фінансово-господарської діяльності КСНЗСП «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» ДОР» .
		В якості недоліків в фінансовій діяльності, виявленого ревізією, в Акті зазначено, що з урахуванням самовільного захвата орендарем замощеного майданчика, яким він безоплатно користувався та користується станом на теперішній час втрачено доходів від оренди на загальну суму 25 132,28 грн., що є порушенням п.1 ст.9 Закону України № 996-ХГУ.
		02.12.2013 року представник відповідача надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що вказані у позові вимоги вважає необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню з наступних підстав. 10.11.2010р. між ПП «Автомаркет» та РВ ФДМУ по Дніпропетровській області в черговий раз було укладено Договір оренди нерухомого майна № 12/02-4208-ОД (надалі Договір), за умовами якого РВ ФДМУ передав, а Відповідач прийняв у тимчасове користування відкритий замощений майданчик загальною площею 500м2, що розташований за адресою м. Дніпропетровськ вул. Героїв Сталінграду 29а на території стадіону «Трудові Резерви». Протягом всього часу оренди вищезазначеного майданчику, з 2001 по 2013рр, до ПП «Автомаркет» з боку балансоутримувача або власника майданчику, не було жодної претензії щодо несвоєчасної або неповної сплати належних коштів у вигляді орендних платежів. Також не було претензій та зауважень щодо нецільового використання майданчику, або використання більшої площі, ніж визначено договором оренди.
		Фактично у користуванні Відповідача є лише площа всередині ангару, яка дорівнює 500 кв.м., яку орендодавець здає ПП «Автомаркет» у тимчасове користування, що і визначено у договорі оренди та акті прийомки-передачі, при підписанні якого кожен раз проводиться замір фактично наданої у користування площі майданчику у відповідності до ч.4 ст. 13 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».
		Майданчик у 46 кв.м. є територією орендаря та в користування відповідачеві наданий не був, бо це є територією загального користування, в тому числі використовується для під'їзду клієнтів до майстерні. Додаткове замощення цього майданчику відповідачем було зроблено для запобіганню руйнування земельного покриття та збереження чистоти на території стадіону та майстерні. Вказані поліпшення зроблено у відповідності до умов договору та ст. 18 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна». 
		17.12.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні пояснення на відзив, в яких зазначає, що позивач просить стягнути саме заборгованість з орендної плати. Також посилається на ст. 283 ГК України, ст. 778 ЦК України, відповідно до яких, орендар дійсно має право на поліпшення предмету договору оренди, про те повинен це робити лише за згодою орендодавця. Жодного письмового документу, на підтвердження згоди орендодавця, на поліпшення предмету договору оренди чи виконання будь яких інших робіт пов'язаних із збільшенням площі відкритого замощеного майданчика, який знаходиться в користуванні у відповідача не існує. 
		17.12.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначає, що у період з 20 по 27 лютого 2012р. відбулася інвентаризація та обстеження майна що знаходиться в управлінні позивача, та здавалося в оренду. Згідно з даними обстеження, викладеними у Акті приймання-передачі від 29.02.2012р. ніяких розбіжностей та зайвої зайнятої площі не виявлено. Таким чином, не відомо, коли виникли вказані порушення, так як майданчик під оренду свою конфігурацію не змінював, конструкція ангару не змінювалася, площа під ангаром теж. 
		Також, 17.12.2013 року представник третьої особи надав до господарського суду Дніпропетровської області пояснення, в яких зазначає, що на балансоутримувача було покладено обов'язок контролювати виконання умов договору оренди, а саме розрахунки орендатора, за користування отримання за договором оренди майном та просить суд позов задовольнити. 
		Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.01.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -   
		ВСТАНОВИВ:
		 
		10.11.2010 року між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та Приватним підприємством "Автомаркет" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4208-ОД (а.с.32).
		Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно замощений відкритий майданчик площею 500 кв.м., розміщений за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда, 29а, що перебуває на балансі ДОУ фізичного виховання та спорту.
		Відповідно до акту приймання-передачі від 10.11.2010 року (а.с.39) відповідачу було передано об'єкт оренди, зазначений в п.1.1 договору.
		01.03.2012 року між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Автомаркет" (орендар) було укладено додаткову угоду до договору оренди  № 12/02-4208-ОД від 10.11.2010 року (а.с.42).
		Відповідно до пункту 1 додаткової угоди 01.03.2012 року сторони дійшли згоди викласти в новій редакції назву договору, а саме "договір оренди нерухомого майна".
		Пунктом 2 додаткової угоди 01.03.2012 року встановлено, що з моменту підписання цієї угоди Дніпропетровська обласна рада буде виступати орендодавцем нежитлового майна зазначеного у договорі. 
		Згідно з пунктом 4 додаткової угоди від 01.03.2012 року сторони дійшли згоди викласти пункти 1.1 договору у наступній редакції: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад області замощений відкритий майданчик площею 500 кв.м., розміщений за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Г. Сталінграда, 29а, що перебуває на балансі ОКЗ "Дніпропетровське вище училище фізичної культури".
		Також, відповідно до пункту 7 додаткової угоди від 01.03.2012 року сторони дійшли згоди викласти пункт 3.6 договору в наступній редакції: орендна плата перераховується орендарем на рахунок балансоутримавача в розмірі 100 % не пізніше ніж до 15 числа місяця наступного за звітним, а балансоутримувач в свою чергу перераховує до загального фонду обласного бюджету на рахунок Головного Управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області 70 % від орендної плати.
		26.03.2013 року по 30.04.2013 року ДФІ України в Дніпропетровській області проводилась планова ревізія фінансово-господарскої діяльності Балансоутримувача. В межах проведення планової ревізії 04.04.2013 року комісія Балансоутримувача здійснила перевірку Предмету договору оренди, а саме - провела перемірювання загальної площі замощеного майданчика, який було передано у оренду відповідачу. 
		За результатами проведеної перевірки фахівцями ДФІ України в Дніпропетровській області 14.05.2013 року складено відповідний акт невізії фінансово-господарської діяльності КСНЗСП «Дніпропетровське вище училище фізичної культури» ДОР», в якому було зазначено, що загальна площа замощеного майданчика, яку фактично займає орендар, складає - 1 313,2 кв.м., з яких 598,2 кв.м. під замощений відкритий майданчик, на якому встановлено № 1 - металевий ангар загальної площею 552,24 кв.м.; № 2 - замощеного майданчика перед ангаром, площею 46 кв.м. та 715 кв.м. земельної ділянки використовувались орендарем для автостоянки автотранспорту, що прибув для технічного обслуговування (а.с.59).
		В якості недоліків в фінансовій діяльності, виявленого ревізією, в Акті зазначено, що з урахуванням самовільного захвата орендарем замощеного майданчика, яким він безоплатно користувався та користується станом на теперішній час втрачено доходів від оренди на загальну суму 25 132,28 грн., що є порушенням п.1 ст.9 Закону України № 996-ХГУ.
		Позивач направляв на адресу відповідача лист № 6/287 від 15.05.2013 року, в якому  з метою приведення у відповідність умов договору звертався з проханням щодо внесення змін до додаткової угоди до договору № 12/02-4208-ОД від 10.11.2010 року оренди. Оскільки відповідач фактично займає площу 598,2 кв.м., що на 98,2 кв.м. більше ніж зазначено у договорі. 
		Відповідь на вищезазначений лист відповідач не надав. 
		Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.
		Позивач просить суд стягнути заборгованість з орендної плати за договором оренди, що підтверджується його поясненнями від 17.12.2013 року (а.с.104).
		Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. 
		Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).
		Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до пункту 1.1 договору з урахуванням додаткової угоди від 01.03.2012 року орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад області замощений відкритий майданчик площею 500 кв.м.
		Після укладання додаткової угоди від 01.03.2012 року зміни до пункту 1.1 сторонами не вносились.
		Орендодавець з вимогою або пропозицією про внесення змін до п.1.1 договору щодо площі об'єкту оренди до відповідача не звертався.
		З метою приведення у відповідність у мов договору оренди з фактичним використанням ПП "Автомаркет" площі замощеного відкритого майданчика, балансоутримувач направив на адресу відповідача лист № 6/287 від 15.05.2013 року, в якому звертається з проханням внести зміни до додаткової угоди до договору.
		Але ця ініціатива не узгоджується з пунктом 10.3 договору, відповідно до якого зміни і доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами, а також з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу, з якої вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Пунктом 8.2 договору встановлено, що саме орендодавець, а не балансоутримувач має право контролювати наявність, стан, ефективність використання майна переданого в оренду за цим договором шляхом візуального обстеження зі складанням акта обстеження. 
		Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України). 
		Господарський суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки сторони є вільними в укладенні договору. А при укладанні договору оренди нерухомого майна № 12/02-4208-ОД від 10.11.2010 року сторони узгодили, що орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад області замощений відкритий майданчик площею 500 кв.м.
		Відповідні зміни до договору оренди внесено не було. Судом враховано також і те, що ініціатором внесення змін до договору був балансоутримувач, а не орендодавець, тоді як, зміни до договору шляхом підписання додаткової угоди можуть вносити сторони такого договору. З преамбули договору вбачається, що його сторонами є Приватне підприємство "Автомаркет" та Дніпропетровська обласна рада.
		Сторони не заперечують, що відповідач належним чином виконував свої обов'язки щодо сплати орендних платежів за 500 кв.м. об'єкту оренди.
		Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається при відмові в позові - на позивача. 
		Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		 
		                                                    ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
		Рішення  господарського суду  набирає законної сили після  закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Повний текст рішення складено 20.01.2014р. 
		Суддя  Я.С. Золотарьова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...