Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 906/1828/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		Господарський суд
		Житомирської області
		_________________________________________
		______________________________________________________________________
		10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Від "20" січня 2014 р.                                                     Справа № 906/1828/13
		 
		Господарський суд Житомирської області у складі:
		судді Тимошенко О.М. 
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Гринько О.А. (довіреність №14-31 від 30.01.13.) 
		від відповідача: Борушевська А.А. (довіреність №25/16 від 08.01.14.) 
		 
		розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)  
		до Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир) 
		про стягнення 36077995,59 грн. 
		 
		Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 36077995,59 грн. заборгованості за поставлений природний газ згідно договору №14/2364/11 від 30.09.11, з яких: 30174141,14 грн. - основний борг, 2493680,76 грн. - пеня, 2386581,50 грн. - штраф та 1023592,19 грн. - 3% річних.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.
		Представник відповідача у судовому засіданні підтримав викладене у відзиві на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в частині стягнення 3560627,00 грн. основного боргу, у зв'язку зі сплатою даної суми відповідачем. В підтвердження сплати додано до відзиву платіжні доручення. Крім того, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних, а також зменшити розмір пені та штрафу до 1% посилаючись на важкий фінансовий стан. Зазначив, що підприємство по мірі надходження коштів проводить розрахунки з Позивачем, основною причиною невчасних розрахунків є непогашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.
		Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд
		ВСТАНОВИВ:
		 
		30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець/позивач) та Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (покупець/ відповідач) укладено договір №14/2364/11 на купівлю-продаж природного газу.
		Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах даного Договору.
		На виконання умов даного Договору продавець передав у власність покупця протягом жовтня 2011 року, лютого-квітня, жовтня-грудня 2012 року , а Покупець отримав природний газ на загальну суму 83259965,74 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (а.с.22-36).
		Відповідно до п.6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
		Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві станом на 26.11.13 - 53085824,60грн., внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду сума боргу становила 30174141,14грн.
		07.11.13 позивач надіслав відповідачу письмову вимогу за № 26/2-123-13 про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 37-39). 
		Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
		Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
		За нормами ст.655 ЦК України,  за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		23.12.13 відповідач сплатив суму боргу в розмірі 3560627,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№44,45,46,47 (а.с.89-92).
		Оскільки вказані кошти були сплачені відповідачем після пред'явлення позову до суду (03.12.13), то суд припиняє провадження в цій частині за відсутністю предмету спору на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 ГПК України.
		Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 26613514,14грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		За несвоєчасне  виконання  грошових зобов'язань, позивач на підставі  п.7.2  договору просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 2493680,76 грн. та штраф, що згідно розрахунку позивача становить 2386581,50 грн. (а.с.45-46).
		За пунктом 7.2 Договору, у разі порушення покупцем строків оплати, передбачених розділом 6 Договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу. 
		Відповідно до ст.610 ЦКУ, порушенням зобов'язання є його невиконання або  виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Згідно зі ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
		В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
		Також відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.
		Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
		Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
		В судове засідання, представник відповідача надала суду клопотання про зменшення розміру пені та штрафу до  1% посилаючись  на те, що відповідачу не було вчасно відшкодовано різницю в тарифах у зв'язку з чим і виник даний борг.
		Також,  причиною невчасних розрахунків з позивачем є заборгованість населення перед підприємством відповідача.
		Тому відповідач вважає, що заборгованість за природний газ виникла не з його вини.
		Відповідно до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшити у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
		Відповідно до ст.  233 ГК України, у  разі  якщо  належні  до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора,  суд  має  право  зменшити розмір  санкцій.  При  цьому повинно бути взято до уваги:  ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь  у  зобов'язанні;  не  лише  майнові,  але  й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
		Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
		Позивачем не надано доказів того, що порушення зобов'язання потягло за собою значних збитків НАК "Нафтогаз України".
		У той же час, відповідач подав докази в підтвердження об'єктивності причин прострочення виконання договірних зобов'язань з оплати за газ: розрахунок  обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що надана населенню КП "Житомиртеплокомуненерго" (а.с.93). 
		Таким чином, враховуючи розмір завданих  збитків позивачу, та розмір проведених розрахунків, суд зменшує розмір пені до 500000,00грн. та штрафу до 500000,00грн.
		 
		Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховані  1023592,19грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за поставлений газ у березні,квітні 2012року, жовтні-грудні 2012 року:
		- 27459,29грн. за поставлений газ у березні 2012 року,обрахований за період з 17.08.12 по 19.12.12;
		- 84677,42грн. за поставлений газ у квітні 2012 року,обрахований за період з 17.08.12 по 17.05.13;
		- 157324,36грн. за поставлений газ у жовтні 2012 року,обрахований за період з 15.11.12 по 26.11.13;
		- 283512,08грн. за поставлений газ у листопаді 2012 року,обрахований за період з 15.12.12 по 26.11.13;
		- 470619,06грн. за поставлений газ у грудні 2012 року,обрахований за період з 15.01.13 по 26.11.13. (а.с.10,11).
		При цьому, позивач посилається на те, що Рішенням господарського суду Житомирської області  від 11.10.12 по справі № 11/5007/1012/12 за позовом  ПАТ НАК "Нафтогаз України" до КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, з відповідача стягнуто 8016842,85грн. боргу, 145832,65грн. 3% річних, 438067,75грн. пені, 26380,02грн. інфляційних, 951206,20грн. 7% штрафу (а.с.48-52)
		Позивач зазначає, що нарахування пені, штрафу,інфляційних втрат та річних по справі №11/5007/1012/12 нараховано по 16.08.12.
		Оскільки присуджений до стягнення, рішенням господарського суду Житомирської області по справі №11/5007/1012/12, борг за отриманий газ у березні та квітні 2012 року сплачено відповідачем лише 19.12.12 та 17.05.13, позивач просить стягнути з відповідача річні за прострочення виконання грошового зобов'язання.
		Стаття 625 ЦК України, покладає на боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, обов'язок сплатити три проценти річних від простроченої суми, на вимогу кредитора, за весь час прострочення.
		Суд вважає вимогу позивача про стягнення річних в розмірі 1023592,19грн. такою, що заявлена правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.
		 
		За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння  зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення  26613514,14грн. боргу, 500000,00грн. пені, 500000,00грн. штрафу, 1023592,19грн. 3% річних; припиняє провадження у справі в частині стягнення 3560627,00 грн. основного боргу на підставі ст.80ч.1п.1-1 ГПК України. В частині заявлених вимог про стягнення 1993680,76грн. пені та 1886581,50грн. штрафу в задоволенні позову слід відмовити.
		Судові витрати покладаються на відповідача.
		Згідно пункту 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України"Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
		Суд враховує роз'яснення, надані в п.9.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення", згідно з яким у резолютивній частині рішення господарські суди повинні зазначати про часткове задоволення майнових вимог, у тому числі в разі зменшення розміру неустойки згідно з пунктом 3 ст.83 ГПК України, - про відмову в позові в решті вимог, припинення провадження або залишення без розгляду позову у цій частині.
		Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2.Припинити провадження у справі в частині стягнення 3560627,00 грн. боргу за відсутністю предмету спору.
		3.Зменшити розмір пені до 500000,00грн.
		4.Зменшити розмір штрафу до 500000,00грн. 
		5. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради ( 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код 35343771) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720): 
		- 26613514,14грн. боргу, 
		- 500000,00грн. пені, 
		- 500000,00грн. штрафу, 
		- 1023592,19грн. річних, 
		- 68820,00 грн. судового збору.
		6.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1993680,76грн. пені та 1886581,50грн. штрафу.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Суддя                                                                     Тимошенко О. М.  
		 
		Віддрукувати: 
		1- в справу

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...