Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 572/4734/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2014.
Дата набрання законної сили: 24.02.2014
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 572/4734/13-к
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 січня 2014 року
		Сарненський районний суд Рівненської області
		в складі: головуючого судді -  ОСОБА_1 
		при секретарі -  ОСОБА_2 
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора - ОСОБА_3 
		потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		законного представника неповнолітніх потерпілих  ОСОБА_6 
		захисника -  ОСОБА_7 
		обвинуваченого -  ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни кримінальне провадження №12013190200000936 щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зносичі Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з освітою середньою, одруженого, пенсіонера, інваліда ІІ групи, підприємця, раніше не судимого;
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.2 ст.172, ч.2 ст.355 КК України,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 ОСОБА_8 , будучи зареєстрованим у передбаченому законодавством порядку як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа, здійснюючи діяльність по роздрібній торгівлі з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, з метою уникнення сплати страхових внесків на державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, в порушення п.6 ст.24 КЗпП України, згідно якого при укладенні трудового договору з фізичною особою є обов`язковим додержання його письмової форми, в порушення ст.24-1 КЗпП України, згідно якої у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання, в порушення вимог ст.48 КЗпП України, згідно якої на всіх працівників, які працюють у фізичної особи понад п`ять днів, заводяться трудові книжки, в період з січня 2011 року по серпень 2012 року та в травні-червні 2013 року, не забезпечивши належного оформлення трудових відносин, без укладення трудового договору у письмовій формі та подальшої його реєстрації у державній службі зайнятості, а також не забезпечивши внесення записів у трудову книжку та сплату страхових внесків, фактично прийняв на роботу та допустив до роботи продавцем на торгових лотках на ринках Сарненського, Рокитнівського та Дубровицького районів Рівненської області, Олевського району Житомирської області ОСОБА_10 , чим завдав шкоди останній, що виразилось в порушенні її права на зарахування фактично відпрацьованого часу до страхового стажу та у позбавленні гарантій в порядку загальнообов`язкового державного соціального страхування, що є грубим порушенням законодавства про працю. 
		Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю.
		Крім цього, ОСОБА_8 , будучи зареєстрованим у передбаченому законодавством порядку як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа, здійснюючи діяльність по роздрібній торгівлі з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, з метою уникнення сплати страхових внесків на державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, в порушення п.6 ст.24 КЗпП України, згідно якого при укладенні трудового договору з фізичною особою є обов`язковим додержання його письмової форми, в порушення ст.24-1 КЗпП України, згідно якої у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання, в порушення вимог ст.48 КЗпП України, згідно якої на всіх працівників, які працюють у фізичної особи понад п`ять днів, заводяться трудові книжки, в порушення ст.177 КЗпП України, згідно якої жінки, що мають дітей до 14 років, не можуть залучатись до надурочних робіт, в період з 15 червня 2013 року по серпень 2013 року, не забезпечивши належного оформлення трудових відносин, без укладення трудового договору у письмовій формі та подальшої його реєстрації у державній службі зайнятості, а також не забезпечивши внесення записів у трудову книжку та сплату страхових внесків, фактично прийняв на роботу та допустив до роботи продавцем на торгових лотках на ринках Сарненського, Рокитнівського та Дубровицького районів Рівненської області, Олевського району Житомирської області ОСОБА_11 , яка на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з робочим графіком з середи по неділю включно з фактичним початком робочого дня о 04 годині ранку з невизначеним часом закінчення робочого дня, чим завдав шкоди останній, що виразилось в порушенні її права на зарахування фактично відпрацьованого часу до страхового стажу та у позбавленні гарантій в порядку загальнообов`язкового державного соціального страхування, що є грубим порушенням законодавства про працю.
		Також, ОСОБА_8 , будучи зареєстрованим у передбаченому законодавством порядку як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа, здійснюючи діяльність по роздрібній торгівлі з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям, з метою уникнення сплати страхових внесків на державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов`язкового державного соціального страхування, в порушення ст.187 КЗпП України, згідно якої неповнолітні, тобто особи, які не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України, в порушення п.6 ст.24 КЗпП України, згідно якого при укладенні трудового договору з фізичною особою є обов`язковим додержання його письмової форми, в порушення ст.24-1 КЗпП України, згідно якої у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання, в порушення вимог ст.48 КЗпП України, згідно якої на всіх працівників, які працюють у фізичної особи понад п`ять днів, заводяться трудові книжки, в порушення ст.191 КЗпП України, згідно якої усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов`язковому медичному оглядові, в порушення ст.192 КЗпП України, згідно якої забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, у липні та серпні 2012 року, повторно на період з 20.06.2013 року по 14.07.2013 року, не забезпечивши належного оформлення трудових відносин, без укладення трудового договору у письмовій формі та подальшої його реєстрації у державній службі зайнятості, а також не забезпечивши внесення записів у трудову книжку та сплату страхових внесків, без даних про проходження медичного огляду, фактично прийняв на роботу та допустив до роботи продавцями на торгових лотках на ринках Сарненського, Рокитнівського та Дубровицького районів Рівненської області, Олевського району Житомирської області неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з робочим графіком з середи по неділю включно з фактичним початком робочого дня о 04 годині ранку з невизначеним часом закінчення робочого дня, чим завдав шкоди останнім, що виразилось в порушенні їх права на зарахування фактично відпрацьованого часу до страхового стажу та у позбавленні гарантій в порядку загальнообов`язкового державного соціального страхування, що є грубим порушенням законодавства про працю.
		Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.172 КК України, тобто грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років; щодо неповнолітнього.
		Крім цього, 14 липня 2013 року приблизно о 17 годині ОСОБА_8 , перебуваючи в господарстві по місцю свого проживання, що знаходиться по АДРЕСА_1 , з метою примусити неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які в період з 20.06.2013 року по 14.07.2013 року без укладення трудового договору у письмовій формі та подальшої його реєстрації у державній службі зайнятості, діючи на основі усної домовленості, яка передбачала виникнення між ними трудових прав та обов`язків, працювали у ОСОБА_8 продавцями на торгових лотках на ринках Сарненського, Рокитнівського та Дубровицького районів Рівненської області, Олевського району Житомирської області, до виплати ними встановленої ОСОБА_8 недостачі товарів, які останній передав неповнолітнім ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на реалізацію та грошових коштів, отриманих ними за реалізацію вказаних товарів, погрожував неповнолітній ОСОБА_4 вбивством і заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та неповнолітньому ОСОБА_5 заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, після чого примусив останніх роздягтися та обшукав їх одяг, залишивши у себе належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Самсунг GT-S 5610» та належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Нокіа 5228», при цьому ОСОБА_8 наносив удари по різним частинам тіла неповнолітній ОСОБА_4 пластиковою пляшкою наповненою водою, чим завдав останній фізичного болю та спричинив тілесне ушкодження у вигляді синця підлопаткової ділянки справа, яке згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
		Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.355 КК України, тобто примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, із погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я.
		Допитаний як обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав частково, давши показання по факту використання ним як суб`єктом підприємницької діяльності найманої праці потерпілих  ОСОБА_11 , яка має на утриманні дитину до чотирнадцяти років, ОСОБА_10 та неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з грубим порушенням законодавства про працю, трудових прав потерпілих; щодо вчинення злочину по факту примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, із погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднаних з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , то в цій частині заперечує обвинувачення, посилаючись на те, що не погрожував неповнолітнім потерпілим і не застосовував до них насильства, які допустили недостачу товару і добровільно зобов`язались відшкодувати гроші, про що написали розписки.
		Судом на підтвердження встановлених обставин досліджені докази, які узгоджуються між собою, не містять суперечностей і не викликають сумнівів щодо їх належності, допустимості та достовірності, та які в своїй сукупності доводять винність ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.2 ст.172, ч.2 ст.355 КК України.
		Потерпіла ОСОБА_11 дала показання про те, що з 15 червня 2013 року приступила до роботи продавцем на торгових лотках на ринках Сарненського, Рокитнівського та Дубровицького районів Рівненської області, Олевського району Житомирської області, належних приватному підприємцю ОСОБА_8 , з графіком роботи з 04 години ранку з невизначеним часом закінчення робочого дня з середи по неділю включно, з яким попередньо домовилась про прийняття на роботу, про яку дізналась з оголошення в газеті, при цьому повідомила обвинуваченого, що має малолітню дитину віком до 14 років, однак ОСОБА_8 не уклав з нею трудового договору у письмовій формі відповідно до вимог закону, в зв`язку з чим до кінця серпня 2013 року працювала за усною домовленістю з обвинуваченим, який також не повністю виплатив їй заробітну плату; крім цього потерпіла підтвердила факт проведення 14.07.2013 року в господарстві обвинуваченого обшуку її, потерпілої, членами сім`ї ОСОБА_8 на предмет приховування виручки та товару, де в кухні будинку також знаходилась ОСОБА_4 , яка плакала, сидячи на дивані.
		Потерпіла ОСОБА_10 дала показання по факту того, що з січня 2011 року по серпень 2012 року та в травні-червні 2013 року без укладення трудового договору у письмовій формі працювала продавцем на торгових лотках на ринках Сарненського, Рокитнівського та Дубровицького районів Рівненської області, Олевського району Житомирської області у приватного підприємця ОСОБА_8 , який прийняв її на роботу за усною домовленістю, заробітну плату виплачував за своїми розрахунками, частково не виплатив заробітну плату, крім цього підтвердила факт прийняття ОСОБА_8 на роботу продавцями торгових лотків на ринках її неповнолітніх дітей влітку 2012 року та влітку 2013 року, які працювали без укладення трудових договорів, яких в липні 2013 року, коли вона була на заробітках в Білорусії, обшукував, роздягав, залякував та бив дочку ОСОБА_13 з метою написання дітьми розписок про недостачу, що їй відомо з їх слів.
		Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтвердили факт прийняття їх на роботу ОСОБА_8 у липні та серпні 2012 року, та з 20.06.2013 року по 14.07.2013 року, без укладення трудового договору у письмовій формі, продавцями на торгових лотках на ринках Сарненського, Рокитнівського та Дубровицького районів Рівненської області, Олевського району Житомирської області, з робочим графіком з середи по неділю включно з фактичним початком робочого дня о 04 годині ранку з невизначеним часом закінчення робочого дня, з виплатою заробітної плати за власними розрахунками і нерегулярно, при цьому обвинуваченому було відомо, що вони є неповнолітніми, так як у нього з 2011 року працювала їх мати ОСОБА_10 , яка йому повідомила про їх вік.
		Також, потерпіла ОСОБА_4 дала показання про те, що 14.07.2013 року після повернення з ринку до господарства обвинуваченого в м.Сарни, в кухні будинку ОСОБА_8 його дружина та дочка ОСОБА_14 примусили її роздягнутися та провели обшук, залякаючи наявною недостачею товару і грошей, згодом прийшов ОСОБА_8 і почав погрожувати вбивством та заподіянням тілесних ушкоджень, вимагаючи написати розписку про недостачу грошей, при цьому наносив удари кулаком в живіт, зв`язав ноги шнурками, одягнув на голову мішок та почав бити пластиковою пляшкою по спині, після чого, вона, злякавшись за своє життя, погодилась написати розписку, і ОСОБА_8 , припинивши побиття, розв`язав її і дав бумагу з ручкою, а вона написала розписку про викрадення і недостачу грошей, яку диктував обвинувачений, а потім забрав мобільний телефон як залог повернення грошей. 
		Потерпілий ОСОБА_5 також дав показання про те, що 14.07.2013 року ОСОБА_8 завів його в кухню свого будинку в м.Сарни, де почав обшукувати і одночасно погрожувати заподіянням тілесних ушкоджень, які приведуть його до каліцтва, заставив роздягнутися, після чого обвинувачений забрав його мобільний телефон та наказав чекати на вулиці, а сам пішов у кухню, де була ОСОБА_13 , яка через деякий час почала кричати, що його налякало, а через деякий час вийшов ОСОБА_8 , який повідомив, що ОСОБА_13 написала розписку про недостачу і примусив його також написати розписку про повернення грошей, після чого знову погрожував фізичною розправою, згодом в будинку їх бабусі ОСОБА_13 розказала про побиття її обвинуваченим, який примусив написати розписку про недостачу грошей, в зв`язку з чим на наступний день вони звернулись в міліцію.
		Свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_15 підтвердили факт прибуття ОСОБА_8 , його дружини і дочок, всіх продавців, якими були потерпілі, та їх, свідків, з ринку до господарства обвинуваченого в м.Сарни 14.07.2013 року, де потерпілих і свідків почали обшукувати ОСОБА_16 , після чого вони знаходились на вулиці, а потерпілих заводили в кухню будинку, про події в кухні щодо потерпілих їм не відомо, згодом на вулиці ОСОБА_5 , який повернувся з кухні з ОСОБА_8 , почав писати розписку на вимогу обвинуваченого.
		Свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 дали показання по факту прийняття участі в обшуку ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , який відбувався 14.07.2013 року в господарстві їх батька ОСОБА_8 , який підозрював всіх продавців у присвоєнні грошей і товару, після чого батьки наполягали на недостачі, яку допустила ОСОБА_4 , а вони з ОСОБА_11 залишили приміщення кухні, через деякий час бачили як ОСОБА_5 писав розписку про недостачу грошей, інші обставини їм не відомі.
		Із висновку судово-медичної експертизи від 15.07.2013 року (а.с.44-45) встановлено, що у ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді синця підлопаткової ділянки справа, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, та яке виникло внаслідок одномоментної дії тупим твердим предметом (при співударі з таким), термін заподіяння може відповідати на 14.07.2013 року.
		Згідно протоколу обшуку господарства ОСОБА_16 , що в АДРЕСА_1 , від 22.07.2013 року, який проводився на підставі ухвали слідчого судді від 19.07.2013 року (а.с 56-59), ОСОБА_8 добровільно видав мобільні телефони марки «Самсунг» та «Нокіа», належні ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розписки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 14.07.2013 року, блокнот ОСОБА_4 , 4 картонні папірці з записами, один картонний розворот коробки з записами.
		Судом оглянуті речові докази  розписки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 14.07.2013 року, вилучені в ході обшуку, з яких вбачається, що потерпілі взяли зобов`язання по поверненню грошей ОСОБА_8 від ОСОБА_4 в сумі 6000 грн., від ОСОБА_5 в сумі 1650 грн. з передачею в залог мобільних телефонів марки «Самсунг» та «Нокіа», належних потерпілим.
		Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.07.2013 року ОСОБА_8 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 14.01.2009 року, вид діяльності: роздрібна торгівля з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом і взуттям (а.с.87).
		Із повідомлення Управління ПФУ в Сарненському районі від 23.10.2013 року (а.с.89) вбачається, що інформація щодо ОСОБА_10 Івашиної ОСОБА_19 Івашина ОСОБА_20 в Державному реєстрі застрахованих осіб загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2013 рік відсутня, щодо ОСОБА_11 , то наявна інформація про реєстрацію в 2012 році по П-ФО ОСОБА_21 , в 2013 році зареєстрована як фізична особа-підприємець.
		Згідно повідомлення Сарненського районного центру зайнятості від 17.10.2013 року (а.с.90) ФОП ОСОБА_8 трудові договори з ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 в 2012-2013 роках не реєстрував.
		Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_8 в частині того, що не вчиняв злочину по факту примушування до виконання цивільно-правових зобов`язань, із погрозою вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, поєднаних з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров`я неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які спростовуються показаннями потерпілих неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні, які ствердили факт примушування їх ОСОБА_8 до виконання грошових зобов`язань шляхом відібрання письмових розписок про наявні грошові борги та зобов`язання їх повернення, якому передував незаконний обшук потерпілих, поєднаний з погрозами заподіяння тілесних ушкоджень, які приведуть до смерті чи каліцтва, висловлені на їх адресу з боку обвинуваченого, який крім погроз застосував насильство до неповнолітньої ОСОБА_4 , і ці показання суд вважає достовірними, так як вони не суперечать встановленим судом обставинам при дослідженні інших доказів, крім того судом з`ясовано, що неповнолітні потерпілі не мають будь-яких майнових чи моральних претензій по факту вчинення даного злочину до обвинуваченого, також не існує обставин, які б вказували на наявність підстав оговорити обвинуваченого з метою помсти чи пред`явлення позову до останнього, в зв`язку з чим суд вважає показання ОСОБА_8 в судовому засіданні як спосіб захисту своїх інтересів як обвинуваченого у даному кримінальному провадженні та як потерпілого в іншому кримінальному провадженні на підставі його заяви про викрадення Івашиними товарів і грошей, про що свідчать їх розписки, які він вважає добровільними, і такими, що дають можливість в подальшому пред`явити позовні вимоги про стягнення зазначених у розписках грошових сум, та на захист яких також направлені показання свідка ОСОБА_22 , яка є дружиною обвинуваченого і має цивільні права щодо спільного майна подружжя, яким є дохід від підприємницької діяльності, та яка приймала участь у вчиненні протиправних дій щодо обшуку потерпілої ОСОБА_4 , в зв`язку з чим суд оцінює їх як показання зацікавленої особи і не враховує як доказ у даному кримінальному провадженні.
		Крім того, суд не приймає до уваги позицію сторони захисту щодо кваліфікації за ч.2 ст.172 КК України всіх епізодів злочинів по факту грубого порушення законодавства про працю як тотожних, оскільки частиною 2 ст.172 КК України встановлена відповідальність за грубе порушення законодавства про працю щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, а потерпіла від злочину ОСОБА_10 не відноситься до зазначених категорій, в зв`язку з чим відповідальність за вчинення злочину щодо особи ОСОБА_10 по факту грубого порушення законодавства про працю наступає за ч.1 ст.172 КК України, за якою і кваліфіковані злочинні дії ОСОБА_8 в цій частині обвинувачення, однак суд вважає слушними доводи про кваліфікацію злочинів щодо неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 як матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років, за ч.2 ст.172 КК України, які охоплюються даним складом злочину і не потребують окремої кваліфікації.
		Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
		Обставини, які обтяжують покарання  це вчинення злочину повторно.
		Обставини, які пом`якшують покарання  це щире каяття і активне сприяння розкриттю злочинів по факту грубого порушення законодавства про працю, статус інваліда ІІ групи.
		Враховуючи сукупність наведених обставин справи, наявність обставин, які обтяжують та пом`якшують покарання, тяжкість злочинів, які відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості, їх наслідки, позицію потерпілих, які не наполягають на реальній мірі покарання, дані про особу винного ОСОБА_8 , який вчинив злочини вперше, посередню репутацію за місцем проживання, можливість виправлення без відбування покарання у виді позбавлення волі, яке необхідно призначити за сукупністю злочинів з урахуванням встановлених судом фактичних обставин та обставини вчинення злочинів відносно особи неповнолітніх дітей, яким завдана шкода, що буде доцільним щодо обвинуваченого, суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Керуючись ст.ст.370,373,374 КПК України, суд -
		 
		З А С У Д И В :
		 
		 ОСОБА_9 визнати винним за ч.1 ст.172, ч.2 ст.172, ч.2 ст.355 КК України і призначити покарання: 
		-за ч.1 ст.172 КК України у виді штрафу в розмірі 510 грн.; 
		- за ч.2 ст.172 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн.; 
		- за ч.2 ст.355 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
		Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_8 призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у виді трьох років позбавлення волі.
		Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки з покладенням обов`язків згідно п.п. 2,3,4 ст.76 КК України, а саме: 
		- не виїжджати за межі України без дозволу органу КВІ;
		- повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання, роботи; 
		- періодично з`являтись для реєстрації в органи КВІ.
		Документи кримінального провадження №12013190200000936 на 165 арк. надані під час судового провадження та долучені до кримінального провадження №572/4734/13-к зберігати в суді.
		Речові докази: мобільні телефони марки «Самсунг GT-S 5610», марки «Нокіа 5228»,  залишити власникам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; розписки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 14.07.2013 року, блокнот ОСОБА_4 зберігати в матеріалах кримінального провадження №572/4734/13-к; 4 картонні папірці з записами, один картонний розворот коробки з записами - знищити.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Сарненський районний суд.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...