Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/3878/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08.01.2014                                                                                                   Справа № 914/3878/13 
		 
		за позовом Прокурора Яворівського району Львівської області, вул. Львівська, 25, м. Яворів,  Львівська обл., 81000 в інтересах держави в особі Яворівської міської ради, вул. Львівська, 15, м. Яворів,  Львівська обл., 81000
		до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгова компанія ВЛІВ", вул. Київська, 64А,             м. Кременчук, Полтавська обл., 39631
		про стягнення 195 435,00 грн.
		 
		Суддя Ківшик О.В.
		 
		Представники :
		від позивача:  не з'явився; 
		від відповідача:  не з'явився;
		від прокуратури: Копитець О.О., посвідчення № 012651 від 05.11.2012 р..
		 
		08.01.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
		 
		Суть спору : розглядається позовна заява Прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгова компанія ВЛІВ"  195 435,00 грн., з яких : 151 500,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати за умовами укладеного між сторонами 07.12.2012 р. Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 5, 22 725,00 грн. пені за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з  01.06.2013 р. по 14.08.2013 р. та 21 210,00 грн. штрафу за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару на строк понад 30 днів, що нараховані позивачем на підставі п. 7.2 вказаного Договору.
		 
		Прокурор Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської міської ради надав суду заяву про збільшення позовних вимог  № 47-2674-вих від 09.12.2013 р.                       (вх. № 17702 від 10.12.2013 р.), відповідно до якої збільшує розмір нарахованої за  прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару пені з огляду на збільшення періоду її обрахування, а саме : просить стягнути з відповідача 57 267,00 грн. пені за період з  01.06.2013 р. по 06.12.2013 р..
		Судом дана заява прийнята до розгляду в даному позовному провадженні, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду даної справи від 10.12.2013 р..
		Прокурор Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Яворівської міської ради надав суду  заяву № 47-2862-вих від 24.12.2013 р. (вх. № 18531 від 25.12.2013 р.) про уточнення позовних вимог, відповідно до якої та просить стягнути з відповідача 222 402,00 грн., з яких : 151 500,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати за умовами укладеного між сторонами 07.12.2012 р. Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 5, 49 692,00 грн. пені за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з  30.06.2013 р. по 10.12.2013 р. та 21 210,00 грн. штрафу за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару на строк понад 30 днів, що нараховані позивачем на підставі п. 7.2 вказаного Договору.
		Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. 
		Суд розцінює дану заяву як зменшення розміру позовних вимог та приймає її до розгляду в даному позовному провадженні як таку, що подана відповідно до чинних процесуальних норм. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви № 47-2862-вих від 24.12.2013 р.                (вх. № 18531 від 25.12.2013 р.). При цьому судом враховано п. 3.10 Постанови Пленуму  Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
		Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, його явка в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України    № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи. У минулому судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав за мотивами, викладеними у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог). 
		Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, вимог суду вдруге не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України  № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань. У минулому судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, проте нормативно обґрунтованого та документально підтвердженого відзиву на позов суду не надав. 
		Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті,  приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від   17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (у минулому судовому засіданні) та прокуратури, оцінивши надані документальні докази, суд, 
		встановив :
		07.12.2012 р. між Яворівською міською радою (замовник) Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгова компанія ВЛІВ" (учасник) було укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 5 (надалі - Договір), відповідно до умов якого учасник зобов'язувався у 2012 р. поставити замовнику товар (34.10.5 Автомобілі спеціальні га спеціалізовані сміттєвоз, у кількості                    1 одиниця), а останній зобов'язувався прийняти та оплатити його (п. 1.1 Договору).
		При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
		- найменування, кількість, ціна Товару та інші його характеристики вказуються у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору);
		- учасник повинен  передати  (поставити) замовнику товар, якість якого відповідає діючим стандартам та нормативним вимогам законодавства України. Учасник гарантує якість Товару, що передається Замовнику за цим Договором. (п. 2.1 та п. 2.2 Договору);
		- ціна даного Договору становить: 303 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 50 500,00 грн. Ціна за одиницю товару може змінитись не більш як на 10 (десять) відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п. 3.1 - п. 3.3 Договору);
		- розрахунки проводяться шляхом : попередньої оплати (авансу), яка здійснюється на підставі п. 1.1 Постанови КМУ від 09.10.2006 р. № 1404 із змінами від 23.02.2011) в розмірі 50% - 151 500, 00 грн., але не пізніше 20 грудня 2012 року. Учасник протягом   5   календарних  днів  з  дня   надходження   коштів  як  попередньої оплати  але   не  пізніше 25.12.2012 року підтверджує їх використання згідно з актом приймання-передачі Товару. Остаточний розрахунок здійснюється Замовником на підставі рахунку-фактури протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту приймання-передачі Товар). До рахунка додаються : накладна, акт приймання-передачі Товару. У випадку невиконання умов Договору Учасник  зобов'язаний   впродовж одного місяця повернути повну невикористану суму авансу (п. 4 Договору);
		- строк (термін) поставки (передачі) товарів - до кінця 2012 року  (п. 5.1 Договору);
		- учасник зобов'язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором;
		забезпечити  поставку товару, якість яких  відповідає умовам, установленим в розділі 2 даного Договору, дотримуватись умов пропозиції конкурсних торгів протягом 90 календарних днів з дати розкриття пропозицій конкурсних торгів (п. 6.3 Договору).
		- у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони   несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товару за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі : за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня у розмірі 0,1% відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 п. 7.2 Договору);
		- договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2012 р. (п. 10.1 Договору). 
		До Договору між сторонами було укладено 4 додаткові угоди, згідно яких сторони вносили зміни до Договору щодо термінів поставки товару, а саме :
		- Додатковою угодою № 1 від 28.12.2012 р. сторони встановили строк поставки товару в термін до 28.02.2013 р.;
		- Додатковою угодою № 2 від 27.01.2013 р. та № 3 від 15.03.2013 р. сторони встановили строк поставки товару в термін до 31.05.2013 р.;
		- Додатковою угодою № 4 від 30.05.2013 р. сторони встановили строк поставки товару в термін до 30.06.2013 р..
		Факт виконання позивачем договірних зобов'язань по здійсненню попередньої оплати на суму                        151 500,00 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 1 від 21.02.2013 р. (а.с. 15).
		14.08.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 2611 з вимогою у місячний термін повернути суму попередньої оплати в розмірі 151 500,00 грн., перерахувати штраф у розмірі 21 210,00 грн. та пеню у розмірі 22 725,00 грн.. Вищезазначена претензія була отримана повноважним представником відповідача. Дана обставина підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (вищезазначеної претензії з додатками) (а.с. 35).
		За даними позивача на момент подання позову до суду відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав, передоплату не повернув, заборгованість останнього складає                      151 500,00 грн.. 
		Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення з відповідача 222 402,00 грн., з яких : 151 500,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати за умовами укладеного між сторонами 07.12.2012 р. Договору про закупівлю товарів за державні кошти № 5,                  49 692,00 грн. пені за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з  30.06.2013 р. по 10.12.2013 р. та 21 210,00 грн. штрафу за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару на строк понад 30 днів, що нараховані позивачем на підставі п. 7.2 вказаного Договору.
		При винесенні рішення суд виходив з наступного.
		Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 
		Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням  приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки. 
		Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.  До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується  прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. 
		Стаття 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який  одержав  суму  попередньої  оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого   товару   або   повернення  суми попередньої оплати.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором поставки щодо здійснення ним попередньої оплати. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором поставки та приписів ст. 662, ст. 663 Цивільного кодексу України не поставив позивачу товар у встановлені у Договорі поставки строки, суму передоплати в розмірі 151 500,00 грн. не повернув. Дана обставина відповідачем  не спростована. 
		Отже, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача                          151 500,00 грн. неповернутої передоплати підтверджені документально, відповідають нормам матеріального права, відповідачем  не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. 
		Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
		Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
		Пунктом 7.2 Договору  визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товару за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції у розмірі : за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня у розмірі 0,1% відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
		При укладені договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями            ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України  від 27.04.2012 р. у справі № 06/5026/1052/2011 та презумпцію правомірності правочину відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України.
		Як вже зазначалось у описовій частині даного рішення, у п. 5.1 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 4 від 30.05.2013 р.) сторони узгодили, що строк (термін) поставки (передачі) товару повинен бути здійснений до 30.06.2013 р..
		У п. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. 
		Враховуючи те, що 30.06.2013 р. було вихідним днем (субота), відповідно до приписів п. 5                 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідач повинен був виконати зобов'язання з поставки товару позивачу в термін до 01.07.2013 р., тому нарахування позивачем пені за невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару повинно здійснюватись з 02.07.2013 р.. 
		Отже, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 49 692,00 грн. пені за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з 30.06.2013 р. по 10.12.2013 р. та 21 210,00 грн. штрафу, суд прийшов до висновку, що останні є правомірними частково, а саме в частині стягнення з відповідача 49 134,60 грн. пені за період з 02.07.2013 р. по 10.12.2013 р. та 21 210,00 грн. штрафу (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5"). 
		Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
		Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
		За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача                 151 500,00 грн. перерахованої позивачем попередньої оплати, 49 134,60 грн. пені за прострочення відповідачем зобов'язання з поставки товару за період з 02.07.2013 р. по 10.12.2013 р. та 21 210,00 грн. штрафу підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 557,40 грн. пені у позові слід відмовити. 
		Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, приписи ч. 2 ст. 49 ГПК України та п. 4.7 Постанови Пленуму  Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судові витрати покладаються на відповідача.
		На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України,  суд - 
		 
		ВИРІШИВ :
		 
		1. Позовні вимоги задовольнити частково. 
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія ВЛІВ" (вул. Київська, 64А, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631), ідентифікаційний код юридичної особи 33180598, р/р 26000055234428 в відділенні "Кременчуцька філія" ПГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 331401 :
		- на користь Яворівської міської ради (вул. Львівська, 15, м. Яворів,  Львівська обл., 81000), ідентифікаційний код юридичної особи  33213539, р/р 3523014009384  в ГУДКС України у Львівській області, МФО 825014 - 151 500,00 грн. основного боргу, 49 134,60 грн. пені та 21 210,00 грн. штрафу;
		-  до державного бюджету, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтава (м. Полтава), код отримувача 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету  22030001 - 4 448,04 грн. судового збору.
		Видати накази з набранням рішенням законної сили.
		3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 557,40 грн. пені відмовити.
		 
		Повне рішення складене 10.01.2014 р.
		 
		СУДДЯ                                                                                                                  О.В.КІВШИК
		 
		Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.  У  разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...