Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2964/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2014.
Дата набрання законної сили: 16.01.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"16" січня 2014 р.                                                          Справа № 922/2964/13
		 
		Колегія суддів у складі:
		головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Камишева Л.М., суддя Шепітько І.І.
		при секретарі Деппа-Крівіч А.О.
		за участю 
		прокурора - Здор Т.О. посвідчення № 013776 від 06.12.2012 року
		представників сторін:
		позивача -  Горшков В.Д. за дорученням № 02-39/2147 від 05.07.2013 року 
		відповідача - Резченко Є.О. - директор
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3706Х/1-32) на  рішення господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року у справі
		за позовом  Чугуївського міжрайонного прокурора, м.Чугуїв в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області, м.Чугуїв
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетро", м.Чугуїв, Харківської області
		про  стягнення 1252291,47 грн.
		 
		                                               ВСТАНОВИЛА:
		 
		Чугуївський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетро" на користь держави в особі Чугуївської міської ради заборгованості за Договором купівлі - продажу земельної ділянки від 19.10.2012 року у розмірі 1252291,47 грн., яка складається з суми заборгованості станом на 01.07.2013 року з урахуванням сплачених сум у розмірі 331642,94 грн. та суми пені станом на 01.07.2013 року у розмірі 920648,53 грн.(а.с.4-10).
		Рішенням господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року   (суддя Доленчук Д.О.) припинено провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Тетро" суми заборгованості у розмірі 272000,00 грн. Позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Тетро" на користь Чугуївської міської ради Харківської області суму заборгованості за договором купівлі - продажу земельної ділянки від 19.10.2012 р. у розмірі 59642,94 грн. та суму пені у розмірі 920648,53 грн. Стягнуто з ТОВ "Тетро" на користь державного бюджету України 25045,83 грн. судового збору.
		      Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги сторін з урахуванням укладеної мирової угоди. Вказує на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції сторони спільно заявили про можливість  укладення мирової угоди та просили надати додатковий час для її укладення, проте господарський суд відмовив у задоволенні вказаного клопотання. Також зазначає, що господарським судом не враховано, що позивач не заперечував проти твердження відповідача щодо можливості технічної помилки у Договорі купівлі-продажу в частині визначення відсоткової ставки пені (а.с.173). 
		       09.01.2014 року відповідач подав доповнення до апеляційної скарги в якому просить частково змінити рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року по справі №922/2964/13 та викласти абзац 3 його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетро» (63503 Харківська область, м. Чугуїв, вул. Жаданівського, буд.13, ідентифікаційний код 32858763) на користь Чугуївської міської ради Харківської області (63503, Харківська область, м.Чугуїв, вул. Карла Лібкнехта, буд. 35-А, ідентифікаційний код 21227883) суму пені за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.10.2012 року у розмірі 9342.98 грн.»; Частково змінити рішення господарської о суду Харківської області від 10.09.2013 року по справі №922/2964/13 та викласти абзац 5 його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетро» (63503, Харківська область, м.Чугуїв, вул. Жаданівського, буд.13, ідентифікаційний код 32858763) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзсржинському районі м.Харкова, вул. Бакуліна, 18, м.Харків, 61166, код СДРПОУ 37999654. рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби у Харківській області, МФО 851011. код бюджетної класифікації 22030001) 6819,72 грн. судового збору». В іншій частині  залишити рішення господарського суду Харківської області від 10.09.2013 року по справі №922/2964/13 без змін. Вказує на те, що додані документи свідчать про невірно проведені розрахунки суми позову в частині визначення суми пені та, як наслідок, потребує перегляд ставки судового збору відповідно (а.с.194,195).
		      Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що проти задоволення апеляційної скарги не заперечує, у судовому засіданні його представник просить рішення господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року скасувати та задовольнити апеляційну скаргу відповідача.
		        Прокурор у судовому засіданні зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства, просить рішення господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року    залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Вказує на те, що на час прийняття господарським судом оскаржуваного рішення сторонами не було підписано Мирову угоду і господарський суд обґрунтовано стягнув заборгованість за діючим Договором купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.191-193).
		      Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів встановила наступне. 
		     Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи,  19.10.2012 року між територіальною громадою м.Чугуєва в особі Чугуївської міської ради (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетро" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено 19.10.2012 року приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Алексик Т.В.  (а.с.16,17).
		Відповідно до п.1.1. Договору продавець передає за плату, а покупець приймає у власність і оплачує земельну ділянку несільськогосподарського призначення, загальною площею 0,7161 га, що знаходиться на території Чугуївської міської ради за адресою: м. Чугуїв, вул. Жадановського, 13, Харківської області для обслуговування адміністративної будівлі, центральних складів, розміщення торгівельних павільйонів та автостоянки, кадастровий номер 6312000000:02:001:0018.
		Згідно п. 1.3. Договору покупець зобов'язується прийняти вказану земельну ділянку загальною площею 0,7161 га. та сплатити за неї ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.
		У п. 1.4. Договору зазначено, що право власності на земельну ділянку, що є предметом цього Договору, виникає після повної сплати вартості земельної ділянки, встановлення землевпорядними структурами у м. Чугуєві, Харківської області меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), реєстрації цього договору в міськрайонному управлінні Держкомзему у місті Чугуїв і Чугуївському районі Харківської області та отримання Державного акту на право власності на землю.
		Відповідно до п. 2.1. Договору ціна земельної ділянки відповідно звіту про експертну грошову оцінку складала 1294350,75 грн.
		Пунктом п.2.2. Договору сторони визначили, що ціна земельної ділянки має бути сплачена покупцем шляхом її перерахування на розрахункові рахунки у такій послідовності: авансовий внесок у розмірі 15000,00 грн., який покупець сплатив. Різницю між сумою експертної грошової оцінки та внесеного авансового платежу у розмірі 1279350,75 грн. покупець повинен сплачувати таким чином: 50% суми - протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; а 50% - на протязі 5 років з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу рівними частками. 
		Відповідно з п. 4.1. Договору покупець зобов'язаний сплатити вартість земельної ділянки в строки, на умовах та в розмірах, що передбачені розділом 2 цього Договору.
		З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідно до умов Договору станом на 01.07.2013 року позивач повинен був сплатити суму у розмірі 703642,94 грн. (а.с. 20, 21).
		З платіжних доручень вбачається, що станом на 01.07.2013 року відповідачем фактично сплачено 372000,00 грн.(а.с. 90-111).
		З матеріалів справи також вбачається, що 31.05.2013 року Виконавчий комітет Чугуївської міської ради Листом № 02-47/1763 зверталась до директора ТОВ «Тетро» з вимогою щодо сплати в строк до 10.06.2013 року заборгованості з урахуванням пені в розмірі 1% від несплаченої суми за придбану земельну ділянку, оскільки станом на 01.06.2013 року ТОВ "Тетро" сплачено кошти у розмірі 316,8 тис.грн. Також відповідача попереджено, що у разі несплати  Виконавчий комітет Чугуївської міської ради звернеться до суду для розірвання зазначеного договору (а.с.19).
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України. Вказані норми чинного законодавства передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. 
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		       Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  
		 Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).           
		 Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		         У ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України зазначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. 
		         У п.п. 3.1, 3.2 Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.10.2012 року сторони узгодили, що кожна сторона зобов'язувалася виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків. Сторони несуть цивільно-правову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору.
		       Відповідач під час розгляду справи і у суді першої інстанції, і у суді апеляційної інстанції погодився що фактично станом на 01.07.2013 року сплачено 372000,00 грн., при необхідності сплатити 703642,94 грн. 
		        Приймаючи до уваги, що відповідач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів сплати заборгованості за Договорами купівлі продажу, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 331642,94 грн.           
		 Положеннями ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової    суми (неустойка,    штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним    правил    здійснення    господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. 
		 Ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених    змістом    зобов'язання (неналежне виконання). 
		 Ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. 
		 Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які       боржник повинен    передати    кредиторові    у    разі    порушення боржником зобов'язання. Пенею    є неустойка,    що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно    виконаного грошового    зобов'язання    за    кожен    день прострочення виконання. 
		        В ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.     
		         Пунктом 6.1. Договору купівлі-продажу земельної ділянки було передбачено, що у разі порушення терміну сплати за земельну ділянку покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1 відсотка від не сплаченої в строк суми за кожний день прострочення.
		Відповідно до п. 11.1. Договору всі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв'язку з тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони протягом місяця не досягли домовленості, то спір передається на розгляд судових органів у порядку, встановленому чинним законодавством України.
		Відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів визнання недійсним окремих пунктів вищезазначеного Договору або внесення до нього змін шляхом укладання Додаткової угоди.
		    З матеріалів справи вбачається, що сторони 03.09.2013 року подавали господарському суду Харківської області клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу в межах процесуального законодавства для погодження та затвердження мирової угоди (а.с.86)
		З рішення господарського суду Харківської області та протоколів судового засідання від 03.09.2013 року та 10.09.2013 року вбачається, що у судовому засіданні 03.09.2013 року була оголошена перерва до 10.09.2013 року о 10:40. Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача, через канцелярію господарського суду 10.09.2013 р. за вх. № 32889, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та недосягненням на цей час всіх умов мирової угоди по справі. Дане клопотання судом було долучено до матеріалів справи та в його задоволенні господарський суд вважав за необхідне відмовити, оскільки прокурор у судовому засіданні проти нього заперечував, представником позивача не було надано до суду доказів укладення між сторонами мирової угоди по справі та погодження її умов, та сторонами не було надано до суду доказів поважності причин не явки представника відповідача  у призначене судове засідання. У судовому засіданні 10.09.2013 року прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
		       Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Мирова угода підписана представниками позивача та відповідача на стадії виконання судового рішення та подана на затвердження господарського суду Харківської області 29 жовтня 2013 року (а.с.134,163).
		Представники відповідача та позивача ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду у суді апеляційної інстанції не надали доказів укладання Додаткової угоди стосовно зміни розміру пені.
		         За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Договір купівлі - продажу земельної ділянки від 19.10.2012 року на час прийняття оскаржуваного рішення, не змінений та не визнаний недійсним, а розрахунки позивача стосовно розміру пені проведені відповідно до умов Договору.
		З наданого позивачем Розрахунку вбачається, що станом на 01.07.2013 року розмір пені, нарахованої відповідачу, складає 920648,53 грн. (а.с.22-25).
		        Приймаючи до уваги, що розрахунок пені та штрафу здійснений позивачем відповідно до умов Договору та з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 920648,53 грн. правомірно задоволені господарським судом першої інстанції відповідно до умов Договору  купівлі-продажу, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції сторони не дійшли згоди та не підписали Мирову угоду по спірним питанням.
		        Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права. 
		        Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження. 
		        На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. 
		       За таких обставин, рішення господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.  
		  Керуючись ст.ст.  99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,   
		    
		                                                  ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Харківської області від 10 вересня 2013 року у справі № 922/2964/13 залишити без змін.  
		       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову  апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили 
		       Повна постанова складена 21.01.2014 року.          
		      
		Головуючий суддя                                                               Черленяк М.І.
		                                           
		Суддя                                                                                      Камишева Л.М.
		Суддя                                                                                      Шепітько І.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...