Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/5333/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.01.2014. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		      АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  МІСТА  КИЄВА
		03680  м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
		факс 284-15-77   e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		 
		 
		Справа №22-ц/796/5333/2013                                    Головуючий у 1 інстанції - Кравець Д.І.
		             м. Київ                                                                                  Доповідач - Борисова О.В. 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		 
		18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
		головуючого судді: Борисової О.В.
		суддів:  Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.
		при секретарі: Мурга М.В.
		за участю прокура - Лелиці В.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання правочину недійсним, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння, -
		                                                                
		в с т а н о в и л а:
		 
		Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013  року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання правочину недійсним, визнання права власності та витребування майна від добросовісного набувача відмовлено.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013  року та ухвалити нове, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений 11 липня 2012 року відповідно до якого ОСОБА_8 продав, а ОСОБА_6 придбав квартиру АДРЕСА_1, взнати власником вказаної квартири ОСОБА_3 та витребувати  у ОСОБА_6 як у добросовісного набувача спірну  квартиру  на користь ОСОБА_3
		Посилається на те, що  судом першої інстанції  порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції  помилково вирішив, що відповіді  Гребінківського районного суду  Полтавської області  не є належними  та допустимими доказами на  підтвердження факту вибуття квартири АДРЕСА_1 з володіння ОСОБА_3 поза її волею. Суд першої інстанції при розгляді справи дійшов хибного висновку, що позов заявлений  про реституцію, хоча в позові  чітко вказано про витребування майна у добросовісного набувача.
		Крім того, апелянт зазначає, що  суд першої інстанції розглядаючи позов  неправомірно зробив висновок про те, що ОСОБА_3 не має право просити про визнання угоди купівлі-продажу недійсною, оскільки вона не є стороною договору.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
		Представник прокуратури м. Києва в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
		Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
		Відповідачі: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про місце і час судового розгляду, причини своєї неявки суду не повідомили.
		Третя особа: КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» в судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлялась про місце і час судового розгляду, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність осіб, які не з'явились.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Частиною 1 ст.303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 1995 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_9 продала, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1. Право власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру було зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна здійснило реєстрацію права власності м. Києва 16 лютого 1995 року.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2008 року  визнано мирову угоду  по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 про стягнення боргу за договором позики. Вказаною мировою угодою визнано за ОСОБА_5 право власності  на кваритру АДРЕСА_1.
		На підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2008 року Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 31 травня 2012 року здійснило реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, про що видало витяг про державну реєстрацію прав серії СЕЕ № 745754.
		11 липня 2012 року за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_6, від імені якого за довіреністю діяла ОСОБА_7, купив квартиру АДРЕСА_1.
		З відповідей Гребінківського районного суду Полтавської області від 18 вересня 2012 року, 10 грудня 2012 року вбачається, що протягом 2008 року до Гребінківського районного суду Полтавської області не надходила й судом не розглядалась цивільна справаза позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 про стягнення боргу за договором позики, в якій затверджена мирова угода між ОСОБА_3 та ОСОБА_5
		Відмовляючи в задоволенні позову  в частині  позовних вимог про визнання договору недійсним суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не була  стороною договору купівлі-продажу кваритир АДРЕСА_1, укладеного 11 липня 2012 року, а тому відповідно до положень ст.ст.216,230 ЦК України вона не є особою, яку ввели в оману щодо обставин правочину та не має правових підстав звертатись з вимогою про визнання  зазначеного договору недійсним. 
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу  сторону  в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 ст.229 цього Кодексу), такий правочин визнається  судом недійсним. 
		Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06 листопада 2009 року передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. 
		Згідно з п.10 вищевказаної Постанови не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання  недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після  недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.
		Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги  ОСОБА_3 про визнання  за нею права власності, оскільки ст.392 ЦК України передбачає загальні засади захисту  права власника, однак позов  ОСОБА_3 ґрунтується саме на положеннях п.3 ч.1 ст.388 ЦК України і нею як власником  порушене питання про витребування квартири з володіння ОСОБА_6, що в свою чергу виключає  застосування  правового  механізму захисту  її права власності на  квартиру  за ст.392 ЦК України шляхом визнання права власності. 
		Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про витребування майна від добросовісного набувача з наступних підстав.
		Відповідно  до ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:  1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;  2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.Добросовісне придбання можливе тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника,  а у особи, яка не мала права відчужувати це майно.
		Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 жодних правочинів щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 не укладалось. Цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 про стягнення боргу за договором позики не існувало.        
		Постановою Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві 29 вересня 2012 року порушено кримінальну справу № 10-32584 по факту вчинення злочину  передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
		Як вбачається з вищевказаної постанови ухвала Гребінківського районного суду Полтавської області від 22 грудня 2008 року про визнання  мирової угоди у цивільно-правовому спорі, що виник між позивачем ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_9 про стягнення боргу за договором позики не постановлювалась та не відповідає дійсності. В результаті шахрайський дій, з боку невстановленої слідством особи гр. ОСОБА_3 було завдано  матеріальної шкоди в особливо великих  розмірах.
		Колегія суддів дійшла  висновку, що спірна квартира вибула з  володіння  позивача поза її волею, взв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині відмови  в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про витребування майна від добросовісного набувача підлягає  скасуванню, з ухваленням  нового  рішення про задоволення вказаних вимог.
		Крім того,  як зазначено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 6 листопада 2009 року рішення суду  про задоволення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV«Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень»).
		Згідно з ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_3  з відповідача ОСОБА_6 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3330 грн., а також підлягає стягненню з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір  в сумі 111 грн. 
		В решті рішення залишити без змін.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 316, 317  ЦПК України, колегія суддів,-
		 
		В И Р І Ш И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4  - задовольнити частково.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2013 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про витребування майна з незаконного володіння скасувати та ухвалити нове яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_6, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про витребування майна з незаконного володіння задовольнити.
		Витребувати з володіння ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 - квартиру АДРЕСА_1.
		Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 3330 грн., ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
		Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 111 грн.
		В решті рішення залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		            
		            
		Головуючий суддя:               
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...