Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-5939к06 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.01.2007. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2007.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10000403612.files/filelist.xml">
<title> У х в а л а</title>

<style>

</style>

</head>

У х в а л а<o:p></o:p>

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:<o:p></o:p>

<table class=MsoNormalTable border=0 cellspacing=0 cellpadding=0
 style='margin-left:5.4pt;border-collapse:collapse;mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
 <tr style='mso-yfti-irow:0;mso-yfti-firstrow:yes'>
 <td width=228 valign=top style='width:171.2pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
 головуючого<o:p></o:p>
 </td>
 <td width=384 valign=top style='width:287.75pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
                      Редьки А.І.<o:p></o:p>
 </td>
 </tr>
 <tr style='mso-yfti-irow:1'>
 <td width=228 valign=top style='width:171.2pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
 суддів<o:p></o:p>
 </td>
 <td width=384 valign=top style='width:287.75pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
 Пивовара В.Ф., Лавренюка
 М.Ю.<o:p></o:p>
 </td>
 </tr>
 <tr style='mso-yfti-irow:2;mso-yfti-lastrow:yes'>
 <td width=228 valign=top style='width:171.2pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
 за участю прокурора<o:p></o:p>
 </td>
 <td width=384 valign=top style='width:287.75pt;padding:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt'>
                     Дев'ятка В.В.<o:p></o:p>
 </td>
 </tr>
</table>

<o:p></o:p>

розглянула в судовому
засіданні в м. Києві 14 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційними
скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. та захисника
останнього-адвоката ОСОБА_4. та за касаційним поданням прокурора, який брав
участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Апеляційного суду
Донецької  області від 21 березня 2005
року, яким засуджено:<o:p></o:p>

ОСОБА_1,             <o:p></o:p>

уродженця м. Магнітогорська
Челябинської <o:p></o:p>

<o:p></o:p>

-     за  ст. 94 КК України 1960 року на 9
років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;<o:p></o:p>

-     за ч. 3 ст. 142 КК
України 1960 року на 8  років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна;<o:p></o:p>

-     за ч. 4 ст. 187 КК
України 2001року на 12  років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна;<o:p></o:p>

-     за ч. 1 ст.263  КК України 2001 року на 3 роки
позбавлення волі;<o:p></o:p>

-     за ч. 2 ст.262 КК
України 1960 року на 5  років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна;  <o:p></o:p>

ОСОБА_2<o:p></o:p>

України на 3 роки 6 міс.
позбавлення волі,<o:p></o:p>

-     за ч. 3 ст. 142 КК України 1960 року на 10 
років позбавлення      волі з конфіскацією всього майна;<o:p></o:p>

-     за ч. 4 ст. 187 КК
України 2001року на 12  років позбавлення
волі з конфіскацією всього майна;<o:p></o:p>

-     за ч. 1 ст.263  КК України 2001 року на 3 роки
позбавлення волі;<o:p></o:p>

-     за ч. 2 ст.262 КК
України 1960 року на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. <o:p></o:p>

ОСОБА_3,             <o:p></o:p>

-   за
ч. 4 ст. 187 КК України 2001року на 8 
років позбавлення   волі з конфіскацією всього майна;<o:p></o:p>

-     за ч. 1 ст.263  КК України
2001 року на 2 роки позбавлення       волі.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Як визнав встановленим суд,
ОСОБА_1., ОСОБА_2 та інша особа, матеріали
кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження, перебуваючи у
змові, 6 квітня 1998 року, близько 7-ої години в м. Угледарі  Донецької області , маючи при собі пістолет
“ТТ” з боєприпасами до нього, обманним шляхом проникли в квартиру № АДРЕСА_1 де
вчинили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, заволодівши
вказаним у вироку майном потерпілих на загальну суму 12 216 грн. 47 коп. При
цьому нападники, діючи узгоджено, застосовували до потерпілих насильство
небезпечне для життя та здоров'я - погрожували вбивством, приставляючи до голови
ОСОБА_9. пістолет, зв'язували потерпілим руки та ноги, вставляли в рот кляп.<o:p></o:p>

12 квітня 1998 року, близько 15-ої години,
ОСОБА_1. на поляні лісосмуги, розташованої на території бази відпочинку
Макіївського металургійного комбінату, під час розпивання спиртних напоїв з
ОСОБА_2. та ОСОБА_11., на грунті особистих неприязних стосунків, що раніше
склалися між ним та  ОСОБА_11. з приводу
того, що останній обвинувачував його у вбивстві, вчиненому у 1996 році в м.
Міаса Челябинської області, з метою вбивства ОСОБА_11., за обставин,
встановлених судом і детально наведених у вироку, підійшов  до останнього ззаду і вистрілив йому з
пістолета “ТТ” в голову, позбавивши потерпілого у такий спосіб життя.   Смерть ОСОБА_11. настала на місці від
вогнепального кульового  поранення
потиличної частини голови ліворуч з пошкодженням речовини головного мозку. <o:p></o:p>

29 листопада 1998 року ОСОБА_1. та
ОСОБА_2 під час зустрічі з ОСОБА_3., з яким познайомились навесні  цього ж року, біля центрального універмагу в
м. Донецьку запропонували  в рахунок
повернення їм боргу, який нібито той 
допустив перед ними за вказаних у вироку обставин, спільно вчинити напад
на співробітників ТОВ “Донбас-95” з метою заволодіння майном вказаного
підприємства в особливо великих розмірах. За планом ОСОБА_1. та ОСОБА_2.  ОСОБА_3. мав заволодіти більше ніж 30 000
доларами США та 20 000 грн.  В
подальшому  в приміщенні цього універмагу
ОСОБА_1. намалював схему місця вчинення нападу і розповів, які конкретно дії
повинен буде виконати ОСОБА_3. При цьому ОСОБА_1. та ОСОБА_2 сказали  ОСОБА_3., що для здійснення нападу йому буде
надано зброю.<o:p></o:p>

Засуджений
 ОСОБА_1. зазначає, що при розслідуванні справи і при її судовому розгляді
обставини того, що сталося, з достатньою повнотою встановлені не були, що
призвело до  неправильного застосування
кримінального закону. Вказує на те, що  
вбивство потерпілого ОСОБА_11. вчинив
захищаючись від суспільно небезпечного посягання  останнього, котрий намагався його вбити, а
досудове слідство і судовий розгляд у справі проведено неповно, однобічно, з
обвинувальним ухилом і порушенням норм кримінально-процесуального
законодавства. Висновки суду, на його думку, не відповідають фактичним
обставинам справи, грунтуються на сумнівних доказах і припущеннях, і приводить
відповідні доводи з приводу цього. Зазначає 
також, що його необґрунтовано засуджено за ч.2 ст.262 та ч..4
ст.187  КК України, оскільки як йдеться у
скарзі, у справі  відсутні докази на
підтвердження  цього  обвинувачення, вважає, що він не причетний до
цих злочинів. Вказує також на суворість призначеного покарання за епізодом
розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_17. З урахуванням таких приведених
доводів, просить суд касаційної інстанції прийняти відповідне рішення.<o:p></o:p>

Засуджений ОСОБА_2 вказує на те, що суд без достатніх підстав визнав його співучасником
розбійного нападу на інкасаторів, мотивуючи тим, що він не причетний до цього
злочину, а  досудове слідство і судовий
розгляд у справі проведено неповно і однобічно, з порушенням вимог
кримінально-процесуального законодавства. 
На його переконання, досудове слідство проведено з  обвинувальним ухилом і упереджено, а висновки
суду не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на припущеннях і
на показаннях засудженого ОСОБА_3., який його обмовив та інших сумнівних
доказах. Твердить також, що суд не дав належної оцінки його показанням, не з'ясував
належним чином всіх обставин справи. 
Вказує також на безпідставне засудження його за незаконне поводження зі
зброєю та крадіжку такої, покликаючись на те, що він не причетний до цих
злочинів, і у справі відсутні докази його винуватості у цьому. Просить суд
касаційної інстанції вирок щодо нього скасувати, а справу направити на
додаткове розслідування.  <o:p></o:p>

Засуджений
ОСОБА_3 зазначає, що справа щодо нього сфальсифікована,
органи досудового слідства та суд з достатньою повнотою не встановили всіх обставин
справи, внаслідок чого його безпідставно засуджено за розбій. Вказує на те, що
він не вчиняв цього злочину  і у справі
відсутні докази його винуватості, а досудове слідство і судовий розгляд у
справі проведено неповно, однобічно, з обвинувальним ухилом і порушенням норм
кримінально-процесуального законодавства, і приводить з приводу цього
відповідні  доводи. Висновки суду, на
його переконання, не відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на
суперечливих і недопустимих доказах, припущеннях та на його показаннях   у стадії досудового слідства, якими він
обмовив себе внаслідок застосування до нього недозволених методів ведення
слідства. Вважає, що органи досудового слідства і суд  не дослідили всі обставини справи, які могли
мати значення для прийняття правильного рішення у справі. Порушує питання про
скасування вироку  в частині засудження
його за ч.4 ст.187 КК України  і закриття
справи провадженням за недоведеністю його участі у цьому злочині. <o:p></o:p>

Суд ретельно перевіряв доводи  ОСОБА_1., аналогічні тим, що викладені  у його касаційній  скарзі та доповненнях до неї, про те, що він,
стріляючи в потерпілого ОСОБА_11., захищався від суспільно небезпечного
посягання  останнього, котрий намагався
його вбити. Викладені у вироку мотиви про визнання цих доводів безпідставними,
колегія суддів знаходить обгрунтованими, такими, що відповідають матеріалам
справи. Фактичні обставини справи свідчать, що ОСОБА_1., стріляючи  в потерпілого з пістолета, тобто знаряддя,
яке завідомо для нього служило засобом позбавлення життя,  безперечно усвідомлював, що позбавить його
життя і бажав  цього. При цьому колегія
суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1. стріляв в потиличну частину голови
потерпілого у той час, коли останній сидів і з його боку були відсутні будь-які
протиправні дії чи напад на ОСОБА_1., а отже мова про те, що останній у той час
перебував в стані необхідної оборони, не може йти. Суд цілком обґрунтовано
прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1. 
діяв щодо  потерпілого ОСОБА_11. з
умислом на  вбивство, і оскільки від
таких злочинних дій ОСОБА_1. настала смерть, його дії правильно кваліфіковані
як умисне вбивство за ст.94 КК України 1960 року.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Висновки суду  про доведеність винності  ОСОБА_2. у вчиненні розбійного нападу на
вказаних потерпілих за вказаних у вироку кваліфікуючих ознак та кваліфікацію
його дій за ч.3 ст.142   КК України 1960
року, відповідають фактичним обставинам справи, які встановлені з урахуванням
усіх об'єктивних і суб'єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при
з'ясуванні дійсних обставин подій та грунтуються на зібраних у справі і
детально досліджених в судовому засіданні доказах в їх сукупності та
взаємозв'язку. І зокрема, вони грунтуються на показаннях спільника ОСОБА_2.-засудженого
ОСОБА_1., котрий, як свідчать матеріали справи, не маючи підстав для обмови
ОСОБА_2.,  в стадії досудового  слідства, в тому числі й під час очної ставки
з потерпілими послідовно стверджував про причетність ОСОБА_2. до цього розбою,
а також вказував, яку роль той виконував, і даний епізод злочинної діяльності
не оспорюється у його касаційній скарзі; показаннях потерпілих ОСОБА_17 та
ОСОБА_7, у котрих, як свідчать матеріали справи, не було підстав для обмови
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про те що саме останні та інша особа вчинили розбійний
напад на них; аналогічних показаннях цілого ряду вказаних у вироку свідків;
матеріалах огляду місця події та даних протоколів інших численних слідчих дій,
детально досліджених в судовому засіданні. <o:p></o:p>

Суд
обгрунтовано, мотивуючи висновки про винуватість ОСОБА_1., ОСОБА_2. та
ОСОБА_3.   у вчиненні інкримінованого  їм злочину щодо співробітників ТОВ
“Донбас-95”, послався на показання ОСОБА_3. в стадії досудового слідства,
котрий,  визнаючи свою винність у
розбійному нападі і викриваючи в цьому спільників-ОСОБА_1. і ОСОБА_2., давав
детальні пояснення про обставини приготування до нападу на інкасаторів, а також
про обставини самого нападу. Він, визнаючи свою винуватість у розбійному нападі
і викриваючи спільників, детально розповідав про те яку кожний з них виконував
роль при досягненні спільного злочинного  
наміру. При цьому він  вказував на
деталі, які могли бути відомі тільки особі причетній до злочину. Так саме з
його слів слідчим органам стало відомо про 
те, що саме ОСОБА_1. і ОСОБА_2 організовували напад і під надуманим
приводом (що нібито він, ОСОБА_3., заборгував їм гроші) примушували його
вчинити напад на інкасаторів, а також вказували суму грошей, яка мала бути в
останніх, і якими він, ОСОБА_3, мав заволодіти. Вказував  ОСОБА_3. також  де, коли і хто передавав йому зброю, а також
де спільники, згідно розробленого плану, мали його чекати після нападу і кому
він повинен був  передати зброю. Саме зі
слів  ОСОБА_3. слідчим органам стало
відомо також про те, що напад на інкасаторів готувався на 30 листопада 1998
року, однак  цього дня він відмовився від
нападу. <o:p></o:p>

<o:p></o:p>

Разом
з тим, стосовно дій ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у цій частині пред'явленого їм обвинувачення, суд, правильно встановивши фактичні обставини
справи,  дав їм неправильну юридичну оцінку.
Як свідчать фактичні обставини справи і про це вказав суд у вироку, ОСОБА_1. та
ОСОБА_2 не приймали безпосередньої участі 
у виконанні об'єктивної сторони розбою щодо
співробітників ТОВ “Донбас-95”,  їхні дії обмежилися організаторськими
функціями цього злочину. Вони, діючи узгоджено, організували вчинення цього
злочину, обговорили з ОСОБА_3. план вчинення нападу і шляхи відходу з місця
злочину, передали йому зброю для вчинення розбійного нападу, а також провели з
ОСОБА_3. інструктаж з приводу користування пістолетом “Браунінг”.  За таких обставин дії ОСОБА_1. та ОСОБА_2.
становлять складну форму співучасті, а отже вирок щодо них у цій частині слід
змінити і кваліфікувати їхні дії за ч 3 ст.27 і ч.4 ст.187 КК України як
організаторів розбійного нападу, безпосереднім виконавцем якого був ОСОБА_3.<o:p></o:p>

За вироком суду ОСОБА_1., ОСОБА_2.
та ОСОБА_3. визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого  ч.1 ст.263 КК України,  однак обвинувальний вирок у цій частині
постановлений судом першої інстанції  без
врахування закінчення строку давності. Незаконне поводження зі зброєю та
бойовими припасами до неї, як визнав встановленим суд, засуджені вчиняли
протягом 1998 року, і цей злочин 
відноситься до категорії середньої тяжкості. А відповідно до вимог ч.1 ст.49
КК України строк давності за злочини даної категорії передбачено 5 років. Таким
чином, даний  вирок від 21 березня 2005
року  щодо ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
у цій частині постановлено без врахування закінчення строку давності
притягнення до кримінальної відповідальності, тобто  за сплином п'ятирічного строку з дня вчинення засудженими незаконного поводження зі
зброєю, тому його слід скасувати, а справу-провадженням закрити.<o:p></o:p>

Висновки суду про доведеність
винності ОСОБА_1. у викраденні пістолета “Макарова” після вбивства ОСОБА_11,
підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав оцінку
в їх сукупності та взаємозв'язку і, по суті, не оспорюються у касаційній скарзі
засудженого. Разом з тим кваліфікація його дій у цій частині є неправильною.
Суд, кваліфікуючи дії ОСОБА_1. а також 
ОСОБА_2. за ч.2 ст.262 КК України, 
вказав у вироку про те, що ОСОБА_1. вчинив цей злочин за попередньою
змовою з ОСОБА_2., однак на підтвердження цього не навів ніяких доказів, і такі
докази відсутні у матеріалах справи. За таких обставин, приймаючи до уваги те,
що всі можливості для встановлення додаткових доказів стосовно причетності
ОСОБА_2. до викрадення пістолета втрачені, колегія суддів  вважає за необхідне вирок щодо ОСОБА_2. в цій
частині скасувати, а справу провадженням закрити за недоведеністю його участі у
цьому злочині і відповідно перекваліфікувати дії ОСОБА_1. з ч.2 на ч.1 ст.262
КК України. <o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Разом
з тим, враховуючи те, що засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_2 дещо зменшується об'єм обвинувачення і їхні дії перекваліфіковуються на більш м'який закон, колегія суддів вважає за можливе, пом'якшити їм і покарання за сукупністю злочинів.<o:p></o:p>

-     перекваліфікувати дії  ОСОБА_1. з ч.2
на ч.1 ст.262 КК України і визначити йому покарання за цим законом 3 роки
позбавлення волі;<o:p></o:p>

-  змінити кваліфікацію  дій ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з ч.4 ст.187 КК
України на ч. 3 ст.27 і ч.4 ст.187 КК України і визначити кожному з них
покарання за цими законами 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього
майна.<o:p></o:p>

<o:p></o:p>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...