Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-373/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 1-373/11 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29 січня 2014 року Подільського районного суду м.Києва в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 секретаряОСОБА_2 за участі прокурораОСОБА_3 потерпілої  ОСОБА_4 
		представника потерпілої  ОСОБА_5 
		захисника  ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , уродженця с. Ельбан Амурського р-ну Хабаровського краю, українця, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, працюючого старшим оперуповноваженим СКР Суворівського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 371 КК України, -
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , уродженця м. Херсону, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні доньку ОСОБА_9 2011 року народження, працюючого помічником начальника відділу, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 1 ст. 371 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_7 з серпня 2002 року проходить службу в органах внутрішніх справ на умовах і в порядку, встановлених Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РЄР від 19.07.1991 № 114.
		Наказом УМВС України у Херсонській області від 06.10.10 №672 о/с він призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Суворівського районного відділу Херсонського міського управління УМВС України у Херсонській області та має спеціальне звання старший лейтенант міліції, присвоєне наказом УМВС України у Херсонській області від 24.08.08 №120 о/с.
		ОСОБА_8 з серпня 2005 року проходить службу в органах внутрішніх справ на умовах і в порядку, встановлених Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 19.07.1991 № 114.
		Наказом УМВС України у Херсонській області від 30.06.09 № 371 о/с він призначений на посаду оперуповноваженого сектора карного розшуку Суворівського районного відділу Херсонського міського управління УМВС України у Херсонській області та має спеціальне звання лейтенант міліції, присвоєне наказом УМВС України у Херсонській області від 20.06.09 №1267 о/с.
		Згідно зі статтею 20 Закону України "Про міліцію" працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а його законні вимоги є обов`язковими для виконання громадянами і службовими особами. Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом та діє в його межах.
		Основні обов`язки і права міліції визначені статтями 10 і 11 Закону України "Про міліцію", відповідно до яких працівник міліції, поряд з іншим, зобов`язаний виконувати прийняті в установленому законом порядку і в межах компетенції рішення прокурора, слідчого, суду; охороняти, конвоювати та тримати затриманих і взятих під варту; забезпечувати затриманим або арештованим (взятим під варту) особам право на юридичний захист у порядку, передбаченому цим законом та іншими нормативно-иравовими актами, а також вправі затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду на строки і в порядку, передбачені законом; зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю.
		Крім того, основні права і загальні обов`язки старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області ОСОБА_7 визначені у його індивідуальних та функціональних обов`язках, які затверджені начальником вказаного районного відділу міліції 18.02.10, відповідно до яких, поряд з іншим, останній виконує обов`язки по розшуку злочинців, які переховуються від суду та слідства, безвісти зниклих осіб та встановлення особи невпізнаних трупів, несе особисту відповідальність за виконання усього комплексу оперативно-розшукових заходів щодо розшуку злочинців та осіб безвісти зниклих та встановлення особи невпізнаних трупів, взаємодіє з іншими службами ОВС, використовує сили та засоби, веде розшук злочинців, що втекли та осіб безвісти зниклих, перевіряє відомості про осіб, оголошених у розшук, які надходять, г ласно і негласно збирає необхідні біографічні характерні дані про осіб, які становлять оперативний інтерес, бере участь в оперативно-пошукових заходах щодо переслідування та затримання злочинців, разом із слідчим планує невідкладні оперативно-розшукові дії з метою комплексного їх здійснення, спрямовані на розшук і затримання злочинців та інше.
		Відповідно до статті 5 зазначеного Закону, міліція виконує свої обов`язки неупереджено, у точній відповідності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.
		Закон України «Про міліцію» в статтях 12-14 визначає умови та межі застосування заходів фізичного впливу та спеціальних заходів. Окремо особливості та порядок застосування спеціальних засобів визначені у «Правилах застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку», затверджених постановою Ради Міністрів УРСР №49 від 27.02.1991 р. До спеціальних засобів, серед інших, віднесено наручники, вичерпний перелік випадків застосовування яких наведений у ст. 14 зазначеного Закону та п.З вказаних Правил. До таких випадків Законом віднесено: 1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; 2) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку; 3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення; 4) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі; 5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров`я людей; 6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов`язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю; 7) для звільнення заложників.
		Згідно статті 12 вищевказаного Закону, перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Свої повноваження старший оперуповноважений сектору карного розшуку Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області старший лейтенант міліції ОСОБА_10 та оперуповноважений сектору карного розшуку Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області лейтенант міліції ОСОБА_8 ,, як працівник міліції, повинен здійснювати на принципах законності та поваги до особи і у повсякденній діяльності керуватись Конституцією України, законами України, актами Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими документами МВС України, Загальною декларацією прав людини, міжнародно-правовими нормами, ратифікованими у встановленому порядку (статті 3 і 4 Закону України "Про міліцію).
		Таким чином, ОСОБА_7 , проходячи службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області, та ОСОБА_8 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади та наділена повноваженнями у межах своєї компетенції пред`являти вимоги і приймати рішення, обов`язкові для виконання громадянами і службовими особами, а також застосовувати до них примусові заходи впливу відповідно до закону.
		Будучи службовою особою, яка здійснює функції представника влади, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинив дії, які явно виходили за межі наданих їм прав та повноважень, і такі, що ображають особисту гідність та заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам громадянки ОСОБА_4 та державним інтересам, за наступних обставин.
		На виконання постанови слідчого СВ Суворівського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 20.10.10 про примусовий привід обвинуваченої ОСОБА_4 старший оперуповноважений сектора карного розшуку Суворівського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області старший лейтенант міліції ОСОБА_7 та оперуповноважений цього ж сектора лейтенант міліції ОСОБА_8 21 жовтня 2010 року прибули до м.Києва у відрядження. Цього ж дня, приблизно о 12.00 год., в інституті інноваційних технологій та змісту освіти МОН України, який розташований по вул.Петра Сагайдачного, 37, в м.Києві, де працює ОСОБА_4 , вони пред`явили їй для ознайомлення постанову про примусовий привід.
		У подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , під приводом необхідності підписання документів, запропонували ОСОБА_4 пройти до приміщення Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 20, звідки планували із нею виїхати до м.Херсона вечірнім потягом.
		У приміщенні Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві вказані працівники міліції разом з ОСОБА_4 з 12.46 год. розташувались у службовому кабінеті №49. який знаходиться на третьому поверсі приміщення.
		При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вступили у попередню змову, явно вийшли за межі своїх прав та повноважень та незаконно позбавили особистої свободи громадянку ОСОБА_4 , яка не була у встановленому законом порядку затримана чи арештована. Подальше її утримування у приміщенні Подільського районного управління міліції відбулося проти її волі, чим порушено її конституційне право на свободу та особисту недоторканність, гарантоване статетю 29 Конституції України.
		О 13.36 год. ОСОБА_8 залишився у кабінеті із обвинуваченою наодинці, оскільки ОСОБА_11 поїхав на залізничний вокзал для придбання квитків на потяг до Херсона.
		У цей час затримана ОСОБА_4 стала вимагати від ОСОБА_8 дотримання її невід`ємних конституційних прав на захист та правову допомогу, визначених у статтях 59, 63 Конституції України, та надання зустрічі із захисником ОСОБА_12 , яка перебувала у холі першого поверху приміщення. ОСОБА_8 грубо проігнорував її право та безпричинно відмовив у зустрічі із захисником.
		Розуміючи, що самостійно вона не в змозі протистояти неправомірним діям ОСОБА_8 і захистити свої законні права та інтереси, ОСОБА_4 близько 14.00 години, знаходячись у коридорі на третьому поверсі приміщення, стала кричати, щоб до неї допустили адвоката, сподіваючись на допомогу керівництва та оперативних працівників Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві, і бажаючи в такий спосіб привернути їх увагу з приводу незаконних дії співробітників СКР Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області.
		У цей час, ОСОБА_8 , явно перевищуючи свої службові повноваження, наніс ОСОБА_4 декілька ударів руками в область тулуба.
		Після цього ОСОБА_8 , будучи обізнаним з порядком та підставами застосування спеціальних засобів, однак грубо порушуючи вимоги статей 12-14 Закону України «Про міліцію» та Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР №49 від 27.02.1991 року, діючи умисно, явно вийшов за межі своїх прав та повноважень і неправомірно, за відсутності законних підстав, застосував щодо ОСОБА_4 спеціальний засіб - наручники, прикувавши ними жінку до стільця за праву руку. У такому положенні остання перебувала у коридорі поруч із кабінетом №49 на протязі 1-1,5 годин, тобто в умовах, що принижували її гідність.
		Відповідно до вимог статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, а згідно стагті 68 - кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Старший оперуповноважений сектору карного розшуку Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області ОСОБА_7 після повернення о 15.04 годині до райуправління неправомірних дій ОСОБА_8 щодо застосування фізичної сили та спецзасобів до ОСОБА_4 не припинив, їх підтримав та спільно з останнім продовжив перевищувати владою, незаконно обмежуючи конституційні права ОСОБА_4 на свободу та особисту недоторканість, на захист та правову допомогу, не допускаючи захисника на вимогу затриманої та не звільнивши її від наручників, якими вона була прикутою до стільця.
		У подальшому, продовжуючи свої неправомірні дії по застосуванню фізичної сили та спецзасобів до ОСОБА_4 о 15.30 год. ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 , до якого була наручниками прикута ОСОБА_4 , спустились із третього поверху на перший, де у холі приміщення районного управління міліції зустрілись із адвокатом ОСОБА_12 , чоловіком затриманої та її знайомою журналісткою газети « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_13 .
		Побачивши наявні на руці ОСОБА_4 сліди крові та тілесних ушкоджень і розуміючи неправомірність дій працівників міліції, захисник ОСОБА_12 , представившись,стала вимагати від них негайного пояснення причин затримання ОСОБА_4 застосування щодо неї спеціальних засобів та спричинення їй тілесних ушкоджень.
		Будучи у цивільному одязі, діючи непрофесійно, всупереч вимогам статті 5 Закону України «Про міліцію», ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не представився, не пред`явив своє службове посвідчення, не проявив у взаємовідносинах із громадянами високу культуру та такт, чим викликав їх обурення та сприяв розвитку конфлікту. При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 лише пояснили, що здійснюють привід ОСОБА_4 до слідчого у місто Херсон і ніяких документів для затримання останньої не мають.
		У подальшому, уникаючи конфліктної ситуації викликаної своїми неправомірними діями, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , явно перевищуючи своєю владою, стали насильно заштовхувати ОСОБА_4 із холу до приміщення райуправління, в результаті чого останню ударили об металевий турнікет. У подальшому від поштовхів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_4 впала на підлогу, при цьому продовжувала знаходитись прикутою наручниками до останнього.
		В цей час ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , продовжуючи свої незаконні дії, насильно волоком затягнули ОСОБА_4 , яка перебувала у лежачому положенні та кричала від спричиненої їй болі, за турнікет до приміщення райуправління в умовах, що принижували її гідність.
		Згідно ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню.
		Після надання лікарями ОСОБА_4 медичної допомоги працівниками СКР Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у потерпілої відібрано письмове зобов`язання щодо її явки до суду та о 17.00 год. вона була звільнена.
		Внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . ОСОБА_4 було заподіяно тілесних ушкоджень у вигляді кровонапливу в лобковій ділянці в центрі з переходом на праву частину та підшкірного ущільнення м`яких тканин в ділянці лобка справа - могли утворитися внаслідок прямого удару можливо металевим турнікетом; кровонаплив в правій сідничній ділянці в верхньому її квадранті справа; два кровонапливи в лівій сідничній ділянці у верхньому її квадранті зліва - утворилися від дії тупого (их) предмету (тів), могли утворитися від ударів руками людини; кровонапливу в ділянці правого променево-зап`ясткового суглобу на передній його поверхні могло утворитися внаслідок накладання наручників, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №51/1 відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Крім того, випадок із незаконним затриманням ОСОБА_4 набув широкого суспільного резонансу у засобах масової інформації, що потягло за собою підрив престижу і авторитету органів внутрішніх справ та викликало недовіру до діяльності цього державного правоохоронного органу з боку населення.
		Крім того, старший оперуповноважений сектора карного розшуку Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області ОСОБА_7 та оперуповноваженого цього ж сектору ОСОБА_8 , на виконання постанови слідчого відділу Суворівського РВ ХМУ УМВС України у Херсонській області від 20.10.10 про примусовий привід обвинуваченої ОСОБА_4 до м.Херсону прибули 21.10.10 потягом до м.Києва.
		Цього ж дня приблизно об 12 годині в інститугі інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти та науки України, який розташований у Подільському районі м. Києва по вулиці Петра Сагайдачного, 37, де працює обвинувачена, вони пред`явили ОСОБА_4 для ознайомлення постанову про її примусовий привід, а далі приблизно о 12 год. 40 хв. разом із ОСОБА_4 прибули до Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві за адресою: м.Київ. вул.Хорива, 20.
		Утримування ОСОБА_4 у приміщенні Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві відбулося проти її волі, чим порушено її конституційне право, передбачене статтею 29 Конституції України на свободу та особисту недоторканність. При цьому жодного документу про затримання ОСОБА_4 не складалось, тобто затримання останньої носило незаконний характер.
		Перебуваючи у приміщенні райуправління міліції ОСОБА_4 неодноразово вимагала від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дотримання її конституційного права на свободу та особисту недоторканість і негайного звільнення, однак останні на її законні вимоги не реагували, продовжуючи незаконно утримувати ОСОБА_4 , яка не була у встановленому законом порядку затримана чи арештована.
		При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перевищуючи надану їм владу, неправомірно застосували до ОСОБА_4 спеціальний засіб - наручники, прикувавши ними праву руку жінки до стільця.
		Близько 17 години без оформлення будь-яких документів ОСОБА_4 була звільнена ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із приміщення Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві.
		Внаслідок зазначених умисних протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_4 була незаконно затримана, позбавлена особистої свободи і незаконно утримувалась у приміщенні Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві упродовж 4,5 годин. 
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 та ч. 1 ст. 371 КК України не визнав повністю, цивільний позов не визнав та показав, що проходив службу в ОВС з 2006 року, на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінального розшуку з 2010 року. В провадженні СКР Суворовського РВ перебувала ОРС категорії «Р»№ 0309018 заведеної 13.02.2009 року за фактом розшуку злодія, що переховувався від слідства ОСОБА_4 1962 р.н., яка була оголошена в державний розшук за скоєння злочину, передбаченого ст.ст.358 ч.1,3 КК України, згідно Постанови про оголошення в розшук від 01.02.2009 року, винесено слідчим СВ Суворовського РВ ОСОБА_14 в рамках КС№030458 від 15.02.2005року. По даній кримінальній справі слідчим СВ ОСОБА_15 було винесено Постанову про примусовий привід  ОСОБА_16 в Суворовский РВ, яке було направлено в СКР для виконання. Для виконання привода мною були проведені оперативно-розшукові заходи в ходе яких було встановлено, що ОСОБА_4 мешкає в м. Києві де працює в одному з інститутів викладачем. Дана інформація була викладена керівництву. Була проведена оперативна нарада на якій були присутні 1-й заст. Начальника Суворовського РВ Начальник кримінальної міліції підполковник міліції ОСОБА_17 , Начальник Карного розшуку майор міліції ОСОБА_18 , я і о/у СКР лейтенант міліції ОСОБА_8 . Оскільки ОСОБА_4 була 3 рази в розшуку, з 2005 року по теперішній час, від явки до слідчого ухилялась, то було прийнято рішення направити в службове відрядження в м. Київ його та ОСОБА_8 , також на нараді нам дали команду в обов`язковому порядку доставити ОСОБА_19 до слідчого. Після наради Начальник КР ОСОБА_18 виписав План-завдання на службове відрядження в м. Київ на залізничному транспорті без зброї, яке затвердив ОСОБА_17 , було відправлено службову телеграму в УМВС України в Херсонської області та Начальник УМВС генерал-майор міліції ОСОБА_20 дав дозвіл на виїзд у відрядження. Їм були надані листи про відрядження та 21.10.2010 року він і ОСОБА_8 прибули в м. Київ. Після прибуття в м. Київ було проведено комплекс спец. оперативних заходів при координуванні Управління Карного розшуку Херсонської області, після яких було встановлено, що ОСОБА_4 працює в їнституті по пр. Сагайдачного. близько 10:30 вони прибули в інститут по пр. Сагайдачного, зайшли в інститут, підійшли до заступника Начальнику директора, показали службові посвідчення, та запитали « ОСОБА_21 .?». Він подзвонив у відділ кадрів інституту та відповів нам, що ОСОБА_4 працює методистом в відділі моніторингу та направив до Начальника даного відділу, на першому поверсі, дав нам номер кабінету. Після того як ми прийшли в кабінет, нас зустріла Начальник даного відділу, яка після розмови з ними, повідомила, що ОСОБА_4 дійсно працює у її підпорядкуванні методистом і буде на місці сьогодні близько 12:00, а також попросила їх не повідомляти відомостей про неї по інституту. Далі вони з нею розмовляли у неї в кабінеті та чекали коли приїде ОСОБА_19 . Близько 12:10 в кабінет прийшла ОСОБА_4 , вони пред`явили їй службові посвідчення та Постанову слідчого про примусовий привід. Вона прочитала дані документи та попросила піти в інше місце з інституту, так як вона хотіла вирішити це питання не на робочому місці. Вони сказали, що можемо пройти в найближчий райвідділ міліції. Родненок сказала, що найближчим райвідділом є Подільський. Вони погодились, втрьох вишли з інституту і ОСОБА_16 почала їм показувати дорогу в Подільський райвідділ. В м. Киеве ані він, ані ОСОБА_22 , ніколи не були. Вони йшли втрьох нормально розмовляли, по дорозі ніяких конфліктів між ними не було. Біля 12:40 ми прийшли в Подільське РУ. Показали черговому посвідчення, пояснили що вони приїхали з м. Херсона, виконуємо Постанову слідчого про примусовий привід та попрохали покликати Начальника карного розшуку, щоб він надав їм кабінет. Згодом, хвилин через 5-10 до них спустився співробітник Подільського РВ, покликав нас пройти з ним до кабінету. Ми втрьох піднялись на 3-й поверх і зайшли до виділеного їм кабинету. Там вони повторно показали ОСОБА_4 документи та сказали, що необхідно їхати до слідчого Суворовського РВ, згідно примусового приводу, для проведення слідчих дій. ОСОБА_4 , прочитавши документи, погодилась їхати до слідчого в м. Херсон, щоб вірішити свої проблеми із Законом, і попросила, щоб її чоловік ОСОБА_23 піднявся до них в кабінет, оскільки їй необхідно було передати чоловіку якісь речі. Він спустився на перший поверх, і знову піднявся до кабінету, де вони перебували з обвинуваченою, привівши поговорити з нею чоловіка ОСОБА_4  ОСОБА_23 .. В кабінеті ОСОБА_4 стояла, размовляла з чоловіком, віддала йому деякі свої особисті речі та сказала йому, що їде на поїзді в м. Херсон до слідчого, щоб вирішити свої проблеми. Чоловік був непроти, щоб вирішиті дані проблеми. Після закінчення їх розмови він вийшов, поїхав на залізничний вокзал за квитками. Вони з ОСОБА_23 вийшли із Подільського РУ і пішли до метро. Він йому пояснив як доїхати на метро до вокзалу, та він поїхав взяти квитки на потяг. По дорозі на вокзал він доповів про обстановку своєму безпосередньому Начальнику СКР ОСОБА_18 . Він сказав, що все нормально и щоб ми їхали в Херсон з Родненок до слідчого. Після прибуття на вокзал, він хотів взяти квитки на потяг, проте йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_8 і сказав, що виникли невеликі проблеми з обвинуваченою та попросив його поки що не брати квитки на потяг та приїхати назад в Подільське РУ. Він знову сів на метро приїхав в Подільське РУ піднявся на 3-й поверх зайшов в коридор і в коридорі зустрів ОСОБА_22 . Він йому сказав що за час його відсутності ОСОБА_19 почала комусь телефонувати і після останньої розмови попросилась в туалет і по дорозі в туалет напала на нього, вдарила головою об двері та намагалась вибігти, виражалась в його адресу нецензурною лайкою, у зв`язку із цим ним було прийнято рішення надіти на неї наручники. Так він сказав, що подзвонив до керівництва, йому сказали, щоб він одяг на неї наручники і не відпускав її. Далі він пройшов з ОСОБА_22 в кінець коридору та побачив, що на стільці сидить ОСОБА_4 в наручниках. Він спросив її чому вона хотіла збігти, але вона йому нічого не відповіла. Після цього до них підійшов співробітник Подільського РУ і сказав, що до ОСОБА_4 хтось прийшов і стоїть на 1-му поверсі. Вони з ОСОБА_8 ї з ОСОБА_4 втрьох спустились на 1-й поверх та побачили, що стоїть її чоловік  ОСОБА_23 . Вони підійшли до нього, щоб він якось заспокоїв свою жінку, оскільки раніше він з ним нормально спілкувався. Коли вони підішли до нього, то несподівано до них підійшла невідома раніше жінка і почала їх ображати, лаялась на їх адресу ненормативною лексикою. Відпустити її вони не могли оскільки не пройшло ще 3 години перебування ОСОБА_4 в Подільському РУ. Після цього до них підійшла ще одна раніше невідома жінка, яка ходила навколо і підставляла їм в обличчя диктофон. Дані особи почали штовхати їх, хватати за руки, одяг. Вони неодноразово просили ОСОБА_23 та двох жінок заспокоїтись і нормально почати розмову, оскільки що це були за жінки ані він, ані ОСОБА_8 , не зрозуміли і просили пройти в кабінет ОСОБА_23 щоб всі заспокоїлись, проте їх ніхто не чув. Про те щоб це були адвокати ОСОБА_4 я не міг здогадатись так-як згідно по ненормативної лексики, дані люди не були схожі на адвокатів. Далі вищевказані люди почали хватати за руки Родненок і тягнути її, а ОСОБА_23 несподівано зробив крок вперед і вдарив ОСОБА_8 , рукою в груди. Він почав просити допомоги у співробітників міліції і в Черговій частині. Подзвонив своєму керівнику ОСОБА_17 доповів про обстановку і попросив зв`язатися з керівництвом Подільського РУ, оскільки ОСОБА_4 намагалась втекти та постійно чинила супротив. Черговий Подільського РУ визвав на допомогу співробітників ППС. В цей момент до них на 1-й поверх підійшов Зам. Начальника Подільського РУ ОСОБА_24 і почав просити всіх заспокоїтись та послухати його, але ОСОБА_23 і дві жінки продовжували штовханину, чіпляли нас за руки і одежу, в процесі якої ОСОБА_8 порвали куртку. Після цього приїхали співробітники ППС до них на допомогу і почали відтісняти від них двох жінок та чоловіка, які були дуже агресивно налаштовані. Використовуючи допомогу вони хотіли пройти назад з ОСОБА_4 , але вона упиралась цьому. Ми все ж таки зуміли зрушити її з місця та провели до турнікету та проходячи повз турнікет вона впала на підлогу, симулюючи втрату свідомості. В цей момент по іншу сторону турнікета проходили робітники медицини  співробітники швидкої допомоги. Вони з ОСОБА_8 почали їх кликати з проханням оглянути ОСОБА_4 . Вони погодились але не могли пройти до них, оскільки було багато людей і вони сказали, щоб вони з ОСОБА_4 пройшли через турнікет до них. Ми намагались підняти ОСОБА_4 але вона була важка, і їм прийшлось пронести її під турнікетом. Далі співробітники медичної допомоги оглянули її в коридорі, сказали що з нею все нормально і попросили провести її в кабінет для додаткового огляду. Вставати вона відмовлялась, тому вони вдвох понесли її в кабінет, посадили на стілець. Лікарі знову оглянули її сказали, що з нею все нормально. Далі йому на мобільний телефон подзвонив Начальник Суворовського РВ ОСОБА_25 . Він пояснив йому всі обставини і він попросив до телефону ОСОБА_4 він дав їй трубку і після їх розмови він надав команду не затримувати її і відібрати у неї зобов`язання про явку в СВ Суворовського РВ. Після проведення бесіди с ОСОБА_4 вони прийняли від неї зобов`язання і пояснили їй що необхідно прийти до Слідчого СВ ОСОБА_26 для проведення слідчих дій. Після цього вона встала і пішла. 
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 та ч. 1 ст. 371 КК України, не визнав повністю, цивільний позов не визнав та показав, що він проходив службу на посаді оперуповноваженого карного розшуку Суворовського РВ ХМУ УМВС України в період часу з 06.10.2010 року по 18.01.2012 рік. В його обов`язки входило розшук осіб, які ухиляються від слідства та суду, розшук безвісно зниклих осіб, встановлення особистості невпізнаних трупів, перевірка інформації про осіб, оголошених в розшук, яка надходить, збір біографічних даних про осіб, оголошених у розшук та інші. В Суворовському РВ ХМУ перебувала оперативно-розшукова справа № 0308018 по розшуку обвинуваченої за ч. 1,3 ст. 358 КК України ОСОБА_4 27.04.1964 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка неодноразово оголошувалась в державний розшук. Так при проведенні оперативно-розшукових заходів в жовтні 2010 року по розшуку ОСОБА_4 було встановлено її місцеперебування в м. Києві. Про що було повідомлено слідчого, в провадженні якого перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4  ОСОБА_26 та керівництво Суворовського РВ ХМУ. При проведенні оперативної наради було вирішено питання про відрядження його та ст. оперуповноваженого СКР Суворовського РВ ХМУ ОСОБА_7 до м. Києва з метою встановлення місцязнаходження розшукуваної та доставки її до слідчого Суворовського РВ. З цією метою слідчим Суворовського РВ  ОСОБА_26 було видано постанову про примусовий привід обвинуваченої ОСОБА_4 з запобіжним заходом у вигляді підписки про невиїзд. Під час проведення інструктажу та обговорення механізму доставки обвинуваченої ОСОБА_4 , яких не будь конкретних вказівок їм не було надано, але 1-й заступник начальника Суворовського РВ ХМУ ОСОБА_17 і Начальник карного розшуку ОСОБА_18 сказали, що вони повинні будь яким чином доставити ОСОБА_19 до Херсону. Після отримання дозволу начальника УМВС України в Херсонській області, він та ОСОБА_7 20.10.2010 року на потязі вирушили до м. Києва. По прибуттю було встановлено місце роботи обвинуваченої ОСОБА_4  Інститут інноваційних технологій при МОН України, розташований по вул. П. Сагайдачного, 37, в м. Києві. По прибуттю за вказаною адресою їх було направлено до директора вказаної установи де ми представились та пояснили, що вони розшукують ОСОБА_4 . Директор в свою чергу переадресував їх до безпосереднього керівника ОСОБА_4 , в кабінеті якої вони перебували деякий час, очікуючи ОСОБА_4 . При прибутті розшукуваної вони залишились в кабінеті безпосереднього керівника ОСОБА_4 втрьох. Їй вони представились, пред`явили свої службові посвідчення, повідомили про мету нашого прибуття та пред`явили їй для ознайомлення постанову про примусовий привід. ОСОБА_4 підписувати вказану постанову відмовилась, мотивуючи це відсутністю захисника, проте неодноразово перечитувала дану постанову. Вони повідомили, що вона повинна разом із ними проїхати до м. Херсону згідно вищевказаної постанови про привід, на що остання на той час погодилась. Ними було запропоновано пройти до найближчого відділу міліції. ОСОБА_4 повідомила їх, що найближчим відділом міліції є Подільське районне управління та після чого вони пішли до нього. При цьому до останньої жодних заходів фізичного та психологічного примусу не застосовувалось. Ні він, ні ОСОБА_27 раніше в даному відділку міліції не були та дороги до нього не знали. Йшли до відділку хвилин 15  20. Прибувши до Подільського РУ УМВС України в м. Києві, вони звернулись до оперативного чергового районного управління ОСОБА_28 , якому пояснили мету їхнього прибуття та пред`явили всі наявні у них документи. Ця розмова проходила у присутності ОСОБА_4 , яка мовчала та жодних скарг не висловлювала як і не прохала оперативного чергового провести її до керівників райвідділу. Через деякий час до них спустився майор міліції у формі, який представився заступником начальника карного розшуку, якому були також пред`явлені всі наявні документи та повідомлено про мету нашого прибуття. Вони сказали, що у зв`язку із тим, що потяг з м. Києва до м. Херсона відбуває о 21:44, то вони вирішили із ОСОБА_4 очікувати потягу в райвідділу, а ОСОБА_27 в цей час мав намір поїхати до вокзалу з метою придбання квитків на потяг. Він провів їх на третій поверх будівлі, пояснивши, що на даному поверсі перебуває Кримінальний розшук. Знаходячись на третьому поверсі, він їх провів до одного із кабінетів, розташованого в кінці коридору. Під час супроводження до Подільського РУ та знаходження у райвідділу ОСОБА_4 постійно комусь телефонувала по своєму мобільному телефону. Перебуваючи в кабінеті ОСОБА_4 повідомила їх, що до неї має прийти її чоловік, якому вона збиралась передати свої особисті речі. Коли прийшов чоловік ОСОБА_4 , ОСОБА_7 спустився до чергового та провів ОСОБА_29 до кабінету, де він запитав про те, що трапилось. Йому було сказано про те, що вони оперуповноважені із Суворовського РВ м. Херсона та повідомлено, що його дружина знаходиться в розшуку та має проїхати з нами до м. Херсона. ОСОБА_29 попрохав документи та йому надали постанову про примусовий привід ОСОБА_4 . Після цього ОСОБА_4 передала йому свої особисті речі, залишивши при собі паспорт громадянина України та якісь особисті речі в своїй жіночій сумочці. При цьому ОСОБА_29 та ОСОБА_4 вели себе спокійно, та в процесі розмови чоловік цікавився коли його дружина повернеться додому. Вони відповіли, що сьогодні вони виїжджають до м. Херсона, наступного дня вона буде у слідчого, а потім, ввечері цього дня, вона виїде додому. Через 15  20 хвилин ОСОБА_29 із ОСОБА_7 разом вийшли із кабінету. ОСОБА_27 пішов на вокзал для придбання квитків на потяг. Він залишився із ОСОБА_4 наодинці в кабінеті. Під час перебування ОСОБА_4 неодноразово телефонувала комусь по телефону, при цьому зачитувала вголос постанову про примусовий привід. Тоді зі ним практично не розмовляла. Доповнюю, що до уходу ОСОБА_27 таких дзвінків було 3  4. А після його уходу не менше 5-ти, останні розмови були тривалими  по 5  10 хвилин. Через хвилин 30 після уходу ОСОБА_27 та чоловіка ОСОБА_4 , на закінчення останнього дзвінка ОСОБА_19 промовила у трубку «хорошо», після чого звернулася до нього. Поведінка її різко змінилась та, несподівано для нього, вона почала кричати, погрожуючи мені «великими проблемами по службі». Також вона кричала про те, що вони діють незаконно, що постанова слідчого незаконна і в ній відсутні посилання на якусь статтю (проте на яку саме статтю КК або КПК йшла мова не сказала). Він сказав їй заспокоїтись та те, що вони виконують службове завдання по її приводу до слідчого м. Херсону, а також повторювали про те, що вона затриманою не вважається. Однак вона не заспокоювалась, продовжувала кричати теж саме. На шум зайшов невідомий йому чоловік, який представився начальником Кримінального розшуку Подільського РУ Білоус, та спитав про те, хто вони такі та що тут робимо. Він відповів йому, що є оперуповноваженим Суворовського РВ з м. Херсона і пред`явив своє службове посвідчення. Він пояснив, що виконує примусовий привід розшукуваної обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до постанови слідчого про примусовий привід, яку він йому показав. В цей час ОСОБА_19 мовчки слідкувала за ними. Після ознайомлення із наданими ним документами, ОСОБА_30 сказав ОСОБА_4 , щоб вона заспокоїлась та вела себе належним чином. На це ОСОБА_4 нічого не відповіла, а ОСОБА_30 вийшов із кабінету. Через 5  10 хвилин ОСОБА_4 знову почала кричати. Двері до кабінету, де вони знаходились, були постійно відчинені від самого початку нашого перебування в Подільському РУ. Коли ОСОБА_19 знову почала кричати, він перебував спиною до вхідних дверей кабінету. В цей час вона, несподівано для нього, штовхнула його в область грудей руками. Він має зріст 172 см та на той час важив близько 70 кг. Родненок десь його зросту, але вага її не менше 100 кг. Від несподіваності її дій та її значної маси він, після її поштовху руками загубив рівновагу та вимушений зробити 2  3 кроки назад, внаслідок чого опинився в коридорі. ОСОБА_4 в цей час швидко вийшла із кабінету та пішла в напрямку виходу із поверху. Він наздогнав її, попрохав заспокоїтись та повернутись до кабінету. У відповідь йому вона попросилась до туалету. Він сказав щоб вона пройшла до туалету, який розташований справа від вхідних дверей на поверх. Під час проходження по коридору він йшов позаду ОСОБА_4 . Перед туалетною кімнатою він обігнав її та став спиною до вхідної двері на поверх які були на той час зачинені на електронний замок. Коли він вказав рукою на двері до туалету, то вона знову почала кричати теж саме, вимагала складання протоколу про затримання. В ході цього вона схопила його за куртку в області грудей та почала трясти. При цьому він не менше п`яти разів потилицею голови вдарився об двері на поверх. Коли вона трясла його, він перехопив її руки та намагався відсторонити її від вхідних дверей. На шум вибігли співробітники Подільського РУ (спочатку їх було десь 5  6 чоловік, разом із начальником карного розшуку Білоусом), які також говорили ОСОБА_4 заспокоїтись, та попереджали про те, що до неї можуть бути застосовані більш суворі заходи та застосовані спецзасоби, проте ОСОБА_4 не реагувала, намагалась спричинити тілесні ушкодженні іншим співробітникам. В цей час він відпустив ОСОБА_4 , вона повернулась лицем до ОСОБА_30 , який говорив щоб вона заспокоїлась та більше не кричала. Після ударів головою об двері він тимчасово став оглядати себе і не бачив з чого ОСОБА_4 вкусила за руку ОСОБА_30 . Він лише побачив, як ОСОБА_19 кусає ОСОБА_30 за руку, а той після цього відводив руку. Під час цього, хтось із співробітників крикнув «та надягніть на неї наручники», він дістав із кишені спецзасіб  наручники, та надягнув на одну руку ОСОБА_4 . Я вважав, що має право на застосування наручників згідно ст. 14 п. 6 Закону України Про міліцію, яка дозволяє застосування наручників при здійсненні опору працівнику міліції. Він правою рукою взяв ОСОБА_4 під пахву лівої руки, а інший співробітник Подільського РУ за праву руку та провели ОСОБА_4 в кінець коридору до кабінету. Родненок йти не бажала, загибла ноги. Тому він і той працівник фактично тягнули її метрів 20. Підійшовши до кабінету, він помітив, що кабінет зайнятий і в ньому знаходився співробітник Подільського РУ разом із невідомим йому чоловіком. Враховуючи це вони посадили ОСОБА_4 на стілець, який був поблизу із кабінетом, надягнувши іншу скобу наручників на праву руку ОСОБА_4 сам залишався постійно із ОСОБА_4 . Коли ОСОБА_4 сіла на стілець, він неодноразово помічав що ОСОБА_4 затягувала скобу наручників, та постійно скаржилась що наручники їй тиснуть, натирають руки. Він разів зо три робив їй зауваження, щоб вона не затягувала скоб наручників. Однак вона на зауваження не реагувала, продовжувала затягувати скобу і жалітися. Також після закінчення даної штовханини в коридорі він зателефонував слідчому ОСОБА_26 і Начальнику карного розшуку Суворовського РВ  ОСОБА_18 та повідомив про те, що сталось, та спитав про подальші його дії, на що мені відповіли, щоб чекав. Через декілька хвилин після його дзвінка слідчому, зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, про те, що квитків на потяг не має. Він в свою чергу повідомив його про те, що ОСОБА_4 намагалась втекти, та попросив його швидше приїхати до нього. Коли приїхав ОСОБА_7 він зустрів його в коридорі, де розповів про всі події, що сталися. В цей час, хтось із співробітників Подільського РУ повідомив нас, що до ОСОБА_4 хтось прийшов. Ми вирішили спуститись на перший поверх разом із ОСОБА_4 , та попрохали когось із співробітників про те, щоб відвіз нас на автомобілі до вокзалу, так як не виключали можливості подальшого нашого виїзду до м. Херсона. Перед тим, як вийти з поверху він перестібнув одну скобу наручників на свою ліву руку, залишивши іншу скобу на правій руці Родненок. Коли ми спустились до низу, він побачив чоловіка ОСОБА_4 . Підійшовши до нього, до них підскочили 2 невідомі йому жінки, одна з яких постійно повторювала, що є журналістом, а інша, (як він пізніше дізнався була ОСОБА_12 ) постійно лаялася в їх адресу, смикала їх за одяг, кричала, що вони діють незаконно, вони постійно били та знущалися із ОСОБА_4 . На їх прохання припинити свої дії не реагувала. ОСОБА_23 , коли вони підійшли до них, почав кричати що ми били його дружину, та намагався вдарити його, проте завдяки ОСОБА_7 , який помітивши дану ситуацію вклинився між ними, удари пройшли всковз, проте ОСОБА_12 , намагаючись відсторонити його від ОСОБА_4 , розірвала його шкіряну куртку. Під час даної сутички ОСОБА_12 постійно провокувала ОСОБА_4 до створення опору, повторюючи щоб вона намагалась зняти наручники не розкриваючи їх. На шум вийшов заступник начальника Подільського РУ  ОСОБА_24 , який представившись просив усіх заспокоїтись. Вони також просили усіх заспокоїтись, представитись та пройти до райвідділу, де б могли спокійно у всьому розібратись, але ніхто із присутніх не реагував та продовжували кричати. Під час однієї із провокацій ОСОБА_12 , почала кричати що, ОСОБА_4 становиться погано, проте остання в цей час спілкувалась із чоловіком. Коли він повернувся, то я побачив, як із РУ в хол виходять співробітники швидкої меддопомоги. Вони всі почали просити їх оглянути ОСОБА_4 , яка в цей час показувала ознаки втрати свідомості. Лікарі намагались заспокоїти всіх учасників події та запропонували пройти до одного із кабінетів, де могли б оглянути ОСОБА_4 , проте ані ОСОБА_12 ані ОСОБА_23 не заспокоювались. В цей час, він та ОСОБА_27 взяли ОСОБА_4 під руки та хотіли пройти до приміщення райвідділу, де лікарі могли б оглянути ОСОБА_4 . Пройшовши турнікет першим, він зупинився. ОСОБА_4 в цей час, несподівано для нього, наштовхнулася на турнікет, вдарившись нижньою частиною тулуба, та впала на підлогу, потягнувши його за собою. Коли ОСОБА_4 впала, він зняв з неї одну скобу наручників, та відійшов в сторону, в той час лікарі ШМД почали надавати першу допомогу. Після того як вони закінчили, він спитав їх про стан ОСОБА_4 . На що останні відповіли, що ознаки втрати свідомості є симульовані. В подальшому лікарі ШМД попрохали їх занести ОСОБА_4 до одного з кабінетів РУ, де б могли закінчити огляд та надання меддопомоги. В цей час він взяв ОСОБА_4 за ноги, а ОСОБА_7 за плечі та пронесли її під турнікетом та повернули направо в коридор, де зайшли до одного із кабінетів. Через хвилин 4  5, коли вони заходили до кабінету, ОСОБА_4 вже самостійно зайшла до кабінету та лікарі ШМД продовжили огляд. Після закінчення огляду, він поцікавився станом ОСОБА_4 , на що лікарі відповіли, що стан здоровя ОСОБА_4 задовільний та зовнішніх ознак тілесних ушкоджень у неї не має, окрім сліду від наручника. В цей час ОСОБА_7 доповідав про обстановку керівництву Суворовського РВ ХМУ. Після цього ОСОБА_4 була опитана, від неї було відібрано зобов`язання про явку, при цьому розшукувана ігнорувала всі наші вимоги про явку до слідчого Суворовського РВ, та написала про явку до Суворовського РС. Після цього ОСОБА_4 була відпущена із Подільського РУ, а ними було складено рапорти про обставини, що склалися.
		Не зважаючи на повне не визнання своєї вини підсудними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд, дослідивши показання останніх, вислухавши показання потерпілої, свідків, дослідивши інші докази у справі, вважає, що вина підсудних у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч 1 ст 371 КК України, доведена повністю і підтверджується наступними доказами.
		Допитана в суді потерпіла ОСОБА_4 , пояснила, що вона працює методистом Інституту інноваційних технологій, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . 21.10.10 року, вона перебуваючи на робочому місці, відлучилась по справах і повернулась на роботу приблизно об 11 год.00 хв. Її керівник запросила до свого кабінету, де вона побачила 2 раніше невідомих їй осіб, які представились їй як оперативно-уповноважені з м.Херсон. Вона сказала що причини появи її невідомі, і вона їх не знає. Вони показали їй своє посвідчення і постанову привід. В цей час її керівник вийшла з кабінету, і вона залишилась з ними. Дану постанову мені у руки не давали, вона ознайомлювалась на відстані, оскільки вона була в руках ОСОБА_22 весь час. Потім ОСОБА_22 поцікавився в неї як я себе почуваю, на що вона запитала чому він цим цікавиться, і відповіла що гарно. На що він їй потім сказав що скоро моє самопочуття скоро має погіршитись. Потім вони сказали їй, що ми маємо пройти до Подільського РУГУ МВС, де ми підпишемо якісь папери, які мають прийти факсом, і з якими вона має ознайомитись і підписати, на що вона погодилась. Коли ми йшли з інституту, вони постійно її запитували де знаходиться Подільське РУГУ МВС, на що вона відмовлялась їм відповісти, і показувати дорогу, оскільки для неї це було принизливо. Вони почали запитувати у перехожих як пройти до Подільського РУГУ, і намагалися нав`язати їй якусь розмову, але вона не бажала з ними розмовляти і просто слідувала за ними. Коли вони приїхали до райвідділку, то їй стало зрозуміло, що ніхто не знав про їх приїзд. Її особою ніхто не цікавився і не зясовував. Вони піднялись на 3 поверх до кабінету 49 в якому стояв стіл, стілець, і на столі стояв стаціонарний телефон. Не побачивши в кабінеті жодних факсів, вона зрозуміла, що її обманули, і тоді вона вперше почула про поїздку до міста Херсон, про яку їй не було відомо раніше. Вона почала заперечувати, і сказала що нікуди не поїде. Спочатку вона зателефонувала своєму захиснику ОСОБА_5 , але він був за містом і не міг їй допомогти. Тоді вона зателефонувала своєму чоловіку і попросила приїхати. Коли її чоловік приїхав, ОСОБА_27 спустився і привів його. Вона віддала чоловіку всі речі, окрім паспорта, а також попросила чоловіка побути з нею, але ОСОБА_27 і ОСОБА_22 відмовили їй. Потім ОСОБА_27 начеб-то поїхав на вокзал, і вони з ОСОБА_22 залишились у двох. Згодом до нас зайшла якась особа, яка в подальшому виявилась начальником кримінального розшуку ОСОБА_30 . Коли він зайшов вона попросила його допомогти їй ознайомитись з постановою, і надати їй якусь оцінку, і пояснити що це. Білоус проглянув документ, але сказав що жодної оцінки давати не буде. Тоді вона сказала ОСОБА_30 що хоче запросити адвоката, і ОСОБА_22 чув про це також, на що він їй нічого не відповів. Через певний період часу мені зателефонувала ОСОБА_31 з якою ми почали обговорювати дану ситуацію і документи на підставі яких мене затримали. Трохи поговоривши, вона сказала їй, що її утримують незаконно. Тоді вона сказала ОСОБА_22 що на першому поверсі її чекає адвокат, але він відмовився спуститись за ним. Тоді він став і затулив собою вхідні двері, але вона сказала що хоче до туалету. Вона так сказала оскільки зрозуміла що їй необхідно привернути до себе увагу. ОСОБА_22 не відмовився її супроводити і показав де туалет. Стоячи біля дверей туалету вона просила щоб їй надали адвоката, але не було жодної реакції. Тоді вона почала кричати, і тоді знову зявився ОСОБА_30 , який відштовхнув її, і я якось випадково зацепилась за його куртку і поцарапала її. Він дуже розлютився і наказав вдіти на неї наручники. Тоді ще стояв ОСОБА_32 , який вдарив її по нозі таким чином щоб вона впала, але вона не впала, і тоді ОСОБА_32 і ОСОБА_22 почали її бити. Вона питала за що, на що їй відповіли що це вони ще слабо її б`ють. ОСОБА_22 і ОСОБА_32 відтягнули її до 49 кабінету, і на вимогу ОСОБА_30 , ОСОБА_22 вдів на неї наручники. Вона скзала ОСОБА_22 що їй боляче, тоді ОСОБА_32 затягнув браслет ще сильніше, і так вона просиділа 1-1.год.30 хв. ОСОБА_22 від неї не відходив і сидів біля неї. Подзвонив її чоловік, і вона сказала що її побили, тоді ОСОБА_22 вихопив в неї із рук телефон і посилив тиск наручнику на її руці. Вона просила щоб прийшов її захисник і вона казала що він перевищує свої повноваження але він на неї не зважав. Так вони сиділи приблизно 1 годину, доки не прийшов ОСОБА_27 . Її чоловік, в це час, вже зателефонував до прокуратури і до адвоката ОСОБА_33 . Коли їй здалось що її хочуть вивести, вона попросила зняти з неї наручники, оскільки чула що на вулиці зібралось багато її друзів, журналістів, ЗМІ, тощо. Їй було соромно щоб її побачили в такому стані. Тоді ОСОБА_22 зняв один браслет і надів собі на руку, а інший браслет від наручників залишався на ній. Коли вони спустились до прохідної, де знаходилась «вертушка», вони побачили ОСОБА_34 , яка представилась і показала свої документи, а натомість попросила показати документи на підставі яких її кудись намагаються вивезти. Але вони відмовились показувати будь які документи, і продовжували вести її до виходу. В подальшому виникла невеличка бійка під час якої її було затиснуто у куток, і вона почала втрачати свідомість. Вона просила про швидку допомогу, але ніхто не зважав. ОСОБА_22 та ще один співробітник почали одночасно йти до турнікету, і потягнули її за собою. Штир від турнікету впився їй в живіт, після чого вона відчула страшний біль і знову почала втрачати свідомість. Вона впала і під час падіння вдарилась головою об землю, і згодом відчула що її кудись тягнуть. Її тягнули до кінця коридору, затягнули в якусь кімнату, зявились лікарі і почали міряти їй тиск, а потім зробили якусь ін`єкцію, але вони її не оглядали. ОСОБА_27 приніс телефон і сказав що з не хоче поговорити Кошовий. Кошовий сказав їй, що вона вільна, і попросив написати розписку, про те що вона з`явиться до суду, тоді вона запитала де ОСОБА_34 і скзала що цю записку вона буде писати тільки в її присутності. Монтян, як виявилось, була затримана в той момент, тоді вона зателефонувала своєму захиснику і по телефону написала з ним дану розписку. Коли вона пішла , то поїхала до лікарні щоб зняти побої.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що 21.10.10р. за проханням її чоловіка про надання правової допомоги ОСОБА_4 вона приблизно о 12.00 годині приїхала до приміщення Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві., де на неї вже чекав чоловік ОСОБА_4 . Постовий та оперативний черговий відмовилися підтвердити пребування ОСОБА_4 в пиміщенні міліції. При цьому вона повідомляла, що є захисником Родненок.. Протягом двох, трьох годин вона очікувала в холі районного управління, сподіваючись на те що їй дадуть змогу зустрітися з Родненок., однак марно. Приблизно о 15.10. годині вона побачила ОСОБА_4 прикутою до наручників до якогось парубка, які спускаються на перший поверх управління. Поруч з нею йшло, ще два чоловіка в цивільному. Вона на потерпілій побачила сліди тілесних ушкоджень. Коли вони спустилися, вона підійшла до них, представилась, пред`явила своє посвідчення та повідомила, що готова вступити в справу та почати виконувати свої адвокатські обов`язки. Родненок скаржилась на те, що її били шестеро міліціонерів, попередньо прикувавши наручниками. До них підішли лікарі зі швидкої допомоги, до яких вона звернулась щодо надання ОСОБА_4 медичної допомоги. Лікарі запропонували пройти до кабінету, щоб оглянути пацієнткуу. На це ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з силою почали переміщати ОСОБА_4 через турнікет, яка об нього вдарилася, закричала та втратила свідомість.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що 21.10.2010 року він був на роботі в м. Києві. Приблизно о 12 год. 30 хв. йому зателефонувала потерпіла і сказала, що двоє людей з м. Херсону представились працівниками міліції і хочуть відвезти її до Подільського райвідділу. Він прибув до Подільського райвідділу за 30 хв. після дзвінка і звернувся до чергового, щоб він надав йому інформацію про ОСОБА_35 . Він відповів йому, що ніякої інформації в нього немає. Протягом 20 хв. він звертався до чергового, щоб він йому надав інформацію з даного приводу, на що йому сказали чекати. Через 20-30 хв. в хол спустився ОСОБА_27 і провів його на 3-й поверх в 49 кабінет. Коли вони зайшли в кабінет його повідомили, що його дружина затримана і її буде доставлено в м. Херсон. Роднинок казала, що протокол затримання не складали. Потім вона передала йому свої речі окрім паспорта і разом з ОСОБА_27 вийшла з райвідділу. ОСОБА_27 запитав в нього, як проїхати до залізничного вокзалу, він порадив йому скористатися метро, на що ОСОБА_27 сказав: «добре» і пішов в інший бік. Після цього він повернувся до райвідділу і почав знову дзвонити адвокату та журналісту ОСОБА_13 . Адвокат ОСОБА_5 йому сказав, що він не в Києві і він не може надати допомогу і що до нього підійде його дружина ОСОБА_12 . Приблизно о 14 год. 00 хв. приїхала ОСОБА_12 , а о 14 год. 30 хв. приїхав журналіст ОСОБА_13 . Монтян одразу звернулась до чергового Подільського РУ ГУ з запитанням про надання інформації про ОСОБА_35 і щоб її пропустили до неї. Черговий сказав, що в нього немає відомостей про ОСОБА_35 , на що він зауважив, що вона знаходиться в 49 каб. Черговий сказав зачекати і почав кудись дзвонити. Тим часом ОСОБА_34 дзвонила по телефону довіри. Приблизно о 15 год. зателефонувала дружина і він передав телефон адвокату ОСОБА_12 запитала хто її затримав і чи складали протокол затримання на, що дружина сказала, що цього не було зроблено. Монтян сказала, що її не мають права тримати і вона вільна. Він чув, що ОСОБА_35 попросила, щоб до неї пропустили адвоката, але дзвінок обірвався і додзвонитися до неї не вийшло. За 10 хв. після останньої розмови ОСОБА_36 взяла трубку і повідомила, що її побили і прикували кайданками до стільця. Він закричав , звертаючись до чергового аби пропустити адвоката до ОСОБА_19 або надали можливість потрапити до керівництва райвідділу чи нехай хтось вийде до нас. Черговий відповів, що зараз вийдуть, але ніхто не виходив. Адвокат ОСОБА_34 зателефонувала до Прокуратури Подільського ра-ну, там порадили звернутись до них письмово. Адвокат залишилась у райвідділі, а він пішов і особисто подав заяву до Прокуратури. Коли він повернувся до райвідділу у входа стояла «швидка допомога». Кому викликали «швидку» черговий не знав. Приблизно о 16 год. херсонські працівники міліції стали виводити ОСОБА_37 з приміщення райвідділу. Вона була прикована кайданками до тихоненка. Ми наблизились до них. Адвокат ОСОБА_31 та ОСОБА_38 представились та пред`явили свої посвідчення херсонським міліціантам і попросили їх пред`явити свої посвідчення та документи на підставі яких було затримано ОСОБА_39 в іншому випадку відпустити її. На що херсонські працівники відповіли, що будуть показувати документи тільки у Херсоні. Вигляд ОСОБА_39 був не охайний, вона скаржилась на біль в руці затиснутою кайданками, було видно кров на руці. Херсонські міліціянти не зважаючи на наші вимоги намагалися скоріше вийти з райвідділу і тому пихнули й штовхали у напрямку вихода. Він усвідомлював, що не вирішуючи це питання в законний спосіб, а саме складаючи жодного процесуального документа, не реєструючи його перебування у приміщенні карного розшуку, не надаючи документів, що посвідчують особу, і знаючи про замовний характер цієї справи про переслідування за достроково сплачений кредит та знаючи призвіща замовників-рейдерів, розумів, що моя дружина, ОСОБА_39 , може просто не доїхати до Херсону і це не безпечно для її життя. Бо в свій час були призначення зустрічей херсонськими правоохоронцями біля Бесарабського ринку, телефонні дзвінки з Херсону про начебто загибель батька дружини в ДТП з вимогою приїхати на впізнання трупа. Він зрозумів, що це скоріше бандити ніж правоохоронці. Тому мої дії спрямовані на перешкоджання беззаконно з боку херсонських міліціянтів. ОСОБА_27 і ОСОБА_22 смикали та штовхали ОСОБА_40 від чого стан її погіршувався, вона нестійко трималась на ногах, майже втрачала свідомість. В цей час мимо проходили працівники «швидкої» і він разом з адвокатом звернулись до них з проханням надати ОСОБА_39 медичну допомогу. Херсонські міліціянти почали ще більше смикали ОСОБА_40 , завдавати їй ударів, штовхати її в різні боки, тим самим завдаючи їй болю. ОСОБА_27 не дава можливість лікарям підійти до ОСОБА_19 і казав, що вона завжди «косить». Потім зявився якийсь чоловік, він дізнався що це був заступник начальника райвідділу. Він щось сказав ОСОБА_27 та ОСОБА_22 і ті одразу дуже швидко побігли назад до приміщення райвідділу через турнікет, не зважаючи на ОСОБА_19 , яке все ще була прикована кайданками. Всі присутні почули звук дуже сильного удару, тріск та жахливий крик дружини. Вона впала на підлогу і лежала там без свідомості. В Цей час його тримали міліціонери та якісь люди у цивільному. Він кричав, щоб пропустили медиків до дружини. Коли медичні працівника підійшли до ОСОБА_40 його відпустили і він підійшов до турнікету. Дружина лежала вже за турнікетами. Він побачив як лікарі давали нашатир, але дружина навіть не рухалась, тоді херсонські міліціянти за руки та за ноги потягнули Рудненок по підлозі коридора праворуч від турнікета. Адвокат ОСОБА_34 побачила це і проскочила через турнікет аби перешкодити знущанню над ОСОБА_41 . Але її зупинили працівники райвідділу, погрожували адвокату затриманням. На що адвокат ОСОБА_34 вимагала пропустити її до своєї підзахисної. Заступник начальника відділу Надеїн наказав затримати адвоката. Тоді ОСОБА_34 присіла на підлогу, схрестивши руки, затиснула між ними свою сумочку, а працівники райвідділу потягнули її ліворуч по коридору. Згодом приїхали тележурналісти з СТБ, 1+1, ТВІ  але ніхто з керівництва райвідділу не виходив, щоб пояснити, що відбувається. Через деякий час приїхали адвокати з комітету захисту професійних прав адвокатів, якиїх пропустили до ОСОБА_34 , щоб надати вже їй правової допомоги. Після цього вийшов ОСОБА_42 і повідомив, що зараз складається протокол про затримання ОСОБА_34 . Потім він ще раз виходив і повідомляв, що після складання документів ОСОБА_19 відпустять. Через деякий час це відбулося. О 18 год. відпустили і адвоката ОСОБА_19 одразу поїхала у медичний заклад для отримання медичної допомоги та фіксації побиття. Ми вимагали вирішення цього питання в правовий спосіб. 
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_13 пояснила, що 21.10.2010 близько 13 години їй зателефонував чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_23 , який повідомив, що його дружину затримали на роботі, і запропонували пройти з ними до Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, звідки вона повинна бути доставлена до слідчого у місто Херсон. Із розмови з ним вона зрозуміла, що ОСОБА_29 після затримання спілкувався зі своєю дружиною. Вона також спробувала зателефонувати ОСОБА_4 . Остання відповіла на дзвінок та повідомила, що зараз знаходиться у Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві, з нею двоє хлопців, які одягнули на неї наручники. У розмові вона поцікавилась де її адвокат, на що ОСОБА_4 відповіла, що її чоловік намагається зараз зв`язатись із адвокатом. Близько о 14 год. 30 хв. вона приїхала до Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, що розташоване по вул. Хорива, 20 в м. Києві. На момент її приїзду у холі біля чергової частини вже стояли ОСОБА_12 та ОСОБА_23 . ОСОБА_12 сказала, що ніяких пояснень їй не дають і її як захисника до ОСОБА_4 не допускають. При цьому, телефонний зв`язок із останньою ще був. У телефонній розмові ОСОБА_4 пояснила, що вимагала адвоката, однак її клопотання не задовольнили. При черговому дзвінку ОСОБА_4 сказала своєму чоловікові, що її побили, і вона зараз сидить у коридорі прикута до стільця, та повідомила, що один міліціонер, який приїхав за нею, поїхав до залізничних кас за квитками на потяг до Херсону. Через деякий час ОСОБА_4 перестала відповідати на дзвінки. В котрий раз чоловік ОСОБА_4 та ОСОБА_12 просили чергового надати пояснення з приводу затримання ОСОБА_4 або, щоб такі пояснення дав хтось з керівництва. Однак, на їх прохання черговий не реагував. Вона також запитала у чергового пояснення з приводу затримання ОСОБА_4 , на що він в категоричній формі відповів, що її затримано за злочин та зачинив віконце. Близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_4 двоє працівників міліції почали виводити з райуправління міліції. Остання була правою рукою пристебнута до лівої руки одного з них. Вони наблизились до них. Вона увімкнула диктофон, який принесла із собою, щоб фіксувати події. Було видно, що ОСОБА_4 погано себе почуває. Видимих тілесних ушкоджень вона на ОСОБА_4 не бачила, однак набряклої від наручника правої руки. ОСОБА_4 погано виглядала - була замучена. І коли вона спустилася, то сказала, що її побили шість чоловік, при цьому в процесі побиття її тягли по коридору та завдавали тілесних ушкоджень. ОСОБА_12 представилась, пояснивши, що являється захисником затриманої, вона також представилась і показала посвідчення журналіста. Після цього ОСОБА_12 попросила пояснити підстави затримання та показати відповідний протокол. Останні відмовились пояснити підстави затримання та просили пропусти їх. Виник конфлікт, у ході якого працівники міліції намагались вивести ОСОБА_4 з приміщення райуправління міліції. При цьому, ОСОБА_12 та ОСОБА_23 блокували працівників міліції, заважаючи їм вийти з приміщення. Через деякий час на шум вийшов заступник начальника управління, який представився як ОСОБА_24 . Останній запропонував заспокоїтись, однак підстав затримання ОСОБА_4 пояснити не зміг, сказавши їй, що це зробить їх прес-секретар. У цей час з приміщення райуправління виходила бригада ШМД, яка зупинилась на прохання ОСОБА_12 та ОСОБА_4 для надання медичної допомоги останній. Виникла штовханина між працівниками міліції з одного боку і ОСОБА_12 та ОСОБА_23 з іншого боку. Під час штовханини працівники міліції намагались завести ОСОБА_4 назад у приміщення через турнікети, однак остання впала біля турнікету разом з одним із працівників міліції, при цьому, від болю сильно закричала. Працівники міліції все ж таки протягнули її назад через турнікети та затягли її до коридору праворуч. Медичні працівники прослідували за ними. Через деякий час ОСОБА_12 проскочила через турнікет та намагалась піти за ОСОБА_4 , однак їй загородив дорогу ОСОБА_24 та інші працівники міліції. Останній вимагав, щоб ОСОБА_12 вийшла за турнікет, однак вона його вимогам не підкорялась. Тоді ОСОБА_24 дав вказівку присутніми міліціонерам, які були у форменому одязі, затримати ОСОБА_12 і доправити її до кімнати попереднього затримання. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_43 пояснив, що з 2010 року працює на посаді першого заступника начальника Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 21.10.2010 року він виконував обов`язки начальника райуправління міліції. Заступник нанчльника Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_24 доповів йому, що на першому поверсі він почув крики з холу біля чергової частини, після чого побачив конфлікт який супроводжувався штовханиною та суперечкою. Особисто він при цих подіях не був присутній, а бачив все на записі відео спостереження, документами затримання не займався 
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_24 пояснив, що 21.10.2010 близько 15 год. 40 хв. він знаходився у кабінеті начальника чергової частини та почув крик людей з коридору, на який вийшов. За турнікетом у холі приміщення він побачив двох молодих чоловіків у цивільному одязі, до руки одного з яких наручниками була пристібнута жінка. З ними сварились двоє раніше йому невідомих жінок та чоловік. Як він в подальшому дізнався серед них була ОСОБА_12 . При цьому, ОСОБА_12 нецензурно виражалась в адресу працівників міліції. Він представився, запропонував їй заспокоїтись та припинити хуліганські дії, однак ОСОБА_12 не зупинялась. Він встав між двома співробітниками міліції та ОСОБА_12 , намагаючись розборонити вказаних осіб. На його вимогу припинити хуліганські дії, друга присутня жінка, яка представилась журналісткою, ввімкнула диктофон та піднесла його під його обличчя, після чого знову попросила представитись. Він знову представився, і повторив вимогу щодо зупинення вчиняти протиправні дії, але ОСОБА_12 та чоловік продовжувати смикати співробітника міліції, що був разом із другим міліціонером. Він звернувся з запитанням до чоловіків про їх особу. Останні пояснили, що являються працівниками міліції з Херсону, і здійснюють примусовий привід обвинуваченої. При цьому, один з них намагався показати постанову про привід обвинуваченої, однак через те, що їх постійно штовхали, він не зміг цього зробити. ОСОБА_12 та чоловік постійно штовхали працівників міліції, хватали їх за руки та намагались вивільнити затриману. При цьому, ОСОБА_12 нецензурно лаялась та вела себе зухвало. Він дав вказівку черговому Подільського РУ ОСОБА_44 терміново викликати наряд патрульно-постової служби, а сам повернувся розбороняти конфліктуючі сторони. При цьому, міліціонери фізичну силу та спеціальні засоби до нападників не застосовували. У процесі штовханини одному з міліціонерів порвали куртку. Активна штовханина тривала 5-10 хвилин, поки не прибув наряд патрульно-постової служби. Під час штовханини працівники міліції не могли ні зайти назад у приміщення, ні вийти з нього. Наряду патрульно-постової служби він дав вказівку відтіснити ОСОБА_12 та чоловіка, який був разом з нею, до дверей. А міліціонерам сказав заходити за турнікет для уникнення подальшого нападу. У цей час повз них проходила бригада ШМД, яка була зупинена ОСОБА_12 . Остання казала лікарям, що тут вбивають людину, і потрібна їх допомога. При проходженні турнікету жінка та міліціонер, який її вів, впали. Після чого жінка перестала рухатись, і міліціонери пронесли її під турнікетом. Чоловік підбіг до турнікету, сказав, що це його дружина. Він запросив бригаду ШМД пройти знову до приміщення для надання жінці допомоги. Жінку понесли у кабінет № 4, розташований на першому поверсі, за нею пішли лікарі. ОСОБА_12 залишалась у холі та голосно нецензурно лаялась, він знову зробив їй зауваження та попросив відійти від турнікету, і наказав міліціонеру нікого не запускати. Він двічі ходив до кабінету № 4 поцікавитись станом здоров`я жінки. Остання сиділа там на стільці, біля неї були лікарі. Коли він проходив у черговий раз через турнікет у приміщення Подільського РУ, за ним прорвалась ОСОБА_12 та, відштовхнувши його, намагалась прорватись до жінки, що була у кабінеті № 4. Руками він перекрив прохід у приміщення, та наказав ОСОБА_12 вийти за турнікет, на що остання знову почала виражатись нецензурною лайкою та штовхати його. Він запитав її хто вона така, остання почала кричати, що вона адвокат, а в приміщенні знаходиться її підзахисна. ОСОБА_12 показала посвідчення адвоката. На що він попросив показати документ, що уповноважує її представляти інтереси жінки, яка була у приміщенні. ОСОБА_12 достала із сумки чистий бланк з печаткою, який заповнила ручкою, та принижуючи гідність образливими словами, показала йому. Він попросив, все ж таки зачекати її за турнікетом, поки лікарі надають жінці допомогу. ОСОБА_12 знову почала штовхатись та лаятись, він в чергове зробив їй зауваження та попередив, що у разі якщо вона не припинить своїх дій, то буде затримана за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак, остання не реагувала, категорично відмовилась виходити за турнікет та продовжувала нецензурними словами ображати його. Він повідомив ОСОБА_12 , що затримує її за злісну непокору законній вимозі працівника міліції і він дав вказівку двом міліціонерам патрульно-постової служби допомогти завести її до кімнат тримання затриманих. На його слова ОСОБА_12 демонстративно сіла на підлогу схрестивши руки. Міліціонери взяли її під руки, остання почала брикатись ногами та кусатись, вкусила його за великий палець лівої руки.
		Допитаний в судовому засіданні свідок  ОСОБА_45 пояснив, що з квітня 2008 року працює начальником відділу карного розшуку. 21.10.2010 року знаходячись на своєму робочому місці в кабінеті АДРЕСА_4 , почув голосну жіночу нецензурну лайку. Вийшовши з кабінету побачив, що напроти в кабінеті № 49 знаходиться невідома жінка віком біля 45 років, яка висловлювала нецензурні вирази в бік молодого чоловіка, який знаходився поруч з останньою. Задавши запитання, останньому з приводу знаходження в приміщенні Подільського райуправління, молодий чоловік повідомив, що він являється працівником міліції Суворовського РУ Херсонської області, згідно наданих документів, він разом з іншим працівником карного розшуку Суворівського РВ прибули в м. Київ, для здійснення приводу наданого слідчим Суворівського райуправління, громадянки Родненок. В подальшому вищевказана жінка попросила його назвати своє прізвище і посаду, що він і зробив, при цьому попросив, щоб вона вела себе спокійно, та припинила висловлювати будь-які образи в адресу працівників міліції. Далі він зайшов до свого кабінету, взяти документи, одягнутися, виходячи з кабінету побачив як вищевказана жінка, почала бігти в напрямку виходу. Її наздоганяв працівник карного розшуку Суворівського РВ. Тікаючи дана жінка голосно лаялась нецензурною лайкою в адресу працівника міліції, який зупинив її біля виходу, але жінка почала вириватись, хапати його за одяг, висловлювати різноманітні погрози про звільнення з органів внутрішніх справ, про свої зв`язки в органах законодавчої влади, про те що вона звинуватить всіх в її побитті і т.д. Працівник карного розшуку Суворівського РВ почав її заспокоїтись, але жінка на зауваження не реагувала, продовжувала свої противоправні дії. В цей момент часу в коридор повиходили інші працівники карного розшуку, а саме ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та інші. Він разом з ОСОБА_47 підійшли до даної жінки попередили, щоб вона припинила опір та заспокоїтись, але на їх зауваження вона не відреагувала, при цьому далі продовжувала голосно висловлювала вже погрози у вигляді нецензурної лайки, в його адресу, далі схопила його за куртку, після чого намагалась вкусити за руку ОСОБА_48 подальшому цю жінку попередили, якщо вона не припинить опір працівникам міліції, до неї будуть застосовані спецзасоби, а саме наручники. Жінка на дане попередження не відреагувала, в зв`язку з чим працівник Суворівського РВ вищевказаній жінці одів наручник на одну руку, а інший собі на руку, і попросив пройти по коридору присісти на стілець. Дана жінка трохи заспокоїлась, пройшла до коридору та присіла на стілець, що стояв в коридорі біля кабінету №49, після чого браслет одного наручника працівник Суворівського РВ надів на стілець, інший залишився у неї на руці. Але вона далі вже менш голосно висловлювала різноманітні погрози в адресу присутніх працівників міліції. Під час вищевказаних дій, до даної жінки ніхто з працівників міліції мір фізичного насилля у вигляді побиття та іншого, ніхто не застосовував. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_49 пояснив, що на посаді о/у ВКР Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві працює з червня 2010 року. 21.10.2010 року він був на роботі в Подільському райуправлінні міліції. До нього підійшов начальник сектору ОСОБА_50 , який попросив надати ключ від його кабінету №49, як пояснив ОСОБА_51 , для того, щоб там когось розмістити. Через деякий час він зайшов до себе в кабінет та побачив там трьох чоловіків та одну жінку. Він запитав хто вони є, на що один із них відповів, що є співробітниками Херсонської міліції, а разом із ними затримана жінка, що перебуває у розшуку. Із цією жінкою ОСОБА_4 розмовляв її чоловік. Він вийшов із кабінету, а коли повернувся, в кабінеті залишилися тільки один із херсонців і ОСОБА_4 . Деякий час він був у своєму кабінеті, займався справами. Потім він почув та побачив, як ОСОБА_4 хотіла вийти із кабінету, однак в цьому їй заважав херсонець. Тоді він попросив його покинути кабінет. ОСОБА_4 попросилася в туалет і вони вийшли із кабінету. ОСОБА_4 в цей час не була одягнута в наручниках. Вони вийшли. Через декілька хвилин він почув жіночій крик та вийшов із кабінету, пройшов до коридору і біля входу побачив херсонця та ОСОБА_4 , яка намагалася вийти з коридору. Поруч із ними були ОСОБА_30 та ОСОБА_52 , вони утримували її за руки, в цьому їм допомагав співробітник Херсонської міліції. Однак ОСОБА_4 продовжувала вириватися. Він не бачив, щоб вона взагалі кому-небудь завдавала ударів. Її утримували ОСОБА_30 та ОСОБА_52 , а співробітник херсонської міліції одяг наручники. Самого моменту коли він одягав наручники він не бачив, однак зрозумів, що наручники були його, тому що жоден із співробітників Подільського райуправління міліції, в тому числі і він, не давати йому своїх наручників. ОСОБА_4 він побачив вже тоді, коли вони сиділа на стільці біля його кабінету. При цьому вона була пристібнута до наручників. Вона просила послабити або зняти наручники, тому що погано себе почувала.
		Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_53 , покази якого за згодою учасників судового розгляду були оголошені в судовому засіданні пояснив, що на посаді о/у відділу карного розшуку працює з червня 2010 року, а взагалі в органах внутрішніх справ з 2006 року. 21.10.2010 року біля 15.00 год. знаходячись на своєму робочому місці в кабінеті №53 по вул.. Хорива. 20, почув голосну жіночу нецензурну лайку. Вийшовши на коридор, помітив як співробітник карного розшуку Суворовського РУ заспокоював незнайому йому жінку, яка чинила опір, виривалась, хапала останнього за одяг, при цьому висловлювала погрози звільнення з ОВС, на що останній намагалися заспокоїти та запропонував їй присісти на диван, який знаходиться в кінці коридору ВКР, та дана жінка не реагувала на прохання, продовжувала чинити опір, висловлюватися нецензурною лайкою в бік працівників міліції, в цей час підійшов начальник ВКР ОСОБА_45 та ст. о/у ОСОБА_48 , які почали заспокоювати жінку та припинити опір працівникам міліції. На прохання та зауваження жінка не реагувала намагалася навмисно пошкодити верхній одяг ОСОБА_45 , схопивши його за куртку, а оперуповноваженому ВКР ОСОБА_48 , остання намагалася вкусити. Побачивши цю ситуацію, а також те, що в коридорі зібралося велике скупчення людей, він повернувся до себе в кабінет. Перебуваючи у своєму в кабінеті, йому надійшла усна вказівка начальника ОСОБА_45 щодо супроводження оперативних працівників Суворівського РВ на службовому автомобілі «Ланос» до залізничного вокзалу. Приблизно о 15-30 - 16-00 год. він разом із співробітниками Суворівського РВ почали спустився на перший поверх райправління. Затримана жінка була в наручниках - одна рука її була в наручнику, а інший браслет був на руці у одного із співробітників Суворівського РВ. На першому поверсі, пройшовши через турнікет він побачив декількох людей і після того, як співробітники Суворівського РВ та затримана жінка пройшли через турнікет, до них відразу ж підійшла ОСОБА_12 вона. почала поводити себе досить агресивно, сказала що нікуди затримана жінка з приміщення не вийде, ображала нецензурними словами та почала смикати за рукава співробітника Суворівського РВ, який був прикутий наручниками до жінки. Побачивши це, він вийшов з приміщення райуправління для того, щоб службовий автомобіль підігнати до центрального входу. Зайшов знову до холу та побачив, що конфлікт продовжується. Він побачив, що в холі вже присутній заступник начальника райуправління ОСОБА_24 та співробітники ППС. Також в холі був ОСОБА_49 Надєїн ОСОБА_54 намагався заспокоїти учасників конфлікту. Бачив, що продовжувала агресивно себе поводити ОСОБА_12 , вона не заспокоювалася. Якісь чоловік намагався разом з ОСОБА_12 відтягнути від співробітника Суворівського РВ затриману жінку, яка нібито знепритомніла. Він сказав працівникам Суворівського РВ, що перегоне машину до внутрішнього двору РУ, і щоб вони затриману виводили туди. Він вийшов, перегнав машину, зачекав там деякий час, однак так ніхто і не прийшов. Потім йому повідомили, що нікого вести вже не потрібно. Після чого він продовжив займатися своєю роботою.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_55 пояснила, що на посаді дільничного інспектора працює з лютого 2010 року, однак фактично виконує обов`язки помічника начальника Подільського райуправління по взаємодії з громадськістю та засобами масової інформації. 21.10.2010 вона з 09 год. 00 хв. перебувала на робочому кабінеті №13, який розташований на 1 поверсі. Близько 14 год. 00хв., вона знаходилась на третьому поверсі районного управління у начальника відділу карного розшуку - ОСОБА_56 , в цей час вони почули жіночий крик, на який вийшли в коридор і побачили, що біля вхідних дверей на поверх, які зачиняються на магнітний замок, знаходилась жінка міцної статури, а біля неї стояли двоє оперативних працівників, які намагалися її забрати від дверей, оскільки та намагалася втекти з приміщення, при цьому дана жінка штовхала оперативних працівників, била їх по рукам і нецензурно виражалася в їх адресу, вимагала щоб вони її відпустили. Працівники міліції заспокоювали її, однак вона ніяк на них не реагувала і продовжувала свій намір втекти. Біля цієї жінки стояв заступник начальника ВРК ОСОБА_57 та о/у ВРК ОСОБА_58 . Коли вони з ОСОБА_45 підійшли до них, то я запитала у ОСОБА_57 - що сталося. На що останній їй відповів, що це Херсонські співробітники міліції затримали жінку. Також поруч з ними Херсонський співробітник міліції. ОСОБА_56 підійшов до цієї жінки та попросив її заспокоїтися та пройти у службове приміщення для з`ясування обставин справи, однак вона на нього ніяк не відреагувала, та законні вимоги працівників міліції, пройти з ними для дачі пояснень, не виконувала, після чого, побачивши, що ОСОБА_59 та ОСОБА_58 з даною жінкою не справитися, до них підійшов Херсонський співробітник міліції зі наручниками у руках та пристебнув одну руку жінки до своєї. Після цього вони завели її у службове приміщення, де жінка заспокоїлася, і з нею продовжили спілкуватися. Вона спустилася до свого робочого місця, що було далі не бачила. В цей же день, близько 15 год. 40 хв. вона проходила по коридору районного управління та почула галас, який лунав з холу районного управління. Вона вирішила піти і подивитися, що там відбувається. Вийшовши у хол, побачила, як жінка років 45, середнього зросту, середньої тілобудови, була одягнена у темну куртку, темні брюки та чоловік років 50, високого зросту, міцної тіло будови, стояли біля постового міліціонера і заважали оперативним працівникам Суворівського районного управління міліції в Херсонській області, як вона дізналася згодом, виводити затриману ними жінку (це була та сама жінка, яка намагалася втекти з відділу карного розшуку). Всі ці дії супроводжувалися з їхньої сторони нецензурними словами в адресу працівників міліції, які виконували свої функціональні обов`язки. Побачивши дану ситуацію вона підійшла до жінки, представилася їй помічником начальника з питань взаємодії з громадськістю, ввічливо, спокійно спитала що тут сталося, попросила її показати посвідчення або документ, який засвідчує її особу, на що дана жінка погодилася з її проханням і показала посвідчення адвоката, в якому вона прочитала її дані, а саме: " ОСОБА_12 ". Вона на підвищеному тоні почала розповідати , що оперативні працівники Херсонської міліції незаконно затримали жінку на ім`я ОСОБА_4 , оскільки не мають протоколу затримання. Вона підійшла до Херсонських співробітників міліції та запитала у них, чи є у них документи на цю особу, яку затримали. Також вона їм сказала, щоб вони завели цю жінку назад до приміщення райуправління і після чого вивели її з внутрішнього двору. Один із співробітників Херсонської міліції сказав, що у нього є постанова слідчого про привід і їхні дії цілком законні, при цьому він почав діставати зі своєї кишені цю постанову, яка надавала їм право діяти згідно чинного законодавства, однак ОСОБА_12 , почала хапати працівника міліції за руки, при цьому не даючи змоги дістати з кишені вищевказаний документ. При цьому ОСОБА_12 кричала, що працівники міліції порушили права її підзахисної на захист, тим самим не дали їй можливості пройти у середину районного управління. Тоді вона попросила пред`явити її документи, які надають їй право захищати інтереси ОСОБА_4 . На дане прохання, ОСОБА_12 почала нецензурно виражатися в її адресу. В цей час, на весь цей галас до холу вийшов заступник начальника районного управління ОСОБА_24 та звернувся до ОСОБА_12 , попросив розповісти що відбувається, намагався заспокоїти її, однак ОСОБА_12 продовжила нецензурно виражатися вже і на його адресу, на його прохання показати документи вона не відреагувала та почала провокувати працівників міліції, кидаючись на них з бійкою. Через декілька хвилин до холу райуправління зайшли працівники патрульно-постової служби, які загородили територію від постового міліціонера та відгородили розлючений натовп від працівників Херсонської міліції, які почали рухатися із затриманою жінкою до турнікету. В цей момент затримана жінка почала кричати та впала на підлогу, імітуючи втрату свідомості. Побачивши, що дана жінка впала, працівник міліції негайно відстібну в наручники. Так як ця жінка впала відразу ж під турнікетом, то Херсонські співробітники взяли її за одяг та перетягли за сам турнікет. І в цей час до неї підійшло двоє лікарів швидкої медичної допомоги, які виходили з райуправління та були очевидцями конфлікту, та почали надавати їй медичну допомогу. В цей час адвокат ОСОБА_12 намагалася пройти через зону турнікету, через працівників міліції. Побачивши це, оперативні працівники херсонської міліції та один із співробітників Подільського райуправління міліції підняли цю жінку за руки та занесли у службовий кабінет кримінальної міліції у справах дітей, який розташований на першому поверсі будівлі. При цьому жінка продовжувала імітувати втрату свідомості. Лікарі пішли за працівниками міліції та в подальшому у службовому кабінеті оглянули дану жінку на предмет тілесних ушкоджень, оскільки вона повідомляла, що оперативні працівники її побили. Коли вона зайшла в службовий кабінет, то побачила, що ця жінка сидіть на стільці і лікарями вже надана їй медична допомога.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_48 пояснив, що на посаді о/у ВКР Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві працює 2007. 21.10.10 він перебував на своєму робочому місці в службовому кабінеті №57 на третьому поверсі відділу карного розшуку. Він знав, що в приміщенні ВКР перебувають співробітники Херсонської міліції, які здійснюють привід обвинуваченої. Приблизно о 14-00 годині, знаходячись в своєму кабінеті, почув галас, що лунав з коридору. Він вийшов та побачив, що біля вхідних дверей на коридорі знаходиться жінка, міцної статури, та молодий чоловік. Він зрозумів, що це співробітник Херсонської міліції. Біля них з лівої сторони знаходився о/у ОСОБА_60 . Ця жінка голосно кричала та намагалася вийти з коридору, однак двері були зачинені. Співробітник Херсонської міліції не давав їй змоги вийти, шляхом її утримування своїм корпусом. Також на крики цієї жінки вийшов начальник відділу ОСОБА_45 . Затримана жінка знаходилася в куту між дверми та стіною, а співробітник Херсонської міліції поруч із нею спиною до дверей. Співробітник Херсонської міліції намагався утримувати її, однак ніякої фізичної сили, окрім її утримування, не застосовував. Цю жінку почали заспокоювати всі присутні, в тому числі і він. Однак вона кричала, що хоче вийти. Вони її намагалися заспокоїти, пропонували пройти в кабінет, присісти, однак вона і чути не хотіла, постійно продовжувала рухи до дверей. Коли він почув від ОСОБА_61 що вона штовхається, тоді підійшов до затриманої з лівої сторони та взяв її за руку вище ліктя. Вона повернула голову в його сторону та намагалася вкусити його, однак він встиг забрати свою руку. Тоді співробітник Херсонської міліції та він взяли її під руки та провели по коридору до дивану. При цьому затримана продовжувала пручатися. Наручники на неї одяг співробітник Херсонської міліції. Вони провели затриману до кінця коридору, де знаходився диван, на який її посадили. Після цього він пішов до себе в кабінет і більше цю жінку не бачив. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_62 пояснив, що 21.10.10 заступив на добове чергування з 08-00 години по Подільському РУ ГУ МВС України. Приблизно о 13-30 год. 21.10.10 до нього звернулися співробітники Суворівського РВ в м.Херсоні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з проханням про надання їм допомоги. Вони представились та повідомили, що виконують привід обвинуваченої і їм необхідно деякий час перечекати у відділі карного розшуку, у зв`язку з тим, що потяг до Херсону відходить ввечері. Разом з ними була ОСОБА_4 . Він запропонував їм звернутися до чергового для вирішення цього питання. Черговий зателефонував у відділ карного розшуку і через деякий час за ними спустився співробітник карного розшуку, який забрав їх на третій поверх. Чи наносились потерпілій тілесні ушкодження він не бачив, але чув як хтось казав, що жінці погано. 
		Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_63 , покази якого за згодою учасників судового розгляду були оголошені в судовому засіданні пояснив, що на посаді о/у ВКР Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві працював з 20.07.2010 року по 29.11.10, а взагалі в органах внутрішніх справ працює з 2006 року. 21.10.2010 року біля 15.00 год. знаходячись на своєму робочому місці в кабінеті №58 по вул. Хорива. 20, почув голосну жіночу нецензурну лайку. Вийшовши на коридор, помітив як один співробітник карного розшуку Суворовського РВ заспокоював незнайому йому жінку, яка чинила опір, виривалась, хапала останнього за одяг, при цьому висловлювала погрози звільнення його з ОВС, на що останній намагалися ввічливо заспокоїтися та запропонував їй присісти на диван, який знаходиться в кінці коридору ВКР. Однак ця жінка не реагувала на прохання, та продовжувала чинити опір, висловлюватися нецензурною лайкою в бік працівників міліції, після чого її було попереджено про те, що якщо вона не заспокоїться та буде в подальшому чинити опір, до неї буде застосовано наручники. Дана громадянка не відреагувала на прохання працівників міліції та продовжувала себе поводити неналежним чином, агресивно. Після чого її на одну з рук хтось одягнув наручники, а на другу руку наручники одягнув собі працівник міліції та провели цю жінку в кінець коридору та посадили на диван. Остання заявила, що в будь-якому випадку буде скаржитися на працівників ОВС, що останні її били. Після того, як її посадили на диван, він відразу ж покинув коридор.
		Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_44 , покази якого за згодою учасників судового розгляду були оголошені в судовому засіданні пояснив, що на посаді помічника начальника чергової частини-оперативного чергового Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві працює з 2005 року, а взагалі в органах внутрішніх справ працює з 1992 року. 21.10.10 він заступив на добове чергування з 08-00 години оперативним черговим по Подільському РУ ГУ МВС України. Разом зі ним чергував помічник чергового ОСОБА_64 . Приблизно о 13-30 год. 21.10.10 до чергової частини звернулися співробітники Суворівського РВ в м.Херсоні міліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з проханням про наданням їм допомоги. ОСОБА_7 пред`явив постанову про привід обвинуваченого, підписану слідчим та пояснив, що ними здійснюється доставка ОСОБА_4 , яка була разом з ними та попросив надати їм службовий кабінет для того, щоб до відправлення потягу до Херсона вони не перебували на вулиці. Він зателефонував заступнику начальника відділу карного розшуку ОСОБА_57 та повідомив про це, на що ОСОБА_65 дав згоду та за співробітниками Суворівського РВ та ОСОБА_4 спустився начальник сектору відділу карного розшуку ОСОБА_66 , який їх забрав із собою. Приблизно о 14 годині до чергової частини звернулася жінка, яка представилася адвокатом ОСОБА_12 та повідомила, що вона є захисником ОСОБА_4 . ОСОБА_12 , повідомила, що в приміщенні райуправління перебуває її клієнтка та попросила побачення з нею. Помічник чергового ОСОБА_64 зателефонував начальнику ВКР ОСОБА_45 у якого запитав стосовно ОСОБА_4 Дроненко ОСОБА_67 повідомив ОСОБА_12 , що її підзахисна знаходиться в приміщенні міліції і їй необхідно зачекати деякий час. Приблизно хвилин через 10 знову ОСОБА_12 запитала, чи довго їй чекати, на що він відповів, що необхідно зачекати іще декілька хвилин. ОСОБА_12 обурилася, образила словами «мусора, дятли» та відійшла від віконця. Він зателефонував до кабінету №49, що закріплений за ОСОБА_68 , де наскільки він зрозумів взяв слухавку ОСОБА_8 , якому повідомив що з`явилася адвокат ОСОБА_69 , яка просить побачення із своєю підзахисного ОСОБА_4 , на що ОСОБА_8 повідомив, що зараз з ОСОБА_4 він знаходиться один, а ОСОБА_7 поїхав на вокзал за квитками, у зв`язку з чим він не може залишити саму ОСОБА_4 . Також він сказав, що по прибуттю ОСОБА_7 надають змогу ОСОБА_4 зустрітися із своїм адвокатом. Про це він сказав ОСОБА_12 . Близько 15 години на перший поверх спустилися ОСОБА_7 , ОСОБА_8 разом з ОСОБА_4 , вони пройшли турнікет та зайшли до холу, де зустрілися з натовпом людей, серед яких була ОСОБА_12 , і остання відразу ж вийшла їм на зустріч. Вони спілкувалися декілька хвилин, після чого ОСОБА_7 звернувся до нього за допомогою, повідомивши, що адвокат ОСОБА_12 перешкоджає їм вийти з приміщення райуправління. Він по радіостанції викликав автопатруль АДРЕСА_5 . В цей час біля чергової частини він почув галас, крики та побачив штовхання людей. Він вийшов з чергової частини та доповів про конфлікт в холі заступнику начальника райуправління ОСОБА_24 , який відразу ж направився до холу, а він повернувся до чергової частини. Після цього йому стало відомо про те, що ОСОБА_12 була затримана та доставлена до кімнати розбору із затриманими.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_64 пояснив, що з 2004 року працює на посаді помічника оперативного чергового Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві. 21.10.2010 року, о 08 годині 00 хвилин, він заступив на добове чергування по Подільському РУ ГУМВС України в м. Києві. До райвідділу привели жінку, яку затримали працівники міліції м.Херсон. В приміщенні райвідділу він бачив як ОСОБА_19 лежала на підлозі, тілесні ушкодження їй не наносились ніким з присутніх, що в цей момент робили підсудні він також не бачив. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_70 пояснив, що 21 жовтня 2010 року об 08 год. 00 хв. він заступив на патрулювання разом з старшим сержантом ОСОБА_71 та молодшим сержантом ОСОБА_72 (водій) Близько 15 год. 40 хв. їх автопатруль проїжджав по АДРЕСА_6 . В цей час по радіозв`язку від чергового по райуправлінню (майора міліції ОСОБА_44 ) по радіозв`язку надійшло повідомлення про те, щоб вони терміново прибули до районного управління. Прибувши приблизно через 5-6 хвилин він разом з ОСОБА_71 зайшли в середину райуправління і побачили, що в холі, біля чергової частини знаходиться велика кількість людей, частина з яких намагалася пройти за турнікет, який не був заблокований. Йому було відомо, що працівники міліції з м. Херсон затримали жінку, яку він потім бачив лежачою на проході біля сходів, а проруч стояли чоловіки в цивільному, чи були наручники на потерпілій він не памятає, але її ніхто не бив.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_72 пояснив, що 21 жовтня 2010 року об 08 год. 00 хв. він заступив на патрулювання разом з ОСОБА_71 та ОСОБА_70 . Близько 15 год. 40 хв. їх автопатруль проїжджав по АДРЕСА_6 . В цей час по радіозв`язку від чергового по райуправлінню (майора міліції ОСОБА_44 ) по радіозв`язку надійшло повідомлення про те, щоб вони терміново прибули до районного управління. За турнікетом на підлозі знаходилася жінка, а над нею лікарі, які разом з іншими співробітниками забирали її по коридору в праву сторону. Він не бачив хто саме, однак хтось із чоловіків підняли цю жінку за руки та понесли по коридору на право. Спецзасобів на жінці він не бачив. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_71 пояснив, що 21.10.2010, о 08 годині 00 хвилин, він заступив на чергування по охороні громадського порядку на території Подільського району м. Києва в складі автомобільного патруля № 172 Подільського РУ ГУ ВМС України в м. Києві спільно з командиром взводу патрульної служби роти патрульної служби Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_70 та інспектором патрульної служби ОСОБА_72 21.10.2010 о 15 годині 35 хвилин їм по радіостанції надійшла вимога оперативного чергового Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_73 щодо негайного прибуття до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яке розташоване по вул. Хорива, 20 в м. Києві. О 15 год. 44 хв. вони прибули до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, та зайшли в приміщення, де побачили, що в коридорі біля чергової частини знаходиться приблизно 10-15 осіб. Біля жінки котрій стало погано бачив працівників швидкої допомоги.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_74 пояснив, що 21.10.2010 він перебував на чергуванні та знаходвся в своєму кабінеті. Бачив двох міліціонерів патрульно-постової служби, які тримали жінку, цією жінкою була Монтян, вона перебувала в приміщенні приблизно дві години. Коли її доставили зробили відповідний запис в книзі.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_57 пояснив, що на посаді заступника начальника управління ВКР працює з серпня 2010 року Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві. 21.10.10 приблизно об 11-00 - 12-00 год. йому зателефонував оперативний черговий ОСОБА_44 , який повідомив, що до нього звернулися співробітники розшуку з міста Херсону та бажають спілкуватися із керівництвом розшуку Подільського райуправління міліції. Коли він повернувся, приблизно через годину, то дізнався про те, що співробітники Херсонської області вже перебувають у відділі карного розшуку Подільського району, побачивши їх в кабінеті №49. Тілесних ушкоджень на потерпілій він не бачив, конфлікт між нею та підсудними відбувався декілька хвилин. Одна рука Родненок була пристібнута наручниками, до чого саме він не бачив.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_75 пояснив, що на посаді лікаря КМСШМД він працює з 2007 року і по теперішній час. Він надає медичну допомогу при виїзді на виклики або безпосередньо в підстанції. 21.10.10 до КМСШМД надійшов виклик про надання медичної допомоги. Він разом з фельдшером ОСОБА_76 приїхали до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 20, в одному із службових кабінетів надавав медичну допомогу. Після надання допомоги, він разом з фельдшером приблизно о 15-00 - 16-00 год. виходили з приміщення райуправління міліції та побачили в холі велике скупчення людей, які голосно розмовляли та не давали пройти іншим людям. Вони також не могли пройти крізь натовп людей, у зв`язку з чим почали чекати поки люди розійдуться. Однак, вони не заспокоювалися. Одна жінка, яка була прикута наручником до одного чоловіка, намагалася вирватися від нього, а інші люди намагалися допомогти їй в цьому. Конфлікт продовжувався, люди кричали та штовхали один одного. Як він зрозумів, співробітники міліції, почали її переміщати через турнікет. Однак ця жінка, не бажаючи повертатися до приміщення райуправління біля турнікету дуже сильно закричала та впала на підлогу. І хтось з натовпу попросив про надання їй медичної допомоги. Він підійшов до цієї жінки, однак враховуючи що надати медичну допомогу в холі не представилося можливим, та у зв`язку з великим скупченням людей він запропонував зняти з неї наручники та віднести її до найближчого кабінету, щоб оглянути. Ці співробітники взяли її на руки, перенесли через турнікет та віднесли до найближчого кабінету, по коридору з правої сторони. При цьому біля турнікету він дав їй понюхати нашатирний спирт.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_76 пояснила, що на посаді фельдшера вона працює з 1995 року і по теперішній час. До її обов`язків входить надання допомоги лікарю. 21.10.10 до КМСШМД надійшов виклик про надання медичної допомоги в приміщенні Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві за адресою: м.Київ, вул.Хорива, 20. Вона виїхала разом із лікарем ОСОБА_75 . Надавши медичну допомогу в одному із кабінетів райуправління вони з лікарем почали спускатися на перший поверх, де побачили скупчення людей. Ці люди поводилися досить агресивно. У зв`язку з чим виник конфлікт їй не відомо, і це її не турбувало. Детально обставини цього конфлікту пригадати не може, тому що перенесла нещодавно черепну травму. Пригадує, що ОСОБА_75 попросив надати йому нашатирний спирт, що вона і зробила. А після вони з лікарем зайшли до одного із кабінетів на першому поверсі, де знаходилася жінка міцної статури. Лікар виміряв їй тиск та надав першу медичну допомогу , що саме пригадати не може.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснив, що в проваджені СВ Суворовського РВ перебувала кримінальна справа № 530124-05 обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєні злочинів, передбачених ч.ч. 1,3 ст 358 КК України. Обвинувачена ОСОБА_4 була слідчим оголошена в розшук Співробітниками СКР була заведена оперативно-розшукова справа категорі «Розшук». ОСОБА_27 і Тихоненко вели лінію розшуку злочинців, пошук безвісті зниклих, невстановлених трупів. До функціональних їх обов`язків входило: встановлювати злочинців, що ухилились від суду і слідства, встановлювати особи невпізнаних трупів, встановлювати осіб, що без вісті зникли. Тому усі повязані дії з встановленням цих категорій осіб вписувались у їх функціональні обов`язки. щодо того чому вони прибули у м. Київ. У розшуку знаходилась жінка з 2005 року, у 2010 році по оперативній інформації було встановлено її місцезнаходження у м. Херсоні. Була порушена кримінальна справи по ч. 3 ст. 358 КК України, призупинена по п. 1 ст. 206 і вона була оголошена у розшук. У зв`язку із тим, що санкція статті до 5-ти років позбавлення волі, не знаю чи звертався слідчий до суду про постанову про доставку до суду під конвоєм для обрання запобіжного заходу., ним був виписаний привід на доставку її для пред`явлення обвинувачення та направлення справи до суду. По їх інструкції наказу 3 ДСК та іншими нормативними документами було підготовлено план-завдання Слідчий виписав окреме доручення та привід на доставку розшукуваної, була підготовлена телеграма на начальника УВС для дозволу виїзду у службове відрядження. Вона була підтверджена і їм було дозволено виїхати без табельної зброї поїздом. Він не проводив інструктаж у зв`язку із тим, що знаходився на зборах. Інструктаж проводив його 1-й замначальник кримінальної міліції разом із начальником карного розшуку. Вони були проінструктовані і вибули до м. Києва. Дії у м. Києві йому відомі з їх пояснень та із засобів масової інформації, а також відео, що були задокументовані у Подільському РУ. На його погляд, як начальника райвідділу вони виконували свої функціональні обов`язки і примусовий привід, який їм виписав слідчий по кримінальній справі. На його погляд, співробітники, що на той момент були його підлеглими, перебували у відрядженні не перевищили службових повноважень, і діяли в рамках інструкцій і закону, що регламентують порядок дій співробітників міліції при виконанні примусового приводу слідчого. Події, що відбулися у райуправління він не може їх коментувати, там крім його співробітників приймали участь також співробітники Подільського РУГУ. По прибуттю вони доклали рапортом до УВС, усі матеріали були направлені в прокуратуру яка на той момент займалась перевіркою, а перевірка переросла у кримінальну справу, яка на даний час слухається у суді.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що з серпня 2007 року вона працює на посаді слідчого слідчого відділу Суворовського районного відділу Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області. В її функціональні обов`язки входить проведення досудового слідства по кримінальним справам, які перебувають в її провадженні. Так, в її провадженні знаходилась кримінальна справа № 530124- 05 порушена за ознаками злочину передбаченого ст. 358 ч. 1, 3 КК України, за фактом надання гр. ОСОБА_4 до банку підробленої довідки про доходи. Дослідивши матеріали, вона зрозуміла, що справа розшукова, людина у розшуку. Було встановлено попередньо місце знаходження обвинуваченої у м. Києві. було прийнято рішення про привід. Вона виписала постанову про примусовий привід. У резолютивній частині було вказано встановити місцезнаходження обвинуваченої та доставити її до Суворівського райвідділу для проведення слідчих дій. Постанова проходить через канцелярію. Ій відомо, що встановили місцезнаходження, що у райвідділі був інцидент, а більше нічого не відомо. У підписці про невиїзд ОСОБА_19 була адреса м. Херсон, через те, що вона порушила підписку, була оголошена у розшук.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_77 пояснив, що з 23.10.2010 року в його провадженні знаходилась кримінальна справа № 530124- 05 порушена за ознаками злочину передбаченого ст. 358 ч. 1, 3 КК України. Дана кримінальна справа їм прийнято за дорученням нанчльника Суворовського районного відділу Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області Вербицького. По даній справі їм було пред`явлено обвинувачення гр.. ОСОБА_19 , розяснені права, вручена копія протоколу про вручення постанови про залучення в якості обвинуваченої, після чого справа була зупинена на підставі п.2 ст. 206 КПК України. Дана справ заступником начальника Суворовського районного відділу Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області Бибнечко надіслано до суду Суворовського району м. Херсон для вирішення питання по строкам давності, але дане клопотання не було задоволено та було повернуто Суворовського районного відділу для проведення досудового слідства. Щодо приводу здійснюваного ОСОБА_27 та ОСОБА_22 , то він справу прийняв вже після цих подій, на скільки йому відомо справа була закрита.
		Окрім вищенаведених показань потерпілої, свідків, вина підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у вчинених злочинах передбачених ч. 2 ст. 365, ч 1 ст 371 КК України підтверджується також наступними, дослідженими судом доказами:
		Зокрема, протоколом огляду журналу від 26.10.10, відповідно до якого оглянутий журнал обліку громадян, які перебували у Подільському РУ ГУ МВС України в м.Києві . На сторінці 43 міститься інформація про відвідувачів Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві 21.10.10. Під номером 3 сторінки 43 записана ОСОБА_4 , час прибуття 13-30, домашня адреса - м.Херсон, в графі «посадова особа ОВС № кабінету» зазначено карний розшук. На цій же сторінці №43 міститься другий номер 3 із записом стосовно відвідування ОСОБА_78 з 14-00 кабінету №13 (а.с. 219-221 т.2)
		- під час відтворення обстановки та обставин події 13.12.10 ОСОБА_8 показав, обставини утримування ОСОБА_4 біля вхідних дверей з коридору відділу карного розшуку та застосування до неї спецзасобів  наручників (а.с.94-108 т.5)
		- під час відтворення обстановки та обставин події 13.12.10 ОСОБА_7 показав положення ОСОБА_4 у наручниках біля службового кабінету №49 на третьому поверсі Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві (а.с. 111-117 т.5)
		- під час відтворення обстановки та обставин події 18.01.11 ОСОБА_4 показала, обставини її утримування в приміщенні відділу карного розшуку на третьому поверсі, затримання її біля вхідних дверей, завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , застосування наручників. На першому поверсі обставини завдання їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час переміщення її через турнікет. Слідча дія проводилася за участю судово-медичного експерта Київського обласного бюро судово- медичної експертизи, яка показала, що за вказаних потерпілою обставин можливо отримання наявних у неї тілесних ушкоджень (а.с. 120-133 т.5)
		- висновком судово-медичної експертизи №51/1 від 18.11.10, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлені такі тілесні ушкодження: кровонаплив в лобковій ділянці в центрі з переходом на праву частину; на фоні вказаного кровонапливу в нижній частині лобка справа підшкірне ущільнення м`яких тканин розміром 3,5x6 см; два кровонапливи на боковій поверхні грудної клітки зліва на рівні 8-10 ребер по підпахвинній лінії; кровонаплив в ділянці правої молочної залози у верхньому її квадранті справа; кровонаплив в ділянці правої кисті на тильній її поверхні біля основи 4-5-го пальців; кровонаплив в ділянці правого променево- зап`ясткового суглобу на передній його поверхні; кровонаплив в ділянці правого передпліччя на тильно-задній поверхні в нижній третині, кровонаплив в правій сідничній ділянці в верхньому її квадранті справа; два кровонапливи в лівій сідничній ділянці у верхньому її квадранті зліва. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого (их) предмету (тів), могли утворитися від ударів руками (ногами) людини; тілесні ушкодження у вигляді кровонапливу в лобковій ділянці в центрі з переходом на праву частину та підшкірного ущільнення м`яких тканин в ділянці лобка справа могли утворитись внаслідок прямого удару можливо металевим турнікетом, за обставин, що вказує ОСОБА_4 , малоймовірне їх утворення при падінні та волочінні потерпілої по підлозі. Виявлені тілесні ушкодження можуть відповідати строку вказаному у поставної (21.10.10) , і відносяться до легких тілесних ушкоджень, як таких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, строком більше 6-ти, але менше 21-го дня (а.с. 177-179 т.5)
		- висновком додаткової судово-медичної експертизи №8/Е від 27.01.11, відповідно до якої виявлені при огляді 28.10.10 тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли виникнути за обставин, вказаних нею при відтворенні обстановки та обставин події в приміщенні Подільського РУ ГУ МВС України в м.Києві. Тілесні ушкодження у вигляді кровонапливу в лобковій ділянці в центрі з переходом на праву частину та підшкірного ущільнення м`яких тканин в ділянці лобка справа - могли утворитися внаслідок прямого удару можливо металевим турнікетом за обставин, які вказує ОСОБА_4 . Два кровонапливи на боковій поверхні грудної клітки зліва на рівні 8- 10 ребер по під пахвинній лінії, кровонаплив в ділянці правої молочної залози у верхньому її квадранті справа, кровонаплив в ділянці правої кисті на тильній її поверхні біля основи 4-5-го пальців; кровонаплив в ділянці правого передпліччя на тильно-задній поверхні в нижній третині, кровонаплив в правій сідничній ділянці в верхньому її квадранті справа; два кровонапливи в лівій сідничній ділянці у верхньому її квадранті зліва - утворилися від дії тупого (их) предмету (тів), могли утворитися від ударів руками людини. Тілесне ушкодження у вигляді кровонапливу в ділянці правого променево-зап`ясткового суглобу на передній його поверхні могло утворитися внаслідок накладання наручників, за обставин на які вказує потерпіла (а.с.186-188 т.5)
		-речовим доказом - компакт-диск марки Digital СD-R80 № 920925МЕ30220;компакт-диск марки Digital СD-80 № 920925МС30217; диктофон Sопу М-435Р серійний номер 122799; касета Sопу МС-60 серійний номер В1В19099 із записом розмов під час конфлікту 21.10.10; компакт-диск АRІТА DVD+R DL data 8.5 GВ № VR9S14-00292-2Н; компакт-диск FUJIFILM DVD+RW DАТА 4.7 GВ № V7С00091В09-S12050600090; компакт-диск RIDATA Budget DVD-R 4.7 GВ № Н912171557В19; компакт-диск Verbatim DVD+R 4.7 GВ №ZЕ1214-DVR-Т47D із записом з камер відео спостереження за 21.10.10; відеокасета Міпі DV DV М60 із серійним номером 04НС2106L 5110.
		Оцінюючи всі докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд критично відноситься до показань підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про свою непричетність до вчинення інкримінованих їм перевищення влади, будучи службовими особами, тобто дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілої ОСОБА_4 діями, за відсутності ознак катування, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, та незаконне затримання потерпілої ОСОБА_4 і вважає, що надаючи такі показання підсудні усіляко намагаються уникнути кримінальної відповідальності, при цьому надаючи органам слідства та суду суперечливі показання.
		Суд бере до уваги покази потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_38 , які є логічними та послідовними, крім того, переглянутий в судовому засіданні запис з камер відео спостереження за 21.10.10 на компакт-диску Verbatim DVD+R 4.7 GВ №ZЕ1214-DVR-Т47D, з якого чітко вбачаються дії підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відносно потерпілої ОСОБА_4 , які явно виходили за межі наданих їм прав та повноважень.
		Таким чином, оцінивши всі докази по справі, суд вважає встановленим, що  ОСОБА_7 та  ОСОБА_8 будучи службовою особою, перевищили владу, тобто умисно вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, та знаходить правильною кваліфікацію їх дій за ч. 2 ст. 365 КК України.
		Крім того, суд вважає встановленим, що  ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи службовою особою, завідомо незаконно затримали особу, та знаходить правильною кваліфікацію їх дій за ч. 1 ст. 371 КК України. 
		Призначаючи покарання підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 2 ст. 365 КК України, ч. 1 ст. 371 КК України, що злочин за ч 2 ст 365 КК України відноситься до тяжких злочинів, злочин за ч. 1 ст. 371 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи та дані про особу підсудних, а саме, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 раніше не судимі, про що свідчать довідки ДІТ МВС України від 03.12.2010р. /а.с.55-56, 53-54 Том 4/, не перебувають на обліку у лікаря нарколога та психіатра (а.с.8,10,12,14 Том 4), на момент вчинення злочину ОСОБА_7 працював старшим оперуповноваженим СКР Суворівського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській обл..,  ОСОБА_8 працював оперуповноваженим СКР Суворівського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській обл.., одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_9 14.01.2011 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.25 т. 7).
		Обставин, що пом`якшують покарання вчиненого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , передбаченого ст.66 КК України, судом на встановлено.
		Обставин, що обтяжують покарання, скоєного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передбаченого ст.67 КК України, судом на встановлено.
		На підставі викладеного, враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до покарання у виді позбавлення та обмеження волі. Визначаючи міру покарання підсудним ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд, враховуючи особу винних, їх характеристики, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, ОСОБА_8 одружений, має на утриманні доньку, те, що тяжких наслідків не настало, що в результаті злочинів реальної майнової шкоди не заподіяно, мають постійне місце проживання та реєстрації, працевлаштовані, суд прийшов до висновку, що вони можуть бути виправлені та перевиховані без ізоляції від суспільства. Суд вважає можливим звільнити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на них обов`язки згідно ст.76 КК України.
		Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та запобігання вчинення ними нових злочинів. 
		Вирішуючи питання про відбування покарання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 371 КК України, суд виходить з наступного.
		Згідно ч.3 ст. 49 КК України строк давності обчислюється за кожен злочин окремо.
		Злочин передбачений ч 1 ст 371 КК України, який відноситься до категорії невеликої тяжкості, скоєний ними восени 2010 року.
		Згідно п.2 ч.1 ст. 49 КК України трьохрічний строк давності з дня вчинення злочину закінчився, в розшук за скоєння цього злочину вони правоохоронними органами не оголошувалися. Обставин, які свідчили б про скоєння ними після осені 2010 року інших злочинів середньої тяжкості, тяжких чи особливо тяжких, не встановлено. Підстав передбачених ч.3 ст. 49 КК України для переривання перебігу давності за скоєння цього злочину не встановлено.
		Частина 5 ст. 74 КК України передбачає, що при наявності підстав передбачених ст. 49 КК України, особа вироком суду може бути звільненна від покарання.
		Саме це дає підстави для розгляду питання щодо стрків давності за цей злочин, та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підлягають звільненню від відбування призначеного за цей злочин покарання.
		Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_4 на відшкодування на її користь за рахунок державного бюджету з Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсон, моральної шкоди на суму 100000, 00 грн, підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		В позовній заяві не чітко викладений зміст позовних вимог, не зазначено відповідача(чів), не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача Суворівського РВ ХГУ УМВС України в Херсонській області, позовна заява не обгрнутована, не доведена в суді, якими саме діями відповідача Суворівського РВ ХГУ УМВС України в Херсонській області заявленого в позові, завдано їй моральної шкоди саме на зазначену суму, не доведений в суді доказами, потерпілою в суді не доведено чому позов поданий до одного відповідача Суворівського РВ ХГУ УМВС України в Херсонській області, а вимога про стягнення суми з другої сторони, яка зазначена третьою особою в справі Головного управління Державної казначейської служби України в Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсон, не зазначено належних сторін. Суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_79 про право пред`явити позов у порядку цивільного судочинства з урахуванням вимог, передбачений вимогами ЦПК України. 
		Питання щодо судових витрат, вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 92, 93, 331 КПК України.
		Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.ст. 80, 81 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України ( 1960 року), Розділом ХІ Перехідних положень КПК 2012 року, суд,- 
		 
		З А С У Д И В :
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 365(в редакції 15.04.2008 року), ч. 1 ст. 371 КК України
		Призначити покарання ОСОБА_7 за ч 2 ст 365 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням обов`язків представника влади строком на один рік з позбавленням згідно ст. 54 КК України його спеціального звання старшого лейтенанта міліції. 
		Призначити ОСОБА_7 покарання за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 371 КК України покарання у виді двох років обмеження волі. 
		Звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді двох років обмеження волі за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України у зв`язку із з закінченням строків давності. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання за ст. 365 ч 2 КК України з випробуванням строком на 1 рік. 
		На підставі п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд  залишити без змін.
		ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 365 (в редакції 15.04.2008 року), ч. 1 ст. 371 КК України.
		Призначити покарання ОСОБА_8 за ч 2 ст 365 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади пов`язані з виконанням обов`язків представника влади строком на один рік з позбавленням згідно ст. 54 КК України його спеціального звання лейтенанта міліції.; 
		Призначити покарання ОСОБА_8 за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 371 КК України покарання у виді двох років обмеження волі. 
		Звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у виді двох років обмеження волі за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 371 КК України у зв`язку із з закінченням строків давності. 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від призначеного покарання за ч 2 ст 365 КК України з випробуванням строком на 1 рік. 
		На підставі п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
		Запобіжний захід ОСОБА_8 у вигляді підписки про невиїзд  залишити без змін.
		Цивільний позов ОСОБА_4  залишити без розгляду.
		Речові докази по кримінальній справі  компакт-диск Digital CD-R80 № 920925МЕ30220, компакт-диск Digital CD-R80 № 920925МС30217 - знищити, диктофон Sony M-435Р серійний номер 122799  залишити на зберіганні у ОСОБА_13 як законного власника, касета Sony MС-60 серійний номер В1В19099 із записом розмов під час конфліктів 21.10.2010р. - знищити, компакт-диск ARITA DVD+R DL data 8.5 GB №VR9S14-00292-2, FUJIFILM DVD+RW DATA 4.7 GB № V7C00091B09-S120050600090, компакт-диск RIDATA Budget DVD-R 4.7 GB №H912171557B19, компакт-диск Verbatsm DVD+R 4.7 GB №ZE1214-DVR-T47D із записом з камер відео спостереження за 21.10.2010; відеокасета Mini DV DV M60 із серійним номером 04НС2106L 5110  знищити. 
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь КНДІСЕ МУЮ витрати за проведення експертизи звукозапису у розмірі 1550 грн 40 копта ОСОБА_8 на користь КНДІСЕ МУЮ витрати за проведення експертизи звукозапису у розмірі 1550 грн. 40 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок експертної установи (а.с.216-217 Том 5). 
		На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду міста Києва протягом 15 діб з часу його проголошення через Подільський районний суд міста Києва. 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...