Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/4665/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		 
		  04.02.2014 р.                                                          Справа № 914/4665/13 
		 Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ, 
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Корпорація КРТ», с. Зубра,
		про визнання договору недійсним 
		 
		За участю представників:
		від позивача  -  не з'явився,
		від відповідача -  Костур Р.В. - адвокат,
		Суть спору:           Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», м. Київ, звернулось з позовом до ТзОВ «Корпорація КРТ», с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, про визнання недійсним укладеного між сторонами 16.12.2011 р. договору поставки № ЦХП-05-00512-01. Позовні вимоги мотивовані нормами ст.ст. 207, 208, 215, 265, 639, 712 ЦК України, а також тим, що відповідач незаконно використав при укладенні спірного договору факсимільне відтворення підпису, особи, яка його укладала від імені ТзОВ «Корпорація КРТ». 
		          Позивач вимог ухвал суду від 13.12.2013 р. та 16.01.2014 р. не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду. Вказане підтверджується повідомленням про вручення  позивачу 16.12.2013 р. рекомендованого поштового відправлення суду.
		          Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позову повністю. При цьому відповідач посилається на те, що спірний договір виконувався сторонами без зауважень та застережень, його підписано особисто директором відповідача, законом не передбачено недійсності договору поставки у випадку недотримання сторонами письмової форми цього правочину. Крім цього, відповідач посилається як на підставу своїх заперечень на норми ст.ст. 203, 215, ч. 1 ст. 218 ЦК України. 
		          Розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою у судове засідання 16.01.2014 р. позивача. 
		          Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
		          Як стверджує позивач у позовній заяві та визнає відповідач у відзиві, між сторонами у справі 16 грудня 2011 р. укладено Договір поставки № ЦХП-05-00512-01, специфікацію до нього № 1, Договір про неустойку. Зміст наведених правочинів у письмовій формі зафіксовано сторонами у кількох документах.
		Згідно з статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. До таких вимог належить зокрема те, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Наведений перелік підстав недійсності правочину є вичерпним.
		Відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
		Законодавством України, зокрема нормами параграфів 1, 2 та 3 глави 54 Цивільного кодексу України, відповідними нормами Господарського кодексу України тощо, не передбачено, що недодержання сторонами письмової форми договору поставки має наслідком його недійсність. Відповідно до пункту 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" недодержання форми правочину, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність правочину лише у разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема, статтями 547, 981, 1055, 1059, 1107 Цивільного кодексу України. У зазначених випадках правочин є нікчемним. У разі недотримання сторонами письмової форми правочину для з'ясування факту його вчинення та змісту слід виходити з приписів частини другої статті 205 Цивільного кодексу України; поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитися письмовими доказами та поясненнями сторін. З матеріалів справи вбачається, що з січня 2012 р. по грудень 2012 р. спірний договір виконувався його сторонами без зауважень та застережень щодо його недійсності. Продукція відвантажувалась відповідачем та приймалась позивачем, який протягом лютого-листопада 2012 р. здійснював часткові оплати поставленої за договором продукції. Вказане підтверджується поданими відповідачем накладними на відвантаження товару за цим договором, Актами приймання-передачі продукції за цими накладними, актом звірки поставок та розрахунків між сторонами за спірним договором, які підписані представниками сторін та скріплені їхніми круглими печатками, а також реєстром поставок та оплат за спірним договором. Таким чином, між сторонами у справі виникли правовідносини з приводу поставки продукції на підставі договору поставки, в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Про вказане прямо зазначено  у актах приймання-передачі продукції, накладних на відвантаження товару.
		Крім цього, у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не подані докази використання відповідачем факсимільного підпису. У позовній заяві міститься лише нічим не підтверджене припущення позивача про застосування керівником ТзОВ «Корпорація КРТ»  факсимільного підпису. Відповідач наведене заперечує. При візуальному огляді наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що зображення підписів представника відповідача Козинця С.А. на Договорі поставки, специфікації № 1, Договорі про неустойку відрізняються за зовнішнім виглядом (нахилом, виглядом окремих елементів тощо).
		З урахуванням усього вищенаведеного, відсутністю у матеріалах справи доказів наявності обставин, з якими стаття 215 Цивільного кодексу України пов'язує недійсність правочину, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову. 
		Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позову відмовити повністю.
		Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
		          Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
		 
		 
		Суддя                                                                                 Бортник О.Ю.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...