Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 20-6/459-4/483-9/128-10/051-5/056-3/232 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2014.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 лютого 2014 року Справа № 20-6/459-4/483-9/128-10/051-5/056-3/232 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		 Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,  Куровського С.В.,розглянувши  касаційні скарги 1.публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія" Севастопольенерго", м. Севастополь; 2. приватного підприємства "Фирма "ТЭС", м. Сімферополь; 3. товариства з  обмеженою відповідальністю "Курута",                        м. Севастополь (голова комітету кредиторів)на постановувід 29.10.2013  Севастопольського апеляційного господарського судуу справі№ 20-6/459-4/483-9/128-10/051-5/056-3/232 господарського суду міста Севастополя про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Севастопольський маяк", м.  Севастопольарбітражний керуючий Дербін В.Л. (ліквідатор), м. Сімферополь за участю Прокуратури міста Севастополя       у судовому засіданні взяв участь представник
		Генеральної прокуратури УкраїниБондарчук В.М., посв.ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 23.08.2001 порушено провадження у справі №20-6/459-4/483-9/128-10/051-5/056-3/232 про банкрутство   відкритого акціонерного товариства "Севастопольський маяк" (далі - ВАТ  "Севастопольський маяк", боржник) у порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство).
		Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.02.202 введено процедуру санації боржника.
		Постановою господарського суду міста Севастополя від 02.12.2005 визнано ВАТ  "Севастопольський маяк" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Дербіна В.Л., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.
		28.03.2013 до господарського суду міста Севастополя надійшла скарга від комітету кредиторів ВАТ  "Севастопольський маяк" на дії ліквідатора щодо виключення зі складу ліквідаційної маси боржника секції №2 житлового будинку №14 по вул. Молодих будівельників у м. Севастополі. Скарга мотивована тим, що частина окремих квартир у спірній секції житлового будинку належать боржнику на праві приватної власності, отже такі квартири не відносяться до житлового фонду та, відповідно, не підлягають виключенню зі складу ліквідаційної маси на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство.
		Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.05.2013 провадження у справі щодо розгляду вищезазначеної скарги на дії ліквідатора припинено на підставі п. 11 ч.  1 ст.  80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 вказану ухвалу скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції. 
		Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.09.2013 (суддя Головко  В.О.) скаргу комітету кредиторів задоволено частково, визнано дії ліквідатора в частині виключення зі складу ліквідаційної маси квартир №№ 21, 22, 23, 24, 27, 29, 31, 32, 33, 36, 38, 30.39, 40 секції №2 житлового будинку 14 по вул.  Молодих будівельників у місті Севастополі такими, що порушують права кредиторів боржника. В решті скаргу відхилено. 
		Ухвала обґрунтована тим, що боржник є власником зазначених квартир на підставі рішень суду, які набрали законної сили. У зв'язку з чим такі об'єкти не є житловим фондом у розумінні ст. 4 Житлового кодексу Української РСР, а їх виключення зі складу ліквідаційної маси зменшує обсяг активів боржника, за рахунок яких відбувається задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі.
		Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду 29.10.2013 (судді: Заплава Л.М.- головуючий, Антонова І.В., Євдокімов  І.В.) ухвалу від 26.09.2013 скасовано, у задоволені скарги комітету кредиторів боржника на дії ліквідатора відмовлено. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 382 Цивільного кодексу України квартира є частиною житлового будинку, тобто об'єктом житлового фонду, який при банкрутстві боржника підлягає передачі до комунальної власності.
		Не погоджуючись з прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія" Севастопольенерго" (далі - скаржник 1), приватне підприємство "Фирма "ТЭС" (далі - скаржник 2), товариство з  обмеженою відповідальністю "Курута" (далі - скаржник 3) звернулись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в яких просять її скасувати, а ухвалу від 28.05.2013 залишити в силі.
		Усі три касаційні скарги містять тотожне обґрунтування, яке полягає у порушенні судом апеляційної інстанції ст. 4 Житлового кодексу України, ст. 26 Закону про банкрутство. Скаржники зазначають, що спірні квартири належать боржнику на праві приватної власності на підставі у тому числі відповідних рішень суду, тому підлягають включенню до ліквідаційної маси та реалізації з метою задоволення вимог кредиторів.
		Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Гагаринської районної державної адміністрації міста Севастополя від 02.02.2009 № 42-р затверджено акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію об'єкту: ПК-2 на 19 квартир корпусу № 83, 8 черги V мікрорайону Камишової бухти по вул. Молодих будівельників, 14, замовником будівництва вказаного об'єкту був боржник - ВАТ "Севастопольський маяк".
		За боржником було оформлено право приватної власності на частину квартир у вказаному житловому будинку. У подальшому право власності боржника на квартири оспарювалось і протягом 2012-2013 років на підставі судових рішень, які набрали законної сили, за боржником було визнано право власності на квартири №№  21, 22, 23, 24, 27, 29, 31, 32, 33, 36, 38, 30.39, 40 секції № 2 житлового будинку 14 по вул. Молодих будівельників у місті Севастополі.
		Наказом боржника в особі ліквідатора Дербіна В.Л. від 24.01.2013 № 4 зі складу ліквідаційної маси боржника було виключено житловий фонд - секцію № 2 житлового будинку 14 по вул. Молодих будівельників у м. Севастополі. 
		Вказаний наказ і став підставою для звернення комітету кредиторів із скаргою на дії ліквідатора.
		У подальшому на підставі іншого наказу боржника від 24.05.2013 №17 вищезазначений наказ від 24.01.2013 № 4 було змінено шляхом вказівки про виключення зі складу ліквідаційної маси  боржника секції № 2 житлового будинку 14 по вул. Молодих будівельників у м. Севастополі, за виключенням квартир №№  21, 22, 23, 24, 27, 29, 31, 32, 33, 36,  38, 30.39, 40, які належать ВАТ "Севастопольський маяк" на праві власності.
		Частина 1 статті 26 Закону про банкрутство передбачає, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
		Отже, стаття 26 Закону про банкрутство, який є спеціальним Законом, що регулює правовідносини в процедурі банкрутства, передбачає обов'язкову передачу в разі банкрутства підприємства об'єктів житлового фонду та комунальної інфраструктури, що були виявлені в ході ліквідаційної процедури, до комунальної власності відповідних територіальних громад. 
		Тобто, виключенню з ліквідаційної маси підлягає майно боржника, яке має статус житлового фонду у розумінні статті 4 Житлового кодексу Української РСР.
		При цьому стаття 379 Цивільного кодексу України, що містить поняття житла, визначає квартиру як приміщення для  житла виключно фізичної особи.
		          Натомість у даній справі судами попередніх інстанцій встановлено, що одноосібним власником спірних квартир є боржник, який є юридичною особою. 
		Однак, як суд першої, так і суд апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, у порушення вимог ст. 43 ГПК України, не дослідили правовий статус спірних квартир у складі житлового будинку, зокрема стосовно можливості включення їх до складу ліквідаційної маси боржника, з урахуванням тієї обставини, що на підставі судових рішень, які набрали законної сили, право власності на окремо визначені квартири було визнано за боржником - юридичною особою. У зв'язку з чим висновки як суду першої, так і суду апеляційної інстанції, щодо дій ліквідатора відносно спірних майнових активів боржника є передчасними.
		У силу встановлених меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень останнього (ст. ст. 1115, 1117 ГПК України), суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені порушення та прийняти рішення по суті справи. 
		У зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, з передачею справи в частині розгляду скарги комітету кредиторів на дії ліквідатора на новий розгляд до суду першої інстанції.
		При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, належним чином встановити правовий статус спірного майна боржника та вирішити справу у відповідній частині згідно з вимогами чинного законодавства.
		На підставі наведеного та керуючись ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. Цивільного кодексу України, ст. ст. 43, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ПОСТАНОВИВ: 
		1.          Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго", приватного підприємства "Фирма "ТЭС", товариства з  обмеженою відповідальністю "Курута" задовольнити частково.
		2.          Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 26.09.2013 у справі №  20-6/459-4/483-9/128-10/051-5/056-3/232 скасувати.
		3.          Справу №  20-6/459-4/483-9/128-10/051-5/056-3/232 у частині розгляду скарги комітету кредиторів ВАТ "Севастопольський маяк" на дії ліквідатора передати на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
		 
		Головуючий                                                                                Б.М. Поляков          
		Судді                                                                                           О.Є. Короткевич
		                                                                                                    С.В. Куровський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...