Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 803/208/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2014. Зареєстровано: 17.02.2014. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2014.
Дата набрання законної сили: 01.03.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 лютого 2014 року    Справа № 803/208/14
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Денисюка Р.С.,
		при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
		за участю прокурора Загоруйка С.С.,
		представника відповідача Гаврилюка С.Є.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області до Любомльської районної ради Волинської області про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 4 рішення № 31/33 від 29.01.2014 року «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні», 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Любомльський міжрайонний прокурор Волинської області звернувся з позовом до Любомльської районної ради Волинської області про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 4 рішення № 31/33 від 29.01.2014 року «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні».
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.01.2014 року Любомльською районною радою прийнято рішення № 31/33 «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні», яким вирішено підтримати вимоги Резолюції учасників Любомльського Віча від 25 січня 2014 року (пункт 1); ухвалено текст звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні (пункт 2) та доручено голові Любомльської районної ради направити дане звернення в Адміністрацію Президента України та народним депутатам України у Волинській області (пункт 4).
		Прокурор вважає пункти 1, 2, 4 прийнятого рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
		Відповідно до частини першої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Такі ж вимоги закріплені і у частині  першій статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Однак, приймаючи рішення від 29.01.2014 року № 31/33 Любомльська районна рада діяла не у відповідності до норм Конституції та законів України та вийшла за межі повноважень органу місцевого самоврядування, оскільки вирішила питання, не віднесені до компетенції районної ради. Крім того, визначені статтею 143 Конституції України, статтями 43, 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження районної ради не дають право вимагати оголошення дострокових  виборів Президента України та Верховної Ради України, відставки Кабінету Міністрів України, ліквідації спецпідрозділу УМВС України «Беркут», повернення до Конституції України, в редакції від 2004 року, відміни законів України. З наведених підстав та в силу повноважень, визначених статтями 20, 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор просить суд визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2, 4 оскаржуваного рішення.
		Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю. 
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. 
		Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Згідно з пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
		Судом встановлено, що 29.01.2014 року Любомльською районною радою шостого скликання прийнято рішення № 31/33 «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні», яким підтримано вимоги Резолюції учасників Любомльського Віча від 25 січня 2014 року (пункт 1); ухвалено текст звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні (пункт 2) та доручено голові Любомльської районної ради направити дане звернення в Адміністрацію Президента України та народним депутатам України у Волинській області (пункт 4).
		У Резолюції учасників Любомльського Віча від 25 січня 2014 року висловлюється вимога щодо негайного звільнення політв'язнів; покарання винних у силовому розгоні 30 листопада 2013 року мирного мітингу на Майдані Незалежності у місті Києві та жорстокому побитті учасників Автомайдану у місті Києві; негайного дострокового припинення повноважень Президента України; негайної відставки Кабінету Міністрів України; негайних дострокових парламентських виборів; скасування законів, прийнятих Верховною Радою України 16 січня 2014 року; ліквідації спецпідрозділу УМВС України «Беркут» (а.с. 10).  
		У зверненні депутатами Любомльської районної ради викладено оцінку політичної ситуації у країні та вимоги: врегулювати політичний конфлікт у державі, не допускаючи застосування зброї, насильства та провокацій з обох сторін; забезпечити мир та конституційні права кожного громадянина України, незалежно від його політичних поглядів та переконань; покарати винних у силовому розгоні мирного мітингу на Майдані Незалежності у місті Києві, яке вночі 30 листопада 2013 року вчинили співробітники спецпідрозділу УМВС України «Беркут», всупереч вимогам законам України, перевищивши будь-які правові норми; ліквідувати спецпідрозділ УМВС України «Беркут»; знайти і покарати винних у жорстокому побитті учасників Автомайдану у місті Києві, а також порушенні прав українських громадян на мирні зібрання під час акції протесту в місті Києві в грудні 2013 року - січні 2014 року; забезпечити правове повернення до Конституції України 2004 року; провести дострокові вибори Президента України та Верховної Ради України (а.с. 9).
		Відповідно до довідки Любомльської районної ради від 30.01.2014 року № 24/49/2.14 оскаржуване рішення Любомльської районної ради № 31/33 від 29.01.2014 року в Адміністрацію Президента України та народним депутатам України у Волинській області не надсилалось. 
		Аналізуючи зібрані та досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що пункти 1, 2, 4 рішення Любомльської районної ради Волинської області від 29 січня 2014 року №31/33 «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні», якими було підтримано вимоги резолюції учасників Любомльського Віча від 25 січня 2014 року та затверджено вищезазначене звернення депутатів, винесено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», з огляду на таке.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Повноваження районної ради визначені статтею 143 Конституції України та статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». 
		Так, відповідно до статті 143 Конституції України обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції. 
		Виключний перелік питань, які вирішуються на пленарних засіданнях районної ради, визначено частинами першою і третьою статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Частиною другою зазначеної статті передбачено можливість  вирішення районною радою і інших питань, що віднесені до її відання цим та іншими законами.
		Статтею 140 Конституції України, статтею 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Отже, аналізуючи норми Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд дійшов висновку про наявність у районної ради повноважень на прийняття на її пленарних засіданнях рішень не з будь-яких питань, а лише з питань місцевого значення. 
		З аналізу вказаних положень слідує, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владні управлінській функції і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які  є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  
		Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними. 
		Тобто, як орган місцевого самоврядування районна рада в межах повноважень, визначених законом, приймає нормативні та інші акти у формі рішень на пленарних засіданнях на основі колективного і вільного обговорення та голосування більшістю депутатів від загального складу ради; її рішення є обов'язковими до виконання на відповідній території.
		Отже, відповідно до положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Любомльська районна рада в межах наданих їй повноважень на пленарних засіданнях може приймати рішення не з будь-яких питань, а лише тих, які мають місцеве значення та пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальної громади Любомльського району. Іншого чинним законодавством України не передбачено.
		Однак, як вбачається зі змісту пунктів 1, 2, 4 рішення від 29.01.2014 року № 31/33  «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні», якими, зокрема, підтримано вимоги резолюції учасників Любомльського Віча від 25 січня 2014 року, ухвалено текст звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні та доручено голові Любомльської районної ради направити дане звернення в Адміністрацію Президента України і народним депутатам України у Волинській області Любомльська районна рада вийшла за межі своєї компетенції та прийняла рішення щодо питань, які має загальнодержавне значення, а не місцеве, що слідує з самої назви оскаржуваного рішення «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні».
		Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що до компетенції районних рад не віднесено вирішення питання про звільнення політв'язнів, покарання винних осіб, припинення повноважень Президента України, відставки Кабінету Міністрів України, проведення дострокових виборів Президента України та Верховної Ради України, скасування законів, прийнятих Верховною Радою України 16 січня 2014 року, ліквідацію спецпідрозділу УМВС України «Беркут», повернення до Конституції України, в редакції 2004 року. 
		Крім того, відповідно до Розділу VIII Конституції України, вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності, засудження та покарання винних осіб є виключною компетенцією судів, а ініціювати питання про таку відповідальність мають право виключно органи досудового розслідування шляхом проведення розслідування в порядку Кримінального процесуального кодексу України.
		Відповідно до статтей 85, 108, 109 Конституції України повноваження Президента України припиняються достроково у разі відставки, неможливості виконувати свої повноваження за стоном здоров'я, усунення з поста в порядку імпічменту та смерті. Відставка набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної ради України. 
		Таким чином вирішення питання про усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), встановленому статтею 111 Конституції України, є виключною компетенцією Верховної Ради України.
		Суд також зазначає, що відповідно до статей 87, 106 Конституції України повноваження по вирішенню питання про відставку Кабінету Міністрів України має лише Президент України та Верховна Рада України, а рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України (стаття 81 Конституції України).
		Вимоги Резолюції учасників Любомльської районної ради в частині скасування законів, ухвалених у нелегітимний спосіб Верховною Радою України 16.01.2014 року суперечать вимогам статтей 147, 150 Конституції України, статтям 2, 14 Закону України «Про Конституційний Суд України», оскільки лише до повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України, законів та інших правових актів Верховної Ради України.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи пункти 1, 2, 4 рішення від 29.01.2014 року № 31/33 «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні», відповідач вийшов за межі своєї компетенції, яка визначена у статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», оскільки районною радою прийнято рішення стосовно питань, які мають загальнодержавне значення, а не місцеве, та відносно яких Конституцією України та іншими Законами України встановлено процедуру їх вирішення та визначено компетентні органи, які їх вирішують, а, відтак, діяла протиправно.
		Разом з тим суд погоджується та не заперечує права Любомльської районної ради приймати звернення - рішення ради, звернене до не підконтрольних раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив, якщо це передбачено регламентом ради. Однак, таке рішення районної ради повинне відповідати повноваженням органу місцевого самоврядування: виходити з суспільних інтересів відповідної територіальної громади та стосуватися питань виключно місцевого значення.
		Однак, на думку суду, це право може реалізовуватися у формі рішення лише щодо питань життєдіяльності місцевої громади (а не держави в цілому) та у формі відповідних листів, статей у засобах масової інформації або звернень, які не є правовими актами і не несуть юридичних наслідків, але у даному випадку, не шляхом прийняття районною радою правових актів у формі рішень, оскільки такі акти приймаються виключно із питань життєдіяльності місцевої громади, чого в даному випадку не було.
		Оскільки при прийнятті пунктів 1, 2, 4 оскаржуваного рішення Любомльська районна рада вийшла за межі своєї компетенції, які визначені статтями 43, 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також вирішила питання, що мають не місцеве, а загальнодержавне значення, тому суд дійшов висновку, що пункти 1, 2, 4 рішення від 29.01.2014 року Любомльської районної ради № 31/33 «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні», якими вирішено підтримати вимоги Резолюції учасників Любомльського Віча від 25 січня 2014 року та ухвалено текст звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні є незаконними, а тому позов слід задовольнити повністю. 
		Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов задовольнити повністю. 
		Визнати незаконними та скасувати пункти 1, 2, 4 рішення № 31/33 від 29.01.2014 року «Про звернення депутатів Любомльської районної ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні».
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 16 лютого 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
		 
		Головуючий                                                                                                        Р.С. Денисюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...